- Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
Справа № 991/2505/23
Провадження 1-кс/991/2530/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання держаного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про арешт майна у кримінальному провадженні №52023000000000024 від 18.01.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду звернувся прокурор із клопотанням про арешт майна, вилученого в ході проведення обшуку 16.03.2023 за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, а саме на мобільний телефон - Samsung Galaxy A30, номер моделі SM-A305FN/DS, серійний номер НОМЕР_1, IMEI 1: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3, встановивши заборону відчуження, розпорядження та користування вказаним майном будь-якими особами у будь-який спосіб, з метою збереження речових доказів.
Клопотання обґрунтовується тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000024 від 18.01.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
У ході досудового розслідування досліджуються обставини закупівлі Міністерством оборони України послуги з організації харчування на 2022 і 2023 роки.
Так, наказом Міністерства оборони України від 15.11.2019 № 591 затверджено Каталог продуктів харчування (далі - Каталог) для забезпечення безперервного процесу харчування особового складу Збройних Сил України. Вказаний Каталог містить перелік продуктів, що складається з 409 найменувань, одиниці їх виміру та кількість. Порядок застосування Каталогу визначено наказом Міністерства оборони України від 29.04.2020 № 140, згідно з яким комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів - увесь перелік харчових продуктів, що входять до Каталогу продуктів, та закуповується як одне ціле.
Особливості організації харчування особового складу Збройних Сил України із застосуванням Каталогу визначено Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 24.12.2020 № 490, котра, зокрема, передбачає що послуга забезпечення комплектами продуктів - постачання згідно з заявками командирів військових частин (установ, закладів) харчових продуктів у вигляді комплектів продуктів до визначених у заявках місць (одиниця виміру - комплект продуктів). Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану», закупівлі у сфері оборони з 28.02.2022 здійснюються без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законом України «Про оборонні закупівлі», тобто за переговорною (спрощеною) процедурою.
Встановлено, що після 24.02.2022 Міністерством оборони України, без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законом України «Про оборонні закупівлі», укладено низку договорів на закупівлю послуги з організації харчування на 2022 і 2023 роки.
Положення вказаних договорів (п.1.) містять визначення таких термінів: 1)послуга з організації харчування військової частини - надання комплексу послуг, що включає послугу забезпечення комплектами продуктів та послугу щодо забезпечення харчуванням. Одиниця виміру - послуга; 2) послуга забезпечення комплектами продуктів - постачання згідно з заявками командирів військових частин (установ, закладів) харчових продуктів у вигляді комплектів продуктів до визначених у заявці місць та здійснення освіження запасів продовольства. Одиниця виміру - комплект продуктів. Умови вказаних договорів передбачали однакову вартість послуги забезпечення комплектами продуктів у розмірі 120 грн з ПДВ (на 2022 рік) та 145,8 грн з ПДВ (на 2023 рік).
Невід`ємним додатком до вказаних договорів є Каталог продуктів харчування, тобто перелік харчових продуктів із зазначенням кількості кожного найменування у відповідних одиницях виміру, ціни та калорійності.
Як зазначив прокурор у клопотанні, оглядом вказаних договорів здобуто відомості про завищення вартості продуктів, що є найбільш вживаними та замовляються у великих обсягах для забезпечення харчування військовослужбовців Збройних Сил України. Зазначені відомості про можливе завищення вартості окремих продуктів також підтверджуються публікаціями у мережі Інтернет.
Наразі здобуто відомості, що під час харчування особового складу Збройних Сил України використовується, як правило, приблизно 30% асортименту продуктів, включених до Каталогу, а решта 70% - не використовується взагалі. Найбільш вживаними є всього 26 найменувань продуктів, що складає 6% загального асортименту. При цьому, вказані 26 найменувань складають понад 80% загального обсягу поставлених продуктів та до 75% вартості послуги забезпечення комплектами продуктів.
Крім того, для забезпечення безперебійного харчування військовослужбовців Збройних Сил України, за рахунок вартості одних продуктів, включених до Каталогу, можуть використовуватися декілька інших, але у межах вартості комплекту. Вказана особливість харчування за Каталогом створює можливість значно завищити вартість продуктів, що є найбільш вживаними та замовляються (поставляються виконавцем) у великих обсягах та занизити вартість продуктів, які замовляються у незначних обсягах або не замовляються взагалі. Такі маніпулятивні дії призводять до погіршення якості харчування, зменшення обсягу порцій, асортименту тощо, що супроводжується можливістю заволодіння чужим майном при закупівлі Міністерством оборони України послуги з організації харчування.
Окрім того, штучне завищення вартості одних продуктів (найбільш вживаних) можливо компенсувати заниженням вартості інших продуктів (котрі замовляються у незначних обсягах або не замовляються взагалі), що у свою чергу не призводить до зміни ціни послуги забезпечення комплектами продуктів. Водночас, положення окремих договорів передбачали погодження постачальником переліку замовлених продуктів, з урахуванням їх наявності на складі виконавця, що також дозволяло впливати на перелік продуктів харчування, що поставлялися до військових частин.
За наведеного, враховуючи, що вартість найбільш вживаних продуктів харчування (щодо яких здобуто відомості про штучне завищення їх ціни у відповідних Каталогах) складає до 75% вартості послуги забезпечення комплектами продуктів військовослужбовців Збройних Сил України, кількість яких наразі є значною, досудовим розслідуванням здобуто достатньо даних про заволодіння чужим майном (у виді грошових коштів Міністерства оборони України) в особливо великому розмірі.
У цей же час, у ході досудового розслідування отримано відомості про те, що ОСОБА_4 як посадова особа ТОВ «Міт Мікс» може мати відношення до укладення договорів із Міністерством оборони України на закупівлю послуги з організації харчування на 2022 і 2023 роки для забезпечення харчування військовослужбовців Збройних Сил України.
16.03.2023 детективами Національного бюро на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.03.2023 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1, з метою відшукання речей та/або документів, які містять відомості щодо вищевказаних обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, за результатами якого виявлено і вилучено мобільний телефон - Samsung Galaxy A30, номер моделі SM-A305FN/DS, серійний номер НОМЕР_1, IMEI 1: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3 .
Як зазначає прокурор у клопотанні, постановою детектива Національного бюро від 16.03.2023 зазначений мобільний телефон визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, в ході досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, оскільки вилучений електронний носій інформації може мати значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень, тому прокурор звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням, просив накласти арешт на майно, з метою збереження речового доказу на підставі ч.2 ст.170 КПК України.
Подаючи клопотання про арешт майна, прокурор просив розглядати його у закритому судовому засіданні та, відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень», без наступного оприлюднення змісту ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, з метою збереження таємниці досудового розслідування та не викликати у судове засідання власника майна, відносно якого вирішується питання про арешт чи його представників, з метою забезпечення збереження майна та унеможливлення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.
Враховуючи наявність вищевказаного клопотання, слідчий суддя вважає за доцільне проводити розгляд клопотання про арешт майна у закритому судовому засіданні, без наступного оприлюднення змісту ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, з метою збереження таємниці досудового розслідування. В той же час стороною обвинувачення не доведено необхідності розгляду клопотання без повідомлення власника майна.
У клопотанні прокурор зазначив, що у відповідності до ч.2 ст.36 КПК України доручає детективам, що входять до складу слідчої групи у вказаному провадженні, взяти участь у розгляді зазначеного клопотання та надавати до суду копії матеріалів, які обґрунтовують його доводи.
В судове засідання ОСОБА_4 не з`явилась, була повідомлена про розгляд належним чином, будь-яких заяв, клопотань до суду не надала.
05.04.2023 представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 подав до суду заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно ОСОБА_4, вилучене в ході проведення обшуку 16.03.2023, а саме на мобільний телефон Samsung Galaxy A30, зазначив, що ОСОБА_4 не має жодного відношення до кримінального провадження, що розслідується, до того ж вона не має будь-якого процесуального статусу у вказаному кримінальному провадженні, а тому накладення арешту на її майно є надмірним втручанням у право власності. Розгляд клопотання прокурора просив здійснювати за відсутності представника власника майна.
05.04.2023 від старшого слідчої групи детективів у кримінальну провадженні №52023000000000024 від 18.01.2023 - старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 до суду надійшло клопотання, в якому він просить розгляд клопотання прокурора про арешт майна здійснити без участі детективів через їх задіяність у проведенні слідчих дій.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заперечення представника власника майна, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно з ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частинами 2, 5, 6 цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Поряд з цим, необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.
Як вбачається з матеріалів, клопотання прокурора ОСОБА_3 про арешт майна подане до суду, шляхом направлення засобами поштового зв`язку 18.03.2023, тобто в межах строків, встановлених ч.5 ст.171 КПК України.
Частинами 1,2 статті 173 КПК України визначено обов`язок слідчого судді відмовити у накладенні арешту на майно, якщо особа, яка звернулася з таким клопотанням, не доведе необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна суддя враховує в тому числі і розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Прокурор у клопотанні вказує на таку підставу для накладення арешту на майно, як збереження речових доказів.
Положеннями ст.170 КПК України встановлено, що арешт з метою збереження речових доказів накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна (п.п.1,2,5,6 ч.2 ст.173 КПК України).
Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000024 від 18.01.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Як зазначив прокурор у клопотанні, встановлені розслідуванням обставини у своїй сукупності свідчать про можливу участь ОСОБА_4 у вчиненні досліджуваного злочину, пов`язаного із закупівлею продуктів харчування за завищеними цінами, що супроводжується транзитним збільшення вартості товарів під час їх руху через мережу пов`язаних юридичних осіб.
Так зокрема, розслідуванням встановлено факти укладеннях таких договорів на закупівлю послуги з організації харчування на 2022 і 2023 роки: від 25.02.2022 №№ 286/2/22/4, 286/2/22/5 з ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ»; від 25.02.2022 №№ 286/2/22/6, 286/2/22/7, 286/2/22/8, 286/2/22/9, 286/2/22/10, 286/2/22/11, 286/2/22/12 з ТОВ «ПРЕМІУМ КОМПАНІ»; від 04.03.2022 № 286/2/22/13 з ТОВ «ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР»; від 07.03.2022 № 286/2/22/14 з ТОВ «ПРЕМІУМ КОМПАНІ»; від 07.03.2022 № 286/2/22/15 з ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ»; від 17.03.2022 № 286/2/22/19 з ТОВ «ГАРНА СТРАВА»; від 18.04.2022 № 286/2/22/41 з ТОВ «АРМІСЕТ»; від 09.08.2022 № 286/2/22/51 з ТОВ «АРХІМАГІР»; від 18.08.2022 № 286/2/22/52 з ТОВ «ОК ЛЕНД ФУД»; від 26.09.2022 № 286/2/22/58 з ТОВ «РЕКТАН»; від 24.11.2022 № 286/2/22/72 з ТОВ «АКТИВ КОМПАНІ»; від 25.11.2022 № 286/2/22/72 з ТОВ «БІОСОІЛ»; від 23.12.2022 № 286/2/22/74 з ТОВ «ЮНІОР ПРОДУКТ»; від 23.12.2022 № 286/2/22/75 з ТОВ «АКТИВ КОМПАНІ»; від 23.12.2022 № 286/2/22/76 з ТОВ «АРХІМАГІР»; від 23.12.2022 № 286/2/22/77 з ТОВ «РЕКТАН»; від 23.12.2022 № 286/2/22/78 з ТОВ «ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ»; від 23.12.2022 № 286/2/22/79 з ТОВ «ТРЕЙД ГРАНІТ ІНВЕСТ»; від 23.12.2022 № 286/2/22/80 з ТОВ «С-РОСТОК»; від 23.12.2022 № 286/2/22/81 з ТОВ «ГАРНА СТРАВА».
Разом з цим, розслідуванням здобуто відомості про пов`язаність низки юридичних осіб, що упродовж 2022-2023 років надавали Міністерству оборони України послугу з організації харчування.
Дослідженням руху коштів, одержаних вказаними постачальниками від Міністерства оборони України, встановлено факти неодноразових переказів коштів в якості поворотної фінансової допомоги для пов`язаних (афілійованих) юридичних осіб. Так, ТОВ «ПРЕМІУМ КОМПАНІ» у вересні-жовтні 2022 року надало фінансову допомогу ТОВ «МІТ МІКС» (13.09.2022 у розмірі 150 млн грн), ТОВ «ГРАНД КОНСАЛТ» (13.09.2022 у розмірі 100 млн грн), ТОВ «ОК ЛЕНД ФУД» (у період з 13.09.2022 до 05.10.2022 у розмірі 432 млн грн).
Крім того, у період з 19.08.2022 до 28.09.2022 ТОВ «МІТ МІКС» надало поворотну фінансову допомогу ТОВ «ОК ЛЕНД ФУД» у розмірі 47,2 млн грн.
Так зокрема, здобуто відомості про здійснення ОСОБА_7 вирішального впливу на діяльність ТОВ «ПРЕМІУМ КОМПАНІ», ТОВ «ОК ЛЕНД ФУД», ТОВ «АКТИВ КОМПАНІ», котрі надавали послуги з організації харчування. Вказані постачальники не є безпосередніми виробниками продуктів харчування. Крім того, ОСОБА_7 має вирішальний вплив на діяльність ТОВ «МІТ МІКС», ТОВ «ГРАНД КОНСАЛТ», ТОВ «УКРПРОДАКОРД ОР».
Варте уваги те, що всі зазначені юридичні особи використовують (або використовували раніше) у своїй господарській діяльності складські приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право власності на житлові приміщення за адресою АДРЕСА_3 зареєстровані за ОСОБА_8 та ОСОБА_9, котрі є доньками ОСОБА_7 .
Також, наразі здобуто відомості про транзитне зростання ціни товару (продуктів харчування) під час ланцюгу його руху між юридичними особами - постачальниками послуги з організації харчування, що пов`язані між собою.
Зокрема, за результатами аналізу відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних Державної податкової служби України встановлено, що ТОВ «МІТ МІКС» є найбільшим постачальником ТОВ «АКТИВ КОМПАНІ» (загальна сума поставок 303 138 037,28 грн або 21,98% загального обсягу), ТОВ «ОК ЛЕНД ФУД» (загальна сума поставок 420 247 919,19 грн або 17,04% загального обсягу), ТОВ «ПРЕМІУМ ПОЛЮС» (загальна сума поставок 587 659 089,07 грн або 18,65% загального обсягу). Крім того, ТОВ «ОК ЛЕНД ФУД» є найбільшим постачальником для ТОВ «ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (загальна сума поставок 109 289 329,13 грн або 32,62% загального обсягу).
В той же час встановлено, що ОСОБА_7 у період 19.05.2022-28.12.2022 була засновником ТОВ «ПРЕМІУМ КОМПАНІ», де на той час директором був ОСОБА_10 . Крім того, ОСОБА_7 у період 02.04.2015-13.08.2015 була засновником ТОВ «УКРПРОДАКОРД ОР», де той же ОСОБА_10 в період часу 2013-2016 роки був директором. Також, у період з 13.08.2015 по 24.07.2019 засновником та бенефіціаром ТОВ «УКРПРОДАКОРД ОР» (ЄДРПОУ 33882399) була ОСОБА_11, яка у період часу з 28.10.2020 по теперішній час є засновником та керівником ТОВ «ОК ЛЕНД ФУД». При цьому, на даний час ОСОБА_12 є головним бухгалтером ТОВ «АКТИВ КОМПАНІ», а ОСОБА_10 представляє інтереси вказаного товариства під час взаємодії з Департаментом державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України. Крім того, встановлено, що ОСОБА_7 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «МІТ МІКС».
Згідно з рішенням від 19.04.2021 № 19/04-21 ОСОБА_4 призначено директором ТОВ «МІТ МІКС».
Відповідно до п. 4.8. статуту ТОВ «МІТ МІКС» директор є виконавчим органом товариства, що здійснює поточне керівництво діяльністю товариства у межах наданих йому повноважень та несе відповідальність за ефективність роботи підприємства. Директор вчиняє від імені товариства будь-які інші юридичні дії, приймає будь-які рішення відносно товариства, передбачені або незаборонені чинним законодавством. Зазначені обставини свідчать про здійснення ОСОБА_4, як директором ТОВ «МІТ МІКС», поточного керівництва діяльністю товариства. При цьому, вирішальний вплив на діяльність ТОВ «МІТ МІКС» має ОСОБА_7, що вказує на виконання ОСОБА_4 відповідних вказівок (доручень) ОСОБА_7 .
Як вбачається з матеріалів провадження та було зазначено вище, в рамках даного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.03.2023 по справі № 991/2102/23, 16.03.2023 детективами Національного антикорупційного бюро України проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 як посадової особи ТОВ «Міт Мікс», за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході обушку було виявлено та вилучено належний ОСОБА_4 мобільний телефон Samsung Galaxy A30, номер моделі SM-A305FN/DS, серійний номер НОМЕР_1, IMEI 1: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3 разом із сім карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар», що має індивідуальний номер НОМЕР_4 .
Як зазначено в протоколі обшуку від 16.03.2023, на вищевказаному мобільному телефоні у його пам`яті, зокрема в телефонній книзі наявні відомості щодо контактів із іншими особами, які мають значення для кримінального провадження, зокрема: ОСОБА_13, юрист ОСОБА_14, ОСОБА_15 та інші особи.
Крім того в електронному додатку «Viber» виявлене листування із ОСОБА_16, яка зазначена як «ОСОБА_19» із фотознімками аркушів договору та іншими документами, що пов`язані із постачанням продуктів харчування для Міністерства оборони України. При цьому, як зазначив детектив, наявні підстави вважати, що окремі фотографії із листування були видалені з пам`яті телефону, що вказує на необхідність проведення експертного дослідження цього мобільного телефону та надання його експертам для дослідження.
Отже у зв`язку з наведеним, з метою збереження відомостей досудового розслідування, проведення експертного дослідження мобільного телефону, віднайдення видалених файлів у пам`яті телефону та вивчення фізичних властивостей пам`яті мобільного телефону, детективом прийнято рішення про вилучення мобільного телефону ОСОБА_4 .
Таким чином, під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 були вилучені мобільний телефон Samsung Galaxy A30, номер моделі SM-A305FN/DS, серійний номер НОМЕР_1, IMEI 1: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3 разом із сім карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар», що має індивідуальний номер НОМЕР_4 .
Обшук проводився за присутності ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_17 .
У клопотанні прокурора ставиться питання про накладення арешту саме на мобільний телефон.
Таким чином як вбачається з наведеного, інформація, яка може знаходитися на виявленому та вилученому мобільному телефоні може становити інтерес для досудового розслідування в контексті розслідуваних обставин щодо укладення договорів із Міністерством оборони України на закупівлю послуги з організації харчування на 2022 і 2023 роки, для забезпечення харчування військовослужбовців Збройних Сил України в рамках кримінального провадження №52023000000000024.
Згідно постанови детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_18 від 16.03.2023 мобільний телефон Samsung Galaxy A30, номер моделі SM-A305FN/DS, серійний номер НОМЕР_1, IMEI 1: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
За таких обставин та із урахуванням застосування учасниками конспіративних заходів при вчиненні злочинних дій, що може бути встановлене під час проведення відповідного експертного дослідження з можливістю відновлення даних, на цьому етапі кримінального провадження наявні достатні підстави вважати, що існує можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя погоджується з тим, що є доцільним накладення арешту на вказане майно, з огляду на існування сукупності розумних підозр вважати, що інформація яка міститься на вказаному мобільному телефоні може бути використана як доказ під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.
На думку слідчого судді, досліджені під час судового розгляду матеріали свідчать про відповідність заявленого майна критеріям речового доказу, визначеним ст.98 КПК, так як воно містить інформацію та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вказані висновки узгоджуються з позицією колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, викладеною в ухвалах від 27.05.2021 у справі № 991/3172/21 та від 23.08.2022 у справі № 991/2776/22.
За наведених обставин на даний час є підстави для накладення арешту на вилучений в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 належний їй мобільний телефон.
До того ж, виявлене органом досудового розслідування листування в месенджерах на вказаному мобільному телефоні може мати безпосередній зв`язок із обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, що не може залишатися поза увагою.
З аналізу положень ч.ч.2,3 ст.170 КПК України вбачається, що майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене, арешт майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.
За наведених обставин не беруться до уваги доводи представника власника майна, викладені в запереченнях.
Частиною 11 ст.170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Крім того, слід враховувати, що відповідно до ч.3 ст.99 КПК України сторона кримінального провадження зобов`язана надати суду саме оригінал документа, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.
Наявна інформація на вказаному мобільному телефоні сама по собі та в сукупності з іншими речами і документами може мати суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки такий мобільний телефон належить посадовій особі ТОВ «Міт Мікс» ОСОБА_4, яка може мати відношення до проведення закупівлі продуктів харчування для військовослужбовців за завищеними цінами через мережу пов`язаних юридичних осіб. До того ж варті уваги обставини здійснення неодноразових переказів коштів в якості поворотної фінансової допомоги для пов`язаних (афілійованих) юридичних осіб.
Тож за наведеного, відомості, що містяться на зазначеному мобільному телефоні, за своїм змістом можуть бути використані як докази події кримінального правопорушення, а також для встановлення осіб, які його вчинили та їх співучасників та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування.
Матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Доказів будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, слідчому судді під час розгляду не надані.
Натомість, відмова у задоволенні клопотання про арешт майна може потягнути його безповоротну втрату, а також втрату відомостей, що містяться у вилученому мобільному телефоні. А відтак існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту щодо вказаного майна призведе до приховування, зміни, зникнення, втрати, знищення, перетворення цього майна та інформації в ньому.
На підставі наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено, що зазначене майно відповідно до положень ст.170 КПК України відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, відповідно до постанови детектива від 16.03.2023 визнане речовим доказом, може бути об`єктом експертного дослідження, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки відомості, що містяться в ньому, за своїм змістом можуть бути використані як докази події кримінального правопорушення, встановлення осіб, які його вчинили та їх співучасників, та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування даного кримінального правопорушення.
Врахувавши правову підставу для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, адже застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, забезпечення збереження речових доказів.
Керуючись статтями 9, 131, 132, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання держаного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №52023000000000024 від 18.01.2023, задовольнити.
Накласти арешт з метою збереження речових доказів на майно, вилучене 16.03.2023 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, встановивши заборону відчуження, розпорядження та користування вказаним майном будь-якими особами у будь-який спосіб, а саме на:
- мобільний телефон - Samsung Galaxy A30, номер моделі SM-A305FN/DS, серійний номер НОМЕР_1, IMEI 1: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3 .
Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1