- Головуючий суддя (ВАКС): Маслов В.В.
Справа № 991/248/23
Провадження 1-кс/991/251/23
У Х В А Л А
27 січня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
захисника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного
ОСОБА_6, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. москва, російська федерація, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,
у кримінальному провадженні № 42015000000000722, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 205-1, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України,
ВСТАНОВИВ:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
Зміст клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 .
1.На розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 .
2.Клопотання мотивовано тим, що:
1) ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (далі - КК), а саме, - заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;
2) злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна;
3) наявні ризики, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним ОСОБА_6 дій, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України (далі - КПК), а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
4) ОСОБА_6 з 19.02.2017 виїхав та знаходиться за межами України, у зв`язку з чим 09.09.2022 винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_6 в розшук, оскільки його місцезнаходження невідоме, а вжиті всі можливі заходи під час досудового розслідування не забезпечили явку підозрюваного до слідчого. Постановою від 15.12.2022 ОСОБА_6 оголошений у міжнародний розшук;
5) застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження щодо поданих клопотань
3.У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.
4.Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
5.Підозрюваний ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, що відповідно до положень ч. 6 ст. 193 КПК не перешкоджає проведенню вказаного судового розгляду за відсутності підозрюваного.
ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали
6.Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
7.Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
8.При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК).
9.Крім наведеного, ч. 6 ст. 193 КПК передбачено, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного можливе у разі якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
10.Згідно ч.ч. 1-2 статті 196 КПК в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази
11.З матеріалів клопотання встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000000722, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 205-1, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України. Вказане підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.12.2022 (т. 1 а.с. 12-16).
12.02.09.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень, зокрема, шляхом надіслання вказаної підозри поштою за місцем проживання підозрюваного, а також вручивши її юристу ЛКП «Балатон»-409» ОСОБА_7, в управлінні якого перебуває будинок за адресою: АДРЕСА_2, у якому проживав підозрюваний, а також вручивши підозру сину ОСОБА_8 - ОСОБА_9 (а.с. т.1 а.с. 175-190).
V. Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали за наслідками розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 .
13.Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Щодо обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення
14.Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття «обґрунтованої підозри», слідчий суддя, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, керується усталеною практикою ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. пунктом 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
15.Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, а саме, - заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
16.Так, відповідно до оголошеної підозри, ОСОБА_6, будучи службовою особою, а саме директором ТОВ «Галнафта», діючи за попередньою змовою зі службовими особами ПАТ «Укрнафта», а саме з заступником Голови правління - комерційний директор ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_10, який у 2015 році виконував обов`язки Голови правління ПАТ «Укрнафта», начальником відділу реалізації нафти, газового кондесату та продуктів нафто і газопереробки - заступником начальника управління з продажу нафти, газу та продуктів нафто і газопереробки Департаменту реалізації нафти, газу, нафтопродуктів та матеріально-технічного забезпечення ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_11, начальником відділу контролю за обліком та поставками нафти і нафтопродуктів Управління з продажу нафти, газу та продуктів нафто і газопереробки Департаменту реалізації нафти, газу, нафтопродуктів та матеріально-технічного забезпечення ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_12 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, шляхом зловживання своїм службовим становищем, у порушення вимог п. 51 Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, затвердженої постановою КМУ від 16.10.2014 № 570, яким передбачено, що Продавець виконує свої зобов`язання щодо постачання нафти сирої, газового конденсату і скрапленого газу після надходження коштів від покупця у повному обсязі відповідно до умов договору купівлі-продажу, незаконно уклали додаткові угоди до раніше укладених договорів купівлі-продажу нафти, видобутої ПАТ «Укрнафта» та за результатами проведення біржового аукціону ПрАТ «УМВБ» № 199 від 17.06.2015 з продажу нафти сирої, газового конденсату та скрапленого газу, заволоділи майном ПАТ «Укрнафта» в особливо великих розмірах - нафтою сирою в кількості 127 300, 000 тонн на суму 1 460 752 224, 00 грн, спричинивши ПАТ «Укрнафта» матеріальні збитки у розмірі 1 309 036 304, 11 грн.
17.Обґрунтованість такої підозри підтверджується документами, а саме:
-протоколами допиту як свідків членів аукціонного комітету ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, які пояснили порядок продажу нафти на аукціонах, згідно з яким після укладення договорів щодо поставки нафти спочатку повинна була здійснюватись оплата і лише після цього нафту повинні були поставити покупцям (т. 1, а.с. 102-113);
-протоколами допиту як свідка голови правління ПрАТ «УМВБ» ОСОБА_17, який пояснив обставини укладання договорів на аукціонах (т. 1, а.с. 114-115);
-протоколом допиту свідка помічника керівника ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_18, яка пояснила порядок використання печатки ПАТ «Укрнафта» та підписання договорів ОСОБА_10 (т. 1, а.с. 116-119);
-актом від 10.04.2017 №15-21/11 позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності у ПАТ «Укрнафта» за період з 01.01.2012 до 08.02.2017, за результатами проведення якої встановлено, що поставка нафти покупцям ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант-УТН», ТОВ «Котлас» та ТОВ «Техтрейд Груп» без отримання в повному обсязі попередньої оплати (внаслідок укладання додаткових угод щодо перенесення терміну оплати з порушенням пункту 51 Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 570) та не використання права ПАТ «Укрнафта» реалізувати на наступних аукціонах непоставлену нафту (на підставі пунктів 3.4 та 6.3 договорів купівлі-продажу нафти, укладених ПАТ «Укрнафта» з ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант- УТН», ТОВ «Котлас» та ТОВ «Техтрейд Груп») призвело до передачі комерційним структурам протягом 2015 року оборотних активів ПАТ «Укрнафта» на загальну суму 5 761 562 736, 08 гривень без відповідної оплати (т. 2 а.с.1-38);
-аналітичним висновком Офісу великих платників податків ДФС України від 30.07.2018, яким проаналізовано обставини укладання та виконання договорів ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртатнафта» договорів з ТОВ «ТД Прикарпаттянафтотрейд», «Котлас», «Гарант-УТН», «Галнафта», «Техтрейд груп» та рух грошових коштів, які перераховувались на підставі договорів (т. 2 а.с. 39-189);
-висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 24.09.2018 №98/7, відповідно до якого документально підтверджується розмір матеріальної шкоди (збитки) у сумі 1 309 036 304,11 гривень, завданої ПАТ «Укрнафта», що зазначений у Висновку експертного дослідження від 11.07.2018 №56/18 з оцінювання економічних наслідків господарських операцій ПАТ «Укрнафта» станом на 20.01.2018, внаслідок фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Галнафта» (т. 1, а.с. 41-70);
-реєстраційними документами ТОВ «Галнафта», згідно з яких визначено повноваження ОСОБА_6 як службової особи Товариства (т. 1, а.с. 162-174);
-протоколом огляду від 14.01.2017, відповідно до якого оглянуто відомості, що містяться в Інформаційній системі «Єдиний реєстр податкових накладних», щодо IP-адрес, які використовувалися при реєстрації податкових накладних регіональними відділеннями реалізації нафтопродуктів ПАТ «Укрнафта» та суб`єктами господарювання, основним видом господарської діяльності яких являлося виробництво продуктів нафтоперероблення, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами та роздрібна торгівля пальним, що може підтверджувати наявність попередньої змови усіх співучасників вчинення кримінального правопорушення (т. 1, а.с. 71-75);
-первинними фінансово-господарськими документами, складеними внаслідок фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Галнафта» за договорами купівлі-продажу нафти, укладеними в 18.06.2015 року на підставі проведення ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» біржового аукціону з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу №199 від 17.06.2015, аукціонними свідоцтвами та договорами купівлі-продажу нафти і додатковими угодами до них, укладеними ПАТ «Укрнафта» з ТОВ «Галнафта». Зокрема, згідно з п. 3.2. Договору купівлі-продажу іфд 18.06.2015 зазначається про те, що відвантаження і передача нафти здійснюється після отримання продавцем оплати згідно з п. 5.2 договору (у якому зазначаються можливі періоди для здійснення оплати) (т. 1, а.с. 37-40);
-висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 21.09.2017 №17385/17-32/17386/17-33 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, яким підтверджується, що підписи від імені ОСОБА_6 в документах ТОВ «Галнафта», зокрема, в договорах, укладених з ПАТ «Укрнафта», та додаткових угодах, виконані самим ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 78-82);
-протоколом про проведені негласні слідчі (розшукові) дії щодо ОСОБА_6, згідно з яким ОСОБА_6 обговорював обставини діяльності ТОВ «Галнафта» та процес розслідування у кримінальному провадженні (т. 1, а.с. 76-77);
-протоколами допитів свідків ОСОБА_19 (бухгалтер ТОВ «Галнафта», яка пояснила, що ОСОБА_6 керував підприємством з 2006 року, укладав усі угоди та підписував теж він), ОСОБА_20 (заступник директора ТОВ «Галнафта», який повідомив, що усі вказівки щодо здійснення господарської діяльності йому надавав ОСОБА_6, ), ОСОБА_21 (заступника голови правління ПАТ «Укрнафта», який зазначив, що безпосередньо знає ОСОБА_6, з ТОВ «Галнафта» у них були господарські відносини і вказане товариство передавало їм нафту на переробку), ОСОБА_22 (призначений після ОСОБА_6 новим директором ТОВ «Галнафта», зазначив, що фактично організаційно-господарськими повноваженнями по договорах з ПАТ «Укрнафта» володів безпосередньо ОСОБА_6 ), ОСОБА_23 (представник ТОВ «Галнафта» на аукціонах на міжвалютній банківській біржі, який підтвердив, що до нього звернувся ОСОБА_6 і він діяв на виконання його вказівок) (т. 1, а.с. 120-139);
-протоколом обшуку в ТОВ «Галнафта» та вилученими під час розслідування носіями інформації, що містять дані електронного листування ОСОБА_6 щодо обставин вчиненого злочину (т.1, а.с. 144-161);
-висновками судово-технічної експертизи документів від 28.12.2017 та від 08.12.2017, згідно з яким досліджувані документи щодо укладання додаткових угод між ТОВ «Галнафта» та ПАТ «Укрнафта» виконані не в час 01.07.2015, а у листопаді 2015 року (т. 1, а.с. 83-101);
-протоколом огляду накопичувачів на жорстких магнітних дисках (НЖМД) від 17-20.03.2020, згідно з яким проведено огляд НЖМД, вилучених 26-27.07.2017 під час обшуку в приміщенні ПАТ «Укрнафта» за адресою: м. Киїів, пров. Несторівський, 3-5, які містять схеми перерахунку коштів та їх суми, зокрема, підприємствами, які фігурують у даному кримінальному провадженні, у тому числі й дані щодо ТОВ «Галнафти» (т. 1, а.с. 207-219).
18.Отже, описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді підстави дійти висновку про можливу причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, що виправдовує застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Виїзд підозрюваного за межі України та оголошення його в міжнародний розшук
19.Із матеріалів клопотання вбачається, що постановою старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_5 від 15.12.2022 оголошено міжнародний розшук ОСОБА_6 .
20.Підставою для оголошення розшуку ОСОБА_6 стала його відсутність протягом тривалого часу за зареєстрованим місцем проживання та наявність інформації з АІС «Аркан», згідно з якою підозрюваний 19.02.2017 перетнув державний кордон України у пункті пропуску «Бориспіль-D» в напрямку Держави Турція (Анталія) та на момент оголошення розшуку на територію України не повертався.
21.У вказаній постанові прийнято також рішення про її направлення до Національного центрального бюро Інтерполу в Україні.
22.Частиною 6 ст. 193 КПК передбачено, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного можливе у разі якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
23.Тобто положення ч. 6 ст. 193 КПК не зобов`язують при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу доводити факт перебування особи в розшуку, йдеться лише про оголошення в міжнародний розшук.
24.Чинний КПК не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК).
25.Винесена детективом або прокурором на підставі ст. 281 КПК постанова про оголошення розшуку підозрюваного у подальшому є підставою для здійснення розшуку оперативним підрозділом, якому доручено здійснювати розшук підозрюваного, усіх необхідних розшукових заходів в межах державного розшуку, або для звернення за міжнародною правовою допомогою - при міждержавному або міжнародному розшуку. Тобто оголошення розшуку підозрюваного на підставі ст. 281 КПК України не має будь-якого обмеження за територією в межах держави або за межами України.
26.Слідчий (детектив) вправі здійснювати дії з розшуку підозрюваних осіб як в системі організації Інтерпол так і поза нею.
27.Отже з урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає доведеним той факт, що ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.
Наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК
28.Слідчий суддя звертає увагу на положення ч. 1 ст. 177 КПК, відповідно до якої метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ряду спроб, які визначені у цій нормі як ризики.
29.Отже, метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення названих ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду
30.Так, ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК, у якому підозрюється ОСОБА_6, є особливо тяжким корупційним, санкція якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі.
31.Важливим аспектом є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено (ст. 69, 75 КК).
32.Зазначене слідчий суддя оцінює у сукупності із поведінкою ОСОБА_6, який згідно наявних в системі Державної прикордонної служби України «Аркан» 19.02.2017 літаком, який виконував рейс за маршрутом «Київ-Анталія» покинув територію України і до цього часу в Україну не повертався. Викладене вказує на можливість перетинання кордону України та подальшого переховування органів досудового розслідування та/або суду (т. 1, а.с. 195-201).
33.Також, є підстави вважати, що залишення ОСОБА_6 території України у цей час пов`язано із переховуванням від можливого кримінального переслідування у зв`язку з проведенням у цей період активних слідчих дій у зазначеному кримінальному провадженні.
34.Окрім того, як вбачається з долучених до клопотання документів на даний час ОСОБА_6 одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має (т. 1, а.с. 202). Зазначене в сукупності вказує на відсутність міцних соціальних зв`язків у підозрюваного на території України.
35.Надаючи оцінку існуванню ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя також враховує майновий стан підозрюваного, який свідчить про достатність ресурсів для життя підозрюваного в умовах переховування за кордоном (т. 1, а.с. 201). При цьому слід враховувати, що ОСОБА_6 підозрюється у заволодінні майном в особливо великих розмірах (розмір становить понад 1 млрд гривень).
36.Наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті відомості щодо підозрюваного, в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні
37.Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо продовження існування ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків.
38.При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
39.За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на всій стадії досудового розслідування та стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків.
40.Відповідно до даних Державної податкової служби України ОСОБА_6 отримував за період своєї діяльності доходи від суб`єктів господарювання - ТОВ «Мавекс», ПАТ «НПК Галичина», що входять до складу так званої «Системи» і являють собою групу товариств, основним видом діяльності яких є оптова та роздрібна реалізація пального та нафтопродуктів на території України (т. 1, а.с. 201). Тобто підозрюваний ОСОБА_6 обізнаний з колом осіб, які ймовірно причетні до кримінального правопорушення.
41.Зазначене свідчить, що підозрюваний ОСОБА_6 має потенційну та реальну можливість під час досудового розслідування впливати на свідків кримінального правопорушення, що негативним чином відобразиться на їх намірі та можливості давати правдиві, послідовні показання під час досудового розслідування та у подальшому в суді.
42.Такі обставини у своїй сукупності підтверджують наявність ризику.
Щодо врахування інших обставин кримінального провадження
43.Виходячи з наведених положень кримінального процесуального закону слідчий суддя, ґрунтуючись на досліджених у судовому засіданні матеріалах та поясненнях сторін провадження, враховує, окрім уже наведених обставин, наступні.
44.Слідчий суддя враховує, що розмір майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням, у вчиненні в співучасті якого підозрюється ОСОБА_6, становить 1 309 036 304, 11 грн. Останній раніше не судимий, відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні чи застосування стосовно нього раніше запобіжних заходів у розпорядженні слідчого судді немає.
45.Серед даних про особу підозрюваного слідчий суддя враховує наступне. Станом на день вирішення клопотання ОСОБА_6 виповнилося 77 років, про наявність тяжких хронічних захворювань, які б перешкоджали триманню під вартою, слідчого суддю учасники провадження не повідомляли, ОСОБА_6 постійного джерела доходу (крім пенсії) в Україні не має, тривалий час знаходиться за кордоном України, на дату вчинення інкримінованого кримінального правопорушення являвся директором ТОВ «Галнафта».
46.Запобігти встановленим ризикам, із урахуванням наведених в ухвалі обставин, можна шляхом обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
47.Поряд з цим, у рамках цього провадження слідчий суддя не перевірятиме питання недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам. Адже, відповідно до ст. 194 КПК України такі обставини встановлюються під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Натомість, згідно із ч. 6 ст. 193 КПК України під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя перевіряє наявність тільки підстав, встановлених у ст. 177 КПК України. До того ж, КПК України визначає єдиний запобіжний захід, щодо якого можливе саме обрання - це тримання під вартою.
48.З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 .
49.Відповідно до положень абз. 7 ч. 4 ст. 183, ч. 4 ст. 197 КПК України слідчий суддя не визначає розмір застави та не зазначає строку дії цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись статтями ст. 372 КПК, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6, що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. москва, російська федерація, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1