- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
Справа № 991/4572/23
Провадження 1-кс/991/4591/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
07 червня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
підозрюваного ОСОБА_3,
захисника - адвоката ОСОБА_4,
детектива ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4, подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 52022000000000301 від 12.10.2022,
ВСТАНОВИВ:
25.05.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане вище клопотання адвоката ОСОБА_4, подане в інтересах ОСОБА_3, яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.05.2023 було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування
У своєму клопотанні заявник просить скасувати арешт, накладений Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 02.03.2023 р. у справі № 991/1755/23, оскільки у його застосуванні відпала потреба.
В обґрунтування своїх вимог адвокат зазначає, що процесуальні дії, підставою для проведення яких було накладення арешту (проведення огляду ноутбуку та експертизи мобільного) - вже проведені або мали вже бути проведені з урахуванням розумності строків. Зокрема, під час огляду ноутбуку Apple Mac Book Pro, чорного кольору, 08.05.2023 у приміщенні НАБУ сторона захисту добровільно надала доступ до вмісту ноутбуку, за результатами чого спеціалістом було виготовлено його копію. Окрім того, згідно із листом начальника відділу детективів кримінальної лабораторії НАБУ від 28.02.2023 №06/4596, у кримінальному провадженні 24.02.2023 призначено комплексну судово-телекомунікаційну експертизу мобільного телефону ОСОБА_3 . А тому, заявник, посилаючись на п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, зазначає, що у подальшому застосуванні арешту технічних пристроїв відпала потреба, оскільки експертиза, для забезпечення проведення якої накладено арешт, вже мала бути проведена.
На підставі викладеного, адвокат просить скасувати арешт з майна ОСОБА_3, вилученого під час обшуків 23.02.2023 в рамках кримінального провадження № 52022000000000301 від 12.10.2022 р., а саме мобільного телефону Samsung Z Fold4 model SM?F936B/DS s/n НОМЕР_1 та ноутбуку Apple Mac Book Pro, чорного кольору.
2.Позиції учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_4 вимоги клопотання підтримали у повному обсязі.
Детектив ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення заявленого клопотання і зазначив, що арешт не підлягає скасуванню, адже в його застосуванні не відпала потреба.
3.Оцінка та висновки суду
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості клопотання про скасування арешту майна, слід зазначити, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності.
На підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Так, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Зокрема, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005), Європейський суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі й арешт майна, допускається у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Слідчий суддя зазначає, що окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30.06.2020 по справі № 727/2878/19.
На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (ст. 173 і 174 цього Кодексу).
Так, абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе лише за таких умов:
- вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба;
- вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
У клопотанні адвокат зазначає про те, що у застосуванні арешту майна відпала потреба, тому з огляду на принцип диспозитивності, суд має встановити наявність або відсутність лише вказаної адвокатом підстави для скасування арешту.
На підставі документів, що містяться у матеріалах клопотання, слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000301 від 12.10.2022, в межах якого 23.02.2023 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 та ч. 4 ст. 190 КК України.
23.02.2023 у межах вказаного провадження:
?на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2023 у справі № 991/1467/23 проведено обшук за адресою: м. Київ, просп. Відрадний, 103, офіс 604, під час якого виявлено та вилучено, зокрема мобільний телефон Samsung Z Fold4 model SM-F936B/DS s/n НОМЕР_1 ;
?на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2023 у справі № 991/1473/23 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, під час якого виявлено та вилучено ноутбук Apple Mac Book Pro, чорного кольору.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2023 у справі № 991/1755/23 на вказані речі (мобільний телефон Samsung Z Fold4 model SM-F936B/DS s/n НОМЕР_1 та ноутбук Apple Mac Book Pro, чорного кольору) накладено арешт з метою збереження речових доказів.
В обґрунтування вказаного рішення слідчий суддя зазначив, що на вилучених ноутбуку Аpple Mac Book Pro, а також мобільному телефоні Samsung Z Fold4 model SM-F936B/DS s/n НОМЕР_1, зважаючи на обмеженість доступу до їх вмісту системою логічного захисту, можуть міститись відомості, які мають значення для кримінального провадження (відповідне листування, фото, файли документів, аудіо-, відеодзвінки). Вказане, на думку слідчого судді, свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що існує можливість використання вилучених речей як доказів у кримінальному провадженні, а тому вони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Враховуючи мету і підставу арешту, а також доводи захисника ОСОБА_4, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи відпала подальша потреба у збереження вилученого майна як речових доказів у цьому кримінальному провадженні.
Відповідаючи на вказане питання, слідчий суддя виходить з того, що за змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 98 КПК України, речовими доказами є, зокрема, матеріальні об`єкти, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження. Документи також є речовими доказами, якщо вони містять вказані вище ознаки.
При цьому, за змістом ч.3 та ч. 4 ст. 99 КПК України, оригіналом електронного документа є його відображення, якому надається таке ж значення, як документу, а копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа.
Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях, кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
За змістом вказаних положень, електронний документ не має жорсткої прив`язки до певного матеріального носія, тому один і той же документ (файл) може існувати у ідентичному вигляді на різних носіях. При цьому, всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення (аналогічна позиція міститься у постановах ККС ВС у справі № 490/10025/17 від 19.05.2020 та у справі № 677/2040/16-к від 22.10.2020).
З огляду на вказане, електронні документи є самостійними джерелами доказів, а тому, у випадку їх копіювання на інший матеріальний носій і за умови належного фіксування результатів такої дії, немає необхідності у збереженні матеріальних носіїв інформації, на яких такі електронні документи початково містились.
Виключенням з цього правила можуть бути, зокрема, ситуації, коли:
-матеріальні носії інформації являють собою електронні інформаційні системи або їх частини і їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження;
-такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення, чи є засобом, або знаряддям його вчинення, або зберегли на собі його сліди, у зв`язку з чим доказове значення мають не тільки електронні файли, що на них містяться але й безпосередньо самі носії;
-відтворення та/або дослідження електронних файлів неможливе з інших носіїв інформації, відмінних від тих, на яких вони були створені або встановлені, а тому їх збереження необхідне для забезпечення подальшого безпосереднього дослідження відповідних доказів у ході судового розгляду;
У таких випадках подальше збереження матеріальних носіїв інформації вважатиметься виправданим.
У цьому контексті, мають бути враховані також і строки утримання відповідних матеріальних носіїв, велика тривалість яких зазвичай обумовлюється тим, що проведення комп`ютерно-технічних досліджень, у тому числі на предмет наявності на відповідній техніці певної інформації, в т.ч. видаленої, є процесом досить тривалим та складним. Водночас, будь-який тривалий строк має бути об`єктивно виправданий завданнями кримінального провадження та збалансований з правами та інтересами власника відповідного майна.
У зв`язку з цим, слідчий суддя має оцінити не тільки мету подальшого утримання матеріальних носіїв інформації, але й розумність строку, протягом якого вони перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення.
Застосовуючи вказані правила до обставин цього кримінального провадження, суд враховує, що станом на час розгляду цього клопотання, вилучений ноутбук, відповідно до протоколу огляду від 08.05.2023, був оглянутий, його вміст разом із інформацією, яка має значення для досудового розслідування, було скопійовано і збережено на інших носіях за участю спеціаліста.
Крім того, згідно висновку експерта від 22.05.2023, наданого на підставі постанови детектива від 24.02.2023, зафіксовано подолання системи логічного захисту доступу та встановлено PIN?код механізму блокування екрану. З огляду на викладене, зважаючи, що з моменту призначення відповідної експертизи пройшло більше трьох місяців, а також враховуючи і те, що станом на сьогодні пройшло більше двох тижнів з моменту подолання системи захисту екрану, слідчий суддя погоджується із захисником, що цього часу було достатньо для органу досудового розслідування задля фіксації, копіювання і належним чином оформлення всіх необхідних даних з телефону Samsung Z Fold4 model SM-F936B/DS s/n НОМЕР_1 . До того ж, і судовому засіданні детективом було підтверджено факт проведеного огляду даного телефону та відсутності необхідності у подальшому його експертному дослідженні.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що на даний час самі по собі відповідні носії інформації доказового значення не мають, а отже не відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а тому у подальшому арешті цих матеріальних об`єктів потреба відпала.
Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку про необхідність скасування арешту з відповідного майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 170-174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання адвоката ОСОБА_4, подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 52022000000000301 від 12.10.2022, - задовольнити.
2.Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2023 (справа №991/1755/23, провадження 1?кс/991/1782/23) на майно, а саме:
- ноутбук Apple Mac Book Pro, чорного кольору (вилучений під час проведення 23 лютого 2023 року обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_1 );
- мобільний телефон Samsung Galaxy Z Fold4, model SM-F936B/DS s/n НОМЕР_1 (вилучений під час проведення обшуку в офісі № 604 за адресою: м. Київ, проспект Відрадний буд. 103).
3.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1