Документ № 109931398

Справа № 991/2428/23

Провадження 1-кс/991/2454/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 62019000000001257 від 08.08.2019, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_3, про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 62019000000001257 від 08.08.2019, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в якому детектив просить продовжити на 60 (шістдесят) днів строк тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.01.2023 відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Жовнине, Чорнобаївського району, Черкаської області, громадянину України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, одруженому, раніше не судимому.

Клопотання обґрунтовано тим, що: (1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у особливо великих розмірах та організованою групою; (2) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; (3) продовжують існувати та не зменшилися ризики, передбачені п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органу досудового розслідування та/або суду; знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; (4) жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не здатен запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 у кримінальному провадженні; (5) існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання ОСОБА_4 під вартою, а саме є необхідність у проведенні/завершенні проведення ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи клопотання підтримав, просив задовольнити з викладених у ньому підстав.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти доводів клопотання, посилаючись на наступне: (1) прокурор просить продовжити тримання під вартою ОСОБА_4 без альтернативи у вигляді застави; (2) підозра, про яку повідомлено ОСОБА_4, не обґрунтована: передача активу відбулася на підставі наказу голови АРМА, який не скасований та є законним; заборони на передачу прав вимоги для реалізації не було; законодавство не містило вимоги щодо обов`язкової оцінки активу; службова записка Управління менеджменту активів АРМА є інформаційно-довідковим матеріалом для голови АРМА; жодними доказами не підтверджено наявність змови ОСОБА_4 щодо вчинення інкримінованого йому діяння, отримання ним неправомірної вигоди; ОСОБА_4 діяв у межах своїх повноважень та виконував законний наказ голови АРМА; (3) суттєво зменшились/відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України: майнове становище ОСОБА_4 характеризується як незадовільне; підозрюваний здав на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби України свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон; ОСОБА_4 не є заброньованим, не має можливості виїхати за кордон або на тимчасово окуповану територію; державний орган, у якому офіційно проходить службу ОСОБА_4, перебуває у стадії ліквідації; у іншому кримінальному провадженні до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави понад 3 млн грн, що також є стримуючим засобом; підозрюваний не причетний до зникнення з АРМА оригіналів документів, про що свідчить закриття дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_4 та акт про передачу справ і довіреного у зв`язку із виконанням обов`язків майна, складений 14.01.2020 на підставі наказу АРМА від 14.01.2020 № 20/9-03-ос у зв`язку зі звільненням ОСОБА_4 з посади; факт видалення ОСОБА_4 повідомлень зі свого телефону не доведений, а є лише безпідставним припущенням сторони обвинувачення; за 3,5 роки досудового розслідування підозрюваним не вчинялось жодних дій, спрямованих на вплив ним на свідків у кримінальному провадженні, хоча йому відомі особи свідків та зміст їх показань; спілкування між колишньою дружиною ОСОБА_4 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 припинилось у червні 2020 року та з того часу не відбувалось; обставини можливого використання дружиною підозрюваного логіну та паролю суддів Черкаського районного суду Черкаської області для відслідковування судових рішень у даному кримінальному провадженні досліджувались у рамках іншого кримінального провадження, яке закрито, та стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_4 причетний до вказаного; (4) визначений ОСОБА_4 розмір застави у сумі 2 013 000, 00 грн є об`єктивно непомірним для підозрюваного; (5) наявні підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу: процесуальна поведінка ОСОБА_4 є виключно належною; визначена підозрюваному застава є завідомо непомірною для ОСОБА_4, зважаючи на відсутність грошових заощаджень, наявність боргових зобов`язань, наявність на утриманні малолітнього сина, який потребує лікування, накладення арешту на нерухоме майно підозрюваного та відсутність можливості внести заставу близькими родичами підозрюваного, наявність витрат на лікування батька похилого віку, поточних витрат.

Захисник просив: (1) відмовити у задоволенні клопотання детектива; (2) обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника, зазначив, що, з огляду на розмір визначеної йому застави, тримання під вартою є безальтернативним запобіжним заходом. Вказав, що застосування до нього запобіжного заходу відбулося після спливу строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки у даному кримінальному провадженні об`єднано досудове розслідування злочинів та проступків, а за такого, згідно вимог ч. 3 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування сплив 23.01.2023. Жодних нових ризиків стороною обвинувачення не заявлено, а подане клопотання майже повністю дублює попереднє.

Слідчий суддя, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріалами, заслухавши доводи сторін, дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62019000000001257 від 08.08.2019, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.01.2023 (справа № 991/164/23 провадження 1-кс/991/166/23) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 30 березня 2023 року включно, але в межах строку досудового розслідування, та визначено заставу у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 013 000, 00 грн, у випадку внесення якої на підозрюваного покладається ряд додаткових процесуальних обов`язків, а саме: 1) носити електронний засіб контролю; 2) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 3) не відлучатися з Київської області (крім міста Києва), без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 4) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України; 6) утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, ОСОБА_14 і ОСОБА_15 ; 7) утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_8, діючими та колишніми службовими особами і працівниками ТОВ «ФК Горизонт», Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Державного підприємства «СЕТАМ». Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - два місяці, до 30 березня 2023 року включно, але в межах строку досудового розслідування.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.02.2023 (справа № 991/164/23 провадження № 11-сс/991/127/23) вказана ухвала слідчого судді залишена без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.02.2023 (справа № 991/1084/23 провадження № 1-кс/991/1095/23) строк досудового розслідування кримінального провадження № 62019000000001257 від 08.08.2019 продовжено до шести місяців, тобто до 21.06.2023.

Станом на день розгляду даного клопотання, доказів внесення визначеного розміру застави за підозрюваного ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні слідчому судді не надано.

Як вбачається із матеріалів клопотання (Том № 1 а. 43), копію клопотання і доданих до нього матеріалів підозрюваний ОСОБА_4 отримав 20.03.2023 о 13 год. 10 хв., тобто, більше ніж за три години до початку розгляду клопотання слідчим суддею.

Згідно з положеннями статті 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

В свою чергу, правила, передбачені для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, врегульовані параграфом 1 Глави 18 Розділу ІІ, зокрема, статтями 176-178, 184-198 КПК України.

Так, згідно ч. 1-2 ст.196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

З огляду на вищезазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про продовження строку тримання під вартою з метою визначення чи є законні підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та обґрунтованість підозри у його вчиненні; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, їх обґрунтованість та доведеність наявності обставин, які свідчать про те, що заявлені стороною обвинувачення та наведені в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.01.2023 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ризики наразі не зменшилися та продовжують існувати; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Досудовим розслідуванням встановлено, що між ПАТ «Український інноваційний банк» (далі - ПАТ «Укрінбанк») та ТОВ «Укрполіскорм» укладено кредитний договір від 16.09.2010 № 4706 про відкриття невідновлюваної мультивалютної лінії з лімітом у розмірі 60 892 047 грн. (з урахуванням змін внесених додатковими угодами до кредитного договору). Зобов`язання ТОВ «Укрполіскорм» перед ПАТ «Укрінбанк», згідно даного кредитного договору, було забезпечено Іпотечними договорами та договорами поруки. В подальшому, на підставі договору про переведення боргу від 30.08.2013 та внесення змін до кредитного договору № 4706 від 16.09.2010, замінено позичальника на ТОВ «Укр поліскорм».

Крім того, між ПАТ «Укрінбанк» та ТОВ «Укрполіскорм» укладено кредитний договір від 27.08.2012 №4804 про відкриття невідновлюваної мультивалютної лінії з лімітом у розмірі 159 500 000 грн. (з урахуванням змін внесених додатковими угодами до кредитного договору). Зобов`язання ТОВ «Укрполіскорм» перед ПАТ «Український інноваційний банк», згідно даного кредитного договору, було забезпечено Іпотечними договорами та договорами поруки.

Встановлено, що начальник другого відділення першого відділу управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_11, відповідно до єдиного злочинного плану, який був спільно розроблений з ОСОБА_10 та ОСОБА_9, для реалізації спільного злочинного умислу спрямованого на досягнення цього плану, використовуючи свої службові повноваження керівника органу досудового розслідування та слідчого у кримінальних провадженнях № 2201800000000024 від 18.01.2018 та № 22018000000000303 від 08.10.2018, забезпечив вилучення документів щодо права вимоги за кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 та кредитним договором № 4706 від 16.09.2010, зобов`язання щодо яких забезпечені іпотечними договорами та договорами поруки (далі - Право вимоги, Актив), подальше накладення арешту на Право вимоги та передачу Права вимоги до управління АРМА з метою подальшого їх продажу за заниженою ціною.

ОСОБА_11, виконавши частину спільно розробленого зі ОСОБА_10 та ОСОБА_9 єдиного злочинного плану, забезпечивши накладення арешту на Права вимоги та передачу їх до управління АРМА, розуміючи, що для незаконної реалізації за заниженою ціною Прав вимоги необхідна участь службової особи АРМА, яка зловживаючи своїм службовим становищем забезпечила б передачу Прав вимоги на електронні торги до ДП «СЕТАМ» як організатора торгів та, в подальшому, здійснила б реалізацію Прав Вимоги за заниженою ціною наперед обраному переможцю даних торгів, діючи умисно, приступив до виконання наступної частини вказаного злочинного плану. Так, ОСОБА_11, у невстановлену досудовим розслідуванням дату і час, однак не раніше 13.02.2019, залучив начальника Управління менеджменту активів АРМА ОСОБА_4 як співвиконавця до вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.

ОСОБА_4 призначений на посаду начальника Управління з питань управління активами центрального апарату Національного агентства, а наказом Голови Національного агентства від 14.02.2019 № 43/9-03-ОС, у зв`язку зі зміною структури та штатної чисельності, переведений на посаду начальника Управління менеджменту активів.

Крім того, наказом Голови Національного агентства від 18.02.2019 № 40, ОСОБА_4 призначено членом тендерного комітету Національного агентства.

Таким чином, ОСОБА_4, як начальник вищевказаних структурних підрозділів Національного агентства, та в тому числі Управління менеджменту активів Національного агентства, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, та згідно з ч.3 ст.18 КК України (Далі - КК України) є службовою особою.

ОСОБА_4, будучи залученим ОСОБА_11 в ролі співвиконавця у вчиненні кримінальних правопорушень, спрямованих на незаконну реалізацію Прав вимоги за заниженою ціною, діючи за попередньою домовленістю з останнім, взяв на себе зобов`язання вчинити ряд шляхом зловживання своїм службовим становищем, а саме:

- після надходження до АРМА ухвали слідчого судді про передачу в управління Національного агентства арештованого майна (Право вимоги) у кримінальному провадженні, без фактичного прийняття вказаного майна в управління актом приймання-передачі від прокурора, створити видимість про здійснення ним заходів щодо проведення аналізу даного Активу і, в подальшому, безпідставно встановити належність такого Активу до видів майна, визначених у Примірному переліку виключно з метою його подальшого відчуження;

- після безпідставного встановлення належності Прав вимоги до видів майна, визначених у Примірному переліку, за відсутності згоди власника Активу та ухвали слідчого судді або суду, безальтернативно визначити Актив до видів майна, яке підлягає лише реалізації, розпочати процес реалізації такого активу;

- з метою проведення оцінки Прав вимоги за заниженою ціною та створення видимості щодо проведення конкурсу щодо надання послуг з оцінки Прав вимоги, залучити заздалегідь наданих ОСОБА_11 суб`єктів оціночної діяльності до такого конкурсу та визнати серед них заздалегідь обраного переможця, який проведе оцінку Прав вимоги за заниженою ціною;

- здійснити заходи щодо передачі Активу ДП «СЕТАМ» як організатору електронних торгів з метою обрання наперед визначеного переможця торгів;

- з метою забезпечення приховування протиправного характеру своїх злочинних дій, надаючи їм законного вигляду, рекомендувати ДП «СЕТАМ» заздалегідь обраного переможця конкурсу щодо надання послуг з оцінки, який проведе оцінку Прав вимоги за заниженою ціною;

- після проведення електронних торгів організованих в ДП «СЕТАМ» забезпечити продаж Прав вимоги заздалегідь обраному переможцю таких торгів.

Отже, 13 лютого 2019 року до Національного агентства за супровідним листом від 13.02.2019 № 04/4/2-5250-18 надійшла ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 лютого 2019 року, якою задоволено клопотання ОСОБА_11 та визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 22018000000000303 від 08.10.2018 шляхом передачі Права вимоги в порядку та на умовах ст.ст. 19, 21 Закону в управління АРМА.

Окрім того, вказаною ухвалою зобов`язано Національне агентство забезпечити реєстрацію прав на управління та інших речових прав, що виникатимуть на підставі ухвали щодо передачі Національному агентству в управління вказаних Прав вимоги.

13 лютого 2019 року, начальнику Управління менеджменту активів Національного агентства ОСОБА_4 розгляд вищевказаної ухвали, доручено резолюцією від 13.02.2019 № 461/27-19 головою Національного агентства ОСОБА_16, який не був обізнаний щодо злочинного умислу останнього.

В подальшому, ОСОБА_4, починаючи з 15 березня 2019 року, діючи умисно та за попередніми домовленостями з ОСОБА_11, маючи на меті одразу реалізовувати Права вимоги, в порушення пп.2 п.2.3 Положення про Управління, пп.14 п.4 Положення, не здійснив заходів, пов`язаних з фактичним прийняттям активів в управління, не прийняв їх від прокурора, не склав актів приймання-передачі, а натомість відразу почав вживати заходів, пов`язаних з підготовкою до реалізації Прав вимоги.

При цьому, ОСОБА_4, не маючи на меті передавати в управління Права вимоги, а переслідуючи лише мету реалізовувати вказаний актив, у вищевказаний період та в подальшому, умисно не виконував ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду від 13.02.2019, якою зобов`язано Національне агентство забезпечити реєстрацію прав на управління та інших речових прав, що виникатимуть на підставі даної ухвали щодо передачі Національному агентству в управління вказаних Прав вимоги.

Після цього, ОСОБА_4, 29 березня 2019 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, діючи умисно, підписав та скерував Голові Національного агентства ОСОБА_16 службову записку від 29.03.2019 № 190/6-19, згідно якої ОСОБА_4 нібито проаналізував відомості щодо Прав вимоги та встановив належність даного активу до видів майна, визначених у Примірному переліку за ознакою: майно, яке не підлягає зберіганню з огляду на його властивості (всі види енергії, права вимоги та інші майнові права тощо) та подав пропозиції на розгляд Голови Національного агентства ОСОБА_16 установити належність активів у вигляді Прав вимоги до видів майна, визначених у Примірному переліку.

Вказаною службовою запискою, ОСОБА_4, діючи умисно та за попередніми домовленостями з ОСОБА_11, з метою незаконної реалізації Права вимоги, зловживаючи своїм службовим становищем, виконав наступне:

- для узаконення своєї злочинної діяльності, створив видимість про здійснення ним заходів щодо проведення аналізу даного активу;

- під приводом виконання пп.8 п.2.3 Положення про Управління, пп.16 п.4 Положення та ст.21 Закону, а насправді в порушення п.2 Постанови, не встановлюючи чи таке майно відповідає ознакам одного або більше видів майна у Примірному переліку, створив умови щодо віднесення майна до такого, що підлягає реалізації згідно з Примірним переліком виключно за наведеними у ньому прикладами;

- в порушення пп.7 п.2.3 Положення про Управління, пп.15 п.4 Положення, розробив пропозиції щодо визначення шляху управління активом шляхом реалізації, без врахування обов`язкової мети такого управління, зокрема, ефективності, збереження і збільшення економічної вартості активу;

- в порушення ч.6 ст.100 КПК України, ч.5 ст.21 Закону, за відсутності згоди власника активу та ухвали слідчого судді або суду, створив умови для безальтернативного визначення активів до видів майна, яке підлягає лише реалізації.

На підставі інформації викладеної у вищевказаній службовій записці ОСОБА_4, Голова Національного агентства ОСОБА_16, який не був обізнаний щодо злочинного умислу ОСОБА_4, видав наказ від 02.04.2019 № 180, яким установив належність активів (Права вимоги), до видів майна, визначених у Примірному переліку та зобов`язав ОСОБА_4 забезпечити здійснення заходів, пов`язаних з передачею активів організатору електронних торгів - ДП «СЕТАМ» для здійснення їх реалізації через електронні торги.

Таким чином, на вказаному етапі, ОСОБА_4, діючи умисно, виконуючи попередні домовленості з ОСОБА_11, зловживаючи своїм службовим становищем, досяг проміжної мети злочинів спрямованих на незаконну реалізацію Прав вимоги за заниженою ціною, чим створив необхідні умови для забезпечення заходів зі здійснення суб`єктом оціночної діяльності оцінки активів за заниженою ціною.

Отже, ОСОБА_4, розуміючи, що для подальшої незаконної реалізації Прав вимоги за заниженою ціною, необхідно залучити до проведення оцінки такого активу заздалегідь обраного суб`єкта оціночної діяльності, який, за сприяння ОСОБА_4, буде визнаний переможцем на проведеному конкурсі в АРМА в штучно створених конкурентних умовах серед інших заздалегідь обраних учасників конкурсу суб`єктів оціночної діяльності, а в подальшому буде рекомендований ДП «СЕТАМ» до укладення з ним договору про надання послуг з оцінки Прав вимоги, у невстановлений досудовим розслідуванням час і дату, але не пізніше 26 березня 2019 року, повідомив ОСОБА_11 про необхідність залучення таких суб`єктів оціночної діяльності до конкурсу в АРМА.

В подальшому, ОСОБА_9, діючи відповідно до наперед розробленого злочинного плану, виконуючи спільний зі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 злочинний умисел спрямований на реалізацію Прав вимоги за заниженою ціною, у невстановлений досудовим розслідуванням час і дату, але не пізніше 26 березня 2019 року, залучила як пособника директора Товарної біржі «Універсальна» ОСОБА_14 до участі у конкурсі в АРМА та в ДП «СЕТАМ» щодо проведення оцінки Прав вимоги за заниженою ціною.

В свою чергу, ОСОБА_14, у невстановлений досудовим розслідуванням час, залучила ОСОБА_15 до пошуку суб`єкта оціночної діяльності для прийняття участі в конкурсі АРМА, в ДП «СЕТАМ» та в подальшому для здійснення оцінки Прав вимоги за наперед встановленою ціною, а саме 16 500 000 грн.

Так, вказаними особами заздалегідь обрано учасників конкурсу суб`єктів оціночної діяльності: Товарна біржа «Універсальна»; ФОП ОСОБА_26 ; ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус».

Після цього, ОСОБА_4, діючи умисно, будучи попередньо повідомлений від ОСОБА_11 про наперед підібрані суб`єкти оціночної діяльності, які будуть приймати участь у конкурсі в АРМА для штучного створення конкурентних умов на даному конкурсі, з метою безперешкодного обрання переможцем наперед визначеного суб`єкта оціночної діяльності, який буде здійснювати оцінку активу за заниженою ціною, підписав запити цінових пропозицій АРМА з метою визначення суб`єкта оціночної діяльності, який здійснюватиме оцінку Прав вимоги, на адресу попередньо визначених ОСОБА_11 суб`єктів оціночної діяльності, а саме: запит від 05.04.2019 за № 2669/6.1-33-19/6, адресований Товарній біржі «Універсальна»; запит від 05.04.2019 за № 2667/6.1-33-19/6, адресований ФОП ОСОБА_26 ; запит від 05.04.2019 за № 2668/6.1-33-19/6, адресований ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» - які цього ж дня були надіслані вказаним суб`єктам оціночної діяльності.

Штучно створена ОСОБА_14 та ОСОБА_15 цінова пропозиція ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» в розмірі 4000 грн стала значно вигіднішою від інших штучно створених ними цінових пропозицій Товарної біржі «Універсальна» та ФОП ОСОБА_26 в розмірі 8000 гривень. Вказане, дало підстави ОСОБА_4, в подальшому, залучити саме ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» до проведення оцінки активів та створити видимість щодо обрання найбільш економічно вигідної пропозиції, що було частиною попередніх домовленостей з ОСОБА_11 та частиною злочинного плану учасників організованої групи.

В подальшому, після отримання вищевказаних запитів цінових пропозицій від Товарної біржі «Універсальна», ФОП ОСОБА_26 та ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус», 15 квітня 2019 року, ОСОБА_4, діючи умисно, достовірно розуміючи, що такі пропозиції є безпідставними та необґрунтованими і подані лише з метою створення умов для надання законного вигляду щодо залучення ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» як суб`єкт оціночної діяльності, який буде здійснювати оцінку активу за заниженою ціною, зловживаючи своїм службовим становищем, склав та підписав службову записку від 15.04.2019 № 215/6-19 на ім`я голови Тендерного комітету Національного агентства ОСОБА_17, в якій виклав пропозиції визнати ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» переможцем за результатами проведення закупівлі консультаційних послуг з питань підприємницької діяльності та управління ДК 021:2015:79410000-1 (послуги з оцінки активів) комерційна пропозиція якого є найбільш економічно вигідною.

В свою чергу, 15 квітня 2019 року, ОСОБА_4, будучи членом тендерного комітету АРМА, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, доповів тендерному комітету про необхідність визнати ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» переможцем за результатами проведення закупівлі консультаційних послуг з питань підприємницької діяльності та управління ДК 021:2015:79410000-1 (послуги з оцінки активів), та під виглядом збереження коштів Державного бюджету передбачених для фінансування діяльності АРМА переконав членів тендерного комітету Національного агентства визнати комерційну пропозицію ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» найбільш економічно вигідною. За результатом цього, члени тендерного комітету АРМА, в тому числі ОСОБА_4, одноголосно прийняли рішення, оформлене протоколом від 15.04.2019 № 79 про визнання ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» переможцем за результатами проведення закупівлі консультаційних послуг з питань підприємницької діяльності та управління ДК 021:2015:79410000-1 (послуги з оцінки активів) комерційна пропозиція якого є найбільш економічно вигідною.

Таким чином, на даному етапі була досягнута проміжна мета злочину - залучення учасниками організованої групи пособників ОСОБА_14 та ОСОБА_15, шляхом надання ними суб`єктів оціночної діяльності та прийняття участі в конкурсі АРМА щодо надання послуг з проведення оцінки Прав вимоги, які сприяли службовій особі АРМА ОСОБА_4 вчиняти кримінальні правопорушення спрямовані на реалізацію Права вимоги за заниженою ціною.

В подальшому, 15 квітня 2019 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4, діючи умисно, реалізовуючи попередні домовленості з ОСОБА_27 спрямовані на реалізацію Прав вимоги за заниженою ціною, для здійснення заходів щодо передачі Активу організатору електронних торгів - ДП «СЕТАМ» з метою обрання наперед визначеного ОСОБА_11 переможця торгів, зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення пп.9 п.4 Положення, пп.1,4 п.2.3. Положення про Управління, ст.21 Закону, якими передбачено обов`язок забезпечення проведення оцінки активів, які прийняті Національним агентством, та діючи всупереч інтересам служби, зловживаючи своїм службовим становищем, підписав та надіслав заявку до ДП «СЕТАМ» про передачу активів (Права вимоги) для реалізації на електронних торгах (реєстраційний номер 2908/6.1-33-19/6 від 15.04.2019), в якій, пунктом 8, визначив строк підготовки до проведення перших електронних торгів 15 днів.

За таких умов, 16 квітня 2019 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4, з метою уникнення вирішення питання щодо приналежності активів до таких, що передаються в управління АРМА, погодження реалізації активів спеціально створеною при Національному агентстві міжвідомчою комісією з питань реалізації активів та проведення обов`язкового рецензування звіту про оцінку майна, а також передачі таких активів на реалізацію в найкоротший термін, в порушення ч.2 ст.21 Закону та ч.3 ст.13 Закону про оцінку, пп.1, 9 п.2.3 Положення про управління не забезпечив проведення оцінки, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, не забезпечив проведення рецензування даного звіту про оцінку майна відповідним уповноваженим органом або суб`єктом оціночної діяльності, не забезпечив організацію та проведення засідань Міжвідомчої комісії з питань реалізації активів, а натомість, діючи умисно, підписав та надіслав лист до ДП «СЕТАМ» від 16.04.2019 № 2966/6.1-33-19/6, яким рекомендував останньому укласти договір про надання послуг з оцінки активів з ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус». Разом з тим, ОСОБА_4, діючи умисно, підписавши та надіславши вказаного листа до ДП «СЕТАМ», реалізував свій злочинний умисел спрямований на виконання злочинного плану в частині рекомендації ДП «СЕТАМ» заздалегідь обраного переможця конкурсу щодо надання послуг з оцінки, який проведе оцінку Прав вимоги за заниженою ціною з метою забезпечення приховування протиправного характеру своїх злочинних дій, надаючи їм законного вигляду.

Таким чином, на вказаному етапі ОСОБА_4, діючи умисно, досяг проміжної мети злочину, спрямованого на незаконну реалізацію Прав вимоги та створив умови необхідні для проведення електронних торгів на ДП «СЕТАМ» і забезпечення перемоги у електронних торгах юридичної особи, яку повинен був підібрати ОСОБА_11 .

В подальшому, ОСОБА_11, виконуючи спільно розроблений зі ОСОБА_10 та ОСОБА_9 єдиний злочинний план, розуміючи, що для незаконної реалізації за заниженою ціною Прав вимоги необхідна участь службової особи ДП «СЕТАМ», який зловживаючи своїм службовим становищем забезпечив би проведення електронних торгів щодо продажу Прав вимоги за заниженою ціною та забезпечив перемогу наперед визначеному учаснику електронних торгів, організатором яких є ДП «СЕТАМ», діючи умисно, приступивши до виконання наступної частини вказаного злочинного плану. Так, ОСОБА_11, у невстановлену досудовим розслідуванням дату і час, однак не пізніше 15 квітня 2019 року, залучив генерального директора ДП «СЕТАМ» ОСОБА_12 як співвиконавця до вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.

15.04.2019 службовими особами АРМА передано заявку про передачу Прав вимоги для реалізації на електронних торгах (лист № 2908/6.1-33-19/6 від 15.04.2019) ДП «Сетам» на підставі договору про надання послуг з організації та проведення електронних торгів від 25.01.2019 № 352.

В подальшому, 16 квітня 2019 року від АРМА до ДП «СЕТАМ» надійшов лист, яким рекомендовано ДП «СЕТАМ» укласти договір про надання послуг з оцінки активів з ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» (підписаний ОСОБА_4 та зареєстрований в АРМА від 16.04.2019 вих. № 2966/6.1-33-19/6), який зареєстрований на Підприємстві за вхідним номером 6693-06-19 від 16.04.2019. Цього ж дня, вказаний лист, згідно резолюції підписаної ОСОБА_12, переданий на виконання до тендерного комітету Підприємства.

В подальшому, 17 квітня 2019 року, ОСОБА_21, який не був обізнаний зі злочинними планами ОСОБА_12, як голова тендерного комітету Підприємства, склав, підписавши запит цінових пропозицій щодо надання послуг з оцінки Прав вимоги від 17.04.2019 за вих. № 4390/17-18-19, який був надісланий заздалегідь обраним ОСОБА_4 суб`єктам оціночної діяльності, що вказані в листі Національного агентства від 15.04.2019 вих. № 2908/6.1-33-19/6, підписаним останнім, а саме: ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус», Товарній біржі «Універсальна» та ФОП ОСОБА_26 .

Після цього за результатами розгляду цінових пропозицій, згідно протоколу засідання комітету, ДП «Сетам» визначено суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «СТАТУС» та укладено договір № 1237 від 19.04.2019 щодо надання послуг з оцінки майна.

В подальшому, ОСОБА_12, у невстановлену досудовим розслідуванням дату і час, однак не пізніше 3 травня 2019 року, залучив заступника генерального директора з електронних торгів та розвитку підприємства ДП «СЕТАМ» ОСОБА_13 як співвиконавця до вчинення кримінальних правопорушень.

Згідно протоколу № 406894 від 20.05.2019, на підставі проведених ДП «Сетам» електронних торгів, визначено переможця ТОВ «ФК Горизонт» щодо реалізації права вимоги за Кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 та Кредитним договором № 4706 від 16.09.2010 з найвищою ціновою пропозицією 16 500 000 грн., що майже в 10 разів менше їх вартості. Дійсна вартість Права вимоги станом на 22.04.2019 без урахування ПДВ становить 128 839 000 гривень.

27.05.2019 ОСОБА_4, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи в приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_28 за вищевказаною адресою, діючи умисно, з метою реалізації попередніх злочинних домовленостей з ОСОБА_11 та завершення злочинного умислу щодо реалізації Прав вимоги за заниженою ціною, засвідчив своїм підписом зі сторони продавця та від імені АРМА Договір купівлі-продажу від 27.05.2019 за реєстровим № 901 та Додаток № 1 до нього (специфікацію) з ТОВ «ФК Горизонт» щодо продажу Прав вимоги за ціною 16 500 000 грн.

Таким чином, у період з 13 лютого 2019 року по 27 травня 2019 року, ОСОБА_4, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_12 та за пособництва ОСОБА_14 і ОСОБА_15, діючи на користь учасників організованої групи ОСОБА_29, ОСОБА_10 та ОСОБА_9, зловживаючи своїм службовим становищем в порушення пп.2 п.2.3 Положення про Управління, пп.14 п.4 Положення, не здійснив заходів, пов`язаних з фактичним прийняттям активів в управління, не прийняв їх від прокурора, не склав актів приймання-передачі; в порушення п.2 Постанови, не встановлюючи чи таке майно відповідає ознакам одного або більше видів майна у Примірному переліку, створив умови щодо віднесення майна до такого, що підлягає реалізації згідно з Примірним переліком виключно за наведеними у ньому прикладами; в порушення пп.7 п.2.3 Положення про Управління, пп.15 п.4 Положення, забезпечив визначення шляху управління активом шляхом реалізації, без врахування обов`язкової мети такого управління, зокрема, ефективності, збереження і збільшення економічної вартості активу; в порушення ч.6 ст.100 КПК України, ч.5 ст.21 Закону, за відсутності згоди власника активу та ухвали слідчого судді або суду, забезпечив визначення активів до видів майна, яке підлягає лише реалізації; в порушення пп.9 п.4 Положення, пп.1,4,9 п.2.3. Положення про Управління, ст.21 Закону, ч.3 ст.13 Закону про оцінку не забезпечив проведення оцінки, не забезпечив проведення рецензування даного звіту про оцінку майна, не забезпечив організацію та проведення засідань Міжвідомчої комісії з питань реалізації активів, вчинивши дії спрямовані на заволодіння чужим майном Правом вимоги, шляхом їх незаконної реалізації на користь учасників організованої групи за заниженою ціною, що виразилось у завданні майнової шкоди ПАТ «Укрінбанк» в особливо великому розмірі в загальній сумі 112 339 000 грн.

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 18.06.2019 за реєстровим № 1193 та Додатку № 1 до нього (специфікація), Права вимоги, що включали в собі лише права вимоги за кредитними договорами від 16.09.2010 № 4706 та від 27.08.2012 № 4804 без договорів іпотеки і поруки, були продані ТОВ «ФК Горизонт», як новим власником, ТОВ «Фрі Мані» за ціною 16 500 000 грн.

Отже, учасники організованої групи ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11, реалізували спільно розроблений єдиний злочинний план, організувавши вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які за пособництва ОСОБА_14 та ОСОБА_15, зловживаючи своїм службовим становищем вчинили дії спрямовані на заволодіння чужим майном Правом вимоги на користь учасників організованої групи, шляхом реалізації Прав вимоги за заниженою ціною, заподіявши майнової шкоди ПАТ «Укрінбанк» в особливо великому розмірі в загальній сумі 112 339 000 грн.

Щодо обґрунтованості підозри.

21.12.2022 заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_30 складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке за дорученням ОСОБА_31 (Том № 1 а. 63-зворот) 21.12.2022 о 12 год. 33 хв. вручено прокурором САП ОСОБА_3 ОСОБА_4, про що свідчить особистий підпис останнього (Том № 1 а. 64) (далі - Повідомлення про підозру).

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керується висновками ЄСПЛ. Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для продовження строку дії застосованого відносно нього запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у Клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, підтверджується сукупністю зібраних доказів.

Так, обставини, викладені у Повідомленні про підозру, зокрема, щодо укладання відповідних правочинів, внаслідок яких виникло право вимоги за кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 та кредитним договором № 4706 від 16.09.2010, укладеними між ПАТ «Укрінбанк» та ТОВ «Укрполіскорм», зобов`язання щодо яких забезпечені іпотечними договорами та договорами поруки, обставини щодо будівництва багатоквартирних житлових будинків по АДРЕСА_3, та зацікавленості у вказаному будівництві осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінальних правопорушень, досудове розслідування яких здійснюється у Кримінальному провадженні, підтверджуються матеріалами Клопотання, зокрема, копіями наступних документів: кредитних договорів, додаткових угод, іпотечних договорів, договорів поруки, договорів про внесення змін та доповнень, протоколів оглядів з доданими до них документами, договору підряду, договору суперфіцію, декларацій та актів готовності об`єктів до експлуатації, інформаційних довідок, листів/супровідних листів, заяв, довіреностей, щорічної декларації, а також показаннями свідків, зафіксованими у протоколах допитів (Том № 1 а. 106-155).

Обставини, викладені у Повідомленні про підозру, щодо накладення арешту на Право вимоги, визначення порядку зберігання речових доказів шляхом передачі Прав вимоги в управлінні АРМА, скасування арешту Прав вимоги підтверджуються матеріалами Клопотання, зокрема, копіями наступних документів: витягу, доручення, постанов, повідомлення, клопотань, ухвал (Том № 1 а. 156-230).

Зокрема, зі змісту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.02.2019 у справі № 761/5783/19 (Том № 1 а. 222-230) вбачається, що за клопотанням слідчого СБУ ОСОБА_11 у кримінальному провадженні № 22018000000000303 від 08.10.2018 визначено порядок зберігання речових доказів - Права вимоги шляхом передачі АРМА в управління вказаних Прав вимоги на суму 228 645 918, 44 грн. (Том № 1 а. 224).

Супровідним листом прокурора від 13.02.2019 зазначену ухвалу направлено АРМА для виконання (Том № 2 а. 9).

Наказом голови АРМА від 15.06.2018 № 121-ос (Том № 4 а. 2) ОСОБА_4 призначено з 15.06.2018 на посаду начальника Управління з питань управління активами центрального апарату АРМА.

Наказом голови АРМА від 14.02.2019 № 34/9-03-ос (Том № 4 а. 3) ОСОБА_4 переведено на рівнозначну посаду начальника Управління менеджменту активів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 685 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 637, затверджено Примірний перелік майна, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати на забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майна у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, що підлягає реалізації. Примірний перелік не є вичерпним. Реалізації може підлягати майно, яке не визначене у Примірному переліку, якщо його реалізація забезпечуватиме збереження та/або збільшення вартості такого майна більш ефективно порівняно з його переданням в управління за договором управління майном у порядку та на умовах, визначених законом. Віднесення майна до такого, що підлягає реалізації згідно з Примірним переліком виключно за наведеними у ньому прикладами, не є підставою для його реалізації, якщо таке майно не відповідає ознакам одного або більше видів майна у Примірному переліку.

Згідно службової записки (Том № 2 а. 10-28), підписаної начальником Управління менеджменту активів ОСОБА_4 (Том № 2 а. 28), на розгляд Голови АРМА подано пропозицію установити належність Прав вимоги до видів майна, визначених у Примірному переліку.

Наказом голови АРМА № 180 від 02.04.2019 (Том № 2 а. 46), зокрема, на підставі службової записки від 29.03.2019 № 190/6-18 (Том № 2 а. 10-28), установлено належність Активів до видів майна, визначених у Примірному переліку.

Як вбачається із матеріалів Клопотання, з метою визначення суб`єкта оціночної діяльності, який здійснюватиме оцінку Активу, за підписом ОСОБА_32 направлялись запити трьом таким суб`єктам, а саме: ФОП ОСОБА_26, ТОВ «Експертно-технічний центр «СТАТУС», Товарна біржа «Універсальна» (Том № 2 а. 54-71), всі три відповіді на запити були зареєстровані в АРМА 12.04.2019 з послідовними вхідними номерами: 1248/33-19, 1249/33-19, 1250/33-19 (Том № 2 а. 72-77).

Згідно службової записки від 15.04.2019 № 215/6-19 (Том № 2 а. 78-84) за підписом начальника Управління менеджменту активів ОСОБА_4, переможцем визначено ТОВ «Експертно-технічний центр «СТАТУС».

Згідно протоколу № 79 засідання Тендерного комітету АРМА від 15.04.2019 (Том № 2 а. 85-91), заслухавши ОСОБА_4 щодо необхідності закупівлі послуг з оцінки активів, переможцем визначено ТОВ «Експертно-технічний центр «СТАТУС».

Відповідно до показань свідка ОСОБА_33 (Том № 2 а. 92-95), висновок про належність Активу до Примірного переліку у службовій записці (Том № 2 а. 10-28) зазначався лише з дозволу і за вказівкою начальника управління менеджменту активів ОСОБА_4 . Також, могла бути ситуація, коли ОСОБА_4 приносив на флеш носії документ, просив його роздрукувати та принести йому на підпис. При цьому, ОСОБА_34 могла готувати наказ (Том № 2 а. 46), однак лише за вказівкою ОСОБА_4 . ОСОБА_4 особисто визначав, яким саме суб`єктам оціночної діяльності необхідно було адресувати та відправляти листи (Том № 2 а. 54-71). Пропозиції щодо визначення конкретного суб`єкта оціночної діяльності визначались також за вказівкою ОСОБА_4 .

Згідно заявки про передачу активів для реалізації на електронних торгах від 15.04.2019 (Том № 2 а. 107-112) за підписом ОСОБА_4, заявка на ім`я Генерального директора ДП «СЕТАМ» ОСОБА_12 на передачу державному підприємству Прав вимоги для реалізації на електронних торгах (з резолюцією генерального директора ДП «СЕТАМ» ОСОБА_12 «провести оцінку» - Том № 2 а. 106) без відповідного узгодження із комісією питань реалізації активів АРМА та відповідної ухвали суду.

У листі АРМА від 16.04.2019 (Том № 2 а. 114-119) за підписом ОСОБА_4, адресованому ДП «СЕТАМ», зазначено про економічну вигідність пропозиції щодо оцінки Прав вимоги суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Експертно-технічний центр «СТАТУС».

Згідно показань свідка - директора ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» ОСОБА_35 (Том № 2 а. 151-153), ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» не здійснював оцінку Прав вимоги та не складав звіт про оцінку. Висновок про вартість Прав вимоги, виданий ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус», ОСОБА_36 не підписувався.

Висновком експерта СЕ-19-20/26869-ПЧ від 17.09.2020 (Том № 2 а. 154-159) встановлено, що підписи від імені ОСОБА_35 у висновку про вартість ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» щодо оцінки Прав вимоги, Договорі від 19.04.2019 № 1237 та в Листі-пропозиції від ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» до ДП «СЕТАМ» щодо проведення оцінки Прав вимоги, виконано не ОСОБА_37 .

Згідно Договору купівлі-продажу від 27.05.2019 (Том № 2 а. 167), укладеним між АРМА та ТОВ ФК «Горизонт» щодо продажу Прав вимоги за ціною 16 500 000 грн, з боку продавця- АРМА вказаний договір підписано ОСОБА_4 . При цьому, при передачі Прав вимоги в управління АРМА, їх вартість складала 228 645 918, 44 грн. (Том № 1 а. 224).

Звітом про оцінку, виконаним суб`єктом оціночної діяльності ТДВ «Гільдія оцінювачів України» (Том № 2 а. 187-195) та рецензією від Фонду державного майна України (Том № 2 а. 196-199) встановлено, що вартість Прав вимоги становить 128 839 000 грн.

Висновком експерта № СЕ-19/111-21/32218-ЕК від 22.09.2021 (Том № 2 а. 202-216) підтверджується нанесення матеріальної шкоди (збитків) ПАТ «Український інноваційний банк» в сумі 112 339 000 грн, внаслідок проведення службовими особами ДП «СЕТАМ» 20.05.2019 електронних торгів, а також за результатами цих торгів, внаслідок реалізації службовими особами АРМА Активів, а саме Прав вимоги.

Як вбачається із матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НС(Р)Д) відносно ОСОБА_9 (Том № 3 а. 27), особами, причетними до Вчинення кримінального правопорушення, досудове розслідування якого здійснюється у Кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_9, надавались кошти працівникам АРМА: «Просто «АРМА», документы, мы там звонили, они уже трубки не берут. - Я поняла. - Они все же деньги получили, поэтому им все фиолетово. - Они уже уехали на Сейшелы. - Та уже поехали отдыхать на Канары, да.».

Як вбачається із показань свідка ОСОБА_38 (Том № 3 а. 30-33), ОСОБА_39 своїми показаннями підтвердив, що він на замовлення ОСОБА_9 підшукував оцінювачів для проведення оцінки Прав вимоги, ОСОБА_9 йому повідомила, що оцінка Прав вимоги має бути 16,5 млн. грн., для проведення оцінки дала йому аванс від загальної суми 180 000 грн. готівкою, готовий документ щодо оцінки Прав вимоги завіз за вказівкою ОСОБА_9 до офісу за її місцем роботи.

Показаннями свідка ОСОБА_8 (Том № 3 а. 34-41) підтверджено, що ОСОБА_8, будучи директором ТОВ «ФК Горизонт», діяв на замовлення від ОСОБА_11 і ОСОБА_9, зокрема, брав участь у електронних торгах ДП «СЕТАМ» щодо реалізації Прав вимоги, укладав з АРМА договір купівлі-продажу Прав вимоги, отримував від ОСОБА_9 грошові кошти на вказану діяльність, ОСОБА_8 контактував із АРМА через ОСОБА_40, який зазначав, що з АРМА все погоджено. Так, ОСОБА_8 зазначає, що «Після скасування арешту на дані права вимоги був підписаний договір АРМА, щодо їх продажу на ТОВ «ФК Горизонт». Зі службовими особами АРМА, я контактував через ОСОБА_40 і він мені повідомив, коли і куди саме потрібно поїхати щоб оформити правочин. Даний правочин був оформлений приблизно в червні 2019 року у нотаріуса, який знаходився поблизу Майдану Незалежності в м. Київ, прізвище її не пам`ятаю. У нотаріуса також був присутній чоловік, який представляв АРМА та який підписував відповідний договір купівлі продажу прав вимоги, прізвище якого я також не пам`ятаю. Я так зрозумів, що нотаріус був знайдений від АРМА. На той час я здивувався чому даний договір має бути посвідчений нотаріально, проте мені ОСОБА_41 сказав, що так потрібно. Крім того, попередньо, ОСОБА_41 сказав мені, щоб я скинув скан колію протоколу електронних торгів на електронну пошту ОСОБА_42 . Я точно не пам`ятаю, але ОСОБА_41 це сказав мабуть для того, щоб вона для нас знайшла нотаріуса для оформлення вищевказаного правочину. Чому саме ОСОБА_43 мені не відомо і до цього я про неї взагалі нічого знав. Можливо я до неї телефонував з даного приводу. Скасування вказаного арешту мені допомагав особисто ОСОБА_41, який скидував мені на мобільний телефон фото витягів про скасування арешту прав вимоги.».

Підтвердженням показань свідка ОСОБА_8 є листування між ОСОБА_44 та ОСОБА_8 (Том № 3 а. 244-290), згідно якого 27.05.2019 ОСОБА_8 надійшло повідомлення від ОСОБА_11, в якому він надсилає адресу нотаріуса та зазначає «От АРМА к нему пошел ОСОБА_45 (наш подписант) Пусть ваш едет и тоже подписывает сейчас!» (Том № 3 а. 262-зворот).

Вказані обставини у їх сукупності дають підстави дійти до висновку, що ОСОБА_4 може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке йому інкримінується.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у Повідомленні про підозру, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Доводи сторони захисту щодо відсутності у службових осіб АРМА обов`язку при фактичному прийнятті арештованих активів підписувати з прокурорами акти приймання-передачі слідчим суддею відхиляються, виходячи з наступного. АРМА є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом (ст. 2 Закону України «Про АРМА»). АРМА здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються АРМА не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора. У разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, АРМА надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень (ст.19 Закону України «Про АРМА» в редакції, яка діяла на момент подій імовірного кримінального правопорушення). Положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України (ч. 3 ст. 3 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»). АРМА у межах, визначених Законом України «Про АРМА» та іншими законами, є підзвітним Верховній Раді України, підконтрольним та відповідальним перед Кабінетом Міністрів України (п. 1 Положення про АРМА у редакції від 11.07.2018). АРМА у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (п. 2 Положення про АРМА). АРМА відповідно до покладених на нього завдань здійснює заходи, пов`язані з фактичним прийняттям активів в управління за зверненням прокурора або слідчого за вказівкою прокурора, приймає від прокурора активи згідно з актами приймання-передачі, передає за договором управління активи управителеві в управління згідно з актами приймання-передачі (п-п. 14 п. 4 Положення про АРМА).

Таким чином, у підзаконних актах (яким є Положення про АРМА) проявляються норми законів через їх доповнення, конкретизацію, деталізацію, розвиток. Норма Закону України «Про АРМА» щодо прийняття АРМА в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються АРМА не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора, деталізується нормою підзаконного акту Положення про АРМА стосовно порядку документального оформлення фактичного їх прийняття в управління. Саме оформлення такого акту дозволяє визначити момент переходу відповідальності за збереження активу від однієї особи (сторони обвинувачення) до іншої (АРМА), адже звернення прокурора, виконання ухвали слідчого судді (суду) не означає фактичної передачі в момент винесення відповідного рішення (звернення). Крім того, навіть об`єктивні «фізичні властивості» такого активу як право вимоги не дозволяють забезпечити його оцінку та передання для реалізації без відповідних договорів та інших супроводжуючих документів, зокрема, платіжних (в оригіналах чи належно засвідчених копіях), з яких такі права вимоги виникли, та з яких можливо встановити їх обсяг.

Разом з тим, передання активів на реалізацію без оцінки (станом, коли їх оцінка ще не проведена) унеможливлює виконання вимог абз. 3 ч. 5 ст.21 Закону України «Про АРМА», за якою рішення про передачу для реалізації активів вартістю понад 10 тисяч розмірів мінімальних заробітних плат погоджується спеціально створеною при Національному агентстві міжвідомчою комісією з питань реалізації активів.

Слідчий суддя відхиляє доводи захисника про те, що дії ОСОБА_4 як посадової особи Управління менеджменту активів АРМА були спрямовані на виконання законного наказу голови АРМА № 180 від 02.04.2019 про передачу для реалізації активів, оскільки формулювання зазначеного наказу - пункт 2 «Начальнику Управління менеджменту активів центрального апарату АРМА ОСОБА_4 ) забезпечити здійснення заходів, пов`язаних з передачею Активів організатору електронних торгів - Державному підприємству «СЕТАМ» (Том № 2 а. 46) не можна розуміти як таке, що доручає передати право вимоги на реалізацію до проведення його оцінки.

За такого, доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, про яку повідомлено ОСОБА_4, відхиляються, оскільки обґрунтованість такої підозри підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_4 із кримінальним правопорушенням, яке йому інкримінується, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити такі кримінальні правопорушення за викладених у Повідомленні про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні підозри вже перевірялась під час вирішення питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею та колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, при перевірці підстав застосування такого запобіжного заходу.

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

Слідчим суддею встановлено, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені п.1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які наведені в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.01.2023 та існування яких стало підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час не зникли та продовжують існувати, виходячи з наступного.

(1) Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене ОСОБА_4, у випадку направлення обвинувального акту щодо нього до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочину, який йому інкриміновано, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_4 покинути територію України свідчить також і наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 (дійсний до 05.05.2026), що підтверджується особовою карткою ОСОБА_4 Державної міграційної служби України (Том № 4 а. 1).

Як вбачається із протоколу огляду від 03.10.2022 (Том № 4 а. 15), протоколу огляду від 13.10.2022 (Том № 4 а. 17-18), протоколу огляду від 13.09.2022 (Том № 4 а. 19-26), протоколу огляду від 01.10.2021 (Том № 4 а. 30-35), складених за результатами огляду державних реєстрів та інших електронних джерел інформації щодо наявності у ОСОБА_4 та його колишньої дружини ОСОБА_7 рухомого та нерухомого майна, доходів, у ОСОБА_4 наявні достатні майнові ресурси для переховування від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, слідчим суддею береться до уваги, що з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і досі, та військовозобов`язаним чоловікам (віком від 18 до 60 років) заборонено покидати територію України. При цьому, Указом Президента України від 23.01.2023 № 27/2023 затверджено рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі - РНБОУ) від 23.01.2023 «Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану», згідно якого керівникам структурних підрозділів державних органів, працівникам, заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, передбачено можливість виїзду за межі України виключно у службові відрядження.

Як вбачається із Довідки, наданої стороною захисту, ОСОБА_4 з 22.03.2021 працює в апараті Міністерства розвитку громад та територій України, з 01.09.2021 працює в апараті Міністерства розвитку громад та територій України на посаді начальника головного управління (категорія «Б», підкатегорія «Б3») архітектурно-будівельного контролю і нагляду Директорату просторового планування територій та архітектури вказаного Міністерства.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1343 від 02.12.2022, постановлено перейменувати Міністерство інфраструктури на Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України; реорганізувати Міністерство розвитку громад та територій шляхом приєднання до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури.

Розпорядженням Прем`єр-міністра України № 1198-р від 23.12.2022 утворено комісію з проведення реорганізації Міністерства розвитку громад та територій, встановлено, що строк проведення реорганізації не більше шести місяців із дня набрання чинності рішенням про реорганізацію.

При цьому, реорганізація вказаного Міністерства не означає автоматичне звільнення ОСОБА_4, а за такого, доводи сторони захисту з приводу того, що ОСОБА_4 позбавлений можливості виїжджати за кордон у службові відрядження у зв`язку із такою реорганізацією слідчим суддею відхиляється.

Слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 здано на зберігання його паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 (дійсний до 05.05.2026), однак, здача такого паспорта не виключає можливості повторного його отримання з метою виїзду за кордон.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо продовження існування ризику можливого вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

(2) Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Так, 05.01.2021 під час тимчасового доступу до документів АРМА, який був здійснений на підставі ухвали слідчого судді від 26.11.2020, не було надано оригінал службової записки від 29.03.2019 № 190/6-19 від начальника управління менеджменту активів АРМА ОСОБА_4, згідно якої, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4 незаконно створив умови щодо віднесення майна (Права вимоги) до такого, що підлягає реалізації. Під час вказаного тимчасового доступу була надана лише копія даної службової записки. Також, не було надано оригіналу наказу голови АРМА від 02.04.2019 № 180, яким установлена належність активів (Права вимоги) до видів майна, визначених у Примірному переліку, та ОСОБА_4 доручено забезпечити здійснення заходів пов`язаних з передачею активів організатору електронних торгів - ДП «СЕТАМ».

Як вбачається зі службової записки начальника Управління діловодства, ресурсного забезпечення та організації закупівель АРМА ОСОБА_46 від 28.10.2019 № 444/11-19 (Том № 4 а. 134-138), під час огляду номенклатурної справи № 11-02 «Накази Національного агентства з основної діяльності» на 2019 рік, в яких зберігаються оригінали документів за 2019 рік, встановлено факт відсутності 36 оригіналів наказів з основної діяльності, зокрема наказ від 02.04.2019 № 180 «Про питання управління». У вказаній службовій записці також вказано, що 02.10.2019 о 20:14 до начальника Управління діловодства, ресурсного забезпечення та організації закупівель ОСОБА_46 зателефонував співробітник підрозділу охорони ОСОБА_47, який чергував в той час у приміщенні АРМА та повідомив, що начальник Управління менеджменту активів АРМА ОСОБА_4 та начальник Юридичного управління АРМА ОСОБА_17 беруть ключі від кабінету № 102, на що дозволу від ОСОБА_46 не було надано. Натомість приблизно о 21:30 того ж дня на телефон ОСОБА_46 надійшло повідомлення від ОСОБА_4, що вони взяли ключі від кабінету № 102 та спускались у підвал щоб забрати речі, які вони там зберігали. Факт проходження ОСОБА_4 до кабінету № 102 02.10.2019 о 20:15 підтверджується випискою з журналу обліку системи контролю управління доступом, наданою Управлінням інформаційних технологій.

Вказане дає обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 могло бути вчинено дії щодо приховування/знищення оригіналів документів, які містять підписи ОСОБА_4 та можуть бути використані органом досудового розслідування для підтвердження обставин, викладених у Повідомленні про підозру.

Сторона захисту надала копію акту про передачу справ і довіреного у зв`язку із виконанням обов`язків майна, складений 14.01.2020 на підставі наказу АРМА від 14.01.2020 № 20/9-03-ос у зв`язку зі звільненням ОСОБА_4 з посади, відповідно до якого, оригінал службової записки від 29.03.2019 № 190/6-19 на 37 сторінках був переданий під підпис іншій особі. Слідчий суддя бере вказане до уваги, однак, зважаючи, що не були віднайдені оригінали наказу голови АРМА від 02.04.2019 № 180 та інших наказів за 2019 рік, вказаний ризик не нівелюється.

Як вбачається із матеріалів НС(Р)Д відносно ОСОБА_4 (Том № 4 а. 62-71), ОСОБА_4 спілкувався з іншими особами щодо конспірації, чистки телефонів, проведення обшуків НАБУ, при цьому, підозрюваним вживались заходи для видалення інформації щодо листування, дзвінків та інших видів комунікації, з метою приховування їх змісту від працівників правоохоронних органів. Так, зокрема, спілкуючись по телефону, ОСОБА_4 наголошує на тому, що «Открытая связь», вказує, що «та связь мертвая, больше я той связью не пользуюсь, все делаем с нуля». При цьому, на запитання ОСОБА_4 як краще позбавитись телефона, співрозмовник відповів, що найкраще його втопити. В іншій розмові ОСОБА_4 повідомляє, що випустив телефон з рук і він потонув (Том № 4 а. 64-64 (зворот)). Також у розмові від 12.04.2019 року ОСОБА_4 веде розмову щодо дати реєстрації документу: «А мне, пожалуйста, (тех збій), его наберу и зарегистрирую сегодняшним днем. - Его надо пятым числом зарегистрировать. - Ну, максимум, это будет подделка. - Да все равно. Тебе дали заключение пятым числом. Пятым и должно. Либо без исходящего.».

Згідно протоколу огляду від 15.12.2021 (Том № 4 а. 182-191), оглядом мобільного телефона, вилученого під час обшуку у директора ДП «СЕТАМ» ОСОБА_12 виявлено листування між ОСОБА_12 та контактом на ім`я « ОСОБА_48 », в якій зазначено: «Есть архивные склепы в подвале. Знаю что так далеко не ходили даже детективы. Там ОСОБА_45 бумаги прятал. Там среди прочей документации. Но о этом месте знает нач.делопроизводства. Возможно там нужно искать. Но ОСОБА_49 туда не имеет доступа. Креме ОСОБА_50 никто не имел. И что там среди мускулатуры что-то лежит возможно кроме меня и ОСОБА_45 никто и не знает.» (Том № 4 а. 190).

Враховуючи вищевикладене, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може вживати заходи щодо знищення, переховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, що вказує на продовження існування вказаного ризику.

(3) Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків, інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Відповідно до протоколу огляду від 22.10.2021 з додатками, між колишньою дружиною підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_7 та ОСОБА_51 (директором ТОВ «ФК Горизонт») здійснювалось листування, під час якого 24.05.2019 (Том № 4 а. 73-74) ОСОБА_52 на електронну адресу ОСОБА_7 направлено Протокол № 406894 проведення електронних торгів Прав вимоги. Зважаючи на викладене та враховуючи, що у листуванні ОСОБА_7 з ОСОБА_8 відправлялись/отримувались різного роду документи, зокрема копії договорів/проекти договорів, наявні обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_7 мала ділові відносини з ТОВ «ФК Горизонт», директором якої являвся ОСОБА_8 (Том № 4 а. 72-124). За такого, підозрюваний ОСОБА_4 опосередковано через ОСОБА_7 може впливати на працівників ТОВ «ФК Горизонт».

Крім того, ОСОБА_4 працював у АРМА на посадах начальника Управління з питань управління активами центрального апарату АРМА, начальника Управління менеджменту активів АРМА, був членом тендерного комітету АРМА. Частина працівників АРМА, що працювали за час повноважень ОСОБА_4, на даний час продовжують працювати в Національному агентстві. За такого, використовуючи свій авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), підозрюваний безпосередньо або опосередковано через інших осіб може впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань.

Так, враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваним ОСОБА_4 та іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може безпосередньо або опосередковано впливати на свідків/інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні для дачі ними неправдивих показань та уникнення ним можливої кримінальної відповідальності.

Зазначене вказує на продовження існування ризику незаконного впливу на свідків/інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

(4) Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

Відповідно до листа Генеральної прокуратури України від 18.01.2019 № 10/3/3-23009-18 (Том № 4 а. 139-141), а також документів щодо дисциплінарного провадження та проведення службового розслідування відносно ОСОБА_4 (Том № 4 а. 142-149), оглядом мобільного телефону ОСОБА_4, що був отриманий в ході проведення обшуку за місцем проживання останнього, виявлено наявність фотознімків, здійснених з пошукових запитів в системі Аркан, стосовно осіб, які мають процесуальне становище у кримінальному провадженні № 42018000000002771. Враховуючи викладене, можна зробити висновок про те, що ОСОБА_4, використовуючи своє службове становище, здійснював пошукові запити в інтегрованій міжвідомчій системі обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», щодо осіб, які не мають відношення до його службової діяльності та з якими у ОСОБА_4 виникли неприязні відносити, а також осіб, які мають процесуальне становище у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України.

Дисциплінарна комісія не змогла у повній мірі здійснити перевірку інформації.

Крім того, відповідно до інформації (Том № 4 а. 130-131), наданої від ДП «Інформаційні судові системи» від 22.09.2021, користувачі Єдиного державного реєстру судових рішень під логіном « ОСОБА_53 », який належить судді Соснівського районного суду м. Черкас ОСОБА_54, та під логіном «ІНФОРМАЦІЯ_4», який належить судді Черкаського районного суду Черкаської області ОСОБА_55, неодноразово здійснювали пошук судових рішень у вказаному реєстрі щодо кримінальних проваджень № 62019000000001257 та № 52020000000000050 (в подальшому було об`єднане з кримінальним провадженням № 62019000000001257).

Встановлено, що вказаними логінами незаконно користувалась колишня дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_7 . Вказане підтверджується протоколом огляду від 22.10.2021 (Том № 4 а. 72-73), згідно якого ОСОБА_7 зберігала у себе в поштовій скриньці назву логіна « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та пароль до нього, який належить судді Соснівського районного суду м. Черкас ОСОБА_56 .

За вказаним фактом ОСОБА_7 05.10.2022 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11.05.2019 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України (в редакції до 02.04.2022), а саме: у несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованої системи, що призвело до витоку інформації, вчиненому повторно та за попередньою змовою групою осіб (Том № 4 а. 150-175).

Слідчим суддею відхиляються доводи сторони захисту щодо відсутності доказів того, що ОСОБА_4 коли-небудь користувався вказаними логінами та паролями, оскільки предметом пошукових запитів були судові рішення у кримінальних провадженнях № 62019000000001257 та № 52020000000000050, одним з фігурантів яких є саме ОСОБА_4, а за такого, можна зробити обґрунтований висновок, що такий доступ імовірно здійснювався саме за його проханням.

Крім того, за версією сторони обвинувачення, кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4, вчинене у співучасті з народним депутатом України VIII скликання ОСОБА_10 та ОСОБА_11, який на той час був службовою особою СБУ.

Таким чином, хоча на даному етапі досудового розслідування нових ризиків протидії кримінальному провадженню у спосіб, передбачений ч. 1 ст. 177 КПК України, з боку ОСОБА_4 не виникло, однак, ризики, що були встановлені слідчим суддею під час розгляду відповідного клопотання сторони обвинувачення та застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати та трохи зменшились, однак не на стільки, щоб більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, був здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у кримінальному провадженні.

Можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Виходячи з положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав детектив у Клопотанні, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Крім того, слідчим суддею встановлено продовження існування ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчим суддею серед іншого, приймається до уваги особиста ситуація підозрюваного (має постійне місце проживання та роботи, позитивно характеризується, має проблеми зі здоров`ям, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_57, ІНФОРМАЦІЯ_3, який потребує лікування, та батьків похилого віку (батько потребує лікування)), проте, зважаючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, зважаючи на продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків та недотримання підозрюваним умов застосування запобіжного заходу у виді застави (не внесено заставу у визначеному розмірі), не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам.

Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою

Як зазначає у клопотанні детектив, з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження № 62019000000001257 від 08.08.2019, органу досудового розслідування необхідно провести/закінчити проведення ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, зокрема: провести допити, додаткові та одночасні допити, огляди, здійснити тимчасові доступи, провести комп`ютерно-технічну експертизу, комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизу, судову оціночно-будівельну експертизу, оціночно-земельну експертизу, отримати відповіді на запити про міжнародну правову допомогу.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.02.2023 (справа № 991/1084/23 провадження № 1-кс/991/1095/23) строк досудового розслідування кримінального провадження № 62019000000001257 від 08.08.2019 продовжено до шести місяців, тобто до 21.06.2023.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи, що встановленні слідчим суддею ризики продовжують існувати, а завершити досудове розслідування кримінального провадження № 62019000000001257 до закінчення строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4, неможливо у зв`язку із необхідністю проведення ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання детектива про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Обґрунтування розміру застави.

За ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких родичів; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.01.2023 (справа № 991/164/23 провадження 1-кс/991/166/23) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 013 000, 00 грн, у випадку внесення якої, на підозрюваного покладається ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.02.2023 (справа № 991/164/23 провадження № 11-сс/991/127/23) вказана ухвала слідчого судді залишена без змін.

Слідчим суддею встановлено, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_4, завдано шкоду, розмір якої становить 112 339 000 грн., що підтверджується висновком економічної експертизи № СЕ-19/111-21/32218-ЕК від 22.09.2021.

Згідно інформації про доходи ОСОБА_4 (Том № 4 а. 15) та відомостями щодо нарахованої заробітної плати, наданими стороною захисту, податковими агентами ОСОБА_4 нараховано доходи за 2020 рік у розмірі 349 373 грн, за 2021 рік - 512 041 грн, заробітна плата в Міністерстві розвитку громад та територій України, нарахована за 2022 рік складає 569 409 грн.

Згідно витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно (Том № 4 а. 26), ОСОБА_4 на праві приватної власності належить квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб (Том № 4 а. 6-7), 19.09.2007 між ОСОБА_4 та ОСОБА_58 укладено шлюб. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_59 ».

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 07.11.2022 (справа № 753/7256/22) шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 розірвано.

Згідно декларації, особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, ОСОБА_4 володіє готівковими грошовими коштами в сумі 700 доларів США та 19 000 грн., його дружина ОСОБА_7 - у сумі 71 500 грн

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (Том № 4 а. 25-26), колишній дружині підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_7 на праві власності належить наступне майно, придбане під час шлюбу з ОСОБА_4 : (1) квартира за адресою: АДРЕСА_4 (дата набуття права власності 25.06.2015); (2) квартира за адресою: АДРЕСА_1 (дата набуття права власності 11.03.2011); (3) квартира за адресою: АДРЕСА_5 (дата набуття права власності 04.07.2011).

Згідно протоколу огляду від 13.10.2022 (Том № 4 а. 17-18), ОСОБА_7 належить транспортний засіб VOLKSWAGEN TIGUAN, 2017 року випуску, номер та серія знака НОМЕР_2, VIN - НОМЕР_3 (набутий у власність, згідно з датою реєстрації транспортного засобу 16.03.2017).

Згідно протоколу огляду від 13.09.2022 (Том № 4 а. 19-24), ОСОБА_7 володіє: (1) корпоративними правами Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «РВС-Консалтинг» (код ЄДРПОУ 36218173) із внеском до статутного капіталу 54 500 грн (дата державної реєстрації 13.11.2008); (2) корпоративними правами Приватного підприємства «Юридична компанія «РВС Консалтинг груп» (код ЄДРПОУ 36557801) із внеском до статутного капіталу 31 977 грн (дата державної реєстрації 24.06.2009).

Таким чином, враховуючи характер та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, беручи до уваги розмір шкоди, завданої таким кримінальним правопорушенням (112 339 000 грн.), зважаючи на майновий стан підозрюваного та його дружини ОСОБА_7, наявність ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом.

Разом з тим, враховуючи, що встановлені слідчим суддею ризики трохи зменшилися, однак не на стільки, щоб запобігти цим ризикам можна було б шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, невнесення ОСОБА_4 застави у розмірі 2 013 000, 00 грн., яка була визначена йому при застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може свідчити про відсутність реальної можливості внесення такої застави, а за такого, з метою забезпечення альтернативності застосованого запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 550 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 476 200, 00 грн, оскільки така застава, з урахуванням майнового стану підозрюваного ОСОБА_4, зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, не є завідомо непомірною для підозрюваного, здатна забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти ризикам, встановленим слідчим суддею.

При цьому, накладення арешту на майно не позбавляє особу права власності на таке майно, тобто не позбавляє її статусу власника майна та, як наслідок, права на звернення до суду у порядку ст. 174 КПК України з клопотанням про скасування арешту майна, у тому числі з метою внесення застави за підозрюваного ОСОБА_4 .

Враховуючи вищевикладене, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти мінімальні додаткові процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: (1) носити електронний засіб контролю; (2) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; (3) не відлучатися за межі Київської області (крім міста Києва), без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; (4) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України; (6) утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, ОСОБА_14 і ОСОБА_15 ; (7) утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_8, діючими та колишніми службовими особами і працівниками ТОВ «ФК Горизонт», Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Державного підприємства «СЕТАМ».

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.

З огляду на вищевикладене, строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою (60 днів)_ слід встановити до 22.05.2023 року включно, але в межах строку досудового розслідування, а в частині покладання на підозрюваного обов`язків - до 24.05.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Що стосується доводів сторони захисту щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу після спливу строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки у даному кримінальному провадженні об`єднано досудове розслідування злочинів та проступків, а за такого, згідно вимог ч. 3 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування сплив 23.01.2023, то слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

За ч. 2 ст. 217 КПК України, не можуть бути об`єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину, крім випадків, коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. У таких випадках розслідування злочину та кримінального проступку здійснюється за правилами досудового слідства. Положення глави 25 цього Кодексу в такому разі не застосовуються.

Таким чином, дії осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, яке є кримінальним проступком, та дії ОСОБА_4, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке є особливо тяжким злочином, безпосередньо пов`язані між собою та здійснення їх досудового розслідування окремо в даному випадку може негативно вплинути на повноту досудового розслідування (встановлення всі обставини кримінальних правопорушень у сукупності).

За п. 1 ч. 6 ст. 219 КПК України, загальний строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 цього Кодексу, визначається у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим.

Згідно ч. 3 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене: (1) протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу; (2) протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім; (3) протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 298-4 цього Кодексу; (4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Враховуючи вищевикладене, первісний строк досудового розслідування з дня повідомлення особі про підозру у даному кримінальному провадженні становить два місяці, а за такого, зазначені доводи сторони захисту слідчим суддею відхиляються.

За такого, клопотання детектива підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 177-178, 182-183, 194, 196-197, 199, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити на строк дії ухвали строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосований до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - 60 днів, до 22.05.2023 року включно, але в межах строку досудового розслідування.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 550 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 476 200 (один мільйон чотириста сімдесят шість тисяч двісті) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_4

Роз`яснити, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:

1) носити електронний засіб контролю;

2) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;

3) не відлучатися за межі Київської області (крім міста Києва), без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

4) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України;

6) утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, ОСОБА_14 і ОСОБА_15 ;

7) утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_8, діючими та колишніми службовими особами і працівниками ТОВ «ФК Горизонт», Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Державного підприємства «СЕТАМ».

Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - до 24.05.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_60