- Головуючий суддя (АП ВАКС): Павлишин О.Ф.
Cправа №991/3715/23
Провадження №11-сс/991/359/23
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
підозрюваного ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 травня 2023 року щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бориспіль Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,
у кримінальному провадженні №42017111100000022 від 21 січня 2017 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.05.2023:
1. частково задоволено клопотання;
2. застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 073 600 ( один мільйон сімдесят три тисячі шістсот) грн;
3. у разі внесення застави постановлено покласти до 02.07.2023 на підозрюваного обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_6 ; носити електронний засіб контролю.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 у апеляційній скарзі посилається на такі обставини:
1. повідомлена ОСОБА_6 підозра за ч.2 ст.364 КК України є необґрунтованою;
1.1. ОСОБА_6, накладаючи резолюцію на доповідну про перерахування коштів у ПАТ « Платинум Банк», не передбачав й не міг передбачити, що правління Національного банку України (далі - НБУ) своїм рішенням від 10.01.2017 віднесе банк до неплатоспроможних, у банку буде запроваджена тимчасова адміністрація і кошти підприємства будуть заблоковані, адже такі рішення до моменту їх прийняття є банківською таємницею і не оприлюднюються. Відтак, відсутня суб`єктивна сторона інкримінованого йому злочину;
1.2. між діями ОСОБА_6, неповерненням коштів і майбутніми збитками Державному підприємству обслуговування повітряного руху України (далі - Украерорух або Підприємство) відсутній причинно-наслідковий зв`язок;
1.3. кошти Украерорух залишилися на його відкритому розрахунковому рахунку у цій банківській установі, що підтверджується змістом повідомлення про підозру;
1.4. перекладання стороною обвинувачення вини посадових осіб банківських установ та інших осіб за заподіяні збитки внаслідок їх можливих зловживань, шахрайства з фінансовими ресурсами тощо на посадових осіб Украерорух є протиправним;
1.5. слідчий суддя не надав оцінки рішенню правління НБУ №442-рщ/БТ від 28.11.2016;
1.6. поза увагою залишились положення ч.3 ст.53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно з якою банк вважається ліквідованим із моменту внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. До завершення ліквідації ПАТ «Платинум Банк» висновок сторони обвинувачення про нанесення збитків Украерорух передчасний;
1.7. у матеріалах клопотання відсутні документи, що свідчать про ліквідацію ПАТ «Платинум Банк».
2. недоведеними є ризики, визначені ст.177 КПК України;
2.1. відсутній ризик переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та/або суду, адже він є офіцером запасу, а очікування можливого вироку не має визначального значення при обранні запобіжного заходу;
2.2. безпідставним є висновок про те, що існує ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків, оскільки він за 6 років досудового розслідування не демонстрував неналежної процесуальної поведінки та спроб такого впливу;
2.3. ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином не підтверджений, адже ОСОБА_6 після звільнення в 2020 році з Украерорух знаходиться на пенсії;
3. ні прокурор, ні слідчий суддя не обґрунтували неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів та необхідність застосування саме застави;
4. визначений розмір застави є завідомо непомірним для ОСОБА_6 з огляду на його матеріальний стан.
Просить:
1. ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.05.2023 скасувати;
2. постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_6 відмовити.
Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, посилаючись на доводи, наведені у ній.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_15 у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6, його захисника ОСОБА_7, прокурора САП ОСОБА_15, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017111100000022 від 21.01.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що згідно зі статутом Украерорух, яке є державним унітарним підприємством та діє як державне комерційне підприємство і входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України (далі - МІУ або Уповноважений орган управління), має самостійний баланс, поточні, депозитні та інші рахунки у національній та іноземній валютах в установах банків, печатки та штампи зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство користується та розпоряджається майном, закріпленим за ним, відповідно до вимог чинного законодавств, вчиняючи щодо нього дії, які не суперечать законодавству та його статуту. Контроль за ефективністю використання, збереженням та обліком закріпленого за Підприємством майна здійснює Уповноважений орган управління.
У 2015 році у своїй діяльності Підприємство керувалося Статутом, затвердженим наказом Міністра інфраструктури України №162 від 06.05.2015 (у подальшому статут змінений на підставі наказу Міністра інфраструктури України №137 від 06.04.2016).
Управління Підприємством згідно з п.7.2. Статуту здійснює директор Підприємства, який підзвітний та підконтрольний Уповноваженому органу управління.
Відповідно до п.7.7. Статуту директор Підприємства, зокрема: розподіляє обов`язки між своїми заступниками та керівниками структурних підрозділів Підприємства; у межах своїх повноважень видає накази, розпорядження, тощо і дає вказівки, обов`язкові до виконання для всіх працівників з питань діяльності Підприємства, організовує і контролює їх виконання; розпоряджається коштами та майном Підприємства в межах, передбачених Статутом; укладає договори, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки.
Пунктом 7.8. Статуту передбачено, що всі заступники директора Підприємства, керівник юридичної служби, головний бухгалтер, керівник уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції призначаються на посаду та звільняються з посади директором Підприємства за попереднім погодженням з Уповноваженим органом управління.
22.05.2015 між Украерорухом, в особі т.в.о. директора ОСОБА_14, та ПАТ «Платинум Банк», в особі керівника відділення №7 ПАТ «Платинум Банк», укладено договір банківського рахунку НОМЕР_2, предметом якого стало відкриття поточних рахунків Украероруху в національній та іноземній валютах № НОМЕР_1, на яких буде здійснюватися приймання та зарахування коштів, а також розрахунково-касове обслуговування.
Наказом директора Украероруху №675/о від 24.12.2015 ОСОБА_6 прийнято на роботу до Украероруху, а з 25.12.2015 на посаду в.о. першого заступника директора Украероруху. Наказом директора Украероруху №61/о від 04.02.2016 ОСОБА_6 переведено за його згодою на посаду першого заступника директора Украероруху.
У подальшому Підприємство одержало окремі доручення Заступника Міністра інфраструктури України - керівника апарату ОСОБА_16, якими рекомендовано вжити заходи щодо здійснення обслуговування переважно у державних банках та у банках, які відповідали встановленим в окремих дорученнях критеріям, а саме: №526/11/11 від 16.06.2015 щодо перегляду фінансової політики підприємств та розгляду можливості здійснення розрахунково-касового обслуговування розміщення вільних обігових коштів на депозитних рахунках та залучення кредитних ресурсів переважно в державних банках; №105/11/11-16 від 04.02.2016 щодо відкриття або переведення рахунків для забезпечення своєї господарської діяльності до банків, які відповідно до критеріїв НБУ входять до І та ІІ груп банків.
Окрім цього, відповідно до наказу МІУ «Про результати атестації керівників державних підприємств» №64-О від 13.05.2016, Атестаційною комісією МІУ директору Украероруху доручено здійснити заходи щодо виведення коштів з недержавних банківських установ.
На виконання вказаних адміністративно-розпорядчих документів директор Украероруху видав наказ «Про посилення контролю за проведенням банками розрахунково-касового обслуговування» №173 від 08.06.2016, яким заступнику директора з економіки та фінансів Украероруху доручив, зокрема: у разі затримки банківською установою виконання платіжних доручень на списання коштів забезпечити переказ залишку коштів з цієї банківської установи; під особисту відповідальність забезпечити проведення розрахунково-касового обслуговування лише в тих банківських установах, які відповідають критеріям, встановленим МІУ. Контроль за виконанням наказу покладено на першого заступника директора Украероруху ОСОБА_6
29.07.2016 за участі директора, начальника фінансової служби, начальника фінансового відділу, головного бухгалтера, зі сторони Украероруху, та голови правління і голови спостережної ради, зі сторони ПАТ «Платинум Банк», проведено спільну нараду, за результатами якої погоджено план поступового зменшенням залишків коштів, запропонований Украерорухом листом №07-12-968 від 27.07.2016.
03.10.2016 Украерорух одержало окреме доручення Міністра інфраструктури України ОСОБА_16 №734/11/11-16 від 30.09.2016 щодо можливості переходу на розрахунково-касове обслуговування до банків, які мають активи, частка яких складає не менше як 1,0% від активів банківської системи або контрольний пакет акцій яких належить міжнародним фінансовим та банківським установам, які мають міжнародний рейтинг інвестиційного класу від міжнародно-визнаних рейтингових агенцій та/або у яких держава володіє часткою понад 75%. При цьому банки повинні відповідати іншим викладеним в окремому дорученні критеріям, зокрема, володіти облігаціями внутрішньої державної позики у розмірі не менше як 20% регулятивного капіталу банку.
Листом №100-01/6410 від 23.11.2016 ПАТ «Платинум Банк» повідомив Украерорух, зокрема, що частка активів банку складала 0,59% активів всіх платоспроможних банків та банк не володів облігаціями внутрішньої державної позики.
Отже, ПАТ «Платинум Банк» не відповідав критеріям, визначеним в окремому дорученні Міністра інфраструктури України ОСОБА_16 від 30.09.2016.
25.11.2016 до Украероруху надійшло Окреме доручення в.о. Міністра інфраструктури України ОСОБА_17 №869/11/11-16 від 24.11.2016, яким вчергове доручено розглянути можливість виконання Рекомендацій Кабінету Міністрів України (далі - КМУ), викладених у п.4 Постанови «Деякі питання виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ» №662 від 22.09.2016, яким затверджено Порядок проведення конкурсного відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ (далі - Порядок). Пунктом 3 Порядку передбачено, що до участі у конкурсі допускаються банки, через які здійснюється виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ, що мають активи, частка яких становить не менш як 1% активів банківської системи.
28.12.2016 директор Украероруху видав наказ «Про заходи щодо виведення коштів з недержавних банківських установ» №418, яким заступнику директора з економіки та фінансів доручив: забезпечити до кінця 2017 року здійснення розрахунково-касового обслуговування Украероруху лише в банківських установах, які відповідають вимогам, встановленим п.3 Порядку проведення конкурсного відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого Постановою КМУ №662 від 22.09.2016; у термін до 29.12.2016 розробити та подати на затвердження директору план заходів із забезпечення здійснення розрахунково-касового обслуговування Украероруху лише в банківських установах, які відповідають вимогам, встановленим п.3 Порядку.
Контроль за виконанням наказу №418 від 28.12.2016 покладено на першого заступника директора ОСОБА_6
29.12.2016 до Украероруху надійшов лист ПАТ «Платинум Банк» №100/16092 від 29.12.2016, у якому банк, зокрема, запропонував додатковий бонус у розмірі 1% річних до ставки по поточному рахунку у гривні з 01.01.2017 до 10.01.2017 за умови, якщо залишок на рахунку станом на 01.01.2017 складатиме не менше 250 млн грн.
Водночас, станом на 29.12.2016 на рахунку Украероруху, відкритому у ПАТ «Платинум Банк», знаходилось більше 204 млн грн.
Не зважаючи на вказане, 29.12.2016 т.в.о. директора Украероруху ОСОБА_6, всупереч вищевказаним вимогам, діючи з метою надання неправомірної вигоди ПАТ «Платинум Банк» у вигляді підвищення ліквідності вказаної банківської установи, проставив резолюцію на лист ПАТ «Платинум Банк» №100/16092 від 29.12.2016, якою доручив головному бухгалтеру Украероруху, зокрема, здійснити перерахунок 70 млн грн на рахунок Украероруху, відкритий в ПАТ «Платинум Банк». У подальшому кошти перераховано на підставі платіжних доручень №6059 від 29.12.2016 на суму 60 млн грн та №6060 від 29.12.2016 на суму 10 млн грн.
10.01.2017, на підставі рішення НБУ №14-рш/БТ, ПАТ «Платинум Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних відповідно до вимог ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
11.01.2017, на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №85, розпочато процедуру виведення ПАТ «Платинум Банк» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Цього ж дня, на підставі наказу №2-Ф тимчасової адміністрації ПАТ «Платинум Банк», з 11.01.2017 заборонено здійснювати у ПАТ «Платинум Банк» будь-які видаткові банківські операції - безготівкові та готівкові, здійснювати оплату за укладеними правочинами без дозволу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Платинум Банк».
Станом на 11.01.2017 залишки коштів на поточних рахунках Украероруху, відкритих у ПАТ «Платинум Банк», складали: 270 744 626, 90 грн, 4 701 468,86 євро (разом у гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 23.02.2017 - 28,356578 грн за 1 Євро складало 404 062 195,34 грн).
Рішенням НБУ №95-рш від 23.02.2017, за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відкликано банківську ліцензію ПАТ «Платинум Банк», а з 24.02.2017 розпочато процедуру ліквідації банку.
На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1730 від 24.04.2017 затверджено перелік (реєстр) акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Платинум Банк», до якого включено у тому числі вимогу Украероруху на суму 404 062 195,34 грн, яку віднесено до сьомої черги задоволення вимог.
25.03.2021 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №288 про затвердження ліквідаційного балансу ПАТ «Платинум Банк» та Звіту про виконання ліквідаційної процедури банку, згідно яких реалізацію активів ПАТ «Платинум Банк» завершено, непродані активи банку відсутні, усі можливі заходи на задоволення вимог кредиторів здійснені (частково задоволено вимоги кредиторів третьої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів банку), кошти для задоволення акцептованих вимог Украероруху відсутні.
За версією слідства, внаслідок умисних дій ОСОБА_6 . Украероруху спричинено шкоду на суму 70 млн грн, що в більш ніж в 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на 2017 рік, тобто є тяжкими наслідками в розумінні ч.4 примітки до ст.364 КК України.
27.04.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.
27.04.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 7 000 000,00 грн та покладення на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя прийшов до таких висновків:
1. наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин;
2. доведеними є ризики того, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
3. запобіжний захід у вигляді застави буде доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 та зможе запобігти встановленим ризикам;
4. застава у розмірі 2 608 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 7 000 000,00 грн, є неспівмірною із встановленими під час розгляду клопотання обставинами. Водночас, внесення застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 073 600 грн, не порушує принцип пропорційності, не є явно непомірною для нього;
5. у разі внесення застави наявні підстави покладення на ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, необхідність яких доведена стороною обвинувачення. Оскільки підозрюваний проживає у Київській області, доцільно покласти на нього обов`язок не відлучатися із Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду.
Вказані висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам.
У ч.1 ст.404 КПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. А тому оскаржувана ухвала переглядається в межах апеляційної скарги захисника.
Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Положеннями ч.1 ст.194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Однак воно висвітлене у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що підлягає застосуванню українськими судами.
Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Від фактів, які є причиною виникнення підозри не вимагається такого ж рівня переконливості, як від тих, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку. Крім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, а саме: у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам державного підприємства.
При вирішенні питання про наявність обґрунтованої підозри слідчий суддя взяв до уваги дані: статуту Украерорух, затвердженого наказом №137 від 16.04.2016; договору НОМЕР_2 банківського рахунку від 22.05.2015, укладеного між ПАТ «Платинум Банк» та Украерорух, в особі т.в.о. директора ОСОБА_14 ; посадової інструкції першого заступника директора Украероруху з розвитку №3.3.43-311 від 22.12.2015; наказів директора Украероруху №675/о від 24.12.2015 про переведення ОСОБА_6 на посаду в.о. першого заступника директора Украероруху, №61/о від 04.02.2016 про переведення ОСОБА_6 на посаду першого заступника директора Украероруху; довідок про тимчасове виконання обов`язків директора Украероруху у 2016 році, згідно якої, зокрема, у періоди 01-08.12.2016, 13-14.12.2016, 18-19.12.2016, 29-30.12.2016 ОСОБА_6 виконував обов`язки директора Украероруху; окремих доручення МІУ №526/11/11 від 16.06.2015, №105/11/11-16 від 04.02.2016, №734/11/11-16 від 30.09.2016, №869/11/11-16 від 24.11.2016; службових записок заступника директора та начальника фінансової служби Украероруху від 22.12.2015, 17.09.2015, 12.10.2015, 12.02.2016; рішення НБУ №48-рш/БТ від 02.06.2016 про віднесення ПАТ «Платинум Банк» до категорії проблемних; наказу Украероруху №173 від 08.06.2016 Про посилення контролю за проведенням банками розрахунково-касового обслуговування, яким передбачено, що у разі затримки банківською установою виконання платіжних доручень на списання коштів забезпечити переказ залишку коштів з цієї банківської установи, а також про необхідність забезпечити проведення розрахунково-касового обслуговування лише в тих банківських установах, які відповідають критеріям, встановленим МІУ. Контроль за виконанням наказу покладено на першого заступника директора ОСОБА_6 ; інформаційно-аналітичної довідки, складеної на виконання наказу №173 від 08.06.2016 та за результатами моніторингу рейтингу банківських установ України; листа Украероруху №1-16.3-1100 від 06.07.2016 на адресу НБУ щодо сприяння виконання ПАТ «Платинум Банк» платіжних доручень підприємства; протоколу зустрічі представників Украерорух та ПАТ «Платинум Банк» від 29.07.2016 та листа №07-12-968 від 27.07.2016; листа ПАТ «Платинум Банк» №100/14503 від 23.11.2016; рішення НБУ №442-рш/БТ від 28.11.2016 про визнання діяльності ПАТ «Платинум Банк» такого, що відповідає законодавству; доповідної записки начальника управління економічного розвитку та фінансів МІУ №995/11/18-16 від 19.12.2016; наказу Украероруху №418 від 28.12.2016 Про заходи щодо виведення коштів з недержавних банківських установ, контроль за виконанням якого покладено на ОСОБА_6 ; листа Украероруху №1-12-3113 від 29.12.2016 про залишки коштів на поточних рахунках; плану заходів з забезпечення здійснення розрахунково-касового обслуговування Украероруху лише в банківських установах, які відповідають вимогам, встановленим п.3 Порядку проведення конкурсного відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого Постановою КМУ №662 від 22.09.2016, №1-25-3112 від 29.12.2016, затвердженого т.в.о. директора ОСОБА_6 ; листа ПАТ «Платинум Банк» №100-16092 від 29.12.2016; довідки №60-02/5113-Л від 13.06.2017 про включення до переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Платинум Банк»; листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.05.2021, згідно якого Украерорух повідомлено, що за результатами ліквідації ПАТ «Платинум Банк» кошти у сумі 404 062 195,34 грн для задоволення акцептованих вимог Украероруху відсутні; висновку Держаудитслужби від 16.08.2022; висновку експерта №64/7 від 09.10.2019, згідно якого розмір матеріальної шкоди (збитків), завданий Украероруху, що встановлений в Звіті про результати аудиту ефективності управління майном Підприємства, що має фінансові наслідки для державного бюджету, затвердженого рішенням Рахункової палати №22-1 від 28.08.2018 за період 2015-2017 років, документально підтверджується у сумі 404 062 195,35 грн; висновку експерта №13-2/6 від 12.04.2019, згідно якого документально підтверджується, що внаслідок розміщення в період з 22.05.2015 по 11.01.2017 коштів Украероруху на рахунках в ПАТ «Платинум Банк», станом на 11.01.2017, вихідний залишок коштів на рахунку, на якому обліковуються кошти Украероруху, становив 405 809 956,99 грн; протоколу огляду від 07.10.2022; протоколів допиту свідків ОСОБА_10 від 15.04.2023, ОСОБА_9 від 18.04.2023, ОСОБА_11 від 15.03.2023, свідка ОСОБА_12 від 28.11.2022 та 16.02.2023 та інші матеріали.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для виправдання подальшого розслідування з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри, колегія суддів вважає, що з огляду на надані стороною обвинувачення докази, у слідчого судді були підстави для висновку про існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.364 КК України.
Цей висновок, на думку колегії суддів, достатньо мотивований та відповідає положенням КПК України, а доводи апеляційної скарги сторони захисту про те, що повідомлена ОСОБА_6 підозра за ч.2 ст.364 КК України - необґрунтована, є безпідставними.
Оскільки додані до клопотання доповідна записка МІУ від 19.12.2016 та наданий у відповідь на неї лист Украероруху від 29.12.2016, наказ директора Украероруху №418 від 28.12.2016, свідчать про обізнаність ОСОБА_6 про невідповідність ПАТ «Платинум Банк» рекомендованим критеріям відбору банківських установ, згідно постанови КМУ №662 від 22.09.2016 та про необхідність вжиття заходів щодо виведення коштів із недержавних банківських установ, посилання в апеляційній скарзі захисника на відсутність у діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, зокрема, його суб`єктивної сторони, є необґрунтованим.
Із огляду на те, що на цій стадії встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, які зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та не передбачають обов`язку встановлення вини конкретної особи, а також, враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, покликання апеляційної скарги на те, що слідчий суддя не надав оцінки рішенню правління НБУ №442-рщ/БТ від 28.11.2016 та не врахував положення ч.3 ст.53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», передчасні.
Доводи апеляційної скарги про перекладання стороною обвинувачення вини посадових осіб банківських установ та інших осіб за заподіяні збитки внаслідок їх можливих зловживань, шахрайства з фінансовими ресурсами тощо на посадових осіб ДП «Украерорух», є голослівними, адже стороною захисту не наведено жодних обставин на їх підтвердження.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
Слідчий суддя дійшов до висновку про те, що існують ризики переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.06.2001, суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Відповідно до рішення ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» від 25.04.2000 при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя врахував тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яке класифікується, як особливо тяжкий злочини та належить до корупційних, що унеможливлює застосування норм ст.69, 75 КК України, наявність у ОСОБА_6 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, відомості щодо майнового стану підозрюваного та його родини, співставивши негативні наслідки для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі, та прийшов до правильного висновку, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
При цьому твердження апеляційної скарги щодо відсутності ризику переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та/або суду, адже він є офіцером запасу та не може виїхати за кордон у зв`язку із введенням в України воєнного стану, необґрунтовані, оскільки такі дії можуть бути вчинені підозрюваним не лише шляхом перетину кордону на підконтрольній, а й на тимчасово окупованій території України.
Слідчий суддя урахував установлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, механізм оцінки таких доказів під час судового розгляду, те, що значна кількість із свідків у кримінальному провадженні є працівниками Украероруху, а також, що у зв`язку з займаною раніше керівною посадою на підприємстві ОСОБА_6 може володіти інформацією щодо потенційних свідків, тому не виключено, що може впливати на них, з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності або ж мінімізувати її.
За таких обставин слідчий суддя прийшов до правильного висновку про достатню ймовірність ризику впливу ОСОБА_6 на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Водночас, покликання апеляційної скарги на безпідставність висновку слідчого судді про те, що існує ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків, оскільки ОСОБА_6 за 6 років досудового розслідування не демонстрував неналежної процесуальної поведінки та спроб такого впливу, необґрунтовані, адже КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Також правильним є висновок слідчого судді про те, що ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на посади, які він обіймав, зокрема, в ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса», та набуті за роки роботи особисті й ділові зв`язки із суб`єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, представниками бізнес-структур, працівниками правоохоронних органів, які він може використовувати з метою уникнення кримінальної відповідальності.
При цьому довід апеляційної скарги про те, що ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином не підтверджений, адже ОСОБА_6 після звільнення в 2020 році з ДП «Украерорух» знаходиться на пенсії, помилковий, так як перебування на пенсії не виключає існування та можливості використання до цього часу набутих у ході професійної діяльності зв`язків.
Зазначені вище обставини свідчать про обґрунтованість висновків слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Натомість покликання апеляційної скарги на те, що стороною обвинувачення не доведено існування заявлених ризиків, голослівні та не спростовують висновків слідчого судді.
Враховуючи характер, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов до правильного висновку, що на цьому етапі кримінального провадження застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження, а також забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків.
При цьому твердження апеляційної скарги про те, що ні прокурор, ні слідчий суддя не обґрунтували неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів та необхідність застосування саме застави, безпідставне, адже з огляду на обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 злочину, інформацію щодо особи підозрюваного, саме такий запобіжний захід є необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим ризикам на цьому етапі провадження.
Згідно із ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Положеннями ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував майновий стан ОСОБА_6, який є власником автомобіля TOYOTA SEQUOIA, 2008 року випуску, причіпа Ось П-5, 2017 року випуску, домоволодіння загальною площею 123,4 кв. м, отримує пенсію у розмірі 7 856,78 грн та нараховані йому за період з 2013 по 2022 роки податковими агентами доходи на загальну суму 4 335 042 грн.
Із огляду на це слідчий суддя прийшов до правильного висновку про те, що розмір застави ОСОБА_6 повинен бути більшим за передбачений п.3 ч.5 ст.182 КПК України та має дорівнювати 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 073 600 грн, оскільки такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного і разом з покладеними на нього обов`язками забезпечуватиме його належну процесуальну поведінку та запобігатиме існуючим ризикам.
Доводи апеляційної скарги про те, що визначений розмір застави є завідомо непомірним для ОСОБА_6, безпідставні з огляду на обставини кримінального правопорушення, можливу роль підозрюваного, його майновий стан, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також розмір завданої шкоди.
При цьому, колегія суддів враховує, що факт дарування ОСОБА_6 домоволодіння загальною площею 123,4 кв. м не може свідчити про непомірність розміру застави, оскільки безоплатне відчуження єдиного житла, яке перебуває у власності, за відсутності даних про право власності на інше нерухоме майно в більшій мірі не стверджує погіршення матеріального становища, адже в іншому разі вказаний правочин укладений на вкрай невигідних умовах, наявність яких не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.
Тому немає підстав для висновку, що слідчим суддею необґрунтовано визначено заставу без врахування матеріального стану підозрюваного у завідомо непомірному розмірі.
Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 травня 2023 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та у касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4