- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
Справа № 991/3224/23
Провадження 1-кп/991/51/23
У Х В А Л А
05 травня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (в режимі відеоконференції з Кропивницьким апеляційним судом),
ОСОБА_13, ОСОБА_14 (в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми ЄСІТС),
захисників адвокатів ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21
розглянувши клопотання захисника ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_18 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42016000000001254, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2016, за обвинуваченням
ОСОБА_10, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кіровоград, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України,
ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Білгород-Дністровський Одеської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 (кадастровий номер 3510100000:02:028:0203)
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України;
ОСОБА_14, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Кіровоград, зареєстрований за адресою АДРЕСА_4, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209 КК України;
ОСОБА_13, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Кіровоград, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_6 ;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209 КК України;
ОСОБА_12, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Кіровоград, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_7
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209 КК України;
ОСОБА_6, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Рига Латвійської Республіки, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_9
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК України;
ОСОБА_7, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Олевськ Житомирської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_10, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_11
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України;
ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Мурманськ, росія, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_12
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України;
ОСОБА_8, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 у м. Дніпропетровськ, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_13, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_14,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1.На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016000000001254, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2016, за обвинуваченням
ОСОБА_10, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України,
ОСОБА_11, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України;
ОСОБА_14, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209 КК України;
ОСОБА_13, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209 КК України;
ОСОБА_12, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209 КК України;
ОСОБА_6, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК України;
ОСОБА_7, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України;
ОСОБА_9, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України;
ОСОБА_8, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України.
1.1.В підготовчому судовому засіданні від захисника ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_18 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання.
1.2.Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.10.2018 до ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу - застави у розмірі 850 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 564 850 грн. Вказана застава внесена 25.10.2018 ОСОБА_22 .
1.3.Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.12.2018 продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_23 ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 25.10.2018.
1.4.Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.06.2019 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_22 про повернення суми застави в кримінальному провадженні.
1.5.Захисник зазначає, що оскільки строк дії обов`язків сплинув, в подальшому клопотання про продовження обов`язків стороною обвинувачення не подавалися, наявні підстави для зміни ОСОБА_9 запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання, а сума застави має бути повернута заставодавцю.
1.6.Вказує на відсутність ризиків та наявність міцних соціальних зв`язків з посиланням на здійснення обвинуваченим сезонної підприємницької діяльності та роботою на посаді директора ТОВ «Нікдарія», діяльність якого також є сезонною. З 26.10.2022 по 19.02.2023 обвинувачений, не маючи змоги працювати та забезпечувати себе, виїхав з сім`єю до Люксембургу. Під час перебування у Люксембурзі обвинувачений брав участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, а після закінчення відпустки повернувся в Україну, що свідчить про відсутність ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
1.7.Сторона захисту вважає, що з урахуванням розміру внесеної застави, строку, протягом якого здійснювалось досудове розслідування, сумлінного виконання ОСОБА_9 своїх процесуальних обов`язків, наявні правові підстави для зміни застосованого запобіжного заходу на особисте зобов`язання.
1.8.Також захисник посилається на те, що сума застави була внесена ОСОБА_22 за рахунок позики, строк повернення якої сплив 25.10.2019. Неповернення вказаної позики може призвести до застосування до ОСОБА_22 заходів цивільно-правової відповідальності.
1.9.Захисник просить змінити щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання, поклавши на обвинуваченого обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України, та повернути грошові кошти у сумі 1 564 850 грн ОСОБА_22 .
2.В судовому засіданні захисник ОСОБА_18 підтримав доводи клопотання та просив його задовольнити. Додатково зауважив, що обвинувачений протягом тривалого часу демонструє належну процесуальну поведінку, а встановлені слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу ризики вже не актуальні.
2.1.Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
2.2.Захисник ОСОБА_21 підтримав клопотання з посиланням на бездоганну процесуальну поведінку обвинуваченого.
2.3.Прокурор проти задоволення клопотання заперечував з посиланням на те, що застосований запобіжний захід є таким, що здатний забезпечити дієвість кримінального провадження. Стверджував, що визначені раніше ризики не втратили своєї актуальності, фактів невиконання ОСОБА_9 процесуальних обов`язків підозрюваного / обвинуваченого не було.
3.Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, Суд дійшов таких висновків.
3.1.Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 25.10.2018 до підозрюваного ОСОБА_9 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Одночасно ухвалою визначений альтернативний запобіжний захід - застава у розмірі 850 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 564 850,00 гривень, з покладенням обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України.
3.2.Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що слідчий суддя визначив ризик переховування ОСОБА_9 від органів досудового розслідування та/або суду та ризик впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.
3.3. ОСОБА_22 26.10.2018 за підозрюваного ОСОБА_9 внесла заставу у розмірі 1 564 850,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 111205 від 26.10.2018.
3.4.Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22.12.2018 частково задоволено клопотання прокурора, продовжено до 23.01.2019 включно підозрюваному ОСОБА_9 строк дії покладених на нього обов`язків.
3.5.У відповідності до частини 3 статті 314 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
3.6.На підставі статті 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу. Суд зобов`язаний розглянути клопотання обвинуваченого згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
3.7.У відповідності до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
3.8.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
3.9.Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
3.10.Це кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового засідання, обвинуваченому вже вручений обвинувальний акт. З огляду на стадію кримінального провадження та зміст самого клопотання, Суд не вирішує питання щодо обґрунтованості підозри, однак оцінює критерії, визначені у статті 178 КПК України, та зазначені прокурором ризики, передбачені пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України.
3.11.Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу Суд не уповноважений перевіряти обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Разом з тим, після початку повномасштабного вторгнення в Україну КПК України доповнений новими підставами для зміни запобіжного заходу - проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, внесення застави на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України, а також перебування обвинуваченого в місцях ведення активних бойових дій. Тому Суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює факти, що виникають у зв`язку з плином кримінального провадження і можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або спосіб його виконання.
3.12.В обґрунтування зміни запобіжного заходу захисник посилається на такі обставини: непродовження стороною обвинувачення строку дії обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України; належна процесуальна поведінка обвинуваченого; значний проміжок часу, що минув після застосування до обвинуваченого запобіжного заходу; відсутність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; необхідність повернення позики застводавцем.
3.12.1.Щодо непродовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного відповідно до частини 5 статті 194 КПК України, Суд зазначає таке. Відповідно до частини 1 статті 176 КПК України застава віднесена до запобіжних заходів, які, в свою чергу включені до заходів забезпечення кримінального провадження. Частинами 1-3 статті 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
3.12.2.Частина 7 статті 42 КПК Україна визначає загальні обов`язки, які покладаються на підозрюваного. Так, підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
3.12.3.Отже, зазначені в частині 7 статті 42 КПК України обов`язки підозрюваного, обвинуваченого (окрім обов`язків, визначених в пункті 2 цієї частини) покладаються на нього згідно з процесуальним законом і діють з часу набуття статусу підозрюваного, незалежно від застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
3.12.4.В свою чергу, стаття 194 КПК України визначає перелік обов`язків, які можуть покладатися на підозрюваного (обвинуваченого) рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Так, частина 5 статті 194 КПК України визначає умовами покладення додаткових обов`язків обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, і доведеність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Ці обов`язки не є окремим запобіжним заходом, а застосовуються додатково до обраного підозрюваному запобіжного заходу за наявності визначених в частині 5 статті 194 КПК України умов.
3.12.5.Частиною 7 статті 194 КПК України встановлено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються. У зазначеній нормі йдеться про припинення дії ухвали про застосування запобіжного заходу виключно в частині покладення на підозрюваного, обвинуваченого відповідних обов`язків згідно із статтею 194 КПК України.
3.12.6.Отже, відсутність ініціативи сторони обвинувачення у питанні продовження строків дії обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, не є підставою для скасування такого запобіжного заходу як застава, оскільки остання також покликана забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) обов`язків, що покладені на нього нормами кримінального процесуального закону.
3.12.7.Щодо твердження захисника про необхідність повернення заставодавцем грошових коштів, які були отримані нею як позика, Суд зазначає, що будь-які договори цивільно-правового характеру, укладені між застоводавцем та третіми особами, так само як і обставини особистого або зобов`язального характеру, які виникають між підозрюваним (обвинуваченим) і заставодавцем після внесення застави, не мають взаємного зв`язку з кримінально-процесуальними відносинами, які виникли щодо застосування до підозрюваного (обвинуваченого) запобіжного заходу. Вимоги третіх осіб до заставодавця про повернення сплачених в якості застави коштів не є обставиною, що зумовлює обов`язкову зміну запобіжного заходу та/або зменшення розміру застави. Сама специфіка застави як запобіжного заходу обумовлюється виключно її природою і метою у кримінальному провадженні і не спричиняє зміну її розміру з огляду на виникнення у застоводавця заборгованості; закон не пов`язує наявність застави або її розмір з фінансовим становищем особи, яка таку заставу внесла. Сплата заставодавцем грошових коштів в якості застави за підозрюваного є актом доброї волі такої особи. Внесення застави неможливе без згоди на це заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі, тобто вона висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення застави. Погоджуючись внести заставу та нести відповідні обов`язки заставодавця, останній має усвідомлювати як можливу тривалість такого запобіжного заходу у часі, так і існування ризику неповернення застави взагалі - звернення її в дохід держави. Відповідно до частини 3 статті 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави заставодавцю роз`яснюється, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.
3.12.8.Разом з тим, після внесення застави можуть виникнути певні нові непередбачувані обставини, які можуть впливати на зменшення суми застави. Однак ці обставини мають бути такими, що перебувають у взаємному зв`язку із застосованим запобіжним заходом.
3.12.9.Добросовісне виконання ОСОБА_9 процесуальних обов`язків саме по собі не спростовує і не нівелює ризиків, про які йдеться в ухвалі слідчого судді Солом`янського районного суду від 25.10.2018 і в клопотанні прокурора. Виконання процесуальних обов`язків є обов`язковим для особи, щодо якої вони встановлені приписами кримінального процесуального закону, їх виконання не можна представляти як таке, що залежить від волі підозрюваного (обвинуваченого) і, тим більше, обумовлює скасування чи зміну запобіжного заходу. Більше того, визначені статтею 42 КПК України процесуальні обов`язки діють незалежно від основного запобіжного заходу, отже їх виконання саме по собі не може впливати на суть та порядок виконання запобіжного заходу, в цьому випадку - застави у визначеному розмірі.
3.12.10.Одночасно, в світлі обставин цієї справи Суд доходить до висновку про зменшення ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Визначаючи цей ризик, слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва у своїй ухвалі від 25.10.2018 зазначив, що з моменту повідомлення ОСОБА_9 про підозру у вчиненні злочинів пройшов незначний проміжок часу, також він має в наявності паспорт для виїзду за кордон. Однак станом на день розгляду цього клопотання з моменту застосування до обвинуваченого запобіжного заходу минуло понад чотири роки. Покладений на нього обов`язок здати на зберігання до Національного антикорупційного бюро України паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, закінчився 23.01.2019. Суд також враховує, що обвинувачений, перебуваючи за кордоном, брав участь у судових засіданнях в режимі відеоконференцзв`язку і повернувся на територію України, усвідомлюючи наявність щодо нього кримінального провадження та перебування в статусі обвинуваченого. Прокурор в судовому засіданні також підтвердив відсутність у сторони обвинувачення претензій до ОСОБА_9 з приводу виконання ним процесуальних обов`язків на стадії досудового розслідування.
3.13.Застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного (обвинуваченого) та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця). За умови зменшення одного із ризиків кримінального провадження застава зможе і в подальшому достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченою покладених на підозрювану обов`язків, хоча і в меншому розмірі, ніж її було визначено первісно.
3.14.На переконання Суду, в актуальних умовах стану кримінального провадження з урахуванням належного виконання ОСОБА_9 покладених на нього процесуальних обов`язків, забезпечити дієвість кримінального провадження здатна застава у розмірі 470 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 261 480,00 гривень. Такий розмір, з однієї сторони, є цілком помірним для обвинуваченого (адже застава вже внесена у більшій сумі третьою особою), з іншої - залишається необхідно високим для забезпечення ризику втрати цих грошових коштів у разі невиконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.
3.15.Узагальнюючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни застосованого відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу на запобіжний захід у виді застави в іншому розмірі - 470 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 261 480,00 грн.
4.Клопотання про повернення заставодавцю ОСОБА_22 внесених нею у якості застави грошових коштів не підлягає задоволенню, оскільки обвинувачений безпосередньо не вносив заставу, а захисник, висуваючи питання про зміну запобіжного заходу, діє в інтересах обвинуваченого. В свою чергу, правові підстави повернення частини внесеної застави виникають лише на підставі цієї ухвали.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 176-178, 182, 315, 372, 376 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Клопотання захисника ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_18 про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.
2.Змінити застосований ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 25.10.2018 до ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_12, запобіжний захід у виді застави, зменшивши її розмір до 470 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 261 480 (один мільйон двісті шістдесят одну тисячу чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок.
3.В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.
4.Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає
5.Повний текст ухвали оголошений 10.05.2023.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3