Документ № 109780526

Справа № 991/2181/23

Провадження 1-кс/991/2209/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лошкарівка Нікопольського району Дніпропетровської області, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання, у якому прокурор просить продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 368 КК України

Під час досудового розслідування встановлено, що протягом 2003-2015 років невстановлені досудовим розслідуванням особи отримали можливість здійснювати фактичний контроль та управління господарською діяльністю групою суб`єктів господарювання, у тому числі ПАТ «Укрнафта», ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта», ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», ПАТ «НПК-Галичина», ПАТ «Дніпронафтопродукт», а також групою юридичних осіб під неофіційною назвою «Система» (далі - «Система»), основним видом господарської діяльності яких є виробництво продуктів нафтоперероблення, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами та роздрібна торгівля пальним через мережу АЗС під брендами «Авіас» «Авіас Плюс», «ANP», «Мавекс», «Сентоза».

Для ефективного управління та контролю за діяльністю підприємств «Системи» створені без документального оформлення та державної реєстрації регіональні філії, до яких входили підприємства (суб`єкти господарювання) відповідно фактичного їх розташування. Директори та засновники підприємств, що входили до складу регіональних філій, здебільшого обирались з числа осіб, які вже працювали в інших підприємствах філії, а також з числа працівників ПАТ «Укрнафта», за що вказані особи отримували доплату.

На початку 2015 року набрали чинності зміни до ст. 41 Закону України «Про акціонерні товариства» та постанова КМУ від 16.10.2014 № 570 «Про організацію та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу» (надалі - Порядок), що могло призвести до втрати зазначеними невстановленими досудовим розслідуванням особами контролю та управління господарською діяльністю ПАТ «Укрнафта», пов`язаною зі збутом видобутої нафти.

Тому, невстановлені досудовим розслідуванням особи, під фактичним контролем та управлінням яких перебували суб`єкти господарювання - ПАТ «Укрнафта», ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта», ПАТ «НПК-Галичина», ТОВ «ВТФ «Авіас» та ряд інших суб`єктів господарювання, зокрема ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Котлас», ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант-УТН» та ТОВ «Техтрейд Груп», розробили план заволодіння майном ПАТ «Укрнафта», а саме нафтою сирою за результатами проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, скрапленого газу.

З цією метою зазначені невстановлені досудовим розслідуванням особи на початку 2015 року залучили до вчинення злочинів службових осіб ПАТ «Укрнафта»: заступника Голови правління - комерційного директора ОСОБА_4, який також у цей період виконував обов`язки Голови правління, начальника відділу реалізації нафти, газового конденсату та продуктів нафто і газопереробки - заступника начальника управління з продажу нафти, газу та продуктів нафто і газопереробки Департаменту реалізації нафти, газу, нафтопродуктів та матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_6, начальника відділу контролю за обліком та поставками нафти і нафтопродуктів Управління з продажу нафти, газу та продуктів нафто і газопереробки Департаменту реалізації нафти, газу, нафтопродуктів та матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_7 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб з числа службових осіб ПАТ «Укрнафта», достовірно знаючи через зазначених службових осіб ПАТ «Укрнафта» про заплановане у 2015 році подання заявок на продаж нафти та газового конденсату для організації та проведення ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» біржових аукціонів.

Відповідно до розробленого плану службові особи ПАТ «Укрнафта» повинні були подати до аукціонного комітету заявки на проведення аукціонів з продажу нафти, а невстановлені досудовим розслідуванням особи з числа суб`єктів господарювання, що входили до складу «Системи», повинні були визначити суб`єктів господарювання, які подаватимуть до аукціонного комітету заявки на участь в таких біржових аукціонах у відповідний день та час за рішенням аукціонного комітету.

У подальшому, після проведення біржових аукціонів між ПАТ «Укрнафта» та суб`єктами господарювання-переможцями аукціонів повинні були бути укладені договори купівлі-продажу нафти, у яких на виконання вимог п. 51 Порядку мали були включені умови, згідно з якими відвантаження і передача нафти здійснюється лише після отримання продавцем оплати. Однак, не зважаючи на Порядок та умови договору, відповідно до розробленого плану вчинення злочинів, службові особи суб`єктів господарювання-переможців аукціонів повинні були після укладання договорів звернутися до ПАТ «Укрнафта» з проханням здійснити відвантаження товару та відтермінувати оплату за поставлений товар. На виконання розробленого плану, в порушення вимог Порядку щодо постачання товару тільки після надходження коштів від покупця в повному обсязі, повинні були бути укладені додаткові угоди до раніше укладених договорів купівлі-продажу, якими були б відтерміновані строки оплати поставленого товару. Після цього, не маючи наміру щодо здійснення оплати за поставлений товар, після надходження нафти відповідно до умов укладених договорів в резервуари ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта», службовими особами суб`єктів господарювання-переможців аукціонів на підставі укладених в подальшому договорів поставки або переробки отримана нафта повинна була бути продана або іншим чином передана до ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта» для подальшої переробки у нафтопродукти. Надалі, використовуючи потужності ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта», нафта сира, одержана внаслідок заволодіння шляхом зловживання службовим становищем, повинна була бути перероблена у нафтопродукти, які будуть реалізовані кінцевому споживачу підконтрольними суб`єктами господарювання, що входили до складу «Системи». У свою чергу кошти, отримані від реалізації нафтопродуктів, повинні бути розподілені між учасниками вчинення злочину та в подальшому використані на власний розсуд.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.03.2015, 17.03.2015, 08.05.2015, 08.06.2015, 06.07.2015, 10.08.2015 уповноважені особи ПАТ «Укрнафта» подали аукціонному комітету заявки на проведення аукціону з продажу нафти сирої та газового конденсату власного видобутку. Невстановленими досудовим розслідуванням особами для реалізації злочинного умислу, серед підконтрольних суб`єктів господарювання для участі в аукціоні визначено ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Котлас», ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант - УТН».

Під час проведення торгів (аукціони № 197, 197Д, 198, 199, 200, 201) створені умови, за якими переможцями аукціону за поданими ПАТ «Укрнафта» лотами визнано вказані товариства. На підставі складених аукціонних свідоцтв, підготовлені та підписані сторонами договори купівлі-продажу нафти, за умовами яких продавець зобов`язаний поставити нафту у відповідній кількості та якості після отримання оплати від покупця.

У подальшому, службові особи ПАТ «Укрнафта» забезпечили відвантаження нафти, достовірно усвідомлюючи про нездійснення повної передоплати відповідно до вимог Порядку. Після відвантаження нафти, службові особи підготовлені акти прийому-передачі нафти, які завізовані та підписані службовими особами ПАТ «Укрнафта», а також директорами товариств.

У результаті вчинення таких дій ПАТ «Укрнафта» спричинено матеріальні збитки на загальну суму 7 504 420 976, 21 гривень.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що невстановлені досудовим розслідуванням особи, під фактичним контролем яких було управління та здійснення господарської діяльності ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта», ПАТ «ДніпроАзот», ПАТ «Нікопольський завод феросплавів», ПАТ «Запорізький завод феросплавів», з метою ухилення від звернення до податкових органів за бюджетним відшкодуванням податку на додану вартість у зв`язку зі складністю процедури отримання такого відшкодування розробили схему податкової оптимізації шляхом нетипового експорту, а саме здійснення експортних операцій з товарами (послугами), які не є характерними для основного виду діяльності експортера (комітента), яким в даному випадку повинно було виступити ПАТ «Укрнафта».

Уповноважені особи ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта», ПАТ «ДніпроАзот», ПАТ «Нікопольський завод феросплавів», ПАТ «Запорізький завод феросплавів» як виробники продукції (мазуту топкового, феросплавів, карбаміду марки Б) повинні були укласти з експортером, яким згідно розробленої схеми повинно було виступити ПАТ «Укрнафта», договори поставки або купівлі-продажу такої продукції

У той же час службові особи ПАТ «Укрнафта» повинні укласти з підконтрольними компаніями-нерезидентами України - компаніями «STALMAG SP.Z.O.O.»; «LOUCRINA HOLDINGS LIMITED»; «BERSEL, INC»; «FIASTRA TRADING LIMITED»; «PICREIN LIMITED», визначеними невстановленими досудовим розслідуванням особами, зовнішньоекономічні контракти щодо поставки на експорт придбаної продукції з подальшим вивозом за межі митної зони території України.

Після укладення та виконання таких зовнішньоекономічних контрактів між ПАТ «Укрнафта» та компаніями-нерезидентів України за результатами поставки ПАТ «Укрнафта» визначеного товару зі сторони цих компаній виникла заборгованість перед ПАТ «Укрнафта».

У зв`язку із виниклими обставинами, які могли призвести до втрати контролю та можливості управління господарською діяльністю ПАТ «Укрнафта», припинення можливості здійснення схеми податкової оптимізацїї шляхом нетипового експорту, а також наявною заборгованістю компаній-нерезидентів України перед ПАТ «Укрнафта», невстановлені досудовим розслідуванням особи вирішили незаконно збагатитись шляхом заволодіння коштами ПАТ «Укрнафта» в особливо великих розмірах, допоки не виникло втрати такого контролю.

Побоюючись втратити контроль над ПАТ «Укрнафта» у невстановлених досудовим розслідуванням осіб виник умисел на заволодіння майном ПАТ «Укрнафта» - грошовими коштами в особливо великих розмірах та в подальшому вчинення фінансових операцій з такими коштами з метою погашення заборгованостей зі сторони підконтрольних компаній-нерезидентів України цими ж коштами.

Для цього, приблизно в період з травня по липень 2015 року, вони розробили план відповідно до якого між ПАТ «Укрнафта» та підприємствами, визначеними невстановленими досудовим розслідуванням особами з числа підконтрольних, шляхом залучення до вчинення до цього службових осіб цих підприємств, повинні бути укладені договори купівлі-продажу, за умовами яких ПАТ «Укрнафта» як покупець здійснить попередню оплату за товар у 100% розмірі.

На підставі укладених договорів та здійснення ПАТ «Укрнафта» повної попередньої оплати, отримані кошти через ланцюг перерахувань повинні були бути виведені на рахунки компаній-нерезидентів «STALMAG SP.Z.O.O.»; «LOUCRINA HOLDINGS LIMITED»; «BERSEL, INC»; «FIASTRA TRADING LIMITED»; «PICREIN LIMITED», які в свою чергу цими грошима погасять борг перед ПАТ «Укрнафта».

У подальшому службові особи ПАТ «Укрнафта» підготовили договори купівлі-продажу між ПАТ «Укрнафта» як покупцем, в особі заступника голови Правління - комерційного директора ОСОБА_4, та ТОВ «Котлас» як продавцем, в особі директора ОСОБА_8, на суму 2 570 532 936, 97 грн, за умовами яких продавець зобов`язаний передати у власність покупця (поставити), покупець зобов`язується прийняти і оплатити нафтопродукти, які підписані цими особами. Після перерахування коштів у період 13-17.07.2015 кошти по ланцюгу через ряд підконтрольних підприємств перераховані на рахунки зазначених компаній-нерезидентів.

У результаті вчинених за попередньою змовою групою осіб дій ОСОБА_4, будучи службовою особою ПАТ «Укрнафта», діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6, директором ТОВ «Котлас» ОСОБА_8 та невстановленими досудовим розслідуванням особами в період часу з 14.07.2015 по 17.07.2015 заволоділи майном ПАТ «Укрнафта» в особливо великих розмірах - грошовими коштами в сумі 2 570 532 936, 97 гривень, спричинивши останньому матеріальні збитки на зазначену суму.

У межах кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Прокурор стверджує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.09.2022 у справі № 991/3937/22, зміненою ухвалою суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24.10.2022, до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 16 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 40 192 200грн та покладено на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

У подальшому ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, неодноразово продовжувався, востаннє до 18.03.2023.

Водночас, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися та продовжують існувати, а саме, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Прокурор стверджує, що застосування до ОСОБА_4 менш суворого запобіжного заходу або зменшення обсягу покладених обов`язків не забезпечить належної поведінки підозрюваного, водночас є обґрунтовані підстави для продовження строку дії раніше покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатнім для запобігання спробам здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, просив задовольнити.

Захисник ОСОБА_5, думку якого підтримав підозрюваний ОСОБА_4, у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував. Пояснив, що підозра є необґрунтованою, оскільки правочини, за якими здійснено відвантаження нафти, є реальними господарськими операціями, господарські зобов`язання за договорами купівлі-продажу нафти виконуються належним чином, загальний підсумок виконання зобов`язань перед ПАТ «Укрнафта» становить 63 %. Висновок судово-економічної експертизи, яким встановлено розмір матеріальної шкоди, фактично визнано недійсним експертом, який його складав, оскільки проведення іншого дослідження, з повним обсягом документів, надало можливість дійти протилежного висновку, а саме щодо відсутності матеріальної шкоди. Вказане свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України. Рішення про укладення додаткових угод про відстрочення платежів за отриману нафту до договорів купівлі - продажу нафти, укладених з переможцями аукціонів у 2015 році, прийнято Правлінням ПАТ «Укрнафта» у квітні 2015 року. Підставою для цього стало порушення порядку формування стартових цін на біржових аукціонах з продажу нафти, що допускалися аукціонним комітетом. ПАТ «Укрнафта» здійснювало відтермінування строків оплати за договорами, укладеними у результаті проведених аукціонів, і щодо інших суб`єктів господарювання, у випадках, коли зазначене було необхідним, що зумовлено специфікою діяльності підприємства. Також матеріали досудового розслідування не містять доказів того, що ОСОБА_4 діяв за попередньою змовою із керівниками суб`єктів господарювання, з якими ПАТ «Укрнафта» укладали договори, з метою заволодіння нафтою та коштами, а службові особи ПАТ «Укрнафта» виконували свої посадові обов`язки. Разом з цим, вказав на відсутність доказів на підтвердження продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Звернув увагу, що незважаючи на тривале перебування за кордоном ОСОБА_4 добровільно прибув до України, активно працює для забезпечення обороноздатності держави, має на території України міцні соціальні зв`язки, належним чином виконує покладені на нього процесуальні обов`язки. З грудня 2015 року ОСОБА_4 не обіймає посаду виконуючого обов`язки Голови правління ПАТ «Укрнафта» чи інших посад у цьому товаристві, а тому позбавлений можливості, навіть потенційної, пливати на свідків, які є його працівниками. Жодних перешкод кримінальному провадженню не здійснювалось, органу досудового розслідування надавалися всі документи, які стосуються цього кримінального провадження. Жодній особі про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за підробку документів у межах цього кримінального провадження не повідомлялося. На переконання захисника запобіжний захід у вигляді застави, без продовження покладених раніше на підозрюваного обов`язків, зможе забезпечити належну поведінку останнього. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.

Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 368, КК України.

02.09.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/3937/22 від 27.09.2022 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 192 200 грн та, у разі її внесення, покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, про що не заперечували учасники провадження.

У подальшому строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного неодноразово продовжувався. Востаннє, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.01.2023 у справі № 991/316/23, продовжено строк дії обов`язків до 18.03.2023, а саме:

1)прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2)не відлучатися за межі Дніпропетровської області без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 та суду;

3)повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4)здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України;

5)утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 з приводу обставин викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015.

Згідно із ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Тобто, при вирішенні питання про продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя, керуючись загальними приписам, які регулюють застосування запобіжного заходу, з урахуванням додаткових відомостей, має дослідити наявність таких обставин:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу чи покладених обов`язків;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;

4) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].

На підтвердження причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень до клопотання додано матеріали кримінального провадження, а саме копії: договорів купівлі-продажу нафтопродуктів, нафти та додаткових угод до них, аукціонні свідоцтва; консолідованої фінансової звітності за Міжнародними стандартами фінансової звітності та звіт незалежного аудитора від 31.12.2015 (Група «Укрнафта»); окремої фінансової звітності за Міжнародними стандартами фінансової звітності від 31.12.2017 ПАТ «Укрнафта»; акту від 10.04.2017 №15-21/11 позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності у ПАТ «Укрнафта» за період з 01.01.2012 до 08.02.2017; аналітичного висновку Державної фіскальної служби України від 30.07.2018; витягу з висновку експерта від 24.09.2018 № 98/7, відповідно до якого підтверджується розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої ПАТ «Укрнафта»; висновку експерта від 15.07.2019 № 135/7, за результатами проведення судово-економічної експертизи; висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи реквізитів документу від 08.12.2017; висновку експерта від 04.10.2017 № 19/8-4/344-СЕ/17 за результатами проведення судово-технічної експертизи документів; висновку експерта від 10.01.2018 № 19/8-4/394-СЕ/17, за результатами проведення судово-технічної експертизи документів; протоколів допиту свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_27, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_19 ; протоколу огляду від 17-20.03.2020.

Оцінюючи у сукупності досліджені матеріали, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, дійшов висновку про можливу причетність останнього до вчинення кримінальних правопорушень, за викладених у повідомленні про підозру обставин, та відповідно встановлення вказаних вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра».

Посилання захисника на відсутність документів на підтвердження розміру завданої ПАТ «Укрнафта» матеріальної шкоди, у результаті укладення договорів купівлі-продажу, спростовується дослідженими у судовому засіданні матеріалами. Доказів на підтвердження того, що висновок судово-економічної експертизи, яким встановлено розмір матеріальної шкоди, визнано недійсним, захисник не надав.

Інші доводи захисника про відсутність у діях ОСОБА_4 складу інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя оцінює критично, з огляду на те, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтовуючи клопотання прокурор вказав на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися, а саме: ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Вказаний ризик обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. До того ж звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційних злочинів Кримінальним кодексом України не передбачено (статті 69, 75 КК України).

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Окрім врахування тяжкості кримінального правопорушення слідчий суддя враховує матеріальне становище підозрюваного, а також наявність у підозрюваного паспорту громадянина України для виїзду за кордон, його досвід проживання за межами України, відсутність зареєстрованого місця проживання на території України.

За таких обставин, слідчий суддя вважає доведеним, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду не втратив свою актуальність.

Продовження існування цього ризику обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_4 обов`язків: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися за межі Дніпропетровської області без дозволу детективів, прокурорів та суду; повідомляти детектива, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Захисник у судовому засіданні наголошував на тому, що покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язку не відлучатися за межі Дніпропетровської області без дозволу детективів, прокурорів, ускладнює йому можливість здійснювати лікування, оскільки він через незадовільний стан здоров`я може потребувати медичної допомоги в будь-якому іншому місті України.

Водночас доказів того, що детектив чи прокурор безпідставно відмовляли підозрюваному у наданні дозволу на виїзд за межі Дніпропетровської області, захисник не надав. На уточнююче запитання слідчого судді повідомив, що за останні два місяці підозрюваний двічі звертався із клопотанням про надання дозволу на виїзд до м. Одеса для отримання медичної допомоги, які орган досудового розслідування задовольнив та надав відповідний дозвіл.

При встановленні наявності продовження існування ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Разом з цим, ризик впливу на свідків обумовлений також тим, що значна частина свідків у кримінальному провадженні є колишніми працівниками ПАТ «Укрнафта», де протягом тривалого часу ОСОБА_4 займав керівні посади, а тому існує вірогідність того, що останній, не будучи обмежений у спілкуванні із такими свідками, може впливати на них, з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності або ж мінімізувати її.

За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження прокурора, що існування ризику незаконного впливу на свідків, на момент розгляду цього клопотання, не зменшився.

Вказане обумовлює необхідність продовження строку дії покладеного на підозрюваного обов`язку утримуватися від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 .

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином прокурор обґрунтовує тим, що згідно з матеріалами кримінального провадження, зокрема, висновками проведених у кримінальному провадженні експертиз, додаткові угоди до договорів купівлі-продажу нафти, укладені з ТОВ «Гарант-УТН» та іншими, фактично виготовлені та печатки в них проставлені у інший період (пізніше на декілька місяців), ніж у дати, зазначені у цих документах. Під час розгляду справи про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_7 сторона захисту надала суду копію протоколу засідання правління ПАТ «Укрнафта» від квітня 2015 року про надання ОСОБА_4 повноважень на підписання додаткових угод про відстрочення платежів за отриману нафту з ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд». При цьому, раніше під час тимчасового доступу до усіх протоколів засідань правління ПАТ «Укрнафта» за 2014 - 2016 роки вказаний протокол наданий не був. Крім того, копія протоколу посвідчена 30.04.2018 в Словацькій Республіці, де на той час знаходився ОСОБА_4, що означає, що ОСОБА_4 брав безпосередню участь у засвідченні його копії на території іноземної держави.

Разом з цим, враховуючи відсутність нових доказів на обґрунтування ймовірності продовження здійснення підозрюваним зазначених дій, слідчий суддя дійшов висновку, що вказаний ризик зменшився до мінімального рівня, а тому не враховується слідчим суддею під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного.

З огляду на доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.

Посилання сторони захисту на належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання покладених на нього обов`язків, саме по собі не спростовує і не нівелює ризики, продовження існування яких встановлено під час розгляду цього клопотання.

Водночас, жодна із сторін кримінального провадження не ставила питання про застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, тому, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею це питання не вирішується.

Також, слідчий суддя вважає обгрунтованими посилання прокурора на неможливість закінчити досудове розслідування до спливу строку обов`язків у зв`язку з необхідністю проведення слідчих та процесуальних дій, які мають суттєве значення для встановлення усіх обставин у цьому кримінальному провадженні.

Отже, наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження та потребами досудового розслідування дає слідчому судді можливість продовжити строк дії покладених на підозрюваного обов`язків як додаткових заходів процесуального примусу з урахуванням зазначених вище обставин.

Слідчий суддя вважає, що продовження строку дії зазначених вище обов`язків має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, а такі обов`язки на цій стадії кримінального провадження є необхідними і достатніми для забезпечення його належної процесуальної поведінки. Тому, таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

При визначенні строку, на який доцільно продовжити строк дії обов`язків, слідчий суддя, керуючись положеннями ч. 7 ст. 194 КПК України, вважає за необхідне продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 на два місяці, тобто до 15.05.2023.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити.

Керуючись ст. 2, 7, 177, 178, 182, 193, 194, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Задовольнити клопотання.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 до 15 травня 2023 року, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися за межі Дніпропетровської області без дозволу детективів, прокурорів та суду;

- повідомляти детектива, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1