- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
Справа № 991/4076/23
Провадження 1-кс/991/4097/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
16 травня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
прокурора - ОСОБА_3,
підозрюваного - ОСОБА_4,
захисника - адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017111100000022 від 21.01.2017 відносно:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Бориспіль, Київської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
ВСТАНОВИВ:
10.05.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, яке на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
У поданому клопотанні зазначено, що слідчою групою детективів НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017111100000022 від 21.01.2017 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (далі - Украерорух) є державним унітарним підприємством, яке діє як державне комерційне підприємство та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України (далі - МІУ або Уповноважений орган управління). Підприємство є провайдером аеронавігаційного обслуговування, яке здійснюється на всіх етапах польоту повітряних суден у повітряному просторі України та повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху відповідно до договорів покладено на Україну.
Згідно зі статутом Украерорух має самостійний баланс, поточні, депозитні та інші рахунки у національній та іноземній валютах в установах банків, печатки та штампи зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство користується та розпоряджається майном, закріпленим за ним, відповідно до вимог чинного законодавств, вчиняючи щодо нього дії, які не суперечать законодавству та його статуту. Контроль за ефективністю використання, збереженням та обліком закріпленого за Підприємством майна здійснює Уповноважений орган управління.
У 2015 році у своїй діяльності Підприємство керувалося Статутом, затвердженим наказом Міністра інфраструктури України від 06.05.2015 № 162 (у подальшому статут змінений на підставі наказу Міністра інфраструктури України від 06.04.2016 № 137).
Управління Підприємством згідно з п. 7.2. Статуту здійснює директор Підприємства, який підзвітний та підконтрольний Уповноваженому органу управління.
Відповідно до п. 7.7. Статуту директор Підприємства, зокрема: розподіляє обов`язки між своїми заступниками та керівниками структурних підрозділів Підприємства; у межах своїх повноважень видає накази, розпорядження, тощо і дає вказівки, обов`язкові до виконання для всіх працівників з питань діяльності Підприємства, організовує і контролює їх виконання; розпоряджається коштами та майном Підприємства в межах, передбачених Статутом; укладає договори, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки.
Пунктом 7.8. Статуту передбачено, що всі заступники директора Підприємства, керівник юридичної служби, головний бухгалтер, керівник уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції призначаються на посаду та звільняються з посади директором Підприємства за попереднім погодженням з Уповноваженим органом управління.
22.05.2015 між Украерорухом в особі тимчасово виконуючого обов`язки директора ОСОБА_7 з однієї сторони та Публічним акціонерним товариством (далі - ПАТ) «Платинум Банк» в особі керівника відділення № 7 ПАТ «Платинум Банк» укладено договір банківського рахунку № НОМЕР_1, предметом якого стало відкриття поточних рахунків Украероруху в національній та іноземній валютах № НОМЕР_1, на яких буде здійснюватися приймання та зарахування грошових коштів, а також розрахунково-касове обслуговування.
Наказом директора Украероруху від 24.12.2015 № 675/о ОСОБА_4 прийнято на роботу до Украероруху, а з 25.12.2015 на посаду виконуючого обов`язки першого заступника директора Украероруху. У подальшому, наказом директора Украероруху від 04.02.2016 № 61/о ОСОБА_4 переведено за його згодою на посаду першого заступника директора Украероруху.
У подальшому, Підприємство одержало окремі доручення Заступника Міністра інфраструктури України - керівника апарату ОСОБА_8, якими рекомендовано вжити заходи щодо здійснення обслуговування переважно у державних банках та у банках, які відповідали встановленим в окремих дорученнях критеріям, а саме:
?від 16.06.2015 № 526/11/11 щодо перегляду фінансової політики підприємств та розгляду можливості здійснення розрахунково-касового обслуговування розміщення вільних обігових коштів на депозитних рахунках та залучення кредитних ресурсів переважно в державних банках;
?від 04.02.2016 № 105/11/11-16 щодо відкриття або переведення рахунків для забезпечення своєї господарської діяльності до банків, які відповідно до критеріїв Національного Банку України входять до І та ІІ груп банків.
Окрім цього, відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 13.05.2016 № 64-О «Про результати атестації керівників державних підприємств», Атестаційною комісією Міністерства інфраструктури України директору Украероруху доручено здійснити заходи щодо виведення коштів з недержавних банківських установ.
На виконання вказаних адміністративно-розпорядчих документів директор Украероруху видав наказ від 08.06.2016 № 173 «Про посилення контролю за проведенням банками розрахунково-касового обслуговування», яким заступнику директора з економіки та фінансів Украероруху доручив, зокрема: у разі затримки банківською установою виконання платіжних доручень на списання коштів забезпечити переказ залишку коштів з цієї банківської установи; під особисту відповідальність забезпечити проведення розрахунково-касового обслуговування лише в тих банківських установах, які відповідають критеріям, встановленим Міністерством інфраструктури України. Контроль за виконанням наказу покладено на першого заступника директора Украероруху ОСОБА_4
29.07.2016 за участі директора, начальника фінансової служби, начальника фінансового відділу, головного бухгалтера, зі сторони Украероруху, та голови правління і голови спостережної ради, зі сторони ПАТ «Платинум Банк», проведено спільну нараду, за результатами якої погоджено план поступового зменшенням залишків коштів, запропонований Украерорухом листом від 27.07.2016 № 07-12-968.
03.10.2016 Украерорух одержав окреме доручення Міністра інфраструктури України ОСОБА_8 від 30.09.2016 № 734/11/11-16 щодо можливості переходу на розрахунково-касове обслуговування до банків, які мають активи, частка яких складає не менше як 1,0 % від активів банківської системи або контрольний пакет акцій яких належить міжнародним фінансовим та банківським установам, які мають міжнародний рейтинг інвестиційного класу від міжнародно-визнаних рейтингових агенцій та/або у яких держава володіє часткою понад 75%в. При цьому, банки повинні відповідати іншим викладеним в окремому дорученні критеріям, зокрема, володіти облігаціями внутрішньої державної позики у розмірі не менше як 20% регулятивного капіталу банку.
Листом від 23.11.2016 № 100-01/6410 ПАТ «Платинум Банк» повідомив Украерорух, зокрема, що частка активів банку складала 0,59% активів всіх платоспроможних банків та банк не володів облігаціями внутрішньої державної позики.
Отже, ПАТ «Платинум Банк» не відповідав критеріям, визначеним в окремому дорученні Міністра інфраструктури України ОСОБА_8 від 30.09.2016.
25.11.2016 до Украероруху надійшло Окреме доручення в.о. Міністра інфраструктури України ОСОБА_9 від 24.11.2016 № 869/11/11-16, яким вчергове доручено розглянути можливість виконання Рекомендацій Кабінету Міністрів України викладених у п. 4 Постанови від 22.09.2016 № 662 «Деякі питання виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ», яким затверджено Порядок проведення конкурсного відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ (далі - Порядок). Пунктом 3 Порядку передбачено, що до участі у конкурсі допускаються банки через які здійснюється виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ, що мають активи, частка яких становить не менш як 1% активів банківської системи.
28.12.2016 директор Украероруху видав наказ № 418 «Про заходи щодо виведення коштів з недержавних банківських установ», яким заступнику директора з економіки та фінансів доручив:
?забезпечити до кінця 2017 року здійснення розрахунково-касового обслуговування Украероруху лише в банківських установах, які відповідають вимогам, встановленим п. 3 Порядку проведення конкурсного відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого Постановою КМУ від 22.09.2016 № 662.
?у термін до 29.12.2016 розробити та подати на затвердження директору план заходів з забезпечення здійснення розрахунково-касового обслуговування Украероруху лише в банківських установах, які відповідають вимогам, встановленим п. 3 Порядку.
Контроль за виконанням наказу від 28.12.2016 № 418 покладено на першого заступника директора ОСОБА_4
29.12.2016 до Украероруху надійшов лист ПАТ «Платинум Банк» від 29.12.2016 № 100/16092 у якому банк, зокрема, запропонував додатковий бонус у розмірі 1% річних до ставки по поточному рахунку у гривні з 01.01.2017 до 10.01.2017 за умови, якщо залишок на рахунку станом на 01.01.2017 складатиме не менше 250 млн грн.
Водночас, станом на 29.12.2016 на рахунку Украероруху відкритому у ПАТ «Платинум Банк» знаходилось більше 204 млн грн.
Не зважаючи на вказане, 29.12.2016 тимчасово виконуючий обов`язки директора Украероруху ОСОБА_4, всупереч вищевказаним вимогам, діючи з метою надання неправомірної вигоди ПАТ «Платинум Банк» у вигляді підвищення ліквідності вказаної банківської установи, проставив резолюцію на лист ПАТ «Платинум Банк» від 29.12.2016 № 100/16092, якою доручив головному бухгалтеру Украероруху, зокрема, здійснити перерахунок 70 млн грн на рахунок Украероруху, відкритий в ПАТ «Платинум Банк». У подальшому кошти перераховано на підставі платіжних доручень від 29.12.2016 № 6059 на суму 60 млн грн та від 29.12.2016 № 6060 на суму 10 млн грн.
10.01.2017, на підставі рішення Національного банку України № 14-рш/БТ, ПАТ «Платинум Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних відповідно до вимог ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
11.01.2017, на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 85, розпочато процедуру виведення ПАТ «Платинум Банк» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Цього ж дня, на підставі наказу № 2-Ф тимчасової адміністрації ПАТ «Платинум Банк», з 11.01.2017 заборонено здійснювати у ПАТ «Платинум Банк» будь-які видаткові банківські операції - безготівкові та готівкові, здійснювати оплату за укладеними правочинами без дозволу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Платинум Банк».
Станом на 11.01.2017 залишки коштів на поточних рахунках Украероруху, відкритих у ПАТ «Платинум Банк» складали: 270 744 626,90 грн, 4 701 468,86 євро (разом у гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 23.02.2017 - 28,356578 грн за 1 євро складало 404 062 195,34 грн).
Рішенням Національного банку України від 23.02.2017 № 95-рш, за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відкликано банківську ліцензію ПАТ «Платинум Банк», а з 24.02.2017 розпочато процедуру ліквідації банку.
На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.04.2017 № 1730 затверджено перелік (реєстр) акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Платинум Банк», до якого включено у тому числі вимогу Украероруху на суму 404 062 195,34 грн, яку віднесено до сьомої черги задоволення вимог.
25.03.2021 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 288 про затвердження ліквідаційного балансу ПАТ «Платинум Банк» та Звіту про виконання ліквідаційної процедури банку, згідно яких реалізацію активів ПАТ «Платинум Банк» завершено, непродані активи банку відсутні, усі можливі заходи на задоволення вимог кредиторів здійснені (частково задоволено вимоги кредиторів третьої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів банку), кошти для задоволення акцептованих вимог Украероруху відсутні.
Таким чином, на думку детектива, умисними діями ОСОБА_4 спричинено шкоду Украероруху на суму 70 млн грн, що в більш ніж в 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на 2017 рік, тобто є тяжкими наслідками в розумінні ч. 4 примітки до ст. 364 КК України.
За таких обставин ОСОБА_4 підозрюється у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам державного підприємства, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
У зв`язку із цим, ОСОБА_4 27.04.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.05.2023 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що склало 1 073 600 грн. Вказану суму застави підозрюваному необхідно було внести на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу, про що надати підтверджуючий документ детективу, прокурору, суду.
Незважаючи на це, ОСОБА_4 визначену слідчим суддею заставу не вніс, підтверджуючі документи не надав.
Детектив, з посиланням на ч. 1 ст. 200 КПК України та приймаючи до уваги невнесення визначеної ухвалою слідчого судді від 02.05.2023 застави, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 та запобіганню можливого ухилення від досудового слідства, зазначає про необхідність у зміні запобіжного заходу на тримання під вартою.
Водночас, детектив посилається на те, що на сьогодні ризики не зменшилися і продовжують існувати, а тому необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, з метою забезпечення ефективного контролю за його процесуальною поведінкою, не відпала.
Так, відповідно до змісту клопотання, на теперішній час продовжують існувати:
?ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду. В обґрунтування твердження про існування цього ризику прокурор посилається на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, наявність фінансових ресурсів для переховування від органів досудового розслідування та суду, а також наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
?ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні. Існування цього ризику детектив обґрунтовує займаними в минулому керівними посадами підозрюваним в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, у зв`язку із чим ОСОБА_4 може володіти інформацією щодо персональних даних свідків, місця їх проживання, членів їх сімей, а тому має можливість протиправно використовуючи ці відомості підбурювати свідків до дачі неправдивих показань для уникнення кримінальної відповідальності, протиправно тиснути на них.
?ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Мотивуючи існування вказаного ризику, детектив зазначає, що ОСОБА_4 з 1999 року по 2014 роки обіймав керівні посади у ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (зокрема - генеральний директор у 2014 році), ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса». В подальшому, з грудня 2015 року, обійняв посаду першого заступника директора Украероруху.
З огляду на викладене, на думку детектива, у підозрюваного з`явилась велика кількість особистих та ділових зв`язків із суб`єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, представниками бізнес-структур, працівниками правоохоронних органів, які, в свою чергу, він може використовувати з метою уникнення кримінальної відповідальності та перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким іншим чином - шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників, сторін кримінального провадження, а також для незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності.
У зв`язку з цим, детектив просить про змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб із визначенням застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 1 073 600,00 грн, з покладенням на підозрюваного відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
2.Позиції сторін у судовому засіданні
Прокурор у судовому засіданні клопотання про зміну застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підтримав та просив клопотання задовольнити. Зазначив, що з урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, існування ризиків переховування підозрюваного, здійснення незаконного впливу на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також невиконання обов`язку внести заставу у визначеному ухвалою суду розмірі протягом 5 днів, зміна запобіжного заходу на тримання під вартою є необхідною для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 надав слідчому судді письмові заперечення на клопотання детектива про зміну запобіжного заходу, відповідно до змісту яких констатовано про добросовісне виконання підозрюваним усіх обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.05.2023 у справі № 991/4076/23, а саме: ОСОБА_4 здав на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон; прибуває за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді та суду (після 02.05.2023 чотири рази до Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати, а також до НАБУ для отримання клопотання про зміну запобіжного заходу); не відлучається із Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; утримується від спілкування із відповідними особами, визначеними ухвалою від 02.05.2023; з 08.05.2023 носить електронний засіб контролю.
При цьому, захисник зауважив, що повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КПК України, є недостатньо обґрунтованим, а ризики, у свою чергу, наведені детективом (переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином), є недоведеними.
За твердженням адвоката, сторона обвинувачення не надала жодних доказів та посилань на обставини, які виникли після ухвалення рішення про застосування запобіжного заходу, а невнесення застави свідчить не про ухилення від виконання підозрюваним свого процесуального обов`язку, а про об`єктивну неможливість внесення такої суми, оскільки таких коштів у нього немає. Так, за словами захисника, після звільнення у 2019 році з ДП «Украаерорух» пенсія у розмірі 7 856,78 грн є єдиним джерелом доходу підозрюваного. Водночас, на інше майно ОСОБА_4 слідчим суддею накладено арешт. А тому розмір застави в сумі 1 073 600 грн є для нього завідомо непомірним.
Додатково захисник зазначив, що ОСОБА_4 є добровольцем територіальної оборони, має подяки та відзнаки, на його утриманні перебуває матір похилого віку, яка потребує постійного догляду, а також його син є офіцером Збройних сил України.
На підставі викладеного, з урахуванням того, що кошти у визначеному ухвалою суду від 02.05.2023 розмірі у ОСОБА_4 відсутні, приймаючи до уваги, що він є добровольцем територіальної оборони, а також враховуючи необхідність здійснення постійного догляду за хворою матір`ю, сторона захисту просила суд застосувати до підозрюваного більш м`який, у порівнянні із триманням під вартою, зокрема, запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника.
3.Оцінка та висновки слідчого судді
Відповідно до положень ч. 1 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
При цьому, у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які:
1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;
2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати (ч. 2 ст. 200 КПК України).
Тобто, зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.
Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків та впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування.
Тому, при розгляді питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя має виходити з того, чи доводить особа, яка подала відповідне клопотання, наявність обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Вирішуючи питання про можливість зміни запобіжного заходу, слідчий суддя виходить із таких міркувань.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, у провадженні детективів НАБУ перебуває кримінальне провадження за № 42017111100000022 від 21.01.2017, в межах якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 02.05.2023 по справі № 991/3715/23, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12.05.2023, до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 073 600 грн, а також покладено на підозрюваного такі обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатися із Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування із ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_7 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4
- носити електронний засіб контролю (т. 2 а.с. 200?201).
Окрім того, у вказаній ухвалі від 02.05.2023 слідча суддя Вищого антикорупційного суду встановила обґрунтованість доводів сторони обвинувачення на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме:
?ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду;
?ризику впливу на свідків з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності або ж мінімізувати її;
?ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Разом із тим, як слідує із матеріалів справи, станом на момент розгляду слідчим суддею питання про зміну запобіжного заходу, сума застави підозрюваним або заставодавцем не внесена.
За змістом клопотання та доводів, наведених у судовому засіданні, підставою для зміни застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави є несплата останнім суми такої застави, визначеної ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.05.2023. Крім того, як свідчить зміст клопотання про зміну запобіжного заходу, а також позиція прокурора у судовому засіданні, сторона обвинувачення посилається на актуальність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На переконання слідчого судді, з огляду на засади диспозитивності, змагальності та свободи у поданні доказів, доведенні їх переконливості (статті 22, 26 КПК України) при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу сторона, яка звернулась з таким клопотанням, має легітимні очікування, що її правове становище за наслідками розгляду такого клопотання не погіршиться порівняно з тим, що існувало на момент звернення, а слідчий суддя в свою чергу уповноважений вирішувати виключно ті питання, які винесені на його розгляд сторонами кримінального провадження.
У зв`язку із цим слідчий суддя під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу обмежується лише доводами, які зазначені в клопотанні та можуть бути підставою для зміни застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Водночас, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_4 підозри, оскільки її обґрунтованість встановлена слідчою суддею в ухвалі від 02.05.2023 по справі № 991/3715/23, яка залишенабез змін ухвалою Апеляційної палатою Вищого антикорупційного суду від 12.05.2023. При цьому, як уже зазначено вище, під час вирішення питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді.
Проаналізувавши подане клопотання, додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін щодо наявності таких обставин, слідчий суддя дійшов таких висновків.
3.1. Щодо актуальності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи актуальність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, стороною обвинувачення зазначено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який кримінальним законом передбачено відповідальність у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Слідчий суддя погоджується з даним твердженням, оскільки зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, інкримінований підозрюваному злочин, відповідно до примітки ст. 45 КК України, належить до корупційних та у разі визнання особи винною у його вчиненні, до неї не буде застосовано звільнення від покарання, а також застосування більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Вищевикладене свідчить про те, що у випадку засудження особи за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, до особи буде застосовано виключно покарання у вигляді позбавлення волі з реальним строком його відбування, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти чи переховуватись.
Так, слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути суттєвим мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Водночас, оцінюючи обставини, які свідчать про можливість підозрюваного переховуватися, слідчий суддя відхиляє доводи сторони обвинувачення про наявність у підозрюваного паспорта громадянина України для виїзду за кордон, оскільки як свідчить заява, наявна в матеріалах справи, ОСОБА_4, на виконання ухвали від 02.05.23 здав його до уповноваженого органу.
Разом із тим, слідчий суддя зауважує, що також хибними є твердження захисника, що відсутність згаданого паспорта громадянина України для виїзду за кордон у підозрюваного у сукупності із запровадженням на території України воєнного стану, а також особисті дані підозрюваного (вік, військовий обов`язок як офіцера запасу), нівелюють ризик переховування від органів досудового розслідування та суду. З цього приводу слідчий суддя вказує на те, що дії щодо переховування від органів досудового розслідування та суду можуть бути вчинені і на території України.
З огляду на викладене, встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні продовжує існувати та обумовлений тим, що свідками у цьому кримінальному провадженні є, зокрема, працівники Украероруху, де у свій час займав керівні посади підозрюваний. У зв`язку із цим підозрюваний може володіти інформацією щодо потенційних свідків, тому не виключено, що може впливати на них, з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності або ж мінімізувати її.
Також слідчий суддя погоджується із стороною обвинувачення, що з огляду на посади, які підозрюваний обіймав, зокрема, в ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса», у ОСОБА_4 могла з`явитись велика кількість особистих та ділових зв`язків із суб`єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, представниками бізнес-структур, працівниками правоохоронних органів, які він може використовувати з метою уникнення кримінальної відповідальності. Тому, слідчий суддя вважає, що не є вочевидь необґрунтованими твердження детектива, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Отже, слідчий суддя констатує, що на час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу продовжують існувати ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду, ризик незаконного впливу на свідків та ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
3.2. Щодо належної поведінки та виконання усіх обов`язків
У судовому засіданні підозрюваний та його захисник зазначили, що ОСОБА_4 під час досудового розслідування жодного разу не проігнорував виклику до слідчих різних правоохоронних органів та прокурорів, які здійснювали розслідування у цьому провадженні та з жовтня 2019 року жодного разу не виїжджав за кордон. Крім того, підозрюваний має сталі соціальні та інші зв`язки із територією України, зокрема має постійне місце реєстрації ( АДРЕСА_1 ) та проживання ( АДРЕСА_3 ).
ОСОБА_4 має активну громадянську позицію, є добровольцем НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони, виключно позитивні характеристики, неодноразово заохочувався державними органами та установами, на його утриманні знаходиться хвора мати - ОСОБА_15, 1938 року народження, яка у 2015 році перенесла інсульт та потребує постійного догляду.
Також, після застосування до ОСОБА_4 ухвалою від 02.05.2023 запобіжного заходу та покладення на нього процесуальних обов`язків, визначених статтею 194 КПК України, підозрюваний неухильно їх дотримується. Так, після постановлення ухвали про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, підозрюваний здав до уповноваженого органу паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також з 08.05.2023 носить електронний засіб контролю.
Однак, слідчий суддя зауважує, що посилання сторони захисту на належну поведінку та добросовісне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та невчинення ним дій, перелік, яких визначений у ч. 1 ст. 177 КПК України, не спростовує наявність відповідних ризиків, оскільки необхідність належного виконання таких обов`язків покладена на підозрюваного згідно з приписами КПК України.
3.3. Щодо обставин, що виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 .
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 02.05.2023 по справі № 991/3715/23, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12.05.2023, до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 073 600 грн.
Зазначеною ухвалою ОСОБА_4 роз`яснено положення ч. 6 ст. 182 КПК України, а саме, що підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти (1 073 600 грн) на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Слідчим суддею встановлено, що станом на 16.05.2023 до Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не надано доказів на підтвердження внесення застави в розмірі 1 073 600 грн за підозрюваного. Не надано таких відомостей і в судовому засіданні під час розгляду вказаного клопотання.
3.4. Щодо наявності підстав для зміни запобіжного заходу
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Детектив у клопотанні просить змінити застосований запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з тих підстав, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, тобто не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При цьому, суд оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, майновий та сімейний стан підозрюваного тощо.
Отже, фактично слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тому, слідчий суддя повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Так, при вирішенні питання про вид запобіжного заходу слід перевірити чи можуть більш м`які запобіжні заходи запобігти ризикам, існування яких доведено прокурором. При цьому, більш жорстоким запобіжним заходом по відношенню до застави, відповідно до положень ч. 1 та ч. 3 статті 176 КПК України є домашній арешт та тримання під вартою (винятковий запобіжний захід).
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яке, як уже зазначено, відноситься до категорії тяжких корупційних злочинів.
З огляду на існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вищезазначеного злочину, наявність встановлених вище ризиків та враховуючи те, що підозрюваним не було дотримано умов застосування запобіжного заходу у виді застави шляхом невнесення встановленої ухвалою слідчої судді суми застави, слідчий суддя вважає, що наявні обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, а тому доходить висновку про необхідність зміни запобіжного заходу у виді застави на більш жорсткий запобіжний захід.
Однак, ризики, які встановлені слідчим суддею хоча і існують, проте, з огляду на добросовісну процесуальну поведінку підозрюваного протягом досудового розслідування, виконання останнім процесуальних обов`язків, встановлених ухвалою від 02.05.2023, враховуючи інші обставини, зокрема зовнішні, існування яких зменшує ризик переховування підозрюваного за межами України, особисті характеризуючі відомості, зокрема активну громадянську позицію (участь підозрюваного та його сина у заходах на захист України під час збройної агресії проти рф), а також враховуючи мету застосування запобіжного заходу, відсутні беззаперечні підстави для застосування до підозрюваного в цьому кримінальному проваджені виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Натомість, частиною 4 ст. 194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Тому, враховуючи, що прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої ст. 194 КПК України (існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 369 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України), а також з огляду на існування можливості запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, на підставі ч. 2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для заміни запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Вказаний запобіжний захід, на думку слідчого судді, буде належним запобіжником від порушення підозрюваним процесуальних обов`язків та його належної процесуальної поведінки.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що наявність у підозрюваного можливості комунікації засобами зв`язку з іншими особами при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту ще не свідчить про те що він буде порушувати покладені на нього обов`язки та спілкуватись зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, оскільки прокурором не надано жодного доказу вчинення таких спроб підозрюваним.
Водночас, застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний час доби, про що говорив захисник, істотно не зменшить ризики, встановлені судом, оскільки можливість у підозрюваного вільно пересуватись у певний час доби значно підвищує вказані ризики, а тому слідчий суддя доходить висновку про необхідність застосування цілодобового домашнього арешту.
Враховуючи викладене, заявлене клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176-179, 180, 184, 193-197, 200, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017111100000022 від 21.01.2017 - задовольнити частково.
2.Змінити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді застави на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2, без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду, строком до 27 червня 2023 року включно.
3.Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:
1)прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
2) не відлучатися із Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4)здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України;
5)утримуватися від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_7 ;
6)носити електронний засіб контролю.
4.Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити в межах строку досудового розслідування до 27 червня 2023 року.
5.Здійснення контролю за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків доручити прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42017111100000022 від 21.01.2017.
6.Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
7.Направити ухвалу для виконання органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 для негайної постановки на облік підозрюваного, про що повідомити детектива і прокурора.
8.Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.
9.Копію ухвали негайно вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику.
10.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
11.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1