Пошук

Документ № 108044900

  • Дата засідання: 13/12/2022
  • Дата винесення рішення: 13/12/2022
  • Справа №: 757/7845/19-к
  • Провадження №: 42015110000000121
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Тип рішення: Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Федорак Л.М.

Справа № 757/7845/19-к

1-кп/991/114/19

УХВАЛА

13 грудня 2022 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуюча - ОСОБА_1,

судді - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42015110000000121 за обвинуваченням:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Матвіїв Курган Ростовської область Російської Федерації, що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 388 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Кишинів Республіки Молдова, що зареєстрована за адресою АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення прокурори ОСОБА_8, ОСОБА_9,

сторона захисту захисники ОСОБА_10, ОСОБА_11,

ОСОБА_12, ОСОБА_13,

в с т а н о в и в:

1.На розгляді Вищого антикорупційного суду (далі - суд) перебуває зазначене кримінальне провадження, у рамках якого прокурором подано клопотання про обрання обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на те, що обвинувачена оголошена в міжнародний розшук та щодо неї існують ризики переховування від суду і перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

2.Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із такого.

3.Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

4.Згідно із положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

5.Отже, з огляду на викладене та доводи названого клопотання, суду належить встановити:

-чи оголошена обвинувачена у міжнародний розшук;

-наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачена може здійснити спроби переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

6.Поряд з цим, суд не перевірятиме обґрунтованість висунутого обвинувачення чи підозри, яка була оголошена ОСОБА_6 у цьому провадженні. Адже, з урахуванням таких засад кримінального провадження як, верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та диспозитивність, на цій стадії суд не вправі ухвалювати рішення, пов`язані зі встановленням доведеності (недоведеності) висунутого проти ОСОБА_6 обвинувачення, водночас, такі питання суд вирішує лише у вироку.

7.Щодо оголошення обвинуваченої у міжнародний розшук, то зазначене здійснено постановою детектива від 05 червня 2017 року /а.с. 57, 58 т. 341/.

8.Слід зазначити, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, КПК України та інших законів України (ст. 1 КПК України).

9.Кримінальне процесуальне законодавство України питання оголошення особи в розшук регулює виключно у ст. 281 КПК України, відповідно до якої особа оголошується в розшук винесенням постанови про це, здійснення розшуку може бути доручено оперативним підрозділам.

10.Поряд з цим, КПК України також передбачає процедуру видачі особи у рамках міжнародної правової допомоги (глава 44), а порядок здійснення оперативно-розшукової діяльності врегульовано Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» № 2135-XII від 18 лютого 1992 року. За його положеннями підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є, зокрема, наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду (ст. 6); у сфері такої діяльності також застосовується міжнародне співробітництво із правоохоронними і спеціальними службами інших держав, які мають у своєму складі відповідні підрозділи, а також з міжнародними правоохоронними організаціями.

11.Отже, кримінальне процесуальне законодавство передбачає ряд процедур виконання постанови про розшук особи. Однак, положення ч. 6 ст. 193 КПК України умовою обрання тримання під вартою визначає саме: «оголошений у міжнародний розшук», що, на переконання суду, пов`язано виключно із прийняттям відповідної постанови.

12.Адже, відповідно до ч. 7 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов`язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

13.Подання скарги навіть на ті рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, прокурора (ч. 1 ст. 305 КПК України). Водночас, постанова про оголошення в розшук не оскаржується під час досудового розслідування і може бути предметом розгляду під час підготовчого провадження.

14.З огляду на викладене, особа вважається оголошеною в розшук з моменту прийняття відповідної постанови, а отже, обвинувачена є такою, що оголошена у міжнародний розшук.

15.Також, у суду наявні достатні підстави вважати, що обвинувачена може здійснити спроби переховуватися від суду.

16.Як уже встановлював суд під час постановлення ухвали про здійснення спеціального судового провадження щодо ОСОБА_6, остання повинна бути обізнаною щодо цього провадження. Адже, як зазначав сам захисник ОСОБА_10, про таке провадження обізнаний будь-хто в Україні у сукупності з тим, що названий захисник був залучений у провадження особисто ОСОБА_6 як її захисник, хоч і до оголошення їй підозри. Також, 28 грудня 2016 року складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_6, яке було направлено 29 грудня 2016 року за останнім відомим місцем її проживання по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 /а.с. 125-141, т. 11/; 26 липня 2018 року складено повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_6, яке у той же день вручено захиснику ОСОБА_10 /а.с. 152-179, т. 11/. А тому, беручи до уваги в сукупності встановлені вищенаведені обставини, а також те, що неодноразово в газеті «Урядовий кур`єр», а також на сайті Національного антикорупційного бюро України публікувались повістки про виклик, ОСОБА_6, також, повістки про виклик під час судового провадження постійно направляються за останнім відомим місцем її проживання, а процесуальні документи, що підлягають врученню їй, надсилаються захиснику, також інформація про такі документи та повістки про виклик публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газеті «Урядовий кур`єр») та на офіційному веб-сайті суду, обвинувачена повинна була знати про це кримінальне провадження щодо неї.

17.Що ж стосується покликань захисників ОСОБА_6 на те, що можливо її вже взагалі немає в живих, оскільки відсутні будь-які дані щодо неї, то таку позицію суд вважає надуманою. Адже у випадку існування обґрунтованих підстав з цього приводу, її близькі особи звернулись би із заявою до правоохоронних органів з приводу її зникнення з метою відшукання або/та суду про встановлення відповідного факту. Однак доказів зазначеного суду не надано.

18.Отже, обвинувачена, за викладених обставин, не з`являється до суду протягом декількох років, а тому ризик переховування від суду є доведеним у сукупності також з обставинами того, що їй висунуто обвинувачення у вчиненні, зокрема, особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

19.Однак, суд вважає недоведеним ризик перешкоджання кримінальному провадженню, оскільки його доводи ґрунтувались на показаннях допитаного детективом як підозрюваного ОСОБА_14 . Водночас, останній відмовився від надання показань суду на підставі ст. 63 Конституції України, оскільки його обвинувачують, хоч і в іншому провадженні, однак у вчиненні у співучасті дій, які інкримінуються, зокрема, ОСОБА_6 . Поряд з цим, не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом безпосереднього дослідження суду (ст. 23 КПК України).

20.Беручи до уваги, вищевикладене, а також вік обвинуваченої, відсутність даних щодо її місцезнаходження, відсутність судимостей, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується, на переконання суду, запобігти встановленому ризику, можна шляхом обрання обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Тим паче, що цей ризик уже фактично відбувся.

21.Поряд з цим, у рамках цього провадження слідча суддя не перевірятиме питання недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам. Адже, відповідно до ст. 194 КПК України такі обставини встановлюються під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Натомість, згідно із ч. 6 ст. 193 КПК України під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідча суддя перевіряє наявність тільки підстав, встановлених у ст. 177 КПК України. До того ж, КПК України визначає єдиний запобіжний захід, щодо якого можливе саме обрання - це тримання під вартою.

22.З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини кримінального правопорушення, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 .

23.Відповідно до положень абз. 7 ч. 4 ст. 183, ч. 4 ст. 197 КПК України суд не визначає розмір застави та не зазначає строку дії цієї ухвали.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, абз. 7 ч. 4 ст. 183, ч. 6 ст. 193, ч. 4 ст. 197, ст. 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

клопотання прокурора задовольнити.

Обрати обвинуваченій ОСОБА_6, яка народилася у м. Кишенів Республіки Молдова ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянці України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У разі затримання ОСОБА_6, не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, суд за її участю розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1