Документ № 109747814

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року

м. Київ

справа № 991/178/23

провадження № 51-1831 ск 23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши касаційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14 лютого 2023 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 січня 2023 року задоволено клопотаннядетектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16 травня 2015 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, захисник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 оскаржив його в апеляційному порядку.

Суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ухвалою від 14 лютого 2023 року на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 січня 2023 року, мотивуючи своє рішення тим, що апеляційну скаргу було подано на рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Захисник ОСОБА_5, не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, звернувся з касаційною скаргою, в якій ставить питання про скасування ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14 лютого 2023 року та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

В обґрунтування своїх вимог захисник посилається на те, що КПК не встановлено, що ухвала слідчого судді про здійснення спеціального досудового розслідування є остаточною і оскарженню не підлягає, однак, відповідно до ч. 1 ст. 309 КПК вказана ухвала відсутня в переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, при цьому зазначає, що серед такого переліку є можливість оскарження ухвал слідчого судді про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування.

Крім того, посилаючись на загальні засади кримінального провадження, вказує, що кримінальним процесуальним законодавством встановлено різні можливості сторони захисту та сторони обвинувачення щодо ухвал слідчого судді за результатами розгляд клопотання про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування, що на його думку, є порушенням ст. 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Разом з тим, згідно доводів касаційної скарги, спосіб надання заперечень проти ухвал слідчого судді про здійснення спеціального досудового розслідування, передбачений ч. 3 ст. 309 КПК, на думку захисника, є неефективним, оскільки він не забезпечить поновлення порушених прав підозрюваного у зв`язку із здійсненням спеціального досудового розслідування.

Зокрема, адвокат вказує на можливі зловживання органу досудового розслідування та вважає, що надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування надасть право органу досудового розслідування, зокрема, відповідно до положень ст. 297-5 КПК не повідомляти безпосередньо ОСОБА_4 про виклик і звільнить від обов`язку надання останньому копій процесуальних документів, при цьому вказує, що орган досудового розслідування зможе надати копії процесуальних документів не захиснику, якого залучив ОСОБА_4, а захиснику, якого буде залучено у порядку ст. 49 КПК, що і було вчинено слідчим суддею під час розгляду вказано клопотання детектива, а залучені ОСОБА_4 захисники не будуть знати про прийняті процесуальні рішення у даному кримінальному провадженні і не зможуть належним чином захищати останнього.

З урахуванням зазначеного, захисник вважає, що суд апеляційної інстанції, керуючись ст. 129 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та дотримуючись загальних засад кримінального провадження, встановлених статтями 7, 8, 9, 21, 22, 24 КПК, мав відкрити апеляційне провадження та розглянути апеляційну скаргу захисника.

Перевіривши касаційну скаргу та надані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 424 КПК ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Тобто, предметом перегляду суду касаційної інстанції може бути лише ухвала суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника та яка перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.

З урахуванням вищезазначеного, доводи касаційної скарги щодо можливих зловживань органу досудового розслідування дозволом на здійснення спеціального досудового розслідування не можуть бути предметом касаційного розгляду та не підлягають перевірці у касаційному порядку.

Положеннями ст. 24 КПК встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК.

Згідно з положеннями ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано § 2 глави 26 КПК.

Відповідно до положень п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Положеннями ч. 3 ст. 297-4 КПК передбачено, що за наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає мотиви задоволення або відмови у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.

Як убачається зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 січня 2023 року, клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 задоволено та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16 травня 2015 року.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді, захисник звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою.

Положеннями КПК визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

При цьому, що стосується ухвал слідчого судді за наслідками розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, то п. 12 ч. 1 ст. 309 КПК передбачено можливість оскарження під час досудового розслідування в апеляційному порядку лише ухвали слідчого судді про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування.

Тобто постановлена у цьому провадженні ухвала слідчого судді, якою задоволено клопотання детектива та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідуванняне входить до визначеного у КПК переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Положеннями ч. 3 ст. 392 КПК визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Водночас, оскарження вищезазначеної ухвали слідчого судді в апеляційному порядку чинним КПК не передбачено.

Встановлення законодавцем обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення розумного балансу між ефективністю досудового розслідування і здійсненням дієвого судового контролю щодо дотримання прав і законних інтересів осіб.

Така законодавча позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, перевіряючи апеляційну скаргу захисника на відповідність вимогам ч. 4 ст. 399 КПК, дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначена ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, у зв`язку з чим постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, з чим погоджується і колегія суддів Верховного Суду.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 січня 2023 року, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 129 Конституції України та загальних засад кримінального провадження, визначених ст. 7 КПК, під час розгляду апеляційної скарги захисника, суд касаційної інстанції не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би безумовними підставами для скасування ухвали суду апеляційної інстанції, у касаційній скарзі не наведено.

Таким чином, за результатом перевірки доводів захисника ОСОБА_5 щодо оскарження вищезазначеного судового рішення, колегія суддів не встановила підстав, які б свідчили про необхідність задоволення касаційної скарги захисника.

Така позиція колегії суддів узгоджується з усталеною судовою практикою Верховного Суду, яка знайшла своє відображення в ухвалах від 4 липня 2018 року в справі № 757/43480/16-к (провадження № 51- 7170 ск 18), від 13 грудня 2021 року в справі № 991/5135/21 (провадження № 51-5797 ск 21), від 19 вересня 2022 року в справі № 991/2958/22 (провадження № 51-2755 ск 22), від 19 жовтня 2022 року в справі № 752/22349/19 (провадження № 51-3144 ск 22).

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14 лютого 2023 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3