Документ № 108785374

Справа № 991/250/23

Провадження 1-кс/991/253/23

УХВАЛА

30 січня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,

у кримінальному провадженні № 42015000000000722, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 205-1, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

Зміст клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 .

1.На розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 .

2.Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (далі - КК), а саме: заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;

2) злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна;

3) наявні ризики, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним ОСОБА_6 дій, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (далі - КПК), а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

4) ОСОБА_6 07.08.2017 покинув територію України, після чого двічі на нетривалий час повертався в Україну. 07.01.2022 підозрюваний перетнув державний кордон України та до теперішнього часу в Україну не повертався, у зв`язку з чим 09.09.2022 винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_6 в розшук. Постановою від 15.12.2022 ОСОБА_6 оголошений у міжнародний розшук;

5) застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.

ІІ. Позиції учасників кримінального провадження щодо поданого клопотання

3.У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

4.Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, надавши слідчому судді письмові заперечення, зазначивши обґрунтовані, на його думку, підстави для відмови у застосуванні запобіжного заходу відносно ОСОБА_6, а саме: ненабуття ОСОБА_6 статусу підозрюваного; відсутність у повідомленні про підозру ОСОБА_6 обов`язкових і суттєвих відомостей, передбачених ст. 277 КПК, які необхідно було встановити перед повідомленням про підозру; відсутність ризиків переховування ОСОБА_6 та його незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні; протиправність постанов про оголошення ОСОБА_6 у розшук від 09.09.2022 та від 15.12.2022; невідповідність наданих прокурором даних щодо відсутності на утриманні у підозрюваного ОСОБА_6 неповнолітніх дітей.

5.Підозрюваний ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, що відповідно до положень ч. 6 ст. 193 КПК не перешкоджає проведенню вказаного судового розгляду за відсутності підозрюваного. Про час, дату та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.

ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали

6.Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

7.Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

8.При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК).

9.Крім наведеного, ч. 6 ст. 193 КПК передбачено, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного можливе у разі якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.

10.Згідно ч.ч. 1-2 статті 196 КПК в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази

11.З матеріалів клопотання встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000722, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 205-1, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК. Вказане підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.12.2022 (т. 1, а.с. 13-17).

12.02.09.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень, зокрема, шляхом надіслання вказаної підозри поштою та залишення її за місцем проживання підозрюваного за адресою: АДРЕСА_1, про що було повідомлено дружину підозрюваного ОСОБА_8 (т.1, а.с. 190-205).

V. Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали за наслідками розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 .

13.Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Щодо набуття статусу підозрюваного

14.З матеріалів клопотання встановлено, що 02.09.2022 детективом НАБУ ОСОБА_5, за погодженням із прокурором ОСОБА_3, складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах (т. 1, а.с. 190-202).

15.Відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК підозрюваним є, зокрема, особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

16.Отже, для перевірки того, чи набув ОСОБА_6 статусу підозрюваного, необхідно встановити наявність таких фактів: (1) складення щодо особи повідомлення про підозру; (2) невручення повідомлення про підозру внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, відносно якої його складено; (3) вжиття заходів для вручення зазначеного повідомлення у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень.

17.Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

18.Отже, слідчий або прокурор повинен у день складення повідомлення про підозру вжити заходів до вручення повідомлення, а у випадку неможливості зазначеного через невстановлення місцезнаходження особи, вжити заходів для вручення повідомлення у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом.

19.У день складання повідомлення про підозру - 02.09.2022, детективам НАБУ не вдалось вручити повідомлення про підозру ОСОБА_6 за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку із його відсутністю. Цього ж дня детективи НАБУ намагались вручити повідомлення про підозру в порядку ст. 135 КПК України, а саме дружині підозрюваного - ОСОБА_8, однак вона відмовилась від його отримання. Водночас, детективи повідомили останню про залишення вказаного повідомлення про підозру у поштовому ящику за місцем проживання підозрюваного (т. 1, а.с. 203). Окрім того, згідно з супровідним листом від 02.09.2022 повідомлення про підозру ОСОБА_6 було надіслано детективами НАБУ засобами поштового зв`язку за вищевказаною адресою місця проживання підозрюваного (т. 1, а.с. 190).

20.До того ж, неможливість безпосереднього вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 02.09.2022 підтверджується і тим, що згідно наявних в системі Державної прикордонної служби України «Аркан», 05.08.2017 ОСОБА_6 покинув територію України, після чого двічі на нетривалий час повертався в Україну. 07.01.2022 о 14:07 перетнув державний кордон України на автомобілі, д.н. НОМЕР_1, та до теперішнього часу в Україну не повертався (т.1, а.с. 210-213). Тому, об`єктивна можливість фізичного вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 у органу досудового розслідування була відсутня.

21.Отже, орган досудового розслідування, не встановивши місцезнаходження підозрюваного, вжив усіх можливих та необхідних заходів для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень.

22.Також слідчий суддя враховує, що КПК не передбачає обов`язку чи права детектива відкласти вручення повідомлення про підозру та чекати настання сприятливих обставин для його вручення.

23.Більше того, системне тлумачення ч.1 ст. 42 та ч. 1 ст. 278 КПК вказує на те, що слідчий чи прокурор зобов`язані у день складення повідомлення про підозру її вручити безпосередньо, якщо протягом цього дня, намагаючись безпосередньо вручити повідомлення про підозру, вони не можуть встановити місцезнаходження особи, то зобов`язані вжити заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

24.З огляду на викладене, детектив вжив достатніх заходів для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6, в тому числі, з урахуванням того, що захисник підтвердив обізнаність підозрюваного із вказаним повідомленням.

25.Адресу перебування за кордоном захисники ОСОБА_6, згідно поданих ними заперечень, повідомили органу досудового розслідування 07.11.2022 та 30.11.2022, тобто, коли ОСОБА_6 уже набув статусу підозрюваного, а тому у прокурора чи детектива не було жодної необхідності направляти ще раз повідомлення про підозру за допомогою міжнародної правової допомоги з метою вручення йому такого повідомлення за зазначеною адресою за кордоном.

Щодо обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення

26.Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття «обґрунтованої підозри», слідчий суддя, враховуючи ст. 8, 9 КПК, керується усталеною практикою ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. пунктом 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

27.Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, а саме: заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

28.Так, відповідно до оголошеної підозри, ОСОБА_6, будучи службовою особою, а саме: директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд» (далі - ТОВ «ТД Прикарпаттянафтотрейд»), діючи за попередньою змовою зі службовими особами ПАТ «Укрнафта», а саме з заступником Голови правління - комерційний директор ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_9, який у 2015 році виконував обов`язки Голови правління ПАТ «Укрнафта», начальником відділу реалізації нафти, газового кондесату та продуктів нафто і газопереробки - заступником начальника управління з продажу нафти, газу та продуктів нафто і газопереробки Департаменту реалізації нафти, газу, нафтопродуктів та матеріально-технічного забезпечення ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_10, начальником відділу контролю за обліком та поставками нафти і нафтопродуктів Управління з продажу нафти, газу та продуктів нафто і газопереробки Департаменту реалізації нафти, газу, нафтопродуктів та матеріально-технічного забезпечення ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_11 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, шляхом зловживання своїм службовим становищем, у порушення вимог п. 51 Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, затвердженої постановою КМУ від 16.10.2014 № 570, яким передбачено, що Продавець виконує свої зобов`язання щодо постачання нафти сирої, газового конденсату і скрапленого газу після надходження коштів від покупця у повному обсязі відповідно до умов договору купівлі-продажу, незаконно уклали додаткові угоди до раніше укладених договорів купівлі-продажу нафти, видобутої ПАТ «Укрнафта» та за результатами проведення біржового аукціону ПрАТ «УМВБ» № 197 від 18.03.2015, № 197Д від 31.03.2015 з продажу нафти сирої, газового конденсату та скрапленого газу, заволоділи майном ПАТ «Укрнафта» в особливо великих розмірах - нафтою сирою в кількості 315 031, 500 тонн на суму 3 634 308 443, 35 грн, спричинивши ПАТ «Укрнафта» матеріальні збитки у розмірі 1 372 049 442, 76 грн.

29.Обґрунтованість такої підозри підтверджується документами, а саме:

-протоколами допиту як свідків членів аукціонного комітету ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, які пояснили порядок продажу нафти на аукціонах, згідно з яким після укладення договорів щодо поставки нафти спочатку повинна була здійснюватись оплата і лише після цього нафту повинні були поставити покупцям (т. 1, а.с. 111-122);

-протоколами допиту як свідка голови правління ПрАТ «УМВБ» ОСОБА_16, який пояснив обставини укладання договорів на аукціонах (т. 1, а.с. 123-124);

-протоколом допиту свідка помічника керівника ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_17, яка пояснила порядок використання печатки ПАТ «Укрнафта» та підписання договорів ОСОБА_9 (т. 1, а.с. 125-128);

-актом від 10.04.2017 №15-21/11 позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності у ПАТ «Укрнафта» за період з 01.01.2012 до 08.02.2017, в результаті проведення якої встановлено, що поставка нафти покупцям ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант-УТН», ТОВ «Котлас» та ТОВ «Техтрейд Груп» без отримання в повному обсязі попередньої оплати (внаслідок укладання додаткових угод щодо перенесення терміну оплати з порушенням пункту 51 Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 570) та не використання права ПАТ «Укрнафта» реалізувати на наступних аукціонах непоставлену нафту (на підставі пунктів 3.4 та 6.3 договорів купівлі-продажу нафти, укладених ПАТ «Укрнафта» з ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант- УТН», ТОВ «Котлас» та ТОВ «Техтрейд Груп») призвело до передачі комерційним структурам протягом 2015 року оборотних активів ПАТ «Укрнафта» на загальну суму 5 761 562 736, 08 гривень без відповідної оплати (т. 2, а.с. 1-38);

-аналітичним висновком Офісу великих платників податків ДФС України від 30.07.2018, яким проаналізовано обставини укладання та виконання договорів ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртатнафта» договорів з ТОВ «ТД Прикарпаттянафтотрейд», «Котлас», «Гарант-УТН», «Галнафта», «Техтрейд груп» та рух грошових коштів, які перераховувались на підставі договорів (т. 2, а.с. 39-189);

-висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 24.09.2018 №98/7, відповідно до якого документально підтверджується розмір матеріальної шкоди (збитки) у сумі 481 735 361,10 гривень, завданої ПАТ «Укрнафта», що зазначений у Висновку експертного дослідження від 11.07.2018 №56/18 з оцінювання економічних наслідків господарських операцій ПАТ «Укрнафта» станом на 20.01.2018, внаслідок фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТД Прикарпаттянафтотрейд» за договорами купівлі-продажу нафти, укладеними на підставі результатів проведення ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» біржового аукціону з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу №197 від 18.03.2015, та у сумі 1 323 288 684 грн, внаслідок фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТД Прикарпаттянафтотрейд» за договорами купівлі-продажу нафти, укладеними на підставі результатів проведення ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» біржового аукціону з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу № 197Д від 31.03.2015 (т. 1, а.с. 42-71);

-протоколом огляду від 14.01.2017, відповідно до якого оглянуто відомості, що містяться в Інформаційній системі «Єдиний реєстр податкових накладних», щодо IP-адрес, які використовувалися при реєстрації податкових накладних регіональними відділеннями реалізації нафтопродуктів ПАТ «Укрнафта» та суб`єктами господарювання, основним видом господарської діяльності яких являлося виробництво продуктів нафтоперероблення, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами та роздрібна торгівля пальним (т. 1, а.с. 72-76);

-первинними фінансово-господарськими документами внаслідок фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТД Прикарпаттянафтотрейд» за договорами купівлі-продажу нафти, укладеними в березні 2015 року на підставі проведення ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу №197, 197Д, аукціонними свідоцтвами та договорами купівлі- продажу нафти і додатковими угодами до них, укладеними ПАТ «Укрнафта» з ТОВ «ТД Прикарпаттянафтотрейд». Зокрема, відповідно до п. 3.2. Договору купівлі-продажу нафти № А197/7831 - Н від 23.03.2015, ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», яке очолював ОСОБА_6, повинно було спочатку здійснити оплату за постачання нафти, і лише після цього могло її отримати (т. 1, а.с. 38-41);

-висновком експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 09.11.2017 №19/8-4/380-СЕ/17, складеного за результатами проведення судово- почеркознавчої експертизи, згідно з яким встановлено, що підписи від імені ОСОБА_6 в документах ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд» виконані самим ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 107-110);

-висновком судово-технічної експертизи реквізитів документу від 08.12.2017 та висновком експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 05.12.2017 №19/8-4/379-СЕ/17, згідно з якими в результаті дослідження документів щодо укладання додаткових угод між ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд» та ПАТ «Укрнафта» встановлено, що відбитки печатки ТОВ «ТД Прикарпаттянафтотрейд» на документах, датованих квітнем, травнем 2015 року, були нанесені у період кінця вересня -грудня 2015 року (т. 1, а.с. 77-106);

-протоколом обшуку в ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд» та документами, виявленими під час обшуку (т. 1, а.с. 163-189);

-протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 03.11.2016, який підтвердив факт заснування ним ТОВ «ТД Прикарпаттянафтотрейд» та призначення директором ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 129-133);

-протоколами допиту свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20, які пояснили, що здійснювали дії на аукціонах на користь ТОВ «ТД Прикарпаттянафтотрейд», директором якого був ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 138-141);

-протоколами допиту свідків ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, які підтвердили факт керівництва товариством ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 134-137, 147-156);

-протоколом огляду від 26.09.2017 руху коштів по рахункам ПАТ «Укртатнафта», ТОВ ТД «Прикарпаттянафтотрейд», згідно з яким кошти, сплачені 20.07.2015 ПАТ «Укртатнафта» на рахунок ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», протягом 1-30 хвилин повернуті ПАТ «Укртатнафта» по ланцюгу від інших суб`єктів господарювання (157-159);

-протоколом огляду накопичувачів на жорстких магнітних дисках (НЖМД) від 17-20.03.2020, згідно з яким проведено огляд НЖМД, вилучених 26-27.07.2017 під час обшуку в приміщенні ПАТ «Укрнафта» за адресою: м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, які містять схеми перерахунку коштів та їх суми, зокрема, підприємствами, які фігурують у даному кримінальному провадженні, у тому числі й дані щодо ТОВ ТД «Прикарпаттянафтотрейд» (т. 1, а.с. 229-241).

30.Отже, описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді підстави дійти висновку про можливу причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, що виправдовує застосування заходів забезпечення кримінального провадження. А всі заперечення захисника підозрюваного ОСОБА_6 з цього приводу вказують тільки на необхідність перевірки певних обставин версії обвинувачення, але не спростовують того, що наразі достатньо даних, які виправдовують подальше розслідування.

Виїзд підозрюваного за межі України та оголошення його в міжнародний розшук

31.Із матеріалів клопотання вбачається, що постановою старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_5 від 15.12.2022 оголошено міжнародний розшук ОСОБА_6 .

32.Підставою для оголошення розшуку ОСОБА_6 стала його відсутність протягом тривалого часу за зареєстрованим місцем проживання та наявність інформації з АІС «Аркан», згідно з якою підозрюваний 01.07.2022 виїхав з України та на момент оголошення розшуку на територію України не повертався.

33.У вказаній постанові прийнято також рішення про її направлення до Національного центрального бюро Інтерполу в Україні.

34.Частиною 6 ст. 193 КПК передбачено, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного можливе у разі якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.

35.Тобто положення ч. 6 ст. 193 КПК не зобов`язують при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу доводити факт перебування особи в розшуку, йдеться лише про оголошення в міжнародний розшук.

36.Чинний КПК не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК).

37.Винесена детективом або прокурором на підставі ст. 281 КПК постанова про оголошення розшуку підозрюваного у подальшому є підставою для здійснення розшуку оперативним підрозділом, якому доручено здійснювати розшук підозрюваного, усіх необхідних розшукових заходів в межах державного розшуку, або для звернення за міжнародною правовою допомогою - при міждержавному або міжнародному розшуку. Тобто оголошення розшуку підозрюваного на підставі ст. 281 КПК України не має будь-якого обмеження за територією в межах держави або за межами України.

38.Слідчий (детектив) вправі здійснювати дії з розшуку підозрюваних осіб як в системі організації Інтерпол так і поза нею.

39.Отже з урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає доведеним той факт, що ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.

Наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК

40.Слідчий суддя звертає увагу на положення ч. 1 ст. 177 КПК, відповідно до якої метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ряду спроб, які визначені у цій нормі як ризики.

41.Отже, метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення названих ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду

42.Так, ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК, у якому підозрюється ОСОБА_6, є особливо тяжким корупційним, санкція якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі.

43.Важливим аспектом є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено (ст. 69, 75 КК).

44.Зазначене слідчий суддя оцінює у сукупності із поведінкою ОСОБА_6, який, згідно наявних в системі Державної прикордонної служби України «Аркан», 05.08.2017 покинув територію України, після чого двічі на нетривалий час повертався в Україну. 07.01.2022 о 14:07 перетнув державний кордон України на автомобілі, д.н.з. НОМЕР_1, та до теперішнього часу в Україну не повертався (т. 1, а.с. 210-213).

45.Також, є підстави вважати, що залишення ОСОБА_6 території України у цей час пов`язано із переховуванням від можливого кримінального переслідування у зв`язку з проведенням у цей період активних слідчих дій у зазначеному кримінальному провадженні.

46.Викладене вказує на можливість перетинання кордону України та подальшого переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

47.Надаючи оцінку існуванню ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя також враховує майновий стан підозрюваного, який свідчить про достатність ресурсів для життя підозрюваного в умовах переховування за кордоном. Так, згідно даних Державної податкової служби України за 2021 ОСОБА_6 отримано офіційних доходів за 9 міс. 2022 року на суму 861 602 грн, за 2021 рік - 1 494 876 грн, за 2020 рік - 1 768 837 грн, за 2019 рік - 1 632051 грн, за 2018 рік - 1 905 683 грн (т. 1, а.с. 214-216). При цьому слід враховувати, що ОСОБА_6 підозрюється у заволодінні майном в особливо великих розмірах (розмір становить понад 1 млрд грн).

48.Наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті відомості щодо підозрюваного, в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні

49.Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо продовження існування ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків.

50.При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

51.За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на всій стадії досудового розслідування та стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків.

52.Відповідно до даних Державної податкової служби України ОСОБА_6 отримував за період своєї діяльності доходи від суб`єктів господарювання - ТОВ «ТД Нафтотрейд», «Статус Ойл», «Аріус Груп», «Евелін Хаус», «Малан Плюс», «Китчер Солюшн», «Грейт Торг», «Олім Рітейл» та інших товариств, що входять до складу так званої «Системи» і являють собою групу товариств, основним видом діяльності яких є оптова та роздрібна реалізація пального та нафтопродуктів на території Рівненської області (т. 1, а.с. 214-215). Тобто підозрюваний ОСОБА_6 обізнаний з колом осіб, які ймовірно можуть бути причетні до кримінального правопорушення.

53.Зазначене свідчить, що підозрюваний ОСОБА_6 має потенційну та реальну можливість під час досудового розслідування впливати на свідків кримінального правопорушення, що негативним чином відобразиться на їх намірі та можливості давати правдиві, послідовні показання під час досудового розслідування та у подальшому в суді.

54.Такі обставини у своїй сукупності підтверджують наявність ризику.

Щодо врахування інших обставин кримінального провадження

55.Виходячи з наведених положень кримінального процесуального закону слідчий суддя, ґрунтуючись на досліджених у судовому засіданні матеріалах та поясненнях сторін провадження, враховує, окрім уже наведених обставин, наступні.

56.Слідчий суддя враховує, що розмір майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням, у вчиненні в співучасті якого підозрюється ОСОБА_6, становить 3 634 308 443, 35 грн.

57.Серед даних про особу підозрюваного слідчий суддя враховує наступне. Станом на день вирішення клопотання ОСОБА_6 виповнилося 60 років, про наявність тяжких хронічних захворювань, які б перешкоджали триманню під вартою, слідчого суддю учасники провадження не повідомляли, тривалий час знаходиться за кордоном України, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину.

58.Запобігти встановленим ризикам, із урахуванням наведених в ухвалі обставин, можна шляхом обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

59.Поряд з цим, у рамках цього провадження слідчий суддя не перевірятиме питання недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам. Адже, відповідно до ст. 194 КПК такі обставини встановлюються під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Натомість, згідно із ч. 6 ст. 193 КПК під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя перевіряє наявність тільки підстав, встановлених у ст. 177 КПК. До того ж, КПК визначає єдиний запобіжний захід, щодо якого можливе саме обрання - це тримання під вартою.

60.З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 .

61.Відповідно до положень абз. 7 ч. 4 ст. 183, ч. 4 ст. 197 КПК слідчий суддя не визначає розмір застави та не зазначає строку дії цієї ухвали.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст. 372 КПК, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1