Документ № 107918184

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/5479/22

Провадження № 1-кп/991/70/22

УХВАЛА

09 грудня 2022 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, обвинуваченої ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 про призначення експертизи,

в с т а н о в и в :

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52021000000000529 від 12.11.2021 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3663 КК України.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що перебуваючи на посаді судді Київського окружного адміністративного суду, у відповідності до Закону України «Про запобігання корупції» до 00 год 00 хв 01.04.2021 була зобов`язана подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік шляхом заповнення відповідної електронної форми через мережу Інтернет із використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті. Водночас, ОСОБА_6, незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, знехтувала вимогами законодавства і вчинила умисний проступок, а саме не подала зазначену декларацію, чим, на переконання сторони захисту, вчинила кримінальний проступок, передбачений ст. 3663 КК України.

Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_6 звернулася до суду із клопотанням про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи, проведення якої прохала доручити експертам Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України.

Обґрунтування заявленого клопотання

Необхідність призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи вмотивована наявністю у обвинуваченої сумнівів у тому, що офіційний веб?сайт Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК), а також Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоуправління зареєстровані належними чином, як цього вимагає ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

На вирішення експертам прохала поставити наступні питання:

?чи мало НАЗК станом на 2020?2021 роки офіційно зареєстрований веб-сайт;

?чи зареєстрований веб-сайт НАЗК у Національному реєстрі електронних інформаційних ресурсів;

?чи зареєстровані доменні імена веб-сайту НАЗК та Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування згідно з Правилами, які розроблені та прийняті адміністратором публічного домену «GOV/UA» - товариством з обмеженою відповідальністю «Хостмайстер», і якщо зареєстровані, то зазначити дату реєстрації, власні унікальні позначення імен в межах домену «gov.ua» та суфікс « gov.ua », з посиланням на контактні об`єкти Реєстранта доменного імені ( admin-c) та Технічного контакту (tech-c), а також номер та дату заявки на реєстрацію та вхідний реєстраційний номер Адміністратора публічного домену « GOV/UA » та дату реєстрації, згідно із Правилами домену « GOV/UA »;

?чи має можливості функціонал онлайн системи Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування здійснення оприлюднення відомостей декларацій з метою забезпечення публічності таких відомостей.

Позиція та доводи учасників судового провадження

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свої вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у клопотанні.

Прокурор заперечила щодо задоволення заявленого клопотання, посилаючись на його необґрунтованість.

Оцінка та мотиви суду

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали судової справи, суд вважає, що клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 про проведення комп`ютерно-технічної експертизи задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Призначення і проведення експертиз у кримінальному судочинстві регулюється нормами Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) та спеціальним Законом України «Про судову експертизу», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень від 08.10.1998 № 53/5.

Порядок та підстави призначення судових експертиз на стадії судового розгляду регламентовано статтею 332 КПК України, частинами 1, 2 якої передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

За змістом ч. 1 ст. 242, п. 1 ч. 1 ст. 244 КПК України експертиза проводиться, якщо для з`ясування обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

У частині другій статті 242 КПК України передбачено перелік обставин, для встановлення яких проведення експертизи є обов`язковим. Це, зокрема: 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

Відповідно до загального правила, учасники судового провадження мають право висловити свою думку під час обговорення питання про призначення експертизи (ст. 350 КПК України). Крім того, перед постановленням ухвали за наслідками розгляду клопотання суд виконує такі дії: з`ясовує обставини, що мають значення для дачі експертного висновку, пропонує учасникам судового розгляду письмово подати питання, які вони бажають порушити перед експертом, оголошує ці питання, а також питання, запропоновані судом, заслухує думки учасників судового розгляду з приводу поданих питань (Постанова Пленуму Верховного суду України № 8 від 30.05.1997 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах»).

З урахуванням наведених норм, суд констатує, що доводи, якими обвинувачена обґрунтовує необхідність призначення експертизи, не вказують на наявність обставин, передбачених у ч. 2 ст. 332, ч. 2 ст. 242 КПК України, які б зобов`язували суд призначити експертизу.

Так, у поданому клопотанні, обставиною, якою обґрунтовується необхідність призначення комп`ютерно?технічної експертизи, значиться лише припущення та сумнів щодо наявності у НАЗК станом на 2020?2021 роки офіційного веб-сайту.

Колегія суддів зазначає, що будь-яке клопотання, в тому числі і про призначення експертизи має бути обґрунтоване та мотивованим. Сумніви щодо наявності у НАЗК станом на 2020?2021 роки офіційного веб-сайту мають ґрунтуватися не лише на припущеннях, а й на сукупності ознак, які можуть переконати стороннього спостерігача в обґрунтованості таких сумнівів.

Окрім того, у статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено, що:

?веб?сайт - сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об`єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов`язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб?сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет?протоколом;

?веб?сторінка - складова частина веб-сайту, що може містити дані, електронну (цифрову) інформацію, інші об`єкти авторського права і (або) суміжних прав тощо;

?власник веб?сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу;

?доменне ім`я - ім`я, що використовується для адресації комп`ютерів і ресурсів в Інтернеті.

При цьому, аналогічне визначення доменного ім`я закріплено в ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 851 затверджено Вимоги до доменних імен державних органів в українському сегменті Інтернету (далі - Вимоги), відповідно до пунктів 1?2 яких органи виконавчої влади, інші державні органи (далі - реєстранти) реєструють доменні імена для забезпечення представлення в Інтернеті своїх офіційних веб-сайтів, надання доступу через Інтернет до електронних реєстрів, баз даних та інших електронних інформаційних ресурсів, використання і обміну повідомленнями електронної пошти. Реєстрація доменного імені здійснюється реєстрантом у домені GOV.UA та у разі потреби у домені .УКР відповідно до правил реєстрації та використання доменних імен, установлених адміністраторами зазначених доменів.

Судом встановлено, що офіційний сайт Національного агентства з питань запобігання корупції - «https://nazk.gov.ua», тобто Національним агентством для забезпечення представлення в Інтернеті зареєстровано відповідно до згаданих Вимог свій офіційний веб-сайт у домені GOV.UA, що, відповідно, спростовує сумніви обвинуваченої про те, що такий веб-сайт не відповідає вимогам щодо офіційного веб-сайту.

Більше того, комп`ютерно-технічна експертиза (експертиза комп`ютерної техніки і програмних продуктів) - це різновид інженерно-технічної експертизи, що передбачає дослідження технічних властивостей цифрового обладнання (комп`ютерів, накопичувачів інформації, мобільних телефонів тощо) та програмного забезпечення з метою отримання фактичних даних, що відносяться до обставин скоєного кримінального правопорушення. Тобто, об`єктом дослідження такої експертизи є комп`ютерна техніка та (або) комп`ютерні носії інформації, а предметом - факти (обставини), що мають значення, зокрема, для суду, та встановлюються на основі дослідження закономірностей розробки та експлуатації комп`ютерних засобів і систем, що забезпечують реалізацію інформаційних процесів.

Відповідно до п. п. 13.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень основними завданнями експертизи комп`ютерної техніки і програмних продуктів належать:

?установлення робочого стану комп`ютерно-технічних засобів;

?установлення обставин, пов`язаних з використанням комп`ютерно-технічних засобів, інформації та програмного забезпечення;

?виявлення інформації та програмного забезпечення, що містяться на комп`ютерних носіях;

?установлення відповідності програмних продуктів певним версіям чи вимогам на його розробку.

Суд зауважує, що жодної комп`ютерної техніки і програмних продуктів, які необхідно дослідити, суду не надано, а факт реєстрації офіційного веб-сайту НАЗК не є предметом розгляду даної кримінальної справи.

Також, суд зазначає, що згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини, вимога справедливого судового розгляду не накладає на суд першої інстанції зобов`язання доручити складання експертного висновку або проведення будь-якого іншого слідчого заходу лише тому, що сторона подала клопотання про це. Якщо захист наполягає на тому, щоб суд заслухав свідка або прийняв інші докази (такі як, наприклад, висновок експерта) національні суди повинні вирішити, чи є необхідним або доцільним прийняти ці докази для розгляду під часу слухання справи («Хусейн та інші проти Азербайджану», заяви №№ 35485/05; 35680/05; 36085/05; 45553/05, 26.07.2011, § 196; «Полетан та Азіровік проти колишньої Югославської Республіки Македонія», заяви №№ 26711/07, 32786/10, 34278/10, 12.05.2016, § 95).

Враховуючи викладене, оскільки в судовому засіданні не було встановлено підстав, передбачених статтями 242, 332 КПК України, для призначення експертизи, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про призначення комп`ютерно-технічної експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 350 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання про призначення комп`ютерно-технічної експертизи - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3