- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
Справа № 991/1690/23
Провадження 1-кс/991/1717/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
24 лютого 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
прокурора - ОСОБА_3,
підозрюваного - ОСОБА_4,
захисників - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду заяву захисниці ОСОБА_8 про відвід прокурора ОСОБА_3 від участі у розгляді клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000301 від 12.10.2022,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 перебуває клопотання детектива НАБУ ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, подане у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000301 від 12.10.2022.
24.02.2023 під час судового засідання по розгляду вказаного клопотання адвокатом ОСОБА_8 було оголошено заяву про відвід прокурора ОСОБА_3 від участі в розгляді зазначеного клопотання.
1.Зміст заяви про відвід прокурора
В обґрунтування вказаної заяви адвокат ОСОБА_8 зазначає, що існують сумніви в неупередженості прокурора ОСОБА_3, оскільки від імені підозрюваного ОСОБА_4 до Державного бюро розслідувань скеровано заяву про вчинення вказаним прокурором кримінальних правопорушень, передбачених ст. 182 та ст. 397 КК України. На думку адвоката, під час проведення обшуку за місцем роботи підозрюваного прокурор ОСОБА_3 допустив ряд порушень, які стали підставою для звернення з відповідною заявою, а саме:
- прокурор проводив обшук без належних повноважень щодо участі у відповідній слідчій дії;
- прокурор не надав будь-яких документів, які б підтверджували наявність в нього повноважень брати участь у відповідній процесуальній дії;
- прокурор вчинив дії щодо втручання в адвокатську діяльність ОСОБА_4 шляхом здійснення спроб вручення йому повідомлення про підозру, незважаючи на те, що ОСОБА_4 здійснює захист іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.
У зв`язку з цим, адвокат вважає, що в діях прокурора наявні ознаки складу кримінальних правопорушень, вчинених відносно підозрюваного, а тому він не має права брати участь у розгляді клопотання про застосування до нього запобіжного заходу.
2.Позиція учасників судового засідання
Адвокат ОСОБА_8 наголосила, що прокурор не зможе бути неупередженим, якщо він стане підозрюваним у кримінальному провадженні, розпочатому за її заявою і тим більше, він взагалі не має права брати участь у судовому засіданні щодо застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4, оскільки попередньо не маючи будь-яких на це повноважень брав участь у проведенні обшуку за робочим місцем останнього.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав вимоги свого захисника, додатково зауважив про неналежну процесуальну поведінку прокурора під час проведення обшуку та факти зникнення певних речей після обшуку, а тому вважає, що прокурор може бути упередженим. Підозрюваний наголосив, що наведені ним та його адвокатом ОСОБА_8 відомості свідчать про існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості прокурора, а тому є підстави для його відводу, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення заявленого відводу, оскільки він є невмотивованим та зводиться до незгоди з процесуальними рішеннями та діями під час проведення обшуку, а будь-яких передбачених законом підстав для відводу прокурора стороною захисту не наведено.
Інші адвокати підтримали вимоги заяви про відвід, просили її задовольнити.
3.Оцінка та висновки слідчого судді
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією з фундаментальних засад здійснення правосуддя.
З метою дотримання вимог вказаної засади кримінальний процесуальний закон зобов`язав, зокрема, прокурора заявити самовідвід за наявності підстав, передбачених ст. 77 КПК України. Водночас особи, які беруть участь у судовому провадженні за наявності тих самих підстав наділені правом заявити прокурору відвід, який відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України повинен бути вмотивованим.
Встановлення законодавчої можливості відводу (самовідводу) прокурора має важливе значення для неупередженого судового розгляду, адже прокурор відповідно до норм КПК України наділений значним обсягом повноважень, що можуть суттєво обмежувати чи звужувати права і свободи особи.
Вичерпний перелік підстав для відводу прокурора закріплений ст. 77 КПК України. Пунктом 3 вказаної норми передбачено, що прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
При цьому, враховуючи положення ч. 5 ст. 80 КПК України, слідчий суддя наголошує, що мотиви відводу повинні мати не абстрактний характер, а містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість прокурора, та повинні бути підтверджені відповідними доказами.
Таким чином, при вирішенні питання по відвід прокурора з підстави його упередженості, думка особи, яка ставить під сумнів неупередженість прокурора є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи дійсно сумніви такої особи є об`єктивно виправданими.
У своїй заяві як на підставу для відводу адвокат ОСОБА_8 та її підзахисний посилаються на наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості прокурора ОСОБА_3 при здійсненні ним повноважень прокурора у кримінальному провадженні № 52022000000000301 від 12.10.2022. Наявність таких сумнівів сторона захисту пов`язує із поданням ними заяви про вчинення прокурором кримінального правопорушення та допущеними останнім порушеннями під час проведення обшуку. У свою чергу і сама заява про вчинення злочину ґрунтується на доводах про незаконність та неправомірність дій прокурора під час проведення обшуку.
У першу чергу, слідчий суддя відзначає, що сам по собі факт звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення щодо прокурора, так само як внесення за цією заявою відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за відсутності передбачених ст. 77 КПК України обставин, які об`єктивно викликають сумнів у його неупередженості, не може бути самостійною підставою для відводу прокурора.
Протилежний висновок, з урахуванням передбаченого ст. 214 КПК України обов`язку слідчого або прокурора невідкладно, без здійснення будь-якої попередньої перевірки, внести до ЄРДР викладені в заяві будь-якої особи відомості про вчинення кримінального правопорушення, призвів би до порушення законодавчої заборони втручання у процесуальну діяльність прокурора та принципу незмінності прокурора у кримінальному провадженні, закріплених у ст. 36 та 37 КПК України.
Іншими словами, звернення до правоохоронного органу із заявою про вчинення прокурором злочину або внесення до ЄРДР відомостей за цією заявою не може виключати участь прокурора у кримінальному провадженні, інакше це не лише б підривало ідею незалежності прокурора у своїй процесуальній діяльності, а створювало б небезпечні й широкі можливості для перешкоджання здійсненню кримінального провадження і штучного створення підстав для відводу шляхом подання недобросвісною стороною надуманих заяв про вчинення учасниками кримінального провадження кримінальних правопорушень.
З огляду на викладене та з урахуванням конституційного принципу презумпції невинуватості, слідчий суддя вважає, що сам по собі факт подання заяви про вчинення злочину прокурором не може свідчити про його упередженість по відношенню до осіб, від імені яких подано таку заяву.
При цьому, у заяві про відвід не наведено будь-яких інших об`єктивних відомостей про прояв з боку прокурора неприязного чи упередженого ставлення до представників сторони захисту внаслідок подання ними заяви про вчинення злочину. Сама по собі обізнаність прокурора з фактом подання відносно нього заяви про злочин не створює сумнівів у його упередженості.
Посилання сторони захисту на можливе виникнення в майбутньому неприязного ставлення або почуття помсти через подання такої заяви слідчим суддею також відхиляються, оскільки підставою для усунення прокурора від участі в проваджені можуть бути лише ті обставини, які вже існують на момент розгляду заяви про відвід, а не ті, що потенційно можуть виникнути у майбутньому. Так само і суб`єктивні почуття та внутрішнє ставлення прокурора до будь-кого з учасників судового провадження не свідчать про його неможливість діяти об`єктивно допоки не буде встановлено будь-яких зовнішніх проявів такого ставлення чи зафіксовано таку його поведінку, які можна було б трактувати як упереджені.
Водночас, із встановлених обставин не вбачається здійснення прокурором ОСОБА_3 певних дій чи висловлювань, які свідчили б про його особисту заінтересованість в результатах розгляду клопотання чи упередженість по відношенню до учасників кримінального провадження. Той факт, що адвокат ОСОБА_8 та підозрюваний ОСОБА_4 внаслідок суб`єктивних міркувань сумніваються в неупередженості прокурора, не свідчить про його реальну упередженість та необ`єктивність і, як наслідок, не тягне за собою його усунення від участі в розгляді судової справи.
Що стосуються доводів сторони захисту про неналежну процесуальну поведінку прокурора під час проведення обшуку та допущення ним ряду порушень вимог процесуального законодавства, то слідчий суддя вважає, що такі твердження зводяться до незгоди з процесуальною позицією прокурора та прийнятими ним рішеннями.
У цьому контексті важливо, що в межах розгляду питання про відвід прокурора слідчий суддя не уповноважений надавати оцінку законності та обґрунтованості рішень, процесуальних та слідчих дій, прийнятих і проведених ним у межах кримінального провадження. Такими повноваженнями під час досудового розслідування наділений слідчий суддя, який розглядає відповідні скарги в порядку, передбаченому ст. 303-308 КПК, а під час судового провадження - склад суду, визначений для розгляду відповідного кримінального провадження по суті.
Викладені у заяві про відвід доводи очевидно потребують аналізу низки взаємопов`язаних рішень та дій у кримінальному провадженні у їх співставленні із запереченнями сторони обвинувачення на такі зауваження, а оцінка таких доводів безпосередньо впливає на висновки щодо допустимості та належності зібраних у такому провадженні доказів, а тому має здійснюватися лише визначеним для його розгляду складом суду на стадії судового провадження в порядку, визначеному КПК України.
Адвокат ОСОБА_8, подаючи відповідну заяву про відвід прокурора, намагається обійти встановлений законодавством порядок оскарження і оцінки рішень, дій та бездіяльності осіб, що проводять досудове розслідування у кримінальному провадженні відносно її клієнта. Такі дії адвоката не відповідають цілям та меті, для досягнення яких законодавцем передбачено механізм відводів учасників кримінального провадження.
Враховуючи викладене, слідчий суддя констатує відсутність стверджуваних сумнівів у неупередженості прокурора ОСОБА_3, а тому відмовляє у задоволенні заяви про його відвід.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 77, 80, 83 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву захисниці ОСОБА_8 про відвід прокурора ОСОБА_3 від участі у розгляді клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000301 від 12.10.2022, - залишити без задоволення.
2. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1