- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Панаід І.В.
Справа № 991/4514/23
Провадження №11-сс/991/422/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
представника власників майна адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власників майна адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 червня 2023 року про накладення арешту на майно, постановлену в межах кримінального провадження №52022000000000169 від 07.07.2022,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 червня 2023 року накладено арешт (із забороною користування, розпорядження та відчуження) на майно ОСОБА_6, вилучене під час обшуку його службового кабінету за адресою: м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, а саме на: грошові кошти в розмірі 17450 доларів США; мобільний телефон Apple iPhone, модель А 2399 чорного кольору, з сім-карткою, з надписом на ній НОМЕР_1 ; мобільний телефон Apple iPhone, модель А 2623 чорного кольору IMEI/MEID НОМЕР_2 . Також, арешт накладено на мобільний телефон Apple iPhone чорного кольору, що візуально схожий на 14 Pro, вилучений під час вищевказаного обшуку у ОСОБА_7 .
Своє рішення слідчий суддя обґрунтував необхідністю проведення судової телекомунікаційної та комп`ютерно-технічної експертизи та забезпечення збереження речових доказів, пославшись на існування ризику знищення чи спотворення важливих для слідства відомостей, що можуть міститися на вилучених під час обшуку телефонах, в тому числі знищення грошових коштів.
Не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою, у зв`язку з порушенням, на думку скаржника, права на справедливий суд, вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, представником власників майна адвокатом ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу, в якій він просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . В обґрунтування вимог зазначає, що під час розгляду клопотання прокурора слідчим суддею було безпідставно відмовлено в задоволенні його клопотань про ознайомлення з додатками до клопотання прокурора про арешт майна, в чому він вбачає порушення права на справедливий суд. Крім того, на думку адвоката, слідчим суддею не було дотримано дводенного строку розгляду клопотання прокурора і процедуру судового розгляду, оскільки судом не оголошувалися і не досліджувалися матеріали додані прокурором до клопотання.
В судовому засіданні представник власників майна апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив її задовольнити та скасувати ухвалу слідчого судді, відмовивши у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Належним чином повідомлений про час та місце судового засідання прокурор до суду не з`явився, що не є перешкодою апеляційному розгляду згідно ст.405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно дотримався вказаних вимог закону.
Матеріалами справи встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування в даному кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 липня 2022 року за № 52022000000000169, за фактами протиправної діяльності впродовж 2022 - 2023 років організованої групи, що здійснювала заволодіння грошима АТ «Укрзалізниця» під час проведення публічних торгів із закупівлі товарів, робіт та/або послуг шляхом попереднього погодження переможців торгів, визначення вартості їх цінових пропозицій та узгодження розміру неправомірної вигоди за перемогу в торгах для учасників організованої групи. Орган досудового розслідування кваліфікує зазначені дії за ч. 5 ст. 191, ч. 1, 2, 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368, ч. 3, 4 ст. 369 КК України.
За версією слідства, учасниками вказаної організованої групи є, зокрема, керівник апарату директора з економічної та інформаційної безпеки АТ «Українська залізниця» ОСОБА_6 та його заступник ОСОБА_7 .
В межах даного кримінального провадження 01 травня 2023 року слідчий суддя надав органу досудового розслідування дозвіл на обшук в приміщеннях будівлі №5, по вул. Єжи Гедройця, які займають та якими користуються ОСОБА_6 та ОСОБА_7, дійшовши висновку, що в них можуть знаходитися речі та документи, які можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (а.с.12-18).
23 травня 2023 року детективами НАБУ проведено обшук у службовому кабінеті керівника апарату директора з економічної та інформаційної безпеки АТ «Українська залізниця» ОСОБА_6 за адресою: м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, за результатами якого виявлено та вилучено два мобільних телефони: Apple iPhone, модель А 2399 чорного кольору, Apple iPhone, модель А 2623 чорного кольору та грошові кошти в сумі 17 450 доларів США, які належали ОСОБА_6 та мобільний телефон Apple iPhone чорного кольору, візуально схожий на 14 Pro, який належить ОСОБА_7, які на думку слідства містять інформацію, що може бути використана як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (а.с.19-29).
Постановою детектива від 23 травня 2023 року вищевказане майно визнано речовими доказами (а.с.51-54).
Також, постановою детектива від 01 червня 2023 року призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизу вилучених під час обшуку мобільних телефонів (а.с. 72-75).
24 травня 2023 року на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора про арешт вищевказаних вилучених під час обшуку мобільних телефонів та грошових коштів, за результатами розгляду якого, слідчий суддя дійшов висновку про його обґрунтованість та наклав арешт на вказане майно.
За висновком слідчого судді орган досудового розслідування довів необхідність арешту майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Вилучені під час обшуку службового кабінету ОСОБА_6 мобільні телефони можуть містити відомості, які мають значення для кримінального провадження, потребують огляду за участю спеціаліста та проведення експертного дослідження, зокрема, на предмет наявності на них інформації, що стосується предмета досудового розслідування або видаленого листування з іншими учасниками організованої групи, враховуючи, що під час проведення обшуку ОСОБА_8 та ОСОБА_7 відмовилися повідомляти детективам паролі до вказаних телефонів, що позбавило орган досудового розслідування можливості провести їх первинний огляд та стало підставою для вилучення такого майна. Вилучені під час обшуку грошові кошти в сумі 17 450 доларів США також можуть стосуватися предмету досудового розслідування, оскільки є підстави вважати, що були отримані ОСОБА_6 як протиправна винагорода за забезпечення перемоги в закупівлях АТ «Укрзалізниця» наперед визначених постачальників.
Оцінюючи відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України доводи апеляційної скарги стосовно того, що слідчим суддею безпідставно накладено арешт на вищевказане майно, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 статті 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Для виконання завдань кримінального провадження під час розгляду клопотання прокурора про накладення арешту слідчим суддею були обґрунтовано враховані потреби досудового розслідування, а саме необхідність перевірки та ґрунтовного аналізу відомостей, які можуть міститися на телефонах, вилучених в службовому кабінеті ОСОБА_6 у сукупності з іншими доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження, що потребує додаткового часу, зокрема, для проведення експертних досліджень, з метою виявлення інформації про видалені дані з вищевказаних електронних носіїв.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Слідчий суддя мотивував необхідність арешту вилучених телефонів виходячи з потреби проведення їх експертного дослідження, з чим погоджується і колегія суддів. Доводи апеляційної скарги в цій частині вищевикладеного не спростовують.
Обставини кримінального провадження, які розслідуються детективами НАБУ, свідчать про можливу причетність ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до злочинів, які розслідуються в цьому кримінальному провадженні. Зокрема, за версією слідства, вказані особи могли впливати на прийняття рішень про перемогу в торгах наперед визначених постачальників та забезпечувати не викриття вищевказаних протиправних дій з боку інших службових осіб АТ «Укрзалізниця».
В клопотанні про арешт майна прокурором наведені фактичні дані та обставини, що дають суду підстави вважати вірогідною причетність ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які є службовими особами АТ «Укрзалізниця» до можливих злочинних дій. Зокрема, вказане вбачається із зафіксованих у протоколах НСРД даних, відповідно до яких встановлено спілкування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо забезпечення функціонування раніш розробленої схеми неправомірного заволодіння грошима АТ «Укрзалізниця» під час проведення публічних торгів із закупівлі товарів і послуг.
Твердження представника власників майна щодо законності джерела походження віднайдених та вилучених у ОСОБА_6 грошових коштів у сумі 17 450 доларів США колегія суддів оцінює критично. Вказані кошти були вилучені саме у службовому кабінеті ОСОБА_11 та враховуючи, що досудовим розслідуванням встановлюються обставини, зокрема, отримання неправомірної вигоди службовими особами АТ «Укрзалізниця» за сприяння ними у здійсненні заволодіння грошима АТ «Укрзалізниця» під час проведення публічних торгів, існує об`єктивна вірогідність, що вказані кошти могли бути отримані незаконним шляхом - як розмір неправомірної вигоди, а отже вони підпадають під критерій доказу в розумінні ч.1 ст. 98 КПК України.
Доводи представника власника майна на порушення слідчим суддею, під час розгляду клопотання прокурора, прав власників майна, зокрема, на справедливий суд, з огляду на необізнаність сторони захисту з матеріалами поданого клопотання, колегія суддів відхиляє. До початку розгляду апеляційної скарги та під час її розгляду представником власників майна клопотання про ознайомлення з матеріалами провадження не заявлялось. Крім того, як вбачається з журналу судового засідання від 02 червня 2023 року (а.с. 83-84), під час розгляду клопотання прокурора, слідчим суддею було частково задоволено клопотання адвоката ОСОБА_5 та надавалася можливість ознайомитись з матеріалами клопотання, які стосувалися проведення обшуку в службовому кабінеті, з зазначеного колегія суддів робить висновок про обізнаність представника з матеріалами провадження та безпідставність його посилань на порушення слідчим суддею прав його довірителів на захист.
Щодо посилань представника власників майна на порушення слідчим суддею дводенного строку розгляду клопотання прокурора, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне. Сам по собі факт порушення строку розгляду клопотання про арешт майна, за умов, що таке майно відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, не може мати наслідком безумовну відмову в його арешті. Порушення строку розгляду клопотання про арешт майна, яке має ознаки речового доказу, не позбавляє таке майно доказової сили в кримінальному провадженні, тому потребує забезпечення його збереження, зокрема, шляхом накладення арешту. Як вбачається з матеріалів провадження, детектив звернувся до слідчого суді з клопотанням про арешт майна на наступний день після проведення обшуку 24 травня 2023 року - з дотриманням встановлених кримінальним процесуальним законодавством строків для такого звернення. Розгляд вказаного клопотання прокурора був призначений на 26 травня 2023 року, в межах дводенного строку з дня надходження до суду. Безпосередній розгляд клопотання про арешт майна відбувся 02 червня 2023 року з урахуванням попереднього відкладення за заявою органу досудового розслідування. Розгляд відбувся за участі представника власника майна, з наданням йому можливості ознайомитись з матеріалами клопотання прокурора та подання доказів на підтвердження заперечень проти його задоволення. Не дотримання слідчим суддею строку розгляду клопотання не потягло істотного порушення прав власників майна, адже об`єктивних відомостей про інше захисником не наведено.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді від 02 червня 2023 року винесена з додержанням вимог кримінального процесуального закону, висновки, викладені у ній відповідають фактичним обставинам справи, слідчим суддею належним чином перевірено та оцінено доводи клопотання прокурора, які дають підстави вважати, що вилучені під час обшуку мобільні телефони та грошові кошти відповідають критеріям, визначеним у ст.ст.98, 170 КПК України. Інші доводи представника власників майна вказаного не спростовують, слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вказане в оскаржуваній ухвалі майно, з чим погоджується колегія суддів і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Істотних порушень вимог КПК України, які б могли вплинути на правильність прийнятого слідчим суддею рішення та бути підставами для його скасування, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 червня 2023 про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07.07.2022 залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власників майна - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3