Документ № 110696194

Справа № 991/3716/23

Провадження 1-кс/991/3738/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене з прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Терни Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні № 42017111100000022 від 21.01.2017,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 9 000 000,00 грн та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017111100000022 від 21.01.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що згідно зі статутом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - Украерорух або Підприємство), яке є державним унітарним підприємством та діє як державне комерційне підприємство і входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України (далі - МІУ або Уповноважений орган управління), має самостійний баланс, поточні, депозитні та інші рахунки у національній та іноземній валютах в установах банків, печатки та штампи зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство користується та розпоряджається майном, закріпленим за ним, відповідно до вимог чинного законодавств, вчиняючи щодо нього дії, які не суперечать законодавству та його статуту.

Контроль за ефективністю використання, збереженням та обліком закріпленого за Підприємством майна здійснює Уповноважений орган управління.

У 2015 році у своїй діяльності Підприємство керувалося Статутом, затвердженим наказом Міністра інфраструктури України від 06.05.2015 № 162 (у подальшому статут змінений на підставі наказу Міністра інфраструктури України від 06.04.2016 № 137).

Управління Підприємством згідно з п. 7.2. Статуту здійснює директор Підприємства, який підзвітний та підконтрольний Уповноваженому органу управління.

Відповідно до п. 7.7. Статуту директор Підприємства, зокрема: розподіляє обов`язки між своїми заступниками та керівниками структурних підрозділів Підприємства; у межах своїх повноважень видає накази, розпорядження, тощо і дає вказівки, обов`язкові до виконання для всіх працівників з питань діяльності Підприємства, організовує і контролює їх виконання; розпоряджається коштами та майном Підприємства в межах, передбачених Статутом; укладає договори, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки.

Пунктом 7.8. Статуту передбачено, що всі заступники директора Підприємства, керівник юридичної служби, головний бухгалтер, керівник уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції призначаються на посаду та звільняються з посади директором Підприємства за попереднім погодженням з Уповноваженим органом управління.

Наказом директора Украероруху від 08.02.2016 № 69/о ОСОБА_4 переведено за його згодою на посаду заступника директора Підпиємства.

Згідно із посадовою інструкцією заступника директора Украероруху від 22.12.2015 № 3.3.43-312, ОСОБА_4, як заступник директора: належить до категорії «Керівники»; у своїй роботі керується Конституцією України, Повітряним кодексом України, Указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України та актами Міністерства інфраструктури України, Державної авіаційної служби України, міжнародних організацій цивільної авіації, членом якої є Україна, Статутом підприємства, наказами та розпорядженнями Украероруху, розпорядженнями директора Украероруху та цією Інструкцією; зобов`язаний забезпечувати виконання управлінських рішень директора Украероруху та координацію діяльності підрозділів при реалізації виробничих завдань по основних напрямках діяльності Украероруху, а також забезпечує здійснення аналізу статей щорічного бюджету Украероруху, інших планових документів на відповідність заходам, передбаченим річним планом; повинен знати постанови, розпорядження, накази та інші керівні матеріали, які стосуються діяльності підприємства; несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання наказів та розпоряджень директора та своїх посадових обов`язків, а також за невикористання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, у межах своїх повноважень; під час відсутності директора та першого заступника директора (відпустка, відрядження, хвороба тощо) тимчасово виконує обов`язки директора за умови оформлення розпорядчого документа (п.п. 2.1., 2.4., 4.1., 4.5., 5.1 посадової інструкції).

22.05.2015 між Украерорухом, в особі т.в.о. директора ОСОБА_4, та ПАТ «Платинум Банк», в особі керівника відділення № 7 ПАТ «Платинум Банк», укладено договір банківського рахунку № 26006302156001, предметом якого стало відкриття поточних рахунків Украероруху в національній та іноземній валютах, на яких буде здійснюватися приймання та зарахування коштів, а також розрахунково-касове обслуговування.

У подальшому Підприємство одержало окремі доручення Заступника Міністра інфраструктури України - керівника апарату ОСОБА_7, якими рекомендовано вжити заходи щодо здійснення обслуговування переважно у державних банках та у банках, які відповідали встановленим в окремих дорученнях критеріям, а саме:

від 16.06.2015 № 526/11/11 щодо перегляду фінансової політики підприємств та розгляду можливості здійснення розрахунково-касового обслуговування розміщення вільних обігових коштів на депозитних рахунках та залучення кредитних ресурсів переважно в державних банках;

від 04.02.2016 № 105/11/11-16 щодо відкриття або переведення рахунків для забезпечення своєї господарської діяльності до банків, які відповідно до критеріїв Національного Банку України входять до І та ІІ груп банків.

Окрім цього, відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 13.05.2016 № 64-О «Про результати атестації керівників державних підприємств», Атестаційною комісією Міністерства інфраструктури Українидиректору Украероруху доручено здійснити заходи щодо виведення коштів з недержавних банківських установ.

На виконання вказаних адміністративно-розпорядчих документів директор Украероруху видав наказ від 08.06.2016 № 173 «Про посилення контролю за проведенням банками розрахунково-касового обслуговування», яким заступнику директора з економіки та фінансів Украероруху доручив, зокрема: у разі затримки банківською установою виконання платіжних доручень на списання коштів забезпечити переказ залишку коштів з цієї банківської установи; під особисту відповідальність забезпечити проведення розрахунково-касового обслуговування лише в тих банківських установах, які відповідають критеріям, встановленим Міністерством інфраструктури України. Контроль за виконанням наказу покладено на першого заступника директора Украероруху ОСОБА_8

29.07.2016 за участі директора, начальника фінансової служби, начальника фінансового відділу, головного бухгалтера, зі сторони Украероруху, та голови правління і голови спостережної ради, зі сторони ПАТ «Платинум Банк», проведено спільну нараду, за результатами якої погоджено план поступового зменшенням залишків коштів, запропонований Украерорухом листом від 27.07.2016 № 07-12-968.

03.10.2016 Украерорух одержав окреме доручення Міністра інфраструктури України ОСОБА_7 від 30.09.2016 № 734/11/11-16 щодо можливості переходу на розрахунково-касове обслуговування до банків, які мають активи, частка яких складає не менше як 1,0 % від активів банківської системи або контрольний пакет акцій яких належить міжнародним фінансовим та банківським установам, які мають міжнародний рейтинг інвестиційного класу від міжнародно-визнаних рейтингових агенцій та/або у яких держава володіє часткою понад 75 відсотків. При цьому, банки повинні відповідати іншим викладеним в окремому дорученні критеріям, зокрема, володіти облігаціями внутрішньої державної позики у розмірі не менше як 20% регулятивного капіталу банку.

Листом від 23.11.2016 № 100-01/6410 ПАТ «Платинум Банк» повідомив Украерорух, зокрема, що частка активів банку складала 0,59 % активів всіх платоспроможних банків та банк не володів облігаціями внутрішньої державної позики.

Тобто, ПАТ «Платинум Банк» не відповідав критеріям, визначеним в окремому дорученні Міністра інфраструктури України ОСОБА_7 від 30.09.2016 № 734/11/11-16.

24.11.2016 т.в.о. директора ОСОБА_4, не зважаючи на вказане, проставив резолюцію на службову записку заступника директора з економіки та фінансів Украероруху від 24.11.2016 № 07-15-1310, якою доручив головному бухгалтеру Украероруху, зокрема, здійснити перерахунок 90 млн. грн з розрахункового рахунку Украероруху, відкритому в АТ «Укргазбанк», на рахунок Украероруху, відкритий в ПАТ «Платинум Банк». У подальшому кошти перераховано на підставі платіжного доручення від 28.11.2016 № 5438.

10.01.2017 на підставі рішення Національного банку України № 14-рш/БТ ПАТ «Платинум Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних відповідно до вимог ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

11.01.2017 на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 85 розпочато процедуру виведення ПАТ «Платинум Банк» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.

Цього ж дня на підставі наказу № 2-Ф тимчасової адміністрації ПАТ «Платинум Банк» з 11.01.2017 заборонено здійснювати у ПАТ «Платинум Банк» будь-які видаткові банківські операції - безготівкові та готівкові, здійснювати оплату за укладеними правочинами без дозволу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Платинум Банк».

Станом на 11.01.2017 залишки коштів на поточних рахунках Украероруху, відкритих у ПАТ «Платинум Банк», складали: 270 744 626, 90 грн, 4 701 468,86 євро (разом у гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 23.02.2017 - 28,356578 грн за 1 Євро складало 404 062 195,34 грн).

Рішенням Національного банку України від 23.02.2017 № 95-рш, за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відкликано банківську ліцензію ПАТ «Платинум Банк», а з 24.02.2017 розпочато процедуру ліквідації банку.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.04.2017 № 1730 затверджено перелік (реєстр) акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Платинум Банк», до якого включено у тому числі вимогу Украероруху на суму 404 062 195,34 грн, яку віднесено до сьомої черги задоволення вимог.

25.03.2021 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 288 про затвердження ліквідаційного балансу ПАТ «Платинум Банк» та Звіту про виконання ліквідаційної процедури банку, згідно яких реалізацію активів ПАТ «Платинум Банк» завершено, непродані активи банку відсутні, усі можливі заходи на задоволення вимог кредиторів здійснені (частково задоволено вимоги кредиторів третьої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів банку), кошти для задоволення акцептованих вимог Украероруху відсутні.

Посилаючись на вказані обставини, детектив зазначає, що внаслідок умисних дій ОСОБА_4 . Украероруху спричинено шкоду на суму 90 млн. грн, що в більш ніж в 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на 2017 рік, тобто є тяжкими наслідками в розумінні ч. 4 примітки до ст. 364 КК України.

27.04.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Детектив стверджує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

Необхідність застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді застави, детектив обґрунтовує, серед іншого, наявністю, встановлених під час досудового розслідування, ризиків того, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Інші більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти таким ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи майновий стан підозрюваного та його родини, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, дані про особу підозрюваного, детектив дійшов висновку про нездатність застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, у зв`язку із чим просить визначити йому заставу у сумі 9 000 000 грн. У випадку внесення застави підозрюваним чи іншими особами покласти на ОСОБА_4 обов`язки передбачені абз. 1, п. 2-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надав додаткові пояснення щодо змісту та значення долучених до клопотання доказів.

Захисник ОСОБА_5, з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_4, у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вважає його необґрунтованим та таким, що ґрунтується на припущеннях. Пояснив, що ініціатором перерахування коштів на рахунок Украероруху, відкритий в ПАТ «Платинум Банк», була заступник директора з економіки та фінансів ОСОБА_10, яка 24.11.2016, тобто у день тимчасового виконання ОСОБА_4 обов`язків директора Украероруху, звернулася до останнього із відповідною службовою запискою № 07-15-1310. Погоджуючи цю службову записку ОСОБА_4 не був обізнаний із наказами директора Украероруху та рішенням Правління НБУ та вони не встановлювали для нього будь-яких зобов`язань. Разом з цим, у день перерахування коштів на підставі службової записки до виконання своїх обов`язків повернувся директор Украероруху. Зауважив, що висновок Держаудитслужби від 16.08.2022 за своєю природою є експертизою для з`ясування питань права, а висновки експертів № 64/7 від 09.10.2019, № 8129/3411 від 26.02.2021 та № 13-2/6 від 12.04.2019. не підтверджують винуватість ОСОБА_4 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Детектив не обґрунтував не додав до клопотання жодного доказу про те, що ОСОБА_4 спроможний сплатити заставу у розмірі більшому, ніж передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. Просив відмовити у задоволенні клопотання, застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. У разі прийняття рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, просив визначити розмір застави у межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.

Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017111100000022 від 21.01.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).

Зі змісту ч. 1 ст. 177 КПК України вбачається, що запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.

У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 27.04.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди ПАТ «Платинум Банк», використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки для Украероруху.

Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ надалі також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].

На підтвердження причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, до клопотання додано матеріали, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії: статуту Украерорух, затвердженого 16.04.2016 № 137; договору № 26006302156001 банківського рахунку від 22.05.2015, укладеного між ПАТ «Платинум Банк» та Украерорух, в особі т.в.о. директора ОСОБА_4 ; посадової інструкції Заступника директора Украероруху з розвитку від 22.12.2015 № 3.3.43-311; наказу директора Украероруху від 08.02.2016 № 69/о про переведення ОСОБА_4 на посаду заступника директора Украероруху з розвитку; довідки про тимчасове виконання обов`язків директора Украероруху у 2016 році, згідно якої у період з 24 до 25.11.2016 ОСОБА_4 виконував обов`язки директора Украероруху; окремих доручень Міністерства інфраструктури України від 16.06.2015 № 526/11/11, від 04.02.2016 № 105/11/11-16, від 30.09.2016 № 734/11/11-16, від 24.11.2016 № 869/11/11-16, якими міністерство, як уповноважений орган управління Украерорух, вживало заходів контролю та повідомляло посадових осіб підприємства про необхідність розміщення коштів підприємства в банківських установах, що відповідають критеріям надійності; службової записки начальника фінансової служби Украерорух від 12.02.2016 № 7.1-01-221; рішення НБУ від 02.06.2016 № 48-рш/БТ про віднесення ПАТ «Платинум Банк» до категорії проблемних; наказу Украероруху від 08.06.2016 № 173 Про посилення контролю за проведенням банками розрахунково-касового обслуговування, яким передбачено, що у разі затримки банківською установою виконання платіжних доручень на списання коштів забезпечити переказ залишку коштів з цієї банківської установи, а також про необхідність забезпечити проведення розрахунково-касового обслуговування лише в тих банківських установах, які відповідають критеріям, встановленим Міністерством інфраструктури України; інформаційно-аналітичної довідки, складеної на виконання наказу від 08.06.2016 № 173 та за результатами моніторингу рейтингу банківських установ України, в яких Украерорухом відкрито поточні рахунки для здійснення розрахунково-касового обслуговування; листа Украероруху від 06.07.2016 № 1-16.3-1100 на адресу Національного банку України щодо сприяння виконання ПАТ «Платинум Банк» платіжних доручень підприємства; протоколу зустрічі представників Украерорух та ПАТ «Платинум Банк» від 29.07.2016 та листа від 27.07.2016 №07-12-968; листа ПАТ «Платинум Банк» від 23.11.2016 № 100/14503; службової записки заступника директора економіки та фінансів Украероруху ОСОБА_10 від 24.11.2016 № 07-15-1310 адресована т.в.о. директора ОСОБА_4, яка містить резолюцію останнього, щодо збільшення залишків коштів в ПАТ «Платинум Банк» на 90 млн. грн; рішення НБУ від 28.11.2016 № 442-рш/БТ щодо діяльності ПАТ «Платинум Банк»; доповідної записки начальника управління економічного розвитку та фінансів МІУ від 19.12.2016 № 995/11/18-16; наказу Украероруху від 28.12.2016 № 418 Про заходи щодо виведення коштів з недержавних банківських установ, контроль за виконанням якого покладено на ОСОБА_8 ; листа ПАТ «Платинум Банк» від 29.12.2016 № 100-16092; довідки від 13.06.2017 № 60-02/5113-Л про включення до переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Платинум Банк»; висновку Держаудитслужби від 16.08.2022; висновку експерта від 09.10.2019 № 64/7, згідно якого розмір матеріальної шкоди (збитків), завданий Украероруху, що встановлений в Звіті про результати аудиту ефективності управління майном Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, що має фінансові наслідки для державного бюджету, затвердженого рішенням Рахункової палати від 28.08.2018 № 22-1 за період 2015-2017 років, документально підтверджується у сумі 404 062 195, 35 грн; висновку експерта від 12.04.2019 № 13-2/6, згідно якого документально підтверджується, що внаслідок розміщення в період з 22.05.2015 по 11.01.2017 коштів Украероруху на рахунках в ПАТ «Платинум Банк», станом на 11.01.2017, вихідний залишок коштів на рахунку, на якому обліковуються кошти Украероруху, становив 405 809 956, 99 грн; протоколів огляду від 07.10.2022, від 31.10.2019; протоколів допиту свідків ОСОБА_11 від 15.04.2023, ОСОБА_12 від 18.04.2023, ОСОБА_13 від 15.03.2023, ОСОБА_10 від 28.11.2022 та 16.02.2023, ОСОБА_14 від 07.02.2022, та інші матеріали.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи із сукупності досліджених матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин. Тобто зазначені у клопотанні детектива обставини і надані документи кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити дії, внаслідок яких Украероруху спричинено шкоду на суму 90 млн. грн.

Заперечення сторони захисту щодо змісту матеріалів, доданих до клопотання на обґрунтування викладених у ньому обставин, зводяться до тверджень про недоведеність наявності у фактичних діях ОСОБА_4 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення. Однак, слідчий суддя звертає увагу, що на цьому етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваної особи запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою. Отже, на даній стадії мова йде виключно про обґрунтоване припущення.

Щодо зауважень, висловлених стороною захисту з приводу доданих до клопотання протоколів допиту свідків, слід зазначити, що на цій стадії досудового розслідування слідчий суддя не оцінює показання свідків на предмет достовірності. Водночас, відомості зафіксовані у протоколах допиту свідків узгоджуються з доданими до клопотання матеріалами та формують у слідчого судді внутрішнє переконання, що обставини, викладені у повідомлені про підозру ОСОБА_4 могли мати місце.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів. Однак, сторона захисту жодного доказу на спростування обґрунтованості підозри не надала.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.

Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4, детектив послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке класифікується, як особливо тяжкий злочини та відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати норми ст. 69, 75 КК України.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Отже, встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Щодо ризику незаконно впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя враховує ту обставину, що значна кількість із свідків у кримінальному провадженні є працівниками Украероруху. Узв`язку з займаними раніше керівними посадами на підприємстві та діловими зв`язками ОСОБА_4 може володіти інформацією щодо потенційних свідків, тому не виключено, що може впливати на них, з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності або ж мінімізувати її.

Також не є вочевидь необґрунтованими твердження детектива, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на його досвід роботи в Службі безпеки України протягом 1992-2011 років, де він займав керівні посади, а отже володіє методами і засобами здійснення правоохоронної діяльності. Окрім того, за роки зайняття ОСОБА_4 керівних посад в Службі безпеки України та в подальшому посади заступника генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Украерорух у нього з`явилась велика кількість особистих та ділових зв`язків із суб`єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, представниками бізнес-структур, у тому числі працівниками правоохоронних органів.

Наявність вказаних відомостей, на думку слідчого судді, можуть свідчити про можливість виникнення у майбутньому вказаних проявів протиправної поведінки підозрюваного.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є: особисте зобов`язання та особиста порука.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Враховуючи характер та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження, у тому числі належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні сторона захисту посилалася на те, що ОСОБА_4 протягом всього строку досудового розслідування кримінального провадження не ухиляється від явки до органу досудового розслідування, офіційно працевлаштований, має на утриманні неповнолітню дитину. Однак, зазначені відомості, з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені у судовому засіданні ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі судового провадження.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти доведеним ризикам.

Щодо розміру застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Водночас, ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання обвинуваченому розміру застави, який перевищував його наявні активи та поточні доходи, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує такі відомості щодо майнового стану підозрюваного.

Так, підозрюваний ОСОБА_4 є власником автомобілів: УАЗ 31512, 1992 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ; Mercedes-Benz E 200, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, його дружина ОСОБА_15 - Volkswagen Tiguan, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 . Також дружині підозрюваного на праві власності належать: квартира, загальною площею 74,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 ; будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до наявних відомостей з Державного реєстру фізичних осіб, платників податків за період з 2013 до 2022 роки податковими агентами нараховано ОСОБА_4 доходи на загальну суму 3 231 666 грн., а його дружині - ОСОБА_15 - 4 201 777 грн.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_9 додатково повідомив, що отримує щомісячно пенсію у розмірі 21 000 грн, та за основним місцем роботи в ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» - заробітну плату у розмірі орієнтовно 20 000 грн.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави слідчий суддя вважає, що доводи детектива, викладені у клопотанні, та пояснення прокурора, надані у судовому засіданні, про спроможність підозрюваного ОСОБА_9 внести заставу у розмірі 3 353,2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 9 000 000,00 грн буде неспівмірним із встановленими під час розгляду клопотання обставинами.

Водночас внесення застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 684 000 грн, на думку слідчого судді, з урахуванням майнового стану підозрюваного та обставин вчинення кримінального правопорушення, не порушує принцип пропорційності, не є явно непомірною для нього. Проте вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконанням покладених на нього процесуальних обов`язків.

При цьому, слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

Доводи сторони захисту про непомірний розмір застави для підозрюваного слідчий суддя вважає необґрунтованими, оскільки, доказів, які б спростовували встановлені обставини щодо майнового стану підозрюваного, сторона захисту не надала. Окрім цього, чинне законодавство України не покладає можливість внесення застави виключно на обвинуваченого, але вимагає забезпечення дієвості провадження, тобто співмірності застави не лише матеріальному стану особи, а й забезпеченню виконання покладених на особу процесуальних обов`язків.

З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, у разі внесення застави наявні підстави покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування із ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_8, діючими та колишніми працівниками ДП «Украерорух» щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; носити електронний засіб контролю.

У клопотанні детектив просив покласти на підозрюваного обов`язок не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду. Однак, як встановлено у судовому засіданні підозрюваний працює та проживає у м. Львові, тому слідчий суддя вважає за необхідне, враховуючи думку прокурора, покласти на підозрюваного обов`язок - не відлучатися із м. Львова без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави належить задовольнити частково.

Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194 КПК України, наявні підстави для визначення строку дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, до 02.07.2023.

Керуючись ст. 2, 7, 9, 177, 178, 182, 193-196, 372, 376КПК України, слідчий суддя

постановив:

Задовольнити клопотання частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 684 000 (два мільйони шістсот вісімдесят чотири тисячі) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися із м. Львова без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування із ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_8, діючими та колишніми працівниками ДП «Украерорух» щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;

- носити електронний засіб контролю.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_4 .

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, у разі внесення застави, визначити до 02 липня 2023 року.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до детектива (слідчого), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42017111100000022 від 21.01.2017.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1