Документ № 109999235

Справа № 991/2453/23

Провадження №11-сс/991/266/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5, ОСОБА_6,

підозрюваного ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України в межах кримінального провадження №42019171190000068 від 05 вересня 2019 року, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 березня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.03.2023 частково задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_8 . Застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.05.2023 включно, в межах строку досудового розслідування, з альтернативою внесення застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 684 000,00 грн. за умови внесення якої на підозрюваного покладено процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Не погоджуючись з вказаним вище рішенням, вважаючи його незаконним, необґрунтованим, невмотивованим, прийнятим з грубим порушенням вимог КПК України, захисник ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить:

-оскаржувану ухвалу скасувати;

-постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

На думку захисника відсутні докази наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, щодо обґрунтування слідчим суддею ризику переховування від органів слідства та суду захисник зазначає, що задля усунення можливості залишити межі України достатньо підозрюваному здати паспорт для виїзду за кордон. На думку захисника, судом не взято до уваги, що перебування підозрюваного закордоном з 05.02.2023 по 01.03.2023, маючи статус підозрюваного в іншому кримінальному провадженні з обраним запобіжним заходом у вигляді особистого зобов`язання, пов`язано зі службовим відрядженням, а також було здійснено з дозволу органу досудового розслідування. При цьому, маючи можливість залишитись за межами України, підозрюваний повернувся в Україну, що спростовує його намір переховування.

Захисник заперечує й ризик знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження. Вважає його нічим не підтвердженим, оскільки розрахунки за договорами здійснювалися в безготівковій формі, а всі документи стороною обвинувачення зібрані, на їх підставі проведені експертизи та обґрунтовано підозру. Окрім цього, ОСОБА_7 вже не перебуває на посаді ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (далі - ДП «ЦСЕНСМ»), у зв`язку з чим в підозрюваного відсутня така можливість.

Захисник також заперечує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 . Зазначає, що даний ризик нічим не підтверджений та не відповідає змісту повідомленої підозри, в якій відсутні будь-які посилання на вчинення інших злочинів.

Окрім вказаного, захисник зазначає, що прокурором не доведено неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу задля запобігання ризикам, що судом не було враховано. На думку захисника, суд, всупереч вимог ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України безпідставно визначив розмір застави в сумі 2 684 000 грн., не врахувавши матеріальне становище підозрюваного та кола його оточення.

Будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду прокурор САП в судове засідання не з`явився, причини неявки до суду не повідомив, що, згідно ст.405 КПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, думку захисників та підозрюваного, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили задовольнити її в повному обсязі, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, детективами Головного підрозділу детективів НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019171190000068 від 05 вересня 2019 року за підозрою в.о. генерального директора ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (далі - ДП «ЦСЕНСМ») ОСОБА_7, директора Полтавської філії ДП «ЦСЕНСМ» ОСОБА_9, за пособництва директора ТОВ «Козелецький пелетний завод», ТОВ «Шишацький пелетний завод» ОСОБА_10 та бенефіціара цих товариств ОСОБА_11 у зловживанні своїм службовим становищем службовими особами з метою одержання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

За версією органу досудового розслідування, своїми умисними діями, що виразились у зловживанні своїм службовим становищем при виконанні умов договору №23-15/2020-Ф та №25-15/202-Ф в частині реалізації кукурудзи по заниженій на загальну суму 9 058 941,55 грн ціні на користь ТОВ «Козельщинський пелетний завод» та ТОВ «Шишацький пелетний завод», в.о. генерального директора ДП «ЦСЕНСМ» ОСОБА_7 спільно з директором Полтавської філії ДП «ЦСЕНСМ» ОСОБА_9, за пособництва ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

02.03.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру за вищевказані кримінальні правопорушення.

З урахуванням тяжкості злочину та специфіки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7, його наслідки (майнові збитки на суму 9 058 941, 55 грн), дані про особу підозрюваного, детектив НАБУ звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 4 529 417 грн та, у разі її внесення, покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Частково задовольняючи клопотання детектива про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходив з того, що прокурором доведено обґрунтованість підозри, ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України при вирішенні питання застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, частково задовольняючи клопотання детектива НАБУ, обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 2 684 000 грн, слідчий суддя виходив з обґрунтованості підозри, наявності підтверджених ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також з урахуванням положень ст. 178 та ст. 194 КПК України, соціальної характеристики підозрюваного, його стану здоров`я.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді щодо наявності ризику того, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. У зв`язку з тим, що злочин, у якому підозрюється ОСОБА_7 належить до тяжких корупційних злочинів, за який передбачено відповідальність у виді позбавлення волі строком від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до шести років, зі штрафом від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, даний факт може слугувати підставою для переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Окрім цього, як встановлено слідчим суддею, згідно інформації про перетин державного кордону України, маючи дійсний паспорт для виїзду за кордон, ОСОБА_7 05.02.2023 через пункт перетину Ужгород перетнув кордон в напрямку Словацької Республіки та повернувся до України 01.03.2023 через пункт перетину Краківець. Доводи сторони захисту про те, що дана поїздка була службовим відрядженням, а також здійснена з дозволу правоохоронних органів матеріалами справи не підтверджені, а відтак колегією суддів відхиляються. Переконливим, на думку колегії суддів, є також можливість підозрюваного, не зважаючи на введений воєнний стан в Україні та загальну мобілізацію, обіймаючи посаду заступника директора ТОВ «Львівський арсенал», перетинати державний кордон з метою здійснення службових відряджень. Враховуючи наведені обставини, а також наявність інших кримінальних проваджень за участю ОСОБА_12, майновий стан підозрюваного та його сім`ї, колегія суддів вважає даний ризик доведеним.

На думку колегії суддів, цілком підтвердженим є також і ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, який існує не лише на етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом. Колегія суддів приймає до уваги доводи захисту про те, що ОСОБА_7 вже звільнений з посади в.о. генерального директора ДП «ЦСЕНСМ», однак, зазначає, що це не є перешкодою для чинення тиску або впливу на своїх колишніх підлеглих, колег або вчинення таких дій через свого спільного знайомого ОСОБА_11 .

Колегія суддів вважає висновок слідчого судді про наявність ще двох кримінальних правопорушень як обставину, що може свідчити про вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, вірним. З урахуванням зазначеного, а також обставин та характеру вчиненого кримінального правопорушення, поведінки підозрюваного, колегія суддів вважає доведеним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Тому з доводами сторони захисту щодо того, що дані обставини є надуманими та не відповідають дійсності, колегія суддів не погоджується.

Доводам сторони захисту щодо заперечення ризику знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, колегія судді не надає оцінки, оскільки слідчим суддею даний ризик було визнано недоведеним.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

З урахуванням того, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 належить до категорії тяжких злочинів, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі строком від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до шести років, враховуючи те, що розмір матеріальної шкоди становить 9 058 941, 55 грн, існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також з урахуванням віку та стану здоров`я підозрюваного, відомостей про особу підозрюваного, який не має судимостей, одружений, працює на посаді заступника директора ТОВ «Львівський арсенал», колегія суддів цілком погоджується із висновками слідчого судді, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити здійснення контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків. Доводи сторони захисту стосовно того, що слідчим суддею належним чином не оцінені та в достатній мірі не враховані обставини, які можуть слугувати підставою для застосування більш м`якого запобіжного заходу, колегія суддів відхиляє, оскільки з оскаржуваної ухвали таке не вбачається та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого щоб не здійснити втечу. Правильно перевіривши всі обставини провадження, визначаючи розмір застави 1 688 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 529 471 грн, на переконання колегії суддів, слідчий суддя не обґрунтував належним чином вихід за межі максимального розміру застави, встановленого п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. З огляду на це, колегія суддів, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, практику ЄСПЛ, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, вважає, що встановлений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України максимальний розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720,00 грн здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків та є таким, що відповідає вимогам КПК України та практиці ЄСПЛ.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а оскаржувану ухвала у зв`язку з цим підлягає скасуванню в частині визначення розміру застави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 176, 177, 178, 182, 183, 194, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 березня 2023 року про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою в частині визначення розміру застави скасувати та ухвалити в цій частині нову, якою визначити її у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720,00 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 коп.

В іншій частині оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

Повернути заставодавцю 2 469 280 (два мільйони чотириста шістдесят дев`ять тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 коп., як різницю між сплаченим та визначеним згідно даної ухвали розміром застави.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3