- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Чорна В.В.
справа № 991/431/23
провадження № 21-з/991/4/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
16 березня 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
при секретарі судового засідання ОСОБА_4,
за участі особи, якою подано заяву - захисника ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_5 про виправлення описки в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.03.2023 р., -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.03.2023 р. частково задоволено апеляційну скаргу прокурора, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2023 р. скасовано та постановлено нову ухвалу, якою клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, задоволено частково, до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 85 413 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 229 248 492 грн., та покладено на нього наступні обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора у цьому провадженні, слідчого судді та суду; 2) не відлучатися з м. Києва без дозволу детективів, прокурорів у цьому кримінальному провадженні та суду; 3) повідомляти детективу, прокурору у цьому провадженні про зміну свого місця проживання; 4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 ; 5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України, у тому числі паспорт громадянина України. Термін дії обов`язків, покладених судом, визначено на строк два місяці, але в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001782 від 24.07.2018 р. (т. 7 а.с. 102-113).
07.03.2023 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла заява захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_5 про виправлення описки у вищевказаній ухвалі, обґрунтована тим, що у вступній частині ухвали неточно зазначено адресу, за якою на даний час проживає ОСОБА_8 (зокрема, не вказано населений пункт - с. Лебедівка), а в резолютивній частині ухвали при визначенні обов`язку не відлучатися з м. Києва без дозволу детективів, прокурорів у цьому кримінальному провадженні та суду не зазначено Київську область, хоча наразі ОСОБА_8 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За твердженням захисника, наведене свідчить про допущену судом апеляційної інстанції описку в частині коректного визначення місця проживання підозрюваного, а також покладеного на нього обов`язку.
Як стверджує захисник, внаслідок допущеної описки підозрюваний ОСОБА_8 змушений або змінити своє місце проживання, або постійно звертатись до слідчого чи прокурора за наданням відповідного дозволу. Враховуючи викладене, наполягає на виправленні описки в описовій частині ухвали від 01.03.2023 р., зокрема, замість фрази «… ОСОБА_8, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 », в ухвалі слід зазначити: «… ОСОБА_8, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ». Крім того, в резолютивній частині ухвали замість фрази «не відлучатися з м. Києва без дозволу детективів, прокурорів у цьому кримінальному провадженні та суду» слід зазначити «не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу детективів, прокурорів у цьому кримінальному провадженні та суду» (т. 7 а.с. 134-139).
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримав подану ним заяву про виправлення описки та просив її задовольнити. Наголосив, що підозрюваний на даний час проживає не в м. Києві, а в Київській області, що підтверджується наданим стороною захисту договором оренди, а тому покладений на нього обов`язок не відлучатися з м. Києва не може виконуватись належним чином та фактично примушує його змінити місце проживання.
Прокурор ОСОБА_6 заперечила проти задоволення заяви, посилаючись на її безпідставність. Додатково зазначила, що наведені у заяві доводи не свідчать про описку в розумінні ст. 379 КПК України, натомість у такий спосіб сторона захисту намагається змінити судове рішення поза процедурою його перегляду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника та прокурора, перевіривши доводи, викладені у заяві, колегія суддів дійшла висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на таке.
Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні регламентовано ст. 379 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 379 КПК України, питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
При цьому, однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив рішення, після його проголошення не має права його змінити або скасувати.
Опискою вважається зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) помилка, яка допущена під час його письмового вербального викладу, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації (помилка у правописі, у розділових знаках тощо), що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання, а виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Очевидною арифметичною помилкою визнається помилка у вчиненні результату підрахунку: пропущення цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичною помилкою, а отже, не може бути виправлене в порядку, передбаченому цією статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
Таким чином, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо), проте в жодному випадку не може під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви судового рішення.
Можливість усунення судом окремих недоліків свого рішення не можна вважати його зміною, проте допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, виступають підставою для зміни або скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку та у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Як вбачається зі змісту заяви, захисник ОСОБА_5 просить в описовій частині ухвали від 01.03.2023 р. виправити адресу місця проживання підозрюваного ОСОБА_8, зокрема, доповнити її шляхом зазначення с. Лебедівка, а в резолютивній частині ухвали фразу «не відлучатися з м. Києва без дозволу детективів, прокурорів у цьому кримінальному провадженні та суду» виправити на «не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу детективів, прокурорів у цьому кримінальному провадженні та суду».
Водночас, відповідно до змісту клопотання органу досудового розслідування про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке було предметом розгляду слідчим суддею, а також у відповідності до апеляційної скарги прокурора ОСОБА_6, сторона обвинувачення просила при постановленні ухвали про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу визначити заставу у розмірі 136 247 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 365 686 948 грн., з покладенням на підозрюваного у разі внесення застави обов`язків, визначених п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема - не відлучатися з м. Києва без дозволу детективів, прокурорів у цьому кримінальному провадженні та суду (т. 1 а.с. 1-34, т. 6 а.с. 86-91, 140-176).
У відповідності до ст.ст. 22, 26 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений законом.
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України чітко визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, розглянувши апеляційну скаргу прокурора в межах її доводів, скасувала оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановила нову, якою застосувала до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 229 248 492 грн. та поклала на останнього ряд обов`язків, наведених у клопотанні детектива та апеляційній скарзі прокурора, зокрема - не відлучатися з м. Києва без дозволу детективів, прокурорів у цьому кримінальному провадженні та суду.
Жодних застережень з цього приводу, з урахуванням місця проживання ОСОБА_8 у Київській області, від сторони захисту під час апеляційного розгляду не надходило.
Що стосується вимог заяви про виправлення описки в описовій частині ухвали, зокрема, необхідності при вказанні місця проживання зазначення с. Лебедівка, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з наявною в матеріалах провадження копією договору оренди від 12.01.2023 р., з січня 2023 року ОСОБА_8 орендує садовий будинок під номером АДРЕСА_1 (т. 5 а.с. 70-75).
Відповідно до журналу від 08.02.2023 р. (т. 6 а.с. 236-239) та технічного запису судового засідання, під час встановлення колегією суддів анкетних даних учасників провадження, зокрема підозрюваного ОСОБА_8, останній повідомив, що проживає у АДРЕСА_1 .
Отже, у договорі оренди не зазначено, а стороною захисту під час апеляційного розгляду не доводилось до відома суду, що с. Лебедівка є фактичним місцем знаходження котеджного містечка Гудлайф, що розташоване у Київській обл., Вишгородський р-н, Дамба Київського водосховища, де підозрюваний ОСОБА_8 орендує будинок АДРЕСА_1 .
За наведених вище обставин, підстав для внесення виправлень до описової та резолютивної частин ухвали від 01.03.2023 р. колегією суддів не встановлено, а наведені у заяві про виправлення описки обставини не є описками в розумінні ст. 379 КПК України. При цьому, описок або помилок, які б мали істотний характер та впливали на зміст постановленого судом рішення або неможливість його виконання, захисником у заяві не наведено, натомість фактично він ставить питання про зміну змісту ухвали від 01.03.2023 р., що є неприпустимим.
З огляду на вищенаведене та враховуючи, що ухвала суду апеляційної інстанції не містить будь-яких описок чи очевидних арифметичних помилок в розумінні ст. 379 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про виправлення описки.
Керуючись ст. ст. 369, 371, 379 КПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_5 про виправлення описки в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.03.2023 р. - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена у в касаційному порядку.
Головуючий суддя ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
ОСОБА_3