Документ № 109578801

Справа № 991/2027/23

Провадження № 1-кс/991/2059/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду в режимі відеоконференції клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019171190000068 від 05.09.2019, відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бірки Зіньківського району Полтавської області, українця, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1, одружений, не працює, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07.03.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання старшого детектива ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 .

Обставини, на які у клопотанні посилається детектив.

Детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні № 42019171190000068 від 05.09.2019 за підозрою в.о. генерального директора ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (далі - ДП «ЦСЕНСМ») ОСОБА_7, директора Полтавської філії ДП «ЦСЕНСМ» ОСОБА_8, за пособництва директора ТОВ «Козельщенський пелетний завод», ТОВ «Шишацький пелетний завод» ОСОБА_4 та бенефіціара цих товариств ОСОБА_9 у зловживанні своїм службовим становищем службовими особами) з метою одержання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Згідно протоколу установчих зборів засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальністю «Козельщинський пелетний завод» (юридична адреса: Полтавська обл., Козельщинський район, с. Козельщина, вул. Остроградського, буд. 87, далі - ТОВ «Козельщинський пелетний завод») від 05.11.2019 наказом №1/19-к від 27.11.2019 ОСОБА_4, призначено на посаду директора цього товариства та він приступив до виконання обов`язків директора.

Згідно протоколу установчих зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Шишацький пелетний завод» (юридична адреса: 38000, Полтавська обл., Шишацький район, с. Шишаки, вул. Корніліча, буд. 5, далі - ТОВ «Шишацький пелетний завод») від 05.11.2019 наказом №01/19-к від 27.11.2019 ОСОБА_4, починаючи з 27.11.2019 призначений на посаду директора цього товариства та приступив до виконання обов`язків директора.

Згідно статуту ТОВ «Козельщинський пелетний завод» та ТОВ «Шишацький пелетний завод»: виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор (п. 5.47.), директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, які віднесено до компетенції загальних зборів учасників (п. 5.49.), директор товариства має право: першого підпису банківських та інших фінансово-розрахункових документів, без довіреності здійснювати дії від імені товариства, укладати договори (контракти) та чинити юридичні дії від імені товариства, видавати довіреності, затверджувати підписом усі документи фінансового, матеріального, майнового, розрахункового та кредитного характеру, які є основою бухгалтерських записів, в тому числі угоди, зобов`язання, звіти та баланси, відкривати та використовувати рахунки в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, розпоряджатися майном, що визначається загальними зборами учасників товариства або чинним законодавством (п. 5.52.) тощо.

Під час досудового слідства встановлено, що 22.01.2020, між ДП «ЦСЕНСМ», як постачальником, та ТОВ «Козельщинський пелетний завод» і ТОВ «Шишацький пелетний завод», в особі директора ОСОБА_4, як покупцем, укладено договори поставки зерна майбутнього врожаю №23-15/2020-Ф та №25-15/2020-Ф відповідно. Предметом цих договорів є поставка постачальником та приймання і оплата покупцем сільськогосподарської продукції власного виробництва.

Згідно п. 3.1 цих договорів сторони погодили, що попередня ціна товару, що підлягає поставці узгоджується сторонами у протоколі визначення форвардної договірної ціни товару (додаток №1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною), який складається сторонами на кожен сільськогосподарський сезон протягом строку дії цього договору виходячи з середньої вартості аналогічного товару, вирощеного на території Полтавської області та з аналогічними умовами поставки, що діяли в попередньому сільськогосподарському сезоні станом на прогнозовану сторонами дату поставки товару в наступному сільськогосподарському сезоні. Водночас, якщо на дату підписання сторонами видаткової накладної на весь обсяг товару, середня вартість аналогічного товару, вирощеного на території Полтавської області та з аналогічними умовами поставки, що визначена згідно порталу: https://agrotender.com.ua/ буде відрізнятися на 3 і більше відсотки від попередньої ціни товару, узгодженої сторонами в протоколі визначення форвардної договірної ціни товару на відповідний сезон, то сторони домовилися, що остаточна ціна товару для цілей його оплати визначається шляхом збільшення або зменшення попередньої ціни товару, узгодженої сторонами в протоколі визначення форвардної договірної ціни товару на відповідний сезон на різницю між попередньою ціною товару та середньою вартістю аналогічного товару, вирощеного на території Полтавської області та з аналогічними умовами поставки.

Надалі, 12.05.2020, між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договорів №23-15/2020-Ф та №25-15/2020-Ф, якою, зокрема, уточнено умови визначення ціни товару, а саме: сторони погодили, що попередня ціна товару, що підлягає поставці згідно цього договору в 2020 році узгоджується сторонами у протоколі визначення форвардної договірної ціни товару (додаток №1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною), який складається сторонами виходячи з середньої вартості аналогічного товару, що діяла в попередньому сільськогосподарському сезоні станом на прогнозовану сторонами дату поставки товару в 2020 році та яка визначається за даними порталу https://agrotender.com.ua/. Сторони домовилися, що попередня ціна товару не використовується для цілей оплати товару, призначена для попереднього планування господарської діяльності сторін та буде змінюватися в залежності від ринкової вартості товару на дату його поставки, оскільки на момент узгодження цієї попередньої ціни товару неможливо завчасно визначити майбутню ринкову вартість товару, що буде постачатися. Остаточна вартість товару у 2020 році визначається сторонами на дату складення видаткової накладної за даними порталу https://agrotender.com.ua/.

Крім цього, вказаною додатковою угодою внесені зміни до протоколу визначення форвардної договірної ціни товару на 2020 рік (додаток №1 до договорів) в частині визначення попередньої ціни товару, що підлягає поставці згідно цього договору, а саме кукурудзи за ціною 4200,00 грн за 1 тонну залікової ваги (п. 1).

З`ясувавши з використанням даних порталу https://agrotender.com.ua/ реальну ринкову вартість товару (кукурудзи), що підлягає поставці по договорам №23-15/2020-Ф та №25-15/2020-Ф, усвідомлюючи, що ринкова вартість на кукурудзу зросла з 4200 грн (на початок 2020 року) до 7200 грн (у листопаді 2020 року), з метою створення належних умов для реалізації спільного злочинного плану, директор ТОВ «Козельщинський пелетний завод» і ТОВ «Шишацький пелетний завод» ОСОБА_4 спільно зі співучасниками злочину, визначену в попередніх редакціях договору №23-15/2020-Ф та його додатку №1 вимогу щодо необхідності оплати остаточної вартості товару на дату складення видаткової накладної за даними порталу https://agrotender.com.ua/ повністю виключили, а попередню ціну товару, яка в чинній редакції договору не використовувалася для цілей оплати та призначалась виключно для попереднього планування господарської діяльності сторін і підлягала зміні в залежності від ринкової вартості товару на дату його поставки, - визначили як остаточну.

Надалі, упродовж 19 - 20 листопада 2020 року, директор ТОВ «Козельщинський пелетний завод» ОСОБА_4, діючи всупереч вимог статуту товариства, без належних правових підстав та обґрунтувань, усвідомлюючи очевидну економічну збитковість для ДП «ЦСЕНСМ» реалізацію зерна кукурудзи за штучно заниженою вартістю, особисто підписав і завірив печаткою ТОВ «Козельщинський пелетний завод» додаткову угоду від 19.11.2020 до договору №23-15/2020-Ф та додатки № 1 та № 2 до цього договору, відповідно до яких:

- визначену в попередніх редакціях договору №23-15/2020-Ф (п. 3.1) та його додатку №1 (п. 2 протоколу визначення форвардної договірної ціни товару на 2020) вимогу щодо необхідності оплати остаточної вартості товару на дату складення видаткової накладної за даними порталу https://agrotender.com.ua/, тобто за ринковою вартістю - виключено;

- погоджено як остаточну попередню ціну товару в розмірі 4200 грн. ( в т.ч. ПДВ) за 1 тонну кукурудзи (п. 3.1, п. 1 протоколу визначення форвардної договірної ціни товару на 2020 - додаток № 1, п. 1 специфікації на товар, що поставляється на умовах договору в 2020 - додаток № 2), яка в попередніх редакціях договору не використовувалася для цілей оплати та призначалась виключно для попереднього планування господарської діяльності сторін і підлягала зміні в залежності від ринкової вартості товару на дату його поставки, оскільки на момент узгодження цієї попередньої ціни товару неможливо завчасно визначити майбутню ринкову вартість товару, що буде постачатися, що і було передбачено в редакціях договору №23-15/2020-Ф від 22.01.2020 та від 12.05.2020 та відповідає п. 1.6. Порядку: максимальній економії та ефективності;

- з урахуванням вищевикладених пунктів передбачено поставку ТОВ «Козельщинський пелетний завод» зерна майбутнього врожаю ДП «ЦСЕНСМ», а саме зерна кукурудзи у кількості 3066 тонн на загальну суму 10 945 620,00 грн (в т.ч. ПДВ) (без урахуванням попередньо сплаченого ТОВ «Козельщинський пелетний завод» авансового платежу в розмірі 1 375 000 грн. (в т.ч. ПДВ) з розрахунку 4200 грн. (в т.ч. ПДВ) за 1 тонну товару, що було значно заниженою, порівняно з ринковою, ціною цього товару.

Після документального оформлення юридичних підстав реалізації ДП «ЦСЕНСМ» для ТОВ «Козельщинський пелетний завод» зерна кукурудзи по договору № 23-15/2020-Ф, директор ТОВ «Козельщинський пелетний завод» ОСОБА_4, достовірно знаючи та усвідомлюючи реальну ринкову вартість реалізовуваної сільськогосподарської продукції, упродовж 19 - 25 листопада 2020 року, з метою отримання ТОВ «Козельщинський пелетний завод» неправомірної вигоди у вигляді отримання від державного підприємства товару по заниженій ціні, від імені покупця (отримувача) поставив відтиски круглої печатки очолюваного ним ТОВ «Козельщинський пелетний завод» щодо поставки ДП «ЦСЕНСМ» кукурудзи згідно наступних видаткових накладних (з ПДВ, а також включаючи застосований продавцем понижаючий коефіцієнт «0,85», використаний при розрахунку остаточної оплати за товар, а саме коригування шляхом зменшення на суму авансу покупця в розмірі 1 375 000 грн. (п. 3.4 договору): №27 від 19.11.2020 щодо поставки кукурудзи в кількості 800 т на загальну суму 2 856 000 грн із розрахунку 3 570 грн за 1 т; №28 від 20.11.2020 щодо поставки кукурудзи в кількості 500 т на загальну суму 1 785 000 грн із розрахунку 3 570 грн за 1 т; №29 від 23.11.2020 щодо поставки кукурудзи в кількості 500 т на загальну суму 1 785 000 грн із розрахунку 3 570 грн за 1 т; №30 від 24.11.2020 щодо поставки кукурудзи в кількості 800 т на загальну суму 2 856 000 грн із розрахунку 3 570 грн за 1 т; №31 від 25.11.2020 щодо поставки кукурудзи в кількості 466 т на загальну суму 1 663 620 грн із розрахунку 3 570 грн за 1 т. Тобто загальна маса кукурудзи за цими видатковими накладними склала 3066 тонн.

Крім цього, відповідно до п. 2.3. договору про виконання сільськогосподарських робіт № 22-15/2020-ПР від 22.01.2020 директор ТОВ «Козельщинський пелетний завод» ОСОБА_4 16.11.2020 підписав акт приймання-передачі врожаю/продукції, згідно якого виконавець - ТОВ «Козельщинський пелетний завод», в особі ОСОБА_4, передав частину урожаю/продукції, зібрану виконавцем в обсязі 3095 т кукурудзи замовнику - ДП «ЦСЕНСМ», в особі директора Полтавської філії ОСОБА_8 .

Таким чином різниця між кількістю одержаного врожаю за актом приймання-передачі від 16.11.2020 (3095 т) та відвантаженою за видатковими накладними (3066 т) склала 29 тонн.

На підставі чого 24.11.2020 директор ТОВ «Козельщинський пелетний завод» в особі директора ОСОБА_4 та директор Полтавської філії ДП «ЦСЕНСМ» ОСОБА_8 уклав договір №556-15/2020-РСП на поставку 29 т кукурудзи врожаю 2020 року по ціні 7000 грн/т (в т.ч. ПДВ) на суму 203 000 гривень.

Наступного дня, 25.11.2020, директор ТОВ «Козельщинський пелетний завод» ОСОБА_4 підписав видаткову накладну ДП «ЦСЕНСМ» щодо отримання ТОВ «Козельщинський пелетний завод» 29 т кукурудзи врожаю 2020 року по ціні 7000,00 грн./т (в т.ч. ПДВ) на суму 203 000 грн, тобто за майже ринковою вартістю.

Крім цього, 17.11.2020 директор ТОВ «Шишацький пелетний завод» ОСОБА_4, як виконавець, підписав акт приймання-передачі врожаю/продукції, згідно якого виконавець передав частину урожаю/продукції в обсязі 514 т 200 кг кукурудзи замовнику - ДП «ЦСЕНСМ».

Після документального оформлення постачання в адресу ДП «ЦСЕНСМ» від ТОВ «Шишацький пелетний завод» зерна кукурудзи по договору №24-15/2020-ПР в обсязі 514 т 200 кг ТОВ «Шишацький пелетний завод» ОСОБА_4, діючи усупереч вимог статут очолюваного ним товариства, тобто без належних правових підстав та обґрунтувань, усвідомлюючи очевидну економічну збитковість для ДП «ЦСЕНСМ» реалізації зерна кукурудзи державного підприємства за заниженою вартістю, упродовж 19 - 20 листопада 2020 року, з метою отримання ТОВ «Шишацький пелетний завод» неправомірної вигоди у вигляді отримання від державного підприємства товару по заниженій ціні, ОСОБА_4 від імені отримувача, підписав та поставив відтиск круглої печатки ТОВ «Шишацький пелетний завод» щодо отримання від держпідприємства кукурудзи згідно наступних видаткових накладних (з ПДВ, а також включаючи застосований продавцем понижаючий коефіцієнт «0,85», використаний при розрахунку остаточної оплати за товар, а саме коригування шляхом зменшення на суму авансу покупця в розмірі 300 000 грн (п. 1 додатку №1 до договору): №32 від 19.11.2020 щодо поставки кукурудзи в кількості 250 т на загальну суму 148 750 грн із розрахунку 3 570 грн за 1 т; №33 від 20.11.2020 щодо поставки кукурудзи в кількості 264,2 т на загальну суму 157 199 грн із розрахунку 3 570 грн за 1 т.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення додаткової комплексної судової товарознавчої та економічної експертизи від 26.10.2022 № КСЕ-19-22/27671 та судової економічної експертизи від 13.12.2022 № СЕ-19/117-22/15423-ЕК, ринкова вартість кукурудзи, реалізованої згідно договорів поставки зерна майбутнього врожаю №№ 23-15/2020-Ф та №25-15/2020-Ф від 22.01.2020 станом на дати виписання відповідних видаткових накладних була суттєво занижена, а розмір матеріальної шкоди (збитків) державі в особі ДП «ЦСЕНСМ» внаслідок недоотримання доходу за умовами цих договорів документально підтверджується у сумі 9 058 941,55 грн (різниця між ринковою вартістю та вартістю реалізації).

У клопотанні зазначено, що своїми умисними діями, що виразились у пособництві в зловживанні службовим становищем при виконанні умов договору № 23-15/2020-Ф та № 25-15/2020-Ф в частині реалізації кукурудзи по заниженій на загальну суму 9 058 941,55 грн ціні на користь ТОВ «Козельщинський пелетний завод» та ТОВ «Шишацький пелетний завод», ОСОБА_4 спільно з директором Полтавської філії ДП «ЦСЕНСМ» ОСОБА_8, в.о. генерального директора ДП «ЦСЕНСМ» ОСОБА_7 за пособництва з ОСОБА_9 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, тобто пособництво у зловживанні службовим становищем шляхом використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

02.03.2023 о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Детектив у клопотанні зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України підтверджується зібраними та наданими на обґрунтування клопотання доказами.

Також зазначено, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4, запобігання ризиками встановленим у ч.1 ст. 177 КПК України, виникла необхідність в обранні йому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

На обґрунтування необхідності застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, детектив посилається на ризики, передбачені п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Детектив зазначає, що приймаючи до уваги вищенаведені обґрунтовані ризики ОСОБА_4 має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, що не дасть можливості здійснення дієвого контролю за його поведінкою та виконання ним покладених судом обов`язків у разі застосування інших запобіжних заходів.

Більш того, не застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з урахуванням ролі підозрюваного як співвиконавця, а також активного характеру його дій у вчиненні кримінального правопорушення та організації приховування ознак скоєного злочину, матиме негативні наслідки для досудового розслідування та судового розгляду, а також створить умови для уникнення кримінальної відповідальності осіб, причетних до скоєння цього тяжкого злочину.

Детектив вказує, що викладене дає беззаперечні підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому стосовно підозрюваного ОСОБА_4 необхідним є обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Також у клопотанні зазначено, що внаслідок злочинних дій підозрюваного ОСОБА_4 та інших його співучасників злочину державному підприємству - ДП «ЦСЕНСМ» завдано майнових збитків на суму 9 058 941,55 гривень.

У зв`язку з викладеним, враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, дані про особу підозрюваного, детектив просив визначити ОСОБА_4 цілодобовий домашній арешт з покладенням на нього обов`язків.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні уточнив клопотання та просив застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на один місяць з покладенням на підозрюваного відповідних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю.

Захисник ОСОБА_5 зазначав, що сторона захисту не заперечує проти задоволення клопотання детектива, зважаючи на те, що підозрюваний фактично своєю поведінкою підтверджує те, що готовий сприяти досудовому розслідуванню. При цьому зазначав, що підозрюваний сприяє досудовому розслідуванню, таким чином будь-яких дій з приводу неповаги до органу досудового розслідуванні немає. Крім того зауважував про те, що ОСОБА_4 здійснює постійних догляд за своєю матір`ю, яка проживає у с. Машівка, приблизно у 3-4 кілометрах від місця проживання самого підозрюваного. Матір є інсулінозалежною у зв`язку із хворобою на діабет та має хронічні захворювання, пов`язані з віком, і тому підозрюваний постійно доглядає за нею. Зазначав, що інших осіб, які б могли доглядати за матір`ю немає, оскільки батько підозрюваного помер, а брати живуть у м. Києві. Також адвокат зазначав, що для досягнення балансу між підозрюваним та органом досудового розслідування необхідно застосувати запобіжний захід терміном на один місяць. За цей термін підозрюваний доведе виконання своєї належної процесуальної поведінки та готовність сприяти органу досудового розслідування і чітке виконання всіх покладених на нього обов`язків. Крім того, просив не застосовувати обов`язок щодо носіння підозрюваним засобу контролю. Щодо існування ризиків зазначив, що на цей час у сторони захисту немає доказів того, що ризики, про які зазначає детектив та прокурор, не існують. Вказував, що віртуально ризики існують, однак процесуальна поведінка підозрюваного повинна протягом відповідного місяця показати, що рівень їх існування істотно нижчий ніж рівень довіри до ОСОБА_4 .

Підозрюваний ОСОБА_4 повністю підтримав думку свого адвоката.

Оцінка і мотиви слідчого судді.

З матеріалів клопотання вбачається, що детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні № 42019171190000068 від 05.09.2019 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

02.03.2023 старшим детективом Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, тобто пособництві у зловживанні службовим становищем, тобто умисному з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Як убачається з матеріалів справи, копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та доданих до нього матеріалів була отримана підозрюваним з дотриманням вимог ч. 2 ст. 184 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. пунктом 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Так, підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_4 міг вчинити вказане кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді і досліджених у судовому засіданні джерелах доказів. Такими джерелами доказів є, зокрема: копія наказу №1/19-к від 27.11.2019, відповідно до якого ОСОБА_4 призначено на посаду директора ТОВ «Шишацький пелетний завод» та він приступив до виконання обов`язків директора (том 1 а.с. 57); копія наказу №01/19-к від 27.11.2019, відповідно до якого ОСОБА_4, починаючи з 27.11.2019 призначений на посаду директора ТОВ «Козельщинський пелетний завод» та приступив до виконання обов`язків директора (том 1 а.с. 58); копія протоколу за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 03.07.2020 стосовно ОСОБА_4 (том 1 а.с. 84-94); копія протоколу за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 16.09.2020 стосовно ОСОБА_10 (том 1 а.с. 95-98); копія протоколу за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 06.07.2020 стосовно ОСОБА_10 (колишній директор Полтавської філії ДП «ЦСЕНСМ») (том 1 а.с. 99-107); копія протоколу за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 15.09.2020 стосовно ОСОБА_4 (том 1 а.с. 108-113); копія статуту та порядку ведення договірної роботи ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (том 2 а.с. 1-36); копія договорів про виконання сільськогосподарських робіт №22-15/2020-ПР та 24-15/2020-ПР від 22.01.2020, укладені між ДП «ЦСЕНСМ», як замовником, та ТОВ «Козельщинський пелетний завод» і ТОВ «Шишацький пелетний завод» в особі директора ОСОБА_4 (том 2 а.с. 40-43, 78-81); копія додаткової угоди №1 від 12.05.2020 до договорів №22-15/2020-ПР та 24-15/2020-ПР (том 2 а.с. 48-51, 83-85), копія договору поставки зерна майбутнього врожаю №23-15/2020-Ф та №25-15/2020-Ф від 22.01.2020, підписаними зі сторони ТОВ «Козельщинський пелетний завод» і ТОВ «Шишацький пелетний завод», як покупцем, директором ОСОБА_4 (том 2 а.с. 58-60); копія додаткової угоди №2 від 12.05.2020 до договору поставки зерна майбутнього врожаю №23-15/2020-Ф (том 2 а.с. 62-64); копія додаткової угоди від 19.11.2020 до договорів поставки зерна майбутнього врожаю №23-15/2020-Ф та № 25-15/2020-Ф (том 2 а.с. 67-68, 97-100); копія договору поставки № 556-15/2020-РСП від 24.11.2020 (том 2 а.с. 74-76); копія договору № 24-15/2020-ПР про виконання сільськогосподарських робіт від 22.01.2020 та від 17.09.2020 (том 2 а.с. 78-81, 89-90); копія протоколу узгодження остаточної ціни Товару, що поставляється згідно Договору поставки зерна майбутнього врожаю № 25-15/2020-Ф від 22.01.2020 (том 2 а.с. 104-105); копія актів про зарахування зустрічних однорідних вимог №1 від 17.03.2021 за підписами ОСОБА_4, як директора ТОВ «Козельщинський пелетний завод» та ТОВ «Шишацький пелетний завод» (том 2 а.с. 109-110); копії протоколів огляду від 07.02.2023 та 19.02.2023, відповідно до яких було проведено огляд електронної мережі з доступом до Єдиного реєстру податкових накладних Державної фіскальної служби України (том 2 а.с. 111-130); копія висновку експерта за результатами проведення додаткової комплексної судової товарознавчої та економічної експертизи від 26.10.2022 № КСЕ-19-22/27671, згідно з яким ринкова вартість кукурудзи, реалізованої згідно договору поставки зерна майбутнього врожаю № 23-15/2020-Ф та № 25-15/2020-Ф від 22.01.2020 станом на відповідні дати видаткових накладних становила 7065,66 - 7177,78 грн за 1 тонну (том 2 а.с. 138-171); копія висновку додаткової судової економічної експертизи від 13.12.2022 № СЕ-19/117-22/15423-ЕК, яким підтверджено розмір матеріальної шкоди (збитків) державі в особі ДП «ЦСЕНСМ» внаслідок недоотримання доходу за умовами договорів № 23-15/2020-Ф № 25-15/2020-Ф, документально підтверджується у сумі 9 058 941,55 гривень (том 2 а.с. 172-198); копія протоколу огляду від 17.01.2023, відповідно до якого було здійснено огляд документів статистичної звітності (том 2 а.с. 199-228); копія протоколу огляду від 18.02.2023, відповідно до якого було здійснено огляд АІС «Податковий блок» ДПС України (том 2 а.с. 229-240); копія протоколу огляду від 18.02.2023, відповідно до якого було здійснено огляд електронного кабінету платника ДПС України щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб податковим агентом (том 2 а.с. 241-243); копія відповіді Головного управління статистики у Полтавській області (том 2 а.с. 244).

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні детектива обставини підтверджуються наданими фактичними даними, що містяться у матеріалах клопотання, досліджених у судовому засіданні, які у своїй сукупності переконують слідчого суддю у причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується. Отже, доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, є однією з підстав для застосування запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.

В обґрунтування клопотання детектив посилається на існування ризиків, передбачених п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, приховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків; інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчий суддя зазначає, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчинення може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Варто також зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Так, злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, є тяжким корупційним злочином, за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Погоджуючись із існуванням реальної можливості здійснення з боку ОСОБА_4 переховування, слідчий суддя також враховує дані про його майновий стан та можливість перебування за кордоном.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відомостей з бази даних земельного кадастру, родина ОСОБА_4 є власниками великої кількості об`єктів нерухомого майна, а саме будинків, квартир, земельних ділянок та нежитлових приміщень.

Отже, такі відомості, у своїй сукупності дають достатні підстави для переконання, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду як на території України, так і шляхом виїзду за її межі.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, та обставини, встановлені під час його розгляду, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду як на території України, так і шляхом виїзду за її межі.

Ризик знищення, приховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає обґрунтованим твердження сторони обвинувачення про існування цього ризику виходячи з такого.

Так, ОСОБА_4 був директором ТОВ «Козельщинський пелетний завод» та ТОВ «Шишацький пелетний завод» та мав безперешкодний доступ до усіх наявних в очолюваних ним підприємств речей та документів.

На теперішній час під час досудового слідства не виявлено речових доказів, а саме фінансово-господарської документації щодо відносин з ДП «ЦСЕНСМ» в частині придбання кукурудзи та щодо поставки робіт цьому ж держпідприємству.

Зважаючи на те, що місцезнаходження вказаних документів на даний час органу досудового розслідування невідоме, є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може вжити всі необхідні заходи для приховування документів, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та здобуття доказів органом досудового розслідування.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що з метою приховування своєї діяльності та уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин вчиненого злочину.

Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя вважає обґрунтованим твердження сторони обвинувачення про існування цього ризику.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, а також те, що наразі не допитано свідків з-поміж працівників ТОВ «Козельщинський пелетний завод» та ТОВ «Шишацький пелетний завод», директором яких був ОСОБА_4, а також інших осіб, які надавали послуги щодо сприяння фінансово-господарській діяльності цих товариств, останній використовуючи свої стійкі ділові та службові стосунки може особисто чи опосередковано впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, враховуючи те, що інкримінований ОСОБА_4 злочин вчинений ним у співучасті з іншими невстановленими особами, з метою уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 може здійснювати вплив на цих осіб, які наразі не встановлені органом досудового слідства, що в подальшому може вплинути на встановлення істини у справі.

До того ж, слідчий суддя погоджується з доводами клопотання про те, що досудове розслідування триває і є необхідність у встановленні та допиті інших свідків, проведенні додаткових допитів вже встановлених свідків, у тому числі можливих одночасних допитів свідків та підозрюваного.

При оцінці вказаного ризику слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже, стороною обвинувачення обґрунтовано, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання органу досудового розслідування достовірних показань щодо його участі у вчиненні кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Разом з цим, слідчий суддя вважає не доведеним ризик впливу на експертів чи спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, враховуючи те, що експертизи у цьому кримінальному провадженні вже проведені, а доводи детектива у клопотанні та прокурора у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено існування вказаного ризику з огляду на обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення та поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .

Детектив у клопотанні посилається на те, колишній керівник ТОВ «Коновалівське» ОСОБА_4, користуючись земельними ділянками, вчиняв спроби визначити за собою право володіння цими земельними ділянками, що свідчить про можливість ОСОБА_4 вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється. При цьому, обставини, на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування наявності вказаного ризику, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, у зв`язку з чим цей ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Крім того, прокурором у судовому у засіданні не доведено ризику продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4, з огляду на те, що на цей час він не є директором ТОВ «Козельщинський пелетний завод» та ТОВ «Шишацький пелетний завод».

Отже, слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 2, 3, частини 1 статті 177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує відомості про особу підозрюваного, а саме те, що він, раніше не судимий, одружений, має постійне місце проживання, має вищу освіту, не працює.

Отже, на цьому етапі кримінального провадження, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, та трьох доведених ризиків, відомості щодо особи підозрюваного, застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У клопотанні детектив просив засотувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, і вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, є недостатнім, посилаючись на доводи, викладені у клопотанні.

Оцінюючи обґрунтованість вказаних доводів сторони обвинувачення, слідчий суддя виходить з такого.

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із домашнім арештом, за ступенем суворості є застава, особиста порука, особисте зобов`язання.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, є актуальними безвідносно до стадії цього кримінального провадження.

При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст.178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного.

Зважаючи на викладені обставини, враховуючи дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я,його майновий та сімейний стан, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведено, що інший, більш м`який запобіжний захід, такий як особисте зобов`язання, особиста порука чи застава не зможуть в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти вказаним ризикам, оскільки не створюють в достатній мірі стримувальних чинників.

Слідчий суддя вважає, що, з урахуванням наведених вище обставин, на даному етапі кримінального провадження більш ефективним щодо інших запобіжних заходів, з метою запобігання вчиненню ОСОБА_4 позапроцесуальних дій та неналежної процесуальної поведінки, буде цілодобовий домашній арешт.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 1 (один) місяць, тобто до 10.04.2023, заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо покладення на підозрюваного обов`язків.

Відповідно до правил ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням доведених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. Враховуючи викладене, та позицію сторони обвинувачення у судовому засіданні, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного до 10.04.2023, але в межах строку досудового розслідування.

За таких обставин, клопотання детектива підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 1 (один) місяць, тобто до 10.04.2023, заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного визначити до 10.04.2023, але в межах строку досудового розслідування.

Здійснення контролю за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків доручити прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

Ухвалу для виконання передати органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 для негайної постановки на облік підозрюваного, про що повідомити детектива і прокурора.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 15.03.2023.

Слідчий суддя ОСОБА_1