- Головуюча суддя (ВАКС): Задорожна Л.І.
Справа № 991/3231/23
Провадження № 1-кс/991/3252/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
учасників кримінального провадження:
з боку обвинувачення: прокурора - ОСОБА_3, старшого детектива - ОСОБА_4,
з боку захисту: захисників - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
підозрюваного - ОСОБА_8,
у відкритому судовому засіданні щодо клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000001782 від 24.07.2018, у якому ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, розглянувши клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення клопотання та закриття провадження, клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення клопотання про продовження строку досудового розслідування,
установив:
13.04.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 від 12.04.2023 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 42018000000001782 від 24.07.2018, у якому ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Клопотання погодив заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 .
ІІ. Позиції учасників провадження
Під час підготовчих дій у судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про повернення клопотання та закриття провадження. Зазначив, що 12.04.2023, за результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду було винесено ухвалу про відмову у його задоволенні. Цього ж дня стороні захисту було вручено ідентичне клопотання про продовження строку досудового розслідування. Водночас, згідно приписів ч.7 ст. 295-1 КПК України, у разі відмови слідчим суддею у продовженні строку досудового розслідування прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, зобов`язаний протягом п`яти днів здійснити одну з дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України. До вказаних дій не належить повторна подача аналогічного за змістом клопотання про продовження строків досудового розслідування.
Тому, враховуючи положення ч. 2 ст. 295-1 КПК України, той факт, що слідчим суддею Вищого антикорупційного суду вже розглядалося клопотання про продовження строків досудового розслідування і було відмовлено в його задоволенні, просить повернути клопотання детективу НАБ України ОСОБА_11, а судове провадження закрити.
Адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав позицію адвоката ОСОБА_5 та одночасно з цим заявив клопотання про повернення клопотання про продовження строку досудового розслідування детективу на підставі ч.2 ст. 295-1 КПК України, з огляду на таке:
- аналогічне клопотання вже було розглянуто і за результатами його розгляду було прийняте рішення про відмову у продовженні строку досудового розслідування. Вказане рішення є чинним та не скасованим;
- повторний розгляд клопотання суперечить принципу верховенства права, оскільки слідство у такий спосіб намагається фактично домогтися прийняття іншого рішення з того самого питання та з тих самих підстав;
- суперечить принципу законності - ч.2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- порушується принцип доступу до правосуддя та обов`язковість судових рішень, оскільки ухвала суду, що набрала законної сили, є обов`язковою і підлягає безумовному виконанню.
Додав, що формальні зміни, внесені до клопотання від 12.04.2023, не змінюють його суть та не вказують на жодну нову обставину, яка б не була оціненою та врахованою при прийнятті рішення у справі з цього ж питання.
На підтвердження своєї позиції стороною захисту надано копію ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_12 від 12.04.2023 (справа №991/2957/23, провадження 1-кс/991/2981/23).
Адвокат ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_8 підтримали клопотання адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 заперечила щодо задоволення клопотань сторони захисту. Зазначила, що єдиною підставою для повернення клопотання про продовження строку досудового розслідування є недодержання формальних вимог щодо форми клопотання і доданих до нього матеріалів, про що зазначено в ч. 2 ст. 295-1 КПК України. Вказані вимоги стороною обвинувачення дотримані, а тому відсутні підстави для повернення такого клопотання. Щодо виконання вимог ч. 7 ст. 295-1 КПК України зазначила, що положеннями вказаної норми не передбачено можливість повернення клопотання у зв`язку із невчиненням прокурором однієї із дій, що визначені вказаною нормою. Окрім того, невчинення прокурором однієї із дій, що передбачені ч.7 ст.295-1 КПК України, не є предметом розгляду даного клопотання. Додала, що повторне звернення з клопотанням про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження пов`язано із тим, що вказаний строк триває до 19.04.2023 включно, та до настання цієї дати сторона обвинувачення жодним чином не обмежена у повторному зверненні до слідчого судді з клопотанням про продовження строків досудового розслідування
Старший детектив Національного бюро ОСОБА_4 у задоволенні клопотань сторони захисту про повернення клопотання та закриття провадження просив відмовити, оскільки вимоги, передбачені положеннями ч.2 ст. 295-1 КПК України, стороною обвинувачення дотримані.
ІІІ. При вирішенні питання про наявність підстав для повернення клопотання детективу та закриття провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Встановлені факти та обставини, які мають значення для розгляду цих клопотань:
- ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.04.2023 відмовлено в задоволенні клопотання детектива НАБ України ОСОБА_9 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001782 від 24.07.2018;
- 13.04.2023 до суду подано клопотання про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001782; при цьому, в тексті клопотання не зазначено, що слідчим суддею вже вирішувалось клопотання, в задоволенні якого було відмовлено;
- текст клопотання від 04.04.2023 та від 12.04.2023 містить тотожний перелік процесуальних дій, проведення або завершення яких потребує додаткового часу;
- текст клопотання від 12.04.2023 доповнено пунктами, які стосуються необхідності проведення огляду документів, отриманих в НАК «Нафтогаз України» 07.04.2023 в порядку тимчасового доступу, у тому числі в електронному вигляді, розміром 35,2 Gb та 2,05 Gb, здійснення їх перекладу та проведення тимчасового доступу до оригіналів документів, які раніше було отримано в копіях;
- на час цього розгляду повний текст ухвали за наслідками розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування не проголошено.
За змістом ст.295-1 КПК України слідчий суддя відмовляє в задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, якщо:
1) клопотання протиправне та необгрунтоване;
2) слідчий не доведе, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об`єктивних причин;
3) слідчий не доведе, що додатковий строк необхідний для проведення чи завершення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об`єктивних причин;
4) якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення;
5) якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення.
Отже, у випадку встановлення хоча б однієї із перерахованих вище підстав, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування. При цьому необхідно зауважити, що конструкція цієї статті не містить формулювань, які б наділяли слідчого суддю правом продовжити строк чи відмовити у його продовженні, а так само формулювань, які б надавали можливість ухвалити інші рішення, ніж ті, які передбачені ч.4 та ч.5 ст.295-1 КПК України.
Перед слідчим суддею у цій справі постала необхідність вирішення ряду питань пов`язаних з тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.04.2023 вже було відмовлено в продовженні строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001782, а саме:
- чи є підстави для повернення клопотання детективу?
- чи є підстави для закриття провадження?
- чи має розглядатись клопотання по суті?
1. Абзацом 5 ч.2 ст.295-1 КПК України визначено, що слідчий суддя, встановивши, що клопотання про продовження строку досудового розслідування подано без додержання вимог цієї статті, повертає його прокурору, слідчому, про що постановляє ухвалу.
Вимогами абзацу 2 ч.2 ст.295-1 КПК України передбачено, що у клопотанні про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру зазначаються:
1) прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного;
2) найменування (номер) кримінального провадження;
3) суть повідомленої підозри і правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, у вчиненні якого підозрюється особа;
4) посилання на докази, якими обґрунтовується підозра;
5) процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу;
6) значення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду;
7) строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій;
8) обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання. При цьому слідчий, прокурор зобов`язані зазначити у відповідному клопотанні найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування.
Дослідивши зміст клопотання старшого детектива Національного бюро ОСОБА_9 від 12.04.2023 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000001782 від 24.07.2018, у якому ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що зміст клопотання відповідає вимогам, які визначені п.п.1-8 абзацу 2 ч.2 ст.295-1 КПК України. Зокрема, в клопотанні зазначені: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного; номер кримінального провадження; короткий виклад обставин вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подано клопотання, та правова кваліфікація із зазначенням статті і частини статті закону України про кримінальну відповідальність (а.с.1-17 т.1); посилання на докази, якими обґрунтовується підозра (а.с.18-24 т.1); процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу (а.с.25 т.1); значення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду (а.с.25-26 т.1); строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій (а.с.26 т.1); обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше (а.с.27 т.1). Клопотання підписане детективом та погоджено прокурором.
Крім того, до клопотання додані в копіях матеріали, якими старший детектив обґрунтовує доводи клопотання. Також додано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, сформований 12.04.2023, та зазначено найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування - не менше шести місяців з дня повідомлення про підозру.
Щодо посилання сторони захисту на не виконання прокурором вимог положень ч. 7 ст. 295-1 КПК України, а саме не здійснення ним однієї з дій, передбачених частиною другою статті 283 КПК України, та повторне звернення з клопотанням про продовження строку досудового розслідування до слідчого судді, то вказані обставини не стосуються недоліків клопотання, а тому, на думку слідчого судді, не можуть слугувати підставами для повернення клопотання.
На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що підстави для повернення клопотання від 12.04.2023 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001782 відсутні, оскільки було додержано вимог ст.295-1 КПК України.
2. Як вже було зазначено раніше в цій ухвалі, абз.5 ч.2 ст.295-1 КПК України передбачає випадок, коли слідчий суддя повертає клопотання про продовження строку досудового розслідування.
Слідчий суддя приходить до висновку, що закриття судового провадження, як про те просить у своєму клопотанні адвокат ОСОБА_5, можливе у випадку, коли під час розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування буде встановлено, що таке клопотання підлягало поверненню як таке, що не відповідає вимогам ст.295-1 КПК України. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 569/17036/18.
Оскільки розгляд клопотання не розпочинався, підстав для його повернення не встановлено, про що йшла мова вище, то можливість закрити провадження з розгляду цього клопотання відсутня.
3. Частиною першою статті 26 КПК України визначено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
У розумінні практики ЄСПЛ сторона, яка бере участь в судовому розгляді, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить окремого положення, яке визначає випадки та наслідки зловживання процесуальними правами. Водночас, як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Верховний Суд, заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства (ухвала від 07.02.2022 у справі № 266/108/22, від 07.11.2022 у справі № 757/9655/22-к,).
Отже, відсутність визначеного законом переліку зловживань процесуальними правами учасників кримінального провадження не означає, що такі зловживання не можуть бути встановлені судом або слідчим суддею під час здійснення правосуддя, а особи, які їх вчиняють, не понесуть негативних наслідків своєї поведінки.
Законодавець чітко передбачив правила поведінки сторін у кримінальному провадженні на звернення з клопотаннями, участь в їх розгляді, участь в дослідженні доказів та доведенні їх переконливості. Тобто учасники кримінального процесу мають діяти відповідно до загальних положень такого розгляду, а не зловживати своїми правами. З урахуванням завдань кримінального провадження та з огляду на визначені процесуальним законом повноваження, суд, слідчий суддя може визнати зловживанням процесуальними правами будь-які дії, які мають відповідну спрямованість.
Серед найпоширеніших видів зловживань учасниками кримінального провадження своїми процесуальними правами є дії, що полягають у поданні клопотання, скарги для вирішення питання, яке вже вирішено судом або слідчим суддею, за відсутності для цього підстав або нових обставин чи доказів.
Із наданих сторонами кримінального провадження пояснень та доказів вбачається, що старший детектив Національного бюро ОСОБА_9, будучи достеменно обізнаним про існування ухвали слідчого судді від 12.04.2023 про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування у справі № 991/2957/23 (провадження 1-кс/991/2981/23), оскільки безпосередньо брав участь у розгляді цього клопотання, того ж дня склав повторне клопотання про продовження строку досудового розслідування, з яким 13.04.2023 звернувся до слідчого судді.
Ухвала слідчого судді від 12.04.2023 набрала законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Частина сьома ст.295-1 КК України встановлює, що у разі відмови слідчим суддею у продовженні строку досудового розслідування прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час цього досудового розслідування, зобов`язаний протягом п`яти днів здійснити одну з дій, передбачених частиною другою статті 283 КПК.
Отже, у прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001782, після постановлення ухвали від 12.04.2023 про відмову у продовженні строку досудового розслідування, виник обов`язок вчинити одну з дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутись до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутись до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Необхідно зауважити, що ст.295-1 КПК України, яка визначає порядок продовження строку досудового розслідування слідчим суддею, не наділяє детектива чи прокурора правом повторного звернення з клопотанням про продовження строку досудового розслідування після відмови слідчого судді у його продовженні, навіть у випадку, якщо сам строк досудового розслідування не закінчився. На відміну від інших норм КПК України, які передбачають можливість повторного звернення до слідчого судді у випадку відмови в задоволенні клопотання (наприклад, ч.4 ст.190, ч.5 ст.248, ч.3 ст.297-4 КПК України), ця стаття такого права та умов його здійснення не передбачає. Також, важливим є те, що станом на 04.04.2023, коли до слідчого судді було подане клопотання про продовження строку досудового розслідування, детектив за погодженням з прокурором вважали, що досудове розслідування злочину неможливо закінчити в строк, визначений ч.3 ст.219 КПК України, внаслідок складності провадження.
Оскільки питання продовження строку досудового розслідування є важливим в світлі досягнення завдань кримінального провадження, серед яких також є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, сторона обвинувачення у випадку, коли досудове розслідування неможливо закінчити у строк, визначений КПК України, звертаючись з клопотанням про продовження такого строку, має усвідомлювати наслідки відмови у задоволенні такого клопотання. Саме тому, на думку слідчого судді, законом передбачено випадок повернення такого клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 295 КПК України, слідчий суддя продовжує строк досудового розслідування або відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку у випадку встановлення хоча б однієї з підстав, про які йшла мова вище. Постановлення ухвали про закриття провадження або про залишення без розгляду поданого клопотання Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість продовження розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування, оскільки клопотання по суті вже було вирішено ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.04.2023, тобто це питання вже було предметом судового контролю; КПК України не передбачає права повторного звернення з клопотанням про продовження строку досудового розслідування, навпаки, відмова у продовженні такого строку покладає на прокурора обов`язок вчинити одну з дій, серед яких відсутня дія щодо звернення з повторним клопотанням; детектив за погодженням з прокурором, повторно звертаючись з клопотанням, не зазначив про наявність ухвали про відмову у задоволенні такого клопотання, свідомо приховавши таку інформацію, що свідчить про намагання отримати ще одне рішення слідчого судді щодо питання продовження строку досудового розслідування; подальший розгляд клопотання суперечитиме засадам законності, диспозитивності та змагальності сторін, призведе до зайвих затрат часу та засобів, тому таке клопотання необхідно залишити без розгляду. Крім того, на думку слідчого судді, такі дії сторони обвинувачення свідчать про неповагу до кінцевого судового рішення та намагання отримати інакше, відмінне рішення з того самого питання, у спосіб, який не передбачений КПК України.
Не зайвим буде нагадати положення ст. 19 Конституції України, яким визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом з тим, у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК України. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК України, які його гарантують, з огляду на положення ч. 6 ст. 9 КПК України, яка встановлює, що у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України» (правовий висновок, викладений Судовою палатою у кримінальних справах Верховного Суду України у постанові від 12.10.2017 у справі № 757/49263/15-к та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі № 243/6674/17-к).
На підставі наведеного, керуючись статтями ст. 295-1, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Відмовити в задоволенні клопотань захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .
Залишити без розгляду клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000001782 від 24.07.2018, у якому ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1