- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
Справа № 991/431/23
Провадження 1-кс/991/431/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
23 січня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора - ОСОБА_3,
підозрюваного - ОСОБА_4,
захисників - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Києва, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42018000000001782 від 24 липня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
19 січня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання.
У своєму клопотанні детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із одночасним визначенням йому застави у розмірі 365 686 948 грн, і у випадку внесення застави, покласти на підозрюваного ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В обґрунтування свого клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001782 від 24.07.2018, у якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. За версією слідства, ОСОБА_4, зловживаючи своїм службовим становищем, заволодів грошовими коштами НАК «Нафтогаз України», виплативши собі премії у розмірі, що значно перевищував максимальний річний розмір преміювання, передбачений Контрактом № 45-Н/14 та Постановою № 859.
Так, за даними слідства, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 № 262-р ОСОБА_4 призначено головою правління НАК «Нафтогаз України», а 07.08.2014 Міністерством енергетики та вугільної промисловості України з ОСОБА_4 укладено Контракт № 45-Н/14 та 13.04.2016 та додаткову угоду № 1 до нього.
Як вказує детектив, з посиланням на вказаний Контракт, додаткову угоду і ряд нормативно-правових актів, максимальний розмір премій, які могли бути виплачені ОСОБА_4, як голові правління НАК «Нафтогаз України», за 2018 рік, відповідно до умов Контракту, міг становити 12 492 000 грн (загалом 12 посадових окладів), а відповідно до вимог Постанови № 859 - 37 476 000 грн (загалом 36 посадових окладів).
При цьому, детектив звертає увагу, що 16.06.2014 НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Газпром» подали до Трибуналу при Арбітражному інституті Торгової палати м. Стокгольм заяви про Арбітраж щодо перегляду умов контрактів від 19.01.2009 № КП з купівлі-продажу природного газу та контракту № ТКГУ на транзит природного газу (справа номер V2014/078/080). Надалі, 31.05.2017 вказаний Трибунал виніс окреме рішення у зазначеній справі, яким визнав недійсним положення контракту «бери або плати», відхилив вимоги ПАТ «Газпром» на підставі цього положення та задовольнив вимогу НАК «Нафтогаз України» про перегляд контрактної ціни з урахуванням ринкових умов.
У зв`язку з викладеним, 26.07.2017 відбулося засідання правління НАК «Нафтогаз України», на якому було ініційоване питання про преміювання окремих працівників НАК «Нафтогаз України» за досягнення позитивного для товариства рішення Трибуналу. При цьому, під час відповідного засідання були присутніми члени правління ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 і в ході нього доповідачем зверталася увага членів правління на наявність обмежень, встановлених пп. 3 п. 1 Постанови № 859 щодо максимального розміру преміювання голів правлінь та членів правлінь публічних акціонерних товариств - до 36 місячних посадових окладів керівника.
Рішенням правління № 318-Кі/33 від 26.07.2017, за яке проголосував і ОСОБА_4, прийнятим за результатами вказаного засідання, визначені пропозиції щодо преміювання в розмірі, що не перевищував вказані нормативні обмеження. У зв`язку з цим, детектив звертає увагу, що будучи присутнім під час вказаного засідання правління НАК «Нафтогаз України» та голосуючи з питання про преміювання працівників Компанії «за», ОСОБА_4 підтримав доцільність виплати таких премій з урахуванням обмежень, встановлених Постановою № 859.
Як вказує детектив, у подальшому 07.08.2017 на вимогу в.о. голови правління відбулося засідання Комітету з призначень та винагород Наглядової ради НАК «Нафтогаз України», на якому доповідачами з питання преміювання працівників НАК «Нафтогаз України» виступив безпосередньо ОСОБА_4, а також ОСОБА_13 . За результатами розгляду вказаного питання члени Комітету погодилися, що запропоновані суми премій є розумним та прийнятними, а також зауважили, що розмір премії голові правління має бути на рівні премій Директора з юридичних питань та Головного комерційного директора Групи Нафтогаз. Члени комітету окремо обговорили доцільність виплати премій до моменту отримання остаточного рішення трибуналу та визнали його за можливе.
Таким чином, Комітет з призначень та винагород рекомендував Наглядовій раді погодити виплату премій восьми працівникам НАК «Нафтогаз України», визначеним в додатку до рішення правління № 318-Кі/33 від 26.07.2017. Згідно з протоколом № 18/2017 від 07.08.2017 Наглядовою радою одноголосно погоджено виплату премії за досягнення вагомих цілей та реалізацію важливих стратегічних проектів ОСОБА_4 та іншим працівникам товариства.
Після цього, 15.08.2017 в.о. голови правління НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_9 видано наказ № 263-Кі про преміювання у серпні 2017 року за досягнення вагомих цілей, реалізацію важливих, стратегічних проектів, ОСОБА_4 в розмірі 100 % річного посадового окладу, ОСОБА_9 в розмірі 200 % місячного посадового окладу, ОСОБА_14 в розмірі 200 % місячного посадового окладу.
При цьому, враховуючи визначений п. 3.1.1. Контракту розмір посадового окладу ОСОБА_4 (1 041 000 грн на місяць), загальний розмір премії, яка підлягала виплаті йому, склав 12 492 000 грн. Зазначений розмір премії не перевищував максимально допустимі розміри, визначені пп. 3 п. 1 Постанови № 859. Крім того, вказане рішення щодо виплати ОСОБА_4 премії було прийняте з дотриманням вимог Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про колективні договори і угоди», Колективного договору та пп. 3 п. 88 Статуту.
Тобто, детектив наголошує, що сумарний розмір премій, виплачених ОСОБА_4 упродовж 2017 року, не перевищував максимальний розмір преміювання за рік, передбачений пп. 3 п. 1 Постанови № 859.
У подальшому, 28.12.2017 винесено фінальне рішення у трибуналі при Арбітражному інституті торгової палати м. Стокгольм стосовно купівлі-продажу газу, а 28.02.2018 вказаний Трибунал виніс Остаточне Рішення у Арбітражному провадженні щодо транзиту газу, яким, крім іншого, задовольнив вимоги НАК «Нафтогаз України» про відшкодування збитків, завданих порушенням Газпромом зобов`язань щодо мінімальних обсягів транзиту газу в 2009-2017 роках. В результаті Трибунал присудив стягнути з ПАТ «Газпром» на користь Компанії 4 674 млн доларів США як компенсацію за заподіяні збитки. Також Трибунал здійснив залік зустрічних вимог сторін, задоволених у рамках Арбітражного провадження щодо купівлі-продажу газу та Арбітражного провадження щодо транзиту газу, підтримавши відповідну вимогу Компанії. Як наслідок, Трибунал призначив нетто суму, яку ПАТ «Газпром» має сплатити на користь НАК «Нафтогаз України» у розмірі 2 560 млн доларів США.
За твердженням детектива, приблизно у цей час, однак не пізніше 06.04.2018, у ОСОБА_4 виник умисел на заволодіння шляхом зловживання своїм службовим становищем чужим майном - грошовими коштами НАК «Нафтогаз України» шляхом виплати собі премії у розмірі, що значно перевищував максимальний річний розмір преміювання, передбачений як Контрактом, так і Постановою № 859.
За твердженням детектива, ОСОБА_4 був обізнаний, що визначення йому як голові правління Компанії розміру винагороди, до складу якої входять зокрема премії, належить до виключної компетенції Наглядової ради НАК «Нафтогаз України». Водночас, ОСОБА_4 також усвідомлював, що особовий склад цього органу майже повністю змінився у порівнянні з серпнем 2017 року, а тому абсолютна більшість його членів не обізнані про вже здійснену у 2017 році виплату премій членам правління Компанії, пов`язану з ухваленням окремого рішення трибуналу при Арбітражному інституті Торгової палати м. Стокгольм від 31.05.2017 та про обмеження щодо розміру преміювання керівників підприємств, заснованих на державній власності, встановлені Постановою № 859, які були враховані під час визначення Наглядовою радою розміру цих премій. При цьому, будучи обізнаним, що чергове засідання Наглядової ради Компанії заплановане на квітень 2018 року, ОСОБА_4 вирішив винести питання щодо преміювання його як голови правління на порядок денний.
Водночас, як зазначає детектив, ОСОБА_4 усвідомлював, що винесення питання про виплату йому премії на попередній розгляд правління Компанії, як це передбачено пп. 3 п. 88 Статуту, може створити перешкоди в досягненні його злочинного умислу, оскільки члени правління та запрошені особи обізнані як з фактом виплати премій у серпні 2017 року у зв`язку з ухваленням окремого рішення трибуналу при Арбітражному інституті Торгової палати м. Стокгольм, так і з обмеженнями щодо розміру преміювання керівників підприємств, заснованих на державній власності, встановленими Постановою № 859. Тому ОСОБА_4 вирішив всупереч вимогам пп. 3 п. 88, пп. 11 п. 89 Статуту, а також п. п. 28, 29 Положення про правління, не виносити зазначене питання на попередній розгляд правління Компанії, а подання про преміювання на розгляд Наглядової ради підготувати самостійно.
За змістом клопотання, діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном - грошовими коштами НАК «Нафтогаз України», корисливим мотивом та метою особистого незаконного збагачення, шляхом зловживання своїм службовим становищем голови правління Компанії, ОСОБА_4 06.04.2018 склав Подання щодо виплати премії за екстраординарні досягнення, яке обґрунтував фактом прийняття трибуналом при Арбітражному інституті Торгової палати м. Стокгольм фінальних рішень в арбітражі стосовно купівлі-продажу газу від 22.12.2017 та в арбітражі стосовно транзиту газу від 28.02.2018, зазначивши, що НАК «Нафтогаз України» досяг успіху в більшості своїх контрактних вимог в обох арбітражах та отримав право на значну виплату від ПАТ «Газпром». Відповідно до п.1.3. Подання, на користь НАК «Нафтогаз України» присуджено компенсацію збитків в розмірі 4,63 млрд доларів США. Крім того, відповідно до п.1.4. Подання, НАК «Нафтогаз України» має право на відшкодування збитків в сумі 2,56 мільярда доларів США.
Разом з тим, як зазначає детектив, ОСОБА_4 розумів, що ініціювання питання про виплату премій за зазначені екстраординарні досягнення виключно йому, як голові правління Компанії, може викликати у членів Наглядової ради сумнів у підставності її виплати, а тому в п. 2.2.1 подання зазначив про доцільність преміювання й інших членів правління - ОСОБА_9 та ОСОБА_14, а в п. 2.2.2. подання вніс відомості про те, що розміри премій іншим працівникам Компанії визначаються за рішенням Голови правління, тобто ним особисто.
Водночас, детектив стверджує, що з метою приховання від працівників Компанії, які в подальшому будуть залучені до опрацювання пакету документів, що подаватиметься на розгляд Наглядової ради, свого умислу на заволодіння під виглядом премії грошовими коштами НАК «Нафтогаз України», ОСОБА_4 загальний розмір премії, яка підлягає розподілу, а також розмір премій собі та іншим членам правління, у Поданні щодо виплати премії за екстраординарні досягнення не зазначив.
Після складання зазначеного документу, ОСОБА_4 підписав його, а також доручив Директору з управління персоналом та соціальної політики «Групи Нафтогаз» ОСОБА_15 підготувати проект Запиту щодо прийняття Наглядовою радою рішення щодо виплати премії за досягнення вагомих цілей, реалізацію важливих, стратегічних проектів працівникам НАК «Нафтогаз України», включаючи членів правління. Вказаний запит того ж дня підписаний ОСОБА_4 особисто, та за реєстраційним номером № 17-41/66-Кі-91Кі направлений для розгляду Наглядовій раді товариства разом з Поданням щодо виплати премії за екстраординарні досягнення, зареєстрованим за реєстраційним номером № 17-41/67-Кі-92-Кі.
На підставі зазначених запиту та подання, підписаних та направлених ОСОБА_4 10.04.2018 корпоративний секретар ОСОБА_16 подала на ім`я голови Наглядової ради Клер Споттісвуд прохання про скликання засідання Наглядової ради № 88.6-10-18 з проектом порядку денного, до якого першим питанням включено розгляд питань, прийнятих Комітетом з питань аудиту та ризиків, Комітетом з призначень та винагород і Комітетом з питань етики та відокремленої діяльності з транспортування природного газу. Вказаний порядок денний затверджений 11.04.2018 Головою Наглядової ради Клер Споттісвуд у запропонованій редакції шляхом проставлення відповідної резолюції.
Детектив зазначає, що продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном - грошовими коштами НАК «Нафтогаз України», 17.04.2018, перебуваючи у Великій Британії, зловживаючи своїм службовим становищем голови правління Компанії, керуючись корисливим мотивом та метою особистого незаконного збагачення, ОСОБА_4 особисто підготував Зміни та доповнення до Подання щодо виплати премії за екстраординарні досягнення, до пункту 2.1 якого вніс відомості про те, що сума яка підлягає розподілу у вигляді премій, визначена як 1% від загальної суми компенсації збитків, що була присуджена НАК «Нафтогаз України» у арбітражі стосовно контракту № ТКГУ на транзит природного газу та дорівнює 46 300 000 доларів США, а до п. 2.2.1 про те, що розмір премії, який має бути виплачений безпосередньо йому, повинен скласти 10 000 000 доларів США. Також в п. 2.2.2. ОСОБА_4 зазначив, що голова правління має право, на власний розсуд, перерозподілити належну йому частку Премії між будь-якими працівниками НАК «Нафтогаз України».
При цьому, на переконання детектива, ОСОБА_4 розумів, що зазначений розмір премії істотно перевищує максимально допустимі розміри, визначені пп. 3 п. 1 Постанови № 859, оскільки він як голова правління НАК «Нафтогаз України», особисто брав участь та голосував 26.07.2017 під час засідання правління НАК «Нафтогаз України», а також брав участь 07.08.2017 в засіданнях Комітету з призначень та винагород та Наглядової ради НАК «Нафтогаз України», під час яких обговорювалася в тому числі наявність таких обмежень щодо преміювання керівників державних підприємств.
Крім того, детектив зауважує, що ОСОБА_4 як голова правління НАК «Нафтогаз України» та роботодавець був стороною Колективного договору від 15.06.2017, згідно з п. 4.6 якого вимоги та обмеження, визначені Постановою № 859 поширюються на питання оплати праці голови правління. Незважаючи на викладене, після складання Змін та доповнень до Подання щодо виплати премії за екстраординарні досягнення ОСОБА_4 підписав їх та направив до Наглядової ради НАК «Нафтогаз України».
Таким чином, детектив вважає, що приховуючи наявність нормативно визначених обмежень щодо розміру премій керівникам підприємств, заснованих на державній власності, ОСОБА_4, зловживаючи своїм службовим становищем голови правління НАК «Нафтогаз України», ввів членів Наглядової ради Компанії в оману щодо відсутності перешкод для виплати йому премії у розмірі, зазначеному у п. 2.2.1 Подання щодо виплати премії за екстраординарні досягнення (з урахуванням Змін та доповнень від 17.04.2018).
Надалі, 17.04.2018 о 09:00 за Лондонським часом розпочалося засідання Наглядової ради Компанії, яке в подальшому було оформлено протоколом № 5/2018 від 16-18.04.2018. Участь в засіданні прийняли члени Наглядової ради Споттісвуд ОСОБА_31, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, корпоративний секретар ОСОБА_16, а також запрошені особи - ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_12 та ОСОБА_25
17.04.2018 об 11:00 за Лондонським часом розпочалось засідання Комітету з призначень та винагород Наглядової ради НАК «Нафтогаз України», за результатами якого складено протокол № 2/2018. Участь в засіданні взяли члени комітету ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_21, корпоративний секретар ОСОБА_16, а також запрошені особи - Споттісвуд ОСОБА_31, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_15 та ОСОБА_25 . Питанням 5 порядку денного визначено попередній розгляд питань щодо вимоги про погодження виплати премії працівникам Компанії за досягнення вагомих цілей, реалізацію важливих проектів (позитивні рішення трибуналу при Арбітражному інституті Торгової палати м. Стокгольма) з метою надання рекомендацій Наглядовій раді.
Під час цього засідання Голова правління надав членам Комітету додатковий документ щодо вимоги про погодження виплати премій працівникам Компанії - Зміни та доповнення до Подання щодо виплати премії за екстраординарні досягнення. Детектив вказує, що при обговоренні цього питання члени Комітету, будучи введеними в оману ОСОБА_4, який не повідомив їх про наявність нормативно визначених обмежень розміру премій керівникам підприємств, заснованих на державній власності, та не будучи обізнаними із його злочинним умислом, спрямованим на заволодіння під виглядом премії грошовими коштами НАК «Нафтогаз України», відзначили, що запропоновані розміри преміювання в цілому відповідають міжнародним практикам великих нафтогазових компаній і члени Комітету поділяють загальний підхід, запропонований Головою Правління. Члени Комітету запропонували рекомендувати Наглядовій раді затвердити розміри та порядок виплати відповідних премій згідно з додатком.
За результатами розгляду вказаного питання Комітетом рекомендовано Наглядовій раді погодити виплати премії працівникам компанії загальним розміром, за переліком, у строки та у порядку, який додається, при чому розмір премій членам правління рекомендовано погодити Наглядовою радою, а розмір премій іншим працівникам - затвердити головою Правління. При цьому, щодо запропонованих ОСОБА_4 . Змін та доповнень до Подання щодо виплати премій за екстраординарні досягнення, члени Комітету з призначень та винагород дали рекомендацію по те, що виплата премії має проводитися двома етапами, другий з яких залежить виключно від фактичного отримання/стягнення суми компенсації присуджених збитків у сумі 2,6 млрд доларів США. Крім того, члени Комітету визначили, що запропонований перелік працівників та розмір премій повинен бути доведений до відома Наглядової ради на наступному засіданні.
Засідання Комітету з призначень та винагород закінчилося 17.04.2018 о 14:00 за Лондонським часом.
Надалі, як вказує детектив, в проміжку часу між 14:00 та 19:00 за Лондонським часом, продовжилось засідання Наглядової ради. В ході розгляду підпитання 1.2. питання 1 порядку денного засідання члени Наглядової ради, будучи введеними в оману ОСОБА_4, який не повідомив їх про наявність нормативно визначених обмежень розміру премій керівникам підприємств, заснованих на державній власності, та не будучи обізнаними із його злочинним умислом, спрямованим на заволодіння під виглядом премії грошовими коштами НАК «Нафтогаз України», прийняли рішення про погодження виплати премії працівникам Компанії за переліком, у строки та у порядку, який додається до Протоколу № 2/2018 засідання Комітету з призначень та винагород від 17.04.2018. При цьому погоджено індивідуальний розмір премій членам правління та загальний розмір премій іншим працівникам, який підлягає розподілу між відповідними працівниками за рішенням Голови правління. Також Наглядовою радою підтримано позицію Комітету з призначень та винагород, що запропонований перелік працівників та розмір премій повинен бути доведений до відома Наглядової ради на наступному засіданні. Рішення прийняте одноголосно, шістьма голосами «за».
Засідання Наглядової ради закінчилося о 19:00 17.04.2018 за Лондонським часом.
Водночас, всупереч рішенню, прийнятому Наглядовою радою під час засідання 17.04.2018, зміст якого відображений в протоколі № 5/2018 від 16-18.04.2018, ОСОБА_4 під час засідань Комітету з призначень та винагород від 16.05.2018 та Наглядової ради від 21-22.05.2018 не поінформував членів вказаних органів про остаточний перелік працівників та розмір премій, які їм будуть виплачені.
Детектив зазначає, що надалі, 29.05.2018, продовжуючи діяти з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном - грошовими коштами НАК «Нафтогаз України», корисливим мотивом та метою особистого незаконного збагачення, шляхом зловживання своїм службовим становищем голови правління Компанії, усвідомлюючи, що за період січня-травня 2018 року йому вже були виплачені премії за внесок у загальні результати роботи на загальну суму 2 470 222, 55 грн., а також будучи достеменно обізнаним, що виплата йому премії в розмірі, еквівалентному 10 000 000 доларів США за таких обставин істотно перевищує максимальні обмеження, встановлені пп. 3 п. 1 Постанови № 859 та визначені на рівні до 36-х посадових окладів керівника підприємства на рік, ОСОБА_4 підписав та видав наказ «Про преміювання працівників Компанії у травні 2018 року» № 169-Кі, на підставі якого йому нараховано премію за досягнення вагомих цілей, реалізацію важливих, стратегічних проектів в розмірі 260 989 430 грн. При цьому, видаючи відповідний наказ, ОСОБА_4 розумів, що відповідно до рішення Наглядової ради НАК «Нафтогаз України», прийнятого під час засідання від 17.04.2018, за результатами якого складено протокол від 16-18.04.2018 № 5/2018, він наділений повноваженням розподілити свою премію між іншими працівниками НАК «Нафтогаз України» та таким чином уникнути допущення зазначеного порушення вимог Постанови № 859, однак відповідного повноваження не реалізував.
30.05.2018 після утримання податків та інших обов`язкових платежів на розрахунковий рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» зараховано 207 486 600 грн, якими він у подальшому розпорядився на власний розсуд.
У подальшому на підставі наказів від 11.06.2018 № 185, від 12.06.2018 № 186-Кі, від 06.07.2018 № 215, від 13.08.2018 № 245, від 22.08.2018 № 254-Кі та від 11.09.2018 № 291 ОСОБА_4 нараховано та виплачено премії у загальному розмірі 3 266 757,14 грн.
Так, за даними слідства, загальний розмір премій, нарахованих та виплачених голові правління НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_4 упродовж 2018 року становить 266 726 409,69 грн, що на 229 250 409,69 грн перевищує максимальний розмір річного преміювання, встановлений для керівників підприємств, заснованих на державній власності, встановлений пп. 3 п. 1 Постанови №859.
Таким чином, слідство вважає, що ОСОБА_4 будучи службовою особою, діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та метою особистого незаконного збагачення, зловживаючи своїм службовим становищем голови правління НАК «Нафтогаз України», упродовж 2018 року заволодів грошовими коштами НАК «Нафтогаз України» у сумі 229 250 409,69 грн, що в понад 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у зв`язку з чим йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
При цьому, на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри детектив у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі і які, на думку сторони обвинувачення, об`єктивно пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 зі злочином, про підозру у вчиненні якого йому повідомлено.
На переконання детектива, вказані докази є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри і вона повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості».
Також у клопотанні вказано, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання ОСОБА_4 під вартою.
Так, на ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, на думку детектива, вказує:
-характер інкримінованого злочину і тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним;
-історія його виїздів за кордон в період з січня 2018 року, в т.ч. на тривалий період;
-відсутність будь-яких обмежень у перетині державного кордону у період воєнного стану, з огляду на наявність у підозрюваного трьох неповнолітніх дітей;
-тривалість останнього перебування ОСОБА_4 за кордоном, яка свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків не території України;
-майновий стан підозрюваного, який надає йому спроможність забезпечувати своє тривале перебування закордоном.
Про ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на думку детектива, свідчить те, що:
-за активного сприяння саме підозрюваного ОСОБА_4 вживались заходи з метою приховування документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
-не надання НАК «Нафтогаз України» на численні запити НАБУ великої кількості документації;
-відсутність у розпорядженні слідства оригіналів документів стосовно ініціювання та виплати працівникам компанії у 2017 та 2018 роках премій у зв`язку з позитивними рішеннями трибуналу при Арбітражному інституті Торгової палати м. Стокгольм;
-наявність в підозрюваного дружніх відносин з чинними та колишніми працівниками НАК «Нафтогаз України», які за його дорученням також можуть вживати заходи з метою переховування документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Також детектив зазначає про ризик незаконного впливу на свідків, експерта, оскільки:
-частина працівників НАК «Нафтогаз України» відмовилися надавати покази щодо обставин про прийняття та виконання рішення про виплату зазначеної премії. Крім того, на даний час не допитано всіх членів наглядової ради та присутніх осіб на засіданні наглядової ради 16-18.04.2018;
-навіть після звільнення підозрюваний ОСОБА_4 в 29.04.2021 оформлював довіреність на ім`я ОСОБА_26, який також отримав премію відповідно до протоколу засідання Наглядової ради 5/2018 та наказу голови правління НАК «Нафтогаз України» 169-Кі (на момент вчинення злочину голова казначейських операцій «Групи Нафтогаз» - начальник казначейського департаменту), та який на даний час є членом правління НАК «Нафтогаз України»;
-ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом;
-на цей час у кримінальному провадженні не проведено економічну експертизу, таким чином існує ризик впливу підозрюваного також і на експерта.
При цьому, детектив вказує про неможливість запобігання вказаним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, враховуючи характер таких ризиків та той факт, що підозрюваний, з огляду на його матеріальне становище, має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, у тому числі за кордоном та враховуючи інші ризики, застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме особистого зобов`язання, особистої поруки, застави чи домашнього арешту, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків. Викладене дає беззаперечні, на думку сторони обвинувачення, підстави вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому стосовно підозрюваного необхідним і обґрунтованим є застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Детектив вказує, що, зважаючи на доволі високі встановлені ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, впливу на свідків, експерта, знищення, переховування або спотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вважаємо, що ці обставини виправдовують тримання підозрюваного під вартою, а тому стосовно підозрюваного необхідним і обґрунтованим є застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Також детектив просить при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу врахувати вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, вік та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, майновий стан підозрюваного, відсутність судимостей, розмір доходу отриманого внаслідок інкримінованого йому злочину та відсутність ризику продовження чи повторення протиправної поведінки стороною обвинувачення.
Детектив також вважає, що, ураховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, дані про особу підозрюваного, застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а тому просить визначити підозрюваному заставу в розмірі 365 686 948 грн, що складає 136 247 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на підставі п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Зазначений розмір застави, на думку детектива, не є завідомо непомірним з огляду на дохід отриманий внаслідок вчинення кримінального правопорушення та майнового становища підозрюваного ОСОБА_4 . У разі внесення застави відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, на думку детектива, є необхідним та обґрунтованим покласти на підозрюваного такі обов`язки:
1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з м. Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду;
3) повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;
4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_21, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 .
5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України, у тому числі паспорт громадянина України;
6) носити електронний засіб контролю.
2.Позиції учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні у повному обсязі підтримала вимоги поданого клопотання, вважаючи, що на даному етапі існують достатні підстави для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Прокурор наголосила, що підозрюваний не мав права ініціювати перед Наглядовою радою питання виплати собі премії у розмірі, що суперечив нормативним обмеженням, передбаченим Контрактом та Постановою КМУ №859, а тому такі його дії містять ознаки зловживання своїми службовими повноваженнями щодо звернення з поданням про преміювання. Прокурор зауважила, що фактично підозрюваний ввів в оману членів Наглядової ради, які не були обізнаними з особливостями вітчизняного нормативного регулювання порядку преміювання, приховавши від останніх відомості про наявність відповідних нормативних обмежень, передбачених Постановою КМУ №859.
Окремо прокурор наголошувала, що нормативні обмеження, передбачені Постановою КМУ №859, поширюються на преміювання працівників НАК «Нафтогаз України», оскільки на це прямо вказують положення Контракту та Колективного договору і саме відповідними положеннями вказаної Постанови керувалось правління Компанії при визначенні розміру премій у 2017 році. У цьому контексті прокурор додатково послалась на рішення адміністративних судів щодо відмови у скасуванні вимоги ДАСУ до НАК «Нафтогаз України» за результатами ревізії.
Також прокурор звертала увагу на порушення законодавчих обмежень щодо виплати премій без наявності затвердженого фінансового плану Компанії.
На обґрунтування помірності розміру застави, який сторона обвинувачення просить визначити підозрюваному як альтернативний запобіжний захід, прокурор додатково долучила Звіт про винагороду членів виконавчого органу НАК «Нафтогаз України», згідно з яким ОСОБА_4 у 2021 році отримав 338 624 803 грн премії, виплаченої йому відповідно до результатів його діяльності у попередніх роках та пов`язаної із закінченням його роботи у Компанії.
Додатково прокурор також долучила Розпорядження КМУ від 28.04.2021 №370-р, акцентувавши увагу на тому, що згідно п. 3 цього Розпорядження, роботу наглядової ради та правління НАК «Нафтогаз України» у 2020 році визнано незадовільною, у зв`язку з чим їх повноваження були достроково припинено.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 подав письмові заперечення на клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Так, захисник просить відмовити подане клопотання у зв`язку із відсутністю обґрунтованої підозри. Зокрема, захисник навів хронологію подій, в ході яких приймалося рішення про нарахування премії ОСОБА_4 .
Як вказує захисник, після отримання фінального рішення трибуналу при Арбітражному інституті Торгової палати м. Стокгольм в судовій справі проти «Газпрому» та проведення консультацій із залученими до цього процесу працівниками НАК «Нафтогаз України» було прийнято рішення звернутися до Наглядової Ради компанії із запитом про затвердження премій працівникам НАК «Нафтогаз» за досягнення вагомих цілей, реалізацію важливих стратегічних проектів. Для вирішення питання щодо розміру премій та їх обрахування відбувалися консультації з юристами НАК «Нафтогаз» та задля недопущення виникнення конфлікту інтересів, ОСОБА_4 запропонував підготувати проект запиту на Наглядову Раду, в якому були відсутні чіткі суми премії, та стояли прочерки. При цьому, підготовку такого запиту та його подання здійснювали співробітники управління персоналом та соціальної політики спільно з працівниками управління з юридичних питань та корпоративним секретарем. Після підготовки таких документів, ОСОБА_4 передав їх корпоративному секретареві, оскільки вона була уповноважена на внесення у порядок денний засідання Наглядової Ради певного питання та підготовку пакету документів для кожного члена Наглядової Ради. Під час засідання Наглядової Ради, яка відбувалася 17.04.2018 у м. Лондоні, один із членів Наглядової Ради Амос Хохштайн підняв питання щодо відсутності чітких сум премій, яке було вирішене у вузькому колі лише членів Наглядової Ради, тобто за відсутності співробітників НАК «Нафтогаз». Після визначення суми премій та умов їх виплати, уточнення були внесені у документи співробітниками служби управління персоналом та соціальної політики. Цього ж дня на розгляд засідання Комітету з призначень та винагород Наглядової Ради НАК «Нафтогаз» було винесено документ під назвою «Зміни та доповнення до Подання щодо виплат премій за екстраординарні досягнення…», після обговорення Комітет одноголосно прийшов висновку, що суми премій в цілому відповідають практиці міжнародних компаній. Такого ж висновку одноголосно дійшли і члени Наглядової Ради.
Зазначена хронологія подій, на переконання захисника, не була ані досліджена слідством, ані представлена слідчому судді.
Більше того, захисник ОСОБА_5 вважає, що необгрунтованість підозри підтверджується такими обставинами:
- відсутні підстави застосування положень Постанови КМУ № 859 при затвердженні наглядовою Радою НАК «Нафтогаз» розміри премій, оскільки на момент прийняття рішень про виплату таких премій, редакція Постанови не встановлювала обмежень для керівників підприємств, заснованих на державній власності, які визначалися за рішенням наглядової ради. Відповідні зміни щодо переліку суб`єктів, на яких застосовуються положення цієї Постанови були внесені лише 05.02.2020;
- контракт укладений з ОСОБА_4 як Головою правління НАК «Нафтогаз України» №45-4/14 та додаткові угоди до нього не містили обмежень щодо розміру премій. Крім того, Положення про преміювання, яке є додатком № 5 до Колективного Договору НАК «Нафтогаз України» на 2017-2020 роки, передбачало можливість виплати додаткової премії за досягнення вагомих цілей, реалізацію важливих, стратегічних проектів у розмірах\, відмінних від п.п. 2.1,2.2. Рішення про такі виплати могли бути прийняті головою правління, правлінням, наглядовою радою;
- присутні під час засідання Наглядової ради, яке відбувалася 17.04.2018, та на якій було прийнято про виплату премії, в т.ч. ОСОБА_4, були обізнані про порядок преміювання, оскільки брали участь і в засіданні 07.08.2017, яке наводиться прокурором як приклад. Зокрема, захисник звертає увагу, що ОСОБА_18 входив у склад Наглядової Ради як в 2017, так і 2018 році, тобто був обізнаний з положеннями про преміювання та позитивно проголосував щодо запропонованих премій. Так само корпоративний секретар ОСОБА_16, ОСОБА_25 та ОСОБА_13 були присутні на двох порівнюваних засіданнях. Жоден із них не висловився про наявність будь-яких обмежень, передбачених Постановою № 859. Таким чином, безпідставними є доводи прокурора про введення в оману членів Наглядової Ради, зокрема і ОСОБА_18
- захисник вказує, що члени Наглядової Ради повинні мати професійні та кваліфікаційні характеристики, досвід та володіти глибокими знаннями законодавства України, Статуту Компанії та її внутрішніми документами, а тому члени Наглядової Ради, які брали участь в засіданнях 17.04.2018 були компетентні та обізнані про порядок нарахування винагороди Голові Правління та членам правління. Адвокат навів характеристику та професійний досвід членів Наглядової ради, яке свідчить про високий рівень їх професіоналізму. Більше того, на цьому засіданні була присутня ОСОБА_29, яка виконувала обов`язки юридичного радника Наглядової ради, а тому нею здійснювався аналіз законодавства та перевірка питань, винесених на розгляд. В той же час, стороною обвинувачення умисно не долучено ані протоколів допиту ОСОБА_30, ані членів Наглядової Ради.
- ОСОБА_4 не готував самостійно подання та зміни до нього щодо преміювання працівників НАК «Нафтогаз України», оскільки підготовка таких документів здійснюється директором з управління персоналом та соціальної політики НАК. Вказане підтверджується наданими захиснику поясненнями ОСОБА_13 . Так само пояснення ОСОБА_16 свідчать про відсутність випадків готування таких проектів подання особисто Головою Правління.
- ініціювання скликати позачергові загальні збори наглядової ради не можу ставитися у вину ОСОБА_4, оскільки таке право Голови правління передбачено п. 27 Положення про Наглядову Раду;
- акт Державної аудиторської служби України №05-21/6 від 27.12.2018, яким встановлено факт завдання матеріальної шкоди Компанії на суму 228 833 209,69 грн не може бути підставою для встановлення розміру шкоди, оскільки до завдань такої перевірки не належить визначення документальної обгрунтованості операції та її збитковості. Висновки про завдання шкоди можуть бути встановлені лише після проведення судової економічної експертизи, докази проведення якої стороною обвинувачення не надано. Також захисник звертає увагу, що положення акту ДАСУ від 27.12.2018 щодо виплати премії без затвердження фінансового плану, обов`язковість прийняття якого передбачена Постановою КМУ № 899 не можуть братися до уваги, оскільки така Постанова набрала чинність лише 18.09.2018, тобто після рішення Наглядової Ради про преміювання.
Зазначене, на переконання захисника ОСОБА_5 свідчить про відсутність у діях ОСОБА_4 ознак складу злочину, передбаченого ч. 5.ст.191 КК України. Адвокат окремо звертає увагу, що ознака «введення в оману», яку прокурор наводила як спосіб зловживання підозрюваним не відповідає інкримінованому ОСОБА_4 злочину.
Також захисник ОСОБА_5 зазначав про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Так, щодо ризику переховування від органу досудового розслідування адвокат вказав, що лише тяжкість кримінального правопорушення не може свідчити про такий ризик. Більше того, захисник зауважив, що вказане кримінальне провадження розпочате ще у 2018 році, активно висвітлювалося у ЗМІ, однак протягом всього часу розслідування ОСОБА_4 не вчиняв жодних дій, направлених на втечу чи переховування. Так само захисник заперечив, що в умовах збройної агресії рф проти України факт проживання ОСОБА_4 закордоном може свідчити про переховування, а не заходи безпеки для себе та своєї сім`ї. ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки на території України, є дійсним членом Наглядової Ради ПрАТ «Київстар» та робить значний вклад у розвиток компанії. Повернення до України було пов`язане із обізнаністю здійснення досудового розслідування та можливого безпідставного звинувачення.
Також адвокат ОСОБА_5 заперечив існування ризику спотворення, знищення або приховування документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 наразі не є Головою НАК «Нафтогаз», а тому не має доступу до таких документів; посилання на дружні відносини із партнером юридичною фірми «Wikborg Rein Advokatfirma FS», у володінні яких були запитувані слідством документи є необгрунтованими.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, то захисник звертав увагу, що ОСОБА_4 на даний час не обіймає жодної посади у НАК «Нафтогаз», а тому не може мати впливу на співробітників Компанії; тлумачення прокурора про відмову свідків надавати свої показання є необгрунтованими; безпідставними є зазначення можливого впливу на експерта у кримінальному провадженні, оскільки жодної експертизи у ньому не призначено.
Враховуючи зазначене, захисник стверджує про відсутність жодного із зазначених прокурором ризиків. У такому випадку застосування будь-якого запобіжного заходу є неможливим. Адвокат зауважує, що зазначена прокурором сума застави як альтернативний запобіжний захід не відповідає ані розмірам, передбаченим положенням КПК України, ані обгрунтована матеріалами клопотання. Вартість належного ОСОБА_4 майна у десятки разів менша за розмір запропонованої прокурором застави, а також наведений дохід за останні 5 років жодним чином не враховує поточні витрати на утримання сім`ї. Також захисник зазначає, що розмір застави перевищує суму премії, отримання якої є предметом цього кримінального провадження.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 також просив у повному обсязі відмовити у задоволенні поданого клопотання, вважаючи, що у діях підозрюваного відсутній склад інкримінованого йому злочину та відсутні описані у клопотанні ризики перешкоджання кримінальному провадженню.
На обґрунтування своїх доводів про відсутність в діях підозрюваного складу інкримінованого йому злочину адвокат ОСОБА_7 вказує, що:
-рішення про виплату премій прийняла Наглядова рада НАК «Нафтогаз України», а не ОСОБА_4 і вирішення таких питань належить до виключної компетенції саме Наглядової ради; Відповідно, ОСОБА_4 не є суб`єктом інкримінованого йому злочину, оскільки його службове становище не дозволяло йому приймати рішення про виплату премій керівникам підприємства;
-згідно з хронологією подій ОСОБА_4 як голова правління підписав подання, яким виніс пропозицію про преміювання на розгляд Наглядової ради, а остання - погодила подання і прийняла рішення про виплату премій у межах своїх повноважень, визначивши її розмір під час обговорень;
-виплачена у 2018 році стосувалась іншого рішення арбітражу, аніж та, що була виплачена у 2017 році;
-під час засідань Наглядової ради від 07.08.2017 та 17.04.2018 був присутній один і той же член - ОСОБА_18 і незмінний корпоративний секретар ОСОБА_16, а тому безпідставним є твердження про те, що ОСОБА_4 намагався ввести Наглядову раду в оману, користуючись тим, що її склад оновився;
-серед членів Наглядової ради були представники держави - ОСОБА_18 та ОСОБА_21, які є українцями, обізнаними з українським законодавством, володіють українською мовою та мають досвід роботи в енергетичній сфері, а тому надуманими та необґрунтованими є твердження про те, що ОСОБА_4 ввів їх в оману;
-на обох засіданнях була присутня представниця юридичної компанії, яка була спеціально залучена для надання консультацій членам Наглядової ради щодо правових питань, зауваження якої були опрацьовані Комітетом з питань призначень та нагород; також на засіданнях 16-18.04.2018 був присутній Директор з юридичних питань НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_13 ;
-Голова Наглядової ради направляла Прем`єр-міністру України листа з роз`яснення рішення щодо виплати премій, за змістом якого члени наглядової ради цілком усвідомлювали свої дії і вважають, що прийняли обґрунтоване рішення;
- ОСОБА_4 не визначав, який саме розмір премії йому мають сплатити, оскільки підписане ним подання не містило конкретних сум, що підлягають сплаті. Відповідні суми були встановлені вже після обговорення з Комітетом і погодження ними сум, що підлягають сплаті;
-рішення адміністративних судів, на які посилається сторона обвинувачення, є нерелевантними, оскільки аргументація ДАСУ не оцінювалась по суті;
-законодавче обмеження щодо виплати премій за відсутності затвердженого фінансового плану у Постанові №859 набуло чинності лише 18.09.2018, тобто вже після виплати премії працівникам Компанії;
-станом на квітень 2018 року Наглядова рада не зобов`язана була обмежуватись переліком і розміром винагород, визначеним у Постанові №859, оскільки на той час вона не поширювалась на наглядові ради акціонерних товариств;
-норма права, про порушення якої стверджує прокурор не відповідає принципу правової визначеності.
На обґрунтування своїх доводів про відсутність описаних у клопотанні ризиків, адвокат ОСОБА_7 зазначає, що:
-рівень повідомленої підозри низький, а тому посилання на тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 та на суворість передбаченого за нього покарання є безпідставними;
- ОСОБА_4 одразу ж повернувся в України, як тільки припустив, що йому можуть вручити повідомлення про підозру, про що повідомив публічно та як тільки дізнався від консульства про здійснення досудового розслідування, що свідчить про відсутність наміру переховуватись;
- ОСОБА_4 має стійкі зв`язки з Україною, оскільки є членом Наглядової ради ПрАТ «Київстар»;
-тривале перебування ОСОБА_4 за кордоном зумовлене його особистою роботою над посиленням західних санкцій проти росії та лобіюванням інтересів України перед західними партнерами;
-за кілька років роботи у НАК «Нафтогаз України» підозрюваний досяг значних результатів на посаді Голови Правління;
-протягом всього 2019 року ОСОБА_4 перераховував усю свою заробітну плату, отриману у НАК «Нафтогаз України», благодійним організаціям БФ «Народний тил-Реабілітація» на підтримку родин загиблих воїнів, МБФ «Повернись живим» - на підтримку армії та БФ «Таблеточки» - на допомогу дітям з онкозахворюваннями, загалом перерахувавши на благодійність близько 11 млн грн.;
-ділові та моральні якості ОСОБА_4 спростовують існування будь-якого ризику переховування від слідства;
-відсутні будь-які підстави стверджувати про можливість впливу підозрюваного на юридичну компанію «Wikborg Rein Advokatfirma AS»;
-відсутні будь-які відомості про те, що підозрюваний впливав на когось з членів Наглядової ради з тим, щоб схилити їх до прийняття рішення про виплату йому премій у 10 млн. доларів США;
- ОСОБА_4 не має жодного впливу на роботу НАК «Нафтогаз України» і не може перешкоджати збору доказів через вплив на працівників Компанії.
Окремо адвокат відзначає, що у матеріалах клопотання відсутні постанови про створення груп прокурорів та слідчих, натомість наявні постанови тільки про зміну таких груп, що обумовлює недопустимість зібраних слідством доказів, а також не дає змогу стороні захисту встановити, чи здійснювалось розслідування уповноваженими на це особами, починаючи з 2018 року.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 підтримав доводи захисників. Вказав про відсутність обґрунтованої підозри, оскільки премії були призначені не особисто ОСОБА_4, а рішенням членів Наглядової Ради, стороною обвинувачення не встановлено будь-якого тиску, примусу чи впливу на членів Наглядової Ради з боку підозрюваного. Вказані прокурором ризики відсутні, про що свідчить повернення ОСОБА_4 в Україну та відсутність відомостей про дії, які б свідчили про перешкоджання кримінальному провадженню.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників та просив відмовити у задоволенні цього клопотання. Підозрюваний зазначив, що принципи діяльності НАК «Нафтогаз» у 2017-2018 році передбачали відмову команди від корупції та відкритість роботи, чесніть у виплатах винагород та зарплат. Отримане рішення в Трибуналі показало можливість справедливої боротьби у газових спорах.
Вказане кримінальне провадження проти нього вважає може стати загрозою для системи корпоративного управління в Україні. Розміри премій та рішення про їх виплати було прийняте членами Наглядової Ради без будь-якого тиску чи впливу на них, що підтверджується їхніми словами. Також вказав про відсутність зазначених прокурором ризиків, оскільки не має наміру переховуватися від слідства, відразу після обізнаності про можливе отримання підозри вирішив повернутися в Україну, хоча з лютого 2022 року проживає закордоном. Має на утриманні дітей від колишнього шлюбу. На даний час його діяльність пов`язана із запровадженням санкцій проти російської енергетики та допомогою у відновленні української енергосистеми.
Також у судове засідання з`явились особи, які виявили бажання взяти підозрюваного на поруки, у разі застосування до нього відповідного запобіжного заходу, стверджуючи, що зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного протягом здійснення щодо нього кримінального провадження.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до переліку яких, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування будь-якого запобіжного заходу є: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також 2) наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, за змістом ч. 3 ст. 132 та ст. 194 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
З огляду на вказане та беручи до уваги викладену вище позицію сторони захисту, слідчий суддя у першу чергу має встановити, чи доводять надані стороною обвинувачення докази наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а потім надати оцінку наявності заявленим у клопотанні ризикам.
Дослідивши заявлене клопотання та долучені до нього матеріали, проаналізувавши подані стороною захисту письмові заперечення, а також заслухавши позиції сторін, слідчий суддя приходить до такого.
3.1.Щодо обґрунтованості повідомленої підозри
Кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити інкримінований їй злочин (рішення в справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom від 30.08.1990, § 32, рішення у справі Нечипорук і Йонкало проти України від 21.04.2011, § 175).
Тож, при оцінці обґрунтованості підозри слідчий суддя має перевірити, чи підтверджується достатніми доказами факт можливого вчинення конкретною особою інкримінованого їй стороною обвинувачення злочину.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактом виплати голові правління НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_4 премії у розмірі, що значно перевищував максимальний річний розмір преміювання, передбачений Контрактом № 45-Н/14 та Постановою № 859.
За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_4, будучи службовою особою, діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та метою особистого незаконного збагачення, зловживаючи своїм службовим становищем голови правління НАК «Нафтогаз України», ініціював розгляд Наглядовою радою Компанії питання про погодження виплати премії за досягнення вагомих цілей, реалізацію важливих, стратегічних проектів працівникам НАК «Нафтогаз України», підготував Зміни та доповнення до Подання щодо виплати премії за екстраординарні досягнення, визначивши у п. 2.2.1 розмір премії, що підлягає виплаті безпосередньо йому у 10 000 000 доларів США. При цьому, ОСОБА_4 під час розгляду цього подання приховав від членів Комітету з призначень та винагород та від членів Наглядової ради Компанії відомості про те, що пп. 3 п. 1 Постанови № 859 встановлено граничні розміри преміювання, внаслідок чого Наглядовою радою НАК «Нафтогаз України», члени якої необізнані з його злочинним умислом, погоджено виплату йому премії у зазначеному розмірі. Після цього, ОСОБА_4 видав наказ № 169-Кі, на підставі якого йому нараховано та виплачено премію у розмірі 260 989 430 грн, і таким чином упродовж 2018 року заволодів грошовими коштами НАК «Нафтогаз України» у сумі 229 250 409,69 грн, що в понад 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
На думку сторони обвинувачення, у відповідних діях ОСОБА_4 наявні ознаки складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах.
В першу чергу, слідчий суддя відзначає, що кримінальній відповідальності за інкримінований підозрюваному злочин підлягає не будь-яка службова особа, ознаки якої визначені у ч. 3 ст. 18 КК України, як про це зазначає прокурор, а лише така службова особа, яка має певні правомочності (повноваження) щодо майна, заволодіння яким їй інкримінується. Так, інкриміноване підозрюваному заволодіння чужим майном має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає чуже майно на свою користь, використовуючи при цьому своє службове становище. Особливістю такої форми об`єктивної сторони є те, що суб`єкт може заволодівати тим майном, щодо якого в силу своєї посади він наділений правомочністю управління чи розпорядження через інших осіб. Тобто він має певні владні повноваження щодо впливу на осіб, яким це майно ввірене чи перебуває у їх віданні (правова позиція, висловлена в рішенні Верховного суду у справі №0912/1638/12 від 23 серпня 2018 року).
Водночас, в ситуації підозрюваного, встановлення розміру винагороди (преміювання) членам правління НАК «Нафтогаз України», в тому числі і Голові правління ОСОБА_4, належить до виключних повноважень Наглядової ради цієї Компанії - колегіального органу, що в межах компетенції здійснює управління товариством, а також контролює та регулює діяльність його виконавчого органу. Вказані виключні повноваження Наглядової ради визначені п. 10 ч.2 ст. 71 ЗУ «Про акціонерні товариства» та пп.7 п. 69 Статуту НАК «Нафтогаз України».
При цьому, будь-які нормативно-правові акти не наділяють Голову правління владними чи організаційно-розпорядчими повноваженнями щодо членів Наглядової ради, які б надавали йому можливість впливати на прийняття ними рішень щодо встановлення розміру його винагороди. Про такі повноваження не зазначали ані детектив у своєму клопотанні, ані прокурор під час судового засідання. Більше того, наявність таких повноважень неможлива за існуючої структури корпоративного врядування, відповідно до якої Наглядова рада є незалежним і самостійним органом акціонерного товариства, який регулює та контролює діяльність його виконавчого органу - Правління.
За таких обставин, службове становище Голови правління не передбачає наявності у нього повноважень щодо прийняття рішення про встановлення собі розміру премій, зловживаючи якими він міг би заволодіти відповідними грошовими коштами, у зв`язку з чим він не є суб`єктом злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. При цьому, сторона обвинувачення не вказує навіть на потенційну співучасть у злочині будь-яких суб`єктів, безпосередньо уповноважених на прийняття рішення про преміювання Голови правління, а тому останній не може бути його одноособовим виконавцем.
Прокурор, у свою чергу, стверджувала, що ОСОБА_4, зловживаючи своїми повноваженнями Голови правління, ввів в оману членів Наглядової ради, приховавши від останніх відомості про наявність нормативних обмежень щодо розміру премій для членів правління, передбачених Постановою КМУ №859, що призвело до прийняття ними рішення про преміювання ОСОБА_4 в розмірі, що перевищував такі обмеження.
Водночас, слідчий суддя вважає таке твердження прокурора неспроможним та безпідставним, виходячи з таких міркувань.
Будь-якими нормативно-правовими актами чи установчими документами НАК «Нафтогаз України» не передбачено повноважень чи обов`язків Голови правління доводити до відома членів Наглядової ради інформацію про наявність чи відсутність нормативних обмежень щодо розміру премій членам правління та надавати юридичні консультації щодо особливостей застосування вітчизняного законодавства з відповідного питання. При цьому і прокурор у судовому засіданні не вказала, якими саме повноваженнями зловживав ОСОБА_4, приховуючи, за її словами, відповідну інформацію від членів Наглядової ради.
Крім того, відповідаючи на питання головуючого у судовому засіданні, прокурор повідомила, що зловживання службовим становищем ОСОБА_4, на її думку, полягало в ініціюванні ним питання щодо преміювання членів правління, шляхом звернення до Наглядової ради із поданням (з подальшими змінами та доповненнями), у якому зазначено розмір премії у сумі, що перевищувала нормативні обмеження, передбачені Постановою КМУ №859. На переконання прокурора, ОСОБА_4 не мав права звертатись до Наглядової ради із поданням про визначення премій в такому розмірі.
Оцінюючи вказані доводи прокурора, слідчий суддя встановив, що будь-які нормативні обмеження щодо можливості Голови правління самостійно ініціювати перед Наглядовою радою питання про преміювання членів правління відсутні. Так само прокурором не доведено існування будь-яких законодавчих положень, які б визначали граничні розміри премій, виплату яких може ініціювати перед Наглядовою радою Голова правління. Натомість, Постанова КМУ №859, на яку посилається прокурор, регулює нормативні обмеження щодо порядку встановлення премій уповноваженими на це суб`єктами, а не процедури її ініціювання іншими особами. Враховуючи, що, як обґрунтовувалось вище, встановлення розміру премій Голові правління належить до виключної компетенції Наглядової ради, а підозрюваний лише ініціював відповідне питання перед її членами, вказані вище нормативні обмеження передбачені Постановою КМУ №859 на такі його дії не поширюються.
Щодо доводів прокурора про неможливість здійснення виплат премії Голові правління за відсутності затвердженого фінансового плану, слідчий суддя відзначає, що подібні нормативні обмеження так само не поширюються на процедуру ініціювання виплати премій і більше того, були відсутні як в Колективному договорі, так і в Постанові КМУ №899 на момент прийняття рішення Наглядової ради і Наказу про таке преміювання.
Таким чином, прокурор не довела ознак зловживання службовим становищем, що є обов`язковим для встановлення ознак об`єктивної сторони складу інкримінованого підозрюваному злочину.
Так само необґрунтованим є твердження прокурора про здійснення підозрюваним обману членів Наглядової ради, наслідком чого стало прийняття ними рішення про його преміювання.
Так, за змістом пп. 5, 6 п. 18 Положення про наглядову раду НАК «Нафтогаз України» члени Наглядової ради мають обов`язок діяти добросовісно, розумно, не перевищувати своїх повноважень, виявляти сумлінність, обачливість та належну обережність, а також керуватись у своїй діяльності законодавством України. Вказані положення покладають особисту відповідальність на членів Наглядової ради за її діяльність та прийняті ними рішення, яка існує поза залежністю від дій та рішень інших органів Компанії. Відповідні обов`язки членів Наглядової ради не можуть нівелюватись відсутністю інформування про нормативні обмеження з боку Голови правління, як про це стверджує прокурор.
Більше того, прокурор не пояснила як її твердження про обман членів Наглядової ради з боку підозрюваного корелюються із фактом попереднього надання Комітетом з призначень та винагород рекомендації Наглядовій раді щодо визначення відповідного розміру преміювання членів правління.
При цьому, слідчий суддя вважає маніпулятивними твердження прокурора про те, що більшість членів Наглядової ради є іноземцями, а тому не володіють достатніми знаннями щодо особливостей українського законодавства, що нібито покладало на ОСОБА_4 додаткові обов`язки з інформування їх про такі особливості.
Подібні твердження прокурора не тільки суперечать ідеї корпоративного управління в акціонерних товариствах та дискредитують роль міжнародних експертів у складі наглядових та контролюючих органів, але й не відповідають обставинам цієї справи. Так, загальновідомою є інформація, що члени Наглядової ради НАК «Нафтогаз України», які приймали рішення про преміювання ОСОБА_4, в т.ч. іноземні громадяни, володіють високими професійними якостями, бездоганною діловою репутацією та достатнім досвідом, найвищими кваліфікаціями в сфері стратегічного планування, фінансів, аудиту та управління ризиками, а прокурору достовірно відомо, що серед членів наглядової ради були також представники від держави - громадяни України, які вочевидь обізнані із особливостями вітчизняного нормативного регулювання. Більше того, деякі з членів Наглядової ради були присутніми також під час засідань у 2017 році, на яких, за твердженням прокурора, обговорювались питання щодо наявності нормативних обмежень, передбачених Постановою КМУ №859, однак згідно з долученими матеріалами у 2018 році під час засідань щодо виплат таких премій будь-яких застережень чи зауважень з посиланням на цю Постанову не висловлювали.
Крім того, як встановлено слідчим суддею, у засіданнях Наглядової ради та Комітету з призначень та винагород, на яких обговорювались та вирішувались питання про розмір преміювання членів правління (17.04.2018, 16.05.2018, 21-22.05.2018), брала участь представниця юридичної фірми Andreko Kinstellar Ugyvedi Iroda ОСОБА_25, яка була спеціально залучена як незалежний юридичний радник для надання правової допомоги з юридичних питань, що виникають в діяльності Наглядової ради та її комітетів.
З огляду на це, непереконливими виглядають твердження прокурора про необхідність інформування саме ОСОБА_4 членів Наглядової ради про наявність нормативних обмежень через нібито їх необізнаність з особливостями вітчизняного правового регулювання порядку преміювання.
Особливу увагу в контексті оцінки наявності ознак об`єктивної сторони інкримінованого підозрюваному складу злочину, слідчий суддя звертає на позицію самих членів Наглядової ради, яких, за твердженням прокурора, ввів в оману підозрюваний.
Так, недопитані до цього часу члени Наглядової ради, в т.ч. і її Голова, у своєму листі на адресу Прем`єр-міністра України роз`яснили відповідне рішення про преміювання, вказавши, що воно приймалось за рекомендацією Комітету з призначень та винагород на основі ретельного аналізу подібних судових перемог. Більше того, члени Наглядової ради опублікували відкрите звернення, у якому наголосили на повному усвідомленні прийнятого рішення, вказавши, що вони беруть на себе за нього повну відповідальність і будь-якого тиску з боку ОСОБА_4 вони не зазнавали.
Тож голослівними видаються твердження сторони обвинувачення про те, що члени Наглядової ради були введені в оману підозрюваним і не усвідомлювали значення прийнятого рішення внаслідок приховування від них положень Постанови КМУ №859, враховуючи що слідство протягом 5 років досудового розслідування не спромоглось допитати безпосередніх очевидців відповідних подій, а останні у відкритих зверненнях спростовують такі факти. При цьому, будь-якими іншими матеріалами, долученими до клопотання, факт введення ОСОБА_4 в оману членів Наглядової ради не підтверджується.
Таким чином, доводи прокурора про прийняття Наглядовою радою рішення про розмір преміювання внаслідок обману з боку ОСОБА_4 є неспроможними.
Окремо слідчий суддя відзначає, що між діями підозрюваного, в яких, на думку прокурора, наявні ознаки зловживання службовим становищем, та наслідками у виді вибуття з власності НАК «Нафтогаз України» грошових коштів в особливо великому розмірі відсутній прямий причинно-наслідковий зв`язок.
За твердженням прокурора, саме дії ОСОБА_4 щодо ініціювання виплати премій та звернення із поданням призвели до безпідставного вибуття грошових коштів із фонду НАК «Нафтогаз України» у розмірі, що перевищував нормативні обмеження, передбачені Постановою КМУ №859.
З такими доводами слідчий суддя погодитись не може, оскільки процес прийняття рішення про виплату премії Голові правління є багатоетапним та передбачає участь у ньому ряду незалежних суб`єктів. Так, дії ОСОБА_4 щодо звернення із відповідним поданням до Наглядової ради є лише початковим і невизначальним етапом такого процесу. За змістом Положення про преміювання та Положення про наглядову раду, відповідне подання обов`язково передається на розгляд засідання Комітету з призначень та винагород, члени якого уповноважені на власний розсуд без участі Голови правління прийняти рішення як про погодження відповідного подання, так і про його відхилення. Так само і подання рекомендоване до погодження Комітетом виноситься на окремий розгляд Наглядової ради, яка приймає самостійне рішення щодо встановлення відповідних премій.
За таких обставин, очевидно, що подання про преміювання не є обов`язковим для затвердження Наглядовою радою і не призводить до автоматичного встановлення премій у зазначеному в поданні розмірі, а тому звернення ОСОБА_4 із відповідним таким поданням не є головною (необхідною) причиною виплати йому премій у будь-якому розмірі.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що ані з матеріалів долучених до клопотання, ані з пояснень прокурора неможливо встановити, чи самостійно ОСОБА_4 визначено розмір преміювання в 10 млн доларів США, який вказаний у Змінах та доповненнях до Подання. Прокурор не заперечувала, що первинний варіант подання, підписаний підозрюваним, містив пропуски в місцях для визначення розміру премії і жодним чином не спростувала наведену стороною захисту хронологію подій, відповідно до якої остаточний розмір премії, який мав внести ОСОБА_4 до подання був визначений на закритій частині засідання Наглядової ради 17.04.2018 її членами. При цьому, відсутність в розпорядженні прокурора будь-яких даних про порядок розгляду відповідного питання як Комітетом, так і членами Наглядової ради не може виправдовуватись досі триваючим досудовим розслідування, враховуючи важливість цих даних для обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри та беручи до уваги, що таке розслідування розпочалось ще 5 років тому.
У цьому контексті слідчий суддя особливо наголошує, що будь-який тривалий строк досудового розслідування має бути об`єктивно зумовлений завданнями кримінального провадження, а також якістю та вагомістю зібраної доказової бази, яка б виправдовувала подальше кримінальне переслідування за відповідними фактами. Вказане набуває особливого значення при прийнятті рішення про повідомлення особі про підозру, яка має ґрунтуватись на фактах, що носять не абстрактний, а конкретний характер і підтверджуються доказами.
У цьому кримінальному провадження досудове розслідування здійснюється понад 5 років, однак зібрані до цього часу матеріали, долучені на підтвердження обґрунтованості повідомленої підозри не тільки не пов`язують ОСОБА_4 із інкримінованим йому злочином (враховуючи наведені вище висновки слідчого судді щодо відсутності в його діях обов`язкових ознак складу злочину), але й не переконують слідчого суддю у тому, що такий злочин взагалі мав місце за викладених у клопотанні обставин. Навіть, за умови що при застосуванні запобіжного заходу на стадії досудового розслідування застосується стандарт доведення «обґрунтованої підозри», наведені стороною обвинувачення факти не є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування за такою підозрою або висунення звинувачення, що відповідало б вимогам вказаного стандарту.
З огляду на все викладене, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не надано достатніх доказів, які б переконливо свідчили про ймовірність вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України за викладених у клопотанні обставин, а тому приходить до висновку, що пред`явлена підозра є необґрунтованою, що унеможливлює застосування до нього будь-якого запобіжного заходу.
Крім того, враховуючи суспільний резонанс, викликаний фактом виплати менеджеру національної компанії премії у такому розмірі, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що з огляду на сутність запровадженої в Україні системи корпоративного управління і ролі у ній Наглядової ради, саме її члени оцінюють ефективність діяльності менеджменту Компанії з точки зору забезпечення найкращих інтересів акціонерів (у даному випадку держави), виходячи з чого визначають розмір преміювання, який відповідав би досягнутим цілям, внутрішній політиці Компанії та світовим стандартам належного корпоративного управління. При цьому, в ході розгляду питання про обґрунтованість повідомленої підозри стороною обвинувачення не стверджувалось про недоцільність виплати ОСОБА_4 премії у розмірі 10 млн доларів США в розрізі невідповідності такої суми обсягу його особистої участі та внеску до перемоги НАК «Нафтогаз України» в арбітражних спорах із Газпромом, а тому і слідчим суддею не оцінювалось обґрунтованість преміювання саме в такому розмірі.
3.2.Щодо ризиків перешкоджання кримінальному провадженню
Слідчий суддя зауважує, що ризики перешкоджання кримінальному провадженню, про які заявляє сторона обвинувачення, в своїй більшості ґрунтуються на врахуванні тяжкості та характеру інкримінованого підозрюваному злочину та суворості покарання, що йому загрожує у випадку засудження за нього. Водночас, інтенсивність таких ризиків є вкрай низькою, враховуючи встановлену слідчим суддею відсутність обґрунтованої підозри та недостатність доказової бази для подальшого кримінального переслідування ОСОБА_4 . Такий обсяг і сутність зібраних проти підозрюваного доказів, на переконання слідчого судді, не здатна спонукати останнього до реалізації таких ризиків.
Так, слідчий суддя зауважує, що незважаючи на можливість безперешкодного перетину кордону та мінімальний рівень соціальних зав`язків на території України (пов`язаний із тривалим проживанням підозрюваного та членів його сім`ї закордоном), ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду повністю нівелюється самостійним та добровільним рішенням підозрюваного повернутись з-за кордону одразу після отримання відомостей про здійснення щодо нього досудового розслідування. Вказане у сукупності із його належною процесуальною поведінкою свідчить про намір підозрюваного сприяти слідству, а не ухилятись від нього.
Так само, на думку слідчого судді, непереконливими видаються твердження про інтенсивність ризику можливого незаконного впливу на свідків, експерта та ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, оскільки вони обґрунтовуються його зв`язками з працівниками НАК «Нафтогаз України», де однак підозрюваний не працює ще з квітня 2021 року та, за твердженням самої сторони обвинувачення, не має будь-яких міцних соціальних зв`язків на території України, а будь-яких відомостей про контакти підозрюваного з такими працівниками протягом останніх років після звільнення до клопотання не долучено. Так само не ґрунтуються на будь-яких об`єктивних відомостях твердження про можливий вплив на працівників юридичної фірми Wikborg, Rein & CO Advokatfirma DA, а долучення на підтвердження дружніх відносин з її представниками скріншот допису у соціальній мережі є маніпуляцією з боку сторони обвинувачення, враховуючи зміст такого допису.
Інші наведені стороною обвинувачення відомості не переконують слідчого суддю в інтенсивності стверджуваних ними ризиків з урахуванням індивідуальних обставин та характеристики особи підозрюваного.
За таких обставин, виходячи з положень ч. 3 ст. 132 та ч. 2 ст. 194 КПК України, встановивши відсутність обґрунтованої підозри та низький рівень ризиків, слідчий суддя відмовляє в застосуванні щодо підозрюваного будь-якого запобіжного заходу.
Керуючись ст. 176-179, 180, 184, 193-197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
2.Копію ухвали негайно вручити прокурору, підозрюваному та його захисникам.
3.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
4.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1