Опис справи
НАБУ і САП підозрюють посадовця Міноборони та керівників низки пов’язаних приватних підприємств в розкраданні понад 733 млн грн та замаху на розтрату 788 млн грн під час закупівлі продуктів для ЗСУ.
За даними слідства, у 2022–2023 роках забезпечення армії їжею здійснювалось шляхом закупівлі так званих «комплектів продуктів». Для цього використовували затверджений каталог, що включав 409 найменувань. Проте лише близько 10% цього асортименту становили найбільш вживані продукти — овочі, крупи, м’ясо, вода. Решта — спеції, ягоди, желатин тощо — замовлялись рідко або не замовлялись зовсім.
Ціна комплекту формувалася як середнє арифметичне від вартості всіх товарів у каталозі. Це дозволяло постачальникам маніпулювати цінами, штучно завищуючи вартість масово закуповуваних товарів та занижуючи ціни на продукти, які фактично не постачалися (наприклад, сезонні фрукти взимку). Таким чином зовні ціна комплекту не змінювалася, однак у реальності окремі товари реалізовувались за значно завищеною вартістю.
В цій справі фігурують:
-
Богдан Хмельницький — ексначальник департаменту Міноборони із речового забезпечення ЗСУ;
-
Підприємиця Тетяна Глиняна, якій були підконтрольні компанії постачальники;
-
Керівниця ТОВ «ОК ЛЕНД ФУД» Лариса Швець;
-
Директор «АКТИВ КОМПАНІ» Валерій Мелеш;
-
Ексдиректор компанії «Преміум Компані» Микола Дешпетко.
Так, за версією слідства Хмельницький під час підписання договорів навмисно ігнорував аномалії в цінах. Своєю чергою Глиняна фактично контролювала компанії-постачальники — слідчими були зафіксовані її вказівки з регулювання цін, а також спроби перешкодити розслідуванню, зокрема намагання видалити відповідні переписки перед обшуками.
Микола Дешпетко ймовірно вів переговори з відповідним департаментом МО, узгоджував документацію, підписував договори та акти виконаних робіт, фактично координуючи дії обох компаній. Спочатку постачання здійснювалося через «Преміум Компані», а згодом – через «ОК ЛЕНД ФУД», документи якої також подавав Дешпетко. Формально компанії змінювались, однак інтереси залишались у руках одних і тих самих осіб.
На початковому етапі «ОК ЛЕНД ФУД» декларувала надзвичайно низькі ціни на окремі позиції, наприклад, малину та абрикоси по 10 грн/кг. Проте фактичне постачання цих товарів не здійснювалося або ж тривало не більше трьох днів. Натомість основна продукція – капуста, морква, картопля – поставлялась за завищеними цінами: капуста – 37 грн/кг (ринкова ціна: ~11 грн), картопля – 20 грн/кг (ринкова ціна: ~6 грн), та ін.
Водночас менш затребувані товари, як-от квасоля, декларувалися за заниженою ціною – 39 грн/кг при ринковій у 61 грн. Такі маніпуляції створювали ілюзію загальної відповідності ціни комплекту ринковим умовам, хоча насправді відбувалося систематичне завищення вартості основних продуктів.
Інша компанія – ТОВ «Актив Компані» – мала постачати комплекти за ціною 151 грн за одиницю. Проте розслідування встановило факти ймовірного невиконання частини послуг, а також включення до комплектів продукції з істотно завищеними цінами, куряче стегно – 120 грн/кг (ринкова ціна: ~91 грн), ті самі сумнозвісні яйця – 17 грн/шт. (ринкова: ~7,3 грн), соняшникова олія – 109 грн/л (ринкова: ~77 грн).
Сума збитків, завданих бюджету внаслідок діяльності цієї компанії, становить понад 536 млн грн. Кінцевим бенефіціаром коштів, за версією слідства, є ТОВ «Білоцерківська груп».
Окремий епізод справи стосується легалізації доходів. Компанія «ОК ЛЕНД ФУД» перерахувала 50 млн грн на рахунок «Преміум Компані», після чого ці кошти було виплачено Тетяні Глиняній у вигляді дивідендів. За інформацією прокуратури, ці виплати були безпідставними: згідно з фінансовою звітністю, у 4 кварталі 2022 року компанія отримала лише 3 млн грн надходжень. Таким чином, виплата 50 млн грн розглядається як спроба легалізації незаконних доходів.
Унаслідок таких махінацій дві компанії-постачальниці, підконтрольні одній власниці, упродовж серпня-грудня 2022 року отримали понад 733 млн грн незаконного прибутку. Частину цих коштів згодом вивели через механізми виплати дивідендів та надання фінансової допомоги пов’язаним компаніям. За даними слідства, ці кошти могли бути використані для придбання готелів у Хорватії та іншої закордонної нерухомості.
Дії фігурантів кваліфікують за ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України. Тетяна Глиняна знаходиться в розшуку оскільки з 2023 року перебуває закордоном.
