Документ № 111314830

Справа № 991/4265/23

Провадження 1-кс/991/4288/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

31 травня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2,

прокурора - ОСОБА_3,

підозрюваного - ОСОБА_4,

захисників - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, у кримінальному провадженні № 52022000000000301 від 12.10.2022,

ВСТАНОВИВ:

16.05.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання та яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

1.Зміст поданого клопотання

У поданому клопотанні зазначено, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 02.03.2023 у справі № 991/1690/23 (яку ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09.05.2023 залишено без змін) частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 52022000000000301 від 12.10.2022 та застосовано до останнього запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 682 000 грн. У зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави на ОСОБА_4 покладено відповідні обов`язки.

Водночас, заявник вважає, що існують підстави для зміни запобіжного заходу в частині розміру застави або застосування іншого запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту оскільки:

1)стороною захисту після обрання запобіжного заходу отримано докази, які свідчать про необґрунтованість підозри.

Зокрема, захисник послався на роздруківки відомостей щодо з`єднання та місця розташування абонентів з мобільними телефонами НОМЕР_1 ( ОСОБА_4 ), НОМЕР_2 ( ОСОБА_8 ), НОМЕР_3 ( ОСОБА_9 ), НОМЕР_4 (абонент з найменуванням «Тор») та відомості з інформаційної підсистеми «Гарпун» щодо транспортних засобів учасників кримінального провадження, які, на його думку, спростовують обставини, зазначені в повідомленні про підозру, серед яких, твердження обвинувачення щодо використання ОСОБА_4 мобільного номеру НОМЕР_4, факт зустрічі підозрюваного з ОСОБА_9 на автозаправній станції «Сокар» та підбурення ОСОБА_4 . ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди, оскільки кошти було передано до їх зустрічі.

2)встановлений ухвалою від 02.03.2023 розмір застави є непомірним для ОСОБА_4, з огляду на відомості про офіційні доходи підозрюваного, відсутність у його власності нерухомого майна і будь-яких значних заощаджень. Водночас, грошові кошти у розмірі 20 600 доларів США та 5000 євро, вилучені детективами під час обшуку в офісі та повернуті 03.03.2023 на підставі ухвали ВАКС від 02.03.2023 у справі № 991/1755/23 є частково власністю дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_10 (10 000 доларів США та 5 000 євро), а частково спільною сумісною власністю подружжя (10 600 доларів США). При цьому, ОСОБА_10 не заперечує проти внесення в якості застави частини грошових коштів, які є спільною сумісною власністю подружжя, а саме 10 600 доларів США. Окрім цього, на рахунках ОСОБА_4 відсутні грошові кошти у розмірі, необхідному для внесення застави. Також захисник зазначив, що ОСОБА_4 не має можливості повноцінно здійснювати адвокатську діяльність, надавати правову допомогу клієнтам та отримувати від цього прибуток;

3)з урахуванням належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 застава у розмірі фактично внесених ОСОБА_4 грошових коштів або нічного домашнього арешту є достатніми запобіжними заходами;

4)застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, пов`язаного із позбавленням волі, позбавить його сім`ю джерел існування, а також обмежить право ОСОБА_4 на захист.

2.Позиції сторін у судовому засіданні

У судовому засіданні захисники підозрюваного клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 підтримали з підстав, викладених у ньому. Наголосили на тому, що підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 2 682 000 грн відсутні, з огляду на те, що станом на день подання цього Клопотання ОСОБА_4 вніс на рахунок ВАКС частину застави у розмірі 463 000 грн. При цьому, у зв`язку із об`єктивною неможливістю сплати застави у встановленому ухвалою від 02.03.2023 розмірі ОСОБА_4 допускає застосування до нього більш тяжкого запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту. Сторона захисту вважає, що запобіжний захід у вигляді застави у розмірі фактично внесених ОСОБА_4 грошових разом із вже покладеними обов`язками у повній мірі гарантують належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 з огляду, зокрема, відсутності ризиків переховування, впливу на свідків, знищення речових доказів. Так, захисники вказували про те, що підозрюваний після винесення згаданої ухвали від 02.03.2023 здав на зберігання паспорти для виїзду за кордон; прибуває на всі виклики детективів, прокурора, суду; відлучається з населеного пункту, в якому проживає, виключно за дозволом детектива. Окрім цього, увесь центр життєвих інтересів ОСОБА_4, зокрема, дружина, п`ятеро неповнолітніх дітей, будинок, майно, робота знаходяться в Києві та Київській області. Також зазначено, що ОСОБА_4 має зразкову репутацію як адвокат, повагу своїх колег та клієнтів, що є додатковим стримуючим фактором. Окрім цього, ОСОБА_4 не здійснював та не здійснює тиск на свідків, підозрюваних, що, на думку сторони захисту, підтверджується тим, що жодний зі свідків або підозрюваних не повідомляв про тиск на нього зі сторони ОСОБА_4 . Посилаючись на вищевикладені обставини, сторона захисту прохала клопотання про зміну запобіжного заходу задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників та просив клопотання про зміну запобіжного заходу задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечив, посилаючись на те, що ризики, які встановлено слідчим суддею в ухвалі від 02.03.2023 у справі № 991/1690/23 та якою застосовано до підозрюваного запобіжний захід у виді застави у розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, не втратили свою актуальність. Так, за твердженням сторони обвинувачення, продовжують існувати ризики переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування чи суду, ризик знищення, приховування або спотворення речей і документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження та ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Посилаючись на вищевикладені обставини у сукупності, сторона обвинувачення просила відмовити у задоволенні клопотання.

3.Обставини встановлені слідчим суддею

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52022000000000301 від 12.10.2022, у межах якого, серед іншого, повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190 КК України.

02.03.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/1690/23 щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 682 000 грн, а також на ОСОБА_4 покладено такі обов`язки:

?прибувати до детективів НАБУ, прокурорів САП та слідчого судді за першого виклику;

?не відлучатися за межі Київської області без дозволу детективів НАБУ, прокурорів САП, слідчого судді, суду;

?повідомляти детективів НАБУ, прокурорів САП, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та роботи;

?утримуватися від спілкування з будь-якими особами щодо обставин викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52022000000000301 від 12.10.2022, крім захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

?здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які надають право на виїзду з України.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09.05.2023 залишено без змін згадану ухвалу від 02.03.2023.

Як вбачається із змісту ухвали від 02.03.2023, слідчий суддя встановив обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри, а також доводів сторони обвинувачення на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 може:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У постановах Верховного Суду від 28.03.2019 у справі № 286/1695/18, від 18.12.2018 у справі № 628/969/18 суд касаційної інстанції на підставі системного аналізу положень статей 181, 309 КПК України зауважив, що поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу, коли суд обирає інший захід. Слід зауважити, що таких висновків Верховний Суд дійшов у контексті можливості апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про зміну запобіжного заходу.

Разом з тим, на переконання слідчого судді, з огляду на засади диспозитивності, змагальності та свободи у поданні доказів, доведенні їх переконливості (статті 22, 26 КПК України) при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу сторона, яка звернулась з таким клопотанням, має легітимні очікування, що її правове становище за наслідками розгляду такого клопотання не погіршиться порівняно з тим, що існувало на момент звернення, а слідчий суддя в свою чергу уповноважений вирішувати виключно ті питання, які винесені на його розгляд сторонами кримінального провадження.

Так, у поданому клопотанні сторона захисту необхідність зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 мотивує необґрунтованістю підозри та відсутністю ризиків.

4.Оцінка та висновки слідчого судді

Вирішуючи питання про можливість зміни запобіжного заходу, слідчий суддя виходить із таких міркувань.

Частиною 1 ст. 201 КПК України передбачено право підозрюваного, до якого застосовано запобіжний захід або його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

За змістом ст. 201 КПК України підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу: зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків. Також, при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, як і при вирішенні питання про його застосування, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити й інші обставини. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 201 КПК України, на сторону захисту покладається обв`язок, долучення матеріалів, якими обґрунтовується доводи клопотання про зміну запобіжного заходу.

Клопотання розглядається слідчим суддею згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).

Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які посилається слідчий, прокурор (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується);

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків та впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування.

У зв`язку із цим слідчий суддя під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу обмежується лише доводами, які зазначені в клопотанні та можуть бути підставою для зміни застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 682 000 грн.

4.1. Щодо доводів про спростування обґрунтованої підозри

Системний аналіз норм чинного кримінального процесуального законодавства дає підстави дійти висновку, що Кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Тобто, під обґрунтованою підозрою слід розміти існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити інкриміноване їй правопорушення. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміновані йому злочини. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Так, в межах кримінального провадження № 52022000000000301 від 12.10.2022 за встановлених слідством обставин, ОСОБА_8, близький знайомий ОСОБА_9, будучи обізнаним про наявність відносно нього вказаного кримінального провадження, вирішив підбурити останнього до надання неправомірної вигоди суддям ВАКС та прокурорам САП ОГП за прийняття на його користь рішень у зазначеному кримінальному провадженні, а саме - укладення угоди про визнання винуватості та подальшого її затвердження судом. Водночас, для реалізації свого злочинного плану ОСОБА_8 ймовірно залучив до вчинення злочину ОСОБА_4, якого представляв потерпілому ОСОБА_9 помічником судді ВАКС на ім`я « ОСОБА_11 » з метою підтвердження нібито наявних у нього можливостей впливати на прийняття рішень по кримінальному провадженню щодо ОСОБА_9 . Так, ОСОБА_8 влаштував потерпілому зустрічі із ОСОБА_4, який виконував роль помічника судді ВАКС, вдаючи, що йому у зв`язку із займаною посадою відомі усі обставини руху кримінального провадження щодо ОСОБА_9 і переконував у можливості прийняття необхідних рішень в інтересах останнього за надання неправомірної вигоди суддям ВАКС та прокурорам САП. За наявними в матеріалах відомостями, під час розмов із потерпілим ОСОБА_4, представляючись помічником судді ВАКС на ім`я « ОСОБА_11 », повідомляв як про конкретні рішення, які будуть ухвалені колегією суддів, так і про розмір неправомірної вигоди, який необхідно їм передати, а також переконував у можливості впливу на прийняття рішень прокурорами САП ОГП.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 02.03.2023, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09.05.2023, констатовано про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190 КК України, з огляду на те, що описана роль ОСОБА_4 та його ймовірна причетність до розслідуваних злочинах на даному етапі досудового розслідується підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами у їх сукупності, а саме:

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 26.10.2022, відповідно до якого він повідомляє, що на початку осені 2021 року ОСОБА_8 організував йому зустріч з особою, яку представив як помічника судді ВАКС на ім`я ОСОБА_11 . Вказана особа запевнила, що після отримання грошей, справу щодо ОСОБА_9 виділять в окреме провадження та звільнять від відповідальності. При цьому продемонстрував проект ухвали щодо виділення справи в окреме провадження з гербовою печаткою ВАКС;

-протоколом допиту ОСОБА_12 від 02.02.2023, який повідомив, що за вказівкою ОСОБА_8 підвозив чоловіка на ім`я ОСОБА_13, якого ОСОБА_8 представляв для ОСОБА_9 як помічника судді ВАКС на ім`я ОСОБА_11 . При цьому ОСОБА_12 зазначив, що наскільки йому відомо, ОСОБА_13 є адвокатом і має офіс біля ресторану «Сито-п`яно-Італьяно» по проспекту Відрадному у м. Києві (офіс ОСОБА_4 розташований за адресою: м. Київ, проспект Відрадний буд. 103);

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2023, згідно з яким потерпілий ОСОБА_9 вказав на ОСОБА_4 як на особу, яку він знає під ім`ям « ОСОБА_11 » та про дії якої він розповідав під час своїх допитів;

-протоколом огляду речей від 22.02.2023, щодо аналізу інформації отриманої в ТОВ «Лайфселл» щодо з`єднань абонентського номеру НОМЕР_5, яким під час вчинення злочину користувалась особа, яку представляли потерпілому як помічника судді ВАКС на ім`я ОСОБА_11 . За змістом вказаного протоколу, на період ймовірного вчинення розслідуваних злочинів зазначений абонентський номер перебував в зоні дії однієї базової станції із місцем роботи та місцем проживання ОСОБА_4 .

Разом із тим, надаючи оцінку доводам сторони захисту про те, що в період з моменту обрання запобіжного заходу по день подання заявленого клопотання стороною захисту отриманий значний обсяг відомостей, який свідчить про необґрунтованість підозри ОСОБА_4, зокрема роздруківки відомостей щодо з`єднання та місця розташування абонентів з мобільними телефонами НОМЕР_1 ( ОСОБА_4 ), НОМЕР_2 ( ОСОБА_8 ), НОМЕР_3 ( ОСОБА_9 ), НОМЕР_4 (абонент з найменуванням «Тор») та відомості з інформаційної підсистеми «Гарпун» щодо транспортних засобів учасників кримінального провадження, які, на думку захисника, спростовують обставини, зазначені в повідомленні про підозру, серед яких, твердження обвинувачення щодо використання ОСОБА_4 мобільного номеру НОМЕР_4, факт зустрічі підозрюваного з ОСОБА_9 на автозаправній станції «Сокар» та підбурення ОСОБА_4 . ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди, оскільки кошти було передано до їх зустрічі, слідчий суддя зазначає, що на даній стадії, як уже зазначено вище, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи невинуватості особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу. Тому, в цій частині доводів захисника щодо необґрунтованості підозри суд їх відхиляє через їх безпідставність.

З аналогічних підстав слідчий суддя відхиляє і доводи сторони захисту щодо недостовірності показань ОСОБА_12 .

Більше того, слідчий суддя звертає увагу і на безпідставність доводів сторони захисту про те, що згадані відомості (роздруківки відомостей щодо з єднання та місця розташування абонентів з мобільними телефонами НОМЕР_1 ( ОСОБА_4 ), НОМЕР_2 ( ОСОБА_8 ), НОМЕР_3 ( ОСОБА_9 ), НОМЕР_4 (абонент з найменуванням «Тор») та відомості з інформаційної підсистеми «Гарпун» щодо транспортних засобів учасників кримінального провадження) є новими обставинами, які не розглядалися при застосуванні запобіжного заходу. Так, як вбачається із ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09.05.2023, вказані обставини, серед іншого, слугували підставою звернення сторони захисту із апеляційною скаргою, на що суд апеляційної інстанції вже дав свою оцінку (зокрема такі підстави відхилено та, як наслідок, ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді застави залишена без змін), та, відповідно, станом на день звернення із клопотанням про зміну запобіжного заходу такі обставини не можуть бути підставою для зміни застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Крім того, слідчий суддя відзначає, що версія сторони захисту не спростовує відомості сторони обвинувачення щодо дати та місця зустрічей підозрюваного із потерпілим, а захисниками лише пропонується своє трактування подій, зокрема тематику обговорень під час таких зустрічей.

Аналогічно, і доводи сторони захисту щодо недостовірності показань ОСОБА_12, вже були предметом розгляду як слідчого судді Вищого антикорупційного суду, так і суду апеляційної інстанції та, відповідно, не є новими обставинами для можливості зміни застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу. Зокрема, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 09.05.2023 щодо недостовірності показань ОСОБА_12 зазначив, що слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи невинуватості особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Таким чином, стороною захисту жодним чином не підтверджено необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190 КК України.

4.2. Щодо актуальності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Обґрунтовуючи втрату актуальності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, стороною захисту зазначено, що підозрюваний ОСОБА_4, серед іншого, здав на зберігання паспорти для виїзду за кордон; прибуває на всі виклики детективів, прокурора, суду; відлучається з населеного пункту, в якому проживає, виключно за дозволом детектива.

Однак, слідчий суддя зауважує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого майнового та тяжкого корупційного злочинів, у разі визнання винуватим у вчиненні яких йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права:

- забезпечений майновий стан;

- міцність соціальних зв`язків підозрюваного, який одружений, має на утриманні п`ять неповнолітніх дітей, з чотирма з яких він спільно проживає і є єдиним годувальником в сім`ї;

- статус адвоката та позитивну характеристику від органу адвокатського самоврядування та Регіонального центру БВПД у м. Києві;

- підозрюваний раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.

Водночас, слідчий суддя відхиляє твердження захисника, що відсутність зданого паспорта громадянина України для виїзду за кордон у підозрюваного нівелює ризик переховування від органів досудового розслідування та суду. З цього приводу слідчий суддя вказує на те, що дії щодо переховування від органів досудового розслідування та суду можуть бути вчинені і на території України.

Окрім цього, слідчий суддя бере до уваги:

1) вагомість доказів, зібраних проти підозрюваного та обставини виявлення його ймовірної причетності до злочину, які можуть спонукати підозрюваного до втечі;

2) специфічну роль підозрюваного у вчинених злочинах, який вдаючись до конспіративних дій, видавав себе за іншу особу, представляючись помічником судді ВАКС, з метою уникнення викриття його особистої участі у злочинних діях;

3) достатність майнового стану підозрюваного, наявність у нього та близьких осіб транспортних засобів, нерухомого та рухомого майна, які на переконання слідчого судді, є достатніми для фінансового забезпечення підозрюваного під час можливого його переховування;

З огляду на викладене, встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Окрім цього, ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні продовжує існувати та обумовлений тим, що

- на цій стадії досудового розслідування не допитані всі особи, яким можуть бути відомі обставини розслідуваних злочинів;

- в ході розгляду даного клопотання підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків, з яких він дізнався зміст їх показань та особисті дані, що уможливлює вплив на останніх;

- інкриміновані підозрюваному злочини ймовірно вчинені ним у співучасті, у зв`язку з чим він може координувати свої дії з іншими співучасниками, впливаючи на зміст, характер та обсяг їх показань та процесуальної поведінки, або за їх вказівками вчиняти такий вплив на інших осіб;

- користуючись своїми зв`язками, здобутими в ході здійснення професійної діяльності, підозрюваний може вживати активних дій, спрямованих на особистий чи опосередкований вплив на свідків у кримінальному провадженні, в тому числі які не допитані, а також інших осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, однак не ідентифікованих органом досудового розслідування, з метою спотворення даних, які можуть свідчити про причетність підозрюваного або інших осіб до вчинення корупційних злочинів;

- підозрюваний може використовувати свій статус адвоката для поширення на спілкування з ймовірно причетними особами чи потенційними свідками у цьому кримінальному провадженні гарантій адвокатської таємниці, шляхом укладення з такими особами договорів про надання правової допомоги.

Водночас, суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що підозрюваний ОСОБА_4 не здійснював та не здійснює тиск на свідків та інших підозрюваних, оскільки навіть якщо і припустити про правдивість цих тверджень, це не означає, що в майбутньому при виникненні будь?яких обставин на досудовому розслідуванні чи після направлення обвинувального акта до суду, у останнього не виникне умислу на здійснення такого впливу чи тиску.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність ризику знищення речових доказів, слідчий суддя звертає увагу, що жодним чином такі доводи не підтверджені. При цьому, як зазначено в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 02.03.2023, з чим і погодилась Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 09.05.2023, існування вказаного ризику, підтверджується:

- характером ролі та дій підозрюваного у злочинній діяльності, зокрема, в частині демонстрації потерпілому ОСОБА_9 проекту ймовірно підробленої ухвали колегії суддів Вищого антикорупційного суду по справі № 991/2288/21, якою нібито приймалося рішення у інтересах ОСОБА_9, яка до цього часу не виявлена;

-відомостями щодо характеру ймовірних дій підозрюваного, який представляючись іншою особою, вводив в оману потерпілого для заволодіння грошовими коштами останнього;

- встановленням відомостей щодо використання під час участі у розслідуваних подіях окремого телефону та абонентського номеру, спеціально призначених для конспірації та невикриття його участі;

- обставини та характер вчинення розслідуваних злочинів, зафіксовані факти конспірації, а також маскування у листуваннях, спілкуванні та у домовленостях щодо передачі неправомірної вигоди, а також цілей запланованих зустрічей, вказують про високий рівень підготовки та конспіративності дій співучасників, що підтверджує схильність та здатність, зокрема і підозрюваного, приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами.

Вказані обставини свідчать про високу ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на приховування, спотворення чи знищення відомостей, які мають суттєве значення для цього кримінального провадження і можуть викривати його участь у розслідуваних злочинах чи причетність до них інших осіб.

Отже, слідчий суддя констатує, що на час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу продовжують існувати ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду, ризик незаконного впливу на свідків і ризик знищення речових доказів, на втраті актуальності яких наполягала сторона захисту.

4.3. Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу

Слідчий суддя має встановити чи є застосований запобіжний захід пропорційним для запобігання ризикам, наявність яких було встановлено у судовому засіданні або наявні підстави для його зміни на більш м`який, про який просить сторона захисту.

З матеріалів клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 та ч. 4 ст. 190 КК України, тобто одним із яких є особливо тяжкий злочин. Водночас, за наслідками розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, слідчим суддею було встановлено актуальність ризиків та безпідставність доводів сторони захисту про їх зменшення.

Крім того, частиною 8 ст. 182 КПК України передбачено, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Тобто у цьому випадку застава є процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає на нього відповідні зобов`язання (а також і на заставодавця у випадку внесення застави заставодавцем).

З огляду на вищезазначені обставини, які доведено у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту (із забороною залишати місце проживання в період з 22:00 вечора до 07:00 ранку), про зміну на який просить сторона захисту, зважаючи на обставини вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_4, та актуальність ризиків, враховуючи стадію кримінального провадження, яка передує направленню обвинувального акта до суду, не буде дієвим та достатнім для запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного. У свою чергу, застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави є дієвим та пропорційним для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Водночас, враховуючи положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо ОСОБА_4, за загальним правилом, має визначатися у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із тим, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Зважаючи на тяжкість та характер злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_4, роль останнього у їх вчиненні, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.

У зв`язку із цим, слідчий суддя вважає, що визначена ухвалою Вищого антикорупційного суду від 02.03.2023 сума застави є співмірною та пропорційною із офіційно підтвердженими доходами та вартістю належного підозрюваному та його близьким особам майна та розумною з огляду на обставини кримінального правопорушення (співучасть у заволодінні грошовими коштами потерпілого в особливо великому розмірі), адже в даному випадку кримінальне провадження здійснюється не у зв`язку із вчиненням загально-кримінального злочину, мова йде в т.ч. про тяжкий корупційний злочин, вчинений, за версією обвинувачення у співучасті, та за обставинами якого мало місце підбурювання до надання неправомірної вигоди представникам антикорупційних правоохоронних органів та Вищого антикорупційного суду з метою заволодіння грошовими коштами в особливо великому розмірі.

Окрім цього, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваного та його близьких осіб. Водночас, слідчий суддя звертає увагу на протилежність та суперечність з цього приводу доводів сторони захисту, які між собою не співвідносяться та відповідно, слідчий суддя ставиться до них критично. Так, щодо непомірності застави для ОСОБА_4, захисник зазначив у клопотанні про те, що ОСОБА_4 не має можливості повноцінно здійснювати адвокатську діяльність, надавати правову допомогу клієнтам та отримувати від цього прибуток. Однак, надалі по тексту клопотання, наголошено, що оскільки ОСОБА_4 є діючим адвокатом, співпрацює з Регіональним центром надання первинної правової допомоги у м. Києві, здійснює захист десятків клієнтів та кожного робочого дня проводить від 1 до 3 судових засідань, що підтверджується його робочим графіком, доданим до клопотання. Тому, суд не бере до уваги твердження захисту про неможливість здійснення підозрюваним адвокатської діяльності та отриманням від цього прибутку.

Між тим, суд бере до уваги і те, що у власності дружини підозрюваного - ОСОБА_10 перебуває житловий будинок загальною площею 215 кв.м., що розташований в с. Мила, Бучанського району, Київської області та земельна ділянка. Також слідчий суддя бере до уваги надані сторонами відомості про офіційні доходи ОСОБА_4 та озвучені ним же відомості (під час судового засідання при первинному обранні запобіжного заходу) про дохід від своєї професійної діяльності близько 500 000 грн на рік.

З огляду на вищезазначені обставини, які доведено у їх сукупності, з урахуванням всіх досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного та його сім`ї, врахувавши обставини цього кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що підстав для зміни розміру застави немає, оскільки в даному випадку застава у розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 684 000 грн може забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам кримінального провадження.

За таких обставин, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176, 177, 182, 194, 201, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, у кримінальному провадженні № 52022000000000301 від 12.10.2022, - залишити без задоволення.

2.Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1