Пошук

Документ № 111333806

  • Дата засідання: 13/07/2023
  • Дата винесення рішення: 13/07/2023
  • Справа №: 991/4672/23
  • Провадження №: 52020000000000526
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Федорак Л.М.

Справа № 991/4672/23

Провадження № 1-кс/991/4692/23

УХВАЛА

01.06.2023 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52020000000000526,

за підозрою, зокрема, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львів, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

за участі прокурора ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_5, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ВСТАНОВИЛА:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.1. 31.05.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 (далі - детектив, НАБУ), погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 (далі - прокурор, САП), про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 10 000 000 грн з покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), у кримінальному провадженні № 52020000000000526.

1.2. Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні.

Розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу, слідча суддя його задовольняє частково з огляду на таке.

ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали

2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).

2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).

2.9.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК України).

2.10.Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

2.11.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

2.12.Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї ж статті застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: (1) щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (2) щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (3) щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді

Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання

3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.

Щодо питань, які належить вирішити

3.2.Під час розгляду цього клопотання, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення;

-наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні.

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам;

-обґрунтованість розміру застави;

-необхідність покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення

3.3.19.08.2020 було розпочато кримінальне провадження № 52020000000000526, зокрема, про те, що у 2017-2019 роках службові особи Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі - ДП «Укрспирт»), зловживаючи своїм службовим становищем, вчинили умисні дії спрямовані на закупівлю в ТОВ «Адвансен-Трейд», ТОВ «Демі Трейд Груп», ТОВ «Ап-Райт» палива котельного коксохімічного за завищеною ціною, що призвело до розтрати грошових коштів на загальну суму понад 26 млн гривень /а.с. 14 т. 1, а.с. 18 т. 4/.

3.4.30.05.2023 ОСОБА_3 було затримано співробітниками НАБУ на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України /а.с. 105-107 т. 1/.

3.5.У судовому засіданні сторона захисту покликалась на відсутність підстав для затримання за названою підставою.

3.6.На переконання слідчої судді, наведене захисником не заперечує законність затримання, адже відсутність попереднього переховування підозрюваного не вказує на виключення такої можливості в майбутньому, а з огляду на нижче викладені обставини, що встановлені слідчою суддею, у т.ч. щодо ризику переховування ОСОБА_3 від органу досудового розслідування та суду, його затримання на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України було обґрунтованим.

3.7.30.05.2023 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах /а.с. 15-49 т. 1/.

Зокрема, ОСОБА_3 підозрюється у тому, що перебуваючи на посаді начальника управління комерційної політики ДП «Укрспирт» (з 20.11.2019 на посаді заступника начальника управління комерційної політики ДП «Укрспирт»), вступив у змову з ОСОБА_9, яка полягала у заволодінні коштами ДП «Укрспирт» шляхом постачання останньому палива котельного коксохімічного по завідомо завищеній вартості, узгодивши розмір своєї частки у коштах ДП «Укрспирт», якими вони заволодіють відповідно до кожної тонни поставленого палива, для реалізації чого ОСОБА_9 залучив в якості пособника підлеглого працівника ОСОБА_10, а ОСОБА_3 начальника відділу організації та контролю постачання управління комерційної політики ОСОБА_11, який погодився та повідомив ОСОБА_3, що він уже вчиняє аналогічний злочин із залученням фактичних власників підприємств ТОВ «Адвансен Трейд» та ТОВ «Демі Трейд Груп» ОСОБА_12 та ОСОБА_13, уклавши договори № 2911-1 від 29.11.2017 та № 1161 від 17.12.2018 із названими товариствами відповідно та додаткові угоди до них, а також залучив до протиправної діяльності менеджера відділу організації та контролю постачання управління комерційної політики ОСОБА_14 . За викладеного, шляхом виготовлення комерційних пропозицій із вказанням завідомо завищеної вартості палива котельного коксохімічного від імені підконтрольних ОСОБА_9 підприємств, водночас, залученням до конкурсної процедури інших підприємств із заздалегідь узгодженими вищими комерційними пропозиціями, без проведення моніторингу ринкових цін, із включенням до ланцюгу постачання палива ДП «Укрспирт» підприємств та зазначенням у договорах постачання та первинних документах завищеної вартості такого постачання та повернення різниці коштів між реальною та документально завищеною ціною, забезпечили укладення та виконання наступних договорів та додаткових угод:

-договору № 380 від 22.04.2019 між ДП «Укрспирт» та ТОВ «Ап-Райт», де вартість палива котельного коксохімічного складала 12 400 грн за тонну з ПДВ, у той час як реальна ринкова вартість такого палива в квітні 2019 року становила 9 617,02 гривень за тонну;

-додаткової угоди № 4 до договору поставки № 1161 від 17.12.2018 між ДП «Укрспирт» та ТОВ «Демі Трейд Груп», додатку № 5 до нього, де вартість палива котельного складала 11 900,00 грн. за тонну з ПДВ, у той час як реальна ринкова вартість такого палива у червні 2019 року становила 8 452, 15 грн за тонну з ПДВ;

-додаткової угоди № 1 до договору поставки № 380 від 22.04.2019 між ДП «Укрспирт» та ТОВ «Ап-Райт», додатку № 2 до нього у вигляді специфікації від 27.06.2019, в яких вказала вартість придбання палива котельного у сумі 11 900,00 грн. за тонну з ПДВ, у той час як реальна ринкова вартість такого палива у червні 2019 року становила 8 452, 15 грн за тонну з ПДВ;

-договір № 931 від 19.12.2019 між ДП «Укрспирт» та ТОВ «Демі Трейд Груп», де вартість палива котельного коксохімічного складала 11 900 грн за тонну з ПДВ, у той час як реальна ринкова вартість такого палива становила 7 200 гривень за тонну;

-додаткової угоди № 1 та додатку № 2 до договору поставки № 931 від 19.12.2019 між ДП «Укрспирт» та ТОВ «Демі Трейд Груп», де вартість палива котельного коксохімічного складала 11 100 гривень за тонну з ПДВ, у той час як реальна ринкова вартість такого палива становила 5 760 гривень за тонну з ПДВ;

-додаткової угоди № 2 та додатку № 3 до договору поставки № 931 від 19.12.2019 між ДП «Укрспирт» та ТОВ «Демі Трейд Груп», де вартість палива котельного коксохімічного складала 9 700 гривень за тонну з ПДВ, у той час як реальна ринкова вартість такого палива становила 2 468, 28 гривень за тонну з ПДВ;

-додаткової угоди № 3 та додатку № 4 до договору поставки № 931 від 19.12.2019 між ДП «Укрспирт» та ТОВ «Демі Трейд Груп», де вартість палива котельного коксохімічного складала 6 500 гривень за тонну з ПДВ, у той час як реальна ринкова вартість такого палива становила 2 720,68 гривень за тонну з ПДВ;

-договір № 904 від 19.12.2019 між ДП «Укрспирт» та ТОВ «Ап-Райт», де вартість палива котельного коксохімічного складала 11 900 грн за тонну з ПДВ, у той час як реальна ринкова вартість такого палива становила 7 200 гривень за тонну;

-додаткової угоди № 1 та додатку № 2 до договору поставки № 931 від 19.12.2019 між ДП «Укрспирт» та ТОВ «Ап-Райт», де вартість палива котельного коксохімічного складала 11 100 гривень за тонну з ПДВ, у той час як реальна ринкова вартість такого палива становила 5 760 гривень за тонну з ПДВ;

-додаткової угоди № 2 та додатку № 3 до договору поставки № 931 від 19.12.2019 між ДП «Укрспирт» та ТОВ «Ап-Райт», де вартість палива котельного коксохімічного складала 9 700 гривень за тонну з ПДВ, у той час як реальна ринкова вартість такого палива становила 2 468, 28 гривень за тонну з ПДВ;

-додаткової угоди № 3 та додатку № 4 до договору поставки № 931 від 19.12.2019 між ДП «Укрспирт» та ТОВ «Ап-Райт», де вартість палива котельного коксохімічного складала 6 500 гривень за тонну з ПДВ, у той час як реальна ринкова вартість такого палива становила 2 720,68 гривень за тонну з ПДВ.

За вказаних обставин, внаслідок умисних дій ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ДП «Укрспирт» за договорами № 1161 від 17.12.2018, № 931 від 19.12.2019 (із додатковими угодами та специфікаціями) із ТОВ «Демі Трейд Груп» надмірно сплачено 32 010 460, 52 гривень на рахунки останнього; внаслідок умисних дій ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ДП «Укрспирт» за договорами № 380 від 22.04.2019 та № 904 від 19.12.2019 (із додатковими угодами та специфікаціями) із ТОВ «Ап-Райт» надмірно сплачено 11 747 764, 51 гривень на рахунки останнього, що відповідно до висновку експерта № 1041/63901 від 22.07.2022 за результатами судово-економічної експертизи є збитками, завданими ДП «Укрспирт».

Усього під час закупівлі палива котельного коксохімічного за договорами № 1161 від 17.12.2018, № 931 від 19.12.2019 з ТОВ «Демі Трейд Груп», № 380 від 22.04.2019 та № 904 від 19.12.2019 з ТОВ «Ап-Райт» державному підприємству «Укрспирт» умисними діями ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_10 завдано збитків у сумі 43 758 225,03 грн., що є особливо великим розміром.

Водночас, протиправно отримані ОСОБА_9 та ОСОБА_13 від ДП «Укрспирт» кошти були розподілені між названими учасниками злочинної змови.

3.8.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК України).

3.9.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).

3.10.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).

3.11.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).

3.12.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.

3.13.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання на близько 650 аркушах, зокрема, копіями:

-документів щодо призначення ОСОБА_3 на посади у ДП «Укрспирт», щодо обсягу його службових повноважень, до яких, серед іншого, належала організація комплексного вивчення та аналізу ринку України, зовнішнього ринку, моніторинг діючих цін на сировину, а також довіреностей на укладення договорів, угод, контрактів з питань закупівель товарів, робіт та послуг для потреб ДП «Укрспирт» без обмеження суми таких договорів /а.с. 75-101 т. 1/;

-договорів поставки № 1161 від 17.12.2018, № 931 від 19.12.2019, № 380 від 22.04.2019, № 904 від 19.12.2019 із додатковими угодами та специфікаціями, щодо придбання палива котельного за завищеною вартістю, які підписані безпосередньо ОСОБА_3 /а.с. 38-86 т. 2/;

-регламенту здійснення закупівель, товарів та послуг ДП «Укрспирт», згідно з яким закупівля товарів, робіт та послуг може здійснюватися шляхом застосування процедури укладання договорів за результатами проведення моніторингу потенційних постачальників, в тому числі з використанням електронної системи закупівель (майданчик SmartTender.biz), якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 000 гривень з ПДВ /а.с. 88-91 т. 2/;

-протоколів визначення переможців конкурсу на закупівлю палива котельного коксохімічного, якими підтверджується повідомлення окремо ОСОБА_14, ОСОБА_3, ОСОБА_11 членів конкурсної комісії щодо найбільш економічно вигідних комерційних пропозицій, наданих ТОВ «Демі Трейд Груп», ТОВ «Ап-Райт», усупереч нездійснення відповідного моніторингу, з якими у подальшому було укладено договори поставки палива коксохімічного котельного, а ОСОБА_11, ОСОБА_3 голосували за такі рішення та підписували відповідні протоколи як члени комісії /а.с. 92-166 т. 2/;

-протоколу огляду від 29.11-01.12.2021 мобільного телефону ОСОБА_12, під час якого зафіксовано спілкування із ОСОБА_11 та надсилання останнім номерів банківських карток для надсилання винагороди за протиправну діяльність /а.с. 240-276 т. 2/;

-протоколів тимчасового доступу від 24.01.2022 в АТ «Універсал Банк» та огляду від 24.01.2022 руху коштів по банківській картці, номер якої надавав ОСОБА_11 . ОСОБА_12, протоколу огляду від 17.01.2022 руху коштів по банківській картці «Приватбанк», номер якої надавав ОСОБА_11 ОСОБА_12, де встановлено перерахування коштів ОСОБА_13 /а.с. 277-280 т. 2/;

-документів, що підтверджують постачання ТОВ «А-Енергія», що згідно з підозрою, є заводом-виробником по ланцюгу постачання через ТОВ «Ап-Райт» аналогічного палива котельного хімічного за цінами нижчими, аніж у договорах № 380, № 1161, № 904, № 931 /а.с. 293-300 т. 2/;

-висновку експерта № 15256/21-53 від 04.02.2022 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, яким встановлено меншу ринкову вартість палива коксохімічного, ніж вартість придбання ДП «Укрспирт», зокрема, станом на дати підписання договорів та специфікацій, якими ціна змінювалась /а.с. 301-306 т. 2/;

-висновку експерта № 1041/63901 від 22.07.2022 за результатами судово-економічної експертизи, відповідно до якого, документально підтверджено збитки ДП «Укрспирт» в результаті придбання палива котельного за ціною вище ринкової у розмірі 11 730 327,90 грн за договором № 2911-01 від 29.11.2017 із ТОВ «Адвансен Трейд» (з додатковими угодами та специфікаціями), 32 010 460,52 грн за договорами № 1161 від 17.12.2018, № 931 від 19.12.2019 із ТОВ «Демі Трейд Груп» (з додатковими угодами та специфікаціями), 11 747 764,51 грн за договором №380 від 22.04.2019, № 904 від 19.12.2019 з ТОВ «Ап-Райт» (з додатковими угодами та специфікаціями) /а.с. 314-366 т. 2/;

-протоколів допиту свідків, зокрема ОСОБА_16, відповідно до якого, ОСОБА_11 контактував із представниками ТОВ «Демі Трейд Груп» та ТОВ «Ап-Райт» та розподіляв між ними об`єми постачання; ОСОБА_17, відповідно до яких він не підписував комерційні пропозиції в адресу ДП «Укрспирт», виготовлені від імені ТОВ «Прогрес Пауер», які використовувались під час проведення моніторингу ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_14 ринку сировини; ОСОБА_18, відповідно до якого, як директор ТОВ «Адвансен Трейд», він не підписував ні договорів, ні жодних інших документів по взаємовідносинам із ДП «Укрспирт»; ОСОБА_19, згідно з якими, будучи засновником ТОВ «А-Енергія», до нього звертався ОСОБА_9 щодо постачання палива котельного, який узгодив із ним повернення частини коштів, які надходитимуть в подальшому на рахунки підприємства готівкою, зокрема, від 1000 до 2000 гривень за кожну тонну /а.с. 189-193, 200-206, 230-236 т. 2, а.с. 45-48 т. 3/;

-протоколу обшуку від 02.02.2023 за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 9Б, оф. 226, під час якого підтверджено пов`язаність підприємств ТОВ «Вугілля Інвест» та ТОВ «Вугілляінвест Захід», ТОВ «Друга вугільна компанія», комерційні пропозиції яких ймовірно використовувались ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_3, віднайдено таблицю із калькуляцією суми фактичної закупівлі палива у виробника та ймовірно сум винагород співучасникам злочину, де у графі «Укрспирт» зазначено «430,00», а ціну реалізації 11 900 грн /а.с. 49-52 т. 3/;

-протоколів огляду від 23.03.2023 образу нетбука ОСОБА_10, під час якого виявлено електронні документи, які містять реквізити підприємств ТОВ «Вугілля Інвест», ТОВ «Вугілляінвест Захід», комерційні пропозиції від яких використовувались ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_3 задля досягнення мети злочинної змови та скріншот пошуку в поштовій скриньці «Gmail» за ключовим словом «коефициенты», яке використовувалось як вартість винагороди учасникам протиправної діяльності /а.с. 57-64 т. 3/; огляду від 02.02.2023 мобільного телефону ОСОБА_10, під час якого виявлено інформацію про фактичну ціну придбання палива у ТОВ «А-Енергія» та про можливий контроль нею банківських перерахунків від ДП «Укрспирт» по ланцюгу постачання /а.с. 78-142 т. 3/;

-протоколів від 29.08.2022 про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж та електронних інформаційних систем відносно ОСОБА_9, відповідно до якого ОСОБА_9 повідомляє бухгалтеру ОСОБА_20 що у нього в телефоні під час обшуку знайшли листування із « ОСОБА_21 », ймовірно ОСОБА_3, та, зокрема, виявлено повідомлення такого змісту: « Я написав цифру в доларах із розрахунку, там 150 тонн. Ну, це ми йому віддавали, там чи 100 гривень на тоні, щось таке було», а також відносно ОСОБА_20, відповідно до якого остання обговорює із ОСОБА_23 приховування документів по «Укрспирту» та те, що « ОСОБА_24 » «та щось і віддавав. Там взагалі багато людей в цій схемі» /а.с. 7-28 т. 3/;

-протоколу огляду від 22.03.2023 мобільного телефону ОСОБА_9, під час якого зафіксовано ймовірно налагодження ОСОБА_9 постачання палива в адресу ДП «Укрспирт», зустрічі та листування із ОСОБА_3, під час якого останній, серед іншого, надсилав повідомлення такого змісту: «Поставте будь-ласка в комерційній 12 400», «Хай юристи глянуть редакцію договору. Я скинув. І можем підписувати…», «Потрібно директор, який є директором тільки одного підприємства і адреса реєстрації, де зареєстровано не 175 фірм, а одна», надсилання ОСОБА_9 найменування ТОВ «Ап-Райт» із зазначенням коду ЄДРПОУ та повідомлення ОСОБА_3 : «І ще по будь-якому третьому на більшу»; спілкування ОСОБА_9 із ОСОБА_19 ; надання вказівок ОСОБА_10 надсилати в адресу ДП «Укрспирт» альтернативні комерційні пропозиції від пов`язаних підприємств, які в подальшому використовувались ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_14 для створення передумов для заключення договорів за завідомо завищеною вартістю, пересилання таблиць із калькуляцією «коефіцієнтів» - суми фактичної закупівлі палива у виробника, сум винагород співучасникам злочину /а.с. 143-268 т. 3/.

3.14.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 52020000000000526 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, та виправдовують подальше розслідування.

3.15.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.

3.16.А всі заперечення сторони захисту підозрюваного з цього приводу вказують тільки на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії сторони обвинувачення, але не спростовують того, що наразі достатньо даних, які виправдовують подальше розслідування.

3.17.Зокрема, слідча суддя не приймає аргумент захисту про те, що збитки від ймовірно вчиненого підозрюваним правопорушення становлять лише 11 747 764,51 грн. Адже такі згідно з висновком експерта завдані внаслідок укладення договорів № 380 від 22.04.2019 та № 904 від 19.12.2019 та додаткових угод до них /а.с. 314-366 т. 2/, у той час, як згідно з підозрою та доказами, що обґрунтовують підозру, ОСОБА_3 також ймовірно причетний до протиправного заволодіння коштами ДП «Укрспирт» внаслідок укладення договору № 931 від 19.12.2019 та додаткової угоди № 4 до договору № 1161 від 17.12.2018 унаслідок чого також завдано збитків /а.с. 314-336 т. 2/.

3.18.Також сторона захисту оспорювала обґрунтованість підозри, покликаючись, серед іншого, що ринкова вартість палива визначена експертом на підставі листів підприємств, наданих детективом НАБУ, натомість, у відповідні періоди інші підприємства укладали договори поставки палива котельного коксохімічного за цінами ще вищими, аніж у договорах, обставини укладення і виконання яких розслідуються у цьому провадженні /а.с. 49-151 т. 4/. Отже, сторона захисту обґрунтовує, що ринкова вартість палива була визначена експертом необ?єктивно.

3.19.Поряд з цим, такі заперечення виходять за межі обґрунтованості підозри, адже, потребують вирішення судом питання винуватості/невинуватості особи за результатами всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, на підставі оцінки кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.

3.20.Натомість, зібраних нині органом досудового розслідування даних щодо ймовірно завданих збитків у сукупності з іншими відомостями щодо злочинної змови на заволодіння державними коштами достатньо, аби виправдати подальше розслідування.

Щодо наявності ризиків

3.21.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

3.22.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкримінований підозрюваному ОСОБА_3 злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України.

3.23.Так, кримінальне правопорушення, визначене ч. 5 ст. 191 КК України, передбачає основне покарання у виді позбавлення волі, зокрема строком від 7 до 12 років, а також додаткове обов`язкове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. До того ж, кримінальний закон встановлює відповідальність ще й у вигляді конфіскації майна.

3.24.Звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України.

3.25.Існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна, в сукупності з наступними обставинами.

3.26.У зв`язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов`язаних чоловіків, які відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993, Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 поширюються на підозрюваного.

3.27.Водночас, слідча суддя зважає на ту обставину, що із введенням правового режиму воєнного стану 24.02.2022 підозрюваний десять разів перетинав державний кордон України на підставі рішень Львівської, Волинської обласних військових адміністрацій та внесення відомостей про нього до інформаційної системи «Шлях» /а.с. 69 т. 1/, що передбачено п. 2-8, 2-9 Правил перетинання державного кордону громадянами України. Отже, попри загальну законодавчу заборону для військовозобов`язаних чоловіків покидати територію України на період дії воєнного стану, підозрюваний набув правових підстав для перетину кордону, що може статись і в майбутньому.

3.28.Водночас, щодо доводів захисту про те, що кожного разу підозрюваний повертався до України, будучи обізнаним про здійснення цього кримінального провадження, слідча суддя зауважує, що лише 30.05.2023 ОСОБА_3 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, а отже, наразі притягується до кримінальної відповідальності, що підсилює імовірність настання такого ризику.

3.29.Поряд з цим, слідча суддя також не виключає можливості нелегального перетину кордону ОСОБА_3, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин через дії російської федерації відсутні можливості належним чином контролювати поведінку та місцезнаходження підозрюваного, а також державний кордон у місцях активних бойових дій.

3.30.Зазначене, переконує слідчу суддю, у можливості втечі підозрюваного на тимчасово окуповану територію України чи територію інших держав, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.

3.31.До того ж, майновий стан самого підозрюваного, на переконання слідчої судді, свідчить про достатність ресурсів для тривалого життя підозрюваного в умовах розшуку.

3.32.Так, матеріалами клопотання підтверджується, що загалом дохід, нарахований ОСОБА_3 податковими агентами з 2000 по 2022 роки становить 8 240 137 грн, а задекларований у 2015 році - 480 000 грн /а.с. 58 т. 1/.

3.33.Дохід його дружини ОСОБА_25, нарахований податковими агентами з 2002 по 2022 роки склав 3 031 332 грн, задекларований від підприємницької діяльності у 2021 році - 8 000 грн /а.с. 58, 59 т.1/. Поряд з цим, підозрюваний пояснив, що заробляє у місяць близько 20 000 грн, а його дружина близько 30 000 грн.

3.34.Водночас, слідча суддя не приймає доводи захисту, що наведені дані щодо доходів підозрюваного та його дружини, долучені детективом до клопотання, завищені, адже згідно з відомостями Пенсійного фонду України їх доходи значно менші /а.с. 39-41, 43-47 т. 4/. Так, останні стосуються лише одержаної підозрюваним та його дружиною заробітної плати, натомість у даних, наданих детективом відображені й інші, окрім заробітної плати, їхні доходи /а.с. 58, 59 т. 1/.

3.35.Слідча суддя бере до уваги, що у власності ОСОБА_25 перебувають транспортні засоби RЕNАULТ КАNGОО, 2003 р.в., BMW X3, 2013 р.в. /а.с. 67 т. 1/. Щодо таких сторона захисту провела дослідження середньої ринкової вартості таких автомобілів аналогічного року випуску, згідно з яким їх ціна на вторинному ринку автомобілів складає 110 625 грн та 563 900 грн відповідно /а.с. 34-38 т. 1/. Однак таке дослідження, на переконання слідчої судді, не є об?єктивним за відсутності точних даних технічного стану та характеристик належних ОСОБА_25 транспортних засобів.

3.36.Також, на праві приватної власності ОСОБА_3 належить квартира площею 120,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, набута 28.02.2008 /а.с. 62 т. 1/, а його дружині:

-квартира площею 60 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2, набута у власність 27.04.2018/ за 558 600 грн /а.с. 62 т. 1/;

-3/5 квартири площею 68,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3, набута у власність18.12.2008 /а.с. 62 т. 1/.

3.37.Поряд з цим, слідча суддя ураховує майновий стан інших близьких осіб підозрюваного.

3.38.Так, дохід батька підозрюваного, нарахований податковими агентами у період з 1998 по 2022 роки склав 458 848 грн, при цьому у 2020, 2022 роках такий був відсутній, а в 2021 році склав 89 грн /а.с. 59 т. 1/, а дохід матері підозрюваного у такий же період склав 1 371 437 грн.

3.39.Поряд з цим, 31.03.2021 батько підозрюваного набув у власність дві земельні ділянки площею 0,0289 га та 0,027 га за адресою: АДРЕСА_4, загальна вартість яких склала 824 116 грн, а також житловий будинок за цією ж адресою загальною площею 147 кв. м. та вартістю 1 100 200 грн /а.с. 63 т. 1/.

3.40.Вочевидь, що офіційні доходи батьків підозрюваного, а також і доходи останнього та його дружини не відповідають названим витратам на придбання нерухомості, ураховуючи необхідність утримання іншого майна, здійснення побутових витрат, витрат на лікування, навчання дітей, про наявність яких підозрюваний сам зазначав, тощо.

3.41.Такого ж висновку слідча суддя доходить і щодо нерухомості, набутої тещою підозрюваного ОСОБА_26 30.08.2021 на підставі договору купівлі-продажу, а саме земельних ділянок площею 0,0597 га кожна за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с/рада Крушицька, сукупна вартість яких склала 1 086 000 грн /а.с. 65 т. 1/. Окрім того, у 24.12.2021 році теща підозрюваного придбала автомобіль марки Toyota RAV-4 Hybrid, 2020 р.в., вартістю 905 000 грн, а тесть підозрюваного ОСОБА_27 21.01.2022 придбав автомобіль Lexus GS 350, 2017 р.в. /а.с. 68 т. 1/.

3.42.Поряд з цим, дохід тещі підозрюваного, нарахований податковими агентами у період 1999-2022 років склав 5 733 050 грн /а.с. 60, 61 т. 1/, а дохід тестя у період 1998-2022 років - 3 321 267 грн. Водночас, у 2012, 2021 роках теща підозрюваного задекларувала дохід у сумах 293 424 грн та 139 789 грн відповідно /а.с. 61 т. 1/, а тесть - у 2012 році в сумі 178 208 грн /а.с. 60 т. 1/.

3.43.Тому в слідчої судді наявні підстави вважати, що рівень статків підозрюваного та його близьких осіб є значно вищим, аніж офіційно відображені та повідомлені ними. До того ж, таке майно було набуте батьком підозрюваного, батьками його дружини у власність після ймовірного вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 .

3.44.Так, ймовірність одержання підозрюваним частини коштів, якими учасники злочинної змови заволоділи, переконує слідчу суддю у наявності інших, одержаних у такий спосіб доходів, що можуть зберігатись у невстановленому органом досудового розслідування місці.

3.45.Зокрема, органом досудового розслідування перевіряються обставини заволодіння коштами ДП «Укрспирт» учасниками злочинної змови у розмірі різниці між реальною ринковою ціною та ціною, визначеною в укладених договорах поставки палива котельного коксохімічного.

3.46.Так, органом досудового розслідування одержано спілкування бухгалтера ОСОБА_20 із ОСОБА_23 щодо приховування документів по «Укрспирту» та про те, що «Олексій», ймовірно ОСОБА_9 «та щось і віддавав… там взагалі багато людей в цій схемі» /а.с. 16 т. 3/.

3.47.Поряд з цим, у ході обшуку в офісі ймовірно підконтрольних ОСОБА_9 компаній, що залучались до тендерних процедур із закупівлі послуг поставки палива, було віднайдено таблицю із калькуляцією суми фактичної закупівлі палива у виробника та ймовірно сум винагород ймовірним співучасникам злочину, де у графі «Укрспирт» зазначено «430,00» /а.с. 49-52 т. 3/. Також органом досудового розслідування здобуто відомості, що частка ОСОБА_3 ймовірно складала близько 100 грн з кожної поставленої за договорами тони такого палива /а.с. 8 т. 3/.

3.48.Ураховуючи, що лише за договорами № 931 від 19.12.2019, № 380 від 22.04.2019, № 904 від 19.12.2019 було поставлено 7 287,5 тонн палива, а за договором № 1161 від 17.12.2018 загалом поставлено 4 690,63 тони палива /а.с. 314-336 т. 2/, сума ймовірно неправомірно одержаного ним доходу могла бути значною.

3.49.За таких обставин, підозрюваний має значні заощадження, що переконує слідчу суддю у наявності в підозрюваного достатніх ресурсів для переховування.

3.50.Поряд з цим слідча суддя також враховує міцність соціальних зв?язків підозрюваного на території України. Так, він одружений /а.с. 57 т. 1, а.с. 30 т. 4/, має двох неповнолітніх дітей /а.с. 57 т. 1, а.с. 31, 33 т. 4/, є керівником ТОВ «Вест Вей» /а.с. 71 т. 1/. Також на підтвердження стану здоров?я його сина підозрюваний надав відомості про наявність у нього захворювання дихальних шляхів станом на 19.07.2021, що однак не дає підстав для висновку про те, що таке наявне й на даний час /а.с. 32 т. 4/.

3.51.Загалом такі обставини, на переконання слідчої судді не є достатніми для утримання підозрюваного від переховування, ураховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує, та достатність фінансових ресурсів для утримання себе та сім`ї закордоном.

3.52.Водночас, слідча суддя зважає, що підозрюваному 39 років, сторона захисту зазначала про незадовільний стан його здоров?я через наявність захворювання хребта /а.с. 29 т. 4/, яке, хоч і потребує лікування, та водночас на переконання слідчої судді, не перешкоджає переховуванню підозрюваного. До того ж, доказів перешкоджання такого захворювання його вільному пересуванню, а також стаціонарного лікування такого захворювання у закладі охорони здоров?я слідчій судді не надано.

3.53.Відомостей про наявність не знятої чи не погашеної судимості у підозрюваного, а так само і про застосування до нього запобіжних заходів чи про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення у розпорядженні слідчої судді немає.

3.54.Наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного в сукупності, дають слідчій судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

Ризик незаконного впливу на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні

3.55.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.

3.56.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

3.57.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

3.58.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

3.59.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.

3.60.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, яка вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

3.61.Натомість, підозрюваний, будучи обізнаним про них та можливих свідків вчинення злочину, у силу тяжкості покарання, що йому загрожує, може впливати на зміст їх показань.

3.62.Окрім того, слідча суддя враховує, що у цьому кримінальному провадженні була проведена низка експертиз /а.с. 301-306, 314-336 т. 2/, на висновки за результатами яких сторона обвинувачення може покликатись під час судового розгляду в обґрунтування обвинувачення та які оспорювала сторона захисту у процесі розгляду цього клопотання. Отже, відповідно до ч. 7 ст. 101 КПК України, експерт може бути викликаний для допиту під час судового розгляду для доповнення чи роз`яснення свого висновку, слідча суддя вважає, що за наведених обставин існує й ризик незаконного впливу на експертів у цьому кримінальному провадженні.

3.63.Такого ж висновку слідча суддя доходить щодо можливого впливу на спеціалістів. Слідча суддя зважає на можливість залучення стороною захисту спеціалістів під час судового розгляду, використання його пояснень і допомоги (ч. 3 ст. 71 КПК України). Окрім того, спеціаліст може бути залучений і до проведення слідчих, процесуальних дій під час досудового розслідування, у т.ч., що здійснюються за участі підозрюваного.

3.64.Поряд з цим, слідча суддя виходить з того, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, після ознайомлення з матеріалами справи, у т.ч. й цього клопотання детектива, стануть відомі анкетні дані свідків, спеціалістів, та експертів. Тому з метою уникнення покарання, ця особа може вчиняти дії, покликані на примушення їх до зміни показань чи до відмови від їх надання.

3.65.Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все таки існує ризик впливу на свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

3.66.Слідча суддя вважає такий ризик доведеним.

3.67.Отримані органом досудового розслідування відомості, характер кримінальних правопорушень, що розслідуються вказують на високий рівень підготовки та конспіративності ймовірних співучасників вчинення злочину, у т.ч. підозрюваного ОСОБА_3 .

3.68.Зокрема, для забезпечення виграшу у тендері компанії із заздалегідь узгодженою комерційною пропозицією учасники злочинної змови використовували підконтрольні їм підприємства. Поряд з цим, ОСОБА_3, ймовірно з метою невикриття, не допускав перемоги у тендері ризикових підприємств /а.с. 168 (з) т. 3/. Також, зі зменшенням ринкової ціни на паливо котельне коксохімічне учасники злочинної змови вживали заходів для приведення закупівельної ціни за договорами поставки до рівня ринкових, при цьому зберігаючи завищення ціни у майже незмінному розмірі, зокрема, укладаючи відповідні додаткові угоди.

3.69.Наведене вказує на високий рівень підготовки ймовірних співучасників до вчинення злочину, в т.ч. з метою приховання ознак його вчинення, що ускладнює встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення задля виконання завдання кримінального провадження.

3.70.Слідча суддя також бере до уваги, що згідно з отриманими органом досудового розслідування відомостями ОСОБА_3, міг видалити зі свого телефону листування, пов?язане з реалізацією злочинної змови щодо заволодіння коштами ДП «Укрспирт». Адже, у серпні 2022 року ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_3 та повідомив про проведення обшуків, зокрема у нього та у приміщенні ТОВ «Ап-Райт», та попросив видалити відповідне листування з ним, на що ОСОБА_3 погодився /а.с. 10 (з), 11 т. 3/.

3.71.Поряд з цим, контекст наявного спілкування ОСОБА_9 з іншими особами вказує, що таке могло безумовно мати значення для досудового розслідування. Зокрема, у одній з розмов ОСОБА_9 зазначив, що видалив зі свого телефону все листування з ОСОБА_3, натомість, переймався щодо віднайденого детективами про те, що ОСОБА_3 скинув «комерційні» та написав щодо необхідності «двох альтернатив від цієї ж дати», а також щодо надісланої ОСОБА_9 «цифри у доларах із розрахунку тон» та зазначив: «Це ми віддавали йому, там, або 100 грн на тоні… Щось таке було» /а.с. 8, 8 (з) т. 3/. Ймовірно йдеться про викладені у підозрі обставини надання ОСОБА_3 вказівки підготувати комерційну пропозицію за завищеною ціною та залучення двох інших підприємств із ще вищими пропозиціями, а також узгодження частини коштів ОСОБА_3 від участі у реалізації злочинної змови заволодіння коштами ДП «Укрспирт».

3.72.Отже, з метою приховання своєї ймовірної причетності до вчинення злочину, ОСОБА_3 міг видалити відповідне листування та таким знищити вагому для досудового розслідування інформацію, а також володіючи інформацією про кримінальне провадження відносно нього, обставини, які є предметом доказування у кримінальному провадженні, може у майбутньому безперешкодно знищити, сховати, спотворити будб-які речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

3.73.Вищенаведені обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.74.Водночас, слідча суддя відхиляє доводи сторони обвинувачення про наявність такого ризику у зв?язку із відсутністю у володінні ДП «Укрспирт» посадової інструкції його підлеглих працівників ОСОБА_11 та ОСОБА_14 на посадах, які вони займали станом на 2017 рік. Адже відсутні будь-які фактичні дані про причетність до цього ОСОБА_3, а отже, про приховування або знищення ним таких документів з метою протидії органу досудового розслідування.

3.75.Неспроможними є й покликання прокурора на вчинення дій з приховування та знищення речей, документів, а також інформації щодо вчинення злочину іншими, ймовірно причетними до нього особами /а.с. 7 (з) - 10 т. 3/. Позаяк ним не доведено, що ОСОБА_3 був обізнаний про такі їх дії, координував їх чи іншим чином впливав. За відсутності доказів протилежного, діяння інших осіб не можуть обґрунтовувати ймовірність реалізації такого ризику підозрюваним.

Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою для запобігання ризикам

3.76.Запобігти встановленим ризикам, із урахуванням наведеного в цій ухвалі, можливо шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який обчислюється з моменту затримання, однак, у будь-якому разі у межах строку досудового розслідування.

3.77.Поряд з цим, встановлені ризики не нівелюються тим, що підозрюваний раніше не судимий, доказів притягнення до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні чи застосування стосовно нього раніше запобіжних заходів у розпорядженні слідчої судді немає. Водночас, відомостей про наявність тяжких хронічних захворювань, які б перешкоджали триманню його під вартою, слідчій судді не надано, станом на день вирішення клопотання йому виповнилось 39 років.

3.78.Слідча суддя також враховує дані про особу підозрюваного, зокрема, що такий одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, працевлаштований, як керівник ТОВ «Вест Вей» допомагав Збройним Силам України /а.с. 42 т. 4/, що однак не нівелює встановлені слідчою суддею ризики.

3.79.Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі, застава, домашній арешт, особиста порука та особисте зобов`язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

3.80.Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, а також застава не будуть достатніми запобіжними заходами, адже пов`язані з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі.

3.81.Застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість виконання такого заходу, що, з урахуванням установлених слідчою суддею ризиків, створює сприятливі умови для їх реалізації.

3.82.Порушення домашнього арешту може зумовити лише ініціювання питання застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу.

3.83.Слід зазначити, що через військову агресію російської федерації та, як наслідок, запроваджений на території України воєнний стан, постійну загрозу ракетних та інших обстрілів, пошкодження об`єктів критичної інфраструктури, систематичні збої у роботі мережі електропостачання та засобів зв`язку, участь працівників Національної поліції, які відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК України виконують ухвалу про домашній арешт у забезпеченні громадської безпеки та охорони держави, дієвість та ефективність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть за умови застосування електронних засобів контролю, об`єктивно знижується і у даному кримінальному провадженні не може запобігти встановленим слідчою суддею ризикам.

3.84.Особиста порука та особисте зобов`язання тим більше не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені слідчою суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а так само відсутній належний контроль за дотриманням відповідних процесуальних обов`язків.

Щодо розміру застави

3.85.Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

3.86.За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідча суддя зобов`язана врахувати:

-обставини кримінального правопорушення;

-майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу;

-встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України;

-можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків;

-те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.

3.87.Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).

3.88.Водночас, підозрюваний, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).

3.89.Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідча суддя переконана, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.

3.90.Слідча суддя переконана, що застава застосовується не з метою забезпечити відшкодування шкоди, а, зокрема, задля належної процесуальної поведінки підозрюваного.

3.91.Водночас, враховує, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, а саме, у тому, що будучи службово особою державного підприємства, погодившись на участь у злочинній змові, сприяв заволодінню коштами ДП «Укрспирт» у особливо великому розмірі.

3.92.Поряд з цим, відповідно до п. 11 ст. 178 КПК України при застосуванні запобіжного заходу слідча суддя зобов`язана також врахувати розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, що було предметом оцінки слідчої судді у пунктах 3.7., 3.13. цієї ухвали.

3.93.При визначенні розміру застави слідча суддя також бере до уваги обставини ймовірного вчинення кримінальних правопорушень та спричинену ними шкоду, встановлені ризики, в сукупності з майновим станом підозрюваного, особистими даними, про які уже зазначалось у цій ухвалі.

3.94.Водночас, слідча суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

3.95.З огляду на викладене, слідча суддя переконана, що застава у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч. 5 ст. 182 КПК України, яка може бути встановлена особі, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов`язків. А тому заставу належить призначити у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

3.96.За таких обставин, майновий стан підозрюваного, зокрема, обставини, які вказують на те, що фактичні майнові ресурси, які перебувають у розпорядженні підозрюваного та його близьких осіб, є набагато вищими за офіційно відображені, у сукупності з обставинами ймовірного вчинення кримінального правопорушення, даними про його особу, встановленими ризиками, переконують слідчу суддю у тому, що обґрунтованим розміром застави є 6 000 000 (шість мільйонів) гривень.

3.97.На переконання слідчої судді, такий розмір застави з огляду на вищевикладене не є завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_3 та разом з покладеними на нього обов`язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.

Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України

3.98.Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України в ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

3.99.З огляду на встановлені ризики, обставини, викладені в повідомленій підозрі та дані матеріалів клопотання, на підозрюваного слід покласти також обов`язки, об`єктивна необхідність у яких доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до детектива (слідчого), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження; (2) прокурора, суду за першим викликом; (3) не відлучатись із м. Львів, без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду; (4) повідомляти детектива (слідчого), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; (5) утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_3, із підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_18 ; (6) дати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (7) носити електронний засіб контролю.

3.100.Свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну підозрюваний зобов`язаний здати на зберігання до відповідного територіального відділення Державної міграційної служби України.

3.101.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини, викладені в підозрі, зазначені обов`язки, у разі внесення застави, покладаються на підозрюваного строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України), однак, у будь-якому разі у межах строку досудового розслідування. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

3.102.З огляду на викладене, слідча суддя дійшла висновку про часткове задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 372 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_3 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з дня його фактичного затримання (30.05.2023), тобто, до 28.07.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Визначити підозрюваному ОСОБА_3 заставу у розмірі 6 000 000 (шести мільйонів) гривень.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_1 .

У разі внесення застави у визначеному слідчою суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 такі обов`язки:

-прибувати до детектива (слідчого), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом;

-не відлучатись із м. Львів, без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду;

-повідомляти детектива (слідчого), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_3, із підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_18 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.

Строк дії обов`язків, покладених слідчою суддею, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, однак у межах строку досудового розслідування.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п`яти днів з її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідча суддя ОСОБА_1