- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
Справа № 991/2218/23
Провадження 1-кс/991/2246/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на рішення прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій захисник просив скасувати постанову від 17.02.2023 прокурора у кримінальному провадженні № 52019000000000143 ОСОБА_6 про відмову в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 від 13.02.2023; зобов`язати прокурора у кримінальному провадженні № 52019000000000143 ОСОБА_7 провести огляд і долучити до матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000143 оригінал повідомлення ОСОБА_4 від 28.12.2022, направлених на адресу Національного антикорупційного бюро України і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, про зміну місця свого проживання та листа (електронний лист засвідчений ЕЦП) Посольства України в Республіці Австрія від 24.01.2023 вих. № 6121/19-500-7828 про внесення відомостей до Відомчої інформаційної системи МЗС України.
Скарга обґрунтована тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019.
14.02.2023 захисник в інтересах ОСОБА_4 направив до прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 клопотанням від 13.02.2023 про виконання процесуальної дії - доручення та огляд документів щодо місця перебування і проживання ОСОБА_4, а саме: оригінал повідомлення ОСОБА_4 від 28.12.2022, направлених на адресу Національного антикорупційного бюро України і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, про зміну місця проживання та листа (електронний лист засвідчений ЕЦП) Посольства України в Республіці Австрія від 24.01.2023 вих. № 6121/19-500-7828 про внесення відомостей до Відомчої інформаційної системи МЗС України.
06.03.2023 засобами поштового зв`язку отримано лист з постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 від 17.02.2023 про відмову у задоволенні клопотання від 13.02.2023.
На думку захисника постанова є необґрунтованою, незаконною, тому підлягає скасуванню.
Так, відмова у задоволенні клопотання є нікчемною, оскільки після того як документи надійшли до прокуратури, вони фактично вже долучені та стали частиною матеріалів кримінального провадження. Однак, єдиною формою фіксації процесуальної дії, що має на меті подання певних документів, є саме звернення сторони захисту з відповідним клопотанням, що і було здійснено.
Разом з цим, документи, які просив долучити та перевірити захисник, дійсно мають значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019, оскільки, однією з підстав для звернення з клопотанням від 15.12.2022 про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні була саме необхідність здійснення процесуальних дій з метою встановлення/підтвердження місцезнаходження ОСОБА_4 .
Сторона захисту неодноразово повідомляла Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратури про місце перебування і проживання ОСОБА_4 . Захисник зазначає, що вказана інформація має значення для досудового розслідування, тому вказані вище документи мають бути долучені до матеріалів кримінального провадження і перевірені у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України для збирання доказів, тобто шляхом проведення огляду.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 позицію, висловлену у скарзі підтримала, просила її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 у судове засідання не прибув, надіслав до суду заяву про розгляд скарги за його відсутності, у якій також просив відмовити у задоволенні скарги. Зазначив, що в клопотанні захисник просив здійснити огляд доданих до клопотання документів в оригіналах, однак, до клопотання оригінали не долучені, а лише скановані файли у форматі pdf, надіслані засобами електронної пошти. Всупереч положенням ст. 84, 85, 91, 99, 223 КПК України надані стороною захисту документи не містять відомостей щодо фактів і обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, не стосуються обставин повідомлення про підозру, тобто не можуть вважатися доказом у розумінні Кримінального процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед детективом, та обґрунтованість внесеного клопотання.
Отже, предметом судового контролю під час розгляду таких скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019, у тому числі за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 звернувся, у тому числі, до прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 із клопотанням від 13.02.2023 в порядку ст. 220 КПК України, у якому просив провести огляд і долучити до матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000143 оригінал повідомлення ОСОБА_4 від 28.12.2022, направленого на адресу Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, про зміну місця свого проживання та листа (електронний лист засвідчений ЕЦП) Посольства України в Республіці Австрія від 24.01.2023 вих. № 6121/19-500-7828 про внесення відомостей до Відомчої інформаційної системи МЗС України.
У клопотанні захисник зазначив, що, на думку сторони захисту, інформація, яка міститься у вказаних документах має значення для забезпечення належного і неупередженого досудового розслідування, тому зазначені вище документи мають бути оглянуті і долучені до матеріалів кримінального провадження, перевірені у порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України для збирання доказів.
Статтею ст. 91 КПК України визначено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Тобто, право сторони захисту ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій є абсолютним, але питання про доцільність та необхідність їх проведення вирішується слідчим та прокурором, шляхом винесення вмотивованої постанови в порядку вимог ст. 220 КК України.
Вимоги до змісту постанови прокурора визначені ч. 5 ст. 110 КПК України.
Встановлено, що за результатами розгляду клопотання захисника прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 виніс постанову від 17.02.2023 про відмову в його задоволенні. В обґрунтування прийнятого рішення прокурор зазначив інформацію про надходження клопотання захисника та підстави звернення із таким клопотаннями; пославшись на норми Кримінального процесуального кодексу України навів мотиви щодо неприйняття доводів сторони захисту. Зокрема, зазначив, що на цей час сторона обвинувачення не встановила необхідності проведення огляду вказаних у клопотанні документів, оскільки вони не містять відомостей, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. З контексту клопотання прокурор дійшов висновку, що на переконання сторони захисту підозрюваний ОСОБА_4 повинен викликатися для прведення слідчих дій у порядку ч. 7 ст. 135 КПК України, а тому долучення наданих документів сприятиме дотриманню прав підозрюваного. Однак, ОСОБА_4 на даний час має зареєстроване місце проживання на території України та є військово зобовязаним, тобто не втратив звязок з Державою Україна, громадянином якої він залишається.
Дослідивши у судовому засіданні постанову ппокурора про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, прокурор виклав зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття та їх обґрунтування, посилання на положення Кримінального процесуального кодексу України, тобто постанова відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України.
Перевіряючи клопотання сторони захисту щодо проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, яка ініціюється перед стороною обвинувачення у кримінальному провадженні, на предмет викладених у ньому вимог та їх обґрунтованості слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Одним із видів слідчих дій є огляд (ст. 237 КПК України).
Відповідно до ст. 84 КПК України джерелами доказів у кримінальному провадженні є показання, речові докази, документи, висновки експертів, тобто, фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно із ч. 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Водночас, звертаючись із клопотаннями про проведення огляду повідомлення про зміну місця проживання ОСОБА_4 від 28.12.2022 та листа Посольства України в Республіці Австрія від 24.01.2023 вих. № 6121/19-500-7828 про внесення відомостей до Відомчої інформаційної системи МЗС України захисник не обґрунтував, яким чином інформація що міститься у зазначених документах, може бути використана для встановлення обставин, які досліджуються в ході досудового розслідування.
Змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає, самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України (ч. 1 ст. 22 КПК України).
Отже, у випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії, саме вона має довести доцільність проведення такої дії.
Звертаю увагу, що кримінальне процесуальне законодавство не покладає на сторону обвинувачення обов`язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 22, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1