НАБУ та САП обвинувачують ексголову «Нафтогазу» Андрія Коболєва у заволодінні 261 млн грн на виплатах премій за перемогу в Стокгольмському арбітражі проти «Газпрому».
За версією слідства, Андрій Коболєв у 2018 році видав незаконний наказ про преміювання співробітників «за екстраординарні досягнення», на підставі якого сам отримав 261 млн грн.
Андрій Коболєв очолив НАК «Нафтогаз України» 26 березня 2014 року. Вже невдовзі після його призначення компанія опинилася у центрі масштабної юридичної баталії: «Нафтогаз» та російський «Газпром» звернулися до Арбітражу Торгової палати Стокгольма зі взаємними звинуваченнями у порушенні умов газового контракту.
У травні 2017 року суд частково задовольнив вимоги української сторони, погодившись на перегляд контрактної ціни поставок. Вже за місяць, за даними САП, правління «Нафтогазу» ухвалило рішення винагородити окремих працівників компанії за значний успіх в арбітражі. У цьому засіданні, зокрема, брав участь і сам Коболєв. Зазначена сума значно перевищує максимальні розміри виплат премій, які становлять 37,48 млн грн. До того ж за ті самі досягнення екскерівникові компанії виплатили премію й у 2017 році у 12,49 млн грн. Коболєв імовірно отримав на 230 млн грн більше, ніж це передбачено чинним законодавством.
У НАБУ вважають, що ексочільник «Нафтогазу» порушив Постанову Кабміну № 859, яка обмежує суму річної премії керівника компанії 24 окладами. Сума ж 261 млн грн значно перевищила рівень винагороди за виграну справу проти російського «Газпрому» у Стокгольмському арбітражі, що і стало приводом для виплати премій.
За версією слідства, саме Андрій Коболєв ініціював процес преміювання себе та колег, підготувавши зміни до подання щодо виплат за «екстраординарні досягнення». Первісно в документі не були зазначені конкретні суми, але в оновленій версії йшлося про загальну преміальну суму. У документі також передбачалося, що він матиме право на власний розсуд перерозподіляти свою частку між працівниками. Утім, як зазначає слідство, цього не сталося — премію він залишив собі. Рішення про преміювання було погоджене Наглядовою радою «Нафтогазу», після чого Коболєв видав відповідний наказ. Прокурорка стверджує, що Коболєв мав повідомити Наглядову раду про обмеження, передбачені постановою Кабміну щодо розміру премій, але цього не зробив.
Втім, після остаточних рішень Стокгольмського арбітражу наприкінці 2017-го та на початку 2018-го, згідно з якими «Газпром» мав виплатити «Нафтогазу» 4,6 мільярда доларів США, ситуація почала змінюватися. Слідство вважає, що саме тоді Коболєв прийняв рішення про виплату собі премій, які перевищили й дозволену контрактом суму і граничний ліміт, встановлений урядом. Ці дії слідство розцінює як заволодіння коштами державної компанії.
Натомість адвокат Коболєва, Олексій Носов, наголошує, що ця постанова у 2018 році не поширювалася на голову «Нафтогазу», а питання преміювання входило виключно до компетенції Наглядової ради. Він також підкреслює, що Коболєв не виписував премію «сам собі», а лише виконав рішення ради, підписавши наказ, в якому йшлося про бонуси для 41 працівника — у розмірі 1% від виграної у Стокгольмському арбітражі суми.
Такі дії Коболєва кваліфікували за ч. 5 ст. 191 КК України. Експосадовець виїхав з України в лютому 2022-го, однак повернувся на початку 2023 року та одразу ж отримав підозру від правоохоронців. Андрій Коболєв заявив у суді, що вирішив повернутися до України після дзвінка з посольства у Великій Британії, де йому повідомили про запит правоохоронців щодо його місця проживання.
Коболєв був звільнений з посади керівника компанії у квітні 2021 року.
29/11/2023
