- Головуюча суддя (ВАКС): Криклива Т.Г.
Справа № 991/4073/21
Провадження 1-во/991/35/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2023 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
його захисників, адвокатів ОСОБА_6
ОСОБА_7
обвинуваченої ОСОБА_8
її захисників, адвокатів ОСОБА_9
ОСОБА_10
ОСОБА_11
ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві в залі суду заяву захисника обвинуваченої ОСОБА_8, адвоката ОСОБА_9 про відвід колегії суддів та захисника обвинуваченого ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_7 про відвід судді ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000504 від 18.06.2019,
ВСТАНОВИВ:
І. Історія провадження
01.03.2023 Вищий антикорупційний суд ухвалив вирок, яким ОСОБА_5 та ОСОБА_8 визнав винуватими у пред`явленому їм обвинуваченні за ч. 2 ст. 364 КК України та ч.5 ст.27, ч. 2 ст. 364 КК України відповідно.
07.04.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшла заява прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 про виправлення описки у вказаному вироку.
11.05.2023 у судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_8, адвокат ОСОБА_9 заявив відвід колегії суддів та захисник обвинуваченого ОСОБА_5, адвокат ОСОБА_7 заявила про відвід судді ОСОБА_1 .
В обґрунтування своєї заяви захисник ОСОБА_9 зазначив, що під час судового розгляду заяви про виправлення описки він звернувся з клопотанням про відкладення судового розгляду та надання йому можливості ознайомитися з матеріалами зазначеної заяви, у задоволенні якого колегія суддів відмовила.
За твердженням захисника ОСОБА_9 такі дії колегії суддів порушують право обвинуваченої на захист, інші її права і основоположні свободи, у зв`язку з чим наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості колегії суддів, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України є підставою для відводу.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 подала заяву про відвід головуючому судді ОСОБА_1, в якій зазначила, що правовою підставою для відводу головуючої судді є п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, а саме інші обставини, які викликають сумнів у її неупередженості, з огляду на таке.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.04.2023 визначено склад колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Водночас, з відповіді керівника апарату Вищого антикорупційного суду ОСОБА_14 від 28.04.2023 на адвокатський запит адвоката ОСОБА_7 від 21.04.2023 убачається, що суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 на момент звернення із адвокатським запитом перебуває у відпустці, а розпорядження керівника апарату про призначення повторного авторозподілу судової справи, за даними автоматизованої системи документообігу, наразі не видавалося.
10.05.2023 захисник ОСОБА_7 отримала повістку про виклик у судове засідання, яке відбудеться 11.05.2023 о 13:30 за підписом головуючої судді ОСОБА_1, вказана повістка датована 05.05.2023.
При цьому, відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Вищого антикорупційного суду, в проваджені судді ОСОБА_1 не перебувають інші кримінальні провадження або справи.
Таким чином, з моменту подачі заяви про виправлення описки до судового засідання пройшло 36 днів, що на думку сторони захисту, прямо свідчить про порушення принципу розумності строків у даному кримінальному провадженні.
Отже, на переконання сторони захисту, поведінка головуючого судді свідчить про порушення нею принципів та норм кримінального процесуального закону, яке свідчить про особисту зацікавленість в розгляді цієї заяви про виправлення описки.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
Обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_5 а також їх захисники підтримали заяви захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_7 та просили їх задовольнити.
Окрім того, захисник обвинуваченої ОСОБА_8, адвокат ОСОБА_12 зазначив, що відмова у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_15 про ознайомлення із матеріалами заяви про виправлення описки є порушенням права обвинуваченої ОСОБА_8 на захист, та вважав, що оголошення головуючим суддею під час судового розгляду заяви прокурора не є належним ознайомленням.
ІІІ. Мотиви суду
Дослідивши заяви про відвід та заслухавши думку учасників судового засідання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяв захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_7 про відвід колегії суддів та судді ОСОБА_1, з огляду на таке.
Правове регулювання
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді (колегії суддів) відвід, який повинен бути вмотивованим відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України.
Перелік підстав, які виключають участь судді в кримінальному провадженні та за наявності яких може бути заявлено відвід судді, наведений у статтях 75, 76 КПК України.
Зокрема, у своїх заявах захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_7 посилаються на наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів, що передбачено п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
За пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як правило, неупередженість являє собою відсутність упереджень, при цьому її наявність чи відсутність можуть бути перевірені різними способами (Kyprianou v. Cyprus [GC], пункт 118; Micallef v. Malta [GC], пункт 93).
Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) вирізняє суб`єктивний підхід, тобто бажання упевнитись у суб`єктивному обвинуваченні чи інтересі певного судді в конкретній справі, та об`єктивний підхід, тобто визначення, чи були надані суддею достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви у цьому відношенні (Kyprianou v. Cyprus [GC], пункт 118; Piersack v. Belgium, пункт 30; Grieves v. The United Kingdom [GC], пункт 69).
Здійснюючи перевірку з точки зору суб`єктивного тесту, ЄСПЛ неодноразово робив висновок, що особиста неупередженість судді має презюмуватись за відсутності доказів зворотнього (Kyprianou v. Cyprus [GC], пункт 119; Hauschildt v. Denmark, пункт 47).
Оскільки в деяких справах може бути важко надати доказ, який дозволив би спростувати презумпцію суб`єктивної неупередженості судді, вимога об`єктивної неупередженості забезпечує додаткову значиму гарантію. У зв`язку з наведеним ЄСПЛ визнав складність встановлення порушення статті 6 Конвенції в частині суб`єктивної упередженості і тому в переважній більшості справ він зосередився на об`єктивному критерії (Kyprianou v. Cyprus [GC], пункт 119).
Тест об`єктивності, який застосовується до органу, що засідає колегіально, передбачає встановлення того, чи існують доведені факти (незалежно від особистої поведінки будь-кого з членів цього органу), які можуть викликати сумніви щодо їх неупередженості (Castillo Algar v. Spain, пункт 45).
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Отже, тягар доведення обґрунтованості того чи іншого клопотання, заяви чи скарги, покладається безпосередньо на сторону, яка його ініціює.
Оцінка судом доводів сторони захисту
Щодо заяви захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про відвід колегії суддів, у зв`язку із відмовою у задоволенні клопотання про ознайомлення із заявою про виправлення описки, колегія суддів зазначає таке.
07.04.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшла заява прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 про виправлення описки у вироку від 01.03.2023.
Так, під час розгляду заяви про виправлення описки інтереси обвинуваченої ОСОБА_8 представлені такими адвокатами: (1) ОСОБА_9, (2) ОСОБА_10, (3) ОСОБА_11 та (4) ОСОБА_12 .
21.04.2023 до суду надійшли клопотання адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_12 про повідомлення їх та обвинуваченої ОСОБА_8 про дату та час розгляду заяви прокурора про виправлення описки
Окрім того, 24.04.2023 від адвоката ОСОБА_11 надійшло клопотання про інформування її про дату та час судового засіданні про розгляд питання виправлення описки.
Зазначене свідчить про те, що адвокати ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, а відтак і обвинувачена ОСОБА_8 були обізнані про існування заяви про виправлення описки у вироку від 01.03.2023, проте своїм правом на ознайомлення зі змістом цієї заяви не скористались.
Крім того, 05.05.2023 секретар судового засідання повідомив усіх учасників кримінального провадження про час та дату судового розгляду заяви про виправлення описки, що був призначений на 11.05.2023, проте захисник ОСОБА_9 до початку судового засідання не виявив бажання реалізувати своє право на ознайомлення з матеріалами провадження, однак не реалізував його.
До того ж, під час судового розгляду головуючий оголосив повний текст заяви про виправлення, яка складається з двох абзаців, що свідчить про фактичне ознайомлення захисника ОСОБА_9 зі змістом заяви.
За таких обставин, колегія суддів вважає підставу для відводу, що її навів захисник обвинуваченої ОСОБА_8, адвокат ОСОБА_9 надуманою, а його заяву необгрунтованою.
Оскільки будь-яких переконливих доводів на підтвердження наявності передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України обставини, яка виключає участь колегії суддів у кримінальному провадженні, захисником ОСОБА_9 не наведено, у задоволенні його заяви про відвід слід відмовити.
Що стосується заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 про відвід головуючого судді ОСОБА_1, у зв`язку із наявністю обставин, які викликають сумнів у її неупередженості.
Захисник у своїй заяві вказує на існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, тобто вважає наявною підставу для відводу, передбачену п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України. Зокрема, такими обставинами, на думку адвоката ОСОБА_7, є особиста зацікавленість головуючого судді у розгляді заяви, з огляду на перебування її у відпустці на момент надходження заяви прокурора про виправлення описки, не здійснення тривалий час призначення її до розгляду, як і не проведення повторного авторозподілу, що призвело до недотримання принципу розумності строків.
Відповідно до п. 12.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, затверджених рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 03.09.2019 № 4 передача судової справи раніше визначеному слідчому судді, колегії суддів проводиться шляхом автоматизованого розподілу щодо заяв або клопотань, що надійшли для вирішення питання про виправлення описок та помилок, роз`яснення судового рішення, та інших процесуальних документів розгляд яких проводиться після ухвалення рішення по суті.
З огляду на викладене, заяви про виправлення описки шляхом автоматизованого розподілу, повинні передаватися раніше визначеній колегії суддів, яка ухвалювала рішення по суті.
За п. 10 Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, склад колегії суддів залишається незмінним упродовж перебування судової справи на розгляді. У виняткових випадках (задоволені самовідвід чи відвід, тривалі: тимчасова непрацездатність, відпустка, відрядження, інші випадки, коли суддя-член колегії не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судової справи), які можуть призвести до порушення розумних строків розгляду справи на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов`язки) на виконання службового листа судді-доповідача, або на підставі ухвали суду про задоволення відводу (самовідводу) судді автоматизованою системою в автоматичному режимі здійснюється заміна судді-члена колегії (за винятком судді-доповідача), на суддю з числа суддів даної постійної колегії, а якщо такого не можливо визначити, то з числа резервних суддів, визначених рішенням зборів суддів для даної колегії Повторний автоматизований розподіл судової справи проводиться на підставі вмотивованого розпорядження керівника апарату у випадку, коли суддя (під час вирішення питання про відвід, самовідвід), слідчий суддя або суддя-доповідач у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю, відпусткою, відрядженням, чи з інших причин не може продовжувати розгляд судової справи або ухвалити процесуальні рішення після винесення рішення по суті (ухвала про виправлення описок та помилок, роз`яснення судового рішення та інші) у строки, встановлені процесуальним законом, а у разі якщо такі не встановлені - у розумні строки (п. 16.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду).
Оскільки, справа була передана на розгляд раніше визначеній колегії суддів, яка ухвалювала рішення по суті, головуючий та члени колегії якої перебували у відпустці, керівник апарату не був уповноважений без відповідного службового листа судді-доповідача здійснити повторний авторозподіл.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що положення ст. 379 КПК України не встановлює граничні строки для призначення судового засідання та/або розгляду заяви про виправлення описки.
Водночас за змістом ч.3 ст. 12 Закону України «Про відпустки» працівник може бути відкликаний із відпустки за його згодою для вирішення виробничих завдань.
З огляду на перебування головуючого та членів колегії у відпустці та у відрядженні, а також з урахуванням графіку вже призначених судових засідань в інших провадженнях колегія суддів призначила заяву до розгляду за першої можливості.
Відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження, відповідно до частини третьої цієї статті є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
У контексті розумності строків, колегія суддів звертає увагу на положення п. 1 ч. 12 ст. 31 КПК України, відповідно до якого кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суду здійснюється в суді першої інстанції - колегіально судом у складі трьох суддів, хоча б один з яких має стаж роботи на посаді судді не менше п`яти років, крім випадків, коли жодний такий суддя у цьому суді не може брати участь у розгляді справи з передбачених законом підстав.
Однак, тривалий час для призначення заяви до розгляду не пов`язаний з особистою зацікавленістю судді ОСОБА_1 та не свідчить про її упередженість під час розгляду заяви про виправлення описки, а пов`язаний з об`єктивними обставинами як перебування її у тривалій відпустці.
Отже, у своїй сукупності, вищезазначені доводи захисника ОСОБА_7 щодо допущених головуючою порушень, по суті зводяться до оцінки, як упереджених, звичайних процесуальних дій суду, які відповідають положенням кримінального процесуального законодавства.
Такі доводи, на переконання суду, направлені на формування хибних висновків про упередженість судді ОСОБА_1 та необхідність зміни складу суду.
З огляду на це, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви захисника ОСОБА_7 про відвід судді ОСОБА_1 .
Висновки суду
Захисники обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_5 не надали належних доказів та не навели обставин, які могли б свідчити про упередженість колегії суддів та головуючого.
Таким чином, у зв`язку з тим, що будь-яких переконливих доводів на підтвердження наявності передбаченої п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України обставини, яка виключає участь колегії суддів у кримінальному провадженні, захисниками не наведено, у задоволенні їх заяв про відвід слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 369, 371, 372, 376 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_8, адвоката ОСОБА_9 про відвід колегії суддів та захисника обвинуваченого ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_7 про відвід судді ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000504 від 18.06.2019, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3