Документ № 110577850

Дата засідання: 26/04/2023
Дата винесення рішення: 26/04/2023
Справа №: 521/17260/18
Провадження №: 52016000000000411
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне
Тип рішення: Про зміну запобіжного заходу обвинуваченому

Головуючий суддя (ВАКС) : Ткаченко О.В.

Справа № 521/17260/18

Провадження 1-кп/991/9/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (надалі - суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7

обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні під час підготовчого провадження у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у вигляді особистої поруки на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 02 листопада 2016 року за № 52016000000000411, за обвинуваченням:

ОСОБА_10 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Одеса, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_8 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Вінниця, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_9 (народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Вінниця, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_11 (народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Одеса, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_12 (народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Одеса, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6, проживає за адресою: АДРЕСА_7 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вищого антикорупційного суду знаходиться кримінальне провадження внесене до ЄРДР 02 листопада 2016 року за № 52016000000000411 за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16 березня 2021 року у вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

24 квітня 2023 року прокурор другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернулась до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відносно обвинуваченого ОСОБА_8 на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На обґрунтування клопотання прокурор послалась на те, що обвинувачений ОСОБА_8 обвинувачується у тому, що він своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

Зі змісту клопотання, а також з доданих до нього матеріалів видно, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року (справа № 760/4361/18) до підозрюваного ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді особистої поруки та визначено поручителями народних депутатів України VIІI скликання ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . У клопотанні прокурор також зазначає, що на цей час даний запобіжний захід не є дієвим та не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_8 та забезпечити досягнення мети його застосування, оскільки останній неодноразово не виконував обов`язки, покладені на нього ч. 7 ст. 42 КПК України, що вкрай негативно впливає на хід судового провадження, дотримання розумних строків у ньому та досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.

Крім того, прокурор також зазначає про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, на думку прокурора, ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду підтверджується тим, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Посилює вказаний ризик те, що ОСОБА_8 має діючі паспорти громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 01 березня 2013 року і НОМЕР_2, та може планувати втечу за кордон, з метою уникнення кримінальної відповідальності, з використанням займаної посади заступника міського голови та наділених повноважень щодо ініціювання видачі міським головою розпоряджень про своє вибуття у відрядження за межі України. Крім того, враховуючи ускладнену процедуру виїзду за кордон військовозобов`язаних чоловіків (18-60 років) у зв`язку з введеним воєнним станом в Україні, ОСОБА_8 як батько трьох неповнолітніх дітей має можливість безперешкодного перетину державного кордону України. Наявність у обвинуваченого ОСОБА_8 та його родичів значного обсягу активів також свідчить про наявність додаткових можливостей для переховування ОСОБА_8 від суду як на території України, так і за її межами. На підтвердження вказаного ризику прокурор посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_8 без поважних причин не з`явився у судові засідання, призначені на 01 вересня та 14 грудня 2021 року, а також 28 лютого та 14 березня 2023 року.

Наявність ризику незаконного впливу на свідків, експертів чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні прокурор мотивує тим, що у даному кримінальному провадженні свідками, серед інших є особи, які прямо або опосередковано підпорядковані ОСОБА_8 . Крім того, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, які є свідками у цьому кримінальному провадженні, раніше або по теперішній час були депутатами Одеської міської ради або перебувають на посадах в Одеській міській раді, а тому ОСОБА_8 особисто або через Одеського міського голову ОСОБА_10 має можливість на них впливати.

Існування ризику того, що ОСОБА_8 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином підтверджується тим, що до Вищого антикорупційного суду Одеською міською радою подано клопотання від 23 червня 2022 року про скасування арешту з майна (грошових коштів на суму 92 659 282 грн), які перебувають в управлінні АРМА. На думку прокурора, подання такого клопотання може свідчити про можливі наміри співучасників вчинення злочину, у тому числі ОСОБА_8, вчинити умисні дії щодо приховування коштів, з яких буде знятий арешт. У випадку скасування арешту кошти будуть перераховані на банківський рахунок ТОВ «Девелопмент Еліт» та існуватиме висока ймовірність того, що в бюджет територіальної громади міста Одеси дані грошові кошти можуть не надійти, оскільки управління банківським рахунком Товариства можуть здійснювати треті особи, які будуть виконувати вказівки організаторів злочинної схеми. Про наявність та обґрунтованість вказаного ризику свідчить також і процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_8 у судовому провадженні, а саме систематичне порушення ним обов`язку, передбаченого п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, щодо обов`язкової явки у судове засідання. Вказана поведінка обвинуваченого свідчить про те, що ним чиняться перешкоди судовому провадженню, що вже наразі унеможливлює проведення навіть підготовчого судового засідання у розумні строки, адже участь у ньому обвинуваченого є обов`язковою.

У підсумку прокурор зазначає, що ОСОБА_8, в силу свого статусу та матеріального становища, має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, а тому застосування більш м`яких запобіжних заходів не дасть можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків.

За таких обставин, враховуючи, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, прокурор звернулася до суду з клопотанням, у якому просить змінити запобіжний захід у вигляді особистої поруки відносно обвинуваченого ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з можливістю внесення застави у розмірі 5 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15 030 400 гривень. Крім того, у разі внесення застави, прокурор просить покласти на обвинуваченого наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою суду; не відлучатись за межі міста Одеси та Одеської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі. Також зауважила, що обраний відносно ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді особистої поруки народних депутатів України втратив процесуальний ефект, оскільки, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 наразі припинили свої повноваження народних депутатів і таким чином не володіють тим авторитетом у суспільстві, який може викликати довіру суду для надання ним письмових зобов`язань забезпечувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_8 .

Захисник ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Надав суду заперечення, у яких зазначив, що єдиними законними підставами обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 є одночасна наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та хоча б одного ризику передбаченого ч. 1 ст. 174 КПК України, а також недостатність застосування більш м`яких заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Крім того, захисник вважає, що клопотання про обрання запобіжного заходу не відповідає вимогам ч. 1 ст. 184 КПК України, а тому суд має відмовити у його задоволенні. Так, захисник ОСОБА_6 зазначив про поважність причин неприбуття обвинуваченого ОСОБА_8 у зазначені вище судові засідання, а також про повну відсутність ризику того, що ОСОБА_8 може вчинити дії, спрямовані на переховування від суду та недоведеність зі сторони обвинувачення наявності даного ризику. Захисник також зазначає, що ризик впливу на свідків має абстрактний характер, оскільки ОСОБА_8 не наділений владними повноваженнями, які б могли допомогти обвинуваченому вплинути на свідків, крім того, прокурором не зазначені конкретні свідки та інші особи, на яких ОСОБА_8 може протиправно впливати. Безпідставним є також твердження прокурора про наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, ОСОБА_8 не підписував та не має жодного відношення до клопотання Одеської міської ради про скасування арешту майна, а також не вчиняв жодної дії всупереч інтересам територіальної громади м. Одеси, та ніколи не керувався інтересами приватних юридичних осіб. У запереченнях також зазначив, що в обвинувальному акті та клопотанні не міститься жодної інформації про те, які саме дії вчинені безпосередньо ОСОБА_8 і становлять собою склад інкримінованого злочину та кваліфікуються за ч.5 ст.191 КК України, якими саме його діями завдано шкоди, та в якому розмірі завдана шкода саме діями ОСОБА_8 . Також заперечив проти розгляду клопотання прокурора у зв`язку з її посиланням на помилки у зазначенні дат неприбуття обвинуваченого ОСОБА_8 у судові засідання та їх усного виправлення у судовому засіданні, оскільки вважає, що це є зміною клопотання, що має наслідком виконання прокурором вимог ч. 2 ст. 184 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку свого захисника і просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Захисник ОСОБА_7, а також обвинувачений ОСОБА_9 просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Суд заслухав думки учасників судового провадження, за наслідком чого дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, запобіжні заходи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання (1); особиста порука (2); застава (3); домашній арешт (4); тримання під вартою (5).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (1); знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (2); незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (3); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (4); вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (5).

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч. ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 3 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст. 176 КПК України. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених ст. 194 КПК України будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 ст. 194 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

З доданих прокурором до клопотання матеріалів вбачається, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року (справа № 760/4361/18) до підозрюваного ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді особистої поруки та визначено поручителями народних депутатів Верховної Ради України VIII скликання ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Суд погоджується з доводами прокурора про те, що після прийняття вищевказаного рішення про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_8 виникли нові обставини, які є підставами для звернення до суду з відповідним клопотанням. Так, на думку суду, обраний відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистої поруки народних депутатів України на теперішній час не є дієвим, оскільки, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 наразі припинили свої повноваження народних депутатів і таким чином не володіють тим авторитетом у суспільстві, який може викликати довіру суду для надання ним зобов`язань забезпечувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_72 . За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відносно обвинуваченого ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст. 200 КПК України, та подане в порядку, передбаченому ст. 184 КПК України.

Судом було встановлено, що ОСОБА_73 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке відносяться до особливо тяжкого злочину, відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 КК України.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового провадження, метою якого, відповідно до глави 27 КПК України, є вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду, метою якого, в свою чергу, є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В ході розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що прокурором доведена наявність ризиків переховування від суду і незаконного впливу на свідків, а існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не доведено.

В ході розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що прокурором доведена наявність ризиків переховування від суду, а також незаконного впливу на свідків.

Так, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, майнового стану обвинуваченого ОСОБА_8, наявності у нього діючих паспортів для виїзду за кордон, а також можливості у останнього вільно його перетинати, з огляду на наявність на утриманні обвинуваченого трьох дітей віком до 18 років, суд вважає, що ці обставини можуть спонукати його до вчинення спроби ухилитися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зазначений ризик також підтверджується тим, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду», за якими при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину, тобто санкція за вчинене кримінальне правопорушення має бути важливим критерієм для визначення виду запобіжного заходу, який підлягає застосуванню. За таких обставин, у разі доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, останньому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі у межах зазначеного вище строку, що може бути мотивом для переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Суд приходить до висновку про існування ризику незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_8 на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та їх дослідження. Проте, суд не вважає доведеним ризик незаконного впливу на експертів чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

У той же час, суд вважає недоведеним ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та вважає припущенням доводи сторони обвинувачення про наміри обвинуваченого ОСОБА_8 щодо приховування коштів, у випадку задоволення клопотання про скасування арешту майна з грошових коштів на суму 92 659 282 грн, які перебувають в управлінні АРМА. Крім того, саме звернення Одеської міської ради з клопотанням про скасування арешту майна знаходиться у суто процесуальній площині, право на звернення з яким передбачено нормами кримінального процесуального права, а тому не може розглядатися судом як підстава існування зазначеного ризику, зокрема і у зв`язку з тим, що це клопотання має бути розглянуто та вирішено судом за участю прокурора у судовому засіданні.

Разом з тим, суд не надає оцінку поважності причин неприбуття обвинуваченого ОСОБА_8 у судові засідання, призначені на 01 вересня та 14 грудня 2021 року, а також 28 лютого та 14 березня 2023 року, оскільки, у даному випадку, норми кримінального процесуального права передбачають у якості наслідків застосування до обвинуваченого приводу та/або грошового стягнення (ст. 139 КПК України) і накладення грошового стягнення на поручителя (ст. 180 КПК України), а не зміну запобіжного заходу. Разом з тим, вказані прокурором обставини підтверджують ризик переховуватися від суду.

Суд зважає на те, що здійснення повноважень заступника Одеського міського голови потребує значних витрат часу, разом з тим, суд зазначає, що перебування на вказаній посаді не може нівелювати обов`язки, покладені на обвинуваченого вимогами ч. 7 ст. 42 КПК України, а тому має бути дотриманий рівнозначний баланс між легітимною метою завдань кримінального провадження та інтересами територіальної громади, ради та її виконавчого комітету. А тому, доводи захисника ОСОБА_6 про неможливість прибуття обвинуваченого ОСОБА_8 у судове засідання 01 вересня 2021 року у зв`язку з урочистими заходами з нагоди Дня міста Одеси не заслуговують на увагу.

Крім того, під час вирішення цього клопотання судом було враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я (інформація щодо стану здоров`я обвинуваченого несумісного з триманням під варто - відсутня); міцність соціальних зв`язків (наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей); наявність постійного місця роботи, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_8 є заступником Одеського міського голови; майновий стан обвинуваченого (наявність значного розміру накопичених коштів); відсутність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується ОСОБА_8, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу прокурор довів обставини, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, разом з тим, прокурором не доведені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим вище ризикам. За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8 більш м`який запобіжний захід у вигляді застави, оскільки запобіжний захід у вигляді домашнього арешту унеможливить останньому виконання повноважень засткпника Одеського міського голови.

У рішенні ЄСПЛ (справа Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року) зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання) покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховувано наявність грошових засобів у обвинуваченого. Тобто, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Щодо визначення розміру застави суд погоджується з доводами прокурора стосовно того, що розмір застави у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків. В той же час, суд вважає, що обставини, зазначені у клопотанні, та пояснення прокурора, надані у судовому засіданні, про спроможність обвинуваченого ОСОБА_8 внести заставу у розмірі 15 030 400, 00 гривень, буде неспівмірним із встановленими під час розгляду клопотання обставинами. Водночас внесення застави у розмірі 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грошовий еквівалент якої становить 5 368 000,00 гривень, на думку суду, з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення та наявної інформації про майновий стан обвинуваченого, не буде порушувати принципу пропорційності, і не буде явно непомірною для нього. Проте вона є значною та цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків. Слідчий суддя вважає, що зазначена сума застави хоча і є більша за розміром ніж встановлена п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, але може бути застосована у даному випадку з огляду на його виключність, оскільки інкриміноване ОСОБА_8 кримінальне правопорушення належать до особливо тяжких злочинів.

Суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме:

- прибувати за кожною вимогою суду;

- не відлучатись за межі території України без дозволу суду, оскільки заборона виїзду за межі міста Одеси та Одеської області може зашкодити обвинуваченому ОСОБА_8 виконувати повноваження заступника міського голови міста Одеси;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Також суд не вбачає за доцільне покладати на обвинуваченого обов`язок носити електронний засіб контролю.

Суд не бере до уваги і доводи захисника про те, що у зв`язку з виправленням описок, допущених у датах судових засідань, прокурор була зобов`язана надати виправлене клопотання обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку його розгляду, оскільки ці обставини не є новими і не стали відомі прокурору після подання клопотання, а є помилковою опискою у датах, які можуть бути виправлені при його розгляді та не можуть вплинути на вирішення судом порушеного прокурором питання про застосування запобіжного заходу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що з огляду на практику Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»).

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 196, 315, 331 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відносно обвинуваченого ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід у вигляді застави у сумі 2000 (двох тисяч) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грошовий еквівалент якої становить 5 368 000,00 (п`ять мільйонів триста шістдесят вісім тисяч) гривень, та яка повинна бути внесена не пізніше п`яти днів з дня її обрання (застосування).

Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN - НОМЕР_3 ). У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатись за межі території України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали щодо покладених на обвинуваченого обов`язків становить 2 місяці, тобто до 27 червня 2023 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складений і оголошений 01 травня 2023 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3