- Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
Справа № 991/2065/23
Провадження 1-кс/991/2097/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62019000000001257 від 08.08.2019, зокрема, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62019000000001257 від 08.08.2019, зокрема, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в якому захисник просить:
- змінити підозрюваному у кримінальному провадженні № 62019000000001257 від 08.08.2019 ОСОБА_3 застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.01.2023 у справі № 991/164/23 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання, з покладенням на нього передбачених ст. 194 КПК України обов`язків, а саме: (1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; (2) не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України; (5) утримуватися від спілкування безпосередньо із ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 ; (6) утримуватися від спілкування безпосередньо із ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 .
Клопотання мотивовано наступним: (1) Строк тримання під вартою ОСОБА_3 після застосування до нього 30.01.2023 запобіжного заходу складав до його спливу 22 дні, а саме до 24 години 20.02.2023, тобто до спливу 2-х місячного строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000001257 від 08.08.2019. Застосування слідчим суддею строку тримання під вартою ОСОБА_3 поза межами строку досудового розслідування (строком на 60 днів до 30 березня 2023 року включно, але в межах строку досудового розслідування) вочевидь не узгоджується з вимогами, визначеними ч. 3 ст. 197 КПК України та усталеною практикою ЄСПЛ. (2) Суттєво зменшились ризики, передбачені ст. 177 КПК України: майнове становище ОСОБА_3 характеризується як незадовільне; підозрюваний здав на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби України свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон; ОСОБА_3 не є заброньованим, не має можливості виїхати за кордон або на тимчасово окуповану територію; у іншому кримінальному провадженні до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді застави близько 5 млн грн, що також є стримуючим засобом; підозрюваний не причетний до зникнення з АРМА оригіналів документів, про що свідчить закриття дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_3 та акт про передачу справ і довіреного у зв`язку із виконанням обов`язків майна, складений 14.01.2020 на підставі наказу АРМА від 14.01.2020 № 20/9-03-ос у зв`язку зі звільненням ОСОБА_3 з посади; факт видалення ОСОБА_3 повідомлень зі свого телефону не доведений, а є лише безпідставним припущенням сторони обвинувачення; за 3,5 роки досудового розслідування підозрюваним не вчинялось жодних дій, спрямованих на вплив ним на свідків у кримінальному провадженні, хоча йому відомі особи свідків та зміст їх показань; спілкування між колишньою дружиною ОСОБА_3 - ОСОБА_23 та ОСОБА_22 припинилось у червні 2020 року та з того часу не відбувалось; обставини можливого використання дружиною підозрюваного логіну та паролю суддів Черкаського районного суду Черкаської області для відслідковування судових рішень у даному кримінальному провадженні досліджувались у рамках іншого кримінального провадження, яке закрито, та стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_3 причетний до вказаного. (3) Наявні підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу: процесуальна поведінка ОСОБА_3 є виключно належною; визначена підозрюваному застава є завідомо непомірною для ОСОБА_3, зважаючи на відсутність грошових заощаджень, наявність боргових зобов`язань, наявність на утриманні малолітнього сина, який потребує лікування, накладення арешту на нерухоме майно підозрюваного та відсутність можливості внести заставу близькими родичами підозрюваного, наявність витрат на лікування батька похилого віку, поточних витрат. (4) більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання у повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного на стадії досудового розслідування та буде достатнім стримуючим засобом для забезпечення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 доводи клопотання підтримав, просив задовольнити з викладених у ньому підстав. Крім того, посилаючись на те, що ОСОБА_24 має можливість внести у рамках кримінального провадження № 62019000000001257 за підозрюваного ОСОБА_3 заставу у розмірі 805 200, 00 грн, що становить триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що кореспондується із п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, просив зменшити розмір визначеної підозрюваному застави.
Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав позицію захисника, зазначив, що, з огляду на розмір визначеної йому застави, тримання під вартою є безальтернативним запобіжним заходом. Зазначив, що застосування до нього запобіжного заходу відбулося після спливу строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки у даному кримінальному провадженні об`єднано досудове розслідування злочинів та проступків, а за такого, згідно вимог ч. 3 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування сплив 23.01.2023. Враховуючи, що з моменту застосування до підозрюваного тримання під вартою, з ним проведено лише одну слідчу дію, метою застосування запобіжного заходу є саме тримання ОСОБА_3 під вартою, а не забезпечення дієвості кримінального провадження.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_5 заперечував проти доводів клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що обставини, вказані захисником, не є новими, були враховані при застосуванні до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та апеляційного перегляду відповідної ухвали, а подане захисником клопотання фактично є повторним оскарженням такої ухвали.
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснювалося досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62019000000001257 від 08.08.2019, зокрема, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
За ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Так, сторона захисту, посилаючись на застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу після спливу строку досудового розслідування у кримінальному провадженні та тримання його під вартою без відповідного рішення суду, зменшення ризиків, встановлених при застосуванні до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, непомірність визначеної йому застави у розмірі 2 013 000, 00 грн, ставить питання щодо зміни застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання або зменшення визначеного розміру застави.
Таким чином, враховуючи доводи клопотання, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого клопотання, на підставі наданих доказів, встановлюється наявність/відсутність підстав вважати, що ризики, які були встановлені при застосуванні до ОСОБА_3 запобіжного заходу, зменшились, помірність/непомірність застави у визначеному підозрюваному розмірі, наявність/відсутність підстав вважати, що запобіжний захід застосовано після закінчення строку досудового розслідування кримінального провадження та строк дії такого запобіжного заходу закінчився 20.02.2023.
21.12.2022 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Відповідно до повідомленої ОСОБА_3 підозри, учасники організованої групи ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, реалізували спільно розроблений єдиний злочинний план, організувавши вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які за пособництва ОСОБА_11 та ОСОБА_12, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинили дії, спрямовані на заволодіння чужим майном - правом вимоги за кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 та кредитним договором № 4706 від 16.09.2010, зобов`язання щодо яких забезпечені іпотечними договорами та договорами поруки, на користь учасників організованої групи, шляхом реалізації вказаних прав вимоги за заниженою ціною, заподіявши майнової шкоди ПАТ «Укрінбанк» в особливо великому розмірі в загальній сумі 112 339 000 грн.
Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах та організованою групою.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.01.2023 (справа № 991/164/23 провадження 1-кс/991/166/23) до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 30 березня 2023 року включно, але в межах строку досудового розслідування, та визначено заставу у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 013 000, 00 грн, у випадку внесення якої на підозрюваного покладається ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - два місяці, до 30 березня 2023 року включно, але в межах строку досудового розслідування.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.02.2023 (справа № 991/164/23 провадження № 11-сс/991/127/23) вказана ухвала слідчого судді залишена без змін.
Як вбачається зі змісту вказаних ухвал, при їх постановленні, з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу, а саме: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення; (2) наявність наступних ризиків, заявлених стороною обвинувачення: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (3) більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти встановленим ризикам; (4) застава в сумі 2 013 000, 000 грн зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не є непомірною для нього.
При цьому, під час вирішення питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею та колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, при перевірці підстав застосування такого запобіжного заходу, вже враховано доводи, наведені стороною захисту при зверненні до суду із даним клопотанням про зміну застосованого до ОСОБА_3 запобіжного заходу.
Частинами 1 та 2 статті 22 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином, тягар доказування обставин, на які посилається підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 при зверненні до суду із даним клопотанням, покладається саме на сторону захисту.
Враховуючи, що жодних обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відмінних від тих, які вказувалися стороною захисту та були враховані при застосуванні такого запобіжного заходу слідчим суддею та апеляційному перегляді прийнятого рішення, стороною захисту не зазначено, то слідчий суддя вважає недоведеним зменшення встановлених ризиків на стільки, щоб більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, був здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у кримінальному провадженні.
При цьому, при застосуванні до підозрюваної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначенні застави як альтернативного запобіжного заходу, до внесення застави, до такої особи застосовано саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При зверненні до суду із клопотанням у порядку ст. 201 КПК України, вирішується питання саме щодо зміни застосованого запобіжного заходу. Оскільки застава у розмірі 2 013 000, 000 грн є альтернативним запобіжним заходом, не внесена за підозрюваного ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні, то у даному випадку вона є визначеним можливим альтернативним запобіжним заходом, який починає діяти (застосовуватись) до підозрюваного після внесення суми застави. За такого, питання щодо зменшення визначеного розміру застави як альтернативного запобіжного заходу не може вирішується при розгляді даного клопотання.
Наявність заяви ОСОБА_24 від 13.03.2023 щодо можливості внесення ним застави за підозрюваного ОСОБА_3 у рамках кримінального провадження № 62019000000001257 у розмірі 805 200, 00 грн, що становить триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не є підставою для зміни застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Що стосується доводів сторони захисту з приводу того, що строк тримання під вартою ОСОБА_3 після застосування до нього 30.01.2023 запобіжного заходу складав до його спливу 22 дні, а саме до 24 години 20.02.2023, тобто до спливу 2-х місячного строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000001257 від 08.08.2019, то слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Згідно ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 197 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу.
Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.02.2023 (справа № 991/1084/23 провадження № 1-кп/991/1095/23) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000001257 від 08.08.2019 продовжено до 6 місяців, тобто до 21.06.2023.
За такого, визначення строку дії ухвали від 30.01.2023 (справа № 991/164/23) в частині застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - 60 днів, до 30 березня 2023 року включно, але в межах строку досудового розслідування, відповідає вимогам вказаних положень Кримінального процесуального кодексу України.
Що стосується доводів сторони захисту щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу після спливу строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки у даному кримінальному провадженні об`єднано досудове розслідування злочинів та проступків, а за такого, згідно вимог ч. 3 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування сплив 23.01.2023, то слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
За ч. 2 ст. 217 КПК України, не можуть бути об`єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину, крім випадків, коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. У таких випадках розслідування злочину та кримінального проступку здійснюється за правилами досудового слідства. Положення глави 25 цього Кодексу в такому разі не застосовуються.
Таким чином, дії осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, яке є кримінальним проступком, та дії ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке є особливо тяжким злочином, безпосередньо пов`язані між собою та здійснення їх досудового розслідування окремо в даному випадку може негативно вплинути на повноту досудового розслідування (встановлення всі обставини кримінальних правопорушень у сукупності).
За п. 1 ч. 6 ст. 219 КПК України, загальний строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 цього Кодексу, визначається у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим.
Згідно ч. 3 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене: (1) протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу; (2) протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім; (3) протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 298-4 цього Кодексу; (4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Враховуючи вищевикладене, первісний строк досудового розслідування з дня повідомлення особі про підозру у даному кримінальному провадженні становить два місяці, а за такого, зазначені доводи сторони захисту слідчим суддею відхиляються.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги обґрунтованість підозри, про яку повідомлено ОСОБА_3, зважаючи на продовження існування ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені при застосуванні до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, помірність для підозрюваного розміру визначеної йому застави, неможливість більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, або застави у меншому розмірі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 22, 26, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1