- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
Справа № 991/472/23
Провадження 1-кс/991/476/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, детектива ОСОБА_4, розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, на постанову детектива ОСОБА_4 від 09.01.2023 про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 62019000000001257 від 08.08.2019 р.,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, на постанову детектива НАБУ ОСОБА_4 від 09.01.2023 про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 від 05.01.2023 (далі - Клопотання) про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 62019000000001257 від 08.08.2019 р. (далі - Кримінальне провадження) - допит свідка ОСОБА_6, в якій просить:
- скасувати постанову детектива НАБУ ОСОБА_4 від 09.01.2023 про відмову у задоволенні Клопотання;
- зобов`язати детектива НАБУ ОСОБА_4 провести у Кримінальному провадженні допит свідка ОСОБА_6 (далі - Скарга).
Скарга мотивована тим, що 05.01.2023 адвокат ОСОБА_3 звернулася до детектива НАБУ ОСОБА_4 з Клопотанням, за результатом розгляду якого детективом НАБУ ОСОБА_4 винесена постанова від 09.01.2023 про відмову у задоволенні Клопотання. Вважаючи дану постанову незаконною та необґрунтованою, адвокат звернулася до слідчого судді з даною скаргою.
Особа, що звернулась із скаргою, адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні Скаргу підтримала з викладених у ній підстав, просила задовольнити в повному обсязі.
Детектив ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти доводів Скарги, просив у задоволенні Скарги відмовити.
Слідчий суддя, дослідивши Скаргу та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дійшов наступних висновків.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ч. 1 ст. 5 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК України).
У відповідності до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
На підставі ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом, зокрема, ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу (ч. 3 ст. 93 КПК України).
У відповідності до положень ст. ст. 110, 220, п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України у випадку повної відмови у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій слідчим, прокурором виноситься вмотивована постанова.
Відповідно до ч.5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з:1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено, зокрема, рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею за п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України (розгляд скарг на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій), передбачає не лише перевірку дотримання слідчим/прокурором норм чинного кримінального процесуального законодавства при вирішенні клопотань про проведення слідчих дій та винесенні постанови за результатом розгляду відповідних клопотань, а опосередковано й оцінку таких клопотань на предмет обґрунтування необхідності здійснення таких слідчих дій.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора України здійснюється досудове розслідування у Кримінальному провадженні, зокрема, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 3 ст. 369 КК України.
В рамках Кримінального провадження 05.01.2023 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернулася до детектива НАБУ ОСОБА_4 з Клопотанням про проведення слідчих дій у Кримінальному провадженні - провести допит свідка ОСОБА_6 .
За результатами розгляду вказаного Клопотання детективом НАБУ ОСОБА_4 винесено постанову від 09.01.2023 р. про відмову у задоволенні Клопотання.
Відповідна Постанова детектива є предметом оскарження у даній справі (далі - Постанова).
Так, детектив мотивував своє рішення тим, що (1) у Клопотанні відсутні будь-які докази пов`язаності права вимоги ТОВ «Укрполіскорм» до ТОВ «Софія Буд Груп» та права вимоги ПАТ «Укрінбанк» до ТОВ «Укрполіскорм»; не встановлено зв`язку між правом вимоги ТОВ «Укрполіскорм» до ТОВ «Софія Буд Груп» та завданої шкоди у Кримінальному провадженні; (2) ОСОБА_6 неодноразово допитувався як свідок у Кримінальному провадженні, протоколи допиту якого знаходяться у розпорядженні сторони захисту ОСОБА_5 .
Згідно положень ст. 95 КПК України процесуальними джерелами доказів є, в тому числі, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
Відповідно до Глави 20 КПК України допит віднесений до слідчих дій. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України).
Аналізуючи норму ст. 223 КПК України, вбачається, що має бути чітко визначена мета проведення слідчої (розшукової) дії, яка має значення для здійснення неупередженого, повного та всебічного досудового розслідування.
В даному випадку адвокатом ОСОБА_3 ставиться питання про проведення слідчої дії - допиту свідка. Отже, слідчий суддя має дослідити оскаржуване рішення детектива на предмет його законності і обґрунтованості у взаємному зв`язку з необхідністю проведення відповідної слідчої дії (допит вказаної у Клопотанні особи) з точки зору досягнення її мети у Кримінальному провадженні. Враховуючи завдання і засади кримінального провадження, слідчий суддя має встановити, чи була відмова детектива у задоволенні Клопотання обґрунтованою та належним чином мотивованою, і чи в результаті прийняття оскаржуваного рішення не були порушені права особи, яка звернулася з відповідним клопотанням.
У Клопотанні адвокат ОСОБА_3 просить допитати в якості свідка ОСОБА_6 за участі сторони захисту з питань підписання 14.09.2016 ОСОБА_6 як директором ТОВ «Укрполіскорм» Договору про відступлення права вимоги до ТОВ «Софія Буд Груп» з ТОВ «Туристична компанія «ЮТН-Україна» зазначаючи, що шляхом вчинення відповідних дій ОСОБА_6 позбавив можливості ТОВ «Укрполіскорм» розрахуватися за кредитними зобов`язаннями перед ПАТ «Укрінбанк» у сумі 72 272 386, 60 грн.
У відповідності до змісту Клопотання та наданих в судовому засіданні пояснень адвоката ОСОБА_3 вбачається, що необхідність допиту свідка ОСОБА_6 пов`язана з існуванням розбіжностей у показаннях ОСОБА_6, які він надав органу досудового розслідування у Кримінальному провадженні, зокрема, показання ОСОБА_6 щодо виникнення критичної ситуації на підприємстві ТОВ «Укрполіскорм» внаслідок невірних управлінських рішень ОСОБА_5 не відповідають дійсності, оскільки будучи директором ТОВ «Укрполіскорм» ОСОБА_6 уклав з ТОВ «Туристична компанія «ЮТН-Україна» договір від 14.09.2016 про відступлення права вимоги до ТОВ «Софія Буд Груп» (сплатити грошові кошти у розмірі 72 272 386,60 грн.), що свідчить про те, що саме ОСОБА_6 розпочав процедуру привласнення активів на право вимоги на майнові об`єкти незавершеного будівництва, а не ОСОБА_5 .
На думку адвоката, існує суттєва відмінність між розміром шкоди, яка інкримінується ОСОБА_5 у Кримінальному провадженні, - 112 339 000 грн., та ціною, відображеною у договорі від 14.09.2016 про відступлення права вимоги, - 72 272 386, 60 грн.
З вищевказаних питань отримані показання ОСОБА_6 на думку сторони захисту є дуже важливими для всебічного, повного та об`єктивного з`ясування вищенаведених обставин.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Укрполіскорм» та ТОВ «Софія Буд Груп» було укладено договір № КП 10-06-16/1 від 10.06.2016 купівлі-продажу майнових прав. Згідно з Додатком № 1 до даного Договору згідно умов Договору ТОВ «Софія Буд Груп» передаються (1) майнові права на незавершене будівництво житлових та нежитлових приміщень в 215-ти квартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 та (2) майнові права на тридцять житлових приміщень (квартир) та нежитлових приміщень в завершеному будівництві в 338 квартирному будинку за адресою: Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чубинського, 4.
14.09.2016 між ТОВ «Укрполіскорм» та ТОВ «Туристична компанія «ЮТН-Україна» було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким ТОВ «Укрполіскорм» передав ТОВ «Туристична компанія «ЮТН-Україна» право вимоги до ТОВ «Софія Буд Груп» сплатити грошові кошти у розмірі 72 272 386, 60 грн., тобто, виконати зобов`язання, що існує на момент укладення цього договору у ТОВ «Софія Буд Груп» перед ТОВ «Укрполіскорм» на підставі додаткової угоди від 10.06.2016 до Договору № КП 10-06-16 від 10.06.2016, який укладено між ТОВ «Укрполіскорм» та ТОВ «Софія Буд Груп».
Саме з питань підписання та укладання цього договору від 14.09.2016 адвокат вважає за необхідне допитати свідка ОСОБА_6 повторно, оскільки факт укладання цього договору впливає на розмір завданої шкоди у Кримінальному провадженні.
За ч. 1 ст. 65 КПК України Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191КК України, заволодіння правом вимоги за кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 та кредитним договором № 4706 від 16.09.2010, укладеними між ПАТ «Укрінбанк» та ТОВ «Укрполіскорм», зобов`язання щодо яких забезпечені іпотечними договорами та договорами поруки, заподіявши майнової шкоди ПАТ «Укрінбанк» в особливо великому розмірі в загальній сумі 112 339 000 грн.
Отже, у Кримінальному провадженні встановлюються обставини реалізації за заниженою вартістю права вимоги за кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 та кредитним договором № 4706 від 16.09.2010, укладеними між ПАТ «Укрінбанк» та ТОВ «Укрполіскорм», зобов`язання щодо яких забезпечені іпотечними договорами та договорами поруки, внаслідок чого ПАТ «Укрінбанк» завдано шкоду у розмірі 112 339 000 грн.
Саме вчинення вищезазначених протиправних дій інкримінується ОСОБА_5 .
Зі свого боку, адвокатом ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_5, не доведено, що обставини підписання та укладання договору 14.09.2016 між ТОВ «Укрполіскорм» та ТОВ «Туристична компанія «ЮТН-Україна» договору про відступлення права вимоги, за яким ТОВ «Укрполіскорм» передав ТОВ «Туристична компанія «ЮТН-Україна» право вимоги до ТОВ «Софія Буд Груп» сплатити грошові кошти у розмірі 72 272 386, 60 грн., щодо яких, на думку сторони захисту, має бути допитаний повторно ОСОБА_6, мають значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у Кримінальному провадженні, а саме - обставини заволодіння правом вимоги за кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 та кредитним договором № 4706 від 16.09.2010, укладеними між ПАТ «Укрінбанк» та ТОВ «Укрполіскорм».
Передача ТОВ «Укрполіскорм» право вимоги до ТОВ «Софія Буд Груп» сплатити грошові кошти у розмірі 72 272 386, 60 грн. не є предметом досудового розслідування у Кримінальному провадженні, не стосується права вимоги за кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 та кредитним договором № 4706 від 16.09.2010, укладеними між ПАТ «Укрінбанк» та ТОВ «Укрполіскорм», обставини реалізації та заволодіння якого встановлюються у Кримінальному провадженні.
Стороною захисту не доведено, що факт підписання та укладання вищезазначених договорів у 2016 році стосується подій, які відбувалися у період 2018-2019 роки, та які розслідуються у Кримінальному провадженні, в тому числі інкримінуються ОСОБА_5, не доведено наявність достатніх підстав вважати, що інформація щодо вказаних договорів має значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 .
За такого, відсутні підстави вважати, що така інформація має значення для Кримінального провадження, та що допит свідка ОСОБА_6 з приводу вказаних договорів надасть можливість з`ясувати обставини, що підлягають доказуванню під час Кримінального провадження, - обставини реалізації права вимоги за кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 та кредитним договором № 4706 від 16.09.2010, укладеними між ПАТ «Укрінбанк» та ТОВ «Укрполіскорм», за заниженою вартістю, обставини заволодіння Правом вимоги, внаслідок чого завдано шкоду у розмірі 112 339 000 грн.
Відтак, слідчий суддя дійшов висновку, що детективом за результатами розгляду Клопотання винесено обґрунтоване процесуальне рішення, що відповідає вимогам, передбаченим ч.5 ст. 110 КПК України, а тому не вбачається підстав для скасування відповідної постанови.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про відмову у задоволенні скарги.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення Скарги.
Керуючись статтями 5, 9, 303, 306-308, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1