- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
Справа № 991/4828/23
Провадження 1-кс/991/4848/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погодженого з прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6, про арешт майна у межах кримінального провадження № 52020000000000526 від 19.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив з метою забезпечення збереження речових доказів просить накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом вчинення службовими особами ДП «Укрспирт» розтрати коштів, здійсненої при закупівлі палива котельного коксохімічного сумішного у підприємств ТОВ «Адвансен Трейд», ТОВ «Демі Трейд Груп», ТОВ «Ап-Райт».
Під час досудового розслідування встановлено, зокрема, що начальник управління комерційної політики ДП «Укрспирт» ОСОБА_7 безпосередньо підписував договори постачання палива за завищеними цінами. Також під час досудового розслідування отримано відомості про факт спілкування ОСОБА_7 із третіми особами, у тому числі щодо узгодження цін постачання та надсилання «альтернативних» комерційних пропозицій від інших підприємств, які у подальшому використовувались для створення підстав для закупівлі палива котельного за завідомо завищеною вартістю.
Проведеною судовою товарознавчою експертизою встановлено меншу ринкову вартість палива коксохімічного, ніж вартість придбання ДП «Укрспирт», а висновком експерта № 1041/63901 від 22.07.2022 за результатами судово-економічної експертизи документально підтверджено збитки ДП «Укрспирт» в результаті придбання палива котельного за ціною вище ринкової за договорами з ТОВ «Адвансен Трейд», ТОВ «Демі Трейд Груп», ТОВ «Ап-Райт» на загальну суму 55 488 552, 93 грн.
30.05.2023 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.05.2023 у справі № 991/4197/23 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, під час якого виявлено мобільний телефон ОСОБА_7 марки Iphone чорного кольору, IMEI НОМЕР_1, який вказаний на лотку для сім-картки, доступ до якого обмежений паролем. Оскільки ОСОБА_7 відмовився подолати систему логічного захисту та/або повідомити пароль доступу до телефону, детективи вилучили вказаний мобільний телефон з метою подальшого дослідження/огляду в умовах криміналістичної лабораторії за участі спеціаліста.
Враховуючи, що під час обшуку не виявилося можливим оглянути мобільний телефон на предмет наявності у ньому відомостей щодо взаємовідносин між ДП «Укрспирт» та ТОВ «Адвансен-Трейд», ТОВ «Демі Трейд Груп», ТОВ «АП-РАЙТ», однак, в органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що він може відповідати критеріям речового доказу, передбачених ст. 98 КПК України, детектив просить накласти арешт на мобільний телефон, з метою забезпечення збереження речового доказу.
Детектив ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував. Пояснив, що інкриміноване ОСОБА_7 кримінальне правопорушення пов`язане із спричиненням збитків у розмірі 11 млн. грн, а не 55 млн. грн, як про це зазначає детектив у клопотанні. Підозра є передчасною і ґрунтується виключно на висновках експертизи, яка проведена з порушенням методології визначення вартості об`єктів дослідження. Детективи у порушення ст. 236 КПК України не склали та не вручили особі, у якої проводився обшук, опис вилученого майна, як невід`ємну частину до протоколу обшуку. Зміст доданий до клопотання витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження, у межах якого подано клопотання, не відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному ОСОБА_7 . Крім того, матеріали клопотання не містять процесуальних документів, які підтверджують повноваження старшого детектива ОСОБА_5 на звернення до слідчого судді з відповідним клопотанням. Звернув увагу, що мобільні телефони у ОСОБА_7 вилучаються вже вдруге, перший раз у 2020 році, телефон надано добровільно, у тому числі з наданням паролів логічного захисту. На думку представника новий мобільний телефон, вилучений через три роки після проведення першого обшуку, не може бути засобом чи знаряддям вчинення або зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, враховуючи, що ОСОБА_7 інкримінується вчинення правопорушення за подій, які мали місце у 2019 році, отже свідчить про відсутність будь яких критеріїв речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України. Додані до клопотання матеріали не обґрунтовують викладені у ньому доводи, зокрема, не ідентифікується долучена копія листування, відсутні огляди вилученого мобільного телефону, призначення відповідних експертиз. Матеріали клопотання, відправлені до суду поштовим з`язком 31.05.2023, містять в собі документи датовані Національним бюро 05.06.2023. Детектив не довів наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, є арешт майна.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для їх застосування; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 1 частини 2 та частиною 3 цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається у випадках, зокрема, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний із подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні,якщо арештмайна накладаєтьсяу випадку,передбаченому п.1ч.2ст.170цього Кодексу;розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно із частиною 1 цієї статті визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у межах якого 30.05.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру.
Згідно із Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження здійснюється, зокрема, за фактом того, що у 2017-2019 роках службові особи ДП «Укрспирт», зловживаючи своїм службовим становищем, вчинили умисні дії спрямовані на закупівлю в ТОВ «Адвансен-Трейд», ТОВ «Демі Трейд Груп», ТОВ «АП-РАЙТ» палива котельного коксохімічного за завищеною ціною, що призвело до розтрати коштів на загальну суму понад 26 млн грн.
На обґрунтування вчинення кримінального правопорушення детектив до клопотання додав матеріали досудового розслідування, які дослідженні у судовому засіданні, а саме копії: заяви про кримінальні правопорушення; витяг з аудиторського звіту за результатами проведення позапланового внутрішнього аудиту діяльності, зокрема, державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» від 12.12.2019 № 5202-3/6; договорів поставки № 2911-01 від 29.11.2017, № 1161 від 17.12.2018, № 931 від 19.12.2019, № 380 від 22.04.2019, № 904 від 19.12.2019, укладених між ДП «Укрспирт» та ТОВ «Адвансен Трейд», ТОВ «Демі Трейд Груп», ТОВ «АП-РАЙТ»; протоколів допиту свідка від 16.03.2021, 26.03.2021, 08.04.2021; протоколів огляду від 24.01.2022, 31.01.2022; висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 04.02.2022 № 15256/21-53; висновку експерта № 1041/63901 за результатами судово-економічної експертизи від 22.07.2022. Дослідження цих матеріалів, враховуючи викладену у клопотанні фабулу кримінального провадження, формує у слідчого судді внутрішнє переконання того, що могли мати місце обставини кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання, тому слідчий суддя вважає доведеним, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Доводи захисника про необґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_7, як підставу для відмова у задоволенні клопотання про арешт майна, слідчий суддя вважає безпідставними, оскільки під час вирішення питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів слідчий суддя має переконатися в тому, що на цьому етапі досудового розслідування існує достатня ймовірність факту вчинення кримінально карного діяння, а майно, про арешт якого ставиться питання, відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.
Захисник також стверджував, що зміст витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань не відповідає фактичним обставинам, яке інкримінується ОСОБА_7, однак, доказів очевидної невідповідності не навів.
15.05.2023 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу у справі № 991/4197/23, якою надав дозвіл на обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1, з метою відшукання, у тому числі мобільних телефонів, на яких міститься інформація, що стосується взаємовідносин між ДП «Укрспирт» та ТОВ «Адвансен Трейд», ТОВ «Демі Трейд Груп», ТОВ «АП-РАЙТ або міститься листування, яке стосується імовірного вчинення кримінального правопорушення, що підтверджується копією судового рішення.
Згідно із протоколом обшуку від 30.05.2023 під час проведення цієї слідчої (розшукової) дії виявлено мобільний телефон ОСОБА_7 . iPhone чорного кольору з маркуванням на лотку для sim-картки: НОМЕР_1 . У зв`язку із відмовою ОСОБА_7 розблокувати мобільний телефон для огляду та відмовою повідомити пароль для подолання системи логічного захисту, прийнято рішення про його вилучення. Мобільний телефон поміщено в сейф-пакет «НАБУ 0059092».
Вилучення органом досудового розслідування вказаного носія інформації, з урахуванням надання слідчим суддею дозволу на його відшукання, відповідає вимогам абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, у якому передбачено дозвіл на вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, у тому числі якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Представник ОСОБА_7 у судовому засіданні наголошував на тому, що вилучений під час обшуку мобільний телефон не відповідає критеріям речового доказу, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки події, вчинення яких інкримінується ОСОБА_7, мали місце ще у 2019 році, а вилучений телефон придбаний набагато пізніше.
Однак слідчий суддя критично оцінює такі доводи захисника, так як відсутність доступу до мобільного телефону є перешкодою для органу досудового розслідування для проведення його огляду для встановлення наявності достатніх підстав вважати, що він відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Водночас, варто звернути увагу, що в мобільних телефонах, зокрема марок iPhone представлена функція резервного копіювання даних, які зберігаються в iCloud (хмарне сховище). При зміні пристроїв, під час першого входу абонента у свій обліковий запис в iCloud на новому пристрої, програмне забезпечення телефону дозволяє автоматичне перенесення файлів, у тому числі листування, що містяться у месенджері, створених на іншому телефоні, у новий інтерфейс гаджету.
Доводи захисника про те, що детективами не складено та не вручено особі, в якої проведено обшук, опис вилучених документів та речей, не є визначеною законом підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт вилученого майна.
Зауваження захисника щодо зазначення у тексті клопотання про те, що вилучений мобільний телефон ОСОБА_9 відповідає критеріям речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України, слідчий суддя, враховуючи пояснення детектива, вважає технічною опискою, яка відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України не впливає на вирішення питання про арешт майна, тому не є підставою для відмови у задоволенні клопотання.
З огляду на викладене, враховуючи положення абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України, яким передбачено можливість арешту комп`ютерних систем чи їх частин у разі, якщо доступ до них пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що детектив довів необхідність арешту мобільного телефону, вилученого під час обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_7, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Слідчий суддя враховує, що злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, вчинення якого інкримінується ОСОБА_7, згідно положень ст. 12 та Примітки до ст. 45 КК України є особливо тяжким корупційним злочином, арешт мобільного телефону є необхідною умовою проведення експертного дослідження, подолання системи логічного захисту та подальшого огляду на предмет наявності на ньому відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів.
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Слідчий суддя дійшов висновку про достатність підстав вважати, що в разі не застосування запобіжного заходу у виді арешту майна, існують ризики приховування, знищення, втрати або спотворення інформації, яка має значення для досудового розслідування.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна слідчий суддя не встановив.
Отже, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.
Слідчий суддя вважає безпідставними доводи захисника про відсутність у старшого детектива ОСОБА_5 повноважень на звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна та відсутність у матеріалах клопотання документів на підтвердження таких повноважень.
Так, відповідно до ч. 7 ст. 132 КПК України, до клопотання детектива про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Положення ч. 2 ст. 171 КПК України не містять вимог про надання разом з клопотанням про арешт майна інших, ніж визначені в ст. 132 КПК України, документів, зокрема, процесуальних рішень, якими визначені повноваження детективів на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Водночас, до матеріалів клопотання додано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020, сформований станом на 31.05.2023, тобто станом на дату звернення із клопотання про арешт майна, відповідно до якого досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюють, у тому числі детектив Національного бюро ОСОБА_5 .
Отже, наявність в матеріалах клопотання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань із зазначенням детектива, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, є належним підтвердженням повноваження детектива на звернення до слідчого судді із відповідним клопотанням.
Також слідчий суддя вважає безпідставними доводи захисника про надіслання детективами Національного бюро 31.05.2023 документів датованих 05.06.2023, а саме: копію опису поштового відправлення та першого аркушу конверту відправлення, оскільки копії цих документів виготовлені та завірені 05.06.2023 працівником апарату Вищого антикорупційного суду.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити.
Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Задовольнити клопотання.
Накласти арешт на майно, вилучене 30.05.2023 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, а саме: мобільний телефон марки iPhone чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_1, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування цим майном.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1