- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/4486/23
Провадження 1-кс/991/4506/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку дії обов`язків, покладених на
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.27 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому старший прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_6 просить продовжити на два місяці строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В обґрунтування клопотання зазначає, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019 за підозрою ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.10.2022, яка ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18.11.2022 залишена без змін, до ОСОБА_4 застосовано запобіжний заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 13 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35 100 000 грн. У разі внесення застави на підозрюваного покладено ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
17.10.2022 за підозрюваного ОСОБА_4 внесено заставу у повному розмірі.
За наведеного, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з одночасним покладенням обов`язків, зазначених в ухвалі слідчого судді від 12.10.2022.
Ухвалами від 07.12.2022, 03.02.2023 та 29.03.2023 слідчим суддею продовжувався строк дії покладених на підозрюваного обов`язків, зокрема, 29.03.2023 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, продовжено до 29.05.2023.
Водночас, заявлені стороною обвинувачення ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена зазначеними вище ухвалами від 12.10.2022, 07.12.2022, 03.02.2023 та 29.03.2023 та перевірена ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18.11.2022, не зменшилися і продовжують існувати, у зв`язку з чим начальник третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся з даним клопотанням до слідчого судді.
До початку розгляду клопотання по суті прокурор ОСОБА_3 повідомив про допущення технічної помилки під час підготовки тексту клопотання та просив під час розгляду не враховувати розділ 4, що стосується ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (стор. 70-78).
З урахуванням заявленого, слідчим суддею здійснюється розгляд клопотання без урахування розділу 4 клопотання.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив задовольнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, про належну процесуальну поведінку підозрюваного. Крім того, зауважив про відсутність заявлених стороною обвинувачення ризиків. Так, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду відсутній, з огляду на наступне: 1) підозрюваний не володіє достатніми майновими ресурсами, зважаючи на те, що на все його майно та майно дружини накладено арешт у межах кримінального провадження; 2) історія перебування ОСОБА_4 за кордоном жодним чином не свідчить про наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а кордон із Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, про яку детектив зазначає у клопотанні, ОСОБА_4 взагалі ніколи не перетинав; 3) дружина та донька ОСОБА_4 з 30 жовтня 2022 року повернулися та проживають на території України, що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків; 4) ОСОБА_4 жодним чином не спілкується із тестем та тещею, які приживають у м. Донецьку, тобто на тимчасово окупованій території; 5) підозрюваний здав на зберігання до Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області паспорт для виїзду за кордон, тому не можна стверджувати про можливість його безперешкодного виїзду за кордон.
Про відсутність ризиків впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні та знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення свідчить, зокрема відсторонення ОСОБА_4, на підставі наказу від 07.10.2022, від виконання обов`язків директора департаменту по роботі з корпоративними VIP-клієнтами, тобто наразі ОСОБА_4 не є працівником «Укргазбанку».
На підтвердження своїх доводів захисник долучив до матеріалів клопотання копії витягу із наказу № 1057-П від 07.10.2022 про відсторонення ОСОБА_4 від виконання посадових обов`язків та витягу № 1097-П від 24.10.2022, яким внесено зміни до наказу № 1057-П від 07.10.2022, довідку щодо перетину державного кордону дружиною та дочкою підозрюваного, довідку щодо здачі ОСОБА_4 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, копії ухвал, якими накладено арешт на майно ОСОБА_4 .
Підозрюваний ОСОБА_4 повністю підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, з доданими до нього документами, слідчий суддя зазначає наступне.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Тобто, вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Тобто, при вирішенні питання про продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя, керуючись загальними приписам, які регулюють застосування запобіжного заходу, з урахуванням додаткових відомостей, має дослідити наступне: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу чи покладених обов`язків; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; 4) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Органом досудового розслідування встановлено, що у період з жовтня 2014 року та щонайменше по березень 2020 року Перший заступник Голови Правління АБ «Укргазбанк», а в подальшому - виконувач обов`язків та безпосередньо Голова Правління Банку ОСОБА_7, радник Голови Правління АБ «Укргазбанк», а в подальшому заступник Голови Правління цього ж Банку ОСОБА_8, заступник директора департаменту корпоративного банкінгу та транзакційного бізнесу АБ «Укргазбанк», а в подальшому директор цього ж департаменту та заступник Голови Правління Банку ОСОБА_9, заступник директора департаменту по роботі з корпоративними VIP-клієнтами АБ «Укргазбанк», а в подальшому директор цього ж департаменту ОСОБА_4 та заступник директора департаменту по роботі з корпоративними VIP-клієнтами АБ «Укргазбанк» ОСОБА_10, діючи у складі організованої ОСОБА_7 групи, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи займані посади та зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом недобросовісного використання та внесення змін до внутрішніх нормативних актів Банку, систематичного внесення неправдивих відомостей до актів наданих послуг та протиправного обернення коштів АБ «Укргазбанк» на користь третіх осіб, залучивши щонайменше 10 осіб, як пособників, а також інших невстановлених на даний час осіб, здійснили розтрату цих коштів Банку, в особливо великому розмірі, а саме на загальну суму 205 998 435,93 грн (двісті п`ять мільйонів дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста тридцять п`ять гривень дев`яносто три копійки).
Вказана розтрата грошових коштів АБ «Укргазбанк» була здійснена шляхом переказу 52 особам (фізичним особам, фізичним особам-підприємцям та юридичним особам) грошових коштів Банку, як оплати за послуги із залучення ними, як Агентами чи/та Партнерами цього Банку, клієнтів - юридичних осіб сегменту корпоративного бізнесу на обслуговування до АБ «Укргазбанк», які фактично надані не були.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_7, будучи наділеним владними повноваженнями щодо підлеглих йому осіб, поєднав свої безпосередні функціональні повноваження та повноваження інших працівників Банку із злочинними діями, створивши стійке об`єднання, до якого увійшло щонайменше 4 вищевказаних службових осіб Банку та 10 вищевказаних пособників - фізичних осіб чи/та фізичних осіб підприємців, які є члемани сім`ї, друзями або ж знайомими вищевказаних службових осіб АБ «Укргазбанк», в якості Агентів чи/та Партнерів, а саме: дружина вищевказаного члена організованої групи ОСОБА_8 - ОСОБА_11, подруга ОСОБА_8 - ОСОБА_21 (на сьогодні - ОСОБА_12 ), ОСОБА_22 (на сьогодні - ОСОБА_20 ), друг ОСОБА_8 та ОСОБА_10 - ОСОБА_15, дружина ОСОБА_15 - ОСОБА_16, подруга ОСОБА_10 - ОСОБА_13, друг ОСОБА_10 - ОСОБА_17, подруга ОСОБА_10 - ОСОБА_18, мати ОСОБА_18 - ОСОБА_19 та друг ОСОБА_8 і ОСОБА_10 - ОСОБА_14, а також інші невстановлені на даний час особи.
Так, використовуючи депозитні договори та договори банківського рахунку, які були самостійно, без участі будь-яких Агентів чи/та Партнерів, укладені з Банком його 152 клієнтами, ОСОБА_7 та інші учасники організованої ним групи забезпечували підробку або ж особисто підробляли офіційні документи, а саме акти наданих послуг, вносячи до них завідомо неправдиві відомості, про нібито залучення таких клієнтів Банку третіми особами та на підставі вказаних документів здійснювали виплату коштів таким особам.
З метою вчинення вказаного злочину учасниками організованої групи використано механізм матеріального стимулювання Агентів чи/та Партнерів, за залучення Клієнтів на розміщення коштів на вкладному (депозитному) та/або поточному рахунку в Банку, передбачений Положенням про порядок роботи з партнерами та агентами за депозитними програмами та програмами кредитування корпоративного бізнесу в АБ «Укргазбанк», затвердженого на засіданні Правління АБ «Укргазбанк» 25.09.2013.
Так, у період з листопада 2014 року та щонайменше по березень 2020 року, як фіктивні Агенти чи/та Партнери були використані 52 особи, на банківські рахунки яких у зазначений період часу протиправно перераховано кошти Банку на загальну суму 205 998 435,93 грн.
Таким чином, ОСОБА_7 разом з іншими учасниками організованої ним групи, в тому числі ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 у період з листопада 2014 року по березень 2020 року здійснили розтрату коштів АБ «Укргазбанк», шляхом їх обернення на користь вищевказаних фіктивних Агентів чи/та Партнерів за надання ними послуг із залучення клієнтів цього Банку, що фактично надані не були, оскільки клієнти самостійно розміщали кошти на вкладних (депозитних) чи/та поточних рахунках, керуючись виключно постановами Кабінету Міністрів України чи/та внутрішніми актами, з використанням процедур закупівлі (тендеру), або ж власним переконанням керівництва чи власників таких клієнтів (юридичних осіб).
ОСОБА_4 06.10.2022 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України). Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» також передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування та долученими до матеріалів клопотання доказами.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування.
Наведене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» від 28.11.2017, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
При цьому, як стверджує прокурор, з часу, коли востаннє ОСОБА_4 було продовжено строк дії обов`язків, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування запобіжного заходу до підозрюваного та продовження дії відповідних обов`язків.
З урахуванням виправленої прокурором описки, що була допущена під час підготовки клопотання, слідчий суддя перевіряє продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стверджує прокурор, та приходить до наступних висновків.
При оцінці існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, одне із яких класифікується, як особливо тяжкий злочини (ч. 5 ст. 191 КК України) та відноситься до корупційних, що позбавляє можливості застосувати норми ст. 69, 75 КК України.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, оскільки тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема позицією, викладеною у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Отже, сама по собі тяжкість злочину не є єдиною визначальною умовою при встановленні ризику, проте разом з іншими обставинами повинна враховуватись слідчим суддею під час вирішення питання, що стосується продовження запобіжного заходу.
При цьому, оскільки ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками, зокрема і суворістю передбаченого покарання, цей ризик є достатньо високим.
Окрім врахування ступеня тяжкості кримінальних правопорушень, слідчий суддя враховує також наявність у підозрюваного паспорта громадянина України для виїзду за кордон та досвід перетину державного кордону України, навіть без урахування виїзду до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, який не підтверджений витягом із бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», однак, враховує виїзд ОСОБА_4 в період дії правового режиму воєнного стану. Також слідчий суддя бере до уваги майновий стан підозрюваного та членів його родини, зокрема, отримані доходи, розмір яких, навіть з урахуванням арешту майна, є достатнім для фінансового забезпечення під час можливого переховування.
Також не відкидається, з огляду на умови, які існують в Україні, можливість нелегального перетину підозрюваним кордону, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати державний кордон у місцях ведення активних бойових дій. Більше того, про вказану можливість свідчить перебування тестя та тещі ОСОБА_4 на непідконтрольній Україні території та наявність у них нерухомості у м. Донецьку. При цьому, твердження захисника про те, що ОСОБА_4 не підтримує спілкування із тестем та тещею, слідчий суддя оцінює критично з огляду на те, що родинні зв`язки між ними продовжують існувати. Вказане розширює можливості підозрюваного залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Варто також зазначити, що переховування може відбуватися не лише за кордоном, а й в межах території України.
Про наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення свідчить набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного, у зв`язку з чим останній отримав можливість оцінити обсяг наявних у сторони обвинувачення доказів, а також роль речей і документів, які можуть бути використані як докази стороною обвинувачення, проте, знаходяться у володінні самого підозрюваного, інших членів організованої групи або ж АБ «Укргазбанк». Отже, у ОСОБА_4 є можливості вживати заходи щодо знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення.
Також слідчий суддя погоджується із доводами прокурора про те, що підозрюваним ОСОБА_4, який є діючим директором департаменту по роботі з корпоративними VIP-клієнтами АБ «Укргазбанк», тобто підрозділу Банку, який безпосередньо використовувався з метою здійснення вищевказаної розтрати коштів цього Банку, можуть вживатись заходи щодо знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення.
При цьому, слідчий суддя вважає, що вказаний ризик не може повністю нівелюватися відстороненням ОСОБА_4, на підставі наказу від 07.10.2022, від виконання обов`язків директора департаменту по роботі з корпоративними VIP-клієнтами, оскільки відсторонення від виконання посадових обов`язків не є повним припиненням трудових відносин із АБ «Укргазбанк».
При оцінці продовження існування ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 та 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Окрім цього, через тривалий період вчинення злочину у часі та значну кількість задіяних у ньому осіб, наразі у кримінальному провадженні не встановлено усіх свідків, яким можуть бути відомі обставини вчинення протиправних дій, а також інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, показання яких матимуть значення для досудового розслідування. Також існує ймовірність того, що підозрюваний, не будучи обмежений у спілкуванні із вже допитаними під час досудового розслідування свідками, може впливати на них, з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того, щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності або ж мінімізувати її. Водночас, враховуючи, що більшість свідків є діючими працівниками АБ «Укргазбанк», ризик впливу на них оцінюється слідчим суддею як високий.
Також слідчим суддею береться до уваги, що оскільки ОСОБА_4 інкримінується скоєння кримінальних правопорушень у співучасті з іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Поряд з цим, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст. 2 КПК України необхідно провести всі слідчі та процесуальні дії, які мають значення для судового розгляду, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Виконання всіх необхідних слідчих та процесуальних дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а також для отримання додаткових доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду кримінального провадження.
Так, стороні обвинувачення з метою виконання завдань кримінального провадження, дотримання його загальних засад та виконання вимог ст. ст. 91, 92 КПК України необхідно провести або ж завершити проведення ряду процесуальних дій та судових експертиз, у тому числі провести ряд слідчих та інших процесуальних дій з метою розшуку підозрюваних ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ; завершити розгляд клопотань про спеціальне досудове розслідування стосовно підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_10 ; надати оцінку зібраним під час досудового розслідування доказам, в частині їх достатності для підозри й інших осіб у вчиненні вищеописаних кримінальних правопорушень; провести слідчі (розшукові) та інших процесуальні дії за участі підозрюваних; провести слідчі (розшукові) дії з метою розшуку та виявлення майна (активів) підозрюваних на території України; завершити підготовку та направлення запитів про міжнародну правову допомогу, спрямованих на виявлення та розшук майна (активів) підозрюваних, їх подальшого арешту, з метою конфіскації, спеціальної конфіскації; отримати тимчасові доступи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, з метою призначення судової економічної експертизи та виконання вимог ст. ст. 91, 92 КПК України; провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії.
Отже, слідчим суддею встановлено необхідність проведення ряду слідчих та процесуальних дій, у зв`язку з чим досудове розслідування неможливо закінчити до спливу визначеного слідчим суддею в ухвалі від 29.03.2023 строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 .
З огляду на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливістю закінчити досудове розслідування до спливу строку дії обов`язків слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 . Їх продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, а такі обов`язки на цій стадії кримінального провадження є необхідними і достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Отже, вказане втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
Таким чином, із урахуванням приписів ч. 7 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає доведеною необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці, тобто до 25.07.2023 включно.
Водночас, слідчий суддя зауважує, що обов`язки, як обмежувальні заходи, пов`язані з обраним запобіжним заходом, не можуть існувати поза межами кримінального провадження.
Положення ч. 4 ст. 132 та ст. 203 КПК України передбачають, що ухвала про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема запобіжних заходів припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, у разі ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження, у тому числі у зв`язку з закінченням (непродовженням) строку досудового розслідування, тобто після 06.06.2023, продовжені цією ухвалою обов`язки, припиняють свою дію.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 176-179, 194, 199, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання начальника третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ч.5 ст.194 КПК України, у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, у кримінальному провадженні №52019000000000143 від 20.02.2019, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;
-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду):
1)зі свідками: ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66 ;
2)фізичними особами, фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, в особі їх власників, учасників, керівників і представників, які відповідно до змісту повідомленої ОСОБА_4 підозри у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019, використані як фіктивні Агенти чи/та Партнери АБ «Укргазбанк»;
3)власниками, керівниками, представниками юридичних осіб - клієнтів АБ «Укргазбанк», які зазначені у тексті повідомленої ОСОБА_4 підозри у кримінальному провадженні №52019000000000143 від 20.02.2019, за виключенням вимушеного спілкування пов`язаного з безпосереднім виконанням підозрюваним своїх повноважень, посадових обов`язків;
4)діючим керівництвом Держаудитслужби, діючим керівництвом та працівниками АБ «Укргазбанк», за виключенням вимушеного спілкування пов`язаного з безпосереднім виконанням підозрюваним своїх повноважень, посадових обов`язків;
5)спеціалістами ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69 та іншими спеціалістами, а також експертами у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019;
6)іншими підозрюваними у кримінальному провадженні №52019000000000143 від 20.02.2019, за виключенням спілкування зі своїм керівником ОСОБА_8 та підлеглою ОСОБА_10, у зв`язку з виконанням кожним з них своїх повноважень, посадових обов`язків та у разі якщо відповідна комунікація не може бути здійснена в інший спосіб, без особистого спілкування;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Визначити термін дії обов`язків до 25.07.2023 включно.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1