Документ № 109184700

Справа № 991/1192/23

Провадження №21-з/991/3/23

УХВАЛА

23 лютого 2023 року місто Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 перевірив заяву захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.02.2023 (далі - ухвала АП ВАКС від 21.02.2023).

Історія провадження

1.Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000001257 від 08.08.2019 за підозрою, зокрема, ОСОБА_2 .

2.09.02.2023 захисник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_4 подав до слідчого судді Вищого антикорупційного суду скаргу на бездіяльність детектива на підставі пункту 1 частини 1 статті 303 КПК, в якій просив: (1) визнати незаконною бездіяльність детектива щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) даних про особу потерпілого - ПАТ «Укрінбанк» у кримінальному провадженні № 62019000000001257 від 08.08.2019; (2) зобов`язати детектива ОСОБА_5 вчинити процесуальну дію у цьому кримінальному провадженні шляхом внесення до ЄРДР даних про особу потерпілого - ПАТ «Укрінбанк».

3.10.02.2023 ухвалою слідчого судді відмовлено у відкритті провадження за цією скаргою. Зазначена ухвала залишена без змін ухвалою АП ВАКС від 21.02.2023.

4.23.02.2023 захисник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 подав заяву про роз`яснення ухвали АП ВАКС від 21.02.2023.

Короткий зміст та вимоги заяви про роз`яснення ухвали суду

5.У заяві адвокат ОСОБА_3, посилаючись на статтю 380 КПК, висловлює прохання роз`яснити таке: (1) ким і коли затверджені правила реєстраційної дисципліни слідчого (детектива)? (2) хто здійснює контроль за реєстраційною дисципліною слідчого (детектива)? (3) які правові наслідки невиконання слідчим (детективом) реєстраційної дисципліни?

6.Адвокат обґрунтує зазначені вимоги тим, що (далі наведено цитати з заяви): (1) ухвала АП ВАКС від 21.02.2023 обґрунтована термінопоняттями, які не містяться в чинному КПК, а відтак пізнати кримінально-процесуальні підстави його ухвалення, і власне, саме рішення - неможливо; (2) викликає занепокоєння введення нової складової у регулюванні процесуальної діяльності слідчого під назвою «правила реєстраційної дисципліни», тому захист перебуває в стані інформаційного вакууму відносно цих правил та правових наслідків за їх невиконання; (3) поглиблює правову невизначеність у цій справі позиція суду відносно того, що невнесення відомостей в ЄРДР про потерпілого не охоплюється визначенням процесуальна дія; (4) в атмосфері показової «принциповості» ВАКС до сторони захисту представник сторони обвинувачення набуває статусу союзника органу правосуддя з претензією на поблажливе ставлення останнього до всіх порушень і недоліків в ході досудового розслідування; (5) є очевидні суперечності між висновками суду та обставинами, які підлягають дослідженню в порядку пункту 1 частини 1 статті 303 КПК.

Оцінка та мотиви судді-доповідача

7.Хоч адвокат кваліфікує свою заяву як заяву про роз`яснення судового рішення з посиланням на статтю 380 КПК і просить роз`яснити ухвалу від 21.02.2023, проте мотиви та вимоги заяви (1) не стосуються незрозумілості ухвали від 21.02.2023 та не належать до предмета роз`яснення судового рішення відповідно до статті 380 КПК, а також (2) не стосуються питань, які вирішуються судом в порядку кримінального провадження. Зазначені обставини унеможливлювали розгляд по суті цієї заяви в порядку, передбаченому КПК, у тому числі відповідно до статті 380 КПК, тому така заява має бути повернута особі, які її подала, з мотивів, наведених нижче.

8.Якщо судове рішення, яке є результатом судового провадження та яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду, за виключенням рішення слідчого судді апеляційного суду ухваленого в порядку, передбаченому главою 21 КПК, є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст (частина 1 статті 380 КПК, постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 367/3068/17).

9.Роз`яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз`яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз`яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз`яснення судового рішення полягає не в роз`ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз`ясненні рішення з метою наступного його виконання (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 1-26/04 та від 08.08.2019 у справі № 202/4467/14-к).

10.Отже, (1) правовий механізм роз`яснення судового рішення впроваджений з метою виправлення недоліків судового акту та полягає в усуненні його незрозумілості, викладенні судового рішення у більш зрозумілій формі, (2) суд не роз`яснює мотиви прийняття судового рішення та не змінює його зміст, (3) виходячи з суб`єктів звернення із заявою про роз`яснення судового рішення вбачається, що роз`яснюється судове рішення, яке підлягає виконанню.

11.Ухвала АП ВАКС від 21.02.2023, яку адвокат просить роз`яснити, не потребує вчинення дій з її виконання. Так, цією ухвалою було відмовлено в апеляційній скарзі сторони захисту та залишено без змін ухвалу слідчого судді ВАКС від 10.02.2023 про відмову у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність детектива, що полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про потерпілого в межах кримінального провадження № 62019000000001257 від 08.08.2019. Ухвала АП ВАКС від 21.02.2023 не покладала на жодного з суб`єктів вчинення будь-яких дій з її виконання, набрала законної сили та оскарженню не підлягає. Разом з тим, доводи заяви про роз`яснення ухвали від 21.02.2023 зводять до незгоди з мотивами цієї ухвали щодо розгляду по суті апеляційної скарги захисту.

12.Крім цього, заява адвоката не містить будь-яких конкретних доводів щодо незрозумілості, неоднозначності, можливості різного сприйняття як учасниками кримінального провадження, так і сторонньою особою ухвали від 21.02.2023. У заяві адвокат виражає своє власне ставлення до ухвали і фактичну незгоду з нею та порушує питання, які не стосуються повноважень суду щодо здійснення правосуддя в порядку кримінального судочинства.

13.З цих підстав заява адвоката не є заявою про роз`яснення судового рішення та не може бути предметом судового розгляду у порядку, передбаченому КПК, в тому числі відповідно до статті 380 КПК.

14.Стаття 380 КПК не передбачає правові наслідки встановлення неприйнятності заяви про роз`яснення судового рішення. Так само кримінальний процесуальний закон не містить спеціальних норм стосовно правового регулювання наслідків подання до суду заяв, звернень учасників кримінального провадження чи інших осіб, які не передбачені цим законом та не підлягають розгляду судом.

15.У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 КПК. Зокрема, такими є: законність, диспозитивність, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень (пункти 2, 14, 17, 19 частини 1 статті 7 КПК). Так, (1) під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (частина 1 статті 9 КПК). (2) Ухвала суду, що набрала законної сили в порядку, визначеному КПК, є обов`язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому КПК (частини 2, 3 статті 21 КПК). (3) Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень в порядку, передбаченому КПК (частина 1 статті 24 КПК). (4) Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК (частина 3 статті 26 КПК).

16.З наведеного вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним, реалізація цього права здійснюється на підставі та в порядку, передбаченому КПК, та суд не вирішує питання, які не віднесені до його повноважень КПК та які не стосуються здійснення правосуддя. При цьому, будь-яка заява, клопотання, скарга у кримінальному провадженні подається учасником провадження та розглядається судом у відповідності до завдань, визначених статтею 2 КПК.

17.Враховуючи те, що: (1) ухвала від 21.02.2023 не підлягає виконанню та заява адвоката ОСОБА_3 не є заявою про роз`яснення судового рішення в розумінні статті 380 КПК, тому передбачений цією нормою механізм до заяви не може бути застосований; (2) адвокат ОСОБА_3 порушує перед судом питання, які не пов`язані зі здійсненням правосуддя у кримінальному провадженні [в тому числі не пов`язані із захистом передбачених законом прав, свобод та законних інтересів заявників] та не віднесені КПК до повноважень суду, тому не підлягають вирішенню в порядку, визначеному КПК; (3) призначення до розгляду в судовому засіданні та розгляд по суті заяви адвоката ОСОБА_3 не спрямовано на досягнення завдань кримінального провадження, визначених статті 2 КПК; (4) фактично захисник в спосіб не передбачений КПК висловлює незгоду з ухвалою від 21.02.2023, яка набрала законною сили, є обов`язковою та оскарженню не підлягає - суддя-доповідач дійшов висновку про необхідність повернення заяви адвоката ОСОБА_3 .

18.Висновок про те, що за наявності обставин, які унеможливлюють застосування механізму, передбаченого статтею 380 КПК [зокрема, якщо рішення не підлягає виконанню], заява про роз`яснення судового рішення повертається особі, яка її подала, узгоджується з позицію Великої Палати Верховного Суду (ухвали від 15.09.2020 у справі № 1-26/04, від 08.08.2019 у справі № 202/4467/14-к) та Касаційного кримінального суду Верховного Суду (ухвали від 05.10.2020 у справі № 442/5109/18, від 23.11.2020 у справі № 161/2408/19, від 28.02.2020 у справі № 1-19/2000). Правильність застосування аналогічного підходу при вирішенні подібних процесуальних питань підтвердив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду в ухвалі від 15.03.2021 у справі № 521/17260/18, якою відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.02.2021 про повернення заяви про виправлення описки.

19.На думку судді-доповідача, прийняття саме такого рішення відповідатиме загальним засадам кримінального провадження та практиці їх правозастосування Верховним Судом у подібних ситуаціях (постанова від 29.07.2021 у справі № 264/6844/20 та ухвала від 30.06.2021 у провадженні № 51-3122ск21).

20.Керуючись статтями 2, 7, 9, 380 КПК, суддя-доповідач постановив:

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву захисника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.02.2023 - повернути особі, яка її подала.

2.Копію ухвали про повернення заяви невідкладно надіслати особі, яка подала заяву, разом з заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.

Суддя ОСОБА_1