- Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
Справа № 991/3141/23
Провадження 1-кс/991/3165/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, підозрюваного ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6, про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_6, та клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6, поданих у кримінальному провадженні № 62019000000001257 від 08.08.2019 р.,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання детектива (далі - Клопотання) в якому детектив просить продовжити строк тримання під вартою, застосований ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.01.2023 відносно підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 62019000000001257 від 08.08.2019 р. (далі - Кримінальне провадження), на 60 днів.
Клопотання мотивовано тим, що
1) ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України; ч. 3 ст. 369 КК України.
2) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України, є тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
3) продовжують існувати ризики, передбачені п.1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України;
4) застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків;
5) застава у розмірі 40 260 000, визначений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.01.2023, яка залишена у силі ухвалою Апеляційною палатою ВАКС, гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, не є завідомо непомірною для нього;
6) обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є необхідність у проведенні ряду слідчих та процесуальних дій, у зв`язку з чим ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.02.2023 р. продовжено строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні до 6 місяців, тобто до 21.06.2023 р.
Крім того, До Вищого антикорупційного суду надійшло вищезазначене клопотання захисника (далі - Клопотання 2), у якому адвокат просить змінити запобіжний захід, застосований на підставі ухвали ВАКС від 04.01.2023 відносно ОСОБА_6 у вигляді застави у розмірі 40 260 000 грн на домашній арешт із забороною останньому залишати житло у нічний період доби. Клопотання мотивовано тим, що підозра є необґрунтованою, надані стороною обвинувачення докази на підтвердження викладених у повідомленні про підозру обставин вчинення кримінального правопорушення є недостовірними, зокрема наявні у матеріалах досудового розслідування висновки експертів, які стосуються визначення матеріальної шкоди ПАТ «Укрінбанк» в сумі 112 339 000 грн., що підтверджується довідкою спеціаліста ОСОБА_8 від 06.12.2021, факт заборгованості ТОВ «Укрполіскорм» перед банком є недоведеним, зі свого боку зобов`язання за кредитними договорами виконані належним чином, факт правонаступництва ПАТ «Укрінком» за ПАТ «Укрінбанк» спростовано постановою ВП ВС у справі № 925/698/16. Зазначив, що саме поручитель за кредитним договором ОСОБА_9 вжив заходів, спрямованих на позбавлення можливості ТОВ «Укрполіскорм» розрахуватися за кредитними зобов`язаннями перед ПАТ «Укрінбанк».
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити Клопотання із викладених у ньому підстав. У задоволенні Клопотання 2 просив відмовити.
У судовому засіданні захисники підозрюваного - адвокати ОСОБА_4, ОСОБА_5, заперечували проти доводів Клопотання, просили відмовити у задоволенні Клопотання. Підтримали доводи Клопотання 2, просили його задовольнити в повному обсязі.
Підозрюваний позицію захисників підтримав в повному обсязі.
Слідчий суддя, дослідивши подані сторонами клопотання, додані до них матеріали, заслухавши доводи сторін Кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
21.12.2022 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.4 ст.358, ч.3 ст.369 КК України (далі - Повідомлення про підозру).
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.01.2023 у справі № 991/6656/22 відносно підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 21.02.2023 включно, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 40 260 000 грн. та покладенням додаткових процесуальних обов`язків. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17.01.2023 вищевказану ухвалу залишено без змін.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.02.2023 р. продовжено строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні до 6 місяців, тобто до 21.06.2023 р.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21.02.2023 у справі № 991/1329/23 продовжено підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 21.04.2023 із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 40 260 000 грн. та покладенням додаткових процесуальних обов`язків. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08.03.2023 вищевказану ухвалу залишено без змін.
Колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя дійшов правильних висновків щодо: (1) наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень; (2) продовження існування ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду, впливу на свідків та підозрюваних у Кримінальному провадженні; (3) того, що інший більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти встановленим ризикам; (4) того, що застава в сумі 40 260 000 грн. зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не є завідомо непомірною.
12 квітня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 369 КК України.
Згідно з положеннями статті 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, подається до Вищого антикорупційного суду прокурором, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України).
В свою чергу, правила, передбачені для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, врегульовані параграфом 1 Глави 18 Розділу ІІ, зокрема, ст.ст. 176-178, 184-198 КПК України.
Так, згідно ч.ч. 1-2 статті 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
З огляду на вищезазначені положень закону, слідчому судді під час вирішення Клопотання з метою визначення чи є законні підстави для продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6, необхідно в межах доводів відповідного Клопотання встановити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та обґрунтованість такої підозри; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, їх обґрунтованість, а також наявність/відсутність обставин, які свідчать про те, що заявлені стороною обвинувачення та наведені в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою/продовження строку дії цього запобіжного заходу ризики наразі не зменшилися та продовжують існувати, або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.
ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 імовірно є учасниками організованої групи, які діяли як співорганізатори вчинення кримінальних правопорушень, брали участь у її створенні, розподілили ролі, керували підготовкою і вчиненням кримінальних правопорушень, забезпечували фінансування та організовували приховування її кримінально-протиправної діяльності.
Так, учасники організованої групи ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 реалізували спільно розроблений єдиний злочинний план, організувавши вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які за пособництва ОСОБА_16 та ОСОБА_15, зловживаючи своїм службовим становищем вчинили дії спрямовані на заволодіння чужим майно - правом вимоги за кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 та кредитним договором № 4706 від 16.09.2010, укладеними між ПАТ «Укрінбанк» та ТОВ «Укрполіскорм», зобов`язання щодо яких забезпечені іпотечними договорами та договорами поруки (далі - Право вимоги), на користь учасників організованої групи, шляхом реалізації Прав вимоги за заниженою ціною, заподіявши майнової шкоди ПАТ «Укрінбанк» в особливо великому розмірі в загальній сумі 112 339 000 грн.
Кредитні кошти, отримані ТОВ «Укрполіскорм» на підставі вказаних кредитних договорів, в основному використовувались для поповнення оборотних коштів та фінансування будівництва, а саме багатоквартирних житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Горького та П. Чубинського в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, замовниками якого були ТОВ «Укрполіскорм», ТОВ «Софія Буд Груп», а генеральними підрядниками - ТОВ «Вектор XXI», ТОВ «Будсолюшинз», ТОВ «Солюшинз Буд».
При цьому, зазначені товариства перебували під контролем ОСОБА_6, останній був їх фактичним власником та мав вплив на прийняття вирішальних рішень у здійсненні господарської діяльності відповідних компаній, у т. ч. ТОВ «Укрполіскорм» (позичальник за кредитними договорами). ОСОБА_10 була його помічником (як народного депутата України 8 скликання), керівником, головним бухгалтером зазначеного товариства, ОСОБА_11 займав посаду начальника відділення управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України (далі - ГСУ СБУ), був старшим слідчої групи у кримінальних провадженнях № 22018000000000024 та 22018000000000303, ОСОБА_12 займав посаду начальника Управління менеджменту активів АРМА, ОСОБА_13 - директора ДП «Сетам», ОСОБА_14 - працівник ДП «Сетам», ОСОБА_15 та ОСОБА_16 - оцінювачі.
Кредитні зобов`язання до граничного терміну в повному обсязі погашені не були, а ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було організовано схему щодо накладення арешту на право вимоги, передання його в управління АРМА, незаконної реалізації через АРМА та ДП «Сетам» права вимоги за заниженою ціною на користь підконтрольної особи з метою скасування та припинення обтяжень у вигляді поруки ряду осіб (у т. ч. ОСОБА_6 ) та іпотеки на земельні ділянки і збудовані (або ті, що перебували в процесі будівництва) багатоквартирні будинки без сплати боргу.
При цьому, ОСОБА_6 повинен був забезпечувати фінансування кримінально-протиправної діяльності інших співучасників, шляхом надання вказівок ОСОБА_10 по розпорядженню його грошовими коштами.
Так, ОСОБА_10 мала: (1) підшукати суб`єкт оціночної діяльності, який здійснив би оцінку прав вимоги за заниженою ціною, що дозволило б службовим особам ДП «Сетам» провести електронні торги та обрати наперед визначеного переможця вказаних торгів; (2) надавати суб`єктам оцінювання та іншим співучасникам необхідні документи та відомості; (3) підшукати бенефіціарного власника та директора для юридичної особи (фінансової установи), яка придбає права вимоги у переможця електронних торгів організованих ДП «Сетам», а також (4) за вказівками ОСОБА_6 забезпечувати фінансування кримінально протиправної діяльності організованої групи задля досягнення мети її діяльності.
Задля досягнення зазначеної мети було залучено ОСОБА_11, який обіймав посаду начальника відділення управління досудового розслідування ГСУ СБУ, та який відповідно до розробленого єдиного злочинного плану мав, використовуючи свої службові повноваження та ділові зв`язки, виконати такі дії: (1) як керівник органу досудового розслідування та слідчий у кримінальних провадженнях № 22018000000000024 від 18.01.2018 та № 22018000000000303 від 08.10.2018 - забезпечити вилучення документів щодо права вимоги з метою накладення арешту на них та в подальшу передачу в управління АРМА з метою подальшого їх продажу за заниженою ціною; (2) залучити службову особу АРМА, яка, в свою чергу повинна була б забезпечити передачу прав вимоги на електронні торги до ДП «Сетам»; (3) залучити службову особу ДП «Сетам», яка повинна забезпечити проведення електронних торгів в ДП «Сетам» щодо реалізації прав вимоги за заниженою ціною та забезпечити визначення наперед обраного учасника вказаних торгів; (4) підшукати та залучити юридичних осіб для участі в електронних торгах ДП «Сетам» щодо реалізації прав вимоги, одна з яких мала стати переможцем вказаних торгів та покупцем прав вимоги за заниженою ціною; (5) підшукати та залучити іншу юридичну особу (фінансову установу), яка б придбала права вимоги у переможця електронних торгів та за участі ОСОБА_6 та ОСОБА_10 забезпечити повний контроль над вказаною юридичною особою; (6) забезпечити зняття арешту з прав вимоги з метою скасування або припинення обтяжень, застосованих іпотечними договорами та договорами поруки.
На виконання спільного плану співорганізаторів, ОСОБА_11 зокрема: (1) було подане клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів до оригіналів кредитних договорів до ПАТ «Укрінком» у межах кримінального провадження № 2201800000000024, яке було задоволено слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва; (2) у межах кримінального провадження № 22018000000000303 підготовлено та складено клопотання про накладення арешту на право вимоги, яке було задоволено ухвалою слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва; (3) було подано клопотання про передачу арештованих прав вимоги в порядку та на умовах статей 19, 21 Закону в управління АРМА, що також було задоволено ухвалою від 10.12.2018; при цьому, в обґрунтування зазначених клопотань вказувалося про неправомірні дії ПАТ «Укрінком», хоча вони були заявниками у цьому кримінальному провадженні; (4) залучено ТОВ «ФК Горизонт» (в подальшому - переможця торгів), керівником якого був ОСОБА_17, який в свою чергу за вказівками ОСОБА_11 підшукав фінансову компанію ТОВ «Фрі Мані», яку було придбано за 9 500 доларів за рахунок коштів, переданих ОСОБА_10 ; (5) здійснювалися дії, спрямовані на скасування обтяжень речового права після задоволення відповідного клопотання ТОВ «ФК Горизонт».
За результатами таких дій співучасників стало можливим, що переможцем електронних торгів за лотом № 347004 щодо реалізації прав вимоги за стартовою ціною 16 500 000 грн став ТОВ «ФК Горизонт». Надалі, набуття права вимоги підконтрольним ТОВ «ФК Горизонт» надало можливості співучасникам укласти ряд додаткових угод до договорів поруки про припинення зобов`язання поручителів перед новим кредитором - ТОВ «ФК «Горизонт», звернутися до нотаріуса та державного реєстратора щодо скасування заборони та припинення іпотеки за іпотечними договорами. А в подальшому, ТОВ «ФК Горизонт» за договором купівлі-продажу від 18.06.2019 продав ТОВ «Фрі Мані» права вимоги за ціною 16 500 000 грн, що включали в собі лише права вимоги за кредитними договорами від 16.09.2010 № 4706 та від 27.08.2012 № 4804 без договорів іпотеки і поруки. При цьому, для заміни кредитора у господарській справі № 911/1418/17 про банкрутство ТОВ «Укрполіскорм» було подано відповідне клопотання, яке задоволено, та уможливило замінити кредитора з ПАТ «Укрінком» на ТОВ «Фрі Мані» як правонаступника, що наділило останнього правом пред`явити вимоги до ТОВ «Укрполіскорм», забезпечені іпотекою майна банкрута, які підлягають погашенню за рахунок такої іпотеки в позачерговому порядку.
Таким чином, ОСОБА_6, діючи умисно, утворивши організовану групу та діючи в ній як співорганізатор, забезпечуючи фінансування кримінально протиправної діяльності вказаної організованої групи, реалізував спільно розроблений з її учасниками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 єдиний злочинний план, організувавши вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які за пособництва ОСОБА_16 та ОСОБА_15, зловживаючи своїм службовим становищем вчинили дії спрямовані на заволодіння чужим майном Правом вимоги на користь учасників організованої групи, шляхом реалізації Прав вимоги за заниженою ціною, заподіявши майнової шкоди ПАТ «Укрінбанк» в особливо великому розмірі в загальній сумі 112 339 000 грн.
Крім того, ОСОБА_6, діючи у складі організованої групи разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11, в період з 26.03.2019 по 02.05.2019, організував вчинення ОСОБА_15 та ОСОБА_16 підроблення офіційного документу, який видається та посвідчується підприємством (суб`єктом оціночної діяльності), а саме: Висновку про вартість ТОВ «Експертно-технічний центр «СТАТУС» із завідомо неправдивими відомостями щодо ринкової вартості Прав вимоги 16 500 000 грн станом на 22.04.2019.
Разом з тим, ОСОБА_6, діючи у складі організованої групи разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в період з 2 травня 2019 року по 3 травня 2019 року, організував використання завідомо підробленого офіційного документа, який видається та посвідчується підприємством (суб`єктом оціночної діяльності), а саме: Висновку про вартість ТОВ «Експертно-технічний центр «СТАТУС» із завідомо неправдивими відомостями щодо ринкової вартості Прав вимоги 16 500 000 грн станом на 22.04.2019 - шляхом надсилання його до ДП «СЕТАМ».
Крім цього, ОСОБА_6, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_11, в період з 21.08.2018 по 06.06.2019, через ОСОБА_10 неодноразово надавав неправомірну вигоду ОСОБА_11 в загальній сумі 32 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становило 880 623 грн, за вчинення ОСОБА_11 дій з використанням свого службового становища, що полягало у використанні повноважень слідчого у кримінальному провадженні № 22018000000000303 від 08.10.2018 спрямовані на забезпечення накладення арешту на Права вимоги, забезпечення їх передачі до управління АРМА, та забезпечення зняття арешту на них з метою скасування або припинення обтяжень визначених іпотечними договорами та договорами поруки Прав вимоги, а також з метою подальшого їх продажу на підконтрольну ОСОБА_6 та ОСОБА_10 юридичну особу (фінансову установу).
Крім того, ОСОБА_6, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_11, в період з 05.07.2019 по 06.08.2019, через ОСОБА_10 повторно надав неправомірну вигоду ОСОБА_11 у вигляді нерухомого майна - нежитлового приміщення АДРЕСА_1, вартістю 510 000 грн (згідно договору купівлі-продажу майнових прав № 162-нжп184 від 05.07.2019), за вчинені ОСОБА_11 дії з використанням свого службового становища, що полягало у використанні повноважень слідчого у кримінальному провадженні № 22018000000000303 від 08.10.2018 спрямовані на забезпечення накладення арешту на Права вимоги, забезпечення їх передачі до управління АРМА, та забезпечення зняття арешту на них з метою скасування або припинення обтяжень визначених іпотечними договорами та договорами поруки Прав вимоги, а також з метою подальшого їх продажу на підконтрольну ОСОБА_6 та ОСОБА_10 юридичну особу (фінансову установу).
За вищевикладених обставин ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні наступних кримінальних правопорушень:
-ч. 5 статті 191 КК - заволодіння майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах та організованою групою;
-ч. 3 статті 27, ч. 3 статті 28 - ч. 3 статті 358 КК - організація підроблення офіційного документу, який видається чи посвідчується підприємством, який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем або іншою особою, вчинене організованою групою;
-ч.3 статті 27, ч. 3 статті 28 - ч. 4 статті 358 КК - організація використання завідомо підробленого офіційного документа, вчинене організованою групою;
-ч.3 статті 369 КК - надання неправомірної вигоди службові особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення такою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду та в інтересах третьої особи дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Отже, ОСОБА_6 підозрюється, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину (ч. 5 ст. 191 КК України), тяжкого корупційного злочину (ч. 3 ст. 369 КК України).
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Згідно з доводами, викладеними у Клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, наявними у матеріалах Клопотання копіями наступних документів:
-листом Апарату ВРУ від 14.09.2022 №20/13-2022/154672 разом з додатком, про те, що ОСОБА_10 була помічником народного депутата України восьмого скликання ОСОБА_6 ;
-кредитними договорами № 4706, №4804 з додатковими угодами, іпотечним договором та договорами поруки до них;4
- листом від 27.08.2022 вих. № 98/16 від ПАТ «УКР/ІН/КОМ» з додатками - розрахунком заборгованості ТОВ «Укрполіскорм» перед ПАТ «Укрінбанк», який виник на підставі кредитних договорів № 4706 від 16.09.2010 та № 4804 від 27.08.2012;
- протоколом огляду від 09.11.2022, складеного за результатом огляду інформації з ІС «Податковий блок», зокрема, щодо ТОВ «Укрполіскорм», згідно якої вбачається, що ОСОБА_10 була керівником ТОВ «Укрполіскорм» в період з 01.07.2014 по 13.09.2016;
- протоколом огляду речей та документів від 21.10.2022, договорами поворотної фінансової допомоги, копії видаткових касових ордерів, банківські виписки, якими встановлено, що ОСОБА_6 отримав готівкою та не повернув грошові кошти ТОВ «Укрполіскорм» в якості поворотної фінансової допомоги на загальну суму 18 225 850 грн, з яких 12 440 000 грн були кредитними коштами отримані на підставі кредитного договору № 4804 вiд 27.08.2012. Відповідно до видаткових касових ордерів, ОСОБА_10 видавала вказані грошові кошти, будучи головним бухгалтером та касиром ТОВ «Укрполіскорм»;
- деклараціями про готовність об`єктів до експлуатації (будівництво житлових багатоквартирних будинків у с. Софіївська Борщагівка), актами готовності об`єктів до експлуатації та іншими дозвільними документами, згідно яких вбачається, що ОСОБА_10 діяла від імені ТОВ «Укрполіскорм» як т.в.о директора даного товариства;
- показаннями, зафіксованими у протоколі допиту свідка ОСОБА_18 від 21.10.2022, який фактично здійснював технічний нагляд за веденням будівництва замовниками ТОВ «Укрполіскорм», ТОВ «Софія Буд Груп» та генеральними підрядниками ТОВ «Вектор ХХІ», ТОВ «Будсолюшинз», ТОВ «Солюшинз Буд», у відповідності до яких вбачається, що ОСОБА_18 підтвердив, що ОСОБА_10 була директором ТОВ «Укрполіскорм», була відповідальною за фінанси, ОСОБА_6 був головнішим на даному підприємстві, ОСОБА_10 була довіреною особою ОСОБА_6, фактично займалась керівництвом ТОВ «Софі Буд Груп», однак, усі ключові питання щодо ведення будівництва вирішував ОСОБА_6 безпосередньо або через ОСОБА_10 ;
- показаннями свідків ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, зафіксованих в протоколах їх допиту, згідно яких вбачається, що компанії ТОВ «Укрполіскорм», ТОВ «Вектор ХХІ», ТОВ «Будсолюшинз», займались будівництвом житлового комплексу «Софія Київська», ОСОБА_6 приймав ключові рішення у вказаних компаніях щодо будівництва даного житлового комплексу, зі свого боку, ОСОБА_10 була відповідальною за введення бухгалтерії ТОВ «Укрполіскорм», керував, здійснював вплив на всю господарську діяльність ТОВ «Вектор ХХІ» ОСОБА_6 безпосередньо або через ОСОБА_10, остання в основному керувала фінансовою частиною підприємства, була довіреною особою ОСОБА_6 ; в ТОВ «Софія Буд Груп» ОСОБА_6 приймав усі ключові рішення, а ОСОБА_10 виконувала функції на даному підприємстві щодо узгодження продажу нерухомості, ОСОБА_6 безпосередньо або через ОСОБА_10 розпоряджався грошовими коштами, які знаходились в офісі ТОВ «Софія Буд Груп»; при вирішенні проблем з реалізацією Прав вимоги ОСОБА_10 декілька разів згадувала, що є проблеми по банку і ці проблеми вирішують «кризис менеджери».
Вищевказані докази свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 був фактичним володільцем та безпосередньо чи через ОСОБА_10 здійснював вплив на підприємство-позичальника за кредитними договорами, іпотекодавців чи поручителів за цими договорами, зокрема, ТОВ «Укрполіскорм». Зі свого боку, ТОВ «Укрполіскорм» було замовником будівництва багатоквартирних будинків на земельних ділянках, переданих в іпотеку за цими кредитними договорами. Крім того, підозрюваний мав вирішальний вплив на підприємства, які виступали генеральними підрядниками та обслуговували збудовані багатоквартирні будинки - ТОВ «Вектор XXI», ТОВ «Будсолюшинз», ТОВ «Солюшинз Буд», ТОВ «ЖЕО «Софія Київська».
- ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.02.2019 у кримінальному провадженні № 22018000000000303,на підставі якої накладено арешт на Прав вимоги; ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.02.2019 у справі № 761/5783/19, якою визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі АРМА в управління Прав вимоги;
- протоколом № 79 від 15.04.2019 засідання тендерного комітету АРМА про визначення суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» переможцем конкурсу щодо проведення оцінки Прав вимоги;
-договором від 25.01.2019 № 352 між АРМА і ДП «СЕТАМ» про надання послуг з організації та проведення електронних торгів, яким затверджено Правила проведення електронних торгів арештованими активами, вказані Правила передбачають обов`язковість звіту про оцінку активу при проведенні їх реалізації через електронні торги;
-протоколом засідання тендерного комітету ДП «СЕТАМ» від 18.04.2019 № 448/1, яким визначено переможця конкурсу суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» щодо проведення оцінки Прав вимоги;
-договором від 19.04.2019 № 1237 укладеним між ДП «СЕТАМ» та ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» щодо надання послуг з оцінки Прав вимоги, яким передбачено, що за результатами наданих Послуг Виконавець передає Замовнику два примірники Звіту про оцінку майна щодо кожного об`єкта оцінки окремо, що є результатом наданих послуг за цим договором; висновком про вартість ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» щодо оцінки Прав вимоги станом на 22.04.2019 за ціною 16 500 000 грн. - він складений без звіту про оцінку, повинен бути складовою Звіту про оцінку;
-листом-відповіддю ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» №07/06-20 від 09.06.2020 про те, що вказаний суб`єкт оціночної діяльності не проводив оцінку Прав вимоги та не складав звіт про оцінку, Висновок про вартість щодо оцінки Прав вимоги станом на 22.04.2019 за ціною 16 500 000 грн., який повинен бути складовою Звіту про оцінку, не складався, нікому не надавався; висновком експерта СЕ-19-20/26869-ПЧ від 17.09.2020, згідно якого підписи від імені директора ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» ОСОБА_22 у висновку про вартість ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» щодо оцінки Прав вимоги, Договорі від 19.04.2019 № 1237 та в Листі-пропозиції від ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» до ДП «СЕТАМ» щодо проведення оцінки Прав вимоги, виконано не ОСОБА_22 ;
-протоколом електронних торгів від 20.05.2019 № 406894 про визначення переможця торгів Прав вимоги ТОВ «ФК Горизонт» на суму 16 500 000 грн.;
-договором купівлі продажу від 27.05.2019 укладеним між АРМА та ТОВ ФК «Горизонт» щодо продажу Прав вимоги за реєстровим номером № 901 за ціною 16 500 000 грн.;
-звітом про оцінку виконаним суб`єктом оціночної діяльності ТДВ «Гільдія оцінювачів України» та рецензією від Фонду державного майна України, згідно якого вартість Прав вимоги становить 128 839 000 грн.;
-висновком експерта № СЕ-19/111-21/32218-ЕК від 22.09.2021, яким підтверджується нанесення матеріальної шкоди (збитків) ПАТ «Український інноваційний банк» в сумі 112 339 000 грн. внаслідок реалізації Прав вимоги службовими особами АРМА та ДП «СЕТАМ»;
-рішенням Господарського суду м. Києва від 07.09.2021 у справі № 910/6358/21, згідно якого визнано недійними результати електронних торгів, проведених 20.05.2019 ДП «СЕТАМ» з продажу Прав вимоги, яке набрало законної сили;
-клопотаннями про скасування арешту майна за вх. № 56004 від 05.06.2019, № 57906 від 10.06.2019, № 57907 від 10.06.2019 від ТОВ «ФК Горизонт», заявами про залишення без розгляду клопотань, ухвалами слідчих суддів за результатом розгляду вказаних клопотань. Вказаними матеріалами кримінального провадження №22018000000000303 підтверджуються дії директора ТОВ «ФК Горизонт» ОСОБА_17 щодо скасування арешту Прав вимоги, клопотаннями про скасування арешту майна за вх. № 56068 від 05.06.2019 від ТОВ «ФК Горизонт» та ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду від 12.06.2019 про скасування арешту майна у КП 0303, що дозволило припинити обтяження по іпотечним договорам, які забезпечували кредитні договори визначені Правами вимоги;
-додатковими угодами до договорів поруки, а саме № 7 від 17.06.2019 до договору поруки № 3 з ПП «Грін-Грей» в особі ОСОБА_23, № 6 від 17.06.2019 до договору поруки № 3 з ОСОБА_9, № 6 від 17.06.2019 до договору поруки № 4 з ОСОБА_95, № 7 від 17.06.2019 до договору поруки від 27.08.2012 з ОСОБА_9, № 14 від 17.06.2019 до договору поруки № 7 від 21.11.2013 зі ОСОБА_6, № 7 від 17.06.2019 до договору поруки від 27.08.2012 зі ОСОБА_6, які були укладені з метою припинення зобов`язань без сплату боргу перед ПАТ «Укрінбанк»;
-листом від 18.06.2019 вих. № 01-10/180619-1 та № 01-10/180619-2 від ТОВ «ФК Горизонт» щодо зняття заборони та припинення іпотеки за іпотечними договорами, на підставі вказаних листів були зняті обтяження по іпотечними договорами, які забезпечували зобов`язання по кредитним договорам Прав вимоги;
-договором купівлі-продажу від 18.06.2019 за реєстровим № 1193 укладеним між ТОВ «ФК Горизонт» (продавець) та ТОВ «Фрі Мані» (покупець), а також Додатком № 1 до нього (специфікацією), щодо продажу Прав вимоги за ціною 16 500 000 грн;
-заявою про заміною учасника ТОВ «Фрі Мані» від 28.10.2019 у справі № 911/1418/17 Господарського суду Київської області про банкрутство ТОВ «Укрполіскорм» та ухвалою Господарського суду Київської області від 19.02.2020 у вказаній судовій справі, згідно якої замінено кредитора ТОВ «Укрполіскорм» з ПАТ «Українська інноваційна компанія» на правонаступника ТОВ «Фрі Мані»;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_25 від 26.11.2021, який дав показання, що він був лише формальним засновником ТОВ «Фрі Консалт», який був засновником ТОВ «Фрі Мані», підтвердив, що його призначення вказаним засновником забезпечила, зокрема, ОСОБА_10 ;
-протоколами огляду від 12.04.2021 та від 27.05.2022 матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій проведених відносно ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 42017000000002810 від 01.09.2017, якими підтверджено зв`язок між ОСОБА_10 та ОСОБА_17, а також те, що ОСОБА_10 передавала грошові кошти ОСОБА_17 на реалізацію Прав вимоги;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_26 від 16.06.2022, у відповідності до якого вбачається, що ОСОБА_26 своїми показаннями підтвердив, що він на замовлення ОСОБА_10 підшукував оцінювачів для проведення оцінки Прав вимоги, ОСОБА_10 йому повідомила, що оцінка Прав вимоги має бути 16,5 млн. грн., для проведення оцінки дала йому аванс від загальної суми 180 000 грн. готівкою, готовий документ щодо оцінки Прав вимоги завіз за вказівкою ОСОБА_10 до офісу за її місцем роботи;
-протоколами допиту свідка ОСОБА_17 від 08.12.2021 та від 26.07.2022, у відповідності до яких вбачається, що ОСОБА_17 своїми показаннями підтвердив, що він, будучи директором ТОВ «ФК Горизонт», діяв на замовлення від ОСОБА_11 і ОСОБА_10, допомагав у придбанні та нормальній діяльності ТОВ «Фрі Мані», брав участь у електронних торгах ДП «СЕТАМ» щодо реалізації Прав вимоги, укладав з АРМА договір купівлі-продажу Прав вимоги, подавав клопотання про скасування арешту майна після реалізації Прав вимоги, скасовував обтяження та припиняв договори іпотеки Прав вимоги, продавав Права вимоги на ТОВ «Фрі Мані», отримував від ОСОБА_10 грошові кошти на вказану діяльність;
-протоколом огляду від 03.02.2022, складеного за результатом огляду копії пам`яті мобільного телефону, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 у відповідності до якого вбачається, що остання вела активне листування зі ОСОБА_6 (збережений у переліку контактів як «ОСОБА_96»), ОСОБА_11 (збережений у переліку контактів як «кризис менеджер») та директором ТОВ «ФК Горизонт» (переможець торгів) ОСОБА_17 (збережений в контактах як « ОСОБА_27 ») щодо обставин накладання арешту на право вимоги за клопотанням слідчого ГСУ СБУ ОСОБА_11 до слідчого судді, передання до АРМА в управління права вимоги, оцінки, передання на реалізацію та реалізацію права вимоги на електронному майданчику ДП «Сетам» на користь заздалегідь визначеної компанії. Зокрема, в таких розмовах йшлося про: 1) повідомлення ОСОБА_11 про перешкоди у реалізації узгодженого співучасниками плану дій та обговорення можливих шляхів їх подолання (оскарження ПАТ «Укрінбанк» відмови ОСОБА_11 як слідчого у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні, пошук «виходів» на «апеляцію»), 2) узгодження ОСОБА_10 зустрічей ОСОБА_11 зі ОСОБА_6, 3) інформування ОСОБА_6 про результати зустрічей та спілкування самої ОСОБА_10 із ОСОБА_11, 4) імовірне обговорення розміру неправомірної вигоди за накладення арешту на право вимоги за клопотаннями ОСОБА_11 як слідчого (первинне, повторне після його скасування); 5) збір таких коштів ОСОБА_10 та зустрічі після цього з ОСОБА_11 ; 6) прохання ОСОБА_11 17.12.2017 про необхідність зустрітись із її «шефом», після чого вона надіслала повідомлення ОСОБА_6 про необхідність зателефонувати ОСОБА_11 ; (7) ОСОБА_10 зазначала, що за вказівкою «шефа» у разі необхідності ОСОБА_11 може спілкуватися з нею на час його відсутності. ОСОБА_10 у спілкуванні з ОСОБА_17 (збережений в контактах як « ОСОБА_27 ») також неодноразово посилалась на наявність у неї особи, якій необхідно звітувати, зокрема, про перебіг реалізації права вимоги на електронних торгах та укладення відповідного договору купівлі-продажу;
Так, матеріалами Клопотання підтверджено, що учасники листування підписані ОСОБА_10 у своєму телефоні під вигаданими іменами як «ОСОБА_96» ( НОМЕР_1 ) та «Кризис менеджер» ( НОМЕР_2 ), проте їх можна достовірно ідентифікувати - ними є ОСОБА_6 та ОСОБА_11 відповідно. Факт користування ОСОБА_11 номером телефону НОМЕР_2, який вказується у профілях відповідних абонентів, підтверджується відомостями Державної міграційної служби України. У листуванні зі ОСОБА_6 за 18.06.2019 ОСОБА_10 зазначає про день народження «кризиса» та необхідність його привітати в цей день, що узгоджується з датою народження ОСОБА_11 . Про те, що іменований ОСОБА_10 абонент «ОСОБА_96» з номером НОМЕР_1 є ОСОБА_6 свідчать такі обставини: 1) користувач цього номеру підписаний як « ОСОБА_28 » у свідка ОСОБА_9, який раніше був його помічником як народного депутата України; 2) абоненту з цим номером ОСОБА_10 24.10.2018 та 14.08.2019 надіслала зображення викликів як свідка ОСОБА_6, а 01.08.2019 - авіаквитки на ім`я ОСОБА_6 ; 3) 17.01.2019 ОСОБА_6 надіслав ОСОБА_10 зображення ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.11.2018 про арешт права вимоги у кримінальному провадженні № 22018000000000303; 4) 31.01.2019 ОСОБА_10 надіслала ОСОБА_6 номер телефону ОСОБА_11 ;
-протоколом огляду речей та документів від 07.02.2022, складеного за результатом огляду ноутбука, вилученого під час обшуку в ОСОБА_10, разом з додатками, згідно якого у вказаному ноутбуці виявлено звіти ОСОБА_10 щодо руху грошових коштів (прибуток, витрати), в тому силі витрати на «кризис менеджеров», що свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що відповідні витрати стосуються надання неправомірної вигоди ОСОБА_11 ;
-протоколом огляду від 13.01.2022, складеного за результатом огляду мобільного телефону, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_17, з додатками, отриманими відомостями підтверджується зв`язок між ОСОБА_17 та ОСОБА_11 та ОСОБА_10, зокрема, наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_11 скеровував ОСОБА_17 з приводу організаційних питань, що стосуються реалізації Прав вимоги, контактувати з ОСОБА_10 ;
- показаннями свідка ОСОБА_29, зафіксованими у протоколі допиту від 17.02.2023, згідно яких вбачається, що ОСОБА_29 працює бухгалтером на одному підприємстві з ОСОБА_10, яка є головним бухгалтером (ТОВ «ІБК Савітар»), та остання запропонувала у вересні 2020 року ОСОБА_29 стати формальним директором ТОВ «Фрі Мані» за оплату 7000 грн. в місяць, зазначивши, що це підприємство пусте, діяльності не веде, а ОСОБА_29 потрібно підписувати лише окремі документи, на що остання погодилася, та з вересня 2020 року по приблизно жовтень 2021 року ОСОБА_10 надавала їй грошові кошти щомісяця за те, щоб ОСОБА_29 була формальним директором ТОВ «Фрі Мані». Ніякої фінансово-господарської діяльності на ТОВ «Фрі Мані» ОСОБА_29 не вела, а лише підписувала окремі документи товариства за домовленістю з ОСОБА_10
- протоколом огляду від 17.11.2022 (копії пам`яті ноутбука вилученого в ОСОБА_10 ), відповідно до якого виявлено «чорнову бухгалтерію» про нерухоме майно, яке було предметом неправомірної вигоди для ОСОБА_11 від ОСОБА_6 та ОСОБА_10 та яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
- інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої право власності на нежитлове приміщення, яке було надане як неправомірна вигода ОСОБА_11 від ОСОБА_6 та ОСОБА_10 належить ОСОБА_30, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянці Вірменії;
- протоколом огляду від 11.11.2022 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якого виявлено договір купівлі-продажу майнових прав № 162-нжп184 від 05.07.2019 та акт приймання передачі від 05.07.2019, відповідно до якого майнові права на вказане нежитлове приміщення було продане ОСОБА_31 за ціною 510 000 грн ОСОБА_30 . Окрім цього, виявлено Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації та Дозвіл від ТОВ «Укрполіскорм» як замовника будівництва на продаж вищевказаного нежитлового приміщення, а також інших приміщень, майнові права на які нібито були придбані ОСОБА_32 згідно Договору купівлі-продажу майнових прав № 1-6/2016нжп від 02.06.2014;
- протоколом огляду від 18.11.2022 (відомостей ІТС «Податковий блок»), відповідно до якого ОСОБА_33 здавала в оренду нежитлове приміщення АДРЕСА_1, ОСОБА_34, який являється батьком дружини (тесть) ОСОБА_11 . Крім того, ОСОБА_33 являлась найманим працівником у ОСОБА_35 як фізичної особи-підприємця;
- протоколом огляду від 17.11.2022 (копії пам`яті мобільного телефону вилученого під час обшуку в ОСОБА_10 ), відповідно до якого виявлено листування з дружиною ОСОБА_11 - ОСОБА_36, згідно якого є підстави вважати, що остання вела господарську діяльність у приміщенні, яке формально належить ОСОБА_37 ;
- протоколом обшуку від 21.12.2022 за місцем проживання ОСОБА_11 та його дружини ОСОБА_38 за адресою: АДРЕСА_3, в ході якого вилучено документи, що стосуються нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2, в тому числі: Договір оренди нежитлового приміщення № 1 від 21.10.2019, акт приймання-передачі приміщення від 21.10.2019; робочий проект «Заклад громадського харчування «Хлібопіч» ЖК «Софія Київська» за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Павла Чубинського, 2 та інші документи;
- протоколом допиту свідка колишнього директора ТОВ «СофіяБудГруп» ОСОБА_21 від 21.11.2022, який дав показання щодо «чорнової бухгалтерії», яка була виявлена в ноутбуці ОСОБА_10 та підтвердив адресу вищевказаного нежитлового приміщення за яке не було здійснено оплату;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_39 від 02.02.2023, який дав показання, що він не придбавав нерухоме майно в ТОВ «Укрполіскорм» відповідно до Договору купівлі-продажу майнових прав № 1-6/2016нжп від 02.06.2014, а також не здійснював продаж ОСОБА_30 нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2, згідно договору купівлі-продажу майнових прав № 162-нжп184 від 05.07.2019 та акту приймання передачі від 05.07.2019 і вказаний договір з актом не підписував;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_40 від 31.01.2023 та протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.01.2023, відповідно до яких останній здійснював господарську діяльність в пекарні і у вказаний бізнес також інвестував ОСОБА_11 .
Сторона захисту, обґрунтовуючи недоведеність матеріальної шкоди у розмірі, про який стверджує сторона обвинувачення, посилалась на відсутність правонаступництва від Банку ПАТ «Укрінбанк» до ПАТ «Укрінком» з огляду на висновки постанови Великої Палати Верховного Суду (далі - ВП ВС) від 10.12.2019 у справі № 925/698/16 (пункти 175-236 рішення). З них випливає, що хоча ПАТ «Укрінком» і не набув прав вимоги ПАТ «Укрінбанк» щодо виданих останнім кредитів та в результаті укладених договорів іпотеки та поруки, суб`єкт права на ці майнові права не зник, ним залишається ПАТ «Укрінбанк», управління яким продовжує здійснювати Фонд гарантування вкладів до прийняття НБУ рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, відновлення банківської ліцензії і повернення банку під нагляд НБУ. Отже, ПАТ «Укрінбанк» по теперішній час знаходиться в процедурі виведення з ринку шляхом виконання заходів щодо управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів у відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відповідно до положень вказаного закону майнові права у складі іншого майна банку, що виводиться з ринку, належать до ліквідаційної маси банку, за рахунок якої відбувається задоволення вимог кредиторів банку (статті 50, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Таким чином, вчинення дій, спрямованих на незаконне привласнення права вимоги банку, який виводиться з ринку, може вплинути в кінцевому рахунку на порушення прав кредиторів такого банку.
Таким чином, незаконне заволодіння правом вимоги та/чи здійснення правочинів, спрямованих на позбавлення його відповідного забезпечення, безумовно спричиняє шкоду тій особі (особам), які є (чи будуть визнані у майбутньому) належними його власниками та будуть вчиняти дії щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами, у тому числі за рахунок активів, що забезпечують виконання зобов`язань, будь то ПАТ «Укрінбанк» після відновлення банківської ліцензії і повернення банку під нагляд НБУ чи Фонд гарантування вкладів, який має вчинити усі можливі заходи для максимально повного задоволення вимог кредиторів банку за рахунок його ліквідаційної маси, до якої мало б належати і право вимоги, забезпечене іпотеками та поруками.
Твердження сторони захисту щодо правової невизначеності стосовно суб`єкта розпорядження правами вимоги (через численні судові господарські та адміністративні спори) та відсутності відомостей про потерпілого у цьому кримінальному провадженні не свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, оскільки наразі ще триває стадія досудового розслідування, під час якої встановлюються елементи складу злочину; невизначеність на цьому етапі щодо потерпілого (правонаступника) через судові спори, що тривають, не свідчить про відсутність завданої шкоди, а лише вказує на необхідність більш детального дослідження обставин щодо визначення суб`єкта, якому перейшло право вимоги, у подальшому.
Щодо порушень при складанні висновків експерта, які стосуються визначення майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, то слідчий суддя враховує, щодисциплінарні провадження щодо судових експертів здійснюють Дисциплінарні палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України.
Розділ VI Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 04 березня 2015 р. за № 249/26694) (далі - Положення) передбачає Порядок розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів.
Так, пунктами 1-5, 10 даного Розділу передбачено, що відповідно до статті 14 Закону України «Про судову експертизу» атестовані судові експерти за порушення вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності. Процедура розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів включає: (1) розгляд питання щодо порушення дисциплінарного провадження; (2) розгляд питання та прийняття рішення щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта. Підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника Структурного підрозділу Мін`юсту. До подання додаються документи, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз.
Документами, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, є акти перевірок діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, звернення до Мін`юсту керівника НДУСЕ, а також звернення юридичних, фізичних осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку.
У випадку порушення дисциплінарного провадження, за наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: 1) притягнути судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосувати відповідне дисциплінарне стягнення; 2) не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності; 3) припинити дисциплінарне провадження.
Отже, з урахуванням викладеного, належним доказом на підтвердження допущення судовим експертом порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз є рішення Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії про притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності.
З огляду на зазначені положення, надана адвокатом на підтвердження доводів щодо складання експертом упередженого, неповного, з порушенням норм чинного законодавства висновку експерта довідка спеціаліста за результатами надання консультацій від 06.12.2021 р. № 06-12/2021, яка складена судовим експертом ОСОБА_8, не є належним доказом на підтвердження допущення експертом порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або Методик проведення судових експертиз. Така довідка за своєю суттю носить консультативний характер і є думкою іншого експерта стосовно проведеної експертизи. Зі свого боку, відсутні належні докази на підтвердження доводів щодо допущених експертом порушень під час складання висновку експерта (зокрема, рішення про відкриття дисциплінарного провадження щодо Експерта та/або рішення Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії про притягнення Експерта до дисциплінарної відповідальності).
Доводи сторони захисту стосовно того, що ОСОБА_9 як директор ТОВ «Укрполіскорм» нібито в 2016 році почав процес привласнення активів на Право вимоги на майнові об`єкти незавершеного будівництва не спростовує версію сторони обвинувачення про відчуження Права вимоги за заниженою ціною на користь підконтрольного ОСОБА_6 товариства з метою зняття обтяжень на об`єкти незавершеного будівництва та земельні ділянки, а також скасування зобов`язань за договорами поруки.
Так, набуття ТОВ «ФК Горизонт» права вимоги в незаконний спосіб в результаті електронних торгів, проведених ДП «Сетам» 20.05.2019, дозволило підозрюваним та іншим особам (зокрема, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_17 ) в подальшому здійснити дії, спрямовані на скасування арешту права вимоги, а також скасування та припинення обтяжень майна, що випливали з іпотечних договорів та договорів поруки, що його забезпечували. У результаті таких дій були припинені: зобов`язання з договорів поруки та додаткових угод до них, укладених ПАТ «Укрінбанк» 27.08.2012 з ОСОБА_9, ОСОБА_6 ; 16.09.2010 з ПП «Грій-Грей» та ТОВ «Укрполіскорм»; 16.09.2010 з ОСОБА_41, ОСОБА_9 та ТОВ «Укрполіскорм»; 21.11.2013 з ОСОБА_6 та ТОВ «Укрполіскорм»; з іншими поручителями; зобов`язання та скасовані заборони, що виникали з договорів іпотеки, укладених ПАТ «Укрінбанк» 16.09.2010 з ОСОБА_9 та ПП «Грін-Грей»; 27.08.2012 з ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, 26.06.2013 з ТОВ «Укрполіскорм». Таким чином обтяження були зняті з усього майна зазначених поручителів, а також ряду об`єктів нерухомості та майнових прав (квартира у місті Києві, ряд земельних ділянок та права користування земельними ділянками, майнові права на об`єкти будівництва, які будуються ТОВ «Укрполіскорм» за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка), права вимоги залишились незабезпеченими.
Надані захисниками на спростування обґрунтованості підозри копії документів, додані до Клопотання 2 не спростовують можливу причетність ОСОБА_6 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджену сукупністю досліджених у судовому засіданні матеріалів, а відтак не дають підстав для висновку про необґрунтованість такої підозри.
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 своїми діями, про які йдеться у Повідомленні про підозру, вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_6 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваної, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваної, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
Детективом у Клопотанні зазначає, що продовжують існувати ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлюють необхідність застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, що можуть викривати його причетність до вчиненого злочину; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вплинути на його хід.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 статті 177 КПК, у Кримінальному провадженні слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду продовжує існувати, є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання ( злочин за ч. 5 ст. 191 КК України передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, злочин за ч. 3 ст. 369 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої). Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене відносно ОСОБА_6 у випадку направлення обвинувального акту до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 369 КК України, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_6 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для нього покинути територію України свідчить також і наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що підтверджується відомостями з бази даних Державної міграційної служби України, за яким він неодноразово виїжджав за кордон.
Крім того, згідно матеріалів Клопотання щодо огляду державних реєстрів та інших електронних джерел інформації щодо наявності у ОСОБА_6, його близьких родичей рухомого та нерухомого майна, доходів, вбачається, що у нього наявні достатні майнові ресурси для переховування від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, ОСОБА_10, будучи довіреною особою від ОСОБА_6, контролювала фінансову частину господарської діяльності ТОВ «Софія Буд Груп», вела «чорну» бухгалтерію, що підтверджується відомостями, які містяться в ноутбуці, який вилучено під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 . Відповідні особи мали доступ до грошових активів даного підприємства, які, в тому числі були незадекларованим доходом від продажу квартир ТОВ «Софія Буд Груп», отриманим ОСОБА_6 та ОСОБА_10, у сумі 320 270 929,83, що підтверджується відомостями з протоколу огляду від 11.11.2022, згідно з якими різниця між даними «чорної» бухгалтерії та задекларованими ТОВ «Софія Буд Груп» згідно даних ЄРПН сумами з продажу майнових прав за період серпень 2018р. - жовтень 2020р склала 320 270 929,83 грн.
Вказані обставини свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 може мати у своєму розпорядженні значні грошові активи для тривалого або постійного перебування за кордоном.
Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо продовження існування ризику можливого вчинення ОСОБА_6 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на свідків, інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.
Вказаний ризик продовжує існувати та обумовлений тим, що ряд підозрюваних та свідків є: 1) колишніми та чинними працівниками, керівниками, учасниками, кінцевими бенефіціарними власниками підприємств, фактичним власником та керівником яких є ОСОБА_6 ; 2) колишніми помічниками ОСОБА_6 як народного депутата; 3) колишніми та чинними працівниками АРМА та ДП «Сетам», які забезпечували проведення електронних торгів та реалізацію Права вимоги, яке врешті було продано на користь підконтрольній організованій юридичній особі; 4) колишніми та чинними керівниками, учасниками, кінцевими бенефіціарними власниками підприємств, які брали участь у електронних торгах та подальшому набутті Права вимоги, які в свою чергу за версією слідства залучались учасниками організованої групи; 5) оцінювачами, які були залучені до вчинення злочину учасниками організованої групи.
Покази свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_6 як підозрюваного.
З огляду на викладені обставини наявні обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_6, маючи зв`язки у державних, правоохоронних органах, наділений потенційною можливістю як самостійно, так і через інших осіб, впливати на свідків у Кримінальному провадженні, інших підозрюваних з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Разом з цим, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність прокурором продовження існування ризиків того, що підозрюваний може знищити, приховувати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки наведеним у клопотанні детективом доводам на обгрунтування цих ризиків вже надавалася слідчим суддею, колегією суддів апеляційної інстанції оцінка під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 /продовження строку запобіжного заходу, за результатом якої ці ризики визнані не доведеними. Нових доказів на підтвердження існування цих ризиків матеріали справи не містять.
Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав детектив у Клопотанні, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, що є тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Як вже зазначалось вище, стороною обвинувачення доведено, що повідомлена ОСОБА_6 підозра у вчиненні інкримінуємого йому злочину є обґрунтованою, ризики, передбачені п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, існують, що свідчить про наявність підстав для застосування до підозрюваного у Кримінальному провадженні запобіжного заходу.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 був співорганізатором та координатором вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, організовував приховування кримінально-протиправної діяльності організованої групи. З урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6, зокрема, особливо тяжкого та тяжкого корупційних злочинів, вищезазначені ризики свідчать про те, що іншими, більш м`якими запобіжними заходами запобігти настанню таких ризиків не видається за можливе, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим ризикам, що свідчить про обґрунтованість Клопотання.
Застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти зазначеним ризикам, оскільки ОСОБА_6 зможе використовувати засоби телефонного та інтернет зв`язку, особисті зустрічі для спілкування із співучасниками злочину та іншими пов`язаними з нею особами з метою організації переховування від органу досудового розслідування та суду, впливу на свідків, інших підозрюваних. Так, особисте зобов`язання не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на тяжкість кримінального правопорушення за частиною 5 статті 191 КК, у вчиненні якого підозрюється особа, та встановлені ризики, умови домашнього арешту, який по суті є «несуворою» формою ізоляції підозрюваного, не запобігають можливості вільного спілкування підозрюваного як особисто, так і за допомогою засобів телекомунікації з особами, стосовно яких встановлено обов`язок утриматись від спілкування у зв`язку із необхідністю запобігання ризику впливу на них.
Слідчий суддя враховує, що у підозрюваного ОСОБА_6 наявні міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, відсутність судимості, факт утримання неповнолітньої доньки, пасинка. Проте такі обставини в світлі наведених вище фактичних даних не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до маловірогідності чи до їх виключення.
При цьому, сторона захисту у Клопотанні 2 просить змінити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави на домашній арешт. При застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначенні застави як альтернативного запобіжного заходу, до внесення застави, до такої особи застосовано саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При зверненні до суду із клопотанням у порядку ст. 201 КПК України, вирішується питання саме щодо зміни застосованого запобіжного заходу. Оскільки застава у розмірі 40 260 000 грн є альтернативним запобіжним заходом, не внесена за підозрюваного ОСОБА_6 у Кримінальному провадженні, то у даному випадку вона є визначеним можливим альтернативним запобіжним заходом, який починає діяти (застосовуватись) до підозрюваного після внесення суми застави. За такого, питання щодо зміни альтернативного запобіжного заходу на інший запобіжний захід не може вирішується при розгляді клопотання про зміну застосованого запобіжного заходу в порядку ст. 201 КПК України.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що Клопотання в частині продовження строку тримання під вартою обґрунтоване та підлягає задоволенню, а у клопотанні сторони захисту про зміну альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, який до ОСОБА_6 наразі не застосований, слід відмовити.
Обґрунтування розміру застави.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).
До набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, яким внесено зміни в ч.5 ст.182 КПК України, для визначення розміру застави як розрахункова величина застосовувалась мінімальна заробітна плата.
Пунктом 16 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що розмір мінімальної заробітної плати - грошова сума, що дорівнює місячному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія.
Тобто, у вказаній нормі закону розмір мінімальної заробітної плати визначено як розрахункова величина, яка застосовується в розмірі встановленому на 01 січня відповідного року.
Частиною 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2023 рік" на 1 січня поточного року, тобто - 2684 грн.
Слідчим суддею встановлено, що внаслідок вчинених кримінальних правопорушень ОСОБА_6 та іншими учасниками злочину завдано шкоду, розмір якої становить 112 339 000 грн., що підтверджується висновком економічної експертизи № СЕ-19/111-21/32218-ЕК від 22.09.2021.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує тяжкість злочинів, в якому підозрюється ОСОБА_6, зокрема, особливо тяжкого корупційного злочину, обставини кримінального правопорушення, які на даний час відповідають стандарту доведення «обґрунтована підозра» (вчинення організованою групою за участі народного депутата України, службових осіб правоохоронного органу, АРМА, ДП «Сетам»), роль останнього у його вчиненні; індивідуальні особливості підозрюваного; майновий стан підозрюваного та його близьких осіб (дружини та пасинка).
Слідчий суддя оцінює майновий стан підозрюваного та близьких йому осіб на підставі доказів, долучених до Клопотання (том № 12).
Так, слідчим суддею встановлено, що підозрюваним за 2019 рік задекларовані готівка у сумі 2 млн доларів США, 10 млн грн, 6 дороговартісних годинників, 3 одиниці дороговартісної зброї, гідроцикл, земельну ділянку площею 1200 кв.м та садовий будинок у Київській області; а також наявні у дружини готівкові кошти у розмірі 300 тис доларів США, 3 млн грн, на банківських рахунках - 429 тис грн., 6,5 млн грн доходу, 5 ювелірних виробів, корпоративні права у двох ТОВ. Підозрюваний фактично володів у 2016-2019 роках яхтою (вартість станом на 2016 рік в діапазоні 520 000 - 890 000 доларів США) та гвинтокрилом (вартість близько 250 000 доларів США).
Дружина підозрюваного - ОСОБА_45 під час шлюбу протягом 2013-2021 років набула у власність: нежитлові приміщення площею 367,5 кв. м у міст Києві, квартири у Києві площею площею 211 кв. м, 367 кв. м, 153 кв.м, згодом подарувала їх доньці; два нежитлові приміщення клімат-павільонів у м. Ялта; земельну ділянку, площею 0,12 га у Київській області; 11 дороговартісних автомобілів, право власності на які було згодом припинено. Доходи ОСОБА_46 за 2020-2021 роки становили близько 9,5 млн грн.
Пасинок ОСОБА_6 - ОСОБА_47 протягом 2013-2022 років набув право власності та продав 12 нежитлових приміщень загальною площею 643,9 кв. м, квартиру площею 83,7 кв. м в с. Софіївська Борщагівка Київської області; квартиру у м. Києві площею 157,3 кв. м (згодом подарував дочці підозрюваного - ОСОБА_48 ), 10 дороговартісних автомобілів (згодом відчужив), в 2016 був кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик», за яким зареєстрований готель, побутові та господарські споруди, єгерська, конюшня, навіси, вольєр, загальною площею 1 649,6 кв. м.
З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначенні розміру застави, слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваної; її сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Отже, розмір застави визначається шляхом оцінки всіх перелічених обставин в їх сукупності.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).
Відтак, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрювану від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для підозрюваної та призводить до неможливості виконання застави.
Таким чином, враховуючи характер та обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, його близьких родичів, продовження існування ризиків, передбачених п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, співорганізатором вчинення якого був ОСОБА_6 (112 339 000 грн.), слідчий суддя дійшов висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, а саме - 12000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 32 208 000 (тридцять два мільйони двісті вісім тисяч) гривень 00 коп., яка не є завідомо непомірним для підозрюваного та буде достатньою для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
При визначені саме такого розміру застави слідчим суддею враховується те, що сам факт невнесення застави за підозрюваного впродовж майже чотирьох місяців може свідчити про непомірність застави в раніше визначеному розмірі (40 260 000 гривень).
Також, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, враховуючи ту обставину, що ризики продовжують існувати, на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, при цьому наявні обґрунтовані підстави вважати, що саме такі мінімальні процесуальні обов`язки можуть запобігти вказаним ризикам.
Обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6, є необхідність у проведенні ряду слідчих та процесуальних дій, що мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у даному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.02.2023 р. продовжено строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні до 6 місяців, тобто до 21.06.2023 р.
Згідно ч. 1, 3 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (п.5 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Враховуючи ту обставину, що строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні продовжено до 21.06.2023 р., слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для визначення строку дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного до 17.06.2023 включно, який є таким, що відповідає передбаченому законом строку.
Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).
При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.
Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.
Беручи до уваги вищевикладене, строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків слід встановити два місяці, тобто до 19.06.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування, що відповідає положенням ч. 7 ст. 194 КПК України.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 196, 197, 199, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 відмовити.
Клопотання детектива задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, до 17 червня 2023 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, заставу у розмірі 12000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 32 208 000 (тридцять два мільйони двісті вісім тисяч) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
Код ЄДРПОУ 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_3
У разі внесення зазначеної застави до підозрюваного застосовується запобіжний захід у виді застави замість тримання під вартою.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатися за межі Київської області (крім міста Києва) без дозволу слідчого (детектива), прокурора;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_4, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України;
- утримуватись від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_15, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, за винятком участі у слідчих та процесуальних діях;
- утримуватись від спілкування з ОСОБА_49, ОСОБА_9, ОСОБА_50, ОСОБА_18, ОСОБА_51, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_23, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_21, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_17, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_29, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_25, ОСОБА_82, ОСОБА_26, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_22, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали в частині продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою 60 днів - до 17.06.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - до 19.06.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування.
Попередити підозрюваного ОСОБА_6, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1