Документ № 110854871

Справа № 991/4073/21

Провадження 1-во/991/35/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

його захисників, адвокатів ОСОБА_6

ОСОБА_7

обвинуваченої ОСОБА_8

її захисників, адвокатів ОСОБА_9

ОСОБА_10

ОСОБА_11

ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві в залі суду заяву захисника обвинуваченої ОСОБА_8, адвоката ОСОБА_10 про відвід колегії суддів та судді ОСОБА_13 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000504 від 18.06.2019,

ВСТАНОВИВ:

І. Історія провадження

01.03.2023 Вищий антикорупційний суд ухвалив вирок, яким ОСОБА_5 та ОСОБА_8 визнано винуватими у пред`явленому їм обвинуваченні за ч. 2 ст. 364 та ч.5 ст.27, ч. 2 ст. 364 КК України відповідно.

07.04.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшла заява прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_14 про виправлення описки у вказаному вироку.

11.05.2023 у судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_10 заявив відвід колегії суддів та судді ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000504 від 18.06.2019.

В обґрунтування своєї заяви про відвід колегії суддів адвокат ОСОБА_10 зазначив, що відповідно до позиції сторони захисту відсутність у рішенні суду від 01.03.2023 слів «вирок іменем України» є істотним порушенням кримінального процесуального закону, а не опискою. З огляду на це суд не може зберегти об`єктивність та неупередженість під час правової оцінки наявності чи відсутності власного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Таким чином, сторона захисту вважає, що з метою збереження неупередженості під час розгляду заяви про описку, її розгляд необхідно здійснювати іншим складом суду.

Обґрунтовуючи іншу заяву про відвід судді ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_10 вказав, що в сторони захисту виникають сумніви щодо неупередженості судді ОСОБА_1 у зв`язку з її діяльністю в складі житлово - побутової комісії Вищого антикорупційного суду. Так, ОСОБА_1 як член житлово?побутової комісії Вищого антикорупційного суду брала участь під час виділення службового житла для себе та судді ОСОБА_15, з яким у судді наявні сімейні відносини. Окрім того, суддя брала участь у розгляді питання про виділення службового житла судді ОСОБА_3, яка входить до складу колегії суддів у цій справі.

Вказане, на думку захисника, свідчить про ймовірну недоброчесну поведінку судді ОСОБА_1, що у свою чергу ставить під сумнів незалежність, об`єктивність, безсторонність та неупередженість судді.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

Обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_5 та їх захисники підтримали заяву захисника ОСОБА_10 та просили її задовольнити.

ІІІ. Мотиви суду

Дослідивши заяву про відвід та заслухавши думку учасників судового засідання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 про відвід колегії суддів та судді ОСОБА_1, з огляду на таке.

Правове регулювання

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді (колегії суддів) відвід, який повинен бути вмотивованим відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України.

Перелік підстав, які виключають участь судді в кримінальному провадженні та за наявності яких може бути заявлено відвід судді, наведеним у статтях 75, 76 КПК України.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як правило, неупередженість являє собою відсутність упереджень, при цьому її наявність чи відсутність можуть бути перевірені різними способами (Kyprianou v. Cyprus [GC], пункт 118; Micallef v. Malta [GC], пункт 93).

Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) вирізняє суб`єктивний підхід, тобто бажання упевнитись у суб`єктивному обвинуваченні чи інтересі певного судді в конкретній справі, та об`єктивний підхід, тобто визначення, чи були надані суддею достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви у цьому відношенні (Kyprianou v. Cyprus [GC], пункт 118; Piersack v. Belgium, пункт 30; Grieves v. The United Kingdom [GC], пункт 69).

Здійснюючи перевірку з точки зору суб`єктивного тесту, ЄСПЛ неодноразово робив висновок, що особиста неупередженість судді має презюмуватись за відсутності доказів зворотнього (Kyprianou v. Cyprus [GC], пункт 119; Hauschildt v. Denmark, пункт 47).

Оскільки в деяких справах може бути важко надати доказ, який дозволив би спростувати презумпцію суб`єктивної неупередженості судді, вимога об`єктивної неупередженості забезпечує додаткову значиму гарантію. У зв`язку з наведеним ЄСПЛ визнав складність встановлення порушення статті 6 Конвенції в частині суб`єктивної упередженості і тому в переважній більшості справ він зосередився на об`єктивному критерії (Kyprianou v. Cyprus [GC], пункт 119).

Тест об`єктивності, який застосовується до органу, що засідає колегіально, передбачає встановлення того, чи існують доведені факти (незалежно від особистої поведінки будь-кого з членів цього органу), які можуть викликати сумніви щодо їх неупередженості (Castillo Algar v. Spain, пункт 45).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Отже, тягар доведення обґрунтованості того чи іншого клопотання, заяви чи скарги, покладається безпосередньо на сторону, яка його ініціює.

Оцінка судом доводів сторони захисту

Щодо твердження захисника про неможливість розгляду заяви про виправлення описки колегією суддів, яка ухвалювала вирок, та необхідності зміни складу суду, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Таким чином, положення цієї статті закріплює виключне право розгляду питання про виправлення описки лише за тим складом суду, який ухвалював таке рішення.

Водночас, ці положення деталізовані у Засадах використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, затверджених рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 03.09.2019 № 4 (далі - Засади). Відповідно до п. 12 Засад передача судової справи раніше визначеному слідчому судді, колегії суддів, проводиться шляхом автоматизованого розподілу щодо заяв або клопотань, що надійшли для вирішення питання про виправлення описок та помилок, роз`яснення судового рішення, та інших процесуальних документів розгляд яких проводиться після ухвалення рішення по суті.

Отже, умовивід адвоката ОСОБА_10 про неможливість розгляду питання про виправлення описки колегією судів, яка ухвалювала рішення, не ґрунтується на положеннях закону.

Позиція сторони захисту, що відсутність у вступній частині словосполучення «вирок іменем України» не є опискою, а є істотним порушенням норм кримінального процесуального закону, може бути оцінена лише апеляційним чи касаційним судом у порядку оскарження вироку суду від 01.03.2023. Колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції під час вирішення питання про виправлення описки не має повноважень здійснювати правову оцінку власних процесуальних дій та рішень на предмет порушення процесуальних норм під час їх ухвалення.

Що стосується доводів адвоката ОСОБА_10 про упередженість судді ОСОБА_1 з огляду на можливу недоброчесну поведінку, колегія суддів зазначає таке.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України не будь - які обставини можуть бути підставою для відводу судді, а лише ті, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді кримінального провадження, в якому заявлено відвід.

У своїй заяві захисник ОСОБА_8, адвокат ОСОБА_10 посилається на обставини особистого життя головуючого судді, які на його думку мали місце в 2019 -2020 роках, а також діяльність у складі житлово - побутової комісії Вищого антикорупційного суду.

Однак, він не наводить жодних мотивів, яким чином ці обставини могли б вплинути на об`єктивність та неупередженість судді під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .

Діяльність судді ОСОБА_1 як члена житлово?побутової комісії чітко регульована житловим законодавством України та Положенням про житлово-побутову комісію, та не передбачає відносин підпорядкування чи будь-якої іншої форми впливу члена комісії на суддів.

Проаналізувавши доводи захисника ОСОБА_8, адвоката ОСОБА_10, матеріали заяви про відвід, колегія суддів не вбачає наявності будь-якого приватного інтересу судді ОСОБА_1 при розгляді заяви прокурора ОСОБА_14 про виправлення описки. У свою чергу, участь судді ОСОБА_1 у розгляді питань про виділення службового житла відбувалося у зв`язку з обранням її членом житлово?побутової комісії Вищого антикорупційного суду та не пов`язана з її особою чи її приватними інтересами.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для сумнівів у неупередженості судді ОСОБА_1 чи ознаки будь - якої її заінтересованості у результатах розгляду питання про виправлення описки відсутні, а, отже, заява про відвід задоволенню не підлягає.

Оскільки будь - яких переконливих доводів на підтвердження наявності передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України обставини, яка виключає участь колегії суддів у кримінальному провадженні № 52019000000000504 від 18.06.2019 захисником ОСОБА_10 не наведено, у задоволенні його заяви про відвід слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 369, 371, 372, 376 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_8, адвоката ОСОБА_10 про відвід колегії суддів та судді ОСОБА_13 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000504 від 18.06.2019, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3