5 квітня 2024 року ВАКС засудив екснардепа Олександра Онищенка до 15 років позбавлення волі. Вирок Онищенку проголосили заочно, оскільки він переховується за кордоном. Однак 20 травня 2025 року Апеляційна палата ВАКС скасувала цей вирок та направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Екснардепа обвинувачують в організації схеми заволодіння 740 млн грн на закупівлі газу за  заниженими цінами. 

Олександр Онищенко — колишній народний депутат та ексзаступник голови паливного комітету Ради. Його справа — одна з найгучніших в роботі НАБУ, її розслідування почалося ще 2015 року. 

Онищенко у 2013-2016 роках організував схему з продажу газу «Укргазвидобування» своїм компаніям на фіктивних біржах за заниженими цінами. Ті ж продавали газ споживачам за цінами ринку, а працювала схема на різниці вартості, яка становила 1,6 млрд грн. «Укргазвидобування» в результаті зазнало понад 740 млн грн збитків.

До схеми належало 29 осіб — співорганізатори, працівники  компанії «Укргазвидобування», юристи, фінансисти, інші посадовці. Зокрема, у справі фігурують ексочільник ДФС Роман Насіров, харківська суддя Тетяна Денисюк, мати екснардепа Інеса Кадирова та Валерій Постний (останні два — співорганізатори). 

Онищенка також обвинувачують в організації схеми з необґрунтованого розтермінування податкових боргів для підконтрольних компаній, через що держава втратила 2 млрд грн. Загальні збитки внаслідок всіх злочинних дій оцінюють у близько 3 млрд грн.

Екснардеп у 2016 році виїхав з України та переховувався від правосуддя в Іспанії та Німеччині. В останній його затримали, але надалі відмовили в екстрадиції до України та відмовили обвинуваченому в політичному притулку. Сам екснардеп підтвердив, що має російське громадянство. У січні 2021 року США внесли Онищенка до санкційного списку за можливу спробу втрутитися в президентські вибори.

Онищенку інкримінували створення злочинної організації, яка в період з 2013-2016 років ймовірно заволоділа 740 млн грн на закупівлі природного газу за заниженими цінами. Крім цього Онищенко отримав обвинувачення за підробку документів, відмивання отриманих коштів та незаконне поводження зі зброєю.

ВАКС заочно засудив Онищенка до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а його фінансову директорку Олену Павленко — до 12 років позбавлення волі. У травні 2024 року з апеляційними скаргами до АП ВАКС звернулися усі сторони процесу: захисники обвинувачених, прокурор САП, представники АТ «Укргазвидобування» та ТОВ «ФК “Барселона”», а також інші учасники справи. 

Захист наполягав на скасуванні вироку та закритті провадження, вказуючи на серйозні процедурні порушення — наприклад, що під час винесення вироку судді брали участь в освітніх заходах, один з них був у відпустці, а інший головував на зборах суддів, що порушило таємницю нарадчої кімнати. Прокуратура ж вимагала застосувати спеціальну конфіскацію щодо €6 млн Онищенка, які зберігаються на рахунках у латвійському банку.

За результатом апеляційного розгляду АП ВАКС скасувала вирок і направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Головними причинами стали порушення таємниці нарадчої кімнати, безперервності судового процесу, неправильне роз'єднання справ співучасників злочинної організації та помилки в оцінці експертних висновків. Рішення було прийняте більшістю голосів колегії, один із суддів висловив окрему думку.

У скасованому вироку йшлося  про засудження Онищенка до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна та засудження фінансової директорки Олени Павленко до 12 років позбавлення волі. Також у вироку йшлось про спеціальну конфіскацію низки активів, зокрема $7 369,91 у AS PrivatBank (Латвійська Республіка) компанії Ostexpert Limited, корпоративних прав компанії Fastilo Traiding LTD та нежитлових приміщень загальною площею 535,00 кв. м у Києві на Хрещатику,  конфіскацію земельних ділянок у Київській області, автомобіля Mercedes-Benz, корпоративних прав у кількох ТОВ, коштів на рахунках у банках України та за кордоном.