- Головуючий суддя (АП ВАКС): Панкулич В.І.
Справа № 991/5480/22
Провадження №11-сс/991/411/22
У Х В А Л А
21 грудня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
підозрюваного ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор»),
захисника ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги прокурора та захисника на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 листопада 2022 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52022000000000301 від 12 жовтня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27 та ч.3 ст.369, ч.3 ст. 15 та ч.4 ст.190 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000301 від 12 жовтня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27 та ч.3 ст.369, ч.3 ст. 15 та ч.4 ст.190 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється в тому, що він за попередньою змовою з ОСОБА_8 підбурили ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди у розмірі 1 300 000 (один мільйон триста тисяч) доларів США суддям Вищого антикорупційного суду та прокурорам Спеціальної антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора за укладення у кримінальному провадженні угоди з прокурором про визнання винуватості, за умови якої буде призначено покарання, не пов`язане з позбавленням волі, а також її затвердження судом.
Крім того, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_8 шляхом обману заволоділи грошовими коштами ОСОБА_9 в сумі 1 710 000 (один мільйон сімсот десять тисяч) доларів США та вчинили незакінчений замах на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_9 в сумі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) доларів США.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.11.2022 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, до 09 січня 2023 року включно, з визначенням застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 780 000 (сімсот вісімдесят тисяч) гривень. Покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені пунктами 1 - 4 та 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Визначаючи заставу у 780 000 гривень, слідчий суддя, серед іншого, виходив з того, що прокурор не довів у судовому засіданні необхідність її застосування у більшому розмірі.
Не погодившись з ухвалою, прокурор подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та ухвалити нову, якою збільшити розмір застави до 5 483 400 гривень.
Мотивує встановленням у ході досудового слідства ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
За твердженням прокурора, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого злочинів, що передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до трьох років та з конфіскацією майна. Вказана обставина сама по собі може бути причиною для переховування від органів досудового розслідування та суду.
Також прокурор зазначав, що 18.05.2021 підозрюваний, не маючи офіційних доходів, на підставі договору купівлі-продажу набув право власності на автомобіль марки «TOYOTA CAMRY» з державним номерним знаком НОМЕР_1 .
Не погоджуючись з ухвалою, захисник також подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вважає, що стороною обвинувачення не надано жодних доказів, які давали підставу слідчому судді зробити висновки про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та не доведено обґрунтованість підозри, що призводить до незаконності судового рішення.
Оскаржувана ухвала була винесена без належної оцінки доказів, матеріалів справи, а відтак є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
У своїх клопотаннях та поясненнях захисник ОСОБА_7 звертала увагу на те, що кримінальне провадження щодо розслідування протиправних дій ОСОБА_6 не підсудне суддям Вищого антикорупційного суду.
За результатами розгляду апеляційної скарги за участю прокурора, підозрюваного та його захисника колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, перелічених в примітці ст.45 КК України, до яких віднесено, в тому числі, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, визначених пунктами 1-3 ч.5 ст. 216 КПК України.
Інші суди не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до п.3 ч.5 ст.216 КПК України кримінальні провадження щодо пропозиції, обіцянки або давання неправомірної вигоди прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, суддям Вищого антикорупційного суду дійсно не підсудні Вищому антикорупційному суду і в цій частині доводи захисника ОСОБА_7 є слушними.
Разом з тим, ОСОБА_6 підозрюється у підбурюванні ОСОБА_9, який перебував під контролем правоохоронних органів, до надання неправомірної вигоди прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та суддям Вищого антикорупційного суду шляхом обману. Тобто, ні ОСОБА_9, ні ОСОБА_6 не мали реального наміру надати неправомірну вигоду вказаним прокурорам та суддям.
Більше того, відповідно до постанови заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора від 12 жовтня 2022 року дане кримінальне провадження віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України як таке, що стосується розслідування кримінального правопорушення, яке може заподіяти тяжкі наслідки державним та суспільним інтересам.
За наведених обставин кримінальне провадження щодо розслідування протиправних дій ОСОБА_6 підсудне Вищому антикорупційному суду, у якому судовий контроль має здійснюватися його слідчими суддями.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням застави, що у грошовому еквіваленті становить 780 000 гривень, слідчий суддя виходив з того, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами дають підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_6 в інкримінованих кримінальних правопорушеннях. ЇЇ обґрунтованість підтверджена дослідженими в судовому засіданні матеріалами: заявою від 11.10.2022 ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення; протоколами від 26.10.2022 та 09.11.2022 допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом від 12.11.2022 допиту потерпілого ОСОБА_9 ; протоколом від 12.10.2022 огляду, яким зафіксовано переписку у мобільному додатку Telegramm ОСОБА_9 з ОСОБА_8 (абонент «ОСОБА_8»), ОСОБА_6 (абонент « ОСОБА_10 ») та ОСОБА_11 (абонент « ІНФОРМАЦІЯ_1 »);протоколом від 11.11.2022 огляду та вручення несправжніх (імітаційних) засобів (НІЗ), яким зафіксовано огляд та вручення ОСОБА_12 НІЗ, які імітували 50 000 доларів США.; протоколом від 11.11.2022 огляду місця події, під час якого виявлено та вилучено несправжні імітаційні засоби, раніше вручені ОСОБА_12 ; протоколами від 26.10.2022, негласних слідчих (розшукових) дій, якими під час здійснення аудіо- відеоконтролю осіб зафіксовані зустрічі та зміст спілкування ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .
Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27 та ч.3 ст.369, ч.3 ст. 15 та ч.4 ст.190 КК України.
Цей стандарт доказування не вимагає існування доказів, достатніх для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. Якщо слідчий суддя, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження, дійде висновку про ймовірність вчинення особою кримінального правопорушення, підозра вважається обґрунтованою.
Також погоджується колегія суддів і з наведеним в оскаржуваному судовому рішенні обґрунтуванням наявності у даному кримінальному провадженні ризиків можливого переховування підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності, особливо в умовах воєнного стану; незаконного впливу на свідків та ризику знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Кожен з цих ризиків слідчим суддею належним чином обґрунтовано. Враховуючи характер кримінальних правопорушень та майновий стан підозрюваного, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту про недоведеність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У відповідності до ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи підозрюваної у вчинені особливо тяжкого злочину визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Колегія суддів не вбачає виключних обставин, які дають право призначити підозрюваному заставу у більшому розмірі, ніж визначено КПК України та погоджується зі слідчим суддею у тому, що застава у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, запобіганню
ризикам та не є явно непомірною, враховуючи сукупність криміногенних чинників. Підстав для її визначення у більшому розмірі з матеріалів провадження не вбачається, а тому доводи апеляційної скарги прокурора в цій частині слід відхилити.
За таких обставин оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст. ст.33-1, 177, 182, 183, 194, 216, 407, 418 КПК України, колегія судів
П О С Т А Н О В И Л А:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.11.2022 про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора та захисника - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3