- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Павлишин О.Ф.
Cправа №991/3716/23
Провадження №11-сс/991/360/23
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
підозрюваного ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 травня 2023 року щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Терни Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,
у кримінальному провадженні №42017111100000022 від 21 січня 2017 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.05.2023:
1. частково задоволено клопотання;
2. застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 684 000 (два мільйони шістсот вісімдесят чотири тисячі) грн;
3. у випадку внесення застави постановлено покласти на підозрюваного до 02.07.2023 обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із м. Львова без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, діючими та колишніми працівниками ДП «Украерорух» щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_6 ; носити електронний засіб контролю.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 у апеляційній скарзі зазначає, що вказане рішення не відповідає вимогам ст.370 КПК України.
Посилається на такі обставини:
1. ухвала не вмотивована, адже не ґрунтується виключно на припущеннях сторони обвинувачення щодо необхідності застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави;
2. стороною обвинувачення не доведено існування заявлених ризиків;
3. розмір застави є явно завищеним та визначеним усупереч приписам ч.5 ст.182 КПК України.
Просить:
1. ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.05.2023 скасувати;
2. постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) про обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_6 залишити без задоволення;
3. застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків: прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися із м. Львова без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива) прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утриматись від спілкування із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ;
4. у разі застосування щодо ОСОБА_6 застави, то визначити її в межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, із покладанням зазначених вище обов`язків.
Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, посилаючись на доводи, наведені у ній.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6, його захисника ОСОБА_7, прокурора САП ОСОБА_8, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017111100000022 від 21.01.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що згідно зі статутом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - Украерорух або Підприємство), яке є державним унітарним підприємством та діє як державне комерційне підприємство і входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України (далі - МІУ або Уповноважений орган управління), має самостійний баланс, поточні, депозитні та інші рахунки у національній та іноземній валютах в установах банків, печатки та штампи зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство користується та розпоряджається майном, закріпленим за ним, відповідно до вимог чинного законодавств, вчиняючи щодо нього дії, які не суперечать законодавству та його статуту. Контроль за ефективністю використання, збереженням та обліком закріпленого за Підприємством майна здійснює Уповноважений орган управління.
У 2015 році у своїй діяльності Підприємство керувалося Статутом, затвердженим наказом Міністра інфраструктури України №162 від 06.05.2015 (у подальшому статут змінений на підставі наказу Міністра інфраструктури України №137 від 06.04.2016).
Управління Підприємством згідно з п.7.2. Статуту здійснює директор Підприємства, який підзвітний та підконтрольний Уповноваженому органу управління.
Відповідно до п.7.7. Статуту директор Підприємства, зокрема: розподіляє обов`язки між своїми заступниками та керівниками структурних підрозділів Підприємства; у межах своїх повноважень видає накази, розпорядження, тощо і дає вказівки, обов`язкові до виконання для всіх працівників з питань діяльності Підприємства, організовує і контролює їх виконання; розпоряджається коштами та майном Підприємства в межах, передбачених Статутом; укладає договори, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки.
Пунктом 7.8. Статуту передбачено, що всі заступники директора Підприємства, керівник юридичної служби, головний бухгалтер, керівник уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції призначаються на посаду та звільняються з посади директором Підприємства за попереднім погодженням з Уповноваженим органом управління.
Наказом директора Украероруху №69/о від 08.02.2016 ОСОБА_6 переведено за його згодою на посаду заступника директора Підприємства.
Згідно із посадовою інструкцією заступника директора Украероруху №3.3.43-312 від 22.12.2015 ОСОБА_6, як заступник директора: належить до категорії «Керівники»; у своїй роботі керується Конституцією України, Повітряним кодексом України, Указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України та актами Міністерства інфраструктури України, Державної авіаційної служби України, міжнародних організацій цивільної авіації, членом якої є Україна, Статутом підприємства, наказами та розпорядженнями Украероруху, розпорядженнями директора Украероруху та цією Інструкцією; зобов`язаний забезпечувати виконання управлінських рішень директора Украероруху та координацію діяльності підрозділів при реалізації виробничих завдань по основних напрямках діяльності Украероруху, а також забезпечує здійснення аналізу статей щорічного бюджету Украероруху, інших планових документів на відповідність заходам, передбаченим річним планом; повинен знати постанови, розпорядження, накази та інші керівні матеріали, які стосуються діяльності підприємства; несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання наказів та розпоряджень директора та своїх посадових обов`язків, а також за невикористання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, у межах своїх повноважень; під час відсутності директора та першого заступника директора (відпустка, відрядження, хвороба тощо) тимчасово виконує обов`язки директора за умови оформлення розпорядчого документа (п.п.2.1., 2.4., 4.1., 4.5., 5.1 посадової інструкції).
22.05.2015 між Украерорухом, в особі т.в.о. директора ОСОБА_6, та ПАТ «Платинум Банк», в особі керівника відділення №7 ПАТ «Платинум Банк», укладено договір банківського рахунку НОМЕР_1, предметом якого стало відкриття поточних рахунків Украероруху в національній та іноземній валютах, на яких буде здійснюватися приймання та зарахування коштів, а також розрахунково-касове обслуговування.
У подальшому Підприємство одержало окремі доручення Заступника Міністра інфраструктури України - керівника апарату ОСОБА_15, якими рекомендовано вжити заходи щодо здійснення обслуговування переважно у державних банках та у банках, які відповідали встановленим в окремих дорученнях критеріям, а саме: №526/11/11 від 16.06.2015 щодо перегляду фінансової політики підприємств та розгляду можливості здійснення розрахунково-касового обслуговування розміщення вільних обігових коштів на депозитних рахунках та залучення кредитних ресурсів переважно в державних банках; №105/11/11-16 від 04.02.2016 щодо відкриття або переведення рахунків для забезпечення своєї господарської діяльності до банків, які відповідно до критеріїв Національного банку України (далі - НБУ) входять до І та ІІ груп банків.
Окрім цього, відповідно до наказу МІУ «Про результати атестації керівників державних підприємств» №64-О від 13.05.2016 Атестаційною комісією МІУ директору Украероруху доручено здійснити заходи щодо виведення коштів із недержавних банківських установ.
На виконання вказаних адміністративно-розпорядчих документів директор Украероруху видав наказ «Про посилення контролю за проведенням банками розрахунково-касового обслуговування» №173 від 08.06.2016, яким заступнику директора з економіки та фінансів Украероруху доручив, зокрема: у разі затримки банківською установою виконання платіжних доручень на списання коштів забезпечити переказ залишку коштів з цієї банківської установи; під особисту відповідальність забезпечити проведення розрахунково-касового обслуговування лише в тих банківських установах, які відповідають критеріям, встановленим Міністерством інфраструктури України. Контроль за виконанням наказу покладено на першого заступника директора Украероруху ОСОБА_14
29.07.2016 за участі директора, начальника фінансової служби, начальника фінансового відділу, головного бухгалтера, зі сторони Украероруху, та голови правління і голови спостережної ради, зі сторони ПАТ «Платинум Банк», проведено спільну нараду, за результатами якої погоджено план поступового зменшенням залишків коштів, запропонований Украерорухом листом №07-12-968 від 27.07.2016.
03.10.2016 Украерорух одержав окреме доручення Міністра інфраструктури України ОСОБА_15 №734/11/11-16 від 30.09.2016 щодо можливості переходу на розрахунково-касове обслуговування до банків, які мають активи, частка яких складає не менше як 1,0% від активів банківської системи або контрольний пакет акцій яких належить міжнародним фінансовим та банківським установам, які мають міжнародний рейтинг інвестиційного класу від міжнародно-визнаних рейтингових агенцій та/або у яких держава володіє часткою понад 75%. При цьому банки повинні відповідати іншим викладеним в окремому дорученні критеріям, зокрема, володіти облігаціями внутрішньої державної позики у розмірі не менше як 20% регулятивного капіталу банку.
Листом №100-01/6410 від 23.11.2016 ПАТ «Платинум Банк» повідомив Украерорух, зокрема, що частка активів банку складала 0,59% активів всіх платоспроможних банків та банк не володів облігаціями внутрішньої державної позики.
Тобто, ПАТ «Платинум Банк» не відповідав критеріям, визначеним в окремому дорученні Міністра інфраструктури України ОСОБА_15 №734/11/11-16 від 30.09.2016.
24.11.2016 т.в.о. директора ОСОБА_6, не зважаючи на вказане, проставив резолюцію на службову записку заступника директора з економіки та фінансів Украероруху №07-15-1310 від 24.11.2016, якою доручив головному бухгалтеру Украероруху, зокрема, здійснити перерахунок 90 млн грн з розрахункового рахунку Украероруху, відкритому в АТ «Укргазбанк», на рахунок Украероруху, відкритий в ПАТ «Платинум Банк». У подальшому кошти перераховано на підставі платіжного доручення №5438 від 28.11.2016.
10.01.2017 на підставі рішення НБУ №14-рш/БТ ПАТ «Платинум Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних відповідно до вимог ст.76 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
11.01.2017 на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №85 розпочато процедуру виведення ПАТ «Платинум Банк» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Цього ж дня на підставі наказу №2-Ф тимчасової адміністрації ПАТ «Платинум Банк» з 11.01.2017 заборонено здійснювати у ПАТ «Платинум Банк» будь-які видаткові банківські операції - безготівкові та готівкові, здійснювати оплату за укладеними правочинами без дозволу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Платинум Банк».
Станом на 11.01.2017 залишки коштів на поточних рахунках Украероруху, відкритих у ПАТ «Платинум Банк», складали: 270 744 626,90 грн, 4 701 468,86 євро (разом у гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 23.02.2017 - 28,356578 грн за 1 Євро складало 404 062 195,34 грн).
Рішенням НБУ №95-рш від 23.02.2017, за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відкликано банківську ліцензію ПАТ «Платинум Банк», а з 24.02.2017 розпочато процедуру ліквідації банку.
На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1730 від 24.04.2017 затверджено перелік (реєстр) акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Платинум Банк», до якого включено у тому числі вимогу Украероруху на суму 404 062 195,34 грн, яку віднесено до сьомої черги задоволення вимог.
25.03.2021 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №288 про затвердження ліквідаційного балансу ПАТ «Платинум Банк» та Звіту про виконання ліквідаційної процедури банку, згідно з якими реалізацію активів ПАТ «Платинум Банк» завершено, непродані активи банку відсутні, усі можливі заходи на задоволення вимог кредиторів здійснені (частково задоволено вимоги кредиторів третьої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів банку), кошти для задоволення акцептованих вимог Украероруху відсутні.
За версію слідства, унаслідок умисних дій ОСОБА_6 . Украероруху спричинено шкоду на суму 90 млн грн, що в більш ніж в 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на 2017 рік, тобто є тяжкими наслідками в розумінні ч. 4 примітки до ст.364 КК України.
27.04.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.
27.04.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива НАБУ про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави із покладенням обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя прийшов до таких висновків:
1. наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин;
2. існують ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином;
3. застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, аніж застава, не зможе запобігти встановленим ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку;
4. застава у розмірі 3 353,2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 9 000 000,00 грн, неспівмірна із встановленими обставинами. Водночас, внесення застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2 684 000 грн, не порушує принцип пропорційності, не є явно непомірною для нього;
5. у разі внесення застави наявні підстави покладення на ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Однак, із вказаними висновками слідчого судді колегія суддів не може погодитися у повній мірі.
У ч.1 ст.404 КПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. А тому оскаржувана ухвала переглядається колегією суддів у межах апеляційної скарги захисника.
Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Положеннями ч.1 ст.194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Оскільки зазначене судове рішення оскаржується захисником лише у частині доведеності ризиків, неможливості застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, аніж застава, та розміру застави, колегія суддів бере до уваги та не переглядає висновок слідчого судді про те, що наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя дійшов до висновку про те, що існують ризики переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладеною у рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.06.2001, суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Відповідно до рішення ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» від 25.04.2000 при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Так, слідчий суддя врахував тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким корупційним злочином, неможливість застосування до підозрюваного пільгових інститутів кримінального права, визначених ст.69, 75 КК України, співставлення негативних наслідків для ОСОБА_6 у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі, та обґрунтовано дійшов до переконання, що існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.
Разом із цим слідчий суддя взяв до уваги установлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, механізм оцінки таких доказів під час судового розгляду, те, що значна кількість свідків є працівниками Украероруху, а також, що у зв`язку з займаними раніше керівними посадами на підприємстві та діловими зв`язками ОСОБА_6 може володіти інформацією щодо потенційних свідків, тому не виключено, що може впливати на них, з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності або ж мінімізувати її.
Відтак, висновок про достатню ймовірність ризику впливу ОСОБА_6 на свідків у цьому кримінальному провадженні, на думку колегії суддів, правильний.
Також правильним є висновок слідчого судді про те, що ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на його досвід роботи в Службі безпеки України протягом 1992-2011 років, де він займав керівні посади, а отже володіє методами і засобами здійснення правоохоронної діяльності, та, крім того, за роки зайняття ОСОБА_6 керівних посад в Службі безпеки України та в подальшому посади заступника генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Украерорух у нього з`явилась велика кількість особистих та ділових зв`язків із суб`єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, представниками бізнес-структур, у тому числі працівниками правоохоронних органів.
Зазначені вище обставини свідчать про обґрунтованість висновків слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Натомість покликання апеляційної скарги на те, що стороною обвинувачення не доведено існування заявлених ризиків, голослівні та не спростовують висновків слідчого судді.
Відповідно до приписів ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Обираючи запобіжний захід, слідчий суддя врахував характер та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, існуючі ризики, передбачені ст.177 КПК України, та дійшов до висновку, що на цьому етапі кримінального провадження застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, не зможе запобігти встановленим ризикам у кримінальному провадженні, а також забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків.
При цьому, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків є недостатнім із огляду на обставини кримінального правопорушення, тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 злочину, дані щодо особи підозрюваного, обґрунтовану ймовірності вчинення ним дій, визначених п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, та не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 .
Із огляду на вищенаведене неспроможними є доводи апеляційної скарги про те, що ухвала не вмотивована, з посиланням на те, що ґрунтується виключно на припущеннях сторони обвинувачення щодо необхідності застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно із ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Положеннями ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував наявну у ОСОБА_6 та його дружини власність, загальну суму доходів, нарахованих їм за період з 2013 до 2022 роки податковими агентами, щомісячну пенсію та заробітну плату підозрюваного.
Однак, колегія суддів не може погодитися з висновком слідчого судді, що застава у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 684 000 грн, не є завідомо непомірною для ОСОБА_6, з огляду на таке.
Згідно з даними індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_6 за 2020 рік нараховано 67 093,87 грн пенсії, за 2022 рік - 32182,01 грн, за 2023 рік - 79 597,96 грн.
Станом на 07.05.2023 загальна сума призначеної йому пенсії за вислугу років становить 20 930 грн на місяць.
Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_6 за основним місцем роботи у ПрАТ «ЛЛРЗ» за період із листопада 2022 року до квітня 2023 року без урахування аліментів загальна сума його доходу складає 136 949,66 грн.
Як вбачається з довідки про підтвердження місця роботи дружини підозрюваного - ОСОБА_16, вона працює у Львівському регіональному структурному підрозділі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та з 01.04.2022 з нею зупинена дія трудового договору на час воєнного стану в Україні.
При цьому, колегія суддів вважає безпідставним посилання слідчого судді на те, що відповідно до наявних відомостей з Державного реєстру фізичних осіб, платників податків за період з 2013 до 2022 роки податковими агентами нараховано ОСОБА_6 доходи на загальну суму 3 231 666 грн, адже зазначений дохід отримано сукупно за дев`ять років.
Із огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до помилкового висновку про те, що застава у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 684 000 грн, не є завідомо непомірною для ОСОБА_6 .
А тому, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, обставини якого стверджують виключність випадку та неможливість розміру застави у межах, визначених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, колегія суддів приходить до переконання, що застава у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 610 400 грн, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, оскільки такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного з огляду на його матеріальний стан та запобігатиме існуючим ризикам.
Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Із огляду на вищенаведене апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу слідчого судді в частині визначення ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 684 000 грн скасувати та в цій частині постановити нову ухвалу, якою визначити заставу в розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 610 400 грн. У решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Керуючись ст.404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 травня 2023 року в частині визначення підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 684 000 (два мільйони шістсот вісімдесят чотири тисячі) гривень скасувати та в цій частині постановити нову ухвалу, якою визначити заставу в розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 610 400 гривень (один мільйон шістсот десять тисяч чотириста) гривень.
У решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та у касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4