Документ № 110854859

Справа № 991/4034/23

Провадження 1-кс/991/4055/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 р.,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у виді застави у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 р. (далі - Кримінальне провадження), досудове розслідування в якому здійснюється, зокрема, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в якому просить: продовжити на два місяці стосовно підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії покладених на нього обов`язків у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави у відповідності до вказаного у клопотанні переліку (далі - Клопотання).

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;

2) продовжують існувати ризики того, що ОСОБА_5 може протидіяти кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

3) у рамках Кримінального провадження до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 192 200 грн. та покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків, термін дії яких продовжено ухвалою суду до 15.05.2023;

4) постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_6 від 28.04.2023 строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні продовжено до дванадцяти місяців - до 01 вересня 2023 року;

5) відсутність покладених на ОСОБА_5 додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не зможе забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити Клопотання із викладених у ньому підстав.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти доводів Клопотання, просив відмовити у задоволенні Клопотання з тих підстав, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення є необгрунтованою, метою укладання між ПАТ «Укрнафта» та ТОВ «Котлас», ТОВ «Торговий дім «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант-УТН», ТОВ «Техтрейд Груп» як покупцями нафти договорів купівлі-продажу нафти було не заволодіння майном ПАТ «Укрнафта», а ведення правомірної господарської діяльності, вказана у повідомленні про підозру сума збитків є сумою заборгованості відповідних суб`єктів господарювання перед ПАТ «Укрнафта», при цьому сторонами договорів досягнуто згоди про порядок виконання відповідного зобов`язання, та наразі відповідна заборгованість вже частково погашена, не доведено наявність шкоди, завданої злочином, наявний у матеріалах Кримінального провадження висновок експерта № 98/7 від 24.09.2018, а також висновок експерта № 135/7 від 15.07.2019, якими нібито підтверджує розмір матеріальної шкоди та факт завдання такої шкоди, визнано недійсним експертом, який його складав, оскільки ним було проведено інше дослідження з повним обсягом документів, за результатом якого складено висновок експерта № 152/7 від 30.10.2020, згідно якого розмір матеріальної шкоди не підтверджується за жодним із укладених договорів купівлі-продажу, не підтверджується також і факт завдання ПАТ «Укрнафта» матеріальної шкоди (збитків) у відповідності до листа ІСТЕ СБУ від 16.11.2020, стороною обвинувачення не надано нових доказів на підтвердження обґрунтованості підозри. Зазначив, що не надано доказів на підтвердження того, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, зі свого боку, ОСОБА_5 добровільно після початку воєнних дій повернувся в Україну у квітні 2022 року, виявляє належну процесуальну поведінку - з`являється на виклики детектива, прибуває добровільно в судові засідання для розгляду відносно нього клопотань, процесуальні обов`язки не порушує, всі свої паспорти, що дають право на виїзд за кордон, здав до відповідних органів, посаду в.о. Голови Правління ПАТ «Укрнафта» чи іншу посаду в товаристві не обіймає з грудня 2015 року, що свідчить про відсутність у нього можливості впливати на свідків, наразі продовжує перебувати на військовому об`єкті у м. Дніпрі за адресою: пр. Озерний, 22, активно працює для забезпечення обороноздатності держави у протистоянні країні-агресору - російській федерації, а саме бере участь у будівництві безпілотних літальних апаратів для ЗСУ та навчанні військових навичкам управління ними, має на території України міцні соціальні зв`язки, його стан здоров`я характеризується як незадовільний. Наголосив на тому, що покладення на ОСОБА_5 обов`язку «не відлучатися за межі Дніпропетровської області без дозволу детективів, прокурорів та суду» є необґрунтованим, ускладнює можливість ОСОБА_5 здійснювати лікування через незадовільний стан здоров`я, він є інвалідом 2 групи з 12.09.2022, останнім часом його стан здоров`я суттєво погіршився, протягом останніх 2 місяців був госпіталізований в тяжкому стані до медичних закладів м. Дніпро, м. Одеса та м. Київ наразі потребує трансплантації печінки, у зв`язку з чим його в будь-який момент можуть викликати для надання медичної допомоги у будь-яке місто України, що потребує своєчасного прибуття ОСОБА_5, а направлення клопотання до детектива/прокурора про отримання дозволу на виїзд / отримання відповіді займає досить тривалий час. Просив відповідний обов`язок не продовжувати. Вказав, що підстави продовжувати строк дії інших обов`язків також відсутні.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисника, просив відмовити у задоволенні Клопотання.

Слідчий суддя, дослідивши Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін Кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні, зокрема, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Так, в ході досудового розслідування встановлені наступні обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: у період з березня 2015 року по вересень 2015 року ОСОБА_5, будучи службовою особою ПАТ «Укрнафта» (код за ЄДРПОУ 00135390), шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою осіб спільно зі службовими особами ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_7, ОСОБА_8, службовими особами ТОВ «Котлас» (код за ЄДРПОУ 37298946), ТОВ «Торговий дім «Прикарпаттянафтотрейд» (код за ЄДРПОУ 39207286), ТОВ «Галнафта» (код за ЄДРПОУ 34454281), ТОВ «Гарант-УТН» (код за ЄДРПОУ 37227524), ТОВ «Техтрейд Груп» (код за ЄДРПОУ 39822322) ( ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ) та ряду інших суб`єктів господарювання, невстановленими досудовим розслідуванням особами, під фактичним контролем та управлінням яких перебували вищезазначені описані суб`єкти господарювання, та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, заволоділи майном ПАТ «Укрнафта» в особливо великих розмірах.

02.09.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.09.2022 у справі № 991/3937/22, яка ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24.10.2022 залишена без змін, за виключенням скасування обов`язку носіння електронного засобу контролю, до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 16200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 40 192 200 грн., та покладено на нього ряд додаткових процесуальних обов`язків строком до 27 листопада 2022 року включно, але в межах строків досудового розслідування в Кримінальному провадженні.

В подальшому строк дії покладених на ОСОБА_5 обов`язків неодноразово продовжувався.

Так, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.03.2023 у справі № 991/2181/23 строк дії покладених на ОСОБА_5 обов`язків продовжено до 15.05.2023.

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_6 від 28.04.2023 строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні продовжено до дванадцяти місяців - до 01 вересня 2023 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Статтею 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Враховуючи зазначені положення закону, слідчий суддя при вирішенні питання про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків, має встановити: 1) обставини які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків; 2) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, якою на підозрюваного покладено ряд обов`язків, визначених п. 5 ст. 194 КПК України/ продовжено строк дії покладених на підозрюваного обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

При вирішенні питання про продовження строку покладених на підозрюваного ОСОБА_5 додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів: аукціонними свідоцтвами та договорами купівлі-продажу нафти і додатковими угодами до них, укладеними ПАТ «Укрнафта» з ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Галнафта», «Гарант-УТН», «Котлас» та «Техтрейд груп»; договором купівлі-продажу нафтопродуктів, укладеним між ПАТ «Укрнафта» та ТОВ «Котлас», додатковою угодою до нього; аналітичним висновком Офісу великих платників податків ДФС України від 30.07.2018, яким проаналізовано обставини укладання та виконання договорів ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртатнафта» договорів з ТОВ «ТД Прикарпаттянафтотрейд», «Котлас», «Гарант-УТН», «Галнафта», «Техтрейд груп» та рух грошових коштів, які перераховувались на підставі договорів; актом від 10.04.2017 позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності у ПАТ «Укрнафта» за період з 01.01.2012 по 08.02.2017, складеного Держаудитслужби України, витягами з висновку експерта від 24.09.2018 та висновку експерта від 15.07.2019; витягами з висновків судово-технічних експертиз документів; показаннями свідків, протоколом огляду від 17-20.03.2020 інформації, скопійованої під час обшуку з сервера ПАТ «Укрнафта» 26-27.07.2017 та іншими доказами в їх сукупності.

Так, згідно встановлених під час розгляду Клопотання обставин вбачається, що у період 2011-2015 роки ОСОБА_5 перебував на посаді заступника Голови Правління - комерційного директора ПАТ «Укрнафта», що стороною захисту не заперечувалося.

У відповідності до аукціонних свідоцтв та договорів купівлі-продажу нафти, укладеними ПАТ «Укрнафта» з ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Галнафта», «Гарант-УТН», «Котлас» та «Техтрейд груп», договору купівлі-продажу нафтопродуктів, укладеного між ПАТ «Укрнафта» та ТОВ «Котлас», укладені у період березень - липень 2015 року, вбачається, що від імені Продавця ПАТ «Укрнафта» діяв заступник Голови Правління - комерційного директора ОСОБА_5, який підписав відповідні договори. Додаткові угоди до вказаних договорів, якими було відтерміновано здійснення оплати за нафту, а також змінено спосіб виконання договору, також були підписані заступником Голови Правління - комерційного директора ОСОБА_5, який діяв від імені Продавця ПАТ «Укрнафта». На відповідних документах проставлена печатка ПАТ «Укрнафта».

Згідно з висновком судово-технічної експертизи документів від 08.12.2017 №17934/17-33/24024/24033/17-33, усі відбитки печатки ПАТ «Укрнафта» в додаткових угодах до договорів, укладених ПАТ «Укрнафта» з ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», нанесені в період кінця вересня - грудень 2015 року, а не в період, яким вони датовані.

У відповідності до показів працівників ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 підтверджується, що ОСОБА_5 був заступником Голови Правління - комерційного директора, а також підтверджується, що укладання додаткових угод до договорів, за якими оплата нафти відбувається пізніше за її поставки, при наявності інших учасників аукціону, які не мали таких умов, є порушенням принципів проведення аукціону; крім того вбачається, що саме ОСОБА_5 надавав вказівки підлеглим щодо необхідності підготовки договорів купівлі-продажу нафти з вищевказаними контрагентами, додаткових угод до договорів; саме у ОСОБА_5 була одна печатка Товариства, він самостійно визначав, де необхідно ставити печатку ПАТ «Укрнафта», у 2015 році печатка ПАТ «Укрнафта» знаходилася у ОСОБА_5 .

Згідно з протоколом огляду від 17-20.03.2020, складеного за результатом огляду інформації, скопійованої під час обшуку з сервера ПАТ «Укрнафта» 26-27.07.2017, виявлено схеми платежів по ланцюгам перерахунків за участі ПАТ «Укрнафта»; лист працівника ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_18, в якому описано загальні наміри щодо дійсних причин укладання договорів купівлі-продажу нафтопродуктів в липні 2015 р.; листування ОСОБА_5 з працівником ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_19, в якому ОСОБА_19 надсилала ОСОБА_5 зведені таблиці боргів та боржників ПАТ «Укрнафта» з зазначенням категорій боржників «система» та «другие», що вказує на обізнаність ОСОБА_5 про належність підприємств «Котлас», «Гарант-УТН», «Прикарпаттянафтотрейд», «Техтрейд груп» до підприємств «Системи».

Витягами з висновку експерта від 24.09.2018 та висновку експерта від 15.07.2019 підтверджено дебіторську заборгованість ПАТ «Укрнафта» внаслідок фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТД Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Галнафта», «Гарант-УТН», «Котлас» та «Техтрейд груп» та підтверджено розмір заподіяної шкоди.

Доводи сторони захисту про те що наявний у матеріалах Кримінального провадження висновок експерта № 98/7 від 24.09.2018, а також висновок експерта № 135/7 від 15.07.2019, спростовуються висновком експерта № 152/7 від 30.10.2020, згідно якого розмір матеріальної шкоди не підтверджується за жодним із укладених договорів купівлі-продажу, не підтверджується також і факт завдання ПАТ «Укрнафта» матеріальної шкоди (збитків) у відповідності до листа ІСТЕ СБУ від 16.11.2020, слідчий суддя не бере до уваги, оскільки на підтвердження своїх доводів, виходячи із засади змагальності сторін кримінального провадження, стороною захисту не надано висновку експерта № 152/7 від 30.10.2020, з якого можливо встановити обставини, на які посилається сторона захисту. Лист Українського НДІСЕ СБУ від 16.11.2020, на який посилається сторона захисту, не є доказом на підтвердження проведення іншої судово-економічної експертизи у Кримінальному провадженні, за результатом якої складено висновок експерта, яким нібито спростовано наявні у матеріалах Клопотання висновки з цих самих питань.

При цьому, факт проведення іншої судово-економічної експертизи у Кримінальному провадженні не свідчить про те, що висновок експерта № 98/7 від 24.09.2018, а також висновок експерта № 135/7 від 15.07.2019 є недійсними, такі відомості у матеріалах справи відсутні.

Наразі у матеріалах справи на підтвердження обґрунтованості підозри наявні витяги з висновку експерта від 24.09.2018 та висновку експерта від 15.07.2019 (т.1 а. 137-139зворот), якими підтверджено дебіторську заборгованість ПАТ «Укрнафта» внаслідок фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТД Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Галнафта», «Гарант-УТН», «Котлас» та «Техтрейд груп» та підтверджено розмір заподіяної шкоди, зазначені висновки у сукупності з іншими дослідженими доказами свідчать про наявність достатніх підстав вважати щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Наявність інших висновків експертів не має наслідком скасування результатів проведених за ініціативою сторони обвинувачення експертиз, а може бути підставою для проведення повторної експертизи. Наявність протилежних висновків експертів є підставою для призначення повторної або додаткової експертизи. Наразі досудове розслідування ще не завершено, за такого сторона обвинувачення має можливість призначити та провести відповідну експертизу (повторну або додаткову).

Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення (справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, справа «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні злочину. Так, на стадії досудового розслідування оцінка наявних в матеріалах провадження доказів здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування. Саме при розгляді кримінального провадження по суті суд, відповідно до положень ст. 94 КПК України, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку може прийняти рішення щодо стадії кримінального правопорушення, за наявності підстав, встановити наявність / відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

У Клопотанні прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Метою продовження строку покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останнього вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у Кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 .

Слідчим суддею встановлено, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені п.п. 1,3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які наведені в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.09.2022 у справі № 991/3937/22 та існування яких стало підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу і покладення додаткових обов`язків, на даний час продовжують існувати.

Так, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду продовжує існувати, є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями), а також, зокрема, можливим призначенням покарання у вигляді позбавлення волі (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5, передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, яке може бути призначене відносно ОСОБА_5 у випадку направлення обвинувального акту до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_5 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_5 покинути територію України свідчить також і наявність паспортів громадянина України для виїзду за кордон, дійсні до 21.03.2029 та до 11.12.2029 згідно відомостей, які містяться в інформаційній базі даних Державної міграційної служби України (особова картка ОСОБА_5, а. 204, том 1), що свідчить про існування можливості в будь-який момент виїхати за межі України.

Слідчий суддя враховує, що тривалий час в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_5 перебував у розшуку, протягом останніх семи років ОСОБА_5 проживав за межами України і повернувся на Україну лише у квітні 2022 року, що підтверджує наявність у нього значних грошових коштів, сталих зв`язків та наявність місця для тривалого проживання за кордоном. Крім того, як було встановлено під час розгляду клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу, ОСОБА_5 перебуває на тимчасовому консульському обліку в Посольстві України в Словацькій Республіці з 18.02.2020 до 08.11.2029, проживає за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, як встановлено в ході судового розгляду, наразі ОСОБА_5 не має зареєстрованого місця проживання в Україні.

Відповідні обставини свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 постійного місця проживання на території України наразі не має.

Крім того, слідчий суддя враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102-IX від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався. Так, Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженим Верховною Радою України (Закон України від 07.02.2023 № 2915-IX), в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 год 30 хв 19.02.2023 строком на 90 діб.

У зв`язку із веденням воєнного стану Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57. Так, згідно зазначених змін до Правил, з метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.

Відтак, з урахуванням віку підозрюваного ОСОБА_5 (65 років), діючий на території України воєнний стан та пов`язані з цим обмеження не завадять підозрюваному наразі виїхати за межі території України та переховуватися від органу досудового розслідування та суду у іншій країні.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику можливого переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

Відповідний ризик існує, однак є мінімальним з огляду на те, що ОСОБА_5, перебуваючи тривалий час за кордоном, в квітні 2022 року повернувся в Україну, у відповідності до наданих стороною захисту документів вбачається, що ОСОБА_5 продовжує активно працювати для забезпечення обороноздатності держави у протистоянні з країною-агресором Російською Федерацією - бере участь у будівництві безпілотних літальних апаратів для ЗСУ. Також, ОСОБА_5 на території України має міцні соціальні зв`язки (одружений, має двох повнолітніх дітей), має незадовільний стан здоров`я (присвоєно другу групу інвалідності, встановлено діагноз - цироз печінки, включений у лист очікування на трансплантацію печінки), за першим викликом з`являється особисто до суду для розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу/продовження строку дії покладених на нього обов`язків.

Ризик здійснення ОСОБА_5 впливу на свідків у Кримінальному провадженні продовжує існувати та обумовлений, серед іншого, тим, що протягом тривалого часу та під час вчинення інкримінованих йому дій ОСОБА_5 займав керівні посади в ПАТ «Укрнафта», працівники якого перебували в прямому або опосередкованому підпорядкуванні ОСОБА_5, серед яких є такі особи, що наразі мають статус свідка у Кримінальному провадженні.

Покази свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю як самостійно, так і через інших осіб, впливати на свідків у Кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

При цьому, слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

За такого, ризик незаконно впливати на свідків у Кримінальному провадженні продовжує існувати.

Ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обумовлений тим, що в ході досудового розслідування встановлені обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що з метою вчинення злочину працівники ПАТ «Укрнафта», зокрема ОСОБА_5, підробляли офіційні документи, які в подальшому надавались органу досудового розслідування та суду. Так, згідно з висновком судово-технічної експертизи документів від 08.12.2017 №17934/17-33/24024/24033/17-33 усі відбитки печатки ПАТ «Укрнафта» в додаткових угодах до договорів, укладених ПАТ «Укрнафта» з ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», нанесені в період кінця вересня - грудень 2015 року, а не в період, яким вони датовані. При цьому, у відповідності до протоколів допиту свідків вбачається, що у ОСОБА_5 була одна печатка Товариства, він самостійно визначав, де необхідно ставити печатку ПАТ «Укрнафта», у 2015 році печатка ПАТ «Укрнафта» знаходилася у ОСОБА_5 .

Проте, з огляду на відсутність у матеріалах Клопотання нових відомостей, які б свідчили про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний буде вживати заходів, спрямованих на перешкоджання Кримінальному провадженню, то відповідний ризик наразі є мінімальним.

Отже, вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя виходить з того, що на даний момент такі ризики як мінімальний ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на свідків у Кримінальному провадженні, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, який зменшився до мінімального рівня, продовжують існувати, а тому саме такі мінімальні обов`язки, які на нього покладені, можуть запобігти цим ризикам.

Належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_5, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі разом із покладеними на підозрюваного мінімальними додатковими процесуальними обов`язками є таким, що достатньою мірою гарантує належну поведінку ОСОБА_5 у Кримінальному провадженні з урахуванням продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків.

Що стосується вимоги Клопотання про покладення на підозрюваного обов`язку «не відлучатися за межі Дніпропетровської області без дозволу детективів, прокурорів та суду», то в цій частині Клопотання не підлягає задоволенню з огляду на те, що у відповідності до наданих стороною захисту документів вбачається, що ОСОБА_5 встановлено діагноз «цироз печінки», наразі потребує трансплантації печінки, включений у лист очікування на трансплантацію печінки, у зв`язку з чим підозрюваного в будь-який момент можуть викликати для надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації у будь-яке місто України для здійснення оперативного та своєчасного лікування, що потребує своєчасного прибуття ОСОБА_5 . Крім того, внаслідок незадовільного стану здоров`я, ОСОБА_5 неодноразово госпіталізували до медичних установ, які знаходяться за межами Дніпропетровської області, а саме в інших містах країни. Продовження строку дії відповідного обов`язку буде потребувати постійного отримання підозрюваним дозволу у детектива/прокурора на виїзд за межі Дніпропетровської області, надання якого займає тривалий час, що створює перешкоди у наданні своєчасної медичної допомоги підозрюваному. Таким чином, слідчий суддя наразі не вбачає підстав для продовження строку дії цього обов`язку. Запобігти ризику переховування від органу досудового розслідування та суду можливо і шляхом покладення таких обов`язків як прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді або суду, повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

В ході судового розгляду встановлено, що внаслідок особливої складності Кримінального провадження, необхідності провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, направлених на збір доказів та проведення повного, всебічного та об`єктивного досудового розслідування усіх обставин справи, завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про продовження строку покладених на підозрюваного обов`язків не видається за можливе.

У зв`язку із зазначеним, постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_6 від 28.04.2023 строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні продовжено до дванадцяти місяців - до 01 вересня 2023 року.

Так, п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України встановлено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для визначення строку дії ухвали про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5, до 10 липня 2023 року включно, але в межах строку досудового розслідування, який є таким, що відповідає передбаченому законом строку.

За огляду на викладене, Клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 196, 200, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити на строк дії ухвали строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у виді застави, а саме:

1) прибувати до детектива, прокурора у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 р., слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) повідомляти детектива, прокурора у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 р. про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України;

4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 р.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали - два місяці, до 10 липня 2023 року включно, але в межах строку досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1