Документ № 110710243

Справа № 991/3715/23

Провадження 1-кс/991/3737/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене з прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бориспіль Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні № 42017111100000022 від 21.01.2017,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 7 000 000,00 грн та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017111100000022 від 21.01.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що згідно зі статутом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - Украерорух або Підприємство), яке є державним унітарним підприємством та діє як державне комерційне підприємство і входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України (далі - МІУ або Уповноважений орган управління), має самостійний баланс, поточні, депозитні та інші рахунки у національній та іноземній валютах в установах банків, печатки та штампи зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство користується та розпоряджається майном, закріпленим за ним, відповідно до вимог чинного законодавств, вчиняючи щодо нього дії, які не суперечать законодавству та його статуту.

Контроль за ефективністю використання, збереженням та обліком закріпленого за Підприємством майна здійснює Уповноважений орган управління.

У 2015 році у своїй діяльності Підприємство керувалося Статутом, затвердженим наказом Міністра інфраструктури України від 06.05.2015 № 162 (у подальшому статут змінений на підставі наказу Міністра інфраструктури України від 06.04.2016 № 137).

Управління Підприємством згідно з п. 7.2. Статуту здійснює директор Підприємства, який підзвітний та підконтрольний Уповноваженому органу управління.

Відповідно до п. 7.7. Статуту директор Підприємства, зокрема: розподіляє обов`язки між своїми заступниками та керівниками структурних підрозділів Підприємства; у межах своїх повноважень видає накази, розпорядження, тощо і дає вказівки, обов`язкові до виконання для всіх працівників з питань діяльності Підприємства, організовує і контролює їх виконання; розпоряджається коштами та майном Підприємства в межах, передбачених Статутом; укладає договори, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки.

Пунктом 7.8. Статуту передбачено, що всі заступники директора Підприємства, керівник юридичної служби, головний бухгалтер, керівник уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції призначаються на посаду та звільняються з посади директором Підприємства за попереднім погодженням з Уповноваженим органом управління.

22.05.2015 між Украерорухом, в особі т.в.о. директора ОСОБА_7, та ПАТ «Платинум Банк», в особі керівника відділення № 7 ПАТ «Платинум Банк», укладено договір банківського рахунку № 26006302156001, предметом якого стало відкриття поточних рахунків Украероруху в національній та іноземній валютах № НОМЕР_1, на яких буде здійснюватися приймання та зарахування коштів, а також розрахунково-касове обслуговування.

Наказом директора Украероруху від 24.12.2015 № 675/о ОСОБА_4 прийнято на роботу до Украероруху, а з 25.12.2015 на посаду в.о. першого заступника директора Украероруху. У подальшому, наказом директора Украероруху від 04.02.2016 № 61/о ОСОБА_4 переведено за його згодою на посаду першого заступника директора Украероруху.

У подальшому Підприємство одержало окремі доручення Заступника Міністра інфраструктури України - керівника апарату ОСОБА_8, якими рекомендовано вжити заходи щодо здійснення обслуговування переважно у державних банках та у банках, які відповідали встановленим в окремих дорученнях критеріям, а саме:

від 16.06.2015 № 526/11/11 щодо перегляду фінансової політики підприємств та розгляду можливості здійснення розрахунково-касового обслуговування розміщення вільних обігових коштів на депозитних рахунках та залучення кредитних ресурсів переважно в державних банках;

від 04.02.2016 № 105/11/11-16 щодо відкриття або переведення рахунків для забезпечення своєї господарської діяльності до банків, які відповідно до критеріїв Національного Банку України входять до І та ІІ груп банків.

Окрім цього, відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 13.05.2016 № 64-О «Про результати атестації керівників державних підприємств», Атестаційною комісією Міністерства інфраструктури України директору Украероруху доручено здійснити заходи щодо виведення коштів з недержавних банківських установ.

На виконання вказаних адміністративно-розпорядчих документів директор Украероруху видав наказ від 08.06.2016 № 173 «Про посилення контролю за проведенням банками розрахунково-касового обслуговування», яким заступнику директора з економіки та фінансів Украероруху доручив, зокрема: у разі затримки банківською установою виконання платіжних доручень на списання коштів забезпечити переказ залишку коштів з цієї банківської установи; під особисту відповідальність забезпечити проведення розрахунково-касового обслуговування лише в тих банківських установах, які відповідають критеріям, встановленим Міністерством інфраструктури України. Контроль за виконанням наказу покладено на першого заступника директора Украероруху ОСОБА_4

29.07.2016 за участі директора, начальника фінансової служби, начальника фінансового відділу, головного бухгалтера, зі сторони Украероруху, та голови правління і голови спостережної ради, зі сторони ПАТ «Платинум Банк», проведено спільну нараду, за результатами якої погоджено план поступового зменшенням залишків коштів, запропонований Украерорухом листом від 27.07.2016 № 07-12-968.

03.10.2016 Украерорух одержав окреме доручення Міністра інфраструктури України ОСОБА_8 від 30.09.2016 № 734/11/11-16 щодо можливості переходу на розрахунково-касове обслуговування до банків, які мають активи, частка яких складає не менше як 1,0 % від активів банківської системи або контрольний пакет акцій яких належить міжнародним фінансовим та банківським установам, які мають міжнародний рейтинг інвестиційного класу від міжнародно-визнаних рейтингових агенцій та/або у яких держава володіє часткою понад 75 відсотків. При цьому, банки повинні відповідати іншим викладеним в окремому дорученні критеріям, зокрема, володіти облігаціями внутрішньої державної позики у розмірі не менше як 20% регулятивного капіталу банку.

Листом від 23.11.2016 № 100-01/6410 ПАТ «Платинум Банк» повідомив Украерорух, зокрема, що частка активів банку складала 0,59 % активів всіх платоспроможних банків та банк не володів облігаціями внутрішньої державної позики.

Отже, ПАТ «Платинум Банк» не відповідав критеріям, визначеним в окремому дорученні Міністра інфраструктури України ОСОБА_8 від 30.09.2016.

25.11.2016 до Украероруху надійшло Окреме доручення в.о. Міністра інфраструктури України ОСОБА_9 від 24.11.2016 № 869/11/11-16, яким вчергове доручено розглянути можливість виконання Рекомендацій Кабінету Міністрів України викладених у п. 4 Постанови від 22.09.2016 № 662 «Деякі питання виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ», яким затверджено Порядок проведення конкурсного відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ (далі - Порядок). Пунктом 3 Порядку передбачено, що до участі у конкурсі допускаються банки через які здійснюється виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ, що мають активи, частка яких становить не менш як 1 % активів банківської системи.

28.12.2016 директор Украероруху видав наказ від № 418 «Про заходи щодо виведення коштів з недержавних банківських установ», яким заступнику директора з економіки та фінансів доручив:

забезпечити до кінця 2017 року здійснення розрахунково-касового обслуговування Украероруху лише в банківських установах, які відповідають вимогам, встановленим п. 3 Порядку проведення конкурсного відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого Постановою КМУ від 22.09.2016 № 662.

у термін до 29.12.2016 розробити та подати на затвердження директору план заходів з забезпечення здійснення розрахунково-касового обслуговування Украероруху лише в банківських установах, які відповідають вимогам, встановленим п. 3 Порядку.

Контроль за виконанням наказу від 28.12.2016 № 418 покладено на першого заступника директора ОСОБА_4

29.12.2016 до Украероруху надійшов лист ПАТ «Платинум Банк» від 29.12.2016 № 100/16092 у якому банк, зокрема, запропонував додатковий бонус у розмірі 1 % річних до ставки по поточному рахунку у гривні з 01.01.2017 до 10.01.2017 за умови, якщо залишок на рахунку станом на 01.01.2017 складатиме не менше 250 млн. грн.

Водночас, станом на 29.12.2016 на рахунку Украероруху відкритому у ПАТ «Платинум Банк» знаходилось більше 204 млн. грн.

Не зважаючи на вказане, 29.12.2016 т.в.о. директора Украероруху ОСОБА_4, всупереч вищевказаним вимогам, діючи з метою надання неправомірної вигоди ПАТ «Платинум Банк» у вигляді підвищення ліквідності вказаної банківської установи, проставив резолюцію на лист ПАТ «Платинум Банк» від 29.12.2016 № 100/16092, якою доручив головному бухгалтеру Украероруху, зокрема, здійснити перерахунок 70 млн. грн на рахунок Украероруху, відкритий в ПАТ «Платинум Банк». У подальшому кошти перераховано на підставі платіжних доручень від 29.12.2016 № 6059 на суму 60 млн. грн та від 29.12.2016 № 6060 на суму 10 млн. грн.

10.01.2017, на підставі рішення Національного банку України № 14-рш/БТ, ПАТ «Платинум Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних відповідно до вимог ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

11.01.2017, на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 85, розпочато процедуру виведення ПАТ «Платинум Банк» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.

Цього ж дня, на підставі наказу № 2-Ф тимчасової адміністрації ПАТ «Платинум Банк», з 11.01.2017 заборонено здійснювати у ПАТ «Платинум Банк» будь-які видаткові банківські операції - безготівкові та готівкові, здійснювати оплату за укладеними правочинами без дозволу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Платинум Банк».

Станом на 11.01.2017 залишки коштів на поточних рахунках Украероруху, відкритих у ПАТ «Платинум Банк» складали: 270 744 626, 90 грн, 4 701 468,86 євро (разом у гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 23.02.2017 - 28,356578 грн за 1 Євро складало 404 062 195,34 грн).

Рішенням Національного банку України від 23.02.2017 № 95-рш, за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відкликано банківську ліцензію ПАТ «Платинум Банк», а з 24.02.2017 розпочато процедуру ліквідації банку.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.04.2017 № 1730 затверджено перелік (реєстр) акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Платинум Банк», до якого включено у тому числі вимогу Украероруху на суму 404 062 195,34 грн, яку віднесено до сьомої черги задоволення вимог.

25.03.2021 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 288 про затвердження ліквідаційного балансу ПАТ «Платинум Банк» та Звіту про виконання ліквідаційної процедури банку, згідно яких реалізацію активів ПАТ «Платинум Банк» завершено, непродані активи банку відсутні, усі можливі заходи на задоволення вимог кредиторів здійснені (частково задоволено вимоги кредиторів третьої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів банку), кошти для задоволення акцептованих вимог Украероруху відсутні.

Посилаючись на вказані обставини, детектив зазначає, що внаслідок умисних дій ОСОБА_4 . Украероруху спричинено шкоду на суму 70 млн. грн, що в більш ніж в 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на 2017 рік, тобто є тяжкими наслідками в розумінні ч. 4 примітки до ст. 364 КК України.

27.04.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Детектив стверджує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

Необхідність застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, детектив обґрунтовує, серед іншого, наявністю, встановлених під час досудового розслідування, ризиків того, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Інші більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти таким ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи майновий стан підозрюваного та його родини, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, дані про особу підозрюваного, детектив дійшов висновку про нездатність застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, у зв`язку із чим просить визначити йому заставу у сумі 7 000 000 грн. У випадку внесення застави підозрюваним чи іншими особами покласти на ОСОБА_4 обов`язки передбачені абз. 1, п. 2-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надав додаткові пояснення щодо змісту та значення долучених до клопотання доказів.

Захисник ОСОБА_5, з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_4, у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував. Пояснив, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 є необґрунтованим, до матеріалів клопотання не додано доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, зокрема, які б вказували на умисний характер дій ОСОБА_4 та його мету одержання неправомірної вигоди ПАТ «Платинум Банк». Крім того, між діями ОСОБА_4 і неповерненням 10.01.2017 ПАТ «Платинум Банк» коштів Украероруху відсутній причинно-наслідковий зв`язок, адже до збитків Украероруху призвели дії не ОСОБА_4, а дії посадових осіб НБУ. Також клопотання не містить жодного доказу на підтвердження існування зазначених у ньому ризиків. Розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного, єдиним джерелом доходу є пенсія, розмір якої становить 7 856, 78 грн. Доводи сторони обвинувачення, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, не підтверджені. Вважав за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.

Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017111100000022 від 21.01.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).

Зі змісту ч. 1 ст. 177 КПК України вбачається, що запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.

У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 27.04.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди ПАТ «Платинум Банк», використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки для Украероруху.

Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ надалі також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].

На підтвердження причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, до клопотання додано матеріали, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії: статуту Украерорух, затвердженого 16.04.2016 № 137; договору № 26006302156001 банківського рахунку від 22.05.2015, укладеного між ПАТ «Платинум Банк» та Украерорух, в особі т.в.о. директора ОСОБА_7 ; посадової інструкції першого заступника директора Украероруху з розвитку від 22.12.2015 № 3.3.43-311; наказів директора Украероруху від 24.12.2015 № 675/о про переведення ОСОБА_4 на посаду в.о. першого заступника директора Украероруху, від 04.02.2016 № 61/о про переведення ОСОБА_4 на посаду першого заступника директора Украероруху; довідок про тимчасове виконання обов`язків директора Украероруху у 2016 році, згідно якої, зокрема, у періоди 01-08.12.2016, 13-14.12.2016, 18-19.12.2016, 29-30.12.2016 ОСОБА_4 виконував обов`язки директора Украероруху; окремих доручення Міністерства інфраструктури України від 16.06.2015 № 526/11/11, від 04.02.2016 № 105/11/11-16, від 30.09.2016 № 734/11/11-16, від 24.11.2016 № 869/11/11-16; службових записок заступника директора та начальника фінансової служби Украероруху від 22.12.2015, 17.09.2015, 12.10.2015, 12.02.2016; рішення НБУ від 02.06.2016 № 48-рш/БТ про віднесення ПАТ «Платинум Банк» до категорії проблемних; наказу Украероруху від 08.06.2016 № 173 Про посилення контролю за проведенням банками розрахунково-касового обслуговування, яким передбачено, що у разі затримки банківською установою виконання платіжних доручень на списання коштів забезпечити переказ залишку коштів з цієї банківської установи, а також про необхідність забезпечити проведення розрахунково-касового обслуговування лише в тих банківських установах, які відповідають критеріям, встановленим Міністерством інфраструктури України. Контроль за виконанням наказу покладено на першого заступника директора ОСОБА_4 ; інформаційно-аналітичної довідки, складеної на виконання наказу від 08.06.2016 № 173 та за результатами моніторингу рейтингу банківських установ України; листа Украероруху від 06.07.2016 № 1-16.3-1100 на адресу Національного банку України щодо сприяння виконання ПАТ «Платинум Банк» платіжних доручень підприємства; протоколу зустрічі представників Украерорух та ПАТ «Платинум Банк» від 29.07.2016 та листа від 27.07.2016 № 07-12-968; листа ПАТ «Платинум Банк» від 23.11.2016 № 100/14503; рішення НБУ від 28.11.2016 № 442-рш/БТ про визнання діяльності ПАТ «Платинум Банк» такого, що відповідає законодавству; доповідної записки начальника управління економічного розвитку та фінансів МІУ від 19.12.2016 № 995/11/18-16; наказу Украероруху від 28.12.2016 № 418 Про заходи щодо виведення коштів з недержавних банківських установ, контроль за виконанням якого покладено на ОСОБА_4 ; листа Украероруху від 29.12.2016 № 1-12-3113 про залишки коштів на поточних рахунках; плану заходів з забезпечення здійснення розрахунково-касового обслуговування Украероруху лише в банківських установах, які відповідають вимогам, встановленим п. 3 Порядку проведення конкурсного відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2016 № 662 від 29.12.2016 № 1-25-3112, затвердженого т.в.о. директора ОСОБА_4 ; листа ПАТ «Платинум Банк» від 29.12.2016 № 100-16092; довідки від 13.06.2017 № 60-02/5113-Л про включення до переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Платинум Банк»; листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.05.2021, згідно якого Украерорух повідомлено, що за результатами ліквідації ПАТ «Платинум Банк» кошти у сумі 404 062 195, 34 грн для задоволення акцептованих вимог Украероруху відсутні; висновку Держаудитслужби від 16.08.2022; висновку експерта від 09.10.2019 № 64/7, згідно якого розмір матеріальної шкоди (збитків), завданий Украероруху, що встановлений в Звіті про результати аудиту ефективності управління майном Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, що має фінансові наслідки для державного бюджету, затвердженого рішенням Рахункової палати від 28.08.2018 № 22-1 за період 2015-2017 років, документально підтверджується у сумі 404 062 195, 35 грн; висновку експерта від 12.04.2019 № 13-2/6, згідно якого документально підтверджується, що внаслідок розміщення в період з 22.05.2015 по 11.01.2017 коштів Украероруху на рахунках в ПАТ «Платинум Банк», станом на 11.01.2017, вихідний залишок коштів на рахунку, на якому обліковуються кошти Украероруху, становив 405 809 956, 99 грн; протоколу огляду від 07.10.2022; протоколів допиту свідків ОСОБА_10 від 15.04.2023, ОСОБА_11 від 18.04.2023, ОСОБА_12 від 15.03.2023, свідка ОСОБА_13 від 28.11.2022 та 16.02.2023, та інші матеріали.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи із сукупності досліджених матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин. Тобто зазначені у клопотанні детектива обставини і надані документи кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити дії, внаслідок яких Украероруху спричинено шкоду, у тому числі на суму 70 млн. грн.

Доводи сторони захисту про те, що у діях ОСОБА_4 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, слідчий суддя не враховує при прийнятті рішення, оскільки на цій стадії досудового розслідування встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, які зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та не передбачають обов`язку детальної перевірки та аналізу кваліфікації інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, встановлення вини конкретної особи.

Щодо зауважень, висловлених стороною захисту з приводу доданих до клопотання протоколів допиту свідків, слід зазначити, що на цій стадії досудового розслідування слідчий суддя не оцінює показання свідків на предмет достовірності. Водночас, відомості зафіксовані у протоколах допиту свідків узгоджуються з доданими до клопотання матеріалами та формують у слідчого судді внутрішнє переконання, що обставини, викладені у повідомлені про підозру ОСОБА_4 могли мати місце.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів. Однак, захисник навів свою оцінку матеріалам, наданих до клопотання, та жодного доказу на спростування обґрунтованості підозри не надав.

Доданий до заперечення на клопотання лист Національного бюро від 15.06.2016, у якому зазначено, що органом досудового розслідування буде використано інформацію, викладену у зверненні Голови Первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців» ОСОБА_14 з приводу можливих протиправних дій посадових осіб Украероруху під час розміщення коштів підприємства в ПАТ «Платинум Банк» для здійснення розрахуноково-касового обслуговування та з інших питань, для попередження, виявлення та припинення можливих фінансових корупційних правопорушень на Украероруху, та який на думку захисника свідчить про невиконання Національним бюро своїх функцій, не спростовує встановлені вище обставини щодо можливого вчинення ОСОБА_4 дій, внаслідок яких Украероруху спричинено шкоду на суму 70 млн. грн.

Слідчий суддя також критично оцінює доводи сторони захисту, що до збитків Украероруху призвели саме дії посадових осіб Національного банку України, оскільки підставою для перерахування 70 млн. грн на рахунок Украероруху, відкритий в ПАТ «Платинум Банк», стала саме резолюція проставлена ОСОБА_15 на листі ПАТ «Платинум Банк» від 29.12.2016 № 100/16092, вчинення якої суперечило вимогам окремих доручень Міністерства інфраструктури України, Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2016 № 662; протоколу зустрічі представників Украероруху та ПАТ «Платинум Банк» від 29.07.2016, затвердженого директором Украероруху та головою правління ПАТ «Платинум Банк», наказамдиректора Украероруху від 08.06.2016 № 173 та від 28.12.2016 № 418.

Додані до клопотання доповідна записка Міністерства інфраструктури України від 19.12.2016 та наданий у відповідь на неї лист Украероруху від 29.12.2016, наказ директора Украероруху від 28.12.2016 № 418, свідчать про обізнаність ОСОБА_4 про невідповідність ПАТ «Платинум Банк» рекомендованим критеріям відбору банківських установ, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2016 № 662 та про необхідність вжиття заходів щодо виведення коштів з недержавних банківських установ.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.

Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4, детектив послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке класифікується, як особливо тяжкий злочини та відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати норми ст. 69, 75 КК України.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_4, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, наявні у матеріалах клопотання відомості щодо майнового стану підозрюваного та його родини.

Слідчий суддя вважає недостатніми доводи сторони захисту щодо відсутності у ОСОБА_4, який є офіцером запасу, можливості виїзду за кордон, у зв`язку із введенням в України військового стану, оскільки дії щодо переховування від органів досудового розслідування та суду можуть бути вчинені і на території України.

Встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Щодо ризику незаконно впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя враховує ту обставину, що значна кількість із свідків у кримінальному провадженні є працівниками Украероруху. У зв`язку з займаною раніше керівною посадою на підприємстві ОСОБА_4 може володіти інформацією щодо потенційних свідків, тому не виключено, що може впливати на них, з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності або ж мінімізувати її.

Також не є вочевидь необґрунтованими твердження детектива, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на посади, які він обіймав, зокрема, в ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса», та за роки свої роботи у нього могла з`явитись велика кількість особистих та ділових зв`язків із суб`єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, представниками бізнес-структур, працівниками правоохоронних органів, які він може використовувати з метою уникнення кримінальної відповідальності та перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким іншим чином.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є: особисте зобов`язання та особиста порука.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Враховуючи характер та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження, у тому числі належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні сторона захисту посилалася на те, що ОСОБА_4 від досудового розслідування не ухиляється та не збирається цього робити, співпрацює з органами досудового розслідування, є добровольцем територіальної оборони та має подяки та відзнаки, на його утриманні перебуває матір похилого віку. Однак, зазначені відомості, з урахуванням характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені у судовому засіданні ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі судового провадження.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти доведеним ризикам.

Щодо розміру застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Водночас, ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання обвинуваченому розміру застави, який перевищував його наявні активи та поточні доходи, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує такі відомості щодо майнового стану підозрюваного.

Так, підозрюваний ОСОБА_4 є власником автомобілю TOYOTA SEQUOIA, 2008 року випуску, причіп Ось П-5, 2017 року випуску. Також підозрюваному на праві власності належить домоволодіння, загальною площею 123,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до наявних відомостей з Державного реєстру фізичних осіб, платників податків за період з 2013 по 2022 роки ОСОБА_4 податковими агентами нараховано доходи на загальну суму 4 335 042 грн. За період з 2020 по 2022 відомості щодо доходів відсутні.

Згідно виписки по особовому рахунку ОСОБА_4 отримує пенсію у розмірі 7 856,78 грн.

У судовому засіданні підозрюваний пояснив, що будинок за адресою: АДРЕСА_3, у 2016 році подарований сину, однак доказів на підтвердження цього не надав. Також зазначив, що власником квартири за місцем його реєстрації та будинку, у якому вони з матір`ю проживають, є бувша дружина, яка також проживає у цьому будинку. Він з 2020 року не працює, є військовим пенсіонером.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави слідчий суддя вважає, що доводи детектива, викладені у клопотанні, та пояснення прокурора, надані у судовому засіданні, про спроможність підозрюваного ОСОБА_4 внести заставу у розмірі 2 608 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 7 000 000,00 грн, є неспівмірним із встановленими під час розгляду клопотання обставинами.

Водночас внесення застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 073 600 грн, на думку слідчого судді, з урахуванням майнового стану підозрюваного та обставин вчинення кримінального правопорушення, не порушує принцип пропорційності, не є явно непомірною для нього. Проте вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконанням покладених на нього процесуальних обов`язків.

При цьому, слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

Окрім цього, чинне законодавство України не покладає можливість внесення застави виключно на обвинуваченого, але вимагає забезпечення дієвості провадження, тобто співмірності застави не лише матеріальному стану особи, а й забезпеченню виконання покладених на особу процесуальних обов`язків.

З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, у разі внесення застави наявні підстави покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування із ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_7 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; носити електронний засіб контролю.

У клопотанні детектив просив покласти на підозрюваного обов`язок не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду. Однак, як встановлено у судовому засіданні підозрюваний проживає у Київській області, Бориспільський район, с. Вороньків, тому слідчий суддя, враховуючи думку прокурора, вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язок - не відлучатися із Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду, про що також не заперечував прокурор.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави належить задовольнити частково.

Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194 КПК України, наявні підстави для визначення строку дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, до 02.07.2023.

Керуючись ст. 2, 7, 9, 177, 178, 182, 193-196, 372, 376КПК України, слідчий суддя

постановив:

Задовольнити клопотання частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 073 600 ( один мільйон сімдесят три тисячі шістсот) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися із Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування із ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_7 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;

- носити електронний засіб контролю.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_2 .

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, у разі внесення застави, визначити до 02 липня 2023 року.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до детектива (слідчого), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42017111100000022 від 21.01.2017.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1