Документ № 109479636

Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/1600/23Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/214/23

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 березня 2023 року місто Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2, розглянувши клопотання представника ОСОБА_3 щодо проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ», на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 лютого 2023 року, в режимі відеоконференції,

ВСТАНОВИВ:

08.03.2023 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю /далі - ТОВ/ «ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ», на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.02.2023, якою накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ».

09.03.2023 суддя-доповідач постановив ухвалу, якою судове засідання по розгляду вищезазначеної апеляційної скарги призначив на 16 год. 00 хв. 13.03.2023.

10.03.2023 суддею-доповідачем до початку судового засідання отримано клопотання ОСОБА_3 про здійснення судового провадження у цій справі в режимі відеоконференції. У зв`язку із ненаданням усіх документів, які підтверджують повноваження ОСОБА_3, суддя-доповідач залишив його клопотання без розгляду.

Після цього до суду ОСОБА_3 надіслав усі необхідні документи, які підтверджують, що він є представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, а також повторно направив клопотання про проведення апеляційного розгляду в режимі відеоконференцзв`язку. При цьому він просив здійснювати судове провадження в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів поза приміщенням суду через систему відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційному веб-сайті судової влади України vkz.court.gov.ua за допомогою КЕП/ЕЦП.

Необхідність проведення дистанційного судового засідання обґрунтована (1) епідеміологічною ситуацією з COVID-19 в Україні; (2) введенням в Україні воєнного стану; (3) необхідністю забезпечення швидкого судового розгляду; (4) загрозою ракетних обстрілів на шляху прямування від м. Одеса до м. Києва.

Вирішуючи зазначене клопотання, суддя-доповідач виходить із нижченаведеного.

Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин (ст. 138 КПК); 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми (ч. 1 ст. 336 КПК).

Із відповідного переліку вбачається, що введення законодавцем до кримінального процесуального закону положень п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, які передбачають можливість проведення судових засідань у режимі відеоконференції, було обумовлено, з одного боку, необхідністю у ситуаціях, коли участь певних осіб у судовому розгляді є обов`язковою, скоротити строки кримінального провадження (підп. 6 п. 3 пояснювальної записки до проекту КПК), а з іншого боку, потребою створити умови, які дозволяли б забезпечувати людям, незалежно від їх майнового стану, місця проживання, стану здоров`я чи перебування в умовах дії складних життєвих обставин, можливість скористатися правом на безпосередню участь у розгляді їх справи судом, установленим законом.

Отже, зазвичай необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції, коли йдеться про підстави, передбачені п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, має бути (1) обумовлена потребою скоротити строки судового провадження у ситуації, (2) коли без участі того, хто просить про відеоконференцію, проведення судового розгляду є неможливим, так як може (а) не дозволити суду правильно встановити обставини, об`єктивне з`ясування яких за відсутності такої особи в засіданні неможливе, та/або (б) призвести до порушення права людини, гарантованого п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини /далі- ЄКПЛ/, коли розгляд справи за участі певної особи є обов`язковим.

Водночас ураховуючи, що в ч. 1 ст. 336 КПК законодавець використав слово «може», то така норма кримінального процесуального закону закріплює не обов`язок, а право суду прийняти рішення стосовно проведення судового засідання чи засідань у режимі відеоконференції.

Разом із тим, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч. ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК).

Вищевказане у поєднанні із положеннями ч. 1 ст. 336 КПК вказує на те, що клопотання стосовно проведення судового засідання у режимі відеоконференції (1) має містити не лише наведення фактів, наявність яких обумовлює потребу в дистанційному судовому провадженні, (2) але й до нього зазвичай повинні бути долучені докази, які б підтверджували існування однієї з підстав, передбачених у ч. 1 ст. 336 КПК. Тобто сама по собі наявність клопотання сторін судового провадження про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не покладає на суд обов`язку його задоволення.

Таким чином, рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції може бути прийняте виключно за умови доведеності наявності однієї із зазначених у ч. 1 ст. 336 КПК підстав.

Застосовуючи наведений підхід у ході розгляду клопотання представника ОСОБА_3, суддя-доповідач дійшов висновку, що особою, яка ініціювала проведення судового засідання в режимі відеоконференції, не було доведено наявності однієї із зазначених у ч. 1 ст. 336 КПК підстав.

Так, представник не надав доказів, які б свідчили про неможливість його прибуття до суду для участі в судовому засіданні у м. Києві, а посилання щодо віддаленості місця знаходження суду чи введення воєнного стану та пов`язаних із ним обмежень та загроз, враховуючи поширення їх дії на всю територію України, є загальними і не свідчить про неможливість прибути до суду для участі в судовому розгляді.

Разом з цим, суддя-доповідач враховує й те, що участь у судовому засіданні представника ОСОБА_3 та ТОВ «ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ», яке він представляє, не є обов`язковою та не може: (а) вплинути на збільшення тривалості судового провадження; (б) унеможливити встановлення обставин, які підлягають з`ясуванню; (в) призвести до порушення прав людини, гарантованих п. 1 ст. 6 ЄКПЛ.

Отже, за відсутності доказів наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 336 КПК, не встановлено достатніх підстав для здійснення судового провадження в режимі відеоконференції.

У зв`язку з наведеним, у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 про розгляд апеляційної скарги в режимі відеоконференції слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 21, 110, 138, 336, 369, 401, 405 Кримінального процесуального кодексу України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника ОСОБА_3 щодо проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю «ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ», поданої на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 лютого 2023 року, у режимі відеоконференції залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: ОСОБА_2