Документ № 111581261

Справа № 991/3670/23

Провадження 1-кс/991/3692/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2, ОСОБА_3, прокурора ОСОБА_4, детектива ОСОБА_5, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене із прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні - начальником третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4, про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019,

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому старший детектив просить надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019 стосовно підозрюваного ОСОБА_9 .

Клопотання обґрунтовує тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що у період з жовтня 2014 року до березня 2020 року Перший заступник Голови Правління АБ «Укргазбанк», а в подальшому - виконувач обов`язків та безпосередньо Голова Правління Банку ОСОБА_9, радник Голови Правління АБ «Укргазбанк», а в подальшому заступник Голови Правління цього ж Банку ОСОБА_10, заступник директора департаменту корпоративного банкінгу та транзакційного бізнесу АБ «Укргазбанк», а в подальшому директор цього ж департаменту та заступник Голови Правління Банку ОСОБА_11, заступник директора департаменту по роботі з корпоративними VIP-клієнтами АБ «Укргазбанк», а в подальшому директор цього ж департаменту ОСОБА_12 та заступника директора департаменту по роботі з корпоративними VIP-клієнтами АБ «Укргазбанк» ОСОБА_13, а також інші невстановлені на цей час особи, діючи у складі організованої ОСОБА_9 групи, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи займані посади та зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом недобросовісного використання та внесення змін до внутрішніх нормативних актів Банку, систематичного внесення неправдивих відомостей до актів наданих послуг та протиправного обернення коштів АБ «Укргазбанк» (надалі - Банк) на користь третіх осіб, здійснили розтрату цих коштів, в особливо великому розмірі, на загальну суму 205998435,93 грн.

Така розтрата здійсненна шляхом переказу 52 фізичним особам, фізичним особам-підприємцям та юридичним особам коштів Банку, як оплати за послуги із залучення ними, як Агентами чи/та Партнерами цього Банку, клієнтів - юридичних осіб сегменту корпоративного бізнесу на обслуговування до АБ «Укргазбанк», які фактично надані не були.

Використовуючи депозитні договори та договори банківського рахунку, які вже укладені між Банком та 153 клієнтами, без участі будь-яких Агентів чи/та Партнерів, ОСОБА_9 та інші учасники організованої групи, забезпечували підробку або особисто підробляли офіційні документи, а саме - акти наданих послуг, вносячи до них завідомо неправдиві відомості, про нібито залучення таких клієнтів третіми особами та на підставі цих документів здійснювали виплату коштів таким особам. З цією метою учасники організованої групи використали механізм матеріального стимулювання Агентів чи/та Партнерів за залучення Клієнтів на розміщення коштів на вкладному (депозитному) та/або поточному рахунку в Банку, передбачений Положенням про порядок роботи з партнерами та агентами за депозитними програмами та програмами кредитування корпоративного бізнесу в АБ «Укргазбанк», затвердженим на засіданні Правління АБ «Укргазбанк» 25.09.2013.

Так, у період з листопада 2014 року до березня 2020 року як фіктивні Агенти чи/та Партнери використані такі особи: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ПП «Вікрус-Принт», ТОВ «Укрдонінвест», ТОВ «ЮГ-Інвесттрейд», ТОВ «Тревел Компані Плюс», ТОВ «Юст Експрес», ТОВ «Маяк Експрес», ТОВ «Бриорей», ТОВ «Стілсвіт», ТОВ «Фінсол» та ТОВ «Інтелект-Центр», на банківські рахунки яких, у зазначений період часу, перераховано кошти Банку на загальну суму 205 998 435,93 грн.

Отже, ОСОБА_9 разом з іншими учасниками організованої ним групи, у тому числі ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, у період з листопада 2014 року до березня 2020 року здійснили розтрату коштів АБ «Укргазбанк», шляхом їх обернення на користь фіктивних Агентів чи/та Партнерів за надання ними послуг із залучення клієнтів цього Банку, що фактично надані не були, оскільки клієнти самостійно розміщали кошти на вкладних (депозитних) чи/та поточних рахунках, керуючись виключно постановами Кабінету Міністрів України чи/та внутрішніми актами, з використанням процедур закупівлі (тендеру), або ж власним переконанням керівництва чи власників таких клієнтів (юридичних осіб).

Детектив зазначає, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, тобто в організації розтрати чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненої організованою ним групою, в особливо великих розмірах та в організації, у складі організованої ним групи, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

06 жовтня 2022 року у порядку, передбаченому ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Детектив стверджує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_9 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

В ході досудового розслідування встановлено наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_9 переховується від органу досудового розслідування та в подальшому переховуватиметься від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.12.2022 стосовно підозрюваного ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, яка за результатом апеляційного перегляду залишена в без змін.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 постійно проживав на території України, з листопада 2019 року обізнаний з фактом здійснення досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019, обставинами та фактами, які встановлюються у ході його проведення, міг дізнатися про підготовку органом досудового розслідування процесуальних документів щодо притягнення його до кримінальної відповідальності, тому 20.09.2022 на підставі наказу Національного банку України № 706-но від 19.09.2022, підписаного ОСОБА_9, виїхав з України до Ркспубліки Польща, нібито у службове відрядження до м.Лондон, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, строк вказаного відрядження завершувався 22.09.2022. Окрім цього, 19.09.2022 заступник Голови Національного банку України ОСОБА_56 також видала наказ НБУ № 1881-нв про відрядження ОСОБА_9, строком до 23.09.2022, а 21.09.2022 новий наказ НБУ № 1898-нв про скорочення терміну відрядження ОСОБА_9, змінивши кінцевий строк до 22.09.2022. В свою чергу, ОСОБА_9 перебуваючи за кордоном, як Голова НБУ видав наказ № 716-но, яким скоротив власне відрядження до 21.09.2022 і цього ж дня видав ще один наказ № 718-но, яким надав собі відпустку без збереження заробітної плати, на період з 22 до 30.09.2022. 23.09.2022 заступник Голови НБУ ОСОБА_56 видала ще один наказ - № 1931-нв скоротивши відрядження ОСОБА_9 до 21.09.2022. 01.10.2022 (субота) ОСОБА_9, продовжуючи перебувати за кордоном, як Голова НБУ видав ще один наказ № 754-но, яким знову надав собі відпустку без збереження заробітної плати, на період з 03 до 07 жовтня 2022 року. 04.10.2022, все ще перебуваючи за кордоном, ОСОБА_9 у власному, офіційному (верифікованому) профілі у соціальній мережі «Фейсбук» (Facebook) під іменем « ОСОБА_57 », опублікував допис, в якому зазначив, що звернувся до Президента України з проханням прийняти його відставку. ОСОБА_9 досі в Україну не повернувся. В порушенні ч. 13 ст. 8 Закону України «Про Національний банк України» не доповів як Голова Національного банку на пленарному засіданні Верховної Ради України при розгляді питання про його звільнення, про результати діяльності на посаді Голови Національного банку. Детектив зазначає, що ОСОБА_9 належним чином повідомлений про виклики, про що свідчить його черговий допис у соціальній мережі «Фейсбук» (Facebook), однак вкотре не прибув за викликом.

Посилаючись на викладені обставини, детектив стверджує, що підозрюваний ОСОБА_9 переховується від органу досудового розслідування, що стало підставою для оголошення його у міжнародний розшук, тому наявні підстави, визначені ч. 5 ст. 139, ч. 2 ст. 297-1 КПК України, для проведення у даному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_9 спеціального досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурор та детектив вимоги клопотання підтримали, просили задовольнити.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні просив в задоволенні клопотання відмовити, вважає, що воно є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню оскільки в порушення п. 3 ч. 2 ст. 297-2, ч. 2 ст. 297-4 КПК України не викладено обставини, що дають підстави підозрювати безпосередньо ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Детективом зазначені загальні фрази і припущення без будь-яких доказів та/або відомостей, які б прямо чи опосередковано могли підтвердити, що ОСОБА_9 ініціював розгляд на засіданні Правління Банку проекту рішення щодо внесення змін до Положення про порядок роботи з партнерами та агентами, про його вплив на членів Правління з метою забезпечення прийняття рішення про внесення змін до Положення. Зміни до Положення вносились за рішенням колегіального виконавчого органу АБ «Укргазбанк» - Правління, на засіданні якого ОСОБА_9 не мав вирішального голосу. Вказане стосується і подальших змін до Положення. Також зазначає, що співпрацю з агентами/партнерами здійснювали десятки працівників Банку як з Департаменту по роботі з корпоративними VIP-клієнтами в м. Києві, так і з обласних, регіональних дирекцій та не входило до повноважень ОСОБА_9 . В порушення п. 4 ч. 2 ст. 297-2 КПК України не викладено відомості про фактичне оголошення підозрюваного в міжнародний розшук. Посилання на наявність постанови про міжнародний розшук ОСОБА_9 і про направлення запиту на використання інформаційної системи Інтерпол є очевидно недостатнім. Детективом не доведено, що ОСОБА_9 не прибув за викликом без поважних причин. Стороною захисту повідомлялось неодноразово сторону обвинувачення про місце проживання ОСОБА_9 у м. Відень Республіка Австрія та поважні причини неприбуття за викликом. Орган досудового розслідування не вчинив жодної дії для встановлення місцезнаходження ОСОБА_9 як того вимагає ст. 281 КПК України, не подав до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України запиту про публікацію щодо особи так званої «синьої картки», мета якої - встановлення реального місцезнаходження особи. В порушення п. 5 ч. 2 ст. 297-2 КПК України у клопотанні не наведено обставин того, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки органу досудового розслідування було відомо, що ОСОБА_9 залишив територію України у зв`язку зі службовим відрядженням, в подальшому перебуваючи у м.Відні Республіки Австрія став на тимчасовий консульський облік, зареєстрував своє місце проживання, у зв`язку з політичним переслідуванням звернувся зі заявою про надання йому притулку до Федерального відомства імміграції та притулку в Республіці Австрія та здав свої паспорти громадянина України та для виїзду за кордон. За результатами розгляду вказаної заяви 12.12.2022 ОСОБА_9 надана картка дозволу на проживання відповідно до § 51 Федерального закону про надання притулку. Також, відповідно до § 24 (п. 2а) Закону про надання притулку іноземним громадянам на території Австрії якщо заявник добровільно залишає країну і повертається на Батьківщину під час процедури надання притулку, процес припиняється, отже ОСОБА_9 наразі позбавлений можливості повернутись в Україну. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.

Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні просила в задоволенні клопотання відмовити, вважає, його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню через те, що органом досудового розслідування неналежним чином повідомлено ОСОБА_9 про підозру, зважаю чи на те, що останній проживає за кордоном, а тому повідомлення про підозру мало бути вручено в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України. Натомість орган досудового розслідування вручав повідомлення про підозру в порядку ч. ч. 1, 2 ст. 135 КПК України шляхом направлення засобами поштового зв`язку на адреси за місцем проживання підозрюваного, за місцем роботи; вручено представнику ОСББ «Салют»; тещі ОСОБА_9 - ОСОБА_58, яка відмовилась від розпису про отримання та додатково направлено у мобільному додатку месенджері «WhatsApp» та на електрону пошту. Вказані дії органу досудового не є належними, оскільки ч. 2 ст. 135 КПК України передбачає, що повідомлення вручається для її передачі особі, відомості про те, що хоча б одне з повідомлень про підозру вручене чи передано особисто ОСОБА_9 детективом не надано. ОСОБА_9 опублікував свій допис у соціальній мережі «Фейсбук», виходячи з інформації, яка розміщена у ЗМІ, а не виходячи з того, що він обізнаний з повідомленням про підозру. Направлення повідомлення про підозру на електрону пошту та у мобільному додатку месенджері взагалі не передбачено ч. 2 ст. 135 КПК України, крім того в органу досудового розслідування були відсутні підстави вважати, що ОСОБА_9 досі ними користується, а отже, у ОСОБА_9 відсутній статус підозрюваного. Вважає, що органом досудового розслідування неправомірно оголошено ОСОБА_9 в розшуку. Окрім цього, зазначає, що ОСОБА_9 не може прибути в Україну з поважних причин, а саме проходженням лікування в м. Відні Республіка Австрія та у зв`язку з проходженням процедури отримання статусу біженця через політичне переслідування. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.

Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні просив в задоволенні клопотання відмовити, оскільки стороною обвинувачення не доведено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованих йому кримінальних правопорушень та не доведено, що він ухиляється від органу досудового розслідування, а тому неправомірно оголошений у розшук.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень врегульовані главою 24-1 КПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 297-4 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся. Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.

Тобто, вирішуючи питання про здійснення спеціального досудового розслідування, слідчий суддя повинен упевнитися у наявності правових підстав для прийняття такого рішення, а саме встановити такі обставини:

1) чи передбачає Кримінальний процесуальний кодекс України спеціальне досудове розслідування щодо злочину, який розслідується у межах кримінального провадження, в якому подане клопотання;

2) факт набуття особою статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні;

3) наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення;

4) чи переховується підозрюваний від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та якими доказами це підтверджується та/або чи оголошений підозрюваний у міжнародний розшук та якими доказами це підтверджується та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.

Для здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) повинні бути наявними усі зазначені підстави і відсутність хоча б однієї виключає можливість здійснення кримінального провадження у такому порядку.

У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.06.2023 продовжено строк досудового розслідування до 06.10.2023.

У межах цього кримінального провадження 06.10.2022 старший детектив Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, за погодженням із прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_59, склав повідомлення про підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: в організації розтрати чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненої організованою ним групою, в особливо великих розмірах та в організації, у складі організованої ним групи, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Отже, відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України, відносно інкримінованих ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачена можливість здійснення спеціального досудового розслідування.

Щодо факту набуття ОСОБА_9 статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно із ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу (ч. 3 ст. 111 КПК України).

За змістом ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к дійшла висновку, що викладена у письмовому повідомленні підозра та вручена у належний спосіб є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК України.

Дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання та за відсутності відомостей про її місце перебування, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 42, ст. 135 КПК України, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складання такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.

Відповідно до відомостей з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» ОСОБА_9 20.09.2022 залишив територію України у напрямку виїзду з України на пункті пропуску «Краківець», та відтоді на територію України не повертався, що підтверджується протоколом огляду від 05.10.2022.

Встановлено, що ОСОБА_9 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, що підтверджується відомостями із особової картки Державної міграційної служби України (т. 1 а.с. 108); із щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік (т. 1 а.с. 327-349); договорами про купівлю-продаж нерухомого майна, укладеними 25.05.2021 (т. 1 а.с. 354-365); протоколами допиту від 14.11.2022 свідка ОСОБА_60, колишнього водія голови Національного банку України ОСОБА_9, (т. 1 а.с. 266) та свідка ОСОБА_61, охоронця ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 268)

У зв`язку із тимчасовою відсутністю ОСОБА_9 за місцем проживання повідомлення про підозру разом із пам`яткою про процесуальні права підозрюваного 06.10.2022 засобами поштового зв`язку направлені ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується описом цінного листа з вкладенням до листа, накладними АТ «Укрпошта» (т. 1 а.с. 114).

Водночас повідомлення про підозру ОСОБА_9 та пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного для передачі останньому вручені представнику ОСББ «Салют» за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с.111), а також тещі ОСОБА_9 - ОСОБА_58, яка проживає за вказаною адресою у квартирі 17 та яка відмовилася від розпису про отримання вказаних документів (т. 1 а.с. 112). Вручити повідомлення про підозру ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3, не виявилося за можливе у зв`язку із відсутністю його за цією адресою, про що складено рапорт та вказані обставини зафіксовані шляхом здійснення відеозапису (т. 1 а.с. 113).

Також повідомлення про підозру разом із пам`яткою про процесуальні права підозрюваного 06.10.2022 направлені засобами поштового зв`язку ОСОБА_9 за відомим місцем його реєстрації: АДРЕСА_1, що підтверджується описом цінного листа з вкладення до листа, накладними АТ «Укрпошта» (т. 1 а.с. 115).

Разом з цим, 06.10.2022 о 10:24 год, тобто до моменту прийняття рішення про його звільнення, яке відбулося цього дня о 14:00 год, повідомлення про підозру та пам`ятка про процесуальні права та обов`язки направлені на адресу Національного банку України, що підтверджується супровідним листом, реєстром на службову кореспонденцію для перевозу через уповноваженого Національного антикорупційного бюро України (т. 1 а.с. 109, 110).

Крім того, як додатковий захід, здійснено направлення відсканованих повідомлення про підозру та пам`ятки про процесуальні права та обов`язки за допомогою месенджера «WhatsApp» на номер телефону НОМЕР_1 та електронну поштову скриньку за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, якими користується ОСОБА_9, що підтверджується протоколами огляду від 13.10.2022 та 17.10.2022.

Про обізнаність ОСОБА_9 про складене щодо нього повідомлення про підозру та суть підозри також свідчить опублікований ним 06.10.2022 допис у профілі соціальної мережі «Фейсбук», що підтверджується протоколом огляду від 06-07.10.2022. (т. 1 а.с. 117-132), також відповіддю на повідомлення детектива у месенджері «WhatsApp», що підтверджується протоколом огляду від 13.10.2022 (т. 1 а.с. 141-148).

Отже, ОСОБА_9 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні та органом досудового розслідування вжито всіх можливих заходів для вручення йому повідомлення про підозру у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України. Направлення за допомогою месенджера та електронної пошти, є додатковими заходами, які не підміняють собою визначені Кримінальним процесуальним кодексом України, а лише доповнюють їх.

Доводи захисників про те, що ОСОБА_9 не набув статусу підозрюваного, слідчий суддя оцінює критично, оскільки дослідженими матеріалами справи підтверджено, що на день складання та вжиття заходів для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_9 місце перебування останнього органу досудового розслідування відоме не було, а отже відсутні підстави для вручення повідомлення про підозру в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України. Також, стороною захисту не надано доказів, що адреса електронної пошти та мобільний номер телефону ОСОБА_9 втратили свою актуальність, оскільки останній сам зазначив такі відомості у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, окрім цього згідно протоколу огляду від 13.10.2022, 10.10.2022 з номеру, на який надіслано повідомлення про підозру ОСОБА_9 надіслав детективу повідомлення.

Водночас, слідчий суддя зазначає, що Кримінальний процесуальний кодекс України пов`язує набуття процесуального статусу підозрюваного, місцезнаходження якого не встановлено, саме з вжиттям заходів з вручення повідомлення про підозру, а не з фактичним отриманням повідомлення про підозру.

Щодо наявності достатніх доказів для підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так, у рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 ЄСПЛ зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

На підтвердження обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, у тому числі копії: документів, щодо співпраці АБ «Укргазбанк» з ПрАТ «Київстар», ДП «Адміністрація морських портів України», ПАТ «Аграрний фонд», ПрАТ «МТС Україна», ДП «Український інститут промислової власності», ПрАТ «СНВО «Імпульс», Державним закладом «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України»; протоколів огляду від 29.09.2022, від 30.09.2022 відомостей з Державного реєстру доходів фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих фізичними особами від податкових агентів, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, за період з 1998 по 2022 рік; службової записки АБ «Укргазбанк» від 09.10.2015 № 111/36273/2015 «Про дохідність клієнтів»; листів АТ «Укрексімбанк» від 19.02.2021 № 0022801/6130-21, АТ «Ощадбанк» від 24.02.2021 № 46-09/5725-12843/2021-00/вих, АТ КБ «Приватбанк» від 25.06.2021 № 20.1.0.0.0/7-210616/10847; протоколу огляду речей і документів від 17.07.2020-23.04.2021; висновку експерта ДНД ЕКЦ МВС України від 25.10.2021 № СЕ-19-21/16913-ЕК; висновку експертів ТОВ «Експертна група «ЕС ЕНД ДІ» від 21.12.2021 № 1041/60901; протоколів огляду від 01.04.2020 та від 12.11.2020 Інформаційно-телекомунікаційної системи «Державний реєстр фізичних осіб-платників податків»; протоколу огляду від 03-07.06.2021 Інформаційно-телекомунікаційної системи «Податковий блок»; протоколів огляду від 08-09.11.2019, 14-27.07.2020, від 24.07.2020; статуту АБ «Укргазбанк» у редакціях, затверджених Загальними зборами акціонерів АБ «Укргазбанк» від 29-30.04.2014, 09.04.2015, 06.08.2015, 28.04.2016, 25.04.2017, 26.04.2018, 19.04.2019, 07.07.2020; Положення про Правління АБ «Укргазбанк» у редакціях, затверджених Загальними зборами акціонерів АБ «Укргазбанк» від 29-30.04.2014, 28.04.2015, 28.04.2016, 25.04.2017, 26.04.2018, 19.04.2019; наказу Голови Правління АБ «Укргазбанк» «Про розподіл повноважень між керівниками АБ «Укргазбанк» від 07.10.2014 № 559, зі змінами на підставі наказів від 29.12.2014 № 711, від 20.01.2015 № 34, від 16.04.2015 № 247, від 10.07.2015 № 457, від 12.10.2015 № 695, від 26.10.2016 № 669, від 21.12.2016 № 800, від 24.07.2017 № 475, від 21.05.2019 № 326; Положення про комітет з питань управління активами і пасивами АБ «Укргазбанк», затвердженого протоколом Правління АБ «Укргазбанк» від 23.10.2014 № 49 та змінами, затвердженими від 20.02.2015 № 13; Положеннями про департамент по роботі з корпоративними VIP-клієнтами АБ «Укргазбанк», затвердженого протоколом Правління АБ «Укргазбанк» від 10.10.2013 № 46, та змінами від 12.05.2015 № 12, від 07.03.2017 № 2, від 11.03.2019 № 4; Положення про департамент корпоративного банкінгу АБ «Укргазбанк», затвердженого протоколом Правління АБ «Укргазбанк» від 26.12.2013 № 61; Положення про департамент корпоративного банкінгу та транзакційного бізнесу АБ «Укргазбанк», затвердженого протоколом Правління АБ «Укргазбпнк» від 05.02.2015 № 9, зі змінами 26.06.2015 № 40, від 07.03.2017 № 2, від 14.06.2019 № 11; Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників АБ «Укргазбанк», затвердженого протоколом Правління АБ «Укргазбанк» від 28.09.2015 № 62, зі змінами від 31.03.2017 № 20 та від 27.04.2017 № 27, від 22.03.2018 № 18; Витягу з протоколу засідання Правління АБ «Укргазбанк» від 25.09.2013 № 43 та проектами протоколів рішень та витягами з протоколів засідання Правління АБ «Укргазбанк» від 13.11.2014 № 53, від 17.09.2015 № 60, від 22.10.2015 № 67, від 01.09.2016 № 43, від 28.12.2016 № 71, від 23.02.2017 № 8; Положення про порядок роботи з партнерами та агентами за депозитними програмами кредитування корпоративного бізнесу в АБ «Укргазбанк», затвердженого протоколом Правління АБ «Укргазбанк» від 25.09.2013 № 43 та змінами від 13.11.2014 № 53, від 17.09.2015 № 60, від 22.10.2015 № 67, від 01.09.2016 № 43, від 28.12.2016 № 71, від 23.02.2017 № 8; наказу АБ «Укргазбанк» № 57 від 03.02.2017 «Про затвердження Технологічної карти бізнес-процесу» та Технологічної карти основного бізнес-процесу «Порядок взаємодії структурних підрозділів АБ «Укргазбанк» в процесі роботи з партнерами та агентами по залученню/утриманню клієнтів корпоративного бізнесу на обслуговування/обслуговуванні до/в Банку»; протоколів огляду від 07.12.2021-21.02.2022, від 12.05.2020-30.07.2020, від 04-12.10.2021, від 17.06.2020, від 12.01.2021, від 14.02.2020-11.03.2020, від 16-24.12.2019, від 15.06.2020 - 30.07.2020, від 06.05.2020 - 30.07.2020, від 28.05.2020-30.07.2020, від 23.02.2021, від 20.11.2019-13.12.2019, від 12.12.2019-30.01.2020, від 20.01.2020-31.01.2020, від 23-24.06.2020, від 25-29.01.2021, від 14-16.01.2021, від 18.07.2019 та інші матеріали справи.

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_9 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень є доведеною, тобто зазначені у клопотанні детектива обставини і надані документи кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують докази, які формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо можливої причетності підозрюваного ОСОБА_9 до кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється органом досудового розслідування.

Слідчий суддя враховує, що питання набуття ОСОБА_9 статусу підозрюваного та обґрунтованості підозри вже були предметом судового контролю під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу стосовно нього, за результатом якого слідчим суддею Вищого антикорупційного суду 08 грудня 2022 року у справі № 991/5039/22 постановлено ухвалу, залишену без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.02.2023, про обрання ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо доводів захисників ОСОБА_7, ОСОБА_6, про відсутність в діях ОСОБА_9 складів інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слід зазначити, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_9 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Разом з цим, сторона захисту жодного доказу на спростування обґрунтованості підозри не надала, а зібрані в ході досудового розслідування докази є логічними, послідовними та взаємопов`язаними.

Також, слідчий суддя зазначає, що орган досудового розслідування не оспорює правомірність затвердження та дії Положення про порядок роботи з партнерами та агентами за депозитними програмами та програмами кредитування корпоративного бізнесу в АБ «Укргазбанк», затвердженого на засіданні Правління АБ «Укргазбанк» 25.09.2013, а також подальші зміни до нього та розроблені на його виконання внутрішні документи банку, однак досліджені у судовому засіданні докази свідчать, що завдяки наявності такої процедури в АБ «Укргазбанк» службові особи банку шляхом зловживання своїм службовим становищем могли використати її з метою розтрати коштів державного банку шляхом укладання та/чи виконання відповідних договорів з агентами/партнерами, що виглядає як цілком законна операція. Такі обставини перевіряються саме під час досудового розслідування і наразі є достатні підстави дійти висновку про можливість вчинення злочину за описаних у повідомленні про підозру обставин.

Водночас, специфіка та характер корупційного злочину за ч. 5 ст. 191 КК України передбачає, зокрема, розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, яка вчинена в особливо великому розмірі або організованою групою. Однак, злочином може вважатись лише те діяння, яке підпадає під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність, а наявні у матеріалах справи докази, надані стороною обвинувачення, у своїй сукупності дають підстави вважати, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні дій, які можна кваліфікувати за зазначеною статтею Кримінального кодексу України.

Щодо переховування підозрюваного ОСОБА_9 від органів досудового розслідування та оголошення у міжнародний розшук.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Аналіз норм діючого Кримінального процесуального кодексу України щодо оголошення особи у розшук та щодо розгляду та вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування дозволяє зробити висновок, що під час вирішення вказаних питань прокуророві (детективу) необхідно довести, а слідчому судді достатньо встановити, що певна особа оголошена у міжнародний розшук, про що і йдеться у ч. 2 ст. 297-1 та ч. 1 ст. 297-4 КПК України. При цьому, законом не визначено необхідності з`ясовувати питання про перебування особи у міжнародному розшуку.

Встановлено, що 20.09.2022 ОСОБА_9 виїхав з України та відтоді не повертався, на неодноразові виклики до органу досудового розслідування не прибував. Так, ОСОБА_9 викликався до органу досудового розслідування для допиту як підозрюваного на 12.10.2022, 19.10.2022, 28.10.2022, 23.11.2022, 16.03.2023 шляхом надіслання повісток на адресу за його місцем реєстрації, проживання, у тому числі засобами телефонного зв`язку через месенджер «WhatsApp» на номер телефону, яким користується ОСОБА_9, та на його адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 Також, повістка про виклик для допиту як підозрюваного на 28.10.2022, 16.03.2023 додатково опубліковувалася на офіційному веб-сайті Національного бюро та на 16.03.2023 - в газеті «Урядовий кур`єр». (т. 1 а.с. 116, 141-155, 156, 157, 167-169, 170-175, 176, 177, 178-180, 181-183, 184-190, 191-197, 198, 199-201, 202-207, 208, 223-229)

Слідчий суддя вважає, що орган досудового розслідування вжив всіх можливих та достатніх заходів для виклику підозрюваного ОСОБА_9 . Також, враховуючи вчинені органом досудового розслідування заходи для вручення ОСОБА_9 повідомлення про підозру, наявні підстави для висновку, що він обізнаний про наявність кримінального провадження стосовно нього.

Постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_5 від 19.10.2022 підозрюваного ОСОБА_9 оголошено у розшук, у зв`язку із перебуванням його за межами України та неприбуттям на виклики детектива без поважних причин, будучи належним чином повідомленим (т. 1 а.с. 404-405).

Постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_5 від 28.10.2022 ОСОБА_9 оголошено у міжнародний розшук, у зв`язку із перебуванням його за межами України та неприбуттям на неодноразові виклики детектива у період з 06.10.2022 до 28.10.2022 без поважних причин, будучи належним чином повідомленим. (т. 1 а.с. 406-408).

17.03.2023 детективом Національного бюро ОСОБА_62 направлено запит Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України про використання інформаційної системи Інтерполу стосовно ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 411-413)

Тобто, зазначені обставини на переконання слідчого судді є достатніми для підтвердження факту оголошення особи у міжнародний розшук у розумінні вимог ст. 281 та ч. 1 ст. 297-1 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Сторона захисту у судовому засіданні стверджувала, що ОСОБА_9 не ухиляється від слідства та суду, оскільки на законних підставах проживає у Республіці Австрія. Наразі триває процедура щодо отримання ним притулку, тому позбавлений можливості виїхати з Республіки Австрія.

На обґрунтування своїх доводів захисники посилалися на те, що 20.09.2022 ОСОБА_9 виїхав в Австрію, де має зареєстроване місце проживання, а саме: з 21.04.2022 - АДРЕСА_5, що підтверджується випискою з Центрального реєстру прописаних осіб, в подальшому ОСОБА_9 повідомлено сторону обвинувачення та Посольство України в Республіці Австрія про зміну місця реєстрації в Австрії на адресу - АДРЕСА_6 . Починаючи з 14.10.2022 перебуває на консульському обліку, що підтверджується довідкою Посольства України в Республіці Австрія № 6121/КВ/19-091-3665 від 14.10.2022, відміткою в паспорті громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 на сторінці 17. Також, ОСОБА_9 отримав картку дозволу на проживання відповідно до розділу 51 Закону про притулок 2005, виданою 12.12.2022 Федеральним відомством з питань імміграції та надання притулку.

Слідчий суддя вважає такі доводи не достатніми для спростування доводів детектива про наявність підстав для висновку про ухилення ОСОБА_9 від слідства, з огляду на встановлені, за результатом дослідження матеріалів справи, а саме:підставою для виїзду за кордон ОСОБА_9 було службове відрядження до м. Лондона (Велика Британія) з 19 вересня (з 18.00) до 21 вересня 2022 року включно (т. 1 а.с. 232, 233). 06.10.2022 звільнений з посади Голови Національного банку України (т. 1 а.с. 134-140, 239) і цього ж дня о 17 год 32 хв опубліковано допис у соціальній мережі «Фейсбук», про те, що ОСОБА_9 відомо про оголошення йому підозри. Однак, після цього ОСОБА_9 в Україну не прибув, а 14.10.2022 став на тимчасовий консульський облік та звернувся із заявою про надання притулку. Ці дії вчинені ОСОБА_9 після того, як він був обізнаний про повідомлення йому про підозру та необхідність прибуття до детектива на 12.10.2022, згідно його повідомлення детективу у мобільному додатку «WhatsApp» від 10.10.2022, що підтверджується матеріалами справи.

Сторона захисту також зазначає про неможливість ОСОБА_9 покинути Республіку Австрія через відсутність дійсного проїзного документу (паспорту для виїзду за кордон), який був вилучений Управлінням поліції землі Відень.

Водночас, надані стороною захисту матеріали свідчать про те, що ОСОБА_9 06.12.2022 добровільно здав паспорт громадянна України для виїзду за кордон, хоча процедурою передбачені і інші альтернативні варіанти.

Також, сторона захисту зазначає, що ОСОБА_9 не було належним чином повідомлено про виклик до слідчого, а саме в порядку передбаченому ч.7 ст. 135 КПК України.

Однак, досліджені матеріали справи містять лише докази про тимчасову реєстрацію ОСОБА_9 у Республіці Австрія, у тому числі у посольстві України в Республіці Австрія, тому слідчий суддя вважає, що твердження сторони захисту про проживання підозрюваного за кордоном, в розумінні ч. 7 ст. 135 КПК України, є передчасними, отже застосування детективом цієї норми при направленні повісток про виклик ОСОБА_9 були відсутні.

Разом з цим, слідчий суддя вважає слушними доводи детектива та прокурора, що ОСОБА_9 наразі зареєстрований в Україні, за адресою АДРЕСА_1, має місце проживання за адресою: АДРЕСА_2, є військовозобов`язаним та не знятий з військового обліку. Також, відсутні відомості про оформлення виїзду на постійне проживання за кордон.

Захисниками наведено також інші доводи, які не потребують детального аналізу слідчим суддею, оскільки, з урахуванням встановлених обставин та вимог кримінального процесуального закону, не мають вирішального значення при вирішення питання про спеціальне досудове розслідування.

При цьому слідчий суддя керується усталеною практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30). При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, §29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, §58).

З огляду на викладене, оскільки ОСОБА_9 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, існують достатні докази для підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 України, щодо яких Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено спеціальне досудове розслідування, а також те, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива належить задовольнити.

Керуючись ст. 2, 7, 297-1 - 297-4, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019 стосовно ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1