- Головуючий суддя (ВАКС) : Мовчан Н.В.
Справа № 991/1945/23
Провадження 1-кс/991/1977/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, старшого детектива ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на рішення детектива про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,
УСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій захисник просить скасувати постанову старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 19.02.2023 про відмову у задоволенні клопотання від 14.02.2023 про допит як свідків ОСОБА_6 та осіб, які здійснювали керівництво кадровим підрозділом в АБ «Укргазбанк» в 2015 році; зобов`язати викликати та допитати цих осіб, як свідків, з дотриманням вимог ч. 6 ст. 223 КПК України.
Скарга обґрунтована тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019, у якому 06.10.2022 стосовно ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Зі змісту повідомлення про підозру у період з жовтня 2014 року до березня 2020 року ОСОБА_5, будучи заступником директора департаменту по роботі з корпоративними VIP-клієнтами ПАТ АБ «Укргазбанк», діючи у складі організованої злочинної групи створеної керівником АБ «Укргазбанк» ОСОБА_7, умисно, з корисливих мотивів, вчинила розтрату чужого майна в особливо великому розмірі, шляхом зловживання своїм службовим становищем, а також внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
За версією слідства, з метою створення організованої групи та вчинення злочинів, окремих із службових осіб АТ «Укргазбанк» ОСОБА_7 призначив на відповідні посади або ж сприяв такому призначенню, якщо відповідне рішення приймалося чи погоджувалося іншим органом Банку, або є погоджувалося Національним Банком України.
ОСОБА_5 призначена на посаду заступника директора департаменту по роботі з корпоративними VIP-клієнтами ПАТ АБ «Укргазбанк» наказом від 13.08.2015 № 301-П за підписом в.о. Голови правління АТ «Укргазбанк» ОСОБА_6 .
Захисник, з метою встановлення обставин призначення ОСОБА_5 на посаду та з`ясування наявності чи відсутності впливу на ці процедури з боку ОСОБА_7 чи інших службових осіб Банку, 14.02.2023 звернувся до старшого детектива Національного бюро ОСОБА_4 із клопотанням про виклик та допит як свідка ОСОБА_6, який в серпні 2015 року виконував обов`язки Голови правління АБ «Укргазбанк» та осіб, які здійснювали керівництво кадровим підрозділом (керівник, заступник керівника Департаменту, начальники, заступники начальників відділів тощо) в АБ «Укргазбанк» в 2015 році, які готували, візували та підписували наказ про призначення ОСОБА_5 на посаду.
За результатом розгляду клопотань, захисник 26.02.2023 отримав постанову старшого детектива ОСОБА_4 від 19.02.2023 про відмову у його задоволенні через відсутність необхідності та доцільності допиту свідків.
Однак, з винесеною детективом постановою, захисник не погоджується, вважає, що допит свідків необхідний з метою встановлення обставин, які виправдовують підозрювану ОСОБА_5 і можуть спростувати обставини вказані у повідомленні про підозру.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 позицію, висловлену у скарзі підтримав, просив задовольнити.
Старший детектив Національного бюро ОСОБА_4 проти задоволення скарги заперечував, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Пояснив, що за результатами розгляду клопотання захисника у його задоволенні відмовлено, у зв`язку з необґрунтованістю, не встановленням необхідності та доцільності допиту зазначених захисником осіб. Так, захисник не зазначає, які саме обставини можуть бути доведені чи спростовані у результаті проведення допиту свідків, також захисником не обґрунтовано, яким чином інформація, яку планується здобути внаслідок допиту, може бути використана для захисту ОСОБА_5 . Також, на думку детектива, якщо захисник вважав за необхідне ініціювати допити всіх осіб, які входили до керівного складу кадрового підрозділу АБ «Укргазбанк» (включно із заступниками начальників відділів), то він мав встановити таких осіб та їх контактні дані і належним чином мотивувати необхідність їх допиту. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед детективом, та обґрунтованість внесеного клопотання.
Отже, предметом судового контролю під час розгляду таких скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019, у тому числі за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Захисник підозрюваної ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до старшого детектива Національного бюро ОСОБА_4 із клопотанням у порядку ст. 220 КПК України від 14.02.2023, у якому просив: викликати та допитати як свідка ОСОБА_6, який у серпні 2015 року виконував обов`язки Голови правління АТ «Укргазбанк»; у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, встановити, викликати та допитати як свідків осіб, які здійснювали керівництво кадровим підрозділом (керівник, заступник керівника Департаменту, начальники, заступники начальників відділів тощо) в АБ «Укргазбанк» в 2015 році.
Необхідність проведення такої слідчої (розшукової) дії захисник мотивував тим, що за версією досудового слідства, з метою створення організованої групи та вчинення злочинів, окремих із службових осіб АТ «Укргазбанк» ОСОБА_7 призначив на відповідні посади або ж сприяв такому призначенню, якщо відповідне рішення приймалося чи погоджувалося іншим органом Банку, або є погоджувалося Національним Банком України. ОСОБА_5 призначена на посаду заступника директора департаменту по роботі з корпоративними VIP-клієнтами ПАТ АБ «Укргазбанк» наказом від 13.08.2015 № 301-П за підписом в.о. Голови правління АТ «Укргазбанк» ОСОБА_6 . Тому допит ОСОБА_6 та осіб, які здійснювали керівництво кадровим підрозділом в АБ «Укргазбанк» в 2015 році, готували, візували та підписували наказ про її призначення, є необхідним з метою встановлення обставин призначення ОСОБА_5 на посаду та з`ясування наявності чи відсутності впливу на ці процедури з боку ОСОБА_7 чи інших службових осіб банку.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Тобто, право сторони захисту ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій є абсолютним, але питання про доцільність та необхідність їх проведення вирішується слідчим та прокурором, шляхом винесення вмотивованої постанови в порядку вимог ст. 220 КК України.
Вимоги до змісту постанови детектива визначені ч. 5 ст. 110 КПК України.
Встановлено, що за результатами розгляду клопотання захисника, старший детектив Національного бюро ОСОБА_4 виніс постанову від 19.02.2023 про відмову в його задоволенні. В обґрунтування прийнятого рішення детектив зазначив інформацію про надходження клопотання захисника, вимоги та підстави звернення із таким клопотаннями; пославшись на норми Кримінального процесуального кодексу України навів мотиви щодо неприйняття доводів сторони захисту. Зокрема, зазначив, що на цей час орган досудового розслідування не встановив доцільності і не виявив жодного обґрунтування допиту ОСОБА_6 та неназваних захисником осіб із зазначених ним у клопотанні питань. У той же час захисник не зазначає, які саме обставини можуть бути доведені чи спростовані у результаті проведення допиту свідка, також не обґрунтовано, яким чином інформація, яку планується здобути внаслідок допиту може бути використана для захисту ОСОБА_5 .
Дослідивши у судовому засіданні постанову детектива про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, детектив виклав зміст обставин, які стали підставою для прийняття постанови, мотиви прийняття та їх обґрунтування, посилання на положення Кримінального процесуального кодексу України, тобто постанова відповідає вимогам пункту 2 ч. 5 ст. 110 КПК України.
Перевіряючи клопотання сторони захисту щодо проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які ініціюються перед органам досудового розслідування у кримінальному провадженні, на предмет викладених у ньому вимог та їх обґрунтованості слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Одним із видів слідчих дій є допит (ст. 224 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Джерелами доказів у кримінальному провадженні є покази свідків, тобто, фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ст. 84 КПК України).
Змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає, самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України (ч. 1 ст. 22 КПК України).
Отже, у випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії, саме вона має довести доцільність проведення такої дії.
Водночас, враховуючи вимоги статей 22, 91, 223 КПК України та завдання кримінального провадження, а також зміст повідомлення про підозру ОСОБА_5, слідчий суддя вважає, що захисник не довів, що ОСОБА_6, який у серпні 2015 року виконував обов`язки Голови правління АТ «Укргазбанк», та іншим особам, які здійснювали керівництво кадровим підрозділом (керівник, заступник керівника Департаменту, начальники, заступники начальників відділів тощо) в АБ «Укргазбанк» в 2015 році, можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, не обґрунтував, що показання, які планується здобути внаслідок їх допиту, можуть бути використані для встановлення обставин, які досліджуються в ході досудового розслідування, тобто не доведено наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення мети такої слідчої дії.
Захисник у судовому засіданні акцентував увагу, що допит осіб, зазначених ним у клопотанні, необхідно провести з метою встановлення обставин, вказаних у повідомленні про підозру ОСОБА_5 . Однак, повідомлення про підозру не містить посилання на обставини призначення ОСОБА_5 на посаду директора департаменту по роботі з корпоративними VIP-клієнтами ПАТ АБ «Укргазбанк», як і посилання щодо призначення її на цю посаду або сприяння у такому призначенні ОСОБА_7 . За версією органу досудового розслідування ОСОБА_5 залучена до участі в організованій ОСОБА_7 групі та вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень вже перебуваючи на відповідній посаді.
Слід також зазначити, що кримінальне процесуальне законодавство не покладає на детектива обов`язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 110, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1