- Головуючий суддя (АП ВАКС): Михайленко Д.Г.
Справа № 760/18987/18
Провадження №11-кп/991/88/23
У Х В А Л А
02 червня 2023 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 перевірив апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 24.05.2023 про відмову в задоволенні клопотання про зупинення кримінального провадження № 52016000000000005 від 14.01.2016.
Історія провадження
1.У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52016000000000005 від 14.01.2016 за обвинуваченням, зокрема, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 27, частиною 2 статті 28 - частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України.
2.14.03.2023 захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 подав до суду клопотання про зупинення кримінального провадження.
3.24.05.2023 суд відмовив у задоволенні цього клопотання (далі - ухвала від 24.05.2023).
4.01.06.2023 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на ухвалу від 24.05.2023 разом з матеріалами оскарження.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви суду першої інстанції
5.Оскаржуваною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення кримінального провадження на підставі частини 1 статті 335 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК) у зв`язку з мобілізацією обвинуваченого до лав Збройних Сил України.
6.Ухвала мотивована тим, що: (1) положення частини 1 статті 335 КПК орієнтує суд на те, що перебування обвинуваченого на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період, за загальним правилом, унеможливлює проведення судового провадження щодо нього та вказує на зупинення такого провадження, воно покликане максимально мобілізувати ресурси для надання збройної відсічі державі-агресору та забезпечити можливість проходження обвинуваченим військової служби за привозом під час мобілізації, на особливий період; (2) з іншого боку таке зупинення провадження може створити загрозу реалізації однієї з засад кримінального провадження - розумності строків, ця засада має своєю метою встановити темпоральну межу невизначеності підозри й обвинувачення та гарантувати право насамперед підозрюваного та обвинуваченого, а також інших осіб, права та законні інтереси яких обмежуються під час провадження, від необґрунтованого і надмірного його затягування; (3) вирішуючи конкуренцію зазначених засад суд виходив із змістовної характеристики належної правової процедури, недотримання якої тягне порушення гарантованого Конвенцією про захист прав та основоположних свобод права на справедливий суд; (4) конструкція статті 335 КПК дозволяє дійти висновку, що зупинення судового провадження можливе за наявності об`єктивних перешкод для його продовження; (5) зміни до КПК, внесені Законами № 2201-ІХ та № 2125-ІХ у зв`язку з воєнним станом та запровадженням особливого періоду, передбачають дискреційний порядок вирішення питань, пов`язаних із мобілізацією підозрюваних (обвинувачених) для проходження військової служби за призовом під час мобілізації; (6) зміст обвинувального акту свідчить про те, що діяння ОСОБА_2 та ОСОБА_4 нерозривно пов`язані між собою по всіх епізодах інкримінованого злочину, а зупинення провадження стосовно ОСОБА_2 потягнуло б за собою виділення матеріалів провадження щодо нього та спричинить збільшення строку розгляду судової справи; (7) у наданому захисником листі, підписаному командиром військової частини НОМЕР_1 не конкретизовано ні рід військ, до яких входить обвинувачений, ні завдання, які виконує відповідний військовий підрозділ, та, зокрема, ОСОБА_2, ні його посада; (8) на звернення суду до Міністерства оборони України та до командира військової частини для з`ясування зазначених відомостей адресатами не надано відповідей; (9) обвинувачений може реалізувати свій обов`язок щодо участі в судових засіданнях шляхом відеоконференцзв`язку: в Харківській області (місце дислокації військової частини) функціонує не один суд, який може забезпечити такий зв`язок.
Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги
7.В апеляційній скарзі захисник висловив прохання: (1) скасувати оскаржувану ухвалу; (2) поставити нову ухвалу, якою зупинити кримінальне провадження у справі № 761/8826/19 стосовно ОСОБА_5 до звільнення його з військової служби.
8.Апеляційна скарга містить доводи щодо (1) права на апеляційне оскарження ухвали від 24.05.2023 та (2) її незаконності.
9.На думку захисника апеляційне оскарження ухвали від 24.05.2023 має бути забезпечене на підставі (1) пункту 17 частини 1 статті 7 та частини 1 статті 24 КПК, які його гарантують, та (2) з огляду на положення частини 6 статті 9 КПК, яка встановлює, що у випадку, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження. В обґрунтування наведеної позиції захисник посилався на рішення Конституційного Суду України від 27.01.2010 у справі № 3-рп/2010, постанову Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.10.2017 у справі № 757/49263/15-к, практику ЄСПЛ. Вважає, що оскаржувана ухвала перешкоджає подальшому розгляду кримінального провадження та/або доступу обвинуваченого ОСОБА_2 до правосуддя.
10.По суті вимог апеляційної скарги захисник навів мотиви щодо: (1) виконання обвинуваченим свого військового обов`язку; (2) неможливості у зв`язку з цим брати участь у судовому розгляді; (3) імперативного характеру припису частини 1 статті 335 КПК щодо необхідності зупинення кримінального провадження у зв`язку з наведеними обставинами.
Оцінка та мотиви судді-доповідача
11.На етапі вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач перевіряє апеляційну скаргу на предмет прийнятності та відсутності перешкод для призначення її до апеляційного розгляду, що передбачені частиною 1, пунктами 1-4 частини 3 та частиною 4 статті 399 КПК.
12.Відповідно до визначеної законодавцем послідовності норм кримінального процесуального закону апеляційний суд має: (1) перевірити чи відноситься оскаржене судове рішення до предмету його перевірки; (2) встановити наявність у особи права на апеляційне оскарження з урахуванням певних особливостей; (3) визначити чи було дотримано особою, яка подала скаргу, порядку і строків апеляційного оскарження; (4) дослідити відповідність апеляційної скарги вимогам статті 396 КПК. Проте, якщо на певному етапі перевірки апеляційним судом буде встановлено, що є перешкода для відкриття апеляційного провадження, то встановлення інших обставин є процесуально недоцільним, оскільки ця перешкода позбавляє суд можливості прийняти апеляційну скаргу до провадження (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.12.2021 у справі № 654/1820/18).
13.Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, зокрема, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку (частина 4 статті 399 КПК).
14.Отже, у цьому провадженні на етапі прийняття апеляційної скарги першочергово суддя-доповідач має вирішити питання, чи може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про зупинення кримінального провадження на етапі судового розгляду обвинувального акту.
15.На це питання суддя-доповідач надає негативну відповідь з підстав, наведених нижче.
16.В апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 КПК; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених КПК (частина 1 статті 392 КПК). Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною 1 статті 392 КПК, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених КПК. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК (частина 2 статті 392 КПК).
17.Нормами КПК не передбачена можливість окремого апеляційного оскарження ні ухвали суду про зупинення кримінального провадження, ні ухвали про відмову в задоволенні відповідного клопотання до ухвалення остаточного рішення за наслідками судового розгляду в суді першої інстанції.
18.З мотивів наведених вище, оскаржувана ухвала від 24.05.2023 про відмову в задоволенні клопотання про зупинення кримінального провадження не підлягає окремому апеляційному оскарженню, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК.
19.Такий висновок узгоджується з позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду. Зупинення судового провадження у справі є тимчасовою перервою у здійсненні провадження судом, що викликана однією із визначених у статті 335 КПК обставин, після усунення якої судове провадження продовжується. Тобто, рішення про зупинення судового провадження не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню, а лише відтерміновує його в часі (ухвали ККС ВС від 27.01.2021 у справі №521/17260/18, від 08.02.2021 у справі №686/7480/19, від 01.01.2023 у справі № 991/4509/22, від 05.01.2023 у справі № 459/2250/21). Тим більше, не перешкоджає, а навпаки сприяє подальшому кримінальному провадженню (не відтерміновує його у часі) відмова суду в його зупиненні.
20.Суддя-доповідач не погоджується з доводом захисника про можливість оскарження ухвали від 24.05.2023 на підставі загальних засад кримінального провадження. Так, за висновками Верховного Суду суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження має керуватися загальними засадами кримінального провадження та не вправі відмовити у перевірці законності судового рішення у випадку, якщо воно з одного боку - не передбачене КПК як таке, що може бути оскаржено, а з іншого - прийняте поза межами повноважень суду, передбачених КПК, адже стосовно таких судових рішень в КПК не може бути ні заборони, ні дозволу щодо їх апеляційного оскарження (постанова Верховного Суду України від 12.10.2017 у справі № 5-142кс(15)17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 237/1459/17).
21.Оскаржувана у цій справі ухвала від 24.05.2023 постановлена за результатами розгляду відповідного клопотання захисту в межах повноважень суду. Так, на стадії судового провадження вирішення питання щодо зупинення кримінального провадження належить до повноважень суду, що прямо передбачено КПК, зокрема, статтею 335 КПК.
22.Отже, положеннями КПК передбачені повноважень суду на вирішення клопотання про зупинення кримінального провадження та однозначно врегульовано питання щодо неможливості апеляційного оскарження ухвали суду про відмову у зупиненні кримінального провадження. Отже, при перевірці апеляційної скарги на ухвалу від 24.05.2023 на предмет прийнятності загальні засади кримінального провадження не підлягають застосуванню.
23.Як правильно зазначено самим захисником пунктом 8 частини 1 статті 129 Основного Закону України гарантоване забезпечення права на «апеляційний перегляд справи», тобто цією нормою гарантоване апеляційне оскарження кінцевого рішення суду першої інстанції в кримінальному провадженні за результатами судового провадження, а не кожного судового рішення в кримінальному провадженні під час судового розгляду.
24.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК). Так, в ухвалі ЄСПЛ щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі Скорик проти України зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
25.Безумовно, право доступу до судів не є абсолютним, але може бути обмежене; це дозволено в тому розумінні, що право доступу «за своєю суттю вимагає регулювання державою, регулювання якої може змінюватися за часом та місцем відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих людей». Тим не менш, застосовані обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати доступ до особи таким чином або настільки, що порушується сама суть права (рішення у справі Ashingdane v. the United Kingdom від 28.05.1985, заява № 8225/78, § 57).
26.Наведені висновки ЄСПЛ хоча і сформульовані щодо випадків, які відмінні від оскарження судового рішення про відмову в зупиненні кримінального провадження, проте встановлюють деякі загальні вимоги щодо прийнятності апеляційних скарг і у кримінальному провадженні, зокрема, на стадії судового провадження. Так, законодавець у КПК, як це було мотивовано вище, чітко висловився щодо неможливості оскарження ухвали про відмову в зупиненні кримінального провадження. При цьому це обмеження не може вважатися таким, що порушує саму суть права на апеляційне оскарження, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі хоча і не можуть бути розглянуті в апеляційному порядку по суті до завершення судового розгляду справи у суді першої інстанції, проте це компенсується наявністю права подання заперечень на таку ухвалу під час апеляційного оскарження кінцевого судового рішення суду першої інстанції у кримінальному провадженні.
27.Отже, у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 слід відмовити.
28.Враховуючи наявність безумовної перешкоди для апеляційного розгляду, суддя-доповідач не здійснює подальшу перевірку апеляційної скарги на прийнятність за іншими критеріями.
29.Керуючись частиною 4 статті 399 КПК, суддя-доповідач постановив:
1.Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 24.05.2023 про відмову в задоволенні клопотання про зупинення кримінального провадження.
2.Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня постановлення.
Суддя ОСОБА_1