- Головуючий суддя (ВАКС) : Галабала М.В.
Справа № 991/6214/22
Провадження № 1-кп/991/77/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
09 лютого 2023 року Київ
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду в складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянула у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 42016000000003393, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 листопада 2016 року.
Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора: ОСОБА_5,
захисника: ОСОБА_4,
представників потерпілих
(цивільних позивачів)
Національного банку України: ОСОБА_6,
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: ОСОБА_7,
АТ «Аграрний фонд»: ОСОБА_8,
АТ «НАК «Нафтогаз України»: ОСОБА_9,
АТ «Укргазвидобування»: ОСОБА_10,
ПАТ АБ «Укргазбанк»: ОСОБА_11
ПАТ «Укрнафта»: ОСОБА_12
секретаря судового засідання: ОСОБА_13
ВСТАНОВИВ:
1. 8 грудня 2022 року зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт від 7 грудня 2022 року у кримінальному провадженні № 42016000000003393, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 листопада 2016 року щодо ОСОБА_14 .
1.1. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 8 грудня 2022 року для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_15, суддів ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .
1.2. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10 січня 2023 року задоволено заяви всіх членів колегії суддів про самовідвід від розгляду даного кримінального провадження.
1.3. На підставі розпорядження керівника апарату Вищого антикорупційного суду ОСОБА_18 № 3 ав від 11 січня 2023 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
1.4. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 січня 2023 року для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_19, суддів ОСОБА_20, ОСОБА_21 .
1.5. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 18 січня 2023 року задоволено заяви суддів ОСОБА_19 та ОСОБА_20, про самовідвід від розгляду кримінального провадження № 42016000000003393.
1.6. На підставі розпоряджень керівника апарату Вищого антикорупційного суду ОСОБА_18 № 5 ав від 19 січня 2023 року та № 9 ав та від 20 січня 2023 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
1.7. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 січня 2023 року для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
1.8. Ухвалою колегії судів від 24 січня 2023 року підготовче судове засідання у вказаному провадженні призначено на 16 год. 00 хв. 9 лютого 2023 року.
2. У підготовчому судовому засіданні суддя ОСОБА_2 здійснив розкриття інформації з огляду на наявність обставин, які можуть викликати сумнів у його упередженості та виключити його участь у кримінальному провадженні.
2.1. Зазначив, що під час досудового розслідування він як слідчий суддя розглянув клопотання в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Ловтач» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28 серпня 2015 року у справі №757/31112/15-к (справа № 991/3257/21). Повідомив, що підстав для самовідводу не вбачає.
2.2. Враховуючи оголошене, захисник обвинуваченого ОСОБА_14 - адвокат ОСОБА_4 заявив відвід судді ОСОБА_2 . Обґрунтовуючи свою заяву зазначив, що кримінальне провадження № 12013220540000400 стосується кримінального провадження № 42016000000003393. Під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, суддя ОСОБА_2 досліджував матеріали кримінального провадження.
2.3. Прокурор ОСОБА_5 зазначив, що не вбачає підстав для відводу судді ОСОБА_2 . Повідомив, що клопотання в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Ловтач» було подано в межах досудового розслідування кримінального провадження № 12013220540000400. При виділенні матеріалів із вказаного провадження у кримінальне провадження № 42016000000003393, матеріали щодо цього арешту як заходу забезпечення у кримінальному провадженні виділено не було. Серед прийнятих під час досудового розслідування процесуальних рішень, які містить реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003393, ухвала Печерського районного суду міста Києва від 28 серпня 2015 року у справі №757/31112/15-к відсутня.
2.4. Представники потерпілих (цивільних позивачів) Національного банку України ОСОБА_6, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_7, АТ «Аграрний фонд» ОСОБА_8, АТ «НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_9, АТ «Укргазвидобування» ОСОБА_10, ПАТ АБ «Укргазбанк» ОСОБА_11, ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_12 відводів не заявили.
2.5. Обвинувачений ОСОБА_14 у підготовче судове засідання не прибув. Неприбуття останнього, з огляду на положення ст. 81, 314 КПК України, не є перешкодою для розгляду заяви про відвід судді.
3. Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши заяву про відвід, обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, ухвалу слічого судді ОСОБА_2 у справі № 991/3257/21, суд вважає, що заява захисника не підлягає задоволенню з огляду на таке.
4. Згідно з частинами першою та другою статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
4.1. Суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України).
4.2. Приписи частини 1 статті 76 КПК України передбачають, що суддя який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої інстанцій.
4.3. Відповідно до статті 81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою суду.
4.4. Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
4.5. Як указав Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії», пункти 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», п. 42).
4.6. Особиста безсторонність суду презюмується поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії», п. 43).
5. Передбачена п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України підстава для відводу - наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді - має оціночний характер і передбачає необхідність безпосереднього встановлення таких обставин, та те, що вони мають викликати обґрунтований сумнів в упередженості судді. Відповідний сумнів має бути ретельно мотивований, бо не всі обставини можуть свідчити про зацікавленість судді у результаті розгляду справи чи викликати реальні побоювання сторін в його неупередженості.
5.1. У протилежному випадку задоволення відводу чи самовідводу судді з будь-яких підстав, без належної індивідуальної оцінки, може призвести до його безпідставності.
5.2. Так, для забезпечення вимог процесуальної форми щодо недопущення сторонніх впливів на прийняття процесуальних рішень у кримінальному процесі законодавцем закріплено інститут відводу, як інструмент для усунення упередженого судді від судового розгляду кримінального провадження, що сприяє підвищенню рівня довіри громадськості до суду та винесених ним рішень.
6. Як вбачається зі змісту оголошеної захисником заяви про відвід, доводи про наявність сумнівів щодо неупередженості судді ОСОБА_2 ґрунтуються на отриманій інформації про його участь під час досудового розслідування кримінального провадження № 42014000000000436. Суд же ж прийшов до іншого висновку.
6.1. Під час розгляду клопотання в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Ловтач» про скасування арешту майна (автомобіля марки «BMW760i»), слідчий суддя ОСОБА_2 констатував, що вказаний арешт накладений на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, а вирішення питання щодо зняття такого арешту має здійснюватися за правилами КПК України.
6.2. Суддя ОСОБА_2 під час розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ловтач» дійшов висновку про придбання арештованого майна на законних підставах, з огляду на наступне. Стаття 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» передбачає, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні. Стаття 21 згаданого Закону встановлює дискреційні повноваження АРМА самостійно визначати спосіб управління арештованими активами, в тому числі шляхом їх реалізації.
6.3. Відповідно до абз. 5, 6 п. 22 Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 719 право власності на актив переходить до переможця електронних торгів з моменту укладення договору купівлі-продажу активів за винятком активів, виникнення (перехід) прав власності, на які підлягають державній реєстрації.
6.4. Відповідно до частини першої статті 328, частини четвертої статті 334 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
6.5. Згідно зі статтею 34 Закону України "Про дорожній рух" реєстрація транспортних засобів здійснюється територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, з обов`язковою перевіркою відсутності обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
6.6. Відповідно до ч. 1 ст. 240 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
6.7. Право власності включає можливість на власний розсуд вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, з належним особі майном. Зокрема, право власності включає в себе три правомочності: 1) можливість володіти майном, тобто можливість тримати майно у себе; 2) можливість користуватись майном, тобто можливість використовувати всі корисні властивості майна; 3) можливість розпоряджатись майном, тобто можливість продати, подарувати, знищити майно тощо.
6.8. За придбаний автомобіль ТОВ «Ловтач» перерахувало кошти на рахунок АРМА, а одержані від реалізації активу кошти були зараховані на депозитний рахунок Національного агентства. Так, суддею ОСОБА_2 перевірено факт реалізації активу, на який було накладено арешт у кримінальному провадженні № 42014000000000436.
6.9. Таким чином, ТОВ «Ловтач» хоча і придбало автомобіль марки «BMW760i» на законних підставах, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 серпня 2015 року арешт, обмежував гарантоване статтею 321 ЦК України право власності. Після придбання ТОВ «Ловтач» арештованого активу, зазначений транспортний засіб, як предмет арешту, трансформувався у відповідний грошовий еквівалент, який залишився заходом забезпечення у іншому кримінальному провадженні.
7. Вказаний арешт на майно особи було накладено в провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42014000000000436, тобто у іншому кримінальному провадженні. Більше того, реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003393 не містить посилання на наявність у матеріалах арешту майна, накладеного слідчим суддею 28 серпня 2015 року у справі № 757/31112/15-к, як заходу забезпечення у вказаному у кримінальному провадженні.
7.1. Зазначена у ч. 1 ст. 76 КПК України норма стосується заборони повторної участі судді у кримінальному провадженні, який брав у ньому участь під час досудового розслідування. Суд розцінює її як таку, що стосується недопустимості повторної участі у кримінальному провадженні саме слідчого судді, який здійснював судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Вона спрямована на те, щоб запобігти можливій необ`єктивності та упередженості судді, пов`язаним з тим, що під час своєї попередньої участі у кримінальному провадженні він прямо чи побічно висловив свою позицію щодо винуватості підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення.
7.2. Проте про участь судді ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 42016000000003393 в розумінні положень ст. 76 КПК України не йдеться, оскільки розгляд клопотання в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Ловтач» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28 серпня 2015 року у справі №757/31112/15-к, відбувся у межах іншого досудового розслідування, а саме у кримінальному провадженні № 12013220540000400.
7.3. При розгляді судової справи № 991/3257/21 слідчий суддя ОСОБА_2 не здійснював оцінку обґрунтованості підозри ОСОБА_14, не перевіряв достатність підстав для висновку про вчинення останнім кримінальних правопорушень, не досліджував будь-яких доказів у даному провадженні за наслідками судового контролю під час досудового розслідування, не вдавався в оцінку допустимості доказів та будь-яким обставинам кримінальних проваджень № 42014000000000436 та № 12013220540000400, з якого було виділено матеріали у кримінальне провадження № 42016000000003393. Тому, у розумінні ст. 76 КПК України, суддя ОСОБА_2 не брав участь у зазначених кримінальних провадженнях під час досудового розслідування.
8. Як указав Європейський суд у справі «Норт`є проти Нідерландів» (рішення від 24 серпня 1993 року), саме лише те, що суддя у справах ухвалював рішення на досудовій стадії, зокрема рішення щодо попереднього ув`язнення, не можна саме по собі вважати підставою для сумнівів в його неупередженості; значення має обсяг і характер цих рішень.
9. Захисник не навів жодних аргументів та доказів для припущення, що суддя ОСОБА_2 якимось чином пов`язаний результатами своєї оцінки клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ловтач».
10. Враховуючи наведене суддя ОСОБА_2 не міг сформувати власну думку або ж певну позицію щодо кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_14 . Розгляд зазначеного вище клопотання не може позначитися на його об`єктивності й неупередженості при розгляді справи по суті.
11. Оцінюючи норми процесуального закону, із застосуванням та врахуванням практики Європейського суду з прав людини, неупередженість судді ОСОБА_2, під час судового провадження не можна поставити під сумнів.
12. Інших обґрунтувань, які би свідчили про будь-яку можливу упередженість судді ОСОБА_2 під час розгляду обвинувального акту в кримінальному провадженні № 42016000000003393 захисником не наведено.
13. Зважаючи на наведене доводи захисника те, що суддя ОСОБА_2 брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, є неспроможними, а тому підстав для заборони його повторної участі у кримінальному провадженні не встановлено.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 75, 76, 81, 372 КПК України суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Заяву захисника ОСОБА_4 відвід судді ОСОБА_2 від розгляду кримінального провадження № 42016000000003393, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 листопада 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3