Документ № 108690165

Справа № 991/178/23

Провадження 1-кс/991/180/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретарів ОСОБА_2, ОСОБА_3, детектива ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.05.2015,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_8, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_6, про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000000722 від 16.05.2015 (далі - Кримінальне провадження), в якому детектив просить надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у Кримінальному провадженні стосовно підозрюваних за ч. 5 ст.191 КК України: ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.01.2023 (справ № 991/178/23 матеріали провадження за клопотанням детектива ОСОБА_4 про здійснення спеціального досудового розслідування в Кримінальному провадженні стосовно підозрюваних ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виділені в окремі провадження.

Таким чино, слідчим суддею розглядається клопотання детектива НАБУ ОСОБА_8, погоджене прокурором САП ОСОБА_6, про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 у Кримінальному провадженні, зокрема, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Клопотання).

Клопотання мотивовано тим, що групою детективів НАБУ здійснюється досудове розслідування у Кримінальному провадженні, в рамках якого, відповідно до статей 42, 135, 278 КПК України, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. ОСОБА_7 неодноразово викликався до НАБУ, однак підозрюваний не з`являється, перебуває за кордоном, тобто, ухиляється від органів досудового розслідування, у зв`язку з чим, поставною детектива НАБУ від 15.12.2022 оголошено міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_7, що, відповідно до 297-1 КПК України, є підставою для здійснення щодо підозрюваного спеціального досудового розслідування.

В судовому засіданні детектив НАБУ ОСОБА_4 доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити з викладених у ньому підстав.

Захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти доводів клопотання, посилаючись на відсутність у ОСОБА_7 статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні, необґрунтованість підозри, відсутність доказів, що ОСОБА_7 переховується від органу досудового розслідування та суду, так як тривалий час проживає у Польщі та перебуває там на тимчасовому консульському обліку, тобто, відсутність підстав для оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_7, просив відмовити у задоволенні Клопотання детектива.

Дослідивши зміст Клопотання та матеріали, якими воно обґрунтоване, заслухавши пояснення сторін Кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.

Так, у рамках Кримінального провадження, окрім іншого, встановлено обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: у період з березня по вересень 2015 року службові особи ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант-УТН», ТОВ «Техтрейд Груп», ТОВ «ТД Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Котлас», діючи спільно зі службовими особами ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта» (код за ЕДРПОУ 00152307), ПАТ «НПК-Галичина» (код за ЄДРПОУ 34454281), в порушення, передбачене Законом України «Про захист економічної конкуренції», вчинили антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів аукціонів із продажу нафти сирої та газового конденсату, організованих та проведених ПрАт «Українська міжбанківська валютна біржа» та продавцем на яких являлося ПАТ «Укрнафта». За результатами проведення зазначених аукціонів переможцями визначено ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант-УТН», ТОВ «Техтрейд Груп», ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Котлас», з якими ПАТ «Укрнафта» укладено договори купівлі-продажу нафти сирої. В подальшому, після укладення договорів купівлі-продажу нафти ПАТ «Укрнафта» на підставі поданих службовими особами ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант-УТН», ТОВ «Техтрейд Груп», ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Котлас» листів про відтермінування оплати за нафту укладено додаткові угоди, якими відтерміновано оплату за поставлену нафту. Після укладання таких угод, ПАТ «Укрнафта» реалізувала нафту ТОВ «Галнафта» на загальну суму 1 437 802 464, 00 грн, ТОВ «Гарант-УТН» на загальну суму 1 455 062 649, 60 грн, ТОВ «Техтрейд Груп» на загальну суму 1 183 916 392, 25 грн, ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд» на загальну суму 4 786 944 706, 17 грн, ТОВ «Котлас» на загальну суму 3 038 310 503, 68 грн. Одночасно, з метою приховування дій із заволодіння нафтою та надання видимості здійснення фінансово-господарських операцій в частині здійснення розрахунків за неї між ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Гарант-УТН» та ТОВ «Техтрейд Груп» з однієї сторони та ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта» з іншої сторони, розроблена схема розрахунку останнім за нафту шляхом здійснення банківських перерахувань, за якими кошти, які б сплачувалися ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта» за нафту вказаним суб`єктам господарювання, через банківські розрахунки з іншими суб`єктами господарювання, поверталися б на рахунок ПАТ ФПНК «Укртатнафта» В свою чергу, нафта сира, якою заволоділи службові особи зазначених суб`єктів господарювання, була перероблена на потужностях ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта» (Кременчуцький НПЗ), після чого передана на реалізацію суб`єктам господарювання, основним видом діяльності яких являлося оптова та роздрібна торгівля пальним, на автозаправних комплексах під брендами «ANP», «Авіас», «Авіас Плюс» та ін. Таким чином, у період з березня до жовтень 2015 року, службові особи ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант-УТН», ТОВ «Техтрейд Груп», ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Котлас», діючи за попередньою змовою групою осіб спільно зі службовими особами ПАТ «Укрнафта», ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта», ПАТ «НПК-Галичина» та за пособництва службових осіб ТОВ «ВТФ «Авіас» шляхом зловживання службовим становищем заволоділи нафтою на загальну суму 7 744 637 018, 36 гривень, що є особливо великим розміром.

02.09.2022 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України.

Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень врегульовані главою 24-1 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави. Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами 2 - 5 ст. 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Згідно положень ч. 1, 2 ст. 297-4 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся. Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час розгляду Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування у Кримінальному провадженні з метою визначення чи є законні підстави для здійснення у вказаному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) чи передбачає Кримінальний процесуальний кодекс України здійснення спеціального досудового розслідування щодо злочину, який розслідується в межах кримінального провадження, в якому подане клопотання; 3) факт набуття особою статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні; 4) наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення; 5) чи переховується підозрюваний від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором з метою ухилення від кримінальної відповідальності та якими доказами це підтверджується та/або чи оголошений підозрюваний у міжнародний розшук та якими доказами це підтверджується.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з березня 2015 року по вересень 2015 року ОСОБА_12, будучи службовою особою ПАТ «Укрнафта» (код за ЄДРПОУ 00135390), шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою осіб спільно зі службовими особами ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_13, ОСОБА_14, службовими особами комерційних підприємств ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, заволоділи майном ПАТ «Укрнафта» в особливо великих розмірах за наступних обставин.

Так, невстановлені досудовим розслідуванням особи, протягом 2003-2015 років отримали можливість здійснювати фактичний контроль та управління господарською діяльністю групою суб`єктів господарювання, у тому числі ПАТ «Укрнафта», ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта» (код за ЄДРПОУ 00152307), ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» (код за ЄДРПОУ 00152230), ПАТ «НПК-Галичина» (код за ЄДРПОУ 00152388), ПАТ «Дніпронафтопродукт» (код за ЄДРПОУ 03481879), а також групою юридичних осіб під неофіційною назвою «Система» (далі - «Система»), основним видом господарської діяльності яких являлося виробництво продуктів нафтоперероблення, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами та роздрібна торгівля пальним через мережу АЗС під брендами «Авіас» «Авіас Плюс», «ANP», «Мавекс», «Сентоза».

Для ефективного управління та контролю за діяльністю підприємств «Системи» були створені без документального оформлення та державної реєстрації регіональні філії, до яких входили підприємства (суб`єкти господарювання) відповідно фактичного їх розташування.

Регіональна філія очолювалася відповідним керівником, яким фактично здійснювалося управління підприємствами, а також управління діяльністю АЗС ПАТ «Укрнафта», розташованих у відповідному регіоні

Директори та засновники підприємств, що входили до складу регіональних філій, здебільшого обирались з числа осіб, які вже працювали в інших підприємствах філії, а також з числа працівників ПАТ «Укрнафта», за що вказані особи отримували доплату.

Фактичне місце розташування регіональних філій у своїй більшості співпадало з місцезнаходженням регіональних відділеннями реалізації нафтопродуктів ПАТ «Укрнафта».

На початку 2015 року виникли обставини, які могли призвести до втрати зазначеними невстановленими досудовим розслідуванням особами контролю та управління господарською діяльністю ПАТ «Укрнафта», пов`язаною зі збутом видобутої нафти.

Так, з метою врегулювання взаємовідносин у нафтовидобувній промисловості України 16.10.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від № 570 «Про організацію та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу», якою було змінено порядок організації та проведення таких аукціонів.

Крім того, Законом України від 13.01.2015 № 91-VIII «Про внесення змін до статті 41 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо кворуму загальних зборів акціонерних товариств з мажоритарними корпоративними правами держави» та Законом України 19.03.2015 № 272-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства» були внесені зміни до Закону України «Про акціонерні товариства», зокрема до ч. 2 ст. 41, згідно з якими загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками більш як 50 відсотків голосуючих акцій.

Зазначеними змінами до цього Закону НАК «Нафтогаз України» як власник 50%+1 акцій ПАТ «Укрнафта» могла забезпечувати в інтересах держави зміну керівництва ПАТ «Укрнафта» та прийняття рішень з інших ключових питань на загальних зборах акціонерів в обхід блокування міноритарними акціонерами раніше необхідного кворуму для проведення таких загальних зборів.

Враховуючи викладене, на початку 2015 року, в невстановленому досудовим розслідуванням місці, вказані невстановлені особи, з метою незаконного збагачення, прийняли рішення про заволодіння майном ПАТ «Укрнафта» в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, організували вчинення злочину, розробили план його вчинення, керували його підготовкою та безпосереднім вчиненням за наступних обставин.

Так, на початку 2015 року невстановлені досудовим розслідуванням особи, під фактичним контролем та управлінням яких перебували суб`єкти господарювання - ПАТ «Укрнафта», ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта», ПАТ «НПК-Галичина», ТОВ «ВТФ «Авіас» та ряд інших суб`єктів господарювання, основним видом господарської діяльності яких являлося виробництво продуктів нафтоперероблення, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами та роздрібна торгівля пальним, зокрема ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Котлас», ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант-УТН» та ТОВ «Техтрейд Груп», розробили план заволодіння у 2015 році майном ПАТ «Укрнафта», а саме нафтою сирою за результатами проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, скрапленого газу.

З цією метою зазначені невстановлені досудовим розслідуванням особи на початку 2015 року залучили до вчинення злочинів службових осіб ПАТ «Укрнафта»: заступника Голови правління - комерційного директора ОСОБА_12, яким також у 2015 році виконувалися обов`язки Голови правління, начальника відділу реалізації нафти, газового конденсату та продуктів нафто і газопереробки - заступника начальника управління з продажу нафти, газу та продуктів нафто і газопереробки Департаменту реалізації нафти, газу, нафтопродуктів та матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_13, начальника відділу контролю за обліком та поставками нафти і нафтопродуктів Управління з продажу нафти, газу та продуктів нафто і газопереробки Департаменту реалізації нафти, газу, нафтопродуктів та матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_14 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб з числа службових осіб ПАТ «Укрнафта», достовірно знаючи через зазначених службових осіб ПАТ «Укрнафта» про заплановане у 2015 році подання заявок на продаж нафти та газового конденсату для організації та проведення ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» (код за ЄДРПОУ 22877057) біржових аукціонів.

Відповідно до розробленого плану, службові особи ПАТ «Укрнафта» згідно з відведеними їм ролями під час вчинення злочинів повинні були подати до аукціонного комітету заявки на проведення аукціонів з продажу нафти, а невстановлені досудовим розслідуванням особи з числа суб`єктів господарювання, що входили до складу «Системи», повинні були визначити суб`єктів господарювання, які подаватимуть до аукціонного комітету заявки на участь в таких біржових аукціонах з продажу нафти у відповідний день та час за рішенням аукціонного комітету.

В подальшому, після проведення біржових аукціонів, визнання певних суб`єктів господарювання переможцями за їх результатами, складання аукціонних свідоцтв та затвердження їх аукціонним комітетом, між ПАТ «Укрнафта» та суб`єктами господарювання-переможцями аукціонів повинні були бути укладені договори купівлі-продажу нафти, не зважаючи на відсутність у переможців аукціонів фінансових можливостей щодо оплати нафти для подальшого їх відвантаження.

Пунктом 51 Порядку організації та проведення таких біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 № 570 (далі - Порядок) передбачено, що розрахунки між продавцем та покупцем проводяться з урахуванням суми гарантійного внеску, перерахованого покупцем на рахунок біржі. Продавець виконує свої зобов`язання щодо постачання нафти сирої, газового конденсату і скрапленого газу після надходження коштів від покупця у повному обсязі відповідно до умов договору купівлі-продажу.

З метою надання видимості законності та відповідності умовам Порядку укладених договорів, зокрема, в них мали були включені умови, згідно з якими відвантаження і передача нафти здійснюється лише після отримання Продавцем оплати

Не зважаючи на Порядок та умови договору, відповідно до розробленого плану вчинення злочинів, службові особи суб`єктів господарювання-переможців аукціонів повинні були після укладання договорів звернутися до ПАТ «Укрнафта» з проханням здійснити відвантаження товару та відтермінувати оплату за поставлений товар.

В подальшому, на виконання розробленого плану заволодіння майном ПАТ «Укрнафта», службовими особами ПАТ «Укрнафта» та суб`єктів господарювання-переможців аукціонів, умисно, в порушення вимог зазначеного Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, щодо постачання товару тільки після надходження коштів від покупця в повному обсязі, повинні були бути укладені додаткові угоди до раніше укладених договорів купівлі-продажу, якими були б відтерміновані строки оплати поставленого товару.

Після цього, в продовження вчинення злочинів, не маючи наміру щодо здійснення оплати за поставлений товар, після надходження нафти відповідно до умов укладених договорів в резервуари ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта», службовими особами суб`єктів господарювання-переможців аукціонів на підставі укладених в подальшому договорів поставки або переробки отримана нафта повинна була бути продана або іншим чином передана до ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта» для подальшої переробки у нафтопродукти.

Надалі, використовуючи потужності ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта», нафта сира, одержана внаслідок заволодіння шляхом зловживання службовим становищем, повинна була бути перероблена у нафтопродукти, які далі будуть реалізовані кінцевому споживачу підконтрольними суб`єктами господарювання, що входили до складу «Системи».

В свою чергу кошти, отримані від реалізації нафтопродуктів, повинні були бути розподілені між учасниками вчинення злочину та в подальшому використані на власний розсуд.

Так, 06.03.2015 уповноваженими особами ПАТ «Укрнафта» подано аукціонному комітету заявки на проведення аукціону з продажу нафти сирої та газового конденсату власного видобутку.

Надалі невстановленими досудовим розслідуванням особами для реалізації злочинного умислу, направленого на заволодіння майном ПАТ «Укрнафта», серед підконтрольних суб`єктів господарювання для участі в зазначеному вище аукціоні визначено ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», директором якого являвся ОСОБА_7 .

Безпосередньо під час проведення безпосередніх торгів під час аукціону №197, були створені умови, за якими переможцем по результатам аукціону за поданими ПАТ «Укрнафта» лотами визнано ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд».

За результатами аукціону № 197, на підставі складених аукціонних свідоцтв, затверджених аукціонним комітетом, були підготовлені та підписані сторонами договори купівлі-продажу нафти в загальній кількості 186 871, 500 тонн на суму 2 240 983 681, 75 гривень, за умовами яких продавець зобов`язаний поставити нафту у відповідній кількості та якості після отримання оплати від покупця.

В подальшому, службові особи ПАТ «Укрнафта» забезпечили відвантаження нафти, достовірно усвідомлюючи про нездійснення повної передоплати відповідно до вимог Порядку.

Після відвантаження нафти, службовими особами були підготовлені акти прийому-передачі нафти, які були завізовані та підписані службовими особами ПАТ «Укрнафта», а також ОСОБА_7 .

В результаті вчинених за попередньою змовою групою осіб дій ОСОБА_7, будучи службовою особою ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», діючи за попередньою змовою зі службовими особами ПАТ «Укрнафта» та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за результатами аукціону № 197 від 18.03.2015 з продажу нафти сирої, газового конденсату та скрапленого газу заволоділи майном ПАТ «Укрнафта» в особливо великих розмірах - нафтою сирою в кількості 186 871, 500 тонн на суму 2 240 983 681, 75 гривень, спричинивши ПАТ «Укрнафта» матеріальні збитки у розмірі 487 760 758, 76 гривень.

Надалі 17.03.2015 уповноваженими особами ПАТ «Укрнафта» подано аукціонному комітету заявки на проведення аукціону з продажу нафти сирої та газового конденсату власного видобутку.

Невстановленими досудовим розслідуванням особами для реалізації злочинного умислу, направленого на заволодіння майном ПАТ «Укрнафта», серед підконтрольних суб`єктів господарювання для участі в зазначеному вище аукціоні визначено ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», директором якого являвся ОСОБА_7 .

Безпосередньо під час проведення безпосередніх торгів під час аукціону №197Д, були створені умови, за якими переможцем по результатам аукціону за поданими ПАТ «Укрнафта» лотами визнано ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд».

За результатами аукціону № 197Д, на підставі складених аукціонних свідоцтв, затверджених аукціонним комітетом, були підготовлені та підписані сторонами договори купівлі-продажу нафти в загальній кількості 128 160, 000 тонн на суму 1 393 324 761, 60 гривень, за умовами яких продавець зобов`язаний поставити нафту у відповідній кількості та якості після отримання оплати від покупця.

В подальшому, службові особи ПАТ «Укрнафта» забезпечили відвантаження нафти, достовірно усвідомлюючи про нездійснення повної передоплати відповідно до вимог Порядку.

Після відвантаження нафти, службовими особами були підготовлені акти прийому-передачі нафти, які були завізовані та підписані службовими особами ПАТ «Укрнафта», а також ОСОБА_7 .

В результаті вчинених за попередньою змовою групою осіб дій ОСОБА_7, будучи службовою особою ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», діючи за попередньою змовою зі службовими особами ПАТ «Укрнафта» та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за результатами аукціону № 197Д від 31.03.2015 з продажу нафти сирої, газового конденсату та скрапленого газу заволоділи майном ПАТ «Укрнафта» в особливо великих розмірах - нафтою сирою в кількості 128 160, 000 тонн на суму 1 393 324 761, 60 гривень, спричинивши ПАТ «Укрнафта» матеріальні збитки у розмірі 1 323 288 684, 00 гривень.

Щодо того чи передбачає Кримінальний процесуальний кодекс України здійснення спеціального досудового розслідування щодо злочину, який розслідується в межах Кримінального провадження, в якому подане Клопотання.

Згідно із витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (Том № 1 а. 19-23), досудове розслідування у Кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 205-1, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України.

Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, кваліфікованого за ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Частиною 2 ст. 297-1 КПК України передбачено можливість здійснення спеціального досудового розслідування щодо злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем).

Як вбачається із копії особової картки ОСОБА_7 . Державної міграційної служби україни (Том № 2 а. 139) та копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон Том № 2 а. 179 (зворот)), ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто є повнолітнім.

Щодо наявності у ОСОБА_7 статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні.

Частиною 1 статті 42 КПК України встановлено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Отже, у відповідності до вимог кримінального процесуального закону підозрюваним є (1) особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, (2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або (3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Тобто вищевказана процесуальна норма визначає три рівнозначні випадки, за відповідності ситуації особи хоча б одному з яких, вона вважається такою, що є підозрюваною у кримінальному провадженні.

Зокрема, у даному судовому провадженні сторона обвинувачення доводить, що у ситуації з ОСОБА_7 йдеться про третій випадок, передбачений ч. 1 ст. 42 КПК України, існування якого свідчить про наявність у нього статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні.

Вимоги, відповідність ситуації конкретної особи яким може вказувати на наявність у неї статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, включають три обов`язкові складові, відсутність хоча б однієї з яких свідчить про відсутність у такої особи відповідного процесуального статусу.

Так, елементами, наявність яких слугує критеріями за якими у третьому випадку, визначеному ч. 1 ст. 42 КПК, перевіряється чи набула особа статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, є наявність таких фактичних обставин (фактів): (1) складення щодо особи повідомлення про підозру; (2) не вручення повідомлення про підозру внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, відносно якої його складено; (3) вжиття заходів для вручення повідомлення про підозру особі у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Якщо для першого випадку, закріпленого у ч. 1 ст. 42 КПК (коли місцезнаходження особи відоме і в день складення їй можливо вручити повідомлення про підозру), передбачено вимогу про його вручення саме у день складення (ч. 1 ст. 278 КПК), то для третього випадку (коли повідомлення про підозру в день складення вручити неможливо) встановлено правило, за яким вручення відповідного повідомлення має здійснюватися у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень. Про це прямо зазначено у ч. 1 ст. 42 і ч. 1 ст. 278 КПК України.

Статтею 278 КПК України передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру - письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Частиною 1 статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Частиною 3 статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Так, Глава 11 Розділу ІІ КПК України містить статтю 135, якою передбачено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні, а також статтю 136 КПК України, якою встановлено яким чином підтверджується отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом.

Відповідно до ч.1 ст.135 Глави 11 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Отже, з огляду на наведені положення закону, стаття 278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов`язок вручити підозрюваному в кримінальному провадження письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим/прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) - в тому числі шляхом надіслання підозрюваному повідомлення про підозру поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення повідомлення про підозру по телефону або телеграмою, під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Слідчим суддею встановлено, що 02.09.2022 в рамках Кримінального провадження детективом НАБУ ОСОБА_4 за погодженням з прокурором САП ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Повідомлення про підозру).

Конкретне місце перебування ОСОБА_7 на день складання та підписання Повідомлення йому про підозру від 02.09.2022 у Кримінальному провадженні стороні обвинувачення було невідоме. У зв`язку із цим уповноважені детективи на виконання вимог ч. 1 ст. 278, ч. 1 ст. 42, ч. 3 ст. 111, ч. 1, 2 ст. 135 КПК України вжили заходів для вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.

Як вбачається із особової картки ОСОБА_7 Державної міграційної служби України (Том № 2 а. 139), останнім відомим місцем проживання ОСОБА_7 є наступна адреса: АДРЕСА_1 .

Як зазначає детектив в судовому засіданні та згідно матеріалів Клопотання вбачається, що у зв`язку із неможливістю вручення ОСОБА_7 нарочно Повідомлення про підозру у день його складення внаслідок не встановлення його місцезнаходження, стороною обвинувачення вжито заходів для вручення Повідомлення про підозру ОСОБА_7 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень згідно ч. 1 ст. 278 КПК України з урахуванням ст. 111 КПК України та ст. 135 КПК України, а саме, Повідомлення про підозру вручено ОСОБА_7 наступним способом:

- 02.09.2022 у період з 13 год. 57 хв до 14 год. 03 хв. за адресою: АДРЕСА_1 на проїжджій частині, дружині ОСОБА_7 - ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_2, запропонували отримати процесуальні документи, а саме Повідомлення про підозру. ОСОБА_16 відмовилась отримувати будь-які процесуальні документи та пішла в сторону вул. Герцена у м. Рівне. ОСОБА_16 повідомлено, Повідомлення про підозру залишено у поштовому ящику будинку АДРЕСА_1 . Підписувати процесуальні документи ОСОБА_16 відмовилась (підтверджується протоколом вручення письмового повідомлення про підозру від 02.09.2022 - Том № 2 а. 18);

- 05.09.2022 відправлено за адресою останнього відомого місця проживання, а саме: АДРЕСА_1, що підтверджується описом вкладення (Том № 2 а. 19).

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя дійшов до висновку, що детективами НАБУ дотримані вимоги КПК України, оскільки органом досудового розслідування Повідомлення про підозру вручено ОСОБА_7 у спосіб, визначений КПК України, а саме, шляхом вручення Повідомлення про підозру дорослому члену сім`ї підозрюваного (дружині) та надіслання Повідомлення про підозру поштою за адресою останнього відомого місця проживання ОСОБА_7 .

При цьому, постановою детектива НАБУ ОСОБА_4 . від09.09.2022 оголошено розшук ОСОБА_7, зокрема у зв`язку із встановленням під час вручення Повідомлення про підозру, що ОСОБА_7 за зареєстрованим місцем проживання відсутній протягом тривалого часу (Том № 2 а.153).

Крім того, як вбачається із копій документів, наданих стороною захисту (Том № 2 а. 179 (зворот)-196), ОСОБА_7 взятий на тимчасовий консульський облік в Генеральному консульстві України в Кракові з 03.11.2022 по 14.02.2024 (Том № 2 а. 180) та зареєстрований на території Республіки Польща за відповідною адресою з 14.06.2021 по 14.02.2024 (Том № 2 а. 188), тобто обмежений термін.

Так, питання ведення закордонними дипломатичними установами України обліку громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за межами України, регулюється Порядком ведення обліку громадян України, які проживають за межами України, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2020 р. № 85.

Підпунктом 5 пункту 2 Зазначеного порядку встановлено, що тимчасовий консульський облік - реєстрація інформації про місце перебування за межами України громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном.

Вказане свідчить, що ОСОБА_7 тимчасово перебуває за межами України, тобто не виїжджав на постійне місце проживання до Республіки Польща.

Як зазначив у судовому засіданні детектив та не заперечував захисник, ОСОБА_7 уже тривалий час проживає за кордоном. При цьому, відповідно до протоколу огляду від 01.09.2022 (Том № 2 а. 143-144), ОСОБА_7 з 26.12.2021 по 07.01.2022 повертався на територію України, однак, станом на січень 2023 року, ОСОБА_7 до України не повернувся.

Таким чином, з урахуванням визначення терміну «тимчасовий консульський облік», та з огляду на перебування ОСОБА_7 на тимчасовому консульському обліку в Генеральному консульстві України в Кракові строком до 14.02.2024 та реєстрацію на території Республіки Польща за відповідною адресою у м. Кракові до 14.02.2024, вбачається, що вказана адреса є місцем тимчасового перебування ОСОБА_7 за кордоном.

Вказане дає підстави для висновку, що орган досудового розслідування вжив усіх можливих заходів для вручення ОСОБА_7 . Повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

При цьому, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 42 та ст. 135 КПК України, можна дійти до висновку, що дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складення такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин з усіх доступних для неї джерел, що і було здійснено детективом та підтверджується матеріалами Клопотання.

Крім того, Кримінальний процесуальний кодексу України не передбачає обов`язку і права детектива відкласти вручення повідомлення про підозру та чекати настання сприятливих обставин для його вручення особі, яка тимчасово відсутня за місцем проживання. В свою чергу, органом досудового розслідування було вчинено всі можливі передбачені законом дії для того, щоб особа, якій повідомляється про підозру, була обізнана про це.

Враховуючи, що Повідомлення про підозру, як процесуальний документ, складено та підписано з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства і стороною обвинувачення вжито заходів для його вручення підозрюваному ОСОБА_7 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (частина 1 статті 42 КПК України), що підтверджується доказами, наданими детективом та дослідженими слідчим суддею, за такого, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_7 набув статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України.

Щодо наявності достатніх доказів для підозри ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають суті поняття «наявність достатніх доказів для підозри особи», який передбачений у ч. 2 ст. 297-4 КПК України.

Такий стандарт «достатні докази для підозри», окрім правил щодо спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачений законодавцем при визначенні випадків повідомлення про підозру, тобто підлягає застосуванню слідчим і прокурором на стадії прийняття рішення про складення та вручення особі повідомлення про підозру (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК). Такий стандарт доказування на стадії досудового розслідування є нижчим за стандарт «обґрунтованої підозри», який передбачений при зверненні сторони обвинувачення із клопотанням про застосування до особи запобіжного заходу (п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК) та вимагає оцінки наявних доказів з точки зору їх вагомості для підтвердження вірогідності вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК), у той час як при повідомленні про підозру та вирішенні питання про спеціальне досудове розслідування зібрані докази оцінюються з огляду на те, чи містять вони такі достовірні та належні відомості, які на даний момент розслідування в своїй сукупності та взаємозв`язку об`єктивно і переконливо пов`язують конкретну особу із вчиненням певного кримінального правопорушення.

Під час розгляду Клопотання детектив обґрунтував на основі наданих слідчому судді копій матеріалів кримінального провадження (протоколів оглядів із додатками, звіту, акту, аналітичних висновків, висновків експертів, договорів, показань свідків,) наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто досліджені слідчим суддею докази в своїй сукупності та взаємозв`язку об`єктивно підтверджують, що існують достатні факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_7 пов`язаний із вчиненням злочину за наведених вище обставин.

За такого, доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_7 слідчим суддею відхиляються, оскільки на даному етапі досудового розслідування сторона обвинувачення зібрала та надала слідчому судді достатні та переконливі матеріали кримінального провадження, які вказують на те, що внаслідок дій, що інкримінуються ОСОБА_7, могло відбутися заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, у особливо великих розмірах, тобто могло бути вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191КК України.

Отже, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_7, зважаючи на надані матеріали Кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність такої сукупності доказів, якої достатньо для підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених у Клопотанні детектива обставин.

Щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, то слідчий суддя, зважаючи на положення ст. 297-1 КПК України, не вбачає підстав для перевірки існування таких обставин, враховуючи, що детектив звернувся до слідчого судді із Клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_7 з підстав оголошення його міжнародного розшуку.

Щодо оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_7 .

Відповідно до постанови детектива НАБУ ОСОБА_4 від 15.12.2022 (Том № 2 а. 151-152), оголошено міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки вжитими додатковими заходами під час розслідування виявити можливе місце перебування підозрюваного на території України, а також забезпечити явку підозрюваного іншим чином, не виявилось можливим, так як ОСОБА_7 виїхав та знаходиться за межами території України, що свідчить про наміри підозрюваного ухилятись від виконання процесуальних обов`язків та від органу досудового розслідування та суду.

Так, чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особу оголошено у розшук, однак зобов`язує сторону обвинувачення відповідно до ч. 2 ст. 281 КПК України при оголошенні розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) прийняти відповідну постанову. Факт прийняття постанови про оголошення розшуку являє собою підставу для його здійснення, а положення ч. 1 ст. 297-4 КПК України покладають на сторону обвинувачення обов`язок надати докази на підтвердження саме оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, проте не зобов`язують доводити існування підстав для прийняття відповідного рішення про оголошення у міжнародний розшук. За таких обставин постанова про оголошення особи в міжнародний розшук є належним доказом та достатньою підставою вважати підозрювану особу такою, що оголошена в міжнародний розшук в розумінні вимог ст. 281, ч. 1 ст. 297-4 КПК України. У той же час положенням ч. 7 ст. 110 КПК України визначено, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов`язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується. З урахуванням положень ст. 297-4 КПК України, перевірка та встановлення наявності існування обставин, що стали підставою для прийняття рішення про оголошення у міжнародний розшук особи, виходять за межі повноважень слідчого судді в рамках процедури розгляду ним клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування та ставить під сумнів законність постанови детектива, якою таку особу оголошено у міжнародний розшук.

Вказаних висновків дійшла колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 28.07.2022 (справа № 991/2277/22 провадження № 11-сс/991/208/22).

Беручи до уваги викладену правову позицію, при розгляді клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування у порядку ст. 297-4 КПК України, слідчий суддя не перевіряє та не встановлює наявності існування обставин, що стали підставою для прийняття рішення про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_7, оскільки наявність відповідної постанови детектива НАБУ від 15.12.2022 (Том № 2 а. 151-152) є належним доказом та достатньою підставою вважати підозрюваного ОСОБА_7 таким, що оголошений у міжнародний розшук.

На підставі наведеного вище, враховуючи, що Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає спеціальне досудове розслідування щодо кримінальних правопорушень, які розслідуються у межах Кримінального провадження, зокрема злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), ОСОБА_7 є повнолітнім, набув статусу підозрюваного у вказаному Кримінальному провадженні, наявні достатні докази для підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, враховуючи, що оголошений міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_7, зважаючи, що стороною обвинувачення обґрунтовано Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного саме фактом перебування останнього в такому розшуці, слідчий суддя дійшов до висновку про задоволення Клопотання детектива, у зв`язку із доведеністю всіх обставин, які обумовлюють застосування спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_7 в цьому Кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 297-1, 297-3, 297-4, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.05.2015.

Відомості про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.05.2015 стосовно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, невідкладно, але не пізніше 24 годин після постановлення ухвали, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань і публікувати в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Якщо підстави для постановлення слідчим суддею ухвали про спеціальне досудове розслідування перестануть існувати, подальше досудове розслідування стосовно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, здійснювати згідно із загальними правилами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України.

Копію ухвали (резолютивної частини) невідкладно направити до Офісу Генерального прокурора для організації виконання в частині внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснення відповідних публікацій.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1