- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
Справа № 991/3388/23
Провадження 1-кс/991/3408/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, його захисника ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, розглянувши клопотання підозрюваного ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015 (далі - Клопотання),
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло Клопотання, в якому ОСОБА_3 просить:
- скасувати обраний ОСОБА_3 29.04.2022 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави;
- обрати до ОСОБА_3, як підозрюваного, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Клопотання мотивовано тим, що 07.03.2023 закінчився строк дії останньої ухвали від 06.01.2023 про покладення на ОСОБА_3 певних обов`язків у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. Сторона обвинувачення не зверталась до слідчого судді з клопотаннями про продовження строку дії таких обов`язків, що свідчить про те, що детектив та прокурор не вважають, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, тобто, відсутня мета та підстава застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави. При цьому, визначена підозрюваному застава є непомірною, оскільки внесені у якості застави кошти є позиченими, їх необхідно повернути та сплатити пеню за прострочення їх повернення.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 доводи Клопотання підтримали, просили задовольнити з викладених у ньому підстав.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_5 заперечував проти доводів Клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100100003812 завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України. Строк дії додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, дійсно закінчився, однак ризики продовжують існувати, а з огляду на завершення досудового розслідування та внесену за підозрюваного заставу, стороною обвинувачення не ініціювалось продовження таких обов`язків.
Дослідивши зміст Клопотання та доданих до нього матеріалів, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснювалося досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015, зокрема, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
За ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
У Клопотанні підозрюваний ОСОБА_3, посилаючись на відсутність ризиків, встановлених ухвалою слідчого судді, якою до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід, та непомірність визначеної застави, ставить питання щодо зміни вказаного запобіжного заходу на особисте зобов`язання.
Таким чином, враховуючи доводи Клопотання, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого Клопотання, на підставі наданих доказів, встановлюється наявність/відсутність ризиків, які були встановлені при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, помірність/непомірність визначеного йому розміру застави, та, як наслідок, наявність/відсутність підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який (особисте зобов`язання).
27.04.2022 ОСОБА_3 повідомлено про підозру, а 21.10.2022 - про зміну раніше повідомленої підозри від 27.04.2022, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209КК України.
Так, ОСОБА_3 підозрюється в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також в легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто вчиненні фінансової операції чи правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, їх використанні, а також вчиненні дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209КК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; злочин, передбачений ч. 3 ст. 209КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.04.2022 (справа № 991/1440/22 провадження № 1-кс/991/1456/22) щодо підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 744 300, 00 грн, у випадку внесення якої на підозрюваного покладається ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.05.2022 (справа № 991/1440/22 провадження № 11-сс/991/156/22) вказана ухвала залишена без змін.
Після внесення за ОСОБА_3 застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, та покладено додаткові процесуальні обов`язки, визначені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.04.2022 (справа 991/1440/22 провадження № 1-кс/991/1456/22).
В подальшому строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_3 обов`язків неодноразово продовжувався.
28.10.2022 стороні захисту та потерпілому повідомлено про завершення досудового розслідування кримінального провадження № 12015100100003812 від 01.04.2015 та відкриття матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України.
Згідно положень ч. 4 ст. 201 та ч. 4 ст. 193 КПК України, за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
При застосуванні до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду та колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду на підставі наданих стороною обвинувачення доказів, встановлено обґрунтованість підозри, про яку повідомлено ОСОБА_3, та наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, ризик незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні та ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При цьому, встановлено, що застава у визначеному ОСОБА_3 розмірі, не є непомірною для особи підозрюваного.
Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.01.2023 (справа № 991/11/23 провадження № 1-кс/991/12/23), якою покладені на підозрюваного ОСОБА_3 обов`язки продовжувались до 06.03.2023 включно, слідчим суддею встановлено, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може вчинити дії, передбачені п. 1, п. 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які наведені в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.04.2022 та існування яких стало підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу і покладення додаткових обов`язків, продовжують існувати.
За ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Таким чином, при зверненні підозрюваного до суду у порядку ст. 201 КПК України із клопотанням про зміну застосованого до нього запобіжного заходу, тягар доказування перед слідчим суддею обставин, на які він посилається, покладається саме на підозрюваного.
Саме по собі закінчення строку дії покладених на ОСОБА_3 обов`язків не вказує на відсутність/автоматичне припинення встановлених ризиків.
Так, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України, застава є одним із запобіжних заходів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Частиною 7 ст. 42 КПК України визначені загальні обов`язки, які покладаються на підозрюваного. Ці обов`язки покладаються на нього з моменту набуття процесуального статусу підозрюваного та діють незалежно від застосування запобіжного заходу.
Водночас, ч. 5 ст. 194 КПК України визначає перелік обов`язків, які можуть покладатися на підозрюваного при застосуванні запобіжного заходу, який не пов`язаний із триманням під вартою. Ці обов`язки не є окремим запобіжним заходом, а застосовуються додатково до застосованого запобіжного заходу за наявності умов, визначених у цій статті.
За ч. 7 ст. 194 КПК України, після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються. У зазначеній нормі йдеться про припинення дії ухвали про застосування запобіжного заходу виключно в частині покладення на підозрюваного, обвинуваченого відповідних обов`язків.
Наведене дає підстави зробити висновок, що застава застосовується з метою виконання підозрюваним, як обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на нього ухвалою слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу, так і тих, що визначені у ч. 7 ст. 42 КПК України, оскільки у ст. 182 КПК України не вказано, що обов`язки повинні бути покладені на підозрюваного саме судом.
Таким чином, з моменту закінчення строку дії обов`язків, покладених судом, строк дії застосованого запобіжного заходу у вигляді застави, не припиняється.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги продовження існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на відсутність додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які були покладені на підозрюваного, більш м`який запобіжний захід, ніж застава у визначеному розмірі (744 300, 00 грн), яка внесена за ОСОБА_3, та не перевищує граничного розміру застави, передбаченого п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, у тому числі особисте зобов`язання, не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015.
Як вбачається із копій Договорів позики від 10-12.05.2022, доданих до матеріалів Клопотання, позикодавцями передавались грошові кошти на загальну суму 542 000, 00 грн. дружині підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_6 як позичальнику.
За ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
За ч. 3 ст. 182 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, заставодавцю роз`яснюються у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.
Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Положення ч. 8 ст. 182 КПК України передбачають можливість звернення застави в дохід держави у разі невиконання обов`язків заставодавцем.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо вона не була звернена у дохід держави.
Таким чином, заставодавцю роз`яснюються покладені на нього обов`язки та наслідки їх невиконання. Внесені заставодавцем кошти - застава залишаються на депозитному рахунку відповідного суду та, якщо застава не була звернена у дохід держави, - повертаються у повному обсязі заставодавцю у випадку припинення дії цього запобіжного заходу: закриття кримінального провадження, скасування запобіжного заходу, зміни одного виду запобіжного заходу на інший, ухвалення вироку суду.
За такого, доводи Клопотання про зміну запобіжного заходу щодо відсутності у подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_6 можливості повернути грошові кошти, які були внесені як частина застави за підозрюваного та, як зазначає підозрюваний, отримані його дружиною за договорами позики, слідчим суддею відхиляються, оскільки при внесенні зазначених коштів як застави за підозрюваного ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 усвідомлювали наслідки внесення таких грошових коштів у якості застави та можливість їх повернення лише у визначених законом випадках.
При цьому, необхідність повернення за договорами позики грошових коштів, які, як стверджує сторона захисту, внесені як застава за підозрюваного ОСОБА_3, з урахуванням відсутності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України підстав для зміни застосованого до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави, не є підставою для зміни такого запобіжного заходу.
Разом з тим, при вирішенні питання про наявність/відсутність підстав для зміни застосованого після сплати застави до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує особисту ситуацію підозрюваного (має постійне місце проживання, одружений, виховує трьох неповнолітніх дітей, доглядає за батьком похилого віку, позитивно характеризується), однак, беручи до уваги наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_3 інкримінованих йому злочинів, та наявність ризиків, передбачених п. 1, п 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, такі обставини, не є підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі особистого зобов`язання, який, на думку слідчого судді, не здатен забезпечити виконання підозрюваних покладених на нього обов`язків та запобігти встановленим ризикам.
При цьому, належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_3, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі є таким, що достатньою мірою гарантує належну поведінку ОСОБА_3 у кримінальному провадженні з урахуванням продовження існування встановлених ризиків.
Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення Клопотання відсутні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_7