- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
Справа № 991/929/23
Провадження 1-кс/991/940/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, старшого детектива ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на рішення детектива про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій захисник просить визнати незаконною постанову старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 від 19.01.2023 про відмову в задоволенні клопотання від 11.01.2023 про допит свідків; зобов`язати викликати та допитати як свідків понятих, які брали участь при проведенні обшуку 08.11.2019 квартири ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, з дотриманням вимог ст. 223 КПК України.
Скарга обґрунтована тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019. 06.10.2022 стосовно ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України.
11.01.2023 захисник звернувся до старшого детектива Національного бюро ОСОБА_6 із клопотанням, у якому просив викликати та допитати як свідків понятих, які брали участь при проведенні обшуку 08.11.2019 квартири ОСОБА_5, з дотриманням вимог ст. 223 КПК України.
28.01.2023 захисник отримав постанову старшого детектива Національного бюро ОСОБА_4 від 19.01.2023 про відмову у задоволенні клопотання через відсутність необхідності та доцільності допиту понятих.
На думку захисника постанова є незаконною через порушення вимог кримінального процесуального закону.
Захисник вважає, що допит понятих, які брали участь під час обшуку 08.11.2019 квартири ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, за участю сторони захисту, необхідний для з`ясування дотримання передбачених кримінальним процесуальним законом порядку та процедури проведення обшуку для встановлення допустимості чи недопустимості доказів, отриманих під час цієї процесуальної дії.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 позицію, висловлену у скарзі підтримав, просив її задовольнити.
Старший детектив Національного бюро ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню. Пояснив, що 16.01.2023 за вхідним № 252/929-04 до Національного антикорупційного бюро України надійшло клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 від 11.01.2023 про допит як свідків осіб, які були понятими під час обшуку 08.11.2019 квартири, в якій проживає ОСОБА_5 . За результатами розгляду цього клопотання винесено постанову від 19.01.2023 про відмову в його задоволенні. З огляду на те, що на даний час органом досудового розслідування не встановлено необхідності і доцільності допиту осіб, які були понятими під час обшуку 08.11.2019 квартири ОСОБА_5 . Також детектив звертає увагу, що ОСОБА_5 та її чоловік ОСОБА_7 відповідно до протоколу обшуку від 08.11.2019 добровільно видали мобільні телефони та ноутбук. Адвоката для участі у слідчій дії не викликали, жодних заяв, пропозицій та зауважень ні до ходу слідчої дії, ні до протоколу обшуку не надходило і від інших учасників обшуку. Весь процес обшуку безперервно фіксувався за допомогою звуко-та відеозаписувального технічного засобу.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги з огляду на таке.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед детективом, та обґрунтованість внесеного клопотання.
Отже, предметом судового контролю під час розгляду таких скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Тобто, право сторони захисту ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій є абсолютним, але питання про доцільність та необхідність їх проведення вирішується слідчим та прокурором, шляхом винесення вмотивованої постанови в порядку вимог ст. 220 КК України.
Вимоги до змісту постанови детектива визначені ч. 5 ст. 110 КПК України.
У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019.
Захисник підозрюваної ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 11.01.2023 звернувся до старшого детектива Національного бюро ОСОБА_4 із клопотанням в порядку ст. 220 КПК України, у якому просив викликати та допитати як свідків понятих, які приймали участь при проведенні обшуку 08.11.2019 квартири ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 ; допит свідків провести з дотриманням вимог ст. 223 КПК України щодо проведення слідчих дій за участю особи, яка її ініціювала, завчасно повідомивши про дату та час їх проведення. В обґрунтування клопотання захисник посилався на ст. 84, 86, 87 КПК України та зазначив, що «існує необхідність з`ясування дотримання передбачених кримінальним процесуальним законом порядку та процедури проведення обшуку для встановлення допустимості чи недопустимості доказів, отриманих під час цієї слідчої дії». Навів перелік питань, які підлягають з`ясуванню під час проведення допитів. Надалі, пославшись на норми ст. 2, 9, 22, 42, 46, 220 КПК України, повторно зазначив про необхідність допиту понятих для «з`ясування дотримання передбачених кримінальним процесуальним законом порядку та процедури проведення обшуку для встановлення допустимості чи недопустимості доказів, отриманих під час цієї слідчої дії». Додав, що нехтування органом досудового розслідування обставинами, що виправдовують підозрюваного, порушує основоположні принципи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 2, 9, 42 КПК України, тобто порушує право особи на захист, а також на ефективне та неупереджене досудове розслідування.
За результатами розгляду клопотання захисника старший детектив Національного бюро ОСОБА_4 виніс постанову від 19.01.2023 про відмову в задоволенні клопотання. В обґрунтування прийнятого рішення детектив зазначив інформацію про надходження клопотання захисника та підстави звернення із таким клопотанням; пославшись на норми Кримінального процесуального кодексу України навів мотиви щодо неприйняття доводів сторони захисту. Зокрема, зазначив, що на цей час орган досудового розслідування не встановив необхідності і доцільності допиту понятих, які були присутні при проведенні обшуку 08.11.2019 квартири ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначив, що обшук вказаної квартири проводився з чітким дотриманням норм Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, здійснювалась фіксація слідчої дії. Звернув увагу, що адвокат у клопотанні не зазначає, які докази можуть бути отримані під час допиту понятих та які обставини можуть бути доведені їх показаннями.
Дослідивши у судовому засіданні постанову детектива про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, детектив діяв в межах повноважень, виклав зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови та їх обґрунтування, посилання на положення Кримінального процесуального кодексу України, тобто постанова відповідає вимогам пункту 2 ч. 5 ст. 110 КПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Одним із видів слідчих дій є допит (ст. 224 КПК України).
Відповідно до ст. 84 КПК України джерелами доказів у кримінальному провадженні є показання свідків, тобто, фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно із ч. 1 ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Відповідно до ч. 3 ст. 66 КПК України особа, яку залучають до проведення процесуальних дій під час досудового розслідування як понятого або яка стала очевидцем таких дій, зобов`язана на вимогу слідчого, прокурора не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії.
У частині сьомій ст. 223 КПК України визначено, що поняті можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.
Змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає, самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України (ч. 1 ст. 22 КПК України).
Отже, у випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії, саме вона має довести доцільність проведення такої дії.
Враховуючи вимоги статей 22, 91, 223 КПК України та завдання кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що захисник у клопотанні до детектива не зазначив, а у судовому засіданні під час розгляду скарги на рішення детектива не довів, що понятим, які були присутні під час проведення обшуку 08.11.2019, можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, та що шляхом допиту останніх можна встановити обставини, які не встановлені або оспорюються, тобто не доведено наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення мети такої слідчої дії.
Слід також звернути увагу, що кримінальне процесуальне законодавство не покладає на детектива обов`язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 22, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1