Пошук

Документ № 111214175

  • Дата засідання: 26/05/2023
  • Дата винесення рішення: 26/05/2023
  • Справа №: 991/3868/23
  • Провадження №: 42019171190000068
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (АП ВАКС) : Панаід І.В.

Справа № 991/3868/23

Провадження №11-сс/991/353/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_5,

прокурора - ОСОБА_6,

розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 травня 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019171190000068 від 05 вересня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИЛА :

03.05.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду, у межах кримінального провадження №42019171190000068 від 05.09.2019, накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, а саме: флеш-накопичувач інформації «Apacer Vsb 3.1» у корпусі чорно-синього кольору та ноутбук Dell Inspiron N5050 4 RL5BV1 із наклеєним штрих-кодом та цифрами «10375236685» чорного кольору з зарядним пристроєм, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Не погодившись з вказаною ухвалою слідчого судді, 09.05.2023 представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_5 подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу, в обґрунтування якої вказав, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.05.2023 має бути скасована через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Стверджує, що на вилучених під час обшуку в помешканні ОСОБА_7 накопичувачах останнім зберігались копії проектів робочих документів, які були зроблені ним під час роботи провідним економістом сектору договірної роботи ДП «ЦСЕНСМ». При проведенні обшуку, ОСОБА_7 добровільно надав для огляду ноутбук, флеш-накопичувач та паролі доступу до них, відповідно, за умови копіювання наявної на вказаних пристроях інформації у органу досудового розслідування були відсутні підстави для вилучення вказаного майна.Попри це слідчим суддею постановлено ухвалу про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на ноутбук та флеш-носій, вилучені під час обшуку 01.05.2023 за місцем проживання ОСОБА_7, чим порушено розумність та співмірність обмеження прав власника майна та інтересів кримінального провадження.

В судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив її задовольнити та скасувати ухвалу слідчого судді, відмовивши у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно ОСОБА_7 .

Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважав підстави накладення арешту доведеними, а рішення слідчого судді законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання детектива про накладення арешту на майно дотримався вказаних вимог закону.

Матеріалами справи встановлено, що детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні № 42019171190000068 від 05.09.2019 за підозрою в.о. генерального директора ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (далі - ДП «ЦСЕНСМ») ОСОБА_8, директора Полтавської філії ДП «ЦСЕНСМ» ОСОБА_9, за пособництва директора ТОВ «Козельщенський пелетний завод», ТОВ «Шишацький пелетний завод» ОСОБА_10 та бенефіціара цих товариств ОСОБА_11 у зловживанні своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового слідства встановлено, що службовими особами Полтавської філії ДП «ЦСЕНСМ» як постачальником укладено договори на поставку зерна майбутнього урожаю з такими покупцями: від 22.01.2020 № 23-15/2020-Ф з ТОВ «Козельщенський пелетний завод»; від 22.01.2020 №25-15/2020-Ф з ТОВ «Шишацький пелетний завод»; від 29.01.2020 №51-15/2020-Ф з ТОВ «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС». Предметом вказаних договорів визначено поставку кукурудзи власного виробництва.

Надалі до договорів на поставку зерна майбутнього урожаю від 22.01.2020 за № 23-15/2020-Ф та №25-15/2020-Ф сторонами внесені зміни внаслідок укладання додаткових угод до пунктів 3.1 цих договорів в частині скасування вимоги щодо обов`язковості врахування під час підписання видаткових накладних на кукурудзу, яка підлягає продажу, цін згідно веб-сайту «https:agrotender.com.ua» з метою остаточного визначення вартості товару.

Крім того, до умов договору №51-15/2020-Ф сторонами також внесені зміни до умов пункту 3.1 в частині скасування необхідності визначення договірної ціни на товар з урахуванням його середньої вартості на споживчому ринку України та згідно зі специфікацією до договору про встановлення сталої договірної ціни.

Унаслідок внесення змін до редакцій вказаних договорів кукурудза, вирощена на земельних ділянках, які перебувають на праві постійного користування у ДП «ЦСЕНСМ», реалізована суб`єктам господарської діяльності приватної форми власності за заниженою ціною та ДП «ЦСЕНСМ» як продавцем недоотримано відповідний дохід.

Так, ДП «ЦСЕНСМ» для ТОВ «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» по договору №51-15/2020-Ф реалізувало кукурудзу згідно наступних видаткових накладних з ПДВ: №7 від 02.11.2020 щодо поставки кукурудзи в кількості 450 т на загальну суму 2 418 238 грн із розрахунку 5 369,56 грн за 1 т; №8 від 02.11.2020 щодо поставки кукурудзи в кількості 200 т на загальну суму 1 073 912 грн із розрахунку 5 369,56 грн за 1 т; №10 від 03.11.2020 щодо поставки кукурудзи в кількості 60 т на загальну суму 268 478,40 грн із розрахунку 5 369,56 грн за 1 т; №11 від 04.11.2020 щодо поставки кукурудзи в кількості 250 т на загальну суму 1 342 392 грн із розрахунку 5 369,56 грн за 1 т; №12 від 05.11.2020 щодо поставки кукурудзи в кількості 250 т на загальну суму 1 342 392 грн із розрахунку 5 369,56 грн за 1 т; №13 від 06.11.2020 щодо поставки кукурудзи в кількості 200 т на загальну суму 1 073 912 грн із розрахунку 5 369,56 грн за 1 т; №14 від 09.11.2020 щодо поставки кукурудзи в кількості 58,469 т на загальну суму 52 325,55 грн із розрахунку 5 369,56 грн за 1 т.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення додаткової комплексної судової товарознавчої експертизи від 26.10.2022 № КСЕ-19-22/27671, ринкова вартість кукурудзи, реалізованої згідно договору поставки зерна майбутнього врожаю №51-15/2020-Ф станом на дати виписання відповідних видаткових накладних становила 6974,67 - 7101,63 грн за 1 тонну, тобто була суттєво заниженою, порівняно з ціною реалізації кукурудзи ДП «ЦСЕНСМ» для ТОВ «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС».

Таким чином, своїми умисними діями, що виразились у зловживанні своїм службовим становищем при виконанні умов договорів в частині реалізації кукурудзи по заниженій ціні на користь ТОВ «Козельщинський пелетний завод», ТОВ «Шишацький пелетний завод» та ТОВ «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» службові особи ДП «ЦСЕНСМ» ОСОБА_8 спільно з представниками відповідних суб`єктів господарювання приватної форми власності вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, тобто зловживання службовим становищем шляхом використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, що спричинило тяжкі наслідки.

01.05.2023 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.04.2023 (справа №991/3669/23) проведено обшук житла за місцем проживання у співробітника договірного відділу ДП «ЦСЕНСМ» ОСОБА_7, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час проведення обшуку виявлено та вилучено флеш-накопичувач інформації «Apacer Vsb 3.1» у корпусі чорно-синього кольору та ноутбук Dell Inspiron N5050 4 RL5BV1 із наклеєним штрих-кодом та цифрами «10375236685» чорного кольору з зарядним пристроєм (том 1 а.с. 225-230).

02.05.2023 вказані предмети постановою детектива визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42019171190000068 від 05.09.2019 (том 1 а.с.233-236), оскільки ті безпосередньо містили відомості, які мають значення для кримінального провадження.

Постановою детектива НАБУ ОСОБА_12 від 09 травня 2023 року призначено судову експертизу комп`ютерної техніки і програмних продуктів, проведення якої доручено експертам Полтавського НДЕКЦ МВС України, на вирішення якої поставлено низку питань, зокрема, про наявність на вилучених у ОСОБА_7 під час обшуку пристроях відомостей, які мають значення для кримінального провадження (листування за допомогою інстальованих застосунків для обміну повідомленнями, фотокопій документів, електронних документів, видалених файлів), створених у період з грудня 2019 по теперішній час (том 3 а.с. 86-87).

03.05.2023 на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора про арешт вилучених під час обшуку помешкання ОСОБА_7 ноутбука та флеш-накопичувача, за результатами розгляду якого слідчий суддя дійшов висновку про його обґрунтованість, та наклав арешт на вказане майно.

За висновком слідчого судді орган досудового розслідування довів необхідність арешту майна ОСОБА_7 . Вилучені під час обшуку за місцем його мешкання речі містять відомості, які мають значення для кримінального провадження, були визнані речовими доказами, та потребують експертного дослідження виявленої інформації та інформації, яка могла бути видалена під час користування майном.

Оцінюючи відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України доводи апеляційної скарги стосовно того, що слідчим суддею безпідставно накладено арешт на вищевказане майно, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 2 статті 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Згідно протоколу обшуку від 01.05.2023, метою вилучення відшуканих у ході вказаної процесуальної дії речей ОСОБА_7 було проведення судових комп`ютерно-технічних експертиз.

Для виконання завдань кримінального провадження під час розгляду клопотання детектива про накладення арешту слідчим суддею були обґрунтовано враховані потреби досудового розслідування, а саме необхідність ґрунтовного аналізу відомостей, які містяться на ноутбуці та флеш-носії, вилучених у домоволодінні ОСОБА_7 у сукупності з іншими доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження, що потребує додаткового часу, зокрема, для проведення експертного дослідження, з метою вирішення питання щодо встановлення, в тому числі видалених файлів з вищевказаних електронних носіїв.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Слідчий суддя мотивував необхідність арешту вилучених носіїв інформації виходячи з потреби їх збереження та проведення експертних досліджень, з метою встановлення інформації, яка могла бути видалена власником, враховуючи, що попереднім оглядом вказаних носіїв виявлено відомості, які мають значення для кримінального провадження, зокрема, документи фінансово-господарської діяльності ДП «ЦСЕНСМ» з ТОВ «Козельщанський пелетний завод», ТОВ «Шишацький пелетний завод», що можуть допомогти органу досудового розслідування встановити обставини кримінального правопорушення та осіб, причетних до його скоєння.

Отже, висновок слідчого судді щодо можливості використання наявних у них відомостей в подальшому як доказу у кримінальному провадженні є правильним, з чим погоджується і колегія суддів. Доводи апеляційної скарги в цій частині вищевикладеного не спростовують.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею належним чином перевірено та оцінено доводи клопотання прокурора, які дають підстави вважати, що вилучені під час обшуку ноутбук та флеш-накопичувач відповідають критеріям, визначеним у ст.ст.98, 170 КПК України, наявні в них відомості можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Доводи представника власника майна вказаного не спростовують, слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вказане в оскаржуваній ухвалі майно, з чим погоджується колегія суддів, і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 травня 2023 року залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна адвоката ОСОБА_5 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3