- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
Справа № 991/3224/23
Провадження 1-кп/991/51/23
У Х В А Л А
09 травня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (в режимі відеоконференції з Кропивницьким апеляційним судом),
ОСОБА_13, ОСОБА_14 (в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми ЄСІТС),
захисників адвокатів ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016000000001254, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2016, за обвинуваченням
ОСОБА_10, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кіровоград, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України,
ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Білгород-Дністровський Одеської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 (кадастровий номер 3510100000:02:028:0203)
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України;
ОСОБА_14, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Кіровоград, зареєстрований за адресою АДРЕСА_4, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209 КК України;
ОСОБА_13, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Кіровоград, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_6 ;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209 КК України;
ОСОБА_12, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Кіровоград, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_7
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209 КК України;
ОСОБА_6, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Рига Латвійської Республіки, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_9
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК України;
ОСОБА_7, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Олевськ Житомирської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_10, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_11
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України;
ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Мурманськ, росія, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_12
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України;
ОСОБА_8, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 у м. Дніпропетровськ, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_13, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_14,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1.На розгляді у Вищому антикорупційного суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016000000001254, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2016, за обвинуваченням:
ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України,
ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 336 КК України;
ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209 КК України;
ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209 КК України;
ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209 КК України;
ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 336 КК України;
ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України;
ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України;
ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України.
1.1.Разом з обвинувальним актом надійшов цивільний позов в інтересах АТ «Ощадбанк», відповідно до якого прокурор просить стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_22, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_23, ОСОБА_12, ОСОБА_24, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України 159 860 000 гривень як відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим частиною 5 статті 191 КК України; стягнути солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України 133 198 000 гривень як відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364 КК України. За результатами дослідження цивільного позову Судом не встановлено його невідповідності вимогам статті 128 КПК України та статей 175-177 ЦПК України.
1.2.Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19.01.2023 у справі № 991/6004/21 кримінальне провадження № 42016000000001254 в частині обвинувачення ОСОБА_23 закрито на підготовчому судовому засіданні на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України як таке, в якому після повідомлення про підозру сплив строк досудового розслідування. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07.03.2023 ухвалу від 19.01.2023 скасовано.
1.3.Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 07.04.2023 з кримінального провадження № 42016000000001254 від 16.05.2016 в окреме провадження виділені матеріали в частині обвинувачення ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 .
1.4.У підготовчому судовому засіданні прокурор САП ОСОБА_5, захисники ОСОБА_20, ОСОБА_15 і ОСОБА_19 заявили відвід колегії суддів. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 02.05.2023 у задоволенні заяв про відвід відмовлено.
1.5.Ухвалою від 04.05.2023 Суд частково задовольнив клопотання захисника ОСОБА_21 та змінив застосований ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 25.10.2018 до ОСОБА_6 запобіжний захід, зменшивши розмір застави до 149 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 399 916, 00 гривень.
1.6.Ухвалою від 05.05.2023 Суд частково задовольнив клопотання захисника ОСОБА_19 та змінив застосований ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 25.10.2018 до ОСОБА_9 запобіжний захід, зменшивши розмір застави до 470 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 261 480,00 гривень.
2.Відповідно до положень статті 314 КПК України завданням підготовчого судового засідання є вирішення питання про можливість призначення судового розгляду. Відтак Суд з`ясовує чи наявні підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України.
2.1.Прокурор ОСОБА_5 вказав, що підстави для прийняття одного із рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України, відсутні, та просив призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні. Зазначив про відсутність необхідності звернення до уповноваженого органу з питань пробації для складання досудової доповіді щодо обвинувачених.
2.2.Сторона захисту клопотала про повернення обвинувального акта прокурору. Ухвалою від 04.05.2023 Суд відмовив у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_18 і ОСОБА_25, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_20 про повернення обвинувального акта прокурору. Суд встановив, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16.05.2016 складений відповідно до вимог статті 291 КПК України, оскільки містить всі формальні і змістовні елементи, передбачені законом.
2.3.Угоди у цьому кримінальному провадженні не укладалися і до суду не надходили.
2.4.Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 4-8, 10 частини 1 статті 284 КПК України, після постановлення ухвали від 19.01.2023 та її скасування апеляційним судом Судом не встановлено.
2.5.Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
2.5.1.Відповідно до обвинувального акта протягом вересня 2013 - січня 2014 року, реалізуючи злочинний план організатора злочину (кримінальне провадження щодо якого було закрито у зв`язку з його смертю), шляхом зловживання службовим становищем головним бухгалтером ПрАТ «Креатив» ОСОБА_10, директором ТОВ «ЗМЖ» ОСОБА_11, за пособництва засновника ПАТ «Креатив Груп», голови Наглядової ради цього товариства ОСОБА_14, директора департаменту кредитів та інвестицій ПАТ «Креатив Груп» ОСОБА_13, начальника управління кредитів та інвестицій ПАТ «Креатив Груп» ОСОБА_12, економіста з фінансової роботи управління кредитів та інвестицій ПАТ «Креатив Груп» ОСОБА_24, разом з директором департаменту корпоративного бізнесу АТ «Ощадбанк» ОСОБА_7, начальником управління проектного фінансування департаменту корпоративного бізнесу АТ «Ощадбанк» ОСОБА_9, начальником відділу управління проектного фінансування департаменту корпоративного бізнесу АТ «Ощадбанк» ОСОБА_8 та оцінювачем ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство» ОСОБА_6, заволоділи отриманими як кредит у АТ «Ощадбанк» за договором кредитної лінії № 1 від 14.01.2014 коштами у сумі 20 000 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становило 159 860 000 грн, в наслідок чого відбулося зменшення активів (спричинено збитки) АТ «Ощадбанк» на суму 133 198 000 грн через здійснення витрат на формування резерву в сумі 133 198 000 грн.
2.5.2.Обвинуваченим інкримінується заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, у зв`язку з чим їхні дії кваліфіковано за такими статями КК України: ОСОБА_14, ОСОБА_13 - частина 5 статті 27 частина 5 статті 191, частина 3 статті 209 КК України; ОСОБА_10 - частина 5 статті 191, частина 3 статті 209, частина 2 статті 28 частина 1 статті 366 КК України; ОСОБА_11 - частина 5 статті 191, частина 2 статті 28 частина 1 статті 366 КК України; ОСОБА_12 - частина 5 статті 27 частина 5 статті 191, частина 3 статті 209 КК України; ОСОБА_6 - частина 5 статті 27 частина 5 статті 191, частина 1 статті 366 КК України; ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 - частина 5 статті 27 частина 5 статті 191, частина 2 статті 28 частина 2 статті 364, частина 2 статті 28 частина 1 статті 366 КК України.
2.5.3.Положеннями пункту 2 частини 5 статті 216 КПК України встановлено умову підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду - розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).
2.5.4.Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (АТ «Ощадбанк») на час вчинення кримінальних правопорушень був державним банком, засновником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України, тобто є суб`єктом господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.
2.5.5.Згідно з обвинувальним актом вчиненим кримінальним правопорушенням спричинено безпідставне вибуття коштів із державного банку під видом надання кредиту в сумі 159 860 000 грн та відбулось зменшення активів (спричинено збитки) АТ «Ощадбанк» через здійснення витрат на формування резерву на суму 133 198 000 грн.
2.5.6.Тобто, розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди в дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення у цьому кримінальному провадженні (1 218 грн х 2000 = 2 436 000 грн).
2.5.7.Отже, кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду за складом і розміром предмету кримінального правопорушення.
2.6.Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.
2.7.Згідно з частиною 5 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді. Статтею 314-1 КПК України передбачено, що досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі. Сторони кримінального провадження клопотань про складання досудової доповіді не подавали. Водночас підстав для доручення органу пробації складання досудової доповіді стосовно обвинувачених за власною ініціативою суд не вбачає.
3.Відповідно до частини 5 статті 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд:
1) визначає дату та місце проведення судового розгляду;
2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд;
3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;
4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.
5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
3.1.Враховуючи вимоги частини 2 статті 316 КПК України, Суд призначає судовий розгляд на 11 год 45 хв 09.05.2023.
3.2.За наслідками підготовчого судового засідання Суд не встановив обставин, передбачених частиною 2 статті 27 КПК України, які б могли бути підставою для ухвалення рішення про здійснення судового розгляду у закритому судовому засіданні. Відповідні клопотання від учасників також не надходили. Відтак Суд дійшов висновку про розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного його фіксування за допомогою технічних засобів.
3.3.З урахуванням думки учасників про склад осіб, які братимуть участь в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про проведення судового розгляду за участю уповноваженого прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, захисників ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_25, ОСОБА_26 .
3.4.Виклик осіб для допиту буде здійснено на стадії судового розгляду за результатами вирішення заявлених сторонами клопотань.
4.Відповідно до частини 2 статті 303 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, можливість оскарження яких не передбачена частиною першою цієї статті, можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України. У підготовчому судовому засіданні захисниками подані скарги на дії та бездіяльність детективів НАБУ та прокурора САП. Зважаючи на ідентичність доводів деяких скарг, Суд розглядає їх поєднавши за змістом оскарження.
4.1. Скарги на дії детектива НАБУ та прокурора САП щодо ненадання матеріалів НСРД, клопотань і ухвал слідчих суддів апеляційних судів, а також подальше їх знищення
4.1.1.Захисник ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_15 у скарзі на дії детектива НАБУ зазначає, що листом детектива НАБУ ОСОБА_27 № 0434-188/44363 від 16.12.2019 ОСОБА_14 та його захисників повідомлено про тимчасове обмеження конституційних прав під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. У повідомлені вказано, що за результатами НСРД складено протоколи, що як докази у кримінальному провадженні не використовувались і у відповідності до приписів частини 1 статті 255 КПК України знищені. Захисник вважає, що такі дії сторони обвинувачення порушують право ОСОБА_14 на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та право на справедливий суд. Крім того, стороні захисту не були надані матеріали, на підставі яких проведені такі НСРД, зокрема ухвали апеляційного суду. Ненадання таких матеріалів позбавляє можливості оцінити їх законність та необхідність проведення саме таких слідчих дій, що, на думку захисника, свідчить про порушення прав ОСОБА_14, гарантованих статтями 8 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Захисник просить визнати протиправними дії детектива НАБУ та прокурора САП щодо ненадання ОСОБА_14 та його захисникам отриманих матеріалів НСРД, клопотань і ухвал слідчих суддів апеляційних судів, які стали підставою для проведення НСРД, а також подальше їх знищення.
4.1.2.З аналогічних підстав захисник ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_16 просить визнати протиправними дії детектива НАБУ ОСОБА_27 та прокурора САП ОСОБА_28 щодо ненадання обвинуваченим та їх захисникам матеріалів, які стосуються проведення НСРД, а саме клопотань детектива НАБУ про надання дозволу на проведення НСРД, ухвал слідчих суддів апеляційних судів, а також подальше їх знищення. Захисником заявлені скарги, що стосуються ненадання стороні захисту знищених матеріалів НСРД, в чому він вбачає порушення прав обвинувачених на повагу до приватного життя, а також надання захисникам лише частини матеріалів НСРД, що на думку захисника, призвело до порушення права на захист. Дослідивши зміст поданих скарг, Суд дійшов висновку, що вони по своїй суті стосуються одних і тих самих матеріалів НСРД, які могли бути знищені на підставі частини 1 статті 255 КПК України.
4.1.3.Також захисник ОСОБА_13 адвокат ОСОБА_18 подала скаргу на дії детектива НАБУ ОСОБА_27 та прокурора САП ОСОБА_28 щодо ненадання ОСОБА_13 та її захисникам отриманих матеріалів НСРД, клопотань та ухвал слідчих суддів апеляційних судів, які стали підставою для проведення НСРД, а також подальше їх знищення. Вказана скарга також ґрунтується на доводах, зазначених захисником ОСОБА_15 у його скарзі.
4.1.4.Обвинувачені підтримали позиції своїх захисників.
4.1.5.Прокурор проти задоволення скарг заперечував мотивуючи тим, що оцінка викладеним доводам має бути надана під час судового розгляду.
4.1.6.Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 263 КПК України (в редакції, чинній на час проведення НСРД) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу) є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують засоби телекомунікацій для передавання інформації, на підставі ухвали слідчого судді, якщо під час його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження
4.1.7.Частиною 1 статті 266 КПК України передбачено, що дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, у разі необхідності здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий вивчає зміст отриманої інформації, про що складається протокол. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоколі відтворюється відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої інформації. Порядок збереження такої інформації врегульований статтею 259 КПК України.
4.1.8.Разом з тим, згідно з частиною 1 статті 255 КПК України, відомості, речі та документи, отримані в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, повинні бути невідкладно знищені на підставі його рішення, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті та статтею 256 цього Кодексу.
4.1.9.Аналогічні норми закріплені в Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5. Відповідно до пункту 6.1 Інструкції відомості, речі та документи, отримані в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, повинні бути негайно знищені на підставі його рішення, викладеного в постанові (ст. 255 КПК України).
4.1.10.Суд зауважує, що рішення прокурора про знищення відомостей, речей та документів оформлюється постановою. У такій постанові зазначаються відомості щодо кримінального провадження, його реєстраційний номер, короткий виклад обставин злочину, правова кваліфікація злочину, відомості про проведення негласної слідчої (розшукової) дії (щодо ухвали слідчого судді чи постанови слідчого, прокурора, одержані матеріали), які матеріали використано як докази, які підлягають знищенню, підстави, передбачені КПК України, а також співробітник РСО, якому доручається знищення. У постанові зазначається повний перелік матеріалів, які підлягають знищенню, їхні реквізити, назви, ознаки тощо. У постанові також зазначаються відомості про те, що власник документів і речей не зацікавлений в їх поверненні, про що є відповідна його заява (ст. 255 КПК України). Акти щодо знищення зберігаються в РСО (пункт 6.12 Інструкції).
4.1.11.Отже, за змістом наведених положень слідчий наділений повноваженнями щодо визначення відомостей, які мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, за наслідками реалізації яких у протоколі відтворює відповідну інформації. Разом з цим, на прокурора покладається обов`язок знищення результатів проведення НСРД у разі прийняття рішення про невикористання таких результатів як доказ. Процесуальний механізм знищення отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій відомостей спрямований на забезпечення недоторканості особистої комунікації, реалізацію гарантій права особи на приватне спілкування, недопущення обізнаності третіх осіб про факт і зміст такого спілкування. Враховуючи мету знищення результатів процесуальної діяльності, пов`язаної з втручанням у приватне спілкування, воно само по собі не може становити порушення відповідного права. А з урахуванням етапу кримінального провадження Суд не має можливості оцінити дотримання стороною обвинувачення процесуального порядку знищення відповідних матеріалів та (у випадку недотримання) вплив на рух кримінального провадження, права і законні інтереси його учасників.
4.1.12.В контексті неможливості використання стороною захисту знищених відомостей для доведення невинуватості особи та/або відсутності складу кримінального правопорушення, Суд зауважує, що зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж пов`язано з фіксуванням інформації, яка була створена або безпосередньо сприймалась особою, щодо якої проводилась така негласна слідча (розшукова) дія. Отже, обвинувачені безпосередньо обізнані зі змістом інформації, яка могла бути отримана під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дій, та у разі необхідності використання її як доказу, можуть реалізувати це іншими способами - допитом свідка, допитом обвинуваченого, тимчасовим доступом до речей і документів, оглядом тощо.
4.1.13.Щодо неможливості оцінки документів, на підставі яких проводилися вказані негласні слідчі (розшукові) дії, Суд зауважує, що така оцінка могла б мати значення у разі використання відповідних результатів та визначення критеріям належності, допустимості та достатності доказів. Однак для цілей підготовчого провадження підстави надання дозволу на проведення слідчих дій, результати яких не будуть використовуватись як докази, не мають значення і не належать до кола питань, які суд має вирішити до призначення провадження до судового розгляду.
4.1.14.За таких обставин на цьому етапі судового провадження Суд не володіє повним обсягом матеріалів щодо фактичних обставин, на які посилаються сторони, для висновку про наявність
4.1.15. вбачає в діях детектива НАБУ та прокурора САП порушень встановлених норм, а скарга не підлягає задоволенню.
4.2.Щодо скарг на проведення детективами НАБУ негласних слідчих (розшукових) дій
4.2.1.Захисник ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_16 подав скаргу на проведення детективами НАБУ негласних слідчих (розшукових) дій, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж шляхом прослуховування телефонних розмов між ОСОБА_11 та його адвокатом ОСОБА_17 . Вказує, що з метою отримання правової допомоги у кримінальному провадженні 23.10.2018 між ОСОБА_11 та адвокатом ОСОБА_17 укладено договір про надання правової допомоги. Листом детектива НАБУ ОСОБА_27 № 0434-188/44351 від 16.12.2019 ОСОБА_11 та його захисників повідомлено про те, що ухвалою слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 21.09.2018 надано дозвіл на проведення відносно ОСОБА_11 негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж терміном на 2 місяці. За результатами НСРД складено протоколи, які в якості доказів у кримінальному провадженні не використовувались. Захисник вважає, що з огляду на проведення відносно ОСОБА_11 зняття інформації з телекомунікаційних мереж, детективи НАБУ прослуховували і його розмови із захисником, що становить порушення права на конфіденційність приватного спілкування адвоката з клієнтом і є порушенням права на захист обвинуваченого. Просить визнати проведення детективами НАБУ зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж шляхом прослуховування телефонних розмов між ОСОБА_11 та його адвокатом ОСОБА_17 незаконним.
4.2.2.Захисником ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_15 також подав скаргу на дії детектива НАБУ, в якій просить визнати незаконним здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж шляхом прослуховування телефонних розмов між ОСОБА_14 та його адвокатом ОСОБА_17 . Захисник зазначає, що листом детектива ОСОБА_27 № 0434-188/44363 від 16.12.2019 ОСОБА_14 та його захисників повідомлено про те, що ухвалою слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 21.09.2018 надано дозвіл на проведення відносно ОСОБА_14 негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж терміном на 2 місяці. За результатами НСРД складено протоколи, які в якості доказів у кримінальному провадженні не використовувались. Захисник зазначає, що 25.10.2018 між ОСОБА_14 та адвокатом ОСОБА_17 укладений договір про надання правової допомоги, ОСОБА_14 та його адвокат вели розмови довірливого характеру, прослуховування яких становило втручання в право на захист.
4.2.3.Обвинувачені підтримали позиції своїх захисників.
4.2.4.Прокурор проти задоволення скарг заперечував. Пояснив, що під час здійснення досудового розслідування щодо ОСОБА_14 та ОСОБА_11 проводились негласні слідчі (розшукові) дії у спосіб та порядок, передбачені КПК України. Докази, які орган досудового розслідування мав за мету одержати внаслідок проведення НСРД, отримати в інший спосіб на той час було неможливим. Стосовно ОСОБА_14 проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, припинено 23.10.2018, коли під час обшуку за місцем проживання останнього вилучений мобільний телефон з сім-картою. В свою чергу, договір між ОСОБА_14 та адвокатом ОСОБА_17 укладений 25.10.2018, що, на думку прокурора, унеможливлює втручання в їх приватне спілкування.
4.2.5.Як зазначено вище, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (станом на час проведення - транспортних телекомунікаційних мереж) є різновидом втручання у приватне спілкування.
4.2.6.Обмін інформацією між адвокатами і клієнтами має посилений, привілейований захист, відповідно можливості держави втручатися у дану сферу відносин не допускається. Законодавство забороняє будь-які форми втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом та на конституційному рівні гарантує незалежність адвокатської діяльності. Органу досудового розслідування заборонено за допомогою адвоката отримувати конфіденційну інформацію щодо клієнта, аналогічно і від клієнта щодо адвоката.
4.2.7.Частиною 5 статті 258 КПК України передбачено, що втручання у приватне спілкування захисника, священнослужителя з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим заборонене.
4.2.8.Аналогічна норма в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Пункт 9 частини 1 статті 23 Закону забороняє втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом.
4.2.9.Очевидно, що втручання держави у відносини, пов`язані з наданням правової допомоги клієнту, несумісне з демократичними цінностями і з самою концепцією прав людини (хоча в рідких випадках таке втручання може мати легітимну мету і бути виправданим).
4.2.10.Суд враховує, що суб`єкт, щодо якого проводились негласні слідчі (розшукові) дії, не є адвокатом. Ні на стадії підготовки органом досудового розслідування відповідного клопотання, ні під час розгляду питання про надання дозволу на проведення НСРД слідчим суддею, сторона обвинувачення очевидно не могла знати, чи буде мати місце під час прослуховування телефонних розмов комунікація з адвокатом. В світлі обставин цієї справи, це підтверджується тим, що дозвіл на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж стороною обвинувачення отриманий 21.09.2018, в той час як договір з адвокатом, про можливе втручання в комунікацію з яким стверджує сторона захисту, укладений 23.10.2018 ( ОСОБА_11 ) та 25.10.2018 ( ОСОБА_14 ).
4.2.11.Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про прокуратуру» на прокурора покладається функція нагляду за дотриманням законів органами, що проводять досудове слідство. Саме прокурор приймає рішення про розсекречення інформації, що має обмежений доступ та охороняється державою. При цьому прокурор має контролювати законність дій та повноваження осіб, що здійснюють НСРД, законність та належність оформлення результатів НСРД. На цьому етапі прокурор також наділений повноваженнями оцінювати можливість використання результатів проведення негласної слідчої (розшукової) дії для подальшого проведення досудового розслідування, включно з перевіркою законності втручання в приватне спілкування. В цьому контексті закріплений в частині 1 статті 255 КПК України механізм знищення результатів проведених НСРД покликаний, зокрема, і для убезпечення розповсюдження чутливої інформації, якщо її фіксація мала місце.
4.2.12.Водночас, зазначаючи про потенційно можливе втручання детективів НАБУ в приватне спілкування між адвокатом та його клієнтом, сторона захисту не надає підтверджень, що таке втручання дійсно мало місце. Закріплений статтею 22 КПК України принцип змагальності у кримінальному провадженні, вимагає від сторони захисту належного і обґрунтованого підтвердження своєї позиції. Суд зауважує, що в умовах сучасної діджиталізації спілкування між особами здійснюється не лише за допомогою мобільного зв`язку, а й з використанням цифрових каналів зв`язку (різноманітних месенджерів). Відтак для встановлення порушення конфіденційності спілкування між адвокатом та його клієнтом самих припущень про їх можливу комунікацію протягом дії дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дій очевидно недостатньо.
4.2.13.Суд також зауважує, що сам факт втручання у приватне спілкування між адвокатом і клієнтом може мати своїм наслідком констатацію отримання інформації всупереч процесуальному порядку і визнання судом недопустимим відповідних доказів. Разом з тим, відповідно до повідомлення детектива про тимчасове обмеження конституційних прав під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, на які посилаються захисники, їх результати не будуть використовуватись стороною обвинувачення як докази. Отже, питання порядку їх отримання, в тому числі в контексті порушення гарантій адвокатської діяльності і недоторканості комунікації адвоката з клієнтом, не потребує вирішення ні під час підготовчого судового засідання, ні в процесі подальшого судового розгляду. Якщо ж під час судового розгляду Судом буде встановлено, що доказова інформація сторони обвинувачення прямо чи опосередковано одержана внаслідок втручання у спілкування обвинувачених та їх захисників, Суд буде оцінювати такі докази із застосування правил допустимості доказів.
4.2.14.За таких обставин на даному етапі судового провадження скарга не підлягає задоволенню.
4.3.Щодо скарги на приховування документів в матеріалах кримінального провадження
4.3.1.Захисник ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_19 подав скаргу на дії детектива НАБУ ОСОБА_29, які полягають у прихованні і викривленні інформації. За твердженням захисника, в обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_9, сприяючи реалізації злочинного плану, відповідно до визначеної йому ролі, зловживаючи своїм службовим становищем, як доповідач із вказаного питання виступив щодо його підтримання та прийняття за ним позитивного рішення, при цьому умисно не повідомивши членам кредитного комітету щодо: … відсутності в АТ «Ощадбанк» бізнес-плану позичальника ПрАТ «Креатив». Однак в матеріалах кримінального провадження існують документальні підтвердження наявності бізнес-плану ПрАТ «Креатив», які були отримані в 2018 році в результаті проведення слідчих дій. В матеріалах кримінального провадження перебуває документ з назвою «Залучення додаткових обігових коштів, а саме для закупівлі тропічних олій для переробки на заводі модифікованих жирів, Кіровоград, Серпень 2013 року», який за своєю суттю та змістом і є бізнес-планом. Захисник просить визнати протиправними дії детектива НАБУ ОСОБА_27, які полягають в приховуванні факту наявності АТ «Ощадбанк» бізнес-плану позичальника ПрАТ «Креатив» в матеріалах кримінального провадження.
4.3.2.Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.
4.3.3.Прокурор проти задоволення скарги заперечував посилаючись на те, що оцінка викладеним у скарзі доводам має бути надана під час наступної стадії судового провадження - судового розгляду.
4.3.4.Суд зазначає, що підготовче судове засідання у кримінальному провадженні є самостійною обов`язковою стадією кримінального процесу, основною метою та завданням якої є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду. У зв`язку з цим та у відповідності до вимог частини 3 статті 314 і 315 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, які пов`язані з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.
4.3.5.Скарга захисника вимагає від Суду оцінки відомостей, які є матеріалами досудового розслідування, та відповідності формулювання обвинувачення обставинам і подіям, що мали місце. На етапі підготовчого судового засідання в розпорядженні суду немає обсягу матеріалів, які б дозволили встановити наявність чи відсутність документу, який захисник вважає бізнес-планом. У зв`язку з цим Суд очевидно не може дослідити вплив наявності чи відсутності цього документу на правильність кваліфікації дій обвинуваченого. Водночас приписи закону орієнтують Суд на вирішення таких питань під час оцінки доказів в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
4.3.6.За таких обставин у задоволенні скарги на цьому етапі судового провадження слід відмовити.
4.4. Щодо скарги на бездіяльність детектива НАБУ, яка полягає у непроведенні допиту
4.4.1.Захисник ОСОБА_19 подав скаргу на бездіяльність детектива НАБУ ОСОБА_29, що полягає у непроведенні під час досудового розслідування допиту підозрюваного ОСОБА_9 . Скарга мотивована тим, що під час досудового розслідування детектив НАБУ ОСОБА_29 з моменту першого допиту ОСОБА_9 в якості свідка (в березні 2017 року до повідомлення про підозру) уникав проведення допиту з метою з`ясування позиції ОСОБА_9 щодо обставин кримінального провадження. Захисник стверджує, що 21.10.2019 ОСОБА_9 зауважував про своє бажання та намір надати показання по суті пред`явленої підозри та обставин кримінального провадження. Однак відповідний допит проведено не було. Просить визнати протиправною бездіяльність детектива.
4.4.2.Суд зазначає, що главою 20 КПК України допит віднесений до слідчих дій. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (частини 1, 2 статті 223 КПК України).
4.4.3.Суб`єктами планування досудового розслідування є слідчий і прокурор. Саме сторона обвинувачення відповідно до версії обвинувачення, методики розслідування кримінального правопорушення певного виду, обставин, які підлягають встановленню, кількості осіб, задіяних у кримінальне правопорушення тощо, визначає види і кількість слідчих (розшукових) дій, проведення яких необхідно для виконання завдань досудового розслідування.
4.4.4.Закріплена у статті 22 КПК України засада змагальності передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
4.4.5.Згідно з вимогами статті 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. При цьому частині 2 і 3 цієї статті визначає можливість і порядок збирання доказів як стороною обвинувачення, так і стороною захисту. Сторона захисту здійснює збирання доказів, в тому числі, шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів (частина 3 статті 93 КПК України). Більше того, частина 1 статті 47 КПК України встановлює обов`язок захисника використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.
4.4.6.Отже, приписи кримінального процесуального закону містять порядок проведення допиту, як слідчої дії, за ініціативою сторони захисту шляхом подання відповідного клопотання до органу досудового розслідування та/або прокурору.
4.4.7.В свою чергу у відповідності до пункту 7 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
4.4.8.Відповідно до частини 2 статті 303 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, можливість оскарження яких не передбачена частиною першою цієї статті, не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України.
4.4.9.В актуальній нормативній регламентації відмова детектива в проведенні допиту підозрюваного (якщо сторона захисту заявляла відповідне клопотання) підлягає оскарженню саме на стадії досудового розслідування. Якщо ж захисник ОСОБА_9, маючи в арсеналі процесуальні інструменти включити у перелік доказів, зібраних під час досудового розслідування, показання підозрюваного, не скористався ними, він не має права ставити питання про відповідну бездіяльність детектива під час досудового розслідування.
4.4.10.Суд окремо зауважує, що показання учасників кримінального провадження отримуються усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом. У відповідності до частини 4 статті 349 КПК України допит обвинуваченого здійснюється обов`язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадків, передбачених частиною третьою статті 323 та статтею 381 цього Кодексу. А стаття 351 КПК України встановлює процедуру допиту обвинуваченого. Це, в свою чергу, у сукупності з положеннями статті 303 КПК України виводить скаргу на бездіяльність детектива щодо проведення допиту підозрюваного із числа скарг, які можуть бути предметом розгляду під час підготовчого судового засідання.
4.4.11.Тому скаргу захисника ОСОБА_9 . Суд залишає без розгляду.
4.5.Щодо клопотання про ознайомлення з речовими доказами
4.5.1.Захисник ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_15 подав клопотання про ознайомлення з речовими доказами. Клопотання обґрунтовано тим, що 11.03.2021 захисник звернувся до детектива НАБУ з клопотанням про ознайомлення з речовими доказами (ноутбуками, накопичувачами, комп`ютерними блоками та мобільними телефонами) за участю спеціаліста. Детектив зазначив про можливість такого ознайомлення у випадку дотримання встановлених ним вимог до спеціаліста. Спеціаліст, який відповідав таким вимогам, знайдений стороною захисту 09.09.2021. Однак на той час стадія ознайомлення з матеріалами досудового розслідування була завершена і обвинувальний акт у кримінальному провадженні вже був направлений до суду. У зв`язку з цим захисник просить забезпечити адвокату ОСОБА_15 можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження № 42016000000001254 від 16.05.2016, вказаними у клопотанні, в порядку частини 2 статті 317 КПК України.
4.5.2.Суд зазначає, що частиною 1 статті 317 КПК України передбачено, що документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності і є матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою).
4.5.3.Відповідно до частини 2 статті 317 КПК України після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.
4.5.4.За приписами частини 3 статті 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. Суд зауважує, що під час розгляду цього клопотання кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого провадження, а в розпорядженні суду відсутні речові докази, можливість ознайомлення з якими просить забезпечити захисник.
4.5.5.З огляду на зазначене заявлене захисником клопотання не підлягає задоволенню.
5.Захисник ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_16 подав заперечення на ухвали слідчих суддів Апеляційного суду м. Києва від 24.01.2017. Суд долучив ці заперечення до матеріалів кримінального провадження, а оцінка доводів, викладених у цих запереченнях, буде надана під час судового розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 291, 314-316, 323, 372, 376 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1.У задоволенні скарги захисника ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_15 на дії детектива НАБУ та прокурора САП щодо ненадання матеріалів НСРД, клопотань і ухвал слідчих суддів апеляційних судів, а також подальше їх знищення відмовити.
2.У задоволенні скарги захисника ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_15 на проведення детективами НАБУ негласних слідчих (розшукових) дій відмовити.
3.У задоволенні скарги захисника ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_16 на проведення детективами НАБУ негласних слідчих (розшукових) дій відмовити.
4.У задоволенні скарги захисника ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_16 на дії детектива НАБУ та прокурора САП щодо ненадання матеріалів НСРД, клопотань і ухвал слідчих суддів апеляційних судів, а також подальше їх знищення відмовити.
5.У задоволенні скарги захисника ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_16 на дії детектива НАБУ та прокурора САП щодо ненадання всіх матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій відмовити.
6.У задоволенні скарги захисника ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_16 на дії детектива НАБУ та прокурора САП щодо ненадання матеріалів НСРД, клопотань і ухвал слідчих суддів апеляційних судів, а також подальше їх знищення відмовити.
7.У задоволенні скарги захисника ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_16 на дії детектива НАБУ та прокурора САП щодо ненадання всіх матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій відмовити.
8.У задоволенні скарги захисника ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_16 на дії детектива НАБУ та прокурора САП щодо ненадання матеріалів НСРД, клопотань і ухвал слідчих суддів апеляційних судів, а також подальше їх знищення відмовити.
9.У задоволенні скарги захисника ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_19 на дії детектива НАБУ, які полягають в приховуванні факту наявності документів в матеріалах кримінального провадження, відмовити.
10.Скаргу захисника ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_19 на бездіяльність детектива НАБУ, яка полягає у непроведенні допиту, залишити без розгляду.
11.У задоволенні скарги захисника ОСОБА_30 адвоката ОСОБА_18 на дії детектива НАБУ та прокурора САП щодо ненадання матеріалів НСРД, клопотань і ухвал слідчих суддів апеляційних судів, а також подальше їх знищення відмовити.
12.У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_15 про ознайомлення з речовими доказами відмовити.
13.Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16.05.2016 за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України; ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209 КК України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України, на 11 год 45 хв 09.05.2023 у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: місто Київ, вул. Хрещатик 42-А.
14.Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні колегією суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
15.Судовий розгляд здійснювати за участю уповноваженого прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, захисників ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_25, ОСОБА_26 .
16.Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
17.Повний текст ухвали оголошений 12.05.2023.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3