Документ № 109780520

Справа № 991/2374/23

Провадження 1-кс/991/2400/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2023 року м.Київ

Слідчий суддяВищого антикорупційногосуду ОСОБА_1,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2,розглянувши увідкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52022000000000182 від 14.07.2022 р.,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52022000000000182 від 14.07.2022 р. (далі Кримінальне провадження), у якому прокурор просив накласти арешт на вилучений в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, мобільний телефон iPhone 12 Pro Max с/н НОМЕР_1 IMEI НОМЕР_2 IMEI2 НОМЕР_3 з позбавленням володільця права на відчуження, розпорядження та користування даним майном (далі - Клопотання).

Клопотання мотивовано тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в рамках якого 14.03.2023 на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 у будинку АДРЕСА_1, під час якого вилучено мобільний телефон iPhone 12 Pro Max с/н НОМЕР_1 IMEI НОМЕР_2 IMEI2 НОМЕР_3, що належать ОСОБА_4, який постановою детектива визнано речовим доказом у Кримінальному провадженні, оскільки містить відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час Кримінального провадження, відтак відповідає критеріям речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України, а тому накладення арешту на мобільний телефон є необхідним з метою забезпечення збереження речового доказу та проведення судової експертизи з метою відшукання та відновлення видаленої інформації, що має значення для Кримінального провадження.

Від детектива ОСОБА_5, який діє за дорученням прокурора ОСОБА_3 від 16.03.2023, надійшла заява про розгляд Клопотання за його відсутності, в якій зазначив, що Клопотання підтримує в повному обсязі.

Від власника (володільця) майна ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд Клопотання за його відсутності, в якій зазначив, що просить по суті Клопотання прийняти рішення на розсуд суду.

Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 172 КПК України, з урахуванням того, що неприбуття у судове засідання слідчого, прокурора та власника/володільця майна не перешкоджає розгляду Клопотання, з метою дотримання розумних строків розгляду клопотання про арешт майна, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд Клопотання за відсутності детектива, прокурора та власника (володільця) майна ОСОБА_4 .

Слідчий суддя, дослідивши Клопотання про арешт майна, а також додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду (ч. 2 ст. 168 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України, у випадку арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1)правову підставу для арешту майна; 2)можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4)наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе:

- необхідність такого арешту;

- наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, тобто наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, щодо якого вирішується питання про арешт.

Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом здійснення директором ДП ДГ «Елітне» ІСГС НААНУ ОСОБА_6, шляхом зловживання своїм службовим становищем, розтрати належних вказаному державному підприємству грошових коштів у сумі понад 16 млн. грн., що є особливо великими розмірами.

Зі змісту Клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що в ході досудового розслідування встановлені наступні обставини, які свідчать про вчинення вищевказаного кримінального правопорушення.

Виконуюча обов`язки директора ДП ДГ «Елітне» ІСГС НААНУ ОСОБА_6 від імені підприємства уклала з ТОВ «Завод біодобрив «Тривко» договір від 28.10.2021 № 2810-1 №260 на поставку товару «Добавка органічна ТУ У 20.1 -31370953-002:2017 (Код УКТЗЕД: 3101000000)» на загальну вартість 16 023 600, 00 грн., до якого також був підписаний договір зберігання від 28.10.2021 №2810-1-ЗБ №264, за яким постачальник виступав і в якості зберігача, а товар повинен зберігатися за адресою: Запорізька обл., Василівський р-н, с. Приморське, вул. Східна, буд. 188 відповідно до акту надання послуг № 246 від 10.11.2021 року.

Крім того, ОСОБА_6 від імені ДП ДГ «Елітне» ІСГС НААНУ було укладено та підписано з ТОВ «Каспій Агро» договори № 01/11/21 №258 від 01.11.2021 та № 02/11/21 №259 від 15.11.2021 про надання послуг, згідно яких ТОВ «Каспій Агро» зобов`язано здійснити послуги по внесенню органічних добрив на території полів державного підприємства.

За версією органу досудового розслідування відповідно до журналу реєстрації кореспонденції, спочатку були підписані договори № 01/11/21 № 258 від 01.11.2021 та № 02/11/21 №259 від 15.11.2021 про надання послуг, а лише потім укладено договір 28.10.2021 №2810-1 №260 на поставку товару «Добавка органічна ТУ У 20.1 -31370953-002:2017» з договором від 28.10.2021 №2810-1-ЗБ №264 про зберігання, що може вказувати на фіктивність операцій.

Згідно Актів здачі-приймання робіт № 997 від 12.11.2021 та № 2 від 25.11.2021 ТОВ «Каспій Агро» було виконано роботи по внесенню добрив на поля ДП ДГ «Елітне» ІСГС НААНУ на загальну суму 696 000 гривень.

В подальшому ОСОБА_6 з керуючим відділенням «Центральне» ДП ДГ «Елітне» ІСГС НААНУ ОСОБА_7 оформили та підписали акти № 208/32 від 11.11.2021, № 208/33 від 25.11.2021 та № 208/34 від 25.11.2021 про використання зазначених мінеральних добрив, в яких було відображено внесення на поля ДП ДГ «Елітне» ІСГС НААНУ добавки органічної ТУ У 20.1 -31370953-002:2017.

Проте, допитані у якості свідків працівники ДП ДГ «Елітне» ІСГС НААНУ, а саме: директор ОСОБА_8, головний агроном ОСОБА_9, агроном відділення «Степове» ОСОБА_10, агроном із захисту рослин ОСОБА_11 надали показання, що фактично мінеральні добрива від ТОВ «Завод біодобрив «Тривко» до державного підприємства не надходили та ТОВ «Каспій Агро» послуги по внесенню добрив на поля не виконувались.

Відповідно до платіжних документів за договором поставки ДП ДГ «Елітне» ІСГС НААНУ на користь ТОВ «Завод біодобрив «Тривко» сплачено 16 023 600 грн., а також за договором зберігання сплачено 516,12 грн. Також, за начебто одержані послуги по внесенню добрів на територію полів державним підприємством на користь ТОВ «Каспій Агро» сплачено 696 000 грн.

Таким чином, ОСОБА_6 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на розтрату належних ДП ДГ «Елітне» ІСГС НААНУ грошових коштів, завідомо і достовірно знаючи про те, що ТОВ «Завод біодобрив Тривко» не будуть виконані умови з поставки продукція та її зберігання, 28.10.2021року виконуючи обов`язки керівника ДП ДГ «Елітне» ІСГС НААНУ уклала договори між ДП ДГ «Елітне» ІСГС НААНУ та ТОВ «Завод біодобрив «Тривко» на поставку добрив на суму 16 023 600 грн, а також на зберігання добрив на суму 516,12 грн. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 від імені ДП ДГ «Елітне» ІСГС НААНУ уклала договори про надання послуг по внесенню органічних добрив з ТОВ «Каспій Агро» на загальну суму 696 000 грн.

Після цього, ОСОБА_6 з метою приховування факту вчинення злочину від правоохоронних органів та ухилення від кримінальної відповідальності, підписала та затвердила акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин, що призвело до безпідставної розтрати грошових коштів загальну суму 16 720 116,12 грн.

Злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, відповідно до ст. 12 та Примітки до ст.45 КК України є особливо тяжким корупційним злочином.

Кримінальним процесуальним кодексом України не визначено поняття «обґрунтованої підозри», тому слідчий суддя, в силу вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керується практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права.

Так, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об`єктивних фактах.

Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справа «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Так, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення (справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, справа «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Отже, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною і достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів, зокрема, арешту майна.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, наявні достатні підстави вважати про обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, що підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів: наказом № 76-к від 08.07.2021 про прийняття ОСОБА_6 на посаду заступника директора ДП ДГ «Елітне» ІСГС НААНУ з 09.07.2021, наказом № 120-к від 28.09.2021 Про тимчасове покладення обов`язків директора ДП ДГ «Елітне» ІСГС НААНУ на заступника директора ОСОБА_6 з 29.09.2021 (Т.1а. 46, 51), актом службового розслідування ДП ДГ «Елітне» ІСГС НААНУ від 11.07.2022 (Т.1а. 55-57), договорами, укладеними між ДП ДГ «Елітне» ІСГС НААНУ та ТОВ «Завод біодобрив «Тривко», між ДП ДГ «Елітне» ІСГС НААНУ та ТОВ «Каспій Агро», додатками до них, актами приймання-передачі, накладними, специфікацією (Т.1 а. 60-93), протоколом огляду речей та документів (Т.1а. 159-252), протоколами допиту свідка, в яких зафіксовані показання свідків у Кримінальному провадженні, разом з додатками (Т.1 а. 98-143).

Ухвалою Вищогоантикорупційного судувід 02.03.2023р.у справі№ 991/1856/23(Т.1а.255-260,далі -Ухвала)надано дозвілна проведенняобшукузамісцем фактичногопроживання ОСОБА_4, а саме в будинку за адресою АДРЕСА_1, з метою відшукання та вилучення документів у паперовому та електронному вигляді, електронних носіїв інформації щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у кримінальному провадженні № 52022000000000182 від 14.07.2022 р. і стосується розтрати належних державному підприємству ДП ДГ «Елітне» ІСГС НААНУ грошових коштів у сумі понад 16 млн. грн., в тому числі квитанції, чеки, чорнові записи, блокноти, щоденники, нотатки, рукописні та друковані носії, магнітні, оптичні та електронні носії інформації, комп`ютерна техніка, ноутбуки, накопичувачі флеш-пам`яті, жорсткі диски, переносні носії інформації, мобільні телефони, планшети, на яких зберігаються відомості щодо розтрати належних ДП ДГ «Елітне» ІСГС НААНУ грошових коштів у сумі 16 720 116,12 грн. у період з 29.09.2021року по 27.11.2021року.

Зі змісту Ухвали вбачається, що при вирішенні питання щодо наявності підстав для надання дозволу на проведення обшуку слідчим суддею встановлено наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено злочин та причетність до його вчинення ОСОБА_4, що підтверджується матеріалами клопотання про надання дозволу на обшук.

На підставі Ухвали 14.03.2023 детективами Національного антикорупційного бюро України проведено обшук в будинку за адресою АДРЕСА_1 .

У відповідності до протоколу обшуку від 14.03.2023 (Т.1 а. 261-265) в ході проведення обшуку виявлено та вилучено мобільний телефон iPhone 12 Pro Max с/н НОМЕР_1 IMEI НОМЕР_2 IMEI2 НОМЕР_3 (далі Мобільний телефон), в якому містяться відомості щодо обставин вищезазначеного кримінального правопорушення.

Оскільки, Мобільний телефон виявлено за місцем фактичного проживання ОСОБА_4, то наявні достатні підстави вважати, що останній є власником/володільцем такого телефону.

З огляду на викладене, наявні достатні підстави вважати, що Мобільний телефон вилучено у відповідності до Ухвали.

Щодо наявності підстав для накладення арешту на Мобільний телефон слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно протоколуобшуку від14.03.2023та увідповідності допротоколу оглядувід 15.03.2023,складеного зарезультатом оглядуМобільного телефону(Т.2а.59),вбачається,що ОСОБА_4 особисто надавпароль відтелефону,виявлено особистийномер телефонуостаннього - НОМЕР_4,та вході первинного,а такожподальшого оглядуМобільного телефонуу месенджеріWhatsAppвиявлено чативказаного абонентаз наступнимиабонентами:(1)«Институт ОпытноеПоле Виктория»( НОМЕР_5 ),який належить ОСОБА_6,у листуванніз якоювиявлено документи платіжнідоручення (платникДП ДГ«Елітне» ІСГСНААНУ,отримувач ТОВ«Завод біодобрив«Тривко»),розрахунок грошовихкоштів,складений напідставі платіжнихдоручень,скан копіїдоговорів,укладених міжДП ДГ«Елітне» ІСГСНААНУ таТОВ «КаспійАгро»,переписка,яка стосуєтьсягосподарських відносинміж ДП ДГ«Елітне» ІСГСНААНУ,та ТОВ«Завод біодобрив«Тривко» щодозакупівлі;(2)« ОСОБА_12 »( НОМЕР_6 ),у листуванніз якимобговорювалися ТОВ«Каспій Агро», ТОВ «Завод біодобрив «Тривко», проведення операцій за відсутності домовленостей з контролюючими органами є підставою для ОСОБА_13 .

У зв`язку з тим, що інформація, яка міститься у телефоні, є необхідною для проведення дослідження та пов`язана з подоланням системи логічного захисту, детективом прийнято рішення про його вилучення Мобільного телефону.

Згідно протоколу огляду від 15.03.2023, складеного за результатом огляду Мобільного телефону, вбачається, що у зв`язку з великим об`ємом інформації Мобільний телефон потребує детального вивчення за участю спеціаліста, в тому числі з метою виявлення видалених файлів.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 статті 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

У зв`язку з тим, що повне дослідження змісту Мобільного телефону в ході обшуку на виявлення відомостей, що має значення для встановлення обставин Кримінального провадження, зокрема, виявлення видалених електронних документів, відомості з яких можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час Кримінального провадження, потребувало залучення спеціаліста та було можливим лише в ході проведення експертного дослідження, детективом правомірно було прийнято рішення про вилучення Мобільного телефону відповідно до положень ч.ч. 1, 2 статті 168 КПК України.

З огляду на викладене, наявні достатні підстави вважати, що Мобільний телефон відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки наявні достатні підстави вважати, що Мобільний телефон використовувався під час вчинення злочину, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, визначають обставини кримінального правопорушення та осіб, причетних до вчинення злочину, і таким чином зберіг на собі сліди кримінального правопорушення.

Постановою детектива від 14.03.2023 Мобільний телефон визнано речовим доказом у Кримінальному провадженні.

Враховуючи те, що під час огляду Мобільного телефону виявилось неможливим виявити видалені файли та листування між особами, які можливо причетні до вчинення злочину, що може мати доказове значення та стосуватися обставин вчинення злочину, який розслідується у Кримінальному провадженні, у зв`язку з великим об`ємом інформації, яка міститься у Мобільному телефоні, з огляду на те, що існують достатні підстави вважати про пов`язаність ОСОБА_4 з подіями, у зв`язку з якими здійснюється досудове розслідування у Кримінальному провадженні, та з урахуванням того, що наявні достатні підстави вважати, що Мобільний телефон використовувався останнім під час вищевказаних подій, і в ньому можуть міститися дані, які мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у Кримінальному провадженні, зокрема, Мобільний телефон міг використовуватися для комунікації між причетними до вчинення злочину особами, з огляду на відповідність Мобільного телефону критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість доводів сторони обвинувачення щодо необхідності у накладенні арешту на вказане майно для подальшого проведення огляду за участю спеціаліста, проведення експертного дослідження, зокрема, з метою відновлення видалених файлів та переписки, для подальшого використання таких відомостей в якості доказів на підтвердження або спростування обставин, які підлягають доказуванню у Кримінальному провадженні.

Метою накладення арешту на Мобільний телефон відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення збереження речового доказу, оскільки, враховуючи можливу причетність до вчинення злочину ОСОБА_4, є достатні підстави вважати, що наявні ризики втрати, знищення інформації та відомостей, що в ньому містяться, а також ризики приховування, пошкодження, псування, відчуження майна, щодо якого вирішується питання про арешт.

При цьому, необхідність накладення арешту на Мобільний телефон обумовлена також і тим, що відомості, що містяться на ньому, дадуть змогу провести належне розслідування Кримінального провадження, забезпечить належне виконання стороною обвинувачення вимог КПК України щодо виконання завдань кримінального провадження, забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, надання їм належної правової оцінки та прийняття законного і обґрунтованого процесуального рішення у розумні строки.

Таким чином, зважаючи на обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування арешту майна, зважаючи на те, що досудовим розслідуванням встановлено наявність достатніх підстав вважати про пов`язаність ОСОБА_4 з подіями, у зв`язку з якими здійснюється досудове розслідування у Кримінальному провадженні, наявність в Мобільному телефоні відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час Кримінального провадження, відповідність такого майна критеріям речового доказу, існування ризиків щодо можливості втрати, знищення інформації та відомостей, що в ньому містяться, а також ризики приховування, пошкодження, псування, відчуження Мобільного телефону, враховуючи, що для виконання завдань Кримінального провадження є необхідність, щоб Мобільний телефон на період досудового розслідування та здійснення слідчих дій залишався у незміненому стані, з урахуванням необхідності залучення спеціаліста для подальшого проведення огляду з метою здійснення копіювання відомостей, яке має доказове значення та стосується предмету досудового розслідування, проведення експертного дослідження, з метою забезпечення збереження речового доказу, слідчий суддя вважає, що застосування такого заходу забезпечення Кримінального провадження як арешт Мобільного телефону відповідає принципу розумності, є співрозмірним завданням Кримінального провадження у відповідності до положень ст. 2 КПК України, не призведе до суттєвих наслідків, що позначиться на інтересах власника (володільця) майна, та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб.

З огляду на викладене, Клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 98, 170-173, 309, 369-372, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на вилучений в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, мобільний телефон iPhone 12 Pro Max с/н НОМЕР_1 IMEI НОМЕР_2 IMEI2 НОМЕР_3, шляхом позбавлення власника (володільця) даного мобільного телефону права на відчуження, розпорядження та користування таким майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_14